МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ І ОЦІНКИ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОТЕЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ НА РАННІХ СТАДІЯХ ПРОЕКТУВАННЯ

Краткое содержание

У вступі розкрито сутність і міра вивченості наукової проблеми, актуальність дослідження, сформульовано мету й задачі роботи, об’єкт і предмет дослідження, указано наукову новизну, подано перелік та визначення отриманих результатів, апробація роботи і публікації.

У першому розділі  «Оцінка проектних рішень. Принципи і критерії формування оцінок на різних стадіях проекту» здійснено аналіз теоретичних праць та архітектурних об’єктів, що дало змогу окреслити, які питання є опрацьованими, а які вимагають подальшого дослідження та вирішення. Також розглянуто різні наукових підходів до дослідження системи оцінки проектних рішень та їх вплив на різних стадіях проектування.

Сучасний досвід проектування свідчить про перспективи розвитку й удосконалення процесу проектування, про обґрунтований пошук сучасних методів проектування, вибору кращого проектного рішення на ранніх етапах проектування й оцінки доцільності його реалізації. Ступінь реалізації об’єкту визначається ефективністю прийняття рішення на ранній стадії проектування, оскільки саме на цьому етапі створюється основна функціонально-планувальна організація об’єкту, визначаються геометричні параметри та просторові рішення, передбачаються матеріальні витрати. Від об’єктивної оцінки прийнятого рішення залежить наскільки проект відповідатиме поставленій меті й сучасним вимогам стосовно множини аспектів проекту. Вірно прийняте рішення – це перший етап створення «високоякісної проектної документації, що в свою чергу дозволить вірно розрахувати матеріальні, фінансові витрати, витрати праці, що необхідні для будівництва, вплинути на прискорення темпів і якості виробництва, створити необхідні умови для праці і відпочинку людей» (Г.І. Лаврик).

Чим складніший об`єкт, тим важливішим є вірність прийнятого рішення. Методи комплексної оцінки тим складніші, чим складніші об’єкти проектування. Застосування методів кількісної оцінки можливе на будь-якому етапі проектування, коли виникає проблема вибору, але найбільш суттєву роль ці методи відіграють на ранніх етапах проектування, коли приймаються основні архітектурно-концептуальні рішення. На основі аналізу досвіду оцінки проектних рішень в дослідженні проведено і встановлено диференціацію методів за типами архітектурно-містобудівних завдань:

1.    Архітектурно-містобудівні питання, що вирішують задачі генеральних  планів.

2.    Питання, що вирішують завдання житлових утворень.

3.    Питання, що вирішують завдання громадських будівель, де в свою чергу  проводиться диференціація на типи споруд: готельні комплекси, торговельно- розважальні центри (як новий тип споруд), адміністративно - офісні споруди, ін.

4.    Питання, що вирішують завдання промислових утворень.

Формування проектного рішення на ранній стадії обов’язково має супроводжуватися процесом оцінки його ефективності. Розрив паралельного процесу, тобто оцінка ефективності готового проекту, а не його варіантів, не дозволяє наблизитися до оптимального рішення. Економічна оцінка на ранніх етапах проектування є найменш розробленою для оцінки варіантів проекту.

З проаналізованої множини методів оцінки проектних рішень встановлено, що методологія прийняття рішення про якість проекту може базуватися на понятійному апараті методу кількісної оцінки і мати арифметичний спосіб обробки даних, полікретиріальний, однорівневий метод оцінки за групою критеріїв. Таким чином, метод кількісної оцінки для створення методики оцінки функціонально-планувальної організації готельних комплексів може бути вдосконалений в напрямку спрощення для його практичного використання за рахунок:

-обробки статистичних даних експлуатації готельних комплексів і зведення цих даних в реєстр для користування ними в проектній діяльності;

-обробки даних нормативної документації щодо готелів, з метою виявлення застарілих даних і їх удосконалення та встановлення нових параметрів, що відповідатимуть сучасним вимогам проектування та експлуатації готельних комплексів;

-створення методики формування і оцінки функціонально-планувальної організації готельних комплексів на ранніх стадіях проектування, що дасть уявлення

про потенційну можливість існування архітектурного об’єкту, у варіантах,

можливість і доцільність його реалізації.

Дослідженням встановлено принципові властивості методики формування і оцінки функціонально-планувальної організації проектних рішень на ранній стадії

проектування, що повинні відповідати :

-  можливості використання учасниками проекту і мати такі ознаки, як: глобальність, оперативність, кількістність, гнучкість, універсальність;

-   ймовірності отримання результатів максимально наближених до реальності з ознаками: відтворюваності, співставленості, усебічності.

В роботі проведено аналіз щодо діючих на території України нормативних документів з проектування готелів. Аналіз сучасного стану нормування і оцінки якості готельного господарства в Україні дав можливість визначити наступне:

1. Діюча система нормативних документів у галузі проектування і будівництва готельних комплексів не відображає змін соціально-економічного устрою держави. Визначено ступені складності і стадії проектування готельних комплексів, що можуть бути застосовані для складання вихідних даних та завдання на проектування, згідно чинного ДБН А.2.2-3-2004  (пропозиція автора – Ю.Л.).

2. У галузі проектування та будівництва готельних комплексів, експлуатації та оновлення існуючого фонду готельного господарства існує чимало проблем, що свідчить про необхідність розвитку способів визначення якості готельних об’єктів на різних етапах їх створення та експлуатації.

У другому розділі «Містобудівна, об’ємно-просторова та функціонально-планувальна організація готельних комплексів» проведено аналіз факторів, що формують готельні комплекси, виявлено особливості, здійснено класифікацію та досліджено тенденції розвитку, запропоновано функціональні схеми готелів категорії «курортні» та категорії «міські». Проведено аналіз адаптації нормативної документації з проектування та експлуатації готельних комплексів законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Дослідженням встановлено такі групи факторів: соціальні; природно-кліматичні; містобудівні; технологічні, економічні (рис.1). Соціальні фактори при вирішенні питання архітектурно-планувальної та об`ємно-прострової організації готельних комплексів впливають на визначення складу основних будівель та споруд, також на використання матеріально-технічної бази в період міжсезоння.  До природно-кліматичних факторів належать: природно-кліматичні умови й особливості ділянки забудови, характер рельєфу, умови інженерного забезпечення території, мікрокліматичні особливості, наявність зелених насаджень, естетична оцінка території ділянки. Містобудівними чинниками, що впливають на розташування готельного комплексу є: територіальне розташування в системі міста чи поза містом, що відповідно надає готелю автономності чи безпосередньо вплив міста на готель; транспортне навантаження, розташування готелю поблизу аеропортів чи вузлів міського транспорту; обмеження щодо поверховості та архітектурної стилістики, наявність інженерних комунікацій. Ці фактори визначають, головним чином, наявність функціональних зон і архітектурно-планувальну структуру готельних комплексів як самостійного містобудівного утворення. Технологічні фактори містять склад інженерних споруд, приміщень та обладнання, що визначають склад основних об`єктів і принципи функціонального зонування, забезпечення пішохідної доступності, заходи по організації цілорічного функціонування готелів. Економічні фактори визначають рентабельність готельних комплексів і впливають на вибір функціонального комплексу основних будівель, конструктивну схему, сервіс обслуговування.

Класифікація готелів та комплексів проводиться за 3-ма основними критеріями: комфорт (за категорією систем, за рівнем цін, за системою оператора); місткість (малої, середньої, підвищеної місткості); за призначенням. Визначено поняття, що характеризує загалом критерії готельного комплексу – «формат» готельного комплексу. На основі аналізу існуючих міжнародних класифікацій запропоновано нову класифікацію готельних комплексів, що диференціює їх номенклатуру за «форматом» категорії: «пансіон», «гостинний двір», «мотелі», «молодіжний готель», «ресторан-клуб готель», «міські» та «бізнес-готелі», «курортні», «рекреаційні, курортно-лікувальні», «котеджі», «апартамент-готелі», «парк-готелі», «палац-готелі» (таб.4).

Архітектурно-просторова організація готелів підпорядковується: закономірностям формування сталих містобудівних утворень, вимогам готельних операторів, функціональному комплексу готелю. Головною архітектурно-художньою задачею в будівництві нового готельного об’єкту чи реконструкції його в історичному середовищі є збереження образу сталого середовища.

В Україні працюють міжнародні мережі готельних операторів. Існує ряд вимог щодо інфраструктури, сервісу і життєдіяльності готельного комплексу певної мережі. В дослідженні проаналізовано систему типів готельних комплексів міжнародних операторів і розроблено рекомендації з їх впровадження в проектування та будівництво в Україні.

Визначення факторів, що формують готельні комплекси дало змогу встановити принципові критерії, що є ключовими для створення методики формування і оцінки функціонально-планувальної організації готельних комплексів на ранніх стадіях проектування. Такими є: «формат» готельного комплексу; розміщення в містобудівному утворенні; геометричні і просторові параметри ділянки забудови; рівень сервісного обслуговування готельного комплексу, що зорієнтований на певний споживчий попит (цільова аудиторія); потужність житлового фонду; площі основних і додаткових приміщень; рентабельність та розрахункова кошторисна вартість готельного комплексу.

У третьому розділі «Визначення критеріїв та розробка методики формування і оцінки функціонально-планувальної організації готельних комплексів» проведено аналіз сучасних вимог до створення готельних комплексів і оновлення сучасного фонду готельного господарства. Опрацьовано матеріал вихідних даних для формування методики оцінки функціонально-планувальної структури готельних комплексів, що охоплює питання: функціонально-планувальні, в залежності від «формату» готельного комплексу, інженерно-технічні, питання економічного обґрунтування можливості та доцільності реалізації готельного об’єкту. На основі анкетного опитування архітекторів та фахівців готельного бізнесу і споживачів готельного сервісу, проведеного статичного дослідження за допомогою математичної вибірки, розроблено номенклатуру номерного фонду.

На основі проведених досліджень та виведених ключових факторів, що окреслено у другому розділі, та методичної бази третього розділу створено методику формування і оцінки функціонально - планувальної організації готельних комплексів на ранніх стадіях проектування. Детально, для практичного застосування, методику описано в роботі покроково, на рис. 2 показано блок-схему методики. Етапи І, ІІ досліджують соціальне замовлення на створення готельного чи туристичного об’єкту, що впливає на початок науково-творчо-будівельного процесу, результат якого переходить у сферу споживання. Етап ІІІ формує вихідні дані для розрахунку площ функціонально-планувальної організації готельного комплексу. Етап IV визначає відсоткове співвідношення житлової та загальної площ (∑ Sж – 60%, від ∑ Sз – 100%, де Sж – загальна житлова площа, Sз – загальна площа готельного комплексу) та додаткових площ (таб.3) на етапі V, що уточнюється наступним етапом VІ за матрицею площ S.