ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Вступ України до Ради Європи і ратифікація 17 червня 1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод стали важливим етапом на шляху входження нашої держави у європейський політико-правовий простір. Як відомо, ефективне міждержавне співробітництво у питаннях захисту прав людини виступає приорітетним завданням Ради Європи, діяльність якої дає можливість постійно підвищувати рівень стандартів прав людини на континенті. Тому і для України як повноправного члена Ради Європи та учасника Європейської конвенції з прав людини політика в сфері захисту прав людини взагалі і забезпечення належної реалізації норм Конвенції зокрема стає надзвичайно актуальним і набуває важливого значення як в політичному, так і в правовому плані. Разом з тим, в процесі імплементації Європейської конвенції з прав людини в Україні виникли проблеми щодо належного забезпечення дії її норм в національному праві та національному судочинстві. Відповідно до Конституції України Конвенція стала частиною національного законодавства і держава має добросовісно виконувати взяті на себе зобов’язання. В той же час, між нормами Конвенції та українським правом виникли певні протиріччя як на законодавчому рівні, так і в практиці правозастосування, що потребує правового аналізу щодо шляхів їх розв’язання, особливо з питань застосування рішень Європейського суду з прав людини. У зв’язку з цим питання імплементації в Україні норм Конвенції про захист прав людини та основних свобод та дослідження особливостей правових заходів, пов’язаних з такою імплементацією, а також використання положень Конвенції в правозастосовчий практиці є надзвичайно гострими. Особливо тому, що належна реалізація Конвенції є передумовою вступу до Європейського Союзу, тобто реалізації одного з найбільш суттєвих приорітетів зовнішньої політики нашої держави.

Серйозні проблеми, пов’язані з належним виконанням Україною її зобов’язань за Європейською конвенцією з прав людини та необхідність її оптимальної реалізації обумовлюють актуальність дослідження. Крім того, в сучасній доктрині міжнародного права існує декілька підходів щодо місця Конвенції про захист прав людини та основних свобод в системах національного законодавства країн – учасниць. Немає єдиного погляду на це питання і в вітчизняній науці міжнародного права. В умовах становлення демократичної держави необхідність глибокого дослідження проблеми виконання Україною зобов’язань щодо захисту прав людини визначає актуальність теми дисертації та її важливість з точки зору доктрини міжнародного права та практики.

На відміну від міжнародно-правової доктрини інших держав, в рамках якої проблема захисту прав людини та реалізація Європейської конвенції з прав людини досліджується дуже активно (зокрема в роботах таких юристів як Е.Бредлі, Д.Гом’єн, М.Дженіс, Л. Зваак, Р. Кэй, Р.Макдональд, Ф. Ліч, М.О’Бойл, Р.Рісдал, К.Уарбрік, Д.Харріс, Л.П. Ануфриева, Е.Х. Аречага, Г. Дрост, С.Девідсон, Г.В. Ігнатенко, В.А. Карташкін, Ю.М. Колосов, І.І.Лукашук, П.Маланчук, Р.А.Мюллерсон, М.Л.Ентін, М.Ейкхерст та багато інших), в українській науці міжнародного права дослідженню міжнародно-правових зобов’язань з Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод раніше не приділялося належної уваги. Останнім часом проблема участі України у Раді Європи та у Європейської конвенції з прав людини привертає все більшу увагу вітчизняних юристів. Окремі питання цієї проблеми з позицій міжнародного права та загальної теорії права досліджувалися в роботах М.В. Буроменського, В.Г.Буткевича, В.Н. Денисова, В.І. Євінтова, В.К.Забігайло, Л.Г.Заблоцької, М.І.Козюбри, В.Є. Мармазова, А.С.Мацка, І.М.Панкевича, П.М. Рабіновича, Н.М. Раданович, В.М.Шаповала, в нещодавно захищених кандидатських дисертаціях С.Федика, А.Супруна, К.Андріанова. Водночас, в Україні бракує комплексних, розгорнутих наукових праць з питань міжнародно-правових зобов’язань України з Європейської конвенції з прав людини та основних свобод та імплементації норм зазначеної конвенції в українське законодавство, що підтверджує актуальність даного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова міжнародних, правових, політичних та економічних основ державності України” №97128, теми наукового дослідження Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Правові основи і механізм забезпечення суверенітету України” № 97132 та відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Інтеграція України у світовий та Європейський простір” № 01БФ048-01.