ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНО -ТИПОЛОГІЧНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ШКІЛЬНИХ БУДІВЕЛЬ З ВРАХУВАННЯМ ЕНЕРГОЗАОЩАДЖУВАННЯ

Краткое содержание

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, охарактеризовано стан вивченості проблеми, визначено зв’язок з науковими програмами, сформульовано мету і визначено завдання дослідження, викладені наукова новизна та практичне значення отриманих результатів, подано апробацію і впровадження результатів роботи.

Розділ 1. Досвід проектування і будівництва шкіл з врахуванням енерго­заощаджування

Оглядом наукових праць з проблем архітектури шкільних будівель виявлено відсутність досліджень у напряму їх вдосконалення з урахуванням енерго­заощаджування. У першому розділі аналізується позитивний вітчизняний та прогре­сивний зарубіжний досвід проектування і будівництва шкільних будівель з позицій енергозаощаджування та основні фактори, що впливають на їхню архітектурно-типологічну організацію в сучасній Україні. Для визначення перспектив і масштабів застосування архітектурного енергозаощаджування про­ведено аналіз та ранжування факторів впливу на формування архітектури шкіл, серед яких: реформування шкільної освіти, демографічні процеси, енергетичні, екологічні та економічні фактори, кліматичні й мікрокліматичні дані.

З погляду на нинішню кризову енергетичну ситуацію в Україні підкреслено, що шляхи виходу з неї полягають не стільки у напрямку пошуків енергетичних джерел, а швидше у резервах енергозбереження, зокрема енергозаощаджування як головного потужного внутрішнього резерву країни. Школи один з найпоши­реніших типів громадських будівель, а потреби опалення тут найвищі, вони становлять 75–85 % енергоспоживання. На оплату теплопостачання припадає
11,5 %, оплату газу – 2 % загальної суми виконання бюджету по освіті. Забез­печення здорового психо­фізичного середовища, дотримання санітарно-гігієніч­них, зокрема, температурних вимог для приміщень шкіл є невід’ємною частиною збереження здоров’я школярів – 12,5 % населення України.

Проаналізовано положення реформування національної освіти, сучасні педаго­гічні концепції, що вимагають доповнення типологічної палітри шкільних будівель та перегляду їхньої архітектурно–планувальної структури. З’ясовані при­чини зростання об’ємів будівництва шкіл та масштаби застосування енерго­ефективних рішень: позитивний розвиток демографічних процесів, що прогнозує за 4–7 років значне збільшення дітей шкільного віку; реформування освіти, що вимагає розроблення нових типів шкіл та збільшує термін навчання; необхідність переходу на навчання в одну зміну потребуватиме збільшення існуючої кількості шкіл на 12 %; зростання попиту на національні школи; вирішення проблеми переповнення шкіл в окремих районах міст. Вдосконалення потребують архітек­турні рішення як нових, так і наявних шкільних будівель. Необхідність архітек­турного вирішення питань економії теплоносіїв підтверджене співставленням терміну функціонування шкіл (272 дні за рік) з тривалістю опалювального періоду (середньодобова темпе­ратура повітря < 8 ^оС, до 195 діб).