ОБЛІК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Основу успішної діяльності сільськогосподарських підприємств становлять використовувані сорти рослин, породи тварин, методи вигодовування та вирощування, які належать до об’єктів інтелектуальної власності. Відсутність єдиних підходів щодо їх визнання у складі нематеріальних активів, зумовлюють необхідність розробки методичних і практичних засад бухгалтерського обліку інтелектуальної власності та прав користування нею.

Актуальність дослідження галузевих аспектів обліку полягає в зростаючій ролі цих активів як товару та необхідності отримання інвесторами й іншими зацікавленими особами об’єктивної, достовірної й оперативної інформації про вартість інтелектуальних розробок та окупність проведених досліджень, інформаційним джерелом для визначення яких є дані бухгалтерського обліку.

Економіко-правові аспекти інтелектуальної власності досліджували: І.О.Бланк, І.М.Бойчик, М.Ф.Бойко, О.Б. Бутнік-Сіверський, М.В.Вачевський, І.І.Дахно, В.С.Дроб’язко, В.Г.Зінов, Б.Ф.Кєкух, О.А.Підопригора, О.Д.Святоцький та ін.

Вагомий внесок у розвиток теорії та практики бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах здійснили провідні українські науковці, серед яких Ф.Ф.Бутинець, П.М. Гарасим, М.Я. Дем’яненко, Г.Г. Кірейцев, Н.Л. Правдюк, П.Т. Саблук, І.Б. Садовська, Л.К. Сук, П.Я. Хомин та ін. Як активи підприємства, інтелектуальну власність досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема: В.П.Астахов, Н.М.Балакірєва, М.Т.Білуха, А. Велш Глен, Н.Г.Виговська, С.Ф.Голов, Л.М.Котенко, М.І.Кутер, В.Б. Моссаковський, В.М.Пархоменко, Ю.С. Рудченко, Я.В. Соколов, Н.М.Ткаченко, Л.З.Шнейдеман та ін.

Разом з тим, об’єкти інтелектуальної власності розглядаються як складова нематеріальних активів без врахування специфіки неоднорідного складу інтелектуальних продуктів. Практично відсутні наукові праці, в яких би розкривались галузеві відмінності у використанні та обліку інтелектуальної власності не лише як юридичної, але й економічної категорії.

Дослідження теоретичних положень і діючої практики обліку нематеріальних активів дозволило окреслити низку невирішених проблем, серед яких: визначення інтелектуальної власності як об’єкта обліку і контролю та порядок її включення до складу нематеріальних активів, невідповідність собівартості та ринкової вартості результатів розумової діяльності балансовій вартості цих активів, неповне облікове відображення створених сортів, порід і прав користування ними. Не знайшли належного висвітлення питання документального забезпечення обліку прав користування об’єктами інтелектуальної власності. Дискусійний характер перерахованих вище питань обліку об’єктів інтелектуальної власності сприяли вибору теми, зумовлюють її актуальність та основні напрямки досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Луцького національного технічного університету “Методологія обліково-аналітичного забезпечення системи управління підприємством” (номер державної реєстрації 0108U001089), у процесі виконання якої автором розроблено методичне забезпечення бухгалтерського обліку створення об’єктів інтелектуальної власності та прав користування ними в діяльності сільськогосподарських підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних і методичних засад відображення об’єктів інтелектуальної власності у складі активів сільськогосподарських підприємств та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення методики їх обліку та забезпечення документального контролю.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:

• дослідити історичні умови виникнення, економічну та юридичну сутність інтелектуальної власності з метою уточнення її визначення та класифікації як об’єкта обліку;

• виявити взаємозв’язок між поняттями “інтелектуальна власність” та “нематеріальні активи” для обґрунтування методик бухгалтерського обліку інтелектуальних продуктів у складі активів сільськогосподарських підприємств;

• визначити галузеві особливості створення об’єктів інтелектуальної власності, що впливають на процес обчислення собівартості активу;

• обґрунтувати підходи до визначення вартості інтелектуальної власності для розробки пропозицій по застосуванню методів, документального забезпечення грошової оцінки об’єктів селекції та інших видів інтелектуальної власності в сільському господарстві;

• з’ясувати порядок формування витрат на дослідження і розробку нематеріальних активів для вдосконалення методики обліку створення об’єктів інтелектуальної власності;

• узагальнити існуючі методики та запропонувати шляхи вдосконалення обліку надання у користування та отримання прав на об’єкти інтелектуальної власності;

• розробити нові та удосконалити типові форми обліку, з метою документування операцій з об’єктами інтелектуальної власності;

• визначити порядок та повноту відображення у звітності об’єктів інтелектуальної власності та прав користування ними.

