| Краткое содержание: | У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, оцінюється ступінь наукового опрацювання проблеми; формулюються мета і завдання дослідження, його об’єкт і предмет; визначаються теоретико-методологічні основи й емпірична база дослідження; доводиться наукова новизна отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення.
Перший розділ – “Формування інформаційного суспільства в Україні: соціологічний аналіз” – спрямований на осмислення специфіки переходу до інформаційного суспільства і розвитку інформаційного простору в Україні.
У підрозділі 1.1 – “Теоретичні підходи до аналізу інформаційного суспільства” – аналізуються основні концепції і підходи до дослідження основних тенденцій розвитку інформаційного суспільства.
У сучасній науці вчені активно розвивають концепції інформаційного суспільства Д. Белла, М. Кастельса, Й. Масуди та інших, співвідносячи їх теоретичні конструкції з реальними соціальними трансформаціями й новими тенденціями розвитку соціуму. Автор робить висновок про те, що нині завдання розробки концепцій інформаційного суспільства перейшло з переважно теоретичної у практичну площину. Мета теорій інформаційного суспільства – стати фундаментом для вироблення концепції суспільства нового типу, стати методологічною базою, підґрунтям для розробки стратегічного й тактичного планів формування інформаційного суспільства. Важливо відзначити, що в розроблених проектах мають бути однаково враховані як можливості максимально ефективного використання позитивних рис нового суспільного устрою, так і шляхи подолання комплексу негативних наслідків, що супроводжують трансформацію соціуму. Внаслідок цього затребуваними є різні підходи до аналізу інформаційного суспільства: комплексний, де відзначається сукупність рис, що характеризують стан базових сфер життєдіяльності інформаційного суспільства (А. Буданова); профільний, у межах якого еволюція однієї зі сфер функціонування і розвитку соціуму виділяється як пріоритетна і формотворча риса для суспільства нового типу (В. Касьяненко, Ж. Алфьоров, А. Ракітов). Крім вищезгаданих підходів можна виділити дихотомічну систему оцінних концепцій: “позитивна” (М. Курносов, Г. Смолян і Д. Черешкин, В. Іноземцева) і “критична” (Т. Єршова, А. Єляков), де акцент робиться на комплексі позитивних або негативних рис, які несе із собою інформаційне суспільство.
Перехід до інформаційного суспільства порушує питання про наявність механізму здійснення даної трансформації. На думку автора, механізм формування нової соціальної системи, якою є інформаційне суспільство, являє собою модернізацію існуючих форм соціальних структур, норм, інститутів, зразків поведінки під впливом окремих елементів соціальної структури, що є формотворчими елементами нового суспільного устрою. Еволюція вищезгаданих соціальних структур (за Т. Парсонсом, “адаптивне відновлення”) формує платформу для розвитку всіх структурних елементів соціальної системи. З погляду дисертанта, для інформаційного суспільства формотворчими елементами виступають інформаційний простір і сфера освіти.
У дисертації відзначається, що проблеми формування інформаційного суспільства в Україні мають багато спільного з аналогічними процесами в інших країнах, що пояснюється швидким поширенням новітніх інформаційних технологій, глобалізацією інформаційно-технологічних ринків. Специфіка трансформаційних процесів, що протікають в Україні, пов’язана з недостатньо розвиненою інформаційною структурою, спільним перехідним станом економіки, а також відносною новизною демократичного устрою суспільства.
Підрозділ 1.2 – “Специфіка розвитку інформаційного простору в сучасній Україні” – присвячений аналізу функціонування інформаційного простору в Україні як ключового елемента соціуму в умовах переходу до інформаційного суспільства.
На думку дисертанта, особливості сучасного етапу розвитку України найбільш адекватно відображає авторський термін “період активізації інформаційних потоків”, під яким розуміють часовий відрізок, що характеризується зростанням обсягу інформації та інтенсивності її циркуляції в суспільстві, завдяки широкому поширенню і доступності цілого комплексу засобів комунікації (у т. ч., мережі Інтернет), внаслідок чого було створено нову інформаційну сферу й набули широкого поширення нелокальні інформаційні взаємодії.
