ОСТАПЕНКО ЛЕОНІД ОЛЕКСІЙОВИЧ АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ, ВЧИНЕНІ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Краткое содержание

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, вказано на зв’я¬зок роботи з науковою тематикою, визначено мету, завдання, об’єкт, пред¬мет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне зна¬чення одержаних результатів, подано відомості про їх апробацію, структуру й обсяг дисертації.
Розділ 1 «Матеріальні основи адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці» складається з шести підрозділів, у яких надано теоретико-правову характеристику складових еле¬ментів матеріальної основи адміністративної відповідальності за правопо¬рушення, вчинені в галузі охорони праці.
У підрозділі 1.1 «Генеза ідеї адміністративної відповідальності за порушення законодавства в галузі охорони праці» проведено аналіз наукової літератури, що відображає погляди українських і зарубіжних учених на ево¬люційні зміни, які відбуваються у сфері праці та її охороні. Звернено увагу на існуючу в науковій літературі періодизацію становлення інституту охо¬ро¬ни праці в Україні, яка є спірною за змістом та охоплює: 1) дореволюційний період (середина XVIII – початок ХХ ст.); 2) революційний (1914–1918 р. р.); 3) радянський період (1918–1991 р. р.); 4) період переходу до ринкової еконо¬міки (1991 р. – до сьогодні).
Визначено, що адміністративна форма захисту від правопорушень у галузі охорони праці повинна передбачати: законодавче врегулювання від¬носин у галузі охорони праці, за порушення яких винні особи притягаються до адміністративної відповідальності; чітко окреслений перелік суб’єктів, упов¬новажених законом розглядати адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і приймати по них рішення; застосування покарань за вчинені адміністративні правопорушення в галузі охорони праці; відшкодування зав¬даної протиправними діями чи бездіяльністю шкоди потерпілим від право¬порушень у галузі охорони праці.
Успішне розв’язання проблем адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, залежить від з’ясування впливу на неї таких чинників: 1) соціально-економічних; 2) нормативно-пра¬вових; 3) деліктних; 4) запобіжних.
У підрозділі 1.2 «Охоронна функція адміністративної відповідаль¬нос¬ті за порушення законодавства про працю та охорону праці» розкрито сут¬ність, ознаки і правовий вплив охоронної функції адміністративної відпо¬ві¬дальності за порушення законодавства про працю та охорони праці.
Визначено, що зміст мети охоронної функції адміністративної відпо¬ві¬дальності за порушення законодавства про працю та її охорону розкри¬вається за допомогою правових засобів забезпечення охоронної функції адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю та охорону праці, що охоплюють: 1) адміністративно-правові норми, що перед¬бачають відповідальність за вчинені протиправні дії чи бездіяльність; 2) ад¬міністративно-правові норми, що забезпечують процесуальну сторону пору¬шення; 3) адміністративно-правові норми, що забезпечують виконання по¬ста¬нов про накладення адміністративних стягнень; 4) адміністративно-пра¬во¬ві відносини, що виникають, розвиваються та припиняються під час реалізації завдань охоронної функції адміністративної відповідальності.
Відсутність чіткого та конкретного використання правових засобів охо¬ронної функції адміністративної відповідальності призводить до виникнення внутрішніх та зовнішніх суперечностей між охоронними нормами в галузі охорони праці.
У підрозділі 1.3 «Адміністративне правопорушення як різновид про¬типравних дій (бездії), що посягають на трудові відносини в галузі охорони праці» здійснено аналіз наукових розробок щодо розуміння поняття адмі¬ністративного правопорушення, його загальних та специфічних ознак, що характеризують «широкий» та «вузький» підхід у поясненні його змісту.
Дискусійними з цього приводу є точки зору щодо кількості ознак адміністративного правопорушення та «віднесення» до них ознак, що ха¬рактеризують об’єктивну та суб’єктивну сторону протиправних дій чи без¬діяльності.
