У вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито зв’язок теми з науковими планами і програмами, сформульовано мету і задачі дослідження, його об’єкт, предмет і методи, викладено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, розкрито особистий внесок здобувача та наведено дані про апробацію результатів і публікації.
У першому розділі «Теоретичні аспекти концепції економічної стійкості як основа інституціонального спрямування облікової системи» проведено інституціональний аналіз стану бізнес-середовища в Україні в контексті проблеми економічної стійкості, досліджено і уточнено понятійний апарат концепції економічної стійкості і розроблено класифікацію загроз. Вирішення відповідних питань постає вихідним моментом не лише з точки зору поглиблення концепції економічної стійкості підприємств, а й з’ясування місця в ній системи обліку.
Аналіз стану бізнес-середовища в Україні показав, що складна фінансово-економічна ситуація, що склалася на більшості вітчизняних підприємств, пояснюється впливом низки причин, серед яких суттєве значення мають чинники інституціонального характеру.
Головною причиною низької конкурентоспроможності України та її суб’єктів господарювання є низька якість інституціонального середовища, що безпосередньо і вельми негативно впливає на стан економічної стійкості, а також облікової системи. До числа найбільш проблемних чинників для розвитку бізнесу в Україні відносяться такі чинники інституціональної спрямованості, як: рівень корупції, податкове регулювання, недостатній доступ до фінансування, рівень податків, інфляція, політична нестабільність, рівень криміналу і крадіжок тощо. У свою чергу серед низки чинників інституціонального характеру, що негативно впливають на стан економічної стійкості і пов’язані з розвитком облікової системи, звертає на себе увагу вельми низький рівень показника «дієвості аудиторських і бухгалтерських стандартів». За цим показником за даними ВЕФ Україна в 2011-2012 р. зайняла 133 місце із 142 країн, що на 5 позицій нижче, ніж у попередньому році. Не зважаючи на суттєві зміни в нормативній базі, що регулюють систему обліку в Україні, в 2011-2012 рр., які стосувалися, по-перше, запровадження МСФЗ для публічних компаній і, по-друге, поглиблення взаємозв’язків між системою бухгалтерського обліку і оподаткуванням внаслідок прийняття Податкового кодексу України, прорив у підвищенні рівня дієвості стандартів обліку й аудиту та в підвищенні якості облікової системи вітчизняних підприємств не відбувся. У зв’язку з цим пошук шляхів удосконалення облікової системи на підставі інституціонального підходу був розглянутий у роботі як найважливіший напрям підвищення економічної стійкості господарюючих суб’єктів.
При розгляді понятійного апарату концепції економічної стійкості підприємства визначена і обґрунтована наявність ряду підходів до тлумачення поняття «економічна безпека підприємства» в сучасній літературі, кожний з яких розкриває певні частини цього складного і багатоаспектного явища. Існуючі підходи класифіковані нами за такими групами: ресурсно-функціональний; конкурентний; підхід, зорієнтований на захист підприємства від загроз зовнішнього середовища; підхід, зорієнтований на захист економічних інтересів підприємства; суб’єктний підхід; підхід, зорієнтований на розкриття властивостей стійкості і розвитку підприємства як системи. За основу тлумачення змісту поняття «економічна безпека» підприємства для цілей дослідження взято підхід, зорієнтований на розкриття властивостей стійкості і розвитку підприємства як системи.
Поняття «економічна стійкість» на мікроекономічному рівні розглядається як форма динамічної рівноваги підприємства як складної соціально-економічної системи, у межах якої забезпечується підтримка цілісності незалежно від впливу зовнішніх і внутрішніх обурень (загроз) та її розширене відтворення, що об’єктивно передбачає й ефективне використання всіх видів ресурсів – фінансових, матеріальних, нематеріальних, і здатність підприємства створювати вартість у поточній і віддаленій перспективі тощо.
Стійкість підприємства як економічної системи можна охарактеризувати за допомогою параметрів як статичного, так і динамічного типу, тобто для її опису не достатньо показників, що характеризують фактичний стан господарської діяльності підприємства, а отже, тих, що відображаються в традиційній системі бухгалтерського обліку, яка фіксує факти господарських операцій, що вже відбулись. Для характеристики стійкості доцільно оцінити і потенційну можливість розвитку підприємства.
Склад загроз економічній стійкості на мікроекономічному рівні вельми різноманітний і потребує упорядкування шляхом побудови класифікацій. У межах дослідження побудовано класифікацію загроз економічній стійкості підприємства і доведено, що вона повинна розкривати: вид загроз; природу і джерела виникнення загрози; суб’єкт загрози; сферу діяльності підприємства, в якій виникає загроза; ступінь вірогідності її настання; об’єкт загрози; фінансові наслідки; характер прояву в часі; стадію розвитку; місце виникнення; можливість передбачення; можливість контролю з боку підприємства; рівень напруженості; факт настання.
Удругому розділі «Інституціоналізація облікової системи в управлінні економічною стійкістю підприємств» надано оцінку процесівреформування системи обліку в Україні з позицій неоінституціональної теорії (рис.1), розроблено підхід до подальших напрямів розвитку облікової системи із застосуванням концепцій інституціональних змін і інституціональних матриць, визначено і класифіковано чинники впливу на стан облікової системи і економічну стійкість, розкрито інституціональні проблеми розвитку обліку.
У роботі вперше проведено аналіз процесів реформування облікової системи в Україні на підставі теорії неоінституціоналізму і, зокрема, концепції інституціональних матриць. Виходячи із відповідної концепції, яка передбачає розмежування суспільств двох типів із інституціональними матрицями X-типу і Y-типу, було обґрунтовано, що базовими для України постають інститути X-матриці, а комплементарними – інститути Y-матриці. Так, Україна є унітарною державою з економікою, в якій суттєво проявлені інститути редистрибутивного типу; інститути ринкового типу присутні, але їх розвиток знаходиться на низькому рівні, що, наприклад, підтверджується низькою захищеністю прав приватної власності; в ідеології чітко простежується і продовжує всіляко підтримуватися пріоритет домінування колективних цінностей над особистістю, а якщо перенести фокус на суб’єктів господарювання – то пріоритет інтересів держави над інтересами господарюючих суб’єктів.
Аналіз інституціональних змін в системі бухгалтерського обліку довів, що облікова система вітчизняних підприємств на сьогодні будується, виходячи із ідеології X-матриці, тобто вона виходить із обслуговування в першу чергу інтересів держави, а не інтересів власників бізнесу. В Україні реалізуються заходи, спрямовані на запровадження МСФЗ як інституту, що має нормативно врегулювати процес ведення обліку і складання звітності, але МСФЗ є типовим проявом інститутів, які властиві інституціональним системам Y-типу із добре розвинутими ринковими механізмами в економіці, і головне з ідеологією субсидіарного характеру, коли захищаються і підтримуються інтереси господарюючих суб’єктів, а інтереси держави мають підпорядкований характер.
Отже, вперше доведено, що інституціональні зміни, спрямовані на реформування облікової системи, стикаються з об’єктивним протиріччям – вони не в повній мірі співвідносяться із базовими інститутами вітчизняної інституціональної системи, вони є комплементарними відносно неї.
