ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ КОНТРОЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТА РОЗВИТКУ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дослідження, зв’язок з науковими

темами. Сформульовано мету і завдання, викладено методи дослідження, наукову

новизну і практичне значення одержаних результатів, визначено ступінь їх

апробації і впровадження.

У першому розділі – «Теоретичні засади контролювання економічної

діяльності та розвитку енергопостачального підприємства» – визначено зміст,

особливості та економічний інструментарій контролювання економічної діяльності

та розвитку енергопостачального підприємства (ЕПП).

Вивчення основних понять, пов’язаних із контролюванням економічної

діяльності та розвитку енергопостачального підприємства показало, що єдиного

визначення ані базової категорії контролю, ані термінів, похідних від неї, не має.

Варіативність визначень утворили складність і багатоаспектність економічної

діяльності підприємства як об’єкта управління, а також розповсюдження

6

помилкового ототожнення фінансово-господарської і економічної діяльності з

заміною другої категорії на більш нормативно й методично забезпечену першу.

Визначення контролю на рівні підприємства розглядається з двох позицій:

по-перше, як складова системи управління процесами різної природи, що

відбуваються на підприємстві, по-друге, як чинник розвитку підприємства, що

забезпечує провадження його діяльності згідно чинного законодавства і сприяє

розвитку шляхом досягнення визначених цілей.

По-перше, контролювання як вид управлінської діяльності, орієнтований на

досягнення цілей підприємства, який здійснюється шляхом застосування низки

методичних інструментів для визначення факторів, що негативно впливають на

економічну діяльність підприємства або перешкоджають досягненню його цілей,

розвитку та розробки корегуючих та попереджуючих заходів. По-друге, систему

контролю як комплекс елементів та відносин, що забезпечують здійснення

контролю як функції управління підприємством, а система внутрішнього контролю

– її складова. Інші поняття є втіленням різних методичних підходів до реалізації

функції контролю, проте всі визнають контролювання як процес та розкривають

окремі системи контролю.

Контролювання економічної діяльності та розвитку енергопостачального

підприємства мають розбіжності на рівні мети, завдань, інформаційних джерел,

методів, інструментів, правового статусу контролювання та рівню значущості його

результатів. Найбільш важливим є розбіжність мети: при контролюванні розвитку

– це контроль накопичення кількісних і якісних змін діяльності підприємства, а

при контролюванні діяльності – це контроль процесу і результатів здійснення

діяльності згідно чинного законодавства. Контроль економічної діяльності

охоплює минулий стан ЕПП, тому результати контролю розвитку ґрунтуються на

його результатах та відображують прогнозні можливості в майбутньому. Проте, не

зважаючи на розбіжності, обидва процеси мають спільних користувачів.

Ключовим моментом контролю розвитку підприємства є орієнтація на

тенденції розвитку зовнішнього середовища. Тому, джерелом інформаційно-

аналітичного забезпечення контролю економічної діяльності підприємства є

переважно внутрішня документація, що відображає його стан у минулому, а для

розвитку – будь-які аналітичні дані, що описують майбутні тенденції. Внаслідок

зв’язку процеси контролювання економічної діяльності і розвитку підприємства

повинні протікати узгоджено: коли перші сприяють вирішенню завдань других, а

ті, в свою чергу, забезпечують умови діяльності в майбутньому.

Це відображує авторська змістовна модель контролювання діяльності і

розвитку ЕПП (рис.1), яка показує зв’язок різних форм контролю, узгодженості

потреб його зовнішнього і можливостей внутрішнього середовища,

ретроспективного та перспективного аналізу економічної діяльності та розвитку,

потребу у системі показників-індикаторів, що охоплює обидва процеси.

Контролювання можна розглядати як процес застосування інструментарію

реалізації управлінської функції контролю, а інструменти контролювання

7

доцільно класифікувати за ознаками: статус розробника, обрана концепція

управління, обов’язковість застосування, відкритість методологічних основ

інструментів, функція управління, підхід до формалізації інструмента, рівень

автоматизації, етапи контролювання, форми контролювання, спосіб

контролювання, повнота охоплення діяльності, вид управлінської діяльності.

Рис. 1. Змістовна модель контролювання діяльності та розвитку ЕПП

Інструментарій контролювання або множина контрольних інструментів, під

якими розуміються методики, кількісні і якісні показники та процедури, що

дозволяють інформативно охарактеризувати стан об’єкту відповідно до потреб

системи управління ним, для енергопостачального підприємства відрізняється.

Риси контролювання на енергопостачальному підприємстві визначають:

корпоративна форма управління, що визначає обов’язковість внутрішнього

контролю; статус ЕПП як суб’єкта природної монополії, що утворює високу

залежність середовища від його спроможності забезпечити електроенергією

споживачів та особливі умови державного регулювання; дисбаланс між попитом

на електроенергію та її пропозицією; зношеність основних фондів підприємств, яка

визначає необхідність контролювання капіталомістких процесів їх оновлення.

У складі цього інструментарію важливу роль грають економічні

інструменти, які умовно поділені на показники економічної діяльності та

процедури контролювання і представлені відповідними методиками. Перші

класифіковані в залежності від обов’язковостізастосування, предмета контролю,

природи складових інструменту, за функціональним призначенням і методичною

основою. Другі класифіковані в залежності від обов’язковості застосування, виду