У період активізації інформаційних потоків інформаційний простір у сучасній Україні є ключовим через низку об’єктивних причин. По-перше, перехід країни до нового типу суспільства, головною цінністю якого є інформація, інформаційні потоки, перетворить інформаційний простір у базовий. По-друге, завдяки тому, що його активне функціонування й доступність усіляких інформаційних ресурсів, забезпечена широким спектром інформаційних комунікацій, створюють платформу для розвитку й функціонування демократії в суспільстві. По-третє, еволюція інформаційного простору забезпечує створення працездатних, альтернативних державним, механізмів розв’язання глобальних проблем. По-четверте, розвиток інформаційного простору, активізація інформаційних потоків сприяли тому, що еволюція суспільства багато в чому набула прогнозованого і частково керованого характеру, забезпечуючи людству не тільки більш комфортні умови переходу з одного етапу розвитку в інший, але й даючи шанс на виживання в умовах глобальних катаклізмів і катастроф.
У підрозділі 1.3 – “Соціальні аспекти функціонування Інтернету в період активізації інформаційних потоків” – аналізується вплив функціонування Інтернет-сайтів як інноваційних каналів комунікації на різні сфери громадського життя.
Перехід до інформаційного суспільства характеризується активним поширенням інформаційних технологій, їх проникненням у різні сфери людської діяльності, різні рівні соціальних структур. Сучасні інформаційні технології обумовили появу унікальної реальності – віртуальної, створеної в просторі Інтернету. Саме з Інтернетом як основним, базовим атрибутом пов’язують становлення і розвиток інформаційного суспільства.
Виникнувши як інформаційна технологія, Інтернет трансформувався в паралельну соціальну реальність і в умовах активізації інформаційних потоків значною мірою ініціює трансформацію реального світу. Важливо відзначити, що вплив Інтернету на процеси, що відбуваються в соціумі в період активізації інформаційних потоків, багатоплановий. По-перше, трансформується система соціальних відносин внаслідок низки об’єктивних причин, серед яких послаблення традиційних локальних соціальних зв’язків. По-друге, змінюється спосіб життя населення. По-третє, активна циркуляція інформаційних потоків сприяє розвитку демократії й зниженню рівня централізації в управлінні тощо. Отже, Інтернет виступає як інструмент формування інформаційного суспільства, створюючи умови, в яких цей перехід може бути здійснений і поступово культивуючи спосіб життя, що відповідає новому типу суспільства.
Інтернет як канал комунікації, як простір, де здійснюється віртуальна взаємодія й функціонування об’єктів і суб’єктів всіх сфер життєдіяльності суспільства, неминуче взаємодіє з кожною з них. Так, важливо відзначити, що зв’язок освітнього простору з Інтернет-простором є багатобічним і багаторівневим, що є наслідком взаємопроникнення, створення своєрідного симбіозу.
Другий розділ – “Освітній простір в умовах формування інформаційного суспільства” – присвячений аналізу трансформації освітнього простору в період активізації інформаційних потоків.
У підрозділі 2.1 – “Інформаційна сфера і сучасний освітній простір України: особливості взаємодії” – розглядається специфіка функціонування пересічних сфер (освітньої й інформаційної) в умовах активізації інформаційних потоків.
Зміст інформаційної сфери, власне інформація, методи її передання відіграють величезну роль у всіх сферах діяльності людини. Однією з основних функцій соціальної інформації є соціалізуюча. Традиційна освіта функціонує як інституціональний механізм соціалізації, змістом соціалізації виступає власне соціальна інформація і процес її засвоєння. У той же час розвиток інформаційної сфери знаходив своє відбиття в еволюції процесів соціалізації, властивих певному етапу історії людства. Збільшення інформаційних потоків, які циркулюють у суспільстві, супроводжуває еволюційні процеси в соціумі і визначає трансформацію змісту соціалізації, що переважно збігається із процесом освіти. Отже, у сучасних умовах особливого значення набувають інноваційні канали комунікації, які забезпечують циркуляцію інформаційних потоків, серед яких особливе місце посідає Інтернет.