Об’єктом дослідження є інтелектуальна власність сільськогосподарських підприємств та права користування нею.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень бухгалтерського обліку інтелектуальної власності в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Дисертація ґрунтується на використанні діалектичного методу в дослідженні історичних, економічних, юридичних та облікових характеристик інтелектуальної власності. Вивчення інтелектуальної власності, як активу підприємства, проводилось за допомогою методів індукції та дедукції, аналогії і порівняння. Методи причинно-наслідкового та абстрактно-логічного зв’язку застосовувались для визначення взаємозв’язку інтелектуальної власності з окремими економічними категоріями та удосконалення її класифікації; спостереження та анкетування - для дослідження стану обліку інтелектуальної власності на вітчизняних сільськогосподарських підприємствах; групування - під час розробки пропозицій з удосконалення бухгалтерських записів обліку реалізації прав користування об’єктами інтелектуальної власності. Історичний метод використовувався з метою систематизації етапів виникнення та еволюції об’єктів інтелектуальної власності та нематеріальних активів; графічний - для оцінки динаміки вартості об’єктів інтелектуальної власності та витрат на дослідження і розробку на сільськогосподарських підприємствах.

Теоретичною і методологічною основою дисертації є фундаментальні положення економічної теорії, вітчизняні та зарубіжні законодавчі й нормативні акти, а також наукові праці вчених з даної проблематики. Інформаційною базою дослідження є офіційні матеріали Державного комітету статистики, Головного управління статистики у Волинській області, Державного департаменту інтелектуальної власності, аналітичні та синтетичні дані обліку, звітність окремих сільськогосподарських підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження обліку інтелектуальної власності в сільськогосподарських підприємствах та отримано нові результати, які полягають у розвитку теоретичних засад інтелектуальної власності як активу підприємства та розробці рекомендацій з удосконалення обліку її створення і використання.

Вперше:

- обґрунтовано методику відображення в складі нематеріальних активів групи об’єктів інтелектуальної власності, як сукупності двох складових: права користування у вигляді документального підтвердження та матеріального носія, як субстанціональної основи вартості, що дозволить ідентифікувати та контролювати активи сільськогосподарських підприємств, на які поширюється право інтелектуальної власності;

- доповнено перелік витрат на дослідження і розробку, що виникають в процесі створення об’єктів селекції, витратами на виробництво дослідних зразків, що зумовлено галузевими особливостями технології виведення і наявністю витрат, які впливають на собівартість, але не відповідають ознакам досліджень і розробок, що забезпечить об’єктивність визначення собівартості сорту чи породи;

набули подальшого розвитку:

- методика обліку створення інтелектуальної власності шляхом вибору методу капіталізації витрат в залежності від виду об’єкта, тривалості процесу та швидкості зміни технологій, що спрощує процедуру аналізу витрат на відповідність їх дослідженню чи розробкам;

- документальне забезпечення вартісної оцінки об’єктів селекції та інших об’єктів інтелектуальної власності з розподілом на отримані раніше і ті, що перебувають в процесі створення, з використанням методу початкових витрат. Інформація в запропонованих реєстрах накопичуватиметься з метою визначення нижньої межі в інтервалі оціночної вартості активу - собівартості;

- порядок відображення об’єктів інтелектуальної власності у фінансовій та статистичній звітності, що забезпечить виокремлення створених і придбаних об’єктів, матеріальних активів, на які поширюються права інтелектуальної власності, та розкриття інформації з позабалансових рахунків;

удосконалено:

- визначення інтелектуальної власності, як об’єкта бухгалтерського обліку, що враховує правові характеристики цього виду власності (майнові і немайнові права) й ознаки активів, та класифікацію, в залежності від особливостей правової охорони шляхом розмежування групи об’єктів промислової власності відповідно до чинного законодавства на об’єкти, які охороняються патентами, та права на комерційне позначення;

- методику обліку ліцензійних угод з розподілом на групи, які характеризують права учасників договорів (реалізація всіх або частини прав) і порядок відображення в обліку (оцінені на балансових рахунках, не оцінені - поза балансом), з метою створення інформаційної бази використовуваних на підприємстві прав на об’єкти інтелектуальної власності;

- первинні документи та регістри обліку об’єктів інтелектуальної власності, які передбачають їх відображення на позабалансових рахунках, матеріального носія та реєстрацію операцій, пов’язаних з наданням і придбанням прав у відповідному журналі, що забезпечить контроль за збереженням та використанням інтелектуальних продуктів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці комплексу пропозицій та рекомендацій, направлених на вдосконалення методики обліку інтелектуальної власності в сільськогосподарських підприємствах. Їх реалізація сприятиме отриманню достовірної інформації про інноваційну діяльність підприємства шляхом відображення в обліку операцій з інтелектуальними активами.

Розробки автора впроваджені в практику діяльності сільськогосподарських підприємств Волинської області, що підтверджується довідкою Головного управління агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації № 162/37-22/2-08 від 29.01.2008 р. Розроблені в дисертаційній роботі аналітичні відомості витрат на створення об’єкта інтелектуальної власності, журнали обліку ліцензій використовуються у практиці сільськогосподарських підприємств Волинської області, зокрема ДПДГ «Перше травня» Рожищенського району (довідка №254-07 від 19.12.2007 р.), ТзОВ «Городище» Луцького району (довідка №45-205/44-07 від 20.12.2007р.), СГПП «Рать» Луцького району (довідка №315-07 від 05.12.2007р.), що дозволило підвищити інформаційне забезпечення управління інтелектуальними активами підприємства.

Окремі положення роботи використовуються у навчальному процесі Луцького державного технічного університету при викладанні дисциплін “Бухгалтерський облік”, “Фінансовий облік”, “Бухгалтерський облік в галузях економіки” (акт від 30.11.2007р.).

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням. Науково-практичні положення, узагальнення, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, є особистим здобутком автора й опубліковані в його наукових працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, були використані ті положення, які є результатом досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи пройшли апробацію на наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція «Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи» (м. Львів, 13-14 травня 2005 року); Міжнародна наукова конференція «Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі» (м.Донецьк, 19-21 травня 2006 року); ІІІ Всеукраїнська наукова конференція «Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу». (м. Донецьк, 18-19 квітня 2006 року); V Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» (м. Київ, 26-28 квітня 2006 року); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Дні науки-2006» (м.Дніпропетровськ, 17-28 квітня 2006 року); Всеукраїнська науково-практична конференція «Теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку економіки України» (м. Чортків, 23 листопада 2006 року); V Наукова конференція «Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи» (м. Київ, 23 листопада 2006 року); ІV Міжнародна науково-практична конференція «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, 11-13 квітня 2007 року); XVI Міжнародна науково-практична конференція «Структурно-інституційні зміни та інвестиційно-інноваційний розвиток регіону» (м. Чернівці, 17-18 травня 2007 року); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Науковий потенціал України 2007» (м. Київ, 27-28 березня 2007 року); Науково-практична конференція «Внутрішній аудит та контроль ризиків бізнесу» (м. Луцьк, 2-3 липня 2007 року); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи» (м. Київ, 29-30 листопада 2007 року).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 21 наукову працю, загальним обсягом 8,75 (внесок автора - 8,7 др. арк.), в тому числі: у фахових виданнях – 9 наукових статей обсягом 7,25 др. арк. та 12 тез доповідей на науково-практичних конференціях обсягом 1,5 др. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладено на 170 сторінках друкованого тексту, в тому числі 45 таблиць на 21 сторінках, 31 рисунок, обсягом 16 сторінок. Робота містить 29 додатків на 84 сторінках. Список використаних джерел налічує 228 найменувань на 23 сторінках. Загальний обсяг роботи складає 277 сторінок.