ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У контексті проведення земельної реформи України в результаті ліквідації монополії державної власності на землю виникають оновлені земельні відносини, які потребують належного правового врегулювання. Земельним кодексом України, Законом України ,,Про розмежування земель державної та комунальної власності” та іншими нормативно-правовими актами закріплюється низка приписів, які здійснюють безпосередню регламентацію відносин, що стосуються правового режиму комунальної власності на землю. Запровадження земельної реформи та реформування відносин власності на землю на перший план висувають питання, пов’язані з необхідністю дослідження правового режиму в першу чергу земельних ділянок, які належать територіальним громадам.

Особливої уваги потребує дослідження поняття, правової природи права комунальної власності на землю та його ознак, об’єктного та суб’єктного складу, рис, що визначають його особливість у порівнянні з правом державної та правом приватної власності на землю та ін. Крім того, всебічного теоретичного аналізу потребують підстави виникнення комунальної власності, а саме: розмежування земель державної та комунальної власності на землю та ін.

Слід зазначити, що деякі питання, пов’язані з окремими аспектами комунальної власності на землю, були предметом дослідження окремих науковців, але поза їх увагою залишилася сфера формування самого об’єкта права комунальної власності на землю, визначення його ознак та особливостей. Разом з тим не менш важливим є дослідження правового статусу територіальної громади як суб’єкта права комунальної власності на землю, зокрема щодо можливості здійснення територіальною громадою правомочностей, які складають зміст права комунальної власності на землю, а також управління в процесі їх реалізації.

Вихідними даними для розробки теми стали теоретичні дослідження, які проводили такі українські фахівці в галузі екологічного та земельного права: В.І. Андрейцев, Г.І. Балюк, О.Г. Бондар, М.Я. Ващишин, О.А. Вівчаренко, Ю.О. Вовк, А.П. Гетьман, О.В. Дзера, О.І. Заєць, І.І. Каракаш, Т.О. Коваленко, Т.Г. Ковальчук, М.В. Краснова, П.Ф. Кулинич, В.Л. Мунтян, В.В. Носік, О.М. Пащенко, О.О. Погрібний, С.В. Разметаєв, В.І. Семчик, Н.І. Титова, В.І. Федорович, В.С. Шахов, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга, В.З. Янчук та ін.

Важливим теоретичним підґрунтям для дисертаційного дослідження стали праці російських правознавців: Г.О. Аксеньонка, В.П. Балезіна, С.О. Боголюбова, С.М. Братуся, М.М. Бринчука, Г.Є. Бистрова, Б.В. Єрофеєва, Ю.Г. Жарікова, І.О. Іконицької, О.І. Крассова, В.В. Петрова, М.В. Попова, А.М. Турубінера, Г.В. Чубукова та ін.

У зв’язку з закріпленням у законодавстві права комунальної власності на землю, проголошенням його рівності з правом приватної та державної власності на землю набувають особливої актуальності та потребують наукового дослідження проблеми у сфері права комунальної власності на землю відповідно до політичного, соціально-економічного розвитку суспільства, його взаємодії з навколишнім природним середовищем.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри екологічного права в рамках Державної цільової комплексної програми ,,Проблеми удосконалення екологічного законодавства в умовах ринку” Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (№ державної реєстрації 0186.0.070871).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення поняття та ознак, суб’єктно-об’єктного складу, підстав виникнення права комунальної власності на землю, що в якості самостійної форми знайшло своє законодавче закріплення в процесі здійснення земельної реформи, шляхом аналізу земельного законодавства та практики його застосування, земельно-правової та іншої літератури, а також у розробці пропозицій і рекомендацій з удосконалення правового регулювання суспільних відносин з приводу комунальної власності на землю.

Відповідно до поставленої мети передбачається вирішити наступні основні завдання:

–                       дати визначення поняття ,,право комунальної власності на землю”;

–                       дослідити ознаки права комунальної власності на землю;

–                       виявити особливості права комунальної власності на землю поряд із правом державної та приватної власності на землю;

–                       здійснити аналіз земельного та іншого законодавства у сфері права комунальної власності на землю;

–                       дослідити історичний розвиток права комунальної власності на землю;

–                       дослідити об’єкт та суб’єкт права комунальної власності на землю;

–                       проаналізувати шляхи формування права комунальної власності на землю.

Об’єкт дослідження становлять правовідносини, що виникають у сфері права комунальної власності на землю.

Предметом дисертаційного дослідження є проблемні питання, щодо поняття, об’єкта, суб’єкта, його прав та обов’язків, підстав виникнення, які виникають у сфері права комунальної власності на землю, вирішення яких дозволить з’ясувати поняття права комунальної власності на землю, його ознаки, передумови виникнення та шляхи формування, а також характеристику його об’єктно-суб’єктного складу.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в процесі теоретичного дослідження у роботі було використано низку наукових методів: історичний, порівняльно-правовий, системно-функціональний, комплексний, логіко-семантичний, метод сходження від загального до конкретного та ін.