Специфіка розвитку освітнього простору України в період активізації інформаційних потоків визначається кількома визначальними чинниками. По-перше, це глобальні тенденції, пов’язані з переходом до інформаційного суспільства і єдиного світового співтовариства. По-друге, це позиція Української держави в даному питанні, що виражена в освітній політиці, програмах розвитку освітньої сфери, чинного законодавства у сфері освіти й суміжних сферах, відкритість і демократичність інститутів суспільства. І, по-третє, це автономна діяльність власне внз з оновленою функціональною структурою, спрямована на самовдосконалення, розвиток і реалізацію свого потенціалу.
Дисертант відзначає, що наявність найтіснішого взаємоз’вязку і взаємозалежності інформаційної сфери й сфери освіти необхідно враховувати у процесі регулювання діяльності кожної з них. Сьогодні система управління освітянським співтовариством в Україні перебуває в стані трансформації, коли відбуваються пошук і відбір сучасних моделей і механізмів освітнього менеджменту, їх апробація на практиці й правове закріплення. У такий же спосіб можна охарактеризувати й систему управління інформаційним простором та Інтернетом. На сьогодні постає важливе завдання синхронізації управління розвитком цих двох провідних сфер, що визначають обличчя держави і її місце в сучасному світі.
Підбиваючи підсумок, автор підкреслює ключову роль держави як суб’єкта управління віртуальним та освітнім простором. Збалансоване управління основними сферами життєдіяльності суспільства – пріоритетне завдання діяльності держави. Синхронізація таких процесів, як управління функціонуванням і одночасно реформуванням системи освіти, пов’язаним з переходом до нового типу суспільства, і створення, контроль і регулювання нової сфери – Інтернет-простору – багато в чому пересічні сфери.
У підрозділі 2.2 Специфіка розвитку внз у період активізації інформаційних потоків” – визначається й аналізується комплекс чинників, що обумовлюють трансформацію вищих навчальних закладів в умовах переходу до інформаційного суспільства.
У період активізації інформаційних потоків інтенсивний розвиток системи освіти, перш за все вищої, становить один із основних чинників міжнародного позиціювання України. Створити платформу для розв’язання даного завдання покликана “Національна доктрина розвитку освіти України”, з успішною реалізацією якої ми пов'язуємо можливість інтеграції України в європейське освітнє співтовариство в межах Болонського процесу.
Автор відзначає, що, крім нормативних документів, специфіку розвитку внз в період активізації інформаційних потоків визначає цілий комплекс чинників.
Першим чинником виступає функціонування внз як суб’єкта ринку освітніх послуг. В умовах формування єдиного європейського освітнього простору необхідним для внз стає не тільки позиціювання на внутрішньому українському ринку освіти, але й на європейському, що висуває комплекс додаткових вимог до діяльності вищого освітнього закладу. Серед цих вимог ключовими виступають, по-перше, розвиток інформаційно-освітнього простору внз (або інформаційно-освітнього середовища), що складається з електронних продуктів різного типу діяльності – таких, як електронні бібліотеки, медіатеки, освітні портали, спеціалізовані Інтернет-сайти. Завдання його формування в такій постановці відносно нові, що обумовлює складність у застосування нестандартних рішень на основі експериментального пошуку. Розвиток інформаційно-освітнього простору внз забезпечується використанням інформаційних технологій. Водночас інформаційні технології забезпечують можливість зміни самої моделі навчального процесу, сприяючи здійсненню переходу від репродуктивного до креативного навчання, висуваючи при цьому нові вимоги як до тих, хто навчає, так і до тих, кого навчають.
По-друге, додатковою вимогою виступає реалізація інформаційного потенціалу внз за допомогою використання інноваційних каналів комунікації. На думку дисертанта, інформаційний потенціал внз є засобом реалізації наукового й освітнього потенціалу, одним з елементів триєдиної сутності потенціалу внз. Саме це надалі визначатиме ступінь успішності внз, його конкурентоспроможність, в остаточному підсумку – життєздатність.
