ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МОБІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ ЕКСПРЕС-ОБСЛУГОВУВАННЯ

Краткое содержание

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено зв'язок роботи з науковими програмами, сформульовано мету, задачі і методи дослідження, визначені наукові результати роботи, її практичне значення і впровадження результатів в практику проектування.

Розділ 1. Аналіз досвіду проектування об’єктів експрес-обслуговування. Проведено аналіз історичних, соціально-економічних та містобудівних передумов виникнення такого типу громадського обслуговування, як експрес-обслуговування; аналіз вітчизняного та закордонного досвіду проектування, будівництва та експлуатації об’єктів експрес-обслуговування. Дано визначення поняттю «експрес-обслуговування», та визначена його роль і місце в системі загальнодоступного громадського обслуговування.

Аналіз передумов виникнення експрес-обслуговування довів, що в сучасній архітектурній теорії поняття «експрес-обслуговування», як різновиду громадського обслуговування, а звідси й поняття архітектурних об’єктів, які надають послуги з даного виду обслуговування, є невизначеним. Проведено  порівняння таких термінів, що сформувалися в радянську добу, як «супутнє обслуговування» та «наближене громадське обслуговування» безпосередньо з поняттям «експрес-обслуговування» та виявлено ряд суттєвих особливостей даного виду обслуговування.

Виявлено, що основними критеріями, які характеризують та відрізняють громадське експрес-обслуговування від інших видів обслуговування є термін експлуатації об’єктів швидкого обслуговування на одному місці та швидкість обслуговування споживачів. Підприємства експрес-обслуговування мають обмежений термін експлуатації на одному місці за рахунок використання мобільних будівель та споруд, мобільного обладнання  тощо. Підприємства експрес-обслуговування прагнуть до скорочення часу обслуговування з розрахунку на одного споживача, тобто збільшення швидкості обслуговування,  для різних видів швидкого обслуговування термін надання послуги різний. Одне підприємство, як правило, надає лише один вид послуг. Проведений аналіз дозволив визначити наступні особливості підприємств експрес-обслуговування: обмежений набір функцій; звужений асортимент товарів та послуг; мінімальна кількість площ, необхідних для виконання функціонального процесу; можливість  швидкого реагування на зміни містобудівної ситуації та потреб в певному виді обслуговування -- можливість передислокації, швидкого монтажу та демонтажу.

В результаті натурних обстежень та аналізу вітчизняного та закордонного досвіду було виявлено, що підприємства експрес-обслуговування розміщуються в зонах концентрації громадської активності: в зонах великих транспортно-пересадкових вузлів, в підземних просторах, на пішохідних вулицях та площах, в торгових молах, у вестибюлях станцій метро та розвинутих пішохідних переходах, тобто в місцях з великими людськими потоками. Це дозволило класифікувати сукупність потреб великих міст в культурно-побутовому експрес-обслуговуванні на три основні групи: постійні, періодичні та епізодичні.

Експрес-обслуговування, яке розміщується в підземних просторах великих площ, транспортно-пересадкових вузлів, метро вузлів, пішохідних переходах доцільно віднести до так званої «постійної» групи потреб, а також зазначити що воно є стаціонарним порівняно з іншими видами експрес-обслуговування. Потреби в швидкому обслуговуванні в цих зонах міської активності є постійними за рахунок надзвичайної активності в них міського населення. Виявлено, що змінюватися лише процентне співвідношення в обсягах різних видів громадського експрес-обслуговування, зміна ж кількісної характеристики набору експрес-послуг здійснюється за рахунок гнучкого планування.

