ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано мету та завдання, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, викладено наукову новизну та практичне значення роботи, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі – «Теоретичний аналіз досліджень з питань психологічних особливостей розвитку професійної самосвідомості практичного психолога у системі післядипломної освіти» – викладено концептуальні засади та основні підходи до досліджуваної проблеми, розкрито поняття «професійна самосвідомість», розглянуто структурну будову професійної самосвідомості, розкрито сутнісну характеристику психологічних особливостей розвитку професійної самосвідомості практичних психологів у системі післядипломної освіти та розглянуто існуючі підходи до активізації цього процесу. Запропоновано теоретичну модель розвитку професійної самосвідомості практичного психолога у системі післядипломної освіти.

Результати теоретичного аналізу виявили, що аналітичну сутність змісту професійної самосвідомості визначає поняття «свідомість» і підпорядковані йому характерні риси самосвідомості суб’єкта певного типу професійної діяльності.

Виділено дві базові позиції у дослідженні проблеми самосвідомості. Перша позиція базується на розгляді Я-концепції як результату розвитку самосвідомості в онтогенезі (Р. Бернс, У. Джеймс, К. Роджерс та ін.). Друга позиція розглядає питання становлення самосвідомості в контексті проблеми розвитку особистості (Б. Г. Ананьєв, Л. І. Божович, Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, В. В. Столін, І. І. Чеснокова, В. А. Ядов та ін.). Розмежувати сутнісний зміст різних підходів до поняття професійної самосвідомості дозволило визначення рівневої концепції самосвідомості В. В. Століна, який визначає її будову як складну структуру, що розкриває різноманітні процеси, модальності Я, механізми самосвідомості. Визначення професійної самосвідомості як інтегральної моделі професійної Я-концепції практичного психолога, що має ієрархічну структуру, складається із компонентів, модальностей і виконує відповідні функції, стала базовою для подальшого дослідження.

Проведений теоретичний аналіз дозволив сформулювати поняття «професійної самосвідомості практичного психолога» як процес міжсистемної взаємодії трьох підструктур: когнітивної (знання можливостей у Я-досягненнях), афективної (емоційно ціннісне самоставлення) і поведінкової (уміння раціоналізувати професійні поведінкові дії). Кожна підструктура має специфічні характеристики, які визначають саморозвиток особистості в професійній діяльності, сприяють професійному розвитку і в цілому формують професійну Я-концепцію практичного психолога.

      Вивчення робіт, присвячених особливостям професійної самосвідомості спеціалістів у системі післядипломної освіти (К. О. Абульханова-Славська, Н. А. Амінов, Н. С. Пряжніков, В. В. Буткевич, І. І. Проданов, Н. В. Кузьміна, Е. Ф. Зеєр), показало, що її розвиток тісно пов’язаний із дослідженням становлення особистості як суб’єкта життєдіяльності. Відтак сутнісна характеристика психологічних особливостей розвитку професійної самосвідомості практичного психолога визначається завданнями системи післядипломної освіти.

     Спираючись на праці С. Г. Вершловського, Л. І. Даниленко, Н. Г. Протасової, В. А. Семиченко, В. В. Олійника виявлено, що основним завданням системи післядипломної освіти є створення умов для професійного та особистісного розвитку, які визначають вектор професіоналізму спеціаліста. Використовуючи підходи А. К. Маркової, визначено, що професіоналізм практичного психолога трактується як властивість, в якій інтегровані «діяльнісні» (професійна компетентність, кваліфікація, професійні навички та вміння, результативність та ефективність праці) і «особистісні» (самосприйняття, адекватна самооцінка і рівень домагань, мотиваційна сфера і ціннісні орієнтації, рівень саморегуляції, прагнення до розвитку і самореалізації засобами професії) характеристики суб’єкта праці.

У роботі виділено психологічні особливості професійної самосвідомості практичного психолога на різних етапах професійного становлення, де для психолога-«початківця» характерним є усвідомлення професійно-особистісних можливостей і формування плану дій щодо їх розвитку, стереотипність уявлень про себе у професії, соціально-психологічна залежність. Для психолога-«фахівця» це – професійна впевненість, значимість професійних оцінок, потреба у соціальному визнанні; для «досвідченого» спеціаліста – переосмислення професійної позиції, усвідомлення своєї неповторності, бажання передавати досвід іншим.

     Визначено сутнісну характеристику особливостей розвитку професійної самосвідомості практичних психологів у системі післядипломної освіти: становлення практичного психолога як професіонала невіддільне від його особистісного розвитку; фундаментальною умовою професійного розвитку особистості є перехід на більш високий рівень професійної самосвідомості; професійна самосвідомість є динамічним утворенням, вона здатна розвиватися і змінюватись у процесі професійного функціонування практичного психолога і досягати в своєму розвитку певних рівнів.