Другим чинником виступає демократизація всіх сфер громадського життя України, що припускає розвиток демократії в рамках функціонування внз, реалізований за допомогою різних форм самоврядування.
Перехід до інформаційного суспільства стане можливим в умовах оновленої, адекватної новим умовам суспільної свідомості. Аналогічно успішне завершення трансформаційних процесів, що характеризують внз України на сучасному етапі, може бути здійснено за таких самих умов. Отже, новим завданням періоду активізації інформаційних потоків став активний вплив внз на суспільну свідомість з метою прищепити нові цінності, стандарти, зразки поведінки. Отже, робота над корекцією суспільної свідомості виступатиме третім чинником, що визначає специфіку діяльності внз в період активізації інформаційних потоків. Поставлене завдання може бути розв’язане через соціалізуючу й виховну діяльність внз в умовах безперервної освіти.
Дисертант відзначав, що в сучасних умовах перед вищими навчальними закладами стоїть завдання виховання принципово нового покоління фахівців. Наскільки вищі навчальні заклади України відповідають покладеній на них місії, покликаний оцінити, у першу чергу, інститут акредитації, що має спеціально створену систему параметрів оцінювання. Поряд із цим можна говорити про те, що назріла потреба у створенні додаткових критеріїв оцінювання діяльності внз. Система параметрів оцінювання рівня реалізації інформаційного потенціалу внз, що включає в себе сукупність таких показників, як наявність спеціалізованого Інтернет-сайту, його відповідність цілям і завданням інтерактивного каналу комунікації, заданій функціональній структурі, виступає як альтернативна офіційній і претендує на статус додаткового критерію.
Отже, сьогодні потрібна така освіта, що здатна адаптувати людей у суспільстві інформаційного типу. Для розв’язання цього завдання необхідною умовою виступає перманентний розвиток внз за допомогою впровадження й використання інновацій, у тому числі в галузі інформаційних технологій. Реалізувати свій інформаційний потенціал внз зможе лише за умови розвинутої мережі сучасних комунікаційних зв’язків. У період активізації інформаційних потоків функціонування внз може здійснюватися із залученням не тільки ЗМІ, що стали традиційними, але й таких каналів, як Інтернет-сайти. Можливості їх використання сьогодні обмежені комплексом об’єктивних і суб’єктивних чинників.
Третій розділ – “Інтернет-сайти як інноваційні канали формування, реалізації і трансляції інформаційного потенціалу внз” – присвячений аналізу позитивних і негативних аспектів наявної практики реалізації інформаційного потенціалу внз.
У підрозділі 3.1 – “Особливості використання внз каналів комунікації у період активізації інформаційних потоків” – розглянуто найбільш перспективні комунікаційні канали внз.
Ефективність реалізації вищезгаданого завдання прямо залежить від якісної відповідності комунікаційних каналів поставленим цілям, тобто від упровадження інновацій у сфері комунікацій. Реалізувати свій інформаційний потенціал внз зможе лише за умови розвинутої мережі сучасних комунікацій.
Відзначаючи головну роль інновацій у сфері комунікацій, ми, в першу чергу, мали на увазі комп’ютерні технології й Інтернет, оскільки саме цей вид комунікації найбільш перспективний в умовах інформаційного суспільства. Крім засобів масової інформації (телебачення, радіо, преса), що стали традиційними, функціонування внз у період активізації інформаційних потоків може здійснюватися із залученням таких каналів, як Інтернет-сайти. Величезний потенціал Інтернет-комунікацій поки ще непорівняний з реальними можливостями їх застосування, як би швидко вони не розвивалися. Можливості ці сьогодні обмежені як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. До об’єктивних можна віднести такі чинники: робота в Інтернеті можлива тільки для тих, у кого є можливість доступу до персонального комп’ютера і “всесвітньої павутини” і відповідний обсяг знань, умінь і навичок. Суб’єктивним чинником виступає неготовність суспільної свідомості прийняти інновації, зокрема у сфері комунікацій та освіти.
