ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ГІДРОФІЛЬНОГО ЕКСТРАКТУ ЛИСТА ЕВКАЛІПТУ З ПРОТИЗАПАЛЬНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ при проктитах

Краткое содержание

Матеріали та методи дослідження. Об’єктом експериментальних досліджень стали субстанція та супозиторії на основі гідрофільного екстракту листа евкаліпту під умовною назвою «Евкабол». До складу субстанції «Евкабол» входить комплекс біологічно активних речовин, представлений, головним чином, поліфенолами, а також полісахаридами, амінокислотами, вітамінами  та мікроелементами.

Експериментальні дослідження проводили в лабораторії морфо-функціональних досліджень при кафедрі біології, фізіології та анатомії людини НФаУ, яка сертифікована НААУ (атестат № 2Н502, 2006 р.). Всі експерименти виконували у повній відповідності з вимогами комісії з біоетики НФаУ та «Загальними етичними принципами експериментів на тваринах» (Україна, 2001), що узгоджуються з положеннями «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1985).

Досліди виконано на 344 безпородних білих щурах масою 150-220 г, 133 мишах масою 20-30 г та 18 мурчаках масою 300-330 г. Усі тварини були статевозрілі обох статей, яких утримували в однакових умовах на збалансованому харчуванні у віварії ЦНДЛ НфаУ, обладнаному відповідно до санітарних норм.

На етапі скринінгових досліджень для визначення умовно-терапевтичної дози було проведене вивчення антиексудативної дії субстанції «Евкабол» у дозах 10, 25, 50 та 100 мг/кг на моделі гострого карагенінового набряку (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001).

Поглиблене вивчення антиексудативної активності субстанції «Евкабол» проводили на моделях гострого запалення, викликаного дією гістаміну, формаліну та зимозану. Ефективність досліджуваної субстанці порівнювали з альтаном у дозі 1 мг/кг, вольтареном у дозі 8 та 2,3 мг/кг, відповідно для щурів та мишей та кверцетином у дозі 5 мг/кг (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001).

Антиальтеративну активність субстанції  «Евкабол» вивчали на моделі «трафаретних ран» у щурів (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001).

Репаративну активність досліджували на моделі «лінійних різаних ран» у щурів (Кочнєв О.С., 1991, Ісаев В.А., 1994). Вплив субстанції «Евкабол» на  протікання пластичних процесів на даній моделі оцінювали за концентрацією ДНК та РНК в гомогенаті шкірної рани дослідних тварин (Спирин А.С., 1958) .

В якості референс-препарату при вивченні антиальтеративної та репаративної дії субстанції «Евкабол» використовували «Альтан» у дозі 1 мг/кг.

Наступним етапом досліджень стало вивчення впливу субстанції гідрофільного екстракту листа евкаліпту на проникність судин за методом Голікова П.П., 1964.

Антиоксидантну та антицитолітичну активність субстанції «Евкабол» вивчали на моделі гострого ураження печінки тетрахлорметаном (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001). В умовах даної модельної патології в гомогенаті печінки досліджували показники перекисного окиснення ліпідів ПОЛ –ТБК-АП, дієнові кон’югати (ДК) (Стальная И.Д., Герашвили Т.Г.,1977) та стан системи антиоксидантного захисту за вмістом відновленого глутатіону (GSH) (Beutler E.D. еt al., 1963). У сироватці крові визначали активність аланінамінотрансферази (АлАТ) (Камишніков В.С., 2000). В якості препарату порівняння використовували гепатопротектор рослинного походження - силібор у дозі 25мг/кг.

Для підтвердження мембраностабілізувальної дії субстанції «Евкабол» вивчали її вплив на процес спонтанної перекисної деструкції мембран еритроцитів за методикою  Jager F.C. (Вороніна Л.М. зі співав.,1996).

Антимікробну активність «Евкабол» вивчали  на кафедрі мікробіології НФаУ під керівництвом проф. Дикого І.Л. за загальноприйнятим у мікробіологічній практиці методом дифузії в агар у модифікації колодязів (ДФУ, 2001; Даценко Б.М. зі співав.,1989).

Наступним етапом проведених досліджень стало вивчення специфічної активності субстанції «Евкабол» в умовах модельних патологій запалення СОПК.