У підрозділі 1.4 «Адміністративні покарання як міра відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці» всебічно досліджено нау¬ково-теоретичний та правовий зміст поняття покарання, його еволюційні зміни за ознаками, правовим закріпленням та застосуванням до осіб, які вчи¬нили правопорушення.
Сучасне нормативно-правове трактування терміна «адміністративне стягнення» як виду міри покарання за своїм лінгвістичним змістом недо¬статньо відповідає своєму призначенню, особливо, якщо йдеться про інші види адміністративних стягнень, окрім адміністративного штрафу. Доціль¬ним є законодавче закріплення в адміністративному законодавстві України терміна «адміністративне покарання», який за своїм змістом та ознаками є більш зрозумілим і дієвим при його використанні та здійсненні виховних заходів серед деліктогенного населення та осіб з девіантною поведінкою.
У підрозділі 1.5 «Співвідношення та взаємозв’язок адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, з інши¬ми видами юридичної відповідальності» розкрито сутність проблеми співвід¬ношення та розмежування правопорушень як в минулому, так і в сучасних умовах застосування адміністративної відповідальності, та порівняння її з іншими видами юридичної відповідальності за порушення трудових прав громадян.
Сучасне бачення співвідношення як правової категорії неможливе без з’ясування його змісту водночас з іншими термінами – «співставлення», «по¬рівняння», «розмежування», «відмежування», що сприяє виокремленню та віддаленню начебто однакових за проявом протиправних дій в галузі охо¬рони праці, але разом з тим наповнених іншим деліктним змістом та нега¬тивними наслідками.
Розмежування складів правопорушень, вчинених у галузі охорони пра¬ці, доцільно здійснювати на таких рівнях: 1) конструювання складу право¬порушення, що здійснюється в процесі законотворчої діяльності; 2) тлу¬ма¬чення деліктного законодавства; 3) застосування деліктного законодавства, що здійснюється в процесі деліктно-правової кваліфікації.
На кожному з цих рівнів розмежування складів правопорушень у галузі охорони праці зберігає свої сутнісні ознаки. Взаємне доповнення або обмеження цих ознак при співвідношенні їх за видовими характеристиками сприяє відновленню порушеного права на працю та її охорону на за¬ко¬но¬дав¬чому, правозастосовному рівнях, при розгляді правопорушення та при¬йнятті по ньому рішення, при оскарженні рішення, а також при його виконанні.
У підрозділі 1.6 «Профілактика адміністративно-карних правопо¬ру¬шень у галузі охорони праці» аналізуються теоретичні підходи і практика здійс¬нення профілактики правопорушень у галузі охорони праці. Запропоновано розглядати профілактику правопорушень у сфері виробничих відносин у широкому та вузькому вимірах.
Широкий вимір профілактики правопорушень означає запобігання конкретних правопорушень законодавства про працю та її охорону, захист прав, свобод і законних інтересів окремих учасників трудових відносин від вчи¬нення щодо них протиправних дій (чи бездії).
Вузький вимір профілактики цього виду правопорушень передбачає: виявлення причин та умов вчинення протиправних дій чи бездіяльності; ви¬явлення осіб, які мають наміри вчинити протиправні дії (чи бездії), та прове¬дення з ними заходів запобіжного змісту з метою утримання їх від вчинення правопорушення.
Розділ 2 «Процесуальні основи адміністративної відповідальності за правопорушення, вчинені в галузі охорони праці» складається з чо¬ти¬рьох підрозділів і присвячений аналізу поняття і сутності провадження у спра¬вах про адміністративні правопорушення в галузі охорони праці, співвід¬но¬шенню адміністративно-деліктного провадження з іншими видами прова¬дження, розгляду заходів забезпечення провадження та шляхів вдоско¬нален¬ня провадження у справах про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці.
