МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Утвердження України як держави з ринковою економікою висуває нові вимоги до систем управління підприємствами. У таких умовах значно підвищується роль фінансової звітності як інформаційного забезпечення при розробці та прийнятті управлінських рішень.

Виникнення консолідованої фінансової звітності пов’язане з притаманними ринковій економіці інтеграційними процесами, суть яких зводиться до об'єднання економічних суб’єктів, поглиблення їх взаємодії, утворення груп підприємств з тісними організаційно-правовими, виробничо-технічними, комерційними та фінансовими зв’язками. У звітності окремих підприємств, які входять до складу таких груп, не відображено інформацію про фінансовий стан та результати групи загалом, що перешкоджає прийняттю управлінських рішень керівництвом материнського підприємства та іншими зацікавленими користувачами фінансової звітності. Така ситуація призводить до виникнення потреби у консолідованій звітності, що відображає фінансовий стан, результати діяльності і рух грошових коштів групи як єдиної економічної одиниці та є необхідним інформаційним ресурсом у системі управління групою підприємств. Підвищення достовірності та оперативності складання консолідованої фінансової звітності зменшує ризики її користувачів, а, отже, сприяє підвищенню ефективності підприємницької діяльності і зростанню економіки України.

Фундаментальним питанням методології складання, аналізу та аудиту фінансової звітності присвятили свої праці такі вітчизняні вчені, як: Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, Н.І. Дорош, І.К. Дрозд, Г.Г. Кірейцев, Ю.А. Кузьмінський, М.В. Кужельний, Л.Г. Ловінська, В.С. Лень, Є.В. Мних, Л.В. Нападовська, М.С. Пушкар, В.В. Сопко, В.Г. Швець, В.О. Шевчук та ін. Проблеми організації бухгалтерського обліку в об’єднаннях підприємств і методику складання консолідованої фінансової звітності в Україні вивчали такі науковці, як: Р.Є. Грачова, Є.В. Калюга, В.М. Костюченко, Р.С. Коршикова, Г.В. Уманців та ін. Вагомий внесок у розробку зазначених проблем здійснили також зарубіжні дослідники: Д. Александер, Д. Бекмен, Д. Блайн, Х. Бірмен, Г. Велш, М. Венді, П. Вернімен, П. Деланей, В.В. Ковальов, А.А. Матвєєв, Б. Нідлз, В.С. Плотніков, С.І. Пучкова, Я.В. Соколов,  В.П. Суйц, Д. Шорт та ін.

Проте більшість науковців акцентували увагу на методологічних засадах складання консолідованої фінансової звітності. В той же час недостатньо уваги приділялось питанню визначення економічної сутності поняття “консолідована група” як звітної одиниці, а також методиці коригування результатів внутрішньогрупових операцій при складанні консолідованої фінансової звітності. Дослідження також потребують питання використання консолідованої фінансової звітності при розробці та прийнятті управлінських рішень.

Актуальність, теоретичне й практичне значення розв’язання вищезазначених проблем, недостатнє їх вивчення, а також необхідність пошуку шляхів удосконалення методики та організації консолідованої фінансової звітності обумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя" (шифр: 06 БФ 040-01), підрозділ “Розробка основних положень Концепції адаптації статистики, бухгалтерського обліку і звітності до стандартів Європейського Союзу”. В межах цієї теми дисертантом визначені основні етапи стандартизації консолідованої фінансової звітності в Європі та обґрунтовані основні напрями гармонізації вимог національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО) щодо такої звітності з Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ).

 Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних та організаційних засад щодо удосконалення консолідованої фінансової звітності підприємств корпоративного нефінансового сектору економіки, створення практичних рекомендацій, спрямованих на покращення методики її формування та аналізу її показників.

