ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі – «Соціально-економічні й методологічні передумови вдосконалення механізму управління підприємством» – розглянуто концептуальні питання механізму управління підприємством, орієнтованого на кінцевий результат і ліквідність, методологічні підходи до вдосконалення управління підприємством на основі інтегрованої системи планування й контролю, теоретичні основи вдосконалення управління підприємством.

Ринок сьогодні вимагає швидкого проведення й здійснення заходів, що забезпечують конкурентоспроможність, для чого необхідно розробити нову концепцію управління, комунікації та співробітництва, найважливішими елементами якої повинні стати: створення центрів відповідальності, синхронний інжиніринг для нових продуктів, безперервне вдосконалення виробництва, нові форми організації праці.

На основі аналізу праць, присвячених системі управління підприємством, як вітчизняних, так і закордонних авторів, а також фактичного стану справ у галузі управління підприємством та на основі аналізу статистичного матеріалу зроблено такі висновки:

– велике розмаїття фірм за розмірами, статусами й функціями відображає: з одного боку, стихійність вільного підприємництва, що відмінно підкреслює характер цієї волі в ринковій економіці, з іншого – гнучкість організаційних форм, їх здатність пристосовуватись до різних сфер діяльності й мінливого середовища;

– усі можливі форми організації управління сьогодні не можуть бути суворо формалізовані, однак, сукупність управлінських функцій: планування, організація, мотивація й контроль, здійснювані апаратом управління, ніхто не скасував і вони повинні залишитися незмінними при всьому розмаїтті організаційних рішень;

– підприємства самостійно визначають мету діяльності, планують, організовують і контролюють, тобто фактично виконують функції управління. Аналіз показав, що оперативне планування здійснюється традиційно. Методологія, характер, зміст плану, мети планування не відповідають ринковій формі господарювання. Стратегічне планування відсутне (табл. 1).

Головним змістом і основною метою підприємства є збереження й подальший успішний розвиток у довгостроковій перспективі з погляду усіх зацікавлених осіб і сторін. А це вже вимагає стратегічного управління зі стратегічними управлінськими функціями. Стратегічне планування повинно являти собою планування продуктової програми й потенціалу в інтеграції та координації з іншими плановими комплексами, особливо зі зведеним техніко-економічним і загальнофірмовим фінансовим (бюджетним) плануванням.