ЕВОЛЮЦІЯ СТРУКТУРИ Й ЗМІСТУ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ МОРЕМ: ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний розвиток міжнарод­ного морського права свідчить про те, що практично в усіх сферах суспільних відносин, пов’язаних з використанням Світового океану, існує значний масив принципів і норм, дотримання яких є необхідною умовою існування земної цивілізації. Ці правила поведінки держав та міжнародних організацій знаходять свій вияв у міжнародних норма­тивних актах, прийнятих під егідою і в рамках ООН та її спеціа­лізо­ваних установ, насамперед Міжнародної морської організації (IMO), Міжнародної організації праці (ILO), Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO) та ін. Значна роль у вирішенні правових проблем Світового океану належить й міжнародним неурядовим організаціям, які також беруть активну участь у розробці проектів нормативних актів, перш за все, це Міжнародний морський комітет (CMI), Кон­суль­тативний комітет із запобігання забруднення моря нафтою (ACOPS), Балтійська та міжнародна морська рада (BIMCO), Об’єд­нання асоціацій судновласників Європейського Союзу (ECSA), Міжнародна асоціація судновласників Чорноморського регіону (BINSA).

Складність і розгалуженість системи нормативного регулювання у сфері використання Світового океану, її динамічність і здатність вбирати в себе нові явища, створює нагальну потребу в теоретичному осмисленні стану сучасного міжнародного морського права та встановленого ним правового порядку. У свою чергу, вивчення й узагальнення розвитку системи цього порядку дозволяє визначити пер­спективи його подальшої еволюції у напрямку створення для всіх держав рівноправних та сприятливих умов користування морем. Необхідність цього обумовлена й тим, що у 2004 році минув деся­тирічний термін, передбачений статтею 312 Конвенції ООН з морсько­го права 1982 року (далі Конвенція ООН 1982 р.), коли кожна держа­ва-учасниця може запропонувати Генеральному секретарю ООН вне­сти до неї поправки.

Актуальність дослідження зумовлена також необхідністю подальшого зміцнення правових засад діяльності України у Світовому океані, яка, маючи вигідне географічне місце розташування з довжи­ною морських кордонів понад 1000 морських миль і розвинену морську інфраструктуру, може значно розширити свою діяльність у таких сферах, як транспортне використання морських шляхів, розроб­ка живих морських та мінеральних ресурсів, охорона морського середо­вища, проведення морських наукових досліджень та ін. Разом з тим, умови розвитку України як незалежної держави вимагають пристосування багатьох положень міжнародного морського права до формування власної міжнародно-правової позиції, перш за все у стосунках з сусідніми морськими державами – Російською Федера­цією, Румунією, Туреччиною, Болгарією, Грузією.

Існує чимало теоретичних досліджень вітчизняних і особливо зарубіжних вчених, присвячених правовим проблемам використання Світового океану. Зокрема, певні правові аспекти користування морем розглядалися в роботах Г.О. Анцелевича, О.Ф. Висоцького, В.Н. Гуцу­ляка, В.В. Демиденка, Є.В. Додіна, І.В. Дмитриченка, Г.Г. Іванова, О.В. Іщенка, А.Л. Колодкіна, В.М. Корецького, С.О. Кузнєцова, М.І. Лазарева, С.В. Молодцова, В.М. Прусса, О.А. Радзівілла, А.В. Си­доренка, Л.Д. Тимченка, Ю.С. Шемшученка, О.А. Щіпцова та ін. Проте практика держав у сфері використання моря все більше вступає у протиріччя з конвенційними нормами міжнародного морського права, що зв’язано з інтенсифікацією різноманітної діяльності держав у Світовому океані та глобалізацією міжнародних відносин в цілому. Саме дослідження цих змін у правовому порядку Світового океану становить сьогодні вузлові проблеми розвитку міжнародного морського права, які мають велике практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям даної роботи є складовою фундаментальних досліджень з міжнародного морського права Інституту держави і права ім. В.М. Ко­рецького НАН України, а саме теми "Сучасні тенденції розвитку міжна­родного права та їх вплив на міжнародно-правову доктрину та практику України" (номер державної реєстрації 0102U007076), а також пов’язаний з виконанням плану науково-дослідної роботи кафедри морського права Одеської національної морської академії: "Розробка, обґрунтування комплексних теоретичних проблем правового регулю­вання безпеки мореплавства і рятування на морі та використання досягнутих результатів у процесі підготовки фахівців морського флоту" (номер державної реєстрації 0196U010326); "Ком­плексні теоретичні проблеми правового регулювання забруднення морського середовища" (номер державної реєстрації 0198U001690); "Міжнародне морське право: історія, сучасність, перспективи розвитку" (номер державної реєстрації 0102U002187). Автор дисертаційного дослід­ження був науковим керівником зазначених тем по кафедрі морського права Одеської національної морської академії.

Напрям даної роботи віднесено до пріоритетних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідницьких інститутів Одеської області, спрямованих на виконання державної Програми "Регіональна ініціатива" з питань формування та здійснення морської політики України.