Епізодичні потреби міст в підприємствах експрес-обслуговування виникають поза чітким ритмом та пов’язані з організацією попередньо незапланованих заходів, таких як виставки, фестивалі, спортивні змагання тощо. Найбільш повно відповідають суті поняття «експрес-обслуговування» підприємства та заклади культурно-побутового обслуговування мобільного типу, такі об’єкти здатні найбільш повно задовольнити епізодичні та періодичні потреби міста в експрес-обслуговуванні. Вони найшвидше реагують на зміну потреб населення в тому чи іншому виді обслуговування в певній містобудівній ситуації, здатні до швидкого згортання-розгортання діяльності або передислокації на нове місце, найбільш повно відповідають вимогам, які висуваються до об’єктів експрес-обслуговування.

Інший аспект застосування мобільних підприємств експрес-обслуговування в містах пов’язаний з періодичними потребами міст в такому обслуговуванні при проведенні національних свят, періодичних ярмарок та фестивалів, при організації святкової торгівлі або сезонному розширенні торгівлі тощо. Мобільні об’єкти експрес-обслуговування застосовуються для організації традиційних сільськогосподарських ярмарок, ялинкових та шкільних базарів, які проводяться кожного року.

Аналіз вітчизняного та закордонного досвіду проектування та будівництва об’єктів швидкого обслуговування виявив реальні передумови активного використання мобільних підприємств експрес-обслуговування у вирішенні ряду містобудівних проблем. За допомогою мобільних об’єктів швидкого обслуговування стає можливим в значній мірі подолати існуючу у нових житлових районах некомплектність забудови; забезпечити стабільність торгово-побутового обслуговування в місцях, де існує дефіцит стаціонарних будівель даного профілю (райони новобудови, реконструйовані ділянки міської забудови); створити додаткові торгові площі в період проведення різноманітних святкових заходів тощо. Формування мобільних об’єктів швидкого обслуговування в тій чи іншій містобудівній ситуації є відгуком на потреби населення в певному виді обслуговування. Місце розташування мобільних об’єктів експрес-обслуговування в планувальній структурі міста залежить від конкретних особливостей його просторово-планувальної структури та ступеню використання цих об’єктів. Аналіз містобудівних вимог дозволив визначити, що об’єкти експрес-обслуговування, як правило, розміщуються в житлових районах, на транспортно-пересадкових вузлах, у підземних просторах громадських площ різних містобудівних рівнів, в рекреаційних зонах, в інформаційно-розподільчих просторах громадських центрів.

Новостворювані об’єкти експрес-обслуговування повинні відповідати наступним вимогам: мати гнучку та варіабельну архітектурно-конструктивну систему та орієнтуватися на індустріальні методи виготовлення та зведення; легко пристосовуватися та вписуватися в оточуючу забудову; їх організація та розміщення повинно здійснюватись з урахуванням основних пішохідних потоків, функціональних та кількісних потреб в обслуговуванні; мати можливість зміни функції та локалізації у залежності від миттєвих потреб, яка і досягається мобільністю даних об’єктів.

Узагальнення практики вітчизняного та закордонного досвіду проектування та будівництва свідчить про недостатній розвиток підприємств експрес-обслуговування загалом, не зважаючи на те, що існує значна потреба в такому виді обслуговування. І хоча за кордоном підприємства експрес-обслуговування не набули такого значного розповсюдження, як на терені сучасної України, аналіз існуючої ситуації свідчить про реальні перспективи розвитку вітчизняного експрес-обслуговування. Вітчизняні об’єкти  швидкого обслуговування потребують значної уваги з боку архітекторів – комплексних архітектурно-конструктивних, дизайнерських рішень, а існуючі підприємства потребують перш за все розвитку та реорганізації.

На основі комплексного аналізу виявлені основні фактори, які впливають на організацію мобільного експрес-обслуговування: соціально-економічні, функціональні, ергономічні, інженерно-технічні фактори, а також термін експлуатації даних об’єктів на одному місці та розміщення в структурі міста.

Було також виявлено, що головними чинниками, які мають вплив на об’ємно-просторову організацію об’єктів експрес-обслуговування, є функціональні та інженерно-технічні фактори.