Протизапальну дію субстанції «Евкабол» у дозі 25 мг/кг, яку вводили внутрішньошлунково, та супозиторіїв «Евкабол» у дозі 25 мг/кг вивчали на моделі фенолового проктиту у лікувально-профілактичному режимі (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001). Препаратами порівняння були обрані ректальні супозиторії з обліпиховою олією («Лекхім», Україна) у дозі 42 мг/кг і таблетки «Альтан» у дозі 1 мг/кг. Виразність патологічного процесу оцінювали за даними макроскопічного огляду СОПК (довжина ураження, виразність запального процесу та загальна площа некрозу), використовуючи п’ятибальну шкалу.

Лікувальний вплив супозиторіїв «Евкабол» у дозі 25 мг/кг досліджували також на моделі формалінового проктиту у щурів (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001). Препаратом порівняння служили ректальні супозиторії з обліпиховою олією в дозі 42 мг/кг. Терапевтичну ефективність супозиторіїв «Евкабол» оцінювали за макроскопічними змінами СОПК. Протизапальну активність вивчали за динамікою показників периферичної крові у щурів (ШОЕ, гемоглобін, кількість еритроцитиів та лейкоцитів, лейкоцитарна формула)  (Камишніков В.С., 2000) на 4-у та 18-у добу експерименту. При дослідженні протизапальної активності супозиторіїв «Евкабол» визначали показники, які узагальнено характеризують збалансованість ПОЛ та АОС у гомогенаті печінки (ТБК-АП, GSH) (Стальная И.Д., Герашвили Т.Г.,1977; Beutler E.D. et.al., 1963) та сироватці крові (АлАТ) (Камишніков В.С., 2000).

Гістоморфоструктура зрізів СОПК вивчалась на базі ЦНДЛ НФаУ ( зав. проф. Яковлева Л.В). старшим науковим співробітником Лар’яновською Ю.Б. за допомогою стандартного методу світлової мікроскопії (Меркулов Г.А., 1969; Соколовський В.В., 1971).

Вивчення гострої токсичності з розрахунком середньолетальних доз при внутрішньошлунковому та внутрішньоочеревинному введенні проводили за методом Пастушенко Т.В. зі співав. (1978) на мишах та щурах. Ступінь токсичності визначали за класифікацією Сидорова К.К. (1973).

Місцевоподразнювальну дію субстанції «Евкабол» досліджували згідно методики (Доклінічні дослідження лікарських засобів, 2001).

Весь фактичний матеріал оброблений методами параметричної та непараметричної статистики (Лапач С.М. зі співав., 2001; Иванов Ю.И., Погорелюк Р.Н., 1990)

Результати досліджень та їх обговорення. У ході скринінгових досліджень, проведених на мишах та щурах в умовах гострого ексудативного запалення, викликаного карагеніном було встановлено, що субстанція «Евкабол» в дозах 25 та 50 мг/кг виявляє виражену протизапальну активність. Здатність зменшувати виразність запального процесу на 3-й годині досліду (пік запалення) свідчить про наявність антициклооксигеназних властивостей у досліджуваної субстанції. Аналіз отриманих даних дозволив визначити умовно-терапевтичну дозу субстанції «Евкабол» за протизапальною активністю, яка становила 25 мг/кг для мишей та щурів (антиексудативна активність - 42,6% та 50,0%, відповідно), збільшення дози не призводило до посилення ефекту.

Показано, що антиексудативний ефект субстанція «Евкабол» у дозі 25мг/кг виявляла також на моделі гістамінового запалення у щурів, зменшуючи через 0,5 години (пік запалення) ступінь набряку, викликаного введенням гістаміну на 40,4%. За виразністю антиексудативного ефекту вона поступалася препарату порівняння «Вольтарен» на 21,6%, але виявляла протизапальну активність на рівні референс-препарату «Альтан» у дозі 1 мг/кг.

На моделі формалінового набряку у мишей субстанція «Евкабол» виявляла через 3-и години (пік запалення) виражену антиексудативну дію, яка складала 61,5% і наближалась до активності препарату порівння «Вольтарен», та перевищувала ефект референс-препарату «Альтан» на 12,2%.

В умовах зимозанового набряку субстанція «Евкабол» через 0,5 години (пік запалення) після введення флогогену, чинила помірний антиексудативний ефект (22,6%), дещо поступаючись препарату порівняння кверцетину. Проте, за виразністю протизапальної активності субстанція «Евкабол» не поступалась препарату порівняння «Альтан» (19,4%).

Проведені дослідження дозволяють зробити припущення про здатність субстанції «Евкабол» впливати на систему біогенних амінів і про наявність у неї виражених антициклооксигеназних та помірних антиліпооксигеназних властивостей, як складових протизапального ефекту.