Дисертаційна робота виконувалась на базі кафедри вірусології, патанатомії та ветеринарно-санітарної експертизи, проблемній лабораторії птахівництва факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету, Інституту птахівництва Української аграрної академії наук, лабораторії Сумської обласної клінічної інфекційної лікарні, Сумської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, птахівничих господарствах північно-східного регіону України в період з 2000 по 2005 роки.
В лабораторних дослідах було використано 140 курячих ембріонів, 370 голів курчат, 100 голів перепелів, 162 білих мишей, 20 білих щурів.
Дослідження проводились в птахогосподарствах по виробництву яєць і м’яса птиці, фермах різних установ в північно-східному регіоні України, зокрема, в Сумській, Харківський, Чернігівський, Київський областях, в лабораторії кафедри вірусології, патанатомії та ветсанекспертизи, проблемній лабораторії птахівництва Сумського національного аграрного університету.
Вивчення епізоотологічних особливостей перебігу інфекційних хвороб птиці проводилось загальновизнаними методиками епізоотологічного обстеження і експерименту. В роботі використовували дані звітів Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, проводили їх ретельний аналіз. Враховували дані звітів установ ветеринарної медицини і обласних лабораторій ветеринарної медицини, а також результати досліджень, що одержані при виїздах до птахогосподарств.
Серед курчат яйценосних порід у віці від 1 до 140 днів та бройлерів 1-60-денного віку, визначали ступінь розповсюдження ешерихіозу, динаміку загибелі птиці, значення факторів передачі інфекції та сезонності захворюваності при утримуванні птиці на підлозі та в клітинних батареях.
Ретроспективний аналіз ізоляції патогенних сероваріантів ешерихій в північно-східному регіоні України проводили за період 2000-2004 років. При цьому враховували географічне розташування птахогосподарств, технологічний напрямок, видову належність виділених культур, їх кількість, вік птиці, від якої була ізольована мікрофлора.
Матеріалом для бактеріологічного дослідження були свіжі трупи птиці і колонії мікрофлори, що виросли в чашках Петрі при відборі проб повітря приміщень, повітря інкубаторіїв, змиви зі шкаралупи інкубаційних яєць.
З пробірок, де спостерігався ріст мікроорганізмів, проводили висів на щільні диференційно-діагностичні середовища Ендо та Левіна в бактеріологічні чашки, розділені на сектори для кожного розведення. Колонії, що виросли пересівали на МПБ, витримували в термостаті 24 години при +37оС. В ізольованих культурах визначали патогенність шляхом проведення біопроби на 30-добових курчатах, білих мишах та курячих ембріонах.
Культивування і збереження виробничих і польових штамів Esсherichia coli проводили з використанням таких поживних середовищ: МПБ, МПА, середовища Ендо. Серологічну належність вивчали в реакції аглютинації з використанням набору ешерихіозних антиадгезивних, аглютинуючих сироваток (ТУУ 46.15.178-94).
Визначення патогенних властивостей виділених культур ешерихій проводили на білих мишах вагою 16-18 г, курчатах 4-5-тижневого віку та 11-добових курячих ембріонах.
Вірулентність виділених культур ешерихій визначали шляхом внутрішньоочеревинного введення мишам змивів різних доз добових агарових культур Е. соlі. Вірулентність кожної культури Е. соlі вивчали на 45 мишах, поділених на 9 груп, у відповідності до кількості розведень. Мишей заражали культурою в дозі 1 млрд. мікробних клітин і в подальшому в розведенні від 10-1 до 10-8 мікробних клітин. Загиблих та забитих мишей піддавали бактеріологічному дослідженню. Ентеротоксигенні властивості ізольованих культур вивчали на ізольованих петлях кишечників 30-добових курчат та чотирьохмісячних кролів.
Також визначали чутливість виділених сероваріантів ешерихій до антибактеріальних препаратів методом дифузії в агар.
При встановленні ешерихіозу у курчат, розробляли заходи лікування і профілактики з використанням різних препаратів та проведенням відповідних профілактичних заходів.
Також досліджували корми на наявність в них мікотоксинів. Для дослідження в лабораторію доставляли проби всіх кормів, що входили в добовий раціон до виявлення хвороби і залишки кормів в годівницях. Відбір середніх проб проводили: зерна фуражного – за ГОСТ – 13586.3-83; комбікорму – за ГОСТ 13496.0-80.