Для досягнення вищезазначеної мети були поставлені такі завдання:

– дослідити сутність консолідованої фінансової звітності як обліково-аналітичної категорії та розкрити її роль та місце у системі інформаційного забезпечення управлінських рішень материнського підприємства групи;

– дослідити та узагальнити історичні етапи становлення консолідованої фінансової звітності відповідно до МСФЗ;

– провести порівняльний аналіз існуючих у міжнародній практиці методів складання консолідованої фінансової звітності, дослідити можливість впровадження деяких з них у вітчизняну практику з метою підвищення якісних характеристик фінансової звітності;

– удосконалити методику консолідації фінансової звітності, зокрема розробити методику коригування внутрішньогрупових операцій та практичні рекомендації з отримання інформації про такі операції у системі бухгалтерського обліку підприємств консолідованої групи;

– дослідити  завдання та особливості аналізу консолідованої фінансової звітності при розробці управлінських рішень різними групами користувачів;

– розробити практичні рекомендації, пов’язані з удосконаленням консолідації фінансової звітності на основі використання сучасних інформаційних технологій.

Об’єктом дослідження є консолідована фінансова звітність як відображення фінансового стану, результатів діяльності та руху грошових коштів групи залежних підприємств корпоративного нефінансового сектору економіки.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних та організаційних засад формування та аналізу показників консолідованої фінансової звітності підприємств корпоративного нефінансового сектору економіки.

Методи дослідження. Теоретичною базою дисертаційної  роботи стали положення загальнонаукової теорії пізнання досліджуваних явищ і процесів, зокрема: методи індукції та дедукції (при визначенні принципів консолідованої фінансової звітності та розробці форм внутрішньогрупової звітності, матриць відповідності та консолідаційних таблиць); аналізу та синтезу (при встановленні ролі та значення консолідованої фінансової звітності в системі управління групою, визначенні етапів її складання); порівняння, асоціацій та аналогій (при обґрунтуванні методу пропорційної консолідації як методу складання фінансової звітності учасників простого товариства); графічний – при представленні результатів дослідження. Також у роботі використано економіко-статистичні методи (при розрахунку показників рентабельності,  ліквідності, фінансової незалежності тощо).

Інформаційною базою наукового дослідження стали наукові праці та публікації вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, матеріали науково-практичних конференцій, законодавчі й нормативні документи, матеріали Європейського парламенту та Ради з міжнародних стандартів фінансової звітності, первинні документи бухгалтерського обліку, звітність підприємств, статистичні довідники.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими теоретичними й практичними результатами, які характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора в розробку теоретичних та організаційних засад щодо удосконалення консолідованої фінансової звітності підприємств корпоративного нефінансового сектору економіки, створення практичних рекомендацій, спрямованих на покращення методики її формування та аналізу її показників, є такі:

вперше:

– запропонована методика розподілу внутрішньогрупового прибутку між собівартістю реалізованої продукції та залишками запасів при здійсненні консолідуючих коригувань, що сприятиме підвищенню  достовірності консолідованої фінансової звітності та оперативності її складання;

– розроблені методичні рекомендації з організації бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності учасників спільної діяльності без створення юридичної особи за договором простого товариства, в  основу яких було покладено метод пропорційної консолідації, що дозволяє достовірно та повно відобразити результати спільної діяльності у фінансовій звітності;

удосконалено:

– форму консолідованого балансу та звіту про фінансові результати з приведенням їх у відповідність з домінуючим у МСФЗ підходом з точки зору єдиної економічної одиниці шляхом відображення частки меншості як складової частини власного капіталу і як складової частини чистого прибутку, що сприятиме зближенню П(С)БО з МСФЗ та реалізації принципу превалювання економічної сутності над юридичною формою;

–  зміст форми балансу учасників консолідованої групи, що дозволятиме виділити заборгованість за розрахунками з асоційованими та спільними підприємствами і сприятиме наочному відображенню тієї частини внутрішньогрупового сальдо, яке підлягає виключенню при консолідації та гармонізує П(С)БО з вимогами МСФЗ та Директивами ЄС;

–  облік внутрішньогрупових операцій учасників консолідованої групи при повній консолідації та застосуванні методу участі в капіталі, що полегшує збір інформації про їх результати, яка необхідна при консолідації фінансової звітності;

дістали подальшого  розвитку:

–  концептуальні засади складання консолідованої фінансової звітності учасників спільної  діяльності без створення юридичної особи за договором простого товариства, що забезпечують реалізацію принципів превалювання економічної сутності над юридичною формою та обачності, сприяють гармонізації П(С)БО з МСФЗ;

–  трактування понять “консолідована фінансова звітність”, “консолідована група”, “спільне підприємство”, що поглиблює розуміння сутності процесів консолідації, гармонізує облікові стандарти та створює умови для конструктивного використання зарубіжного досвіду у частині складання фінансової звітності консолідованих груп підприємств;

–  порядок складання спеціальних форм внутрішньогрупової звітності, матриць відповідності та робочих консолідаційних таблиць, що дозволяють контролювати збалансованість консолідуючих коригувань та підвищувати достовірність консолідованої фінансової звітності;

– методика аналізу консолідованої фінансової звітності, що сприятиме використанню отриманої інформації різними видами користувачів при визначенні трансфертної, дивідендної та інвестиційної політики в групі, надання позики та прийняття інших управлінських рішень.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони формують теоретичну базу для дослідження й практичного розв`язання проблем удосконалення складання та подальшого використання консолідованої фінансової звітності. Реалізація рекомендацій, що містяться в роботі, сприятиме зменшенню витрат часу на процес консолідації фінансової звітності, підвищенню її якісних характеристик та ефективності використання при обґрунтуванні та прийнятті управлінських рішень. Наукові розробки доведені до практичного використання.

Результати дисертаційної роботи використано при розробці проекту методичних рекомендацій з організації бухгалтерського обліку спільної діяльності за договором простого товариства та складання фінансової звітності її учасників Управлінням методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (довідка № 31-34000-16-7/24935 від 27.11.2007 р.). Розроблені форми внутрішньогрупової звітності, матриці відповідності та робочі консолідаційні таблиці впроваджено в господарську практику ВАТ “ЧеЗаРа” і його дочірніх підприємств (довідка № 400/2449 від 01.11.2007 р.). Окремі положення дисертаційної роботи, зокрема щодо порядку застосування методу участі в капіталі, використовуються в навчальному процесі кафедрою обліку та аудиту Київського національного університету імені Тараса Шевченка  при викладанні дисциплін “Фінансовий облік-І”, “Звітність підприємств” (довідка № 013/939 від 27.11.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено підхід до розв’язання важливого наукового завдання – удосконалення методики та організації консолідованої фінансової звітності підприємств корпоративного нефінансового сектору економіки. Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, є авторським здобутком. Усі наукові праці опубліковані одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях: міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті” (23-24 лютого 2006 р., м. Тернопіль), міжнародній науково-практичній конференції “Обліково-аналітичні системи: глобальний і національний аспекти” (16-17 травня 2006 р., м. Полтава), міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна” (2-3 березня 2006 р., 1-3 березня 2007 р., м. Київ), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика економічного аналізу: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку” (10-12 жовтня 2006 р., м. Тернопіль), V-тій науковій конференції присвяченій пам’яті проф. О.С. Бородкіна, “Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи” (м. Київ, 23 березня 2007 р.), IV-тій Міжнародній науково-практичній конференції “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси, 11-13 квітня 2007 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 19 самостійно підготовлених наукових праць загальним обсягом 6,3 друк. арк., з них: 10 наукових статей у фахових виданнях та  9 публікацій матеріалів та тез конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 188 сторінках комп’ютерного тексту. Дисертація містить 18 таблиць на 15 сторінках, 26 рисунків на 20 сторінках, список використаних джерел, що включає 259 найменувань на 24 сторінках, і 10 додатків на 106 сторінках.