Інтернет-сайти українських внз виступають як інтерактивні канали формування, реалізації й трансляції їх інформаційного потенціалу. Специфіка функціонування освітнього простору в умовах трансформаційних процесів в Україні при переході до інформаційного суспільства полягає в орієнтації на новітні технології, адаптації освітнього процесу до нових вимог і реалій і підготовці контингенту, який навчають, до нових умов життєдіяльності в інформаційному суспільстві через формування адекватного світосприймання.
Підрозділ 3.2 – “Інтернет-сайти українських внз: практика реалізації і трансляції інформаційного потенціалу” – присвячений аналізу змістової й функціональної структури сайтів внз України.
Одним із ключових об’єктів, що опосередковують процес комунікації в Інтернеті, виступають, на думку автора, Інтернет-сайти. Характерні риси виділених елементів віртуального середовища, що роблять їх оптимальними для вивчення й аналізу об’єктами, можуть бути сформульовані так: по-перше, відносна тривалість існування в Інтернет-просторі. Інтернет-сайт може бути охарактеризований як один із найстабільніших елементів віртуального середовища. По-друге, постійна динаміка Інтернет-сайтів як органічний атрибут їх функціонування. По-третє, доступність для дослідницької діяльності, у тому числі моніторингових досліджень.
Інтернет-сайти як інтерактивні канали формування, реалізації й трансляції інформаційного потенціалу внз мають складну функціональну структуру. У ході проведеного аналізу ми виділили такий спектр функцій Інтернет-сайтів внз України: представницька функція, або функція позиціювання; інформаційна функція; комунікаційна функція; рекламна функція; PR-функція; коригувальна функція; інноваційна функція; функція соціальної диференціації (вияв власних переваг); функція зворотного зв’язку (канал зворотного зв’язку). Представлена система соціальних функцій Інтернет-сайтів є авторською теоретичною конструкцією.
У даному підрозділі подано аналіз результатів оригінального дослідження Інтернет-сайтів внз України, проведений автором. У межах соціологічного дослідження на тему “Проблеми й перспективи реалізації інформаційного потенціалу внз (регіональний і державний рівень)” було здійснено емпіричний вимір функціональної структури Інтернет-сайтів внз України.
За підсумками проведеного дослідження автор сформулював такі висновки:
1. Діючі сайти внз України демонструють нерівномірне використання закладених функціональних можливостей Інтернет-сайтів.
2 Деформація поліфункціональності сайтів внз України є наслідком нерозвиненості українського Інтернет-простору (зокрема, йдеться про домен “UA”).
3. Причини деформації поліфункціональності сайтів вітчизняних внз мають подвійний характер. З одного боку, це яскраво виражене відставання технічного оснащення, слабка розвиненість інформаційних технологій і відсутність достатньої кількості висококваліфікованих фахівців у даній галузі, тобто технічний аспект. З другого боку, це відставання у сфері суспільної свідомості, засилля консервативного сприйняття реалій сучасного життя і пов’язаний з цим опір інноваціям, тобто моральний аспект проблеми.
4. Наслідком деформації поліфункціональності Інтернет-сайтів внз України стала деформація структури сайтів, що виражається у відсутності динаміки, а конкретніше – статичності переважної більшості даних об’єктів, що виступає перешкодою для реалізації можливостей сайтів, як потенційних, так і реальних.
Одним із пріоритетних завдань сучасної української системи вищої освіти є вихід на світовий ринок освітніх послуг. Це обумовлено багатьма об’єктивними причинами, суть яких було проаналізовано у працях провідних вітчизняних учених, політиків, суспільних діячів. Навчальний заклад, здійснюючи освітянську місію в “реальному” суспільстві, акумулюючи й поширюючи накопичені людством знання, має відстоювати свою спеціалізацію й у “віртуальному” просторі, використовуючи новий інформаційний канал – мережу Інтернет. Таким чином, критерієм готовності, здатності використовувати комп’ютерні технології для репрезентації можливостей внз може слугувати рівень розвитку такого способу представництва внз, як Інтернет-сайти. |