Історичний метод використано для дослідження передумов виникнення права комунальної власності на землю. Порівняльно-правовий – для порівняльного аналізу положень різних нормативно-правових актів України, що регулюють відносини комунальної власності на землю. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від загального до конкретного досліджено поняття та ознаки права комунальної власності на землю. Шляхом системно-функціонального методу аналізується ефективність правового регулювання у сфері комунальної власності на землю. Комплексним методом досліджено нормативно-правові акти, що стосуються предмета дисертації. Наведені дослідницькі методи базуються на об’єктивному і всебічному аналізі процесів і явищ суспільного розвитку, що спостерігаються в царині права комунальної власності на землю. Основні положення й висновки, зроблені в результаті дисертаційного дослідження, базуються на всебічному аналізі екологічного й земельного законодавства України та інших держав, на наукових досягненнях земельно-правової й суміжних наук, що займаються вивченням проблем права комунальної власності на землю. 

Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що дисертація є першим в Україні комплексним і всебічним дослідженням проблем формування права комунальної власності на землю. Воно здійснено на основі новітнього вітчизняного та зарубіжного законодавства, зокрема Земельного кодексу України та нормативно-правових актів, прийнятих на його розвиток.

До наукових результатів, що містять наукову новизну, слід віднести такі:

1.            Уперше в науці земельного права поглиблено досліджено ознаки права комунальної власності на землю та сформульовано розгорнуте поняття цього права, сутність якого складає сукупність правових норм, що закріплюють, урегульовують та охороняють право територіальної громади володіти, ефективно й раціонально користуватися та розпоряджатися на свій розсуд та у своїх інтересах землею, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

2.            Поглиблено досліджено генезис законодавства щодо права комунальної власності на землю, запропоновано відповідну періодизацію, а також сформульовано передумови формування цього права.

3.            Уперше доводиться, що розмежування земель державної та комунальної власності – це система організаційно-правових заходів, що становлять одноразову дію щодо розподілу земель у результаті їх передачі з державної в комунальну власність протягом установленого строку з визначенням у натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності в межах населених пунктів та, в окремих випадках, поза ними з посвідченням права комунальної власності на землю державним актом. Розмежування розглядається як первісна підстава формування права комунальної власності на землю.

4.            Дістало подальший поглиблений розвиток положення, що правові норми, які регулюють суспільні відносини щодо комунальної власності на землю, складають субінститут комплексного та міждисциплінарного інституту права власності на землю.

5.            Уперше визначено, що земля як об’єкт права комунальної власності знаходиться в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також поза ними під об’єктами нерухомого майна, що перебуває у власності територіальних громад, виступає основою розташування соціально-економічної інфраструктури міст, селищ, сіл, місцем проживання, праці та відпочинку їх населення та документально посвідчується.

6.            У дослідженні по-новому обґрунтовується положення про те, що об’єктом права комунальної власності може виступати земельна частка (пай). Це положення повинно знайти закріплення на законодавчому рівні.

7.            Отримало подальший розвиток дослідження підстав виникнення права комунальної власності на землю, запропонована їх класифікація: на загальні та спеціальні; що мають адміністративно-правовий та цивільно-правовий характер.

Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення становлять як теоретичний, так і практичний інтерес. Вони можуть бути використані: а) в науково-дослідницькій сфері – при подальшому вивченні питань права комунальної власності на землю; б) у науковій роботі студентів; в) у законотворчій діяльності – для прийняття нових нормативно-правових актів та вдосконалення положень чинного законодавства; г) у навчальному процесі – висновки дисертаційного дослідження можуть бути використанні при викладанні таких навчальних дисциплін, як ,,Земельне право”, ,,Екологічне право”; д) при підготовці навчальної та науково-методичної літератури.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднені на Міжнародній науково-практичній конференції ,,Проблеми удосконалення правового регулювання місцевого самоврядування в Україні” (м. Харків, травень 2004 р.), Всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих учених ,,Правові проблеми сучасності в умовах розвитку юридичної науки” (м. Чернігів, травень 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції ,,МІА України 2005” (м. Київ, червень 2005р.).

Окремі із сформульованих у дисертації положень і пропозицій використовувалися при проведенні практичних занять з екологічного права із студентами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Публікації. Результати дослідження знайшли відбиття в чотирьох статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, та тезах трьох наукових доповідей, зроблених на конференціях.

Структура дисертації зумовлена предметом, метою й завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків (після кожного розділу й наприкінці дисертації) та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 186 сторінок, з них основного тексту – 164 сторінки, кількість використаних джерел – 247 найменування.