ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩОМУ АГРАРНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дисертаційного дослідження за обраною темою, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічні та теоретичні основи дослідження, етапи, методи дослідження, розкрито його наукову новизну, практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі “Виховна діяльність у вищому аграрному навчальному закладі як педагогічна проблема“ розглянуто історико-педагогічний аспект теорії виховання у вищих навчальних закладах, досліджено особливості методичної і теоретичної сутності виховної роботи та проаналізовано стан і специфіку виховного процесу в нових соціально-економічних умовах у вищому аграрному навчальному закладі.

Процес становлення всебічно гармонійно розвиненої особистості завжди був одним з головних компонентів вищої школи. Звичайно, що кожна історична доба репрезентувала його відповідно до притаманних їй соціокультурних та політичних умов. У зв’язку з цим у процесі наукової роботи розглянуто етапи становлення вищої освіти в Україні взагалі та її виховні студії, зокрема.

Матеріали дослідження дозволили зробити висновок, що виховна робота у XVIII та першій половині XIX ст. мала стихійний характер. Звичайно, це ні в якій мірі не стосується християнського виховання, яке було невід’ємною складовою навчального процесу. Світський характер мали виховні студії, пов’язані з аматорським театральним мистецтвом студентів. У другій половині XIX ст. виховання студентської молоді у вищих навчальних закладах обмежувалося гуртковою діяльністю. Здебільшого гуртки мали технічне спрямування. В них студенти могли розкрити свої винахідницькі здібності. В радянській школі були розроблені основні теоретичні засади методики виховання. Надмірне ідеологічне нашарування часто перетворювало відлагоджений механізм на профанацію. Проте це стосувалося здебільшого практичної роботи.

Сьогодні сучасна вища школа впроваджує креативні підходи у виховній роботі, коли ініціатива студентів виступає одним із основних факторів, а виховний процес набуває форм безпосереднього, живого, людського контакту повноправних партнерів, зацікавлених у справі.

Головною особливістю сучасної вищої школи є її особистісна зорієнтованість. Сьогоднішній вищий навчальний заклад покликаний формувати нову генерацію української інтелігенції – компетентну, всебічно розвинену, творчу і відповідальну за себе та свої дії, здатну всі набуті знання й уміння активно спрямовувати на подальший розвиток незалежної української держави.

Означену наукову проблему ми досліджували на основі аналізу змісту системи понять і категорій, за допомогою яких виявляється сутність об’єктів, що вивчаються, зокрема таких категорій, як “організація”, “діяльність”, “виховання”.

На основі проаналізованої літератури та власних досліджень було сформульовано визначення “організаційно-педагогічних умов виховної діяльності”: сукупність положень, у яких відображено взаємозв’язок організаційних форм та педагогічного забезпечення їх функціонування, що ефективно впливає на процес формування особистості фахівця-аграрія.

Аналіз наукової літератури показав, що проблема організації виховної роботи у вищих аграрних навчальних закладах недостатньо розкрита. Разом із тим вдалося визначити основні організаційно-педагогічні умови ефективної виховної роботи у вищому аграрному навчальному закладі. До них відносимо: науково-методичне забезпечення виховного процесу (реалізація системного підходу); науково обґрунтовані концептуальні засади виховання студентів вищих аграрних навчальних закладів; високий рівень педагогічної майстерності викладача, майстерне володіння ним методами виховання; спільну корпоративну свідомість суб’єктів освітньо-виховної діяльності, студентське самоврядування; принцип виховання особистості в колективі.

Акцентована увага на специфіці виховного процесу у вищому навчальному закладі аграрного спрямування. Для її визначення було проаналізовано зміст навчально-виховного процесу, а також динаміку зміни розвитку вищих аграрних закладів України за останні чотири роки. Вона красномовно свідчить про стрімке зростання рівня освіти (відкриття нових факультетів, спеціальностей, спеціалізацій). Разом з тим зміни в соціо-політичному розвитку суспільства зумовлюють поглиблення виховного процесу, який органічно поєднується з процесом навчання.

У рамках дисертаційного дослідження було проведено констатувальний експеримент у Миколаївському, Херсонському аграрних університетах, Полтавській державній аграрній академії. Ним було охоплено 25 академічних груп, 526 студентів та 156 педагогів. Були застосовані такі методи педагогічного дослідження: анкетування, інтерв’ю, вивчення документації (планів виховної роботи, розкладів роботи клубів, гуртків, секцій, планів позааудиторних заходів, сценаріїв).

Аналіз планів виховної роботи показав, що в них було передбачено недостатньо заходів щодо виховання цивілізованої підприємливості, формування морально-етичної, громадянської та екологічної культур, комунікативних здібностей.

Проведене дослідження і власний досвід роботи свідчать, що основною формою виховної діяльності у вищих аграрних навчальних закладах є мистецькі заходи, участь студентства в художній самодіяльності. Важливою інтегрованою інституцією просвітницького, виховного та емоційно-чуттєвого напрямків виступають музеї. Саме в них поєднуються інформативний і емоційний елементи світосприйняття.

Проте практика показує, що позааудиторною роботою займаються лише деякі педагоги-ентузіасти, хоча це справа всього колективу, адже позааудиторна діяльність є складовою навчально-виховного процесу. Вважаємо, що заохочувальні заходи з боку керівництва вищого навчального закладу зможуть мотивувати позааудиторну виховну діяльність викладачів.

Таким чином, аналіз наукової літератури та новітніх педагогічних досліджень дозволив нам дійти висновку, що в основу навчально-виховного процесу вищих аграрних навчальних закладів потрібно покласти ідеї громадянськості, високої моралі, сумління, чесного підприємництва, добра і доброчинності.

Основними завданнями виховної роботи у вищих аграрних навчальних закладах є: розвиток високого професіоналізму, який включає глибокі фахові знання і широку гуманітарну підготовку; здатність до самостійного мислення, прийняття нестандартних, оригінальних рішень; висока культура ділового спілкування; формування духовності, яка передбачає становлення високої моральності, естетичних смаків та ідеалів; утвердження почуття громадянськості, що базується, з одного боку, на толерантності, з іншого, на любові до рідної землі та примноженні її багатства.

Виховання майбутнього фахівця у вищих аграрних навчальних закладах має багато спільного із вихованням фахівців інших профілів (виховний ідеал, загальна мета, принципи, методи виховання тощо). Специфічні особливості підготовки фахівців аграрного підприємницького профілю полягають у тому, що, виховуючи студентів на ідеях патріотизму, моральності, добра і краси, необхідно акцентувати увагу на притаманних підприємцю, який працює в аграрно-промисловому комплексі, моральних рисах.

Посилення виховної спрямованості предметів гуманітарного та соціально-політичного, а особливо фундаментального та професійно-орієнтованого, циклів покликано забезпечити формування особистості громадянина, якому притаманні висока моральність і почуття відповідальності, високий професіоналізм та підприємницький хист.

Перед керівниками, педагогічними працівниками та організаторами студентського самоврядування вищих аграрних навчальних закладів постають значні труднощі у визначенні виховної мети і завдань у викладанні фахових предметів, їх зв’язку з метою та змістом планів виховної роботи, спрямованих на виховання конкурентоспроможного, гуманістично спрямованого фахівця-аграрія.

Аналіз стану організації виховної роботи у вищих аграрних навчальних закладах України дав можливість констатувати, що вона носить безсистемний, епізодичний характер: відсутній комплексний підхід до планування виховних заходів, не враховуються вікові особливості студентів, не визначено чіткого режиму діяльності студентів, немає належної матеріально-технічної бази, відсутня система взаємодії із соціальними інститутами, недостатньо використовуються  комплексні позааудиторні форми роботи, студентське самоврядування. Причиною такого стану є відсутність науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо забезпечення організації виховної роботи.

Отже, для підвищення ефективності виховання студентів вищих аграрних навчальних закладів необхідно створити модель системи виховної роботи та науково обґрунтувати організаційно-педагогічні умови її забезпечення.

  У другому розділі “Теоретико-методичні аспекти виховної діяльності у вищих аграрних навчальних закладах” представлено обґрунтування організаційно-педагогічних умов удосконалення виховної діяльності, розроблено систему виховної діяльності та методику її організації у вищому аграрному навчальному закладі.

Доведено, що сучасність ставить нові завдання перед системою аграрної освіти, яка, в свою чергу, покликана не лише дати фахову освіту, але й сформувати всебічно розвинену особистість, здатну оперативно реагувати на будь-які інноваційні технології та соціальні умови. У роботі досліджено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови удосконалення виховної діяльності у вищих аграрних навчальних закладах.

За останні п’ятнадцять років в Україні опубліковано низку наукових видань з педагогіки та психології, в яких викладені нові прогресивні психолого-педагогічні ідеї, що ґрунтуються на креативних засадах. Проте з різних причин викладачі вищих аграрних закладів, які переважно не мають педагогічної освіти, не користуються спеціальною педагогічною літературою. Саме тому у вищих аграрних навчальних закладах процес оволодіння психолого-педагогічними знаннями забезпечується на курсах підвищення кваліфікації, семінарах молодого викладача, методичних об’єднаннях, педагогічних читаннях та науково-практичних конференціях.

Для розв’язання означеної проблеми особистість вихователя є особливо значимою. Саме особистісний педагогічний вплив, побудований на партнерських відносинах, є пріоритетом сучасної креативної педагогіки, а в нашому випадку є важливою педагогічною умовою системи виховної роботи. Серед методів і форм виховання пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини, сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості студентів.

Важливою умовою успішного виконання основних завдань виховного процесу є застосування науково обґрунтованої системи виховання. Це впорядкована сукупність взаємопов’язаних педагогічних заходів упродовж навчальної та позанавчальної діяльності студентів відповідно до навчальних програм, перспективних та поточних планів, шляхом використання системних форм виховної роботи за умов наявності відповідної матеріально-технічної бази, взаємодії колективу вищого аграрного навчального закладу з соціальними інститутами, інтегрованого науково-педагогічного керівництва і студентського самоврядування.

Пріоритетною засадою виховної діяльності вищого аграрного навчального закладу є методика її організації. Важливої ролі набуває виховний зміст предметів гуманітарного та соціально-економічного циклу. В планах цих дисциплін повинні враховуватися, крім навчальних, виховні завдання, але, як доводить наше дослідження, у більшості випадків вони відсутні.

Значної важливості набуває позанавчальна виховна робота, оскільки навчальні програми не в змозі задовольнити всі духовні запити студентів. Мета, завдання, основні напрями та зміст позааудиторної діяльності студентів визначаються системою перспективних планів виховної роботи вищого аграрного навчального закладу.

У розділі переконливо доведено, що система виховної роботи у вищих аграрних навчальних закладах виступає запорукою успішної організації виховної діяльності. Тому чіткий розклад занять наукових гуртків, секцій фізичного виховання, студентських клубів, колективів художньої самодіяльності повинен існувати у кожному вищому аграрному навчальному закладі.

З метою досягнення дієвості системи виховної роботи складаються перспективні плани виховної роботи вищого навчального закладу, а також кожного зі структурних підрозділів на п’ять років, плани виховної роботи на рік та плани проведення позааудиторних заходів. Тільки за таких умов може ефективно працювати модель виховного процесу.

Розроблена в ході дослідження модель системи виховної роботи вищого аграрного навчального закладу (рисунок) є науково обґрунтованою схемою, зразком для створення системи виховної роботи вищого аграрного закладу освіти. Вона включає дві підсистеми: змістову та функціонально-процесуальну.