Функціональна організація мобільних об’єктів швидкого обслуговування перш за все залежить від профілю та спеціалізації підприємств обслуговування, їх місткості. Ці три основних компонента визначають та обмежують набір функцій необхідних для організації роботи об’єкта та надання якісних послуг споживачеві, в свою чергу, вони також мають вплив на формування архітектурно-планувального рішення об’єктів експрес-обслуговування.

В результаті дослідження встановлено, що вплив інженерно-технічних факторів зумовлений рівнем розвитку будівельної індустрії, будівельної та монтажної техніки, засобів транспортування мобільних будівель, інженерного та технологічного обладнання, дана група факторів є визначальною при виборі архітектурно-конструктивного рішення мобільних підприємств експрес-обслуговування.

Розділ 2. Особливості функціонально-просторової організації мобільного експрес-обслуговування. Аналіз практики проектування експрес-обслуговування та передумов виникнення та розвитку швидкого обслуговування, а також натурні обстеження проведені в місті Києві, свідчать про велику різноманітність типів підприємств експрес-обслуговування та їх архітектурно-планувальних рішень. На основі проведеного аналізу запропоновано класифікувати об’єкти експрес-обслуговування за наступними ознаками: за терміном експлуатації на одному місці; за розміщенням в структурі міста; за видом обслуговування; за архітектурно - конструктивною системою та матеріалом; за величиною (Рис.1).

За терміном експлуатації на одному місці підприємства швидкого обслуговування поділяють на: тривалої експлуатації – об’єкти, термін експлуатації на одному місці яких перевищує 5 років; середньої тривалості експлуатації – об’єкти, термін експлуатації яких на одному місці до одного року; короткочасної експлуатації – об’єкти, термін експлуатації яких на одному місці до одного місяця.

Класифікація підприємств експрес-обслуговування за видом обслуговування включає наступні типи: торгове обслуговування, швидке громадське харчування, побутове обслуговування, інформаційне, культурно-просвітницьке, культурно-розважальне та спортивно-видовищне обслуговування.

Визначена типологія об’єктів швидкого обслуговування є основною. Більш низький щабель класифікації підприємств швидкого обслуговування – класифікація за номенклатурою, спеціалізацією, місткістю та потужністю.

Основними вимогами до функціонально-просторової організації об’єктів швидкого обслуговування є забезпечення максимальних зручностей при мінімальних просторових габаритах мобільних споруд. При організації функціональних процесів необхідно прагнути до: спрощення складу здійснюваних функціональних процесів, а як наслідок скорочення площ та загальних габаритів будівлі; скорочення складу приміщень за рахунок суміщення різних функціональних процесів в одному просторі; раціоналізації праці за рахунок вдосконалення окремих процесів (застосування напівфабрикатів, фасованих товарів, використання прогресивного технологічного обладнання).

Функціонально-просторова організація підприємств швидкого обслуговування, а саме організація функціональних зон ґрунтується на антропометричних даних людини, а також на просторових параметрах необхідного технологічного обладнання. Виходячи з оптимальних антропометричних розмірів зони обслуговування однією людиною, формується мінімальна функціональна зона. Певне співвідношення функціональних зон формує в свою чергу об’єкт експрес-обслуговування з мінімальною площею.

Аналіз  вітчизняного та закордонного досвіду проектування та будівництва, дозволив звести все різноманіття функціонально-планувальних рішень об’єктів швидкого обслуговування до наступних типів:

Тип А — підприємства громадського експрес-обслуговування без торгового залу з мінімальним складом функціональних процесів.

Тип Б — підприємства громадського експрес-обслуговування з торговим залом, які можуть мати мінімальний (підтип В), скорочений (підтип Г) або повний (підтип Д) склад функціональних процесів.

Для підприємств типу А характерне об’єднання всіх функціональних процесів в єдиному просторі за рахунок їх інтеграції та скорочення набору функцій.