У підрозділі 2.1 «Поняття і сутність провадження у справах про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці. Основні положення» шляхом проведеного аналізу з’ясовано поняття і сутність про¬вадження у справах про адміністративні правопорушення та висловлено по¬гляди науковців з цього приводу.
Визначено, що складність захисту законних інтересів осіб, щодо яких вчинено правопорушення в галузі охорони праці, а також дотримання і забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відпові-даль¬ності, під час провадження по справі пов’язана з: 1) завданнями прова¬джен¬ня; 2) порядком провадження; 3) обставинами, що виключають проваджен¬ня; 4) відкритим розглядом справи про адміністративне правопорушення; 5) доказами по справі про адміністративне правопорушення; 6) здійсненням прокурорського нагляду за виконанням законів при провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення в галузі охорони праці – це система процесуальних послідовних дій, які спрямовані на реалізацію норм матеріального права щодо адміністративної відпо¬відаль¬ності за вчинені правопорушення та відновлення порушених прав, свобод і законних інтересів учасників трудових відносин.
У підрозділі 2.2 «Співвідношення провадження у справах про адмі¬ністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, з іншими ви¬дами процесуального провадження» проведено порівняльний аналіз прова¬дження в справах про адміністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, з дисциплінарним провадженням за порушення законо¬дав¬ства про працю, кримінально-процесуальним та цивільно-процесуальним провадженням, завданнями яких є захист трудових прав і свобод суб’єктів трудових відносин.
Розглянуто сутність і зміст термінів, що характеризують дисциплі¬нар¬не провадження, а саме: «дисципліна», «дисципліна праці», «дисциплі¬нар¬ний проступок», «дисциплінарна відповідальність».
Аналіз кримінально-процесуального провадження в справах про зло¬чинні посягання на трудові права громадян вказує на наявність багатьох спільних ознак, властивостей, критеріїв, завдань, принципів, стадій прова¬дження та інших процесуальних аспектів, що характеризують провадження. Разом з тим, кримінально-процесуальне провадження має свою специфіку та особливості при розгляді злочинів, вчинених в галузі охорони праці. Ці властивості не притаманні для дисциплінарного провадження за порушення законодавства про працю, а також для провадження в справах про адмі¬ністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці.
У підрозділі 2.3 «Заходи забезпечення провадження у справах про ад¬міністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці» розглянуто найбільш характерний захід забезпечення провадження – примус. Звернено ува¬гу на наявне розмежування примусу: на державний та громадський за зміс¬том, за формою виявлення і за суб’єктами примусу.
Для державного примусу, незалежно від виду юрисдикційного про¬вадження, властива нормативно-правова регламентація. Забезпечення прова¬дження в справах про адміністративні правопорушення передбачено гла¬вою 20 (ст.ст. 260-267) КУпАП.
Запропоновано доповнити перелік заходів провадження в справах про адміністративні правопорушення в галузі охорони праці такими пунктами: 1) перевірка документів; 2) відвідування підприємств, установ, організацій та інших юридичних суб’єктів; 3) привід, що сприятиме більш ефективному збиранню, закріпленню та збереженню доказів по справі.
У підрозділі 2.4 «Удосконалення провадження у справах про адмі¬ністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці» аргумен¬ту¬єть¬ся, що процесуальний аспект адміністративної відповідальності за правопо¬ру¬шення в галузі охорони праці потребує законодавчого оновлення, а практика процесуального провадження, незважаючи на тривалий час його засто¬сування, має правові прогалини та недоліки, які суттєво впливають на рівень захисту порушених прав, свобод і законних інтересів учасників прова¬джен¬ня.
Визначено, що одним із пріоритетних напрямів адміністративно-юрис¬дикційної діяльності органів, що уповноважені розглядати справи про адмі¬ністративні правопорушення, вчинені в галузі охорони праці, є постійне дотримання нормативно-правових вимог, що характеризують матеріальний і процесуальний аспекти адміністративної відповідальності.