ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕДСЕСТЕР

Краткое содержание

У вступі розкрито суть і стан наукової проблеми, її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтовано необхідність проведення дослідження, виділено його об’єкт і предмет, визначено мету, сформульовано гіпотезу та завдання, розкрито методологічну основу, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення, наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі – "Теоретико-методологічні підходи до вивчення професійної ідентичності" – розглянуто загальні теорії, які можуть бути застосовані для подальшого розвитку психології професійної ідентичності. Висвітлено проблеми дослідження ідентичності у вітчизняній і зарубіжній психології, зокрема розкрито сутність та роль ідентифікації у становленні особистості. Проаналізовано підходи до визначення професійної ідентифікації особистості як чинника фахового становлення, розкрито детермінанти формування професійної ідентичності. У розділі з’ясовуються психологічні та психолого-педагогічні аспекти професійного становлення медичних сестер та особливості трансформації їхньої ідентичності в процесі професіоналізації, проаналізовано професійно-особистісні якості медсестри, які є необхідним підґрунтям для формування професійної ідентичності.

Ідентичність у психології розглядається як результат процесів соціалізації, ідентифікації, інтеграції особистості, під час яких відбувається прийняття й усвідомлення себе носієм якого-небудь елемента (ознаки, особистісної риси) об’єкта з певним статусом. Ототожнення себе з певною соціальної групою сприяє цілісності особистості, її успішній самореалізації, самоактуалізації. Основоположник концепції ідентичності Е. Еріксон розглядає становлення ідентичності впродовж восьми життєвих стадій у трьох формах: інтроекції, ідентифікації й формування ідентичності. Механізм становлення полягає у проходженні періодів конфліктів між існуючою конфігурацією елементів ідентичності та відповідним способом її входження в навколишній світ, а також у подоланні криз, що з’являються при такому переході.

У зарубіжній психологічній науці (А. Адлер, Е. Еріксон, Дж. Марсіа, А. Маслоу, Ю. Хабермас, М. Гайдеггер, К. Горні, К.-Г. Юнг) ідентичність найчастіше розглядається як процес організації життєвого досвіду індивідуального Я протягом всього життя людини, як структура Его, динамічна організація здібностей, переконань та індивідуальної історії. Ідентичність є результатом успішного процесу самоактуалізації. Серед вітчизняних науковців та вчених із країн пострадянського простору ідентичність досліджували Н. Антонова, Т. Буякас, П. Гнатенко, Л. Клочек, Г. Ложкін, В. Малахов, В. Павленко, Л. Попова, Н. Чуреєва, Л. Шнейдер.

Слід відзначити, що не існує єдності в поглядах на структуру ідентичності та її компонентний склад. Аналіз основних підходів до дослідження