В підприємствах типу Б виділяється основне приміщення – торговий зал, а також відбувається об’єднання споріднених та сумісних за функцією приміщень, за рахунок цього скорочується загальна площа приміщень. Даний тип функціональної організації характерний для об’єктів експрес-обслуговування з середнім та тривалим терміном експлуатації на одному місці.

Для мобільних підприємств швидкого обслуговування найбільш характерна функціональна організація з мінімальним складом функціональних процесів, як без торгового залу так і з ним, так як тип А та підтип В, що відповідають всім вимогам щодо короткочасного функціонування на одному місці. Мінімальний та скорочений набір функціональних процесів та відповідно невеликі площі при такій функціональній організації дає змогу здійснювати монтаж та демонтаж в найкоротші строки.

Розглядаючи функціональну організацію мобільних підприємств швидкого громадського харчування було виявлено ряд специфічних особливостей на відміну від традиційного громадського харчування, а саме: мінімальні затрати часу на отримання та споживання їжі; обмежений чи постійний асортимент страв; використання напівфабрикатів високого ступеня готовності або готових страв; високий рівень механізації та автоматизації технологічних процесів; застосування провідних методів обслуговування споживачів; гнучка планувальна організація; порівняно невисокий ціновий діапазон.

Підприємства громадського експрес-харчування за функціональними ознаками можна класифікувати на типи:

-                    підприємства швидкого громадського харчування з мінімальним забезпеченням всіх груп функціональних процесів без торгового залу - тип А, до яких відносяться магазин кулінарії, закусочна, бар, буфет, кафетерій;

-                    підприємства швидкого громадського харчування з мінімальним складом функціональних процесів з торговим залом - підтип В (спеціалізоване кафе, спеціалізовані закусочні, бари до 50 місць);

-                    підприємства швидкого громадського харчування з неповним складом функціональних процесів з торговим залом - підтип Г (спеціалізовані кафе, закусочні  до 100 місць, з обмеженим асортиментом страв, на продуктах високого ступеню готовності або напівфабрикатах);

-                    підприємства громадського експрес-харчування з повним забезпеченням функціональних процесів з торговим залом - підтип Д (спеціалізовані кафе, закусочні більше 150 місць, з широким асортиментом страв та працюють на півфабрикатах і сировині).

В ході дослідження виявлені основні особливості функціонально-просторової організації підприємств швидкого харчування: тенденція до скорочення загальної кількості функціональних процесів, шляхом винесення частини функцій в стаціонарні заготівельні підприємства або повне виключення деяких функцій; поєднання споріднених функціональних процесів, які здійснюються в мобільних об’єктах громадського харчування за рахунок спрощення їх організації та зменшення загальної кількості; скорочення просторових параметрів основних приміщень та зон за рахунок скорочення складу та кількості функцій та максимального поєднання їх в просторі.

Функціонально-типологічна структура підприємств швидкого харчування мобільного типу визначається характером наступних технологічний процесів: прийом, зберігання, приготування страв (доготовка) та її реалізація. Вона знаходиться в безпосередній залежності від контингенту та потоку відвідувачів на обслуговування яких розраховується підприємство, обраного часу функціонування, асортименту страв які пропонуються відвідувачам, вихідного продукту, форм та методів обслуговування, форм організації виробництва, технічного оснащення підприємства, графіку завантаження продуктів та інше.

Функціонування підприємств швидкого харчування, як правило, відбувається подібно до доготівельних підприємств з мінімальною виробничою функцією, при цьому значна частина виробничих функцій переноситься на заготівельні підприємства.

Визначення  мінімально необхідної площі виробничих приміщень (зон) відбувається шляхом визначення площі необхідного технологічного обладнання та площі проходів необхідних для здійсненням персоналом технологічних операцій, які потім сумуються. Ширину необхідних проходів визначають виходячи з оптимальних антропометричних параметрів людини, які створюють зону комфортного виконання робочих операцій.

Аналіз існуючих конструктивних рішень підприємств швидкого обслуговування дозволив встановити основні вимоги до архітектурно-конструктивних систем мобільних об’єктів  експрес-обслуговування, які повинні базуватися на принципі відповідності використовуваної архітектурно-конструктивної системи характеру експлуатації цих об'єктів. Принцип відповідності передбачає:

-                    відповідність способів зведення об'єктів експрес-обслуговування характеру та терміну їх використання;

-                    вибір конструкцій об'єктів експрес-обслуговування відповідно до особливостей їх функціонально-планувальної та об'ємно-просторової організації;

-                    індустріальність методів зведення на основі мобільних та збірно-розбірних конструкцій, максимально повної заводської готовності.

В залежності від особливостей конструктивно-технологічних рішень виявлені наступні типи архітектурно-конструктивних систем для об’єктів експрес-обслуговування: пересувні мобільні об’єкти; конструктивні системи з укрупнених елементів - з легких об'ємних блоків; конструктивні системи на основі збірно-розбірних елементів; тентові системи; пневматичні; комбіновані системи з конструктивними елементами що трансформуються.

Найбільш перспективними для формування об'єктів експрес-обслуговування можна вважати наступні архітектурно-конструктивні системи: пересувні, з об'ємних блоків, збірно-розбірні, тентові, пневматичні та комбіновані.

Розділ 3. Методичні засади формування мобільних будівель експрес-обслуговування. Розглянуті питання формування методики проектування об’єктів експрес-обслуговування з урахуванням специфіки їх функціональної, конструктивної організації та умов експлуатації. В дослідженні визначені основні принципи організації об’ємно-просторової та функціональної структури мобільних будівель експрес-обслуговування, що відображають специфіку їх формування – принцип варіативності та модульності об’ємно-просторової структури, принцип просторової гнучкості та принцип гармонізації (Рис.2).

Принцип варіативності та модульності об’ємно-просторової структури мобільних будівель швидкого обслуговування забезпечується двома шляхами – шляхом блокування та шляхом універсалізації простору.

Варіативність об’ємно-просторової та функціональної структури мобільних об’єктів експрес-обслуговування забезпечується на основі формування багатофункціональних елементів структури, використання універсальних архітектурно-конструктивних систем, які дозволяють швидко адаптуватися об’єктам експрес-обслуговування до змін умов функціонування та забезпечать варіантність проектних рішень.

Модульність функціонально-просторової структури мобільних об’єктів експрес-обслуговування реалізується на основі елементів структури на базі єдиного планувального, функціонального, конструктивного, або просторового модуля, який відповідає антропометричним даним людини та масштабний до інших елементів міського середовища.

Основними методами, які забезпечують варіативність та модульність об’ємно-просторової структури мобільних об’єктів експрес-обслуговування є

блок-функціональний метод, блок-конструктивний метод, метод блокування модульних елементів, метод просторового каркасу та метод вільного простору.

Блок-функціональний метод проектування передбачає створення будівель мобільних об’єктів експрес-обслуговування на основі окремих функціональних блок-модулів вміщених в автономний будівельний об’єм, які можуть блокуватися між собою та створювати різноманітні композиційні рішення. В основу блок-конструктивного методу проектування покладене створення мобільних об’єктів швидкого обслуговування з типових конструктивних блок-модулів одного чи декількох похідних геометричних параметрів. Метод блокування модульних елементів передбачає створення мобільних об’єктів швидкого обслуговування на основі застосування стандартизованих функціонально-просторових або конструктивних елементів-модулів, що дають можливість їх варіантного планування. Модулем може бути найменша конструктивна об’ємно-просторова одиниця – конструктивний модуль, а також найменший функціонально-просторовий елемент – функціональний модуль, на основі яких в подальшому відбувається формування блок-модуля – наступного рівня уніфікації. Метод вільного простору, який передбачає створення цільного нерозчленованого об’єму, в якому можуть здійснюватись різноманітні функціональні процеси залежно від потреб та умов функціонування. Метод просторового каркасу ґрунтується на розумінні просторового каркасу, як просторово-конструктивної решітки, що здатна розвиватися в різних напрямках, таким чином забезпечуючи можливість пристосування мобільних об’єктів експрес-обслуговування та їх комплексів в просторі і часі.

Застосування в практиці проектування принципу варіативності та модульності в організації об’ємно-просторової структури мобільних об’єктів експрес-обслуговування дасть змогу створити різноманітні функціонально-планувальні, об’ємно-просторові та композиційні рішення.

Можливість пристосування мобільних об’єктів експрес-обслуговування до нових умов функціонування та експлуатації забезпечується принципом гнучкості, який полягає в застосуванні методів адаптації об’єктів швидкого обслуговування до зміни умов функціонування – методу трансформації, методу переміщень у просторі та методу просторового розвитку. Гнучкість мобільних об’єктів швидкого обслуговування передбачає здатність їх об’ємно-просторової структури до розвитку, зміни об’ємно-просторових  характеристик та положення у просторі в процесі експлуатації. Метод трансформації передбачає зміну внутрішніх елементів об’єкту без зміни його об’ємно-просторових параметрів, забезпечуючи таким чином багатофункціональне використання внутрішнього простору , або зміну об’ємно-просторового рішення, тобто зміну загальних габаритів мобільного об’єкту експрес-обслуговування з метою максимально пристосовуватися  до змін умов функціонування Застосування методу переміщення в просторі ґрунтується на здатності об’єктів до фізичних переміщень, тобто до зміни мобільним об’єктом швидкого обслуговування свого положення в просторі та часі. В результаті дослідження визначено,що при суміщенні методів трансформації та переміщення в просторі досягається максимальна пристосованість мобільних об’єктів експрес-обслуговування до зміни умов експлуатації. Застосування для адаптації об’єктів експрес-обслуговування до зміни умов функціонування методу просторового розвитку доцільно у випадку, коли можливість пристосування об’єкта до зміни функції, або її розширення не була передбачена на етапі проектування та будівництва, та здійснюється за рахунок поетапного будівництва або добудови.

Для підвищення естетичних якостей та гармонізації форм мобільних об’єктів експрес-обслуговування застосовується принцип гармонізації об’ємно-просторової структури даних об’єктів та оточуючого міського середовища Гармонізація просторової форми мобільних об’єктів швидкого обслуговування та міського середовища ґрунтується на таких категоріях як цілісність, упорядкованість та сумірність форми, її  елементів та середовища.

Принцип гармонізації мобільних об’єктів та середовища реалізується на основі методів, які забезпечують формування гармонійного архітектурного середовища - методу пропорціонування, структурному методу, методу синтезу мистецтв. Метод пропорціонування – передбачає визначення оптимальних співвідношень між архітектурною формою мобільного об’єкту експрес-обслуговування та людиною, а також навколишнім середовищем, та встановлення взаємозв’язків між ними. Структурний метод передбачає досягнення цілісності, єдності об’ємно-просторової структури мобільних об’єктів шляхом упорядкування та об’єднання її структурних елементів в єдине ціле. Метод синтезу мистецтв передбачає використання системи художніх засобів, які підсилюють емоційний вплив архітектурної форми та створюють гармонійне середовище використовуючи засоби архітектурної виразності.

В дослідженні виявленні основні композиційні засоби забезпечення естетичної виразності об’єктів швидкого обслуговування: засоби, що лежать в основі методу пропорціонування та сприяють гармонізації форми – пропорції, масштаб; засоби, що сприяють організації структури – тектоніка, ритм та метр, симетрія, геометрична форма; засоби, що лежать в основі методу синтезу мистецтв та підсилюють емоційну виразність – форма мобільного об’єкту, колір, світло, матеріал (фактура, текстура), графічний дизайн та реклама, фірмовий стиль.