Середній зразок екстрагували органічними розчинниками і направляли на хроматографічний аналіз. Вміст токсину в зразку визначали шляхом порівняння кількості токсину, виділеного з зразка, з кількістю токсину в стандартному розчині. Для визначення мікотоксинів в зерні застосовували методи високоефективної рідинної хроматографії, тонкошарової хроматографії, згідно з “Методикою визначення мікотоксину зеараленону (Ф-2) в фуражному зерні та комбікормах” (1986).
В своїх дослідах ми використовували препарати “Мікосорб” та “Біо-Мос” виробник фірма “Alltech” (США) та препарат вітчизняного виробництва “Кормо-токс”. Для вивчення ефективності дії препаратів при перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу нами було сформовано чотири групи перепелів місячного віку по 30 голів в кожній групі (одна контрольна та три дослідних групи). Птицю дослідних груп заражали Е. соlі сероваріанту О4 в дозі LD50, а до корму додавали зеараленон в кількості 1,6 мг/кг корму.
Для постановки досліду по впливу м’яса, отриманого від птиці, хворої на ешерихіоз та зеараленонтоксикоз, нами було сформовано дві групи білих щурів по десять тварин в кожній. Щурів першої групи утримували на контрольному раціоні. Щурам другої групи згодовували без обмежень перепелине м’ясо, отримане від птиці, що була заражена Е. соlі та одержувала разом з кормом зеараленон.
Виробнича перевірка ефективності застосування препаратів “Мікосорб”, “Біо-Мос” та “Кормо-токс” була проведена в птахогосподарстві “Горлиця” Красно-пільського району Сумської області на курях-несучках. Економічну ефективність ветеринарних заходів розраховували згідно “Методике определения экономической эффективности ветеринарных мероприятий” (1983).
Усі отримані дані підраховували загальноприйнятими методами статистики по методу Стьюдента за допомогою персонального комп’ютера с процесором Celleron 700 і операційною системою Windows 2000 з використанням програми “Excel”.
Результати власних досліджень
Результати епізоотологічного обстеження господарств північно-східного регіону України. На першому етапі досліджень ми провели ретроспективний аналіз частоти виділення ешерихій в північно-східному регіоні України, а саме в птахогосподарствах ВАТ “Птахорадгосп “Мирний”, САТЗТ “Білопільська АФ “Птиця”, СЗАТ “Первомайське”, ТзОВ “горлиця” Сумської області, ”СВК “Птахівництво” Харківської області, ТОВ “Березнянська птиця” Чернігівської області, ВАТ “Птахофабрика “Київська” Київської області. В досліджених господарствах реєструвалися окремі спалахи ешерихіозу.
Дослідження динаміки накопичення мікроорганізмів, в тому числі колі-форм бактерій в повітрі пташників показало, що існує залежність цього показника від віку та терміну перебування птиці в пташниках, незалежно від системи утримування. Накопичення колі-бактерій вище 1,5% від загальної кількості мікрофлори повітря пташника з різними системами утримування птиці приводило до загибелі птиці з причини ешерихіозу.
Найбільш важкий перебіг ешерихіозу спостерігався у курчат 30-45-денного віку. Захворювання перебігало в гострій формі та мало тенденцію до стаціонарності. Захворювання курчат в більшості випадків при утримуванні птиці на підлозі спостерігалось в літньо-осінній період, рідше – в зимово-весняний.
Ми також провели аналіз досліджень по виділенню ешерихій в залежності від віку птиці і встановили, що найбільша кількість ешерихій - 63,5% виділяється від курчат в віці 61-150 днів, дещо менше – від птиці в віці 1-30 днів (52,3%) та 31-60 днів (37,2%). При вивченні антигенних властивостей ізолятів ми встановили, що вони належать до сероваріантів О1 (9,89%), О2 (12,53%), О4 (15,11%), О8 (10,87%), О78 (9,04%), О86 (12,96%), О157 (8,84%). 20,76% культур не типувалися ні однією з сироваток набору. Найчастіше виділяли сероваріанти О4, О86, О2 та нетиповані сероваріанти. Рідше виділяли сероваріанти О157, О1 та О78.
При клінічному огляді птиці в цих господарствах ми відмічали, ураження ділянки крил, що проявлялось гіперемією шкіри, ціанозом, а у деяких особин відмічали некротичні зміни. При діагностичному забої від птиці ізолювали ешерихії, що належали до сероваріантів О4, О86 та О157. Клінічні ознаки проявлялися у чотири стадії: 1 – гіперемія; 2 – ціаноз; 3 – чорне забарвлення; 4 – гангренозний дерматит.
Було встановлено, що ці ознаки відмічаються у птиці, якій згодовували корм з вмістом зеараленону більше 0,9 мг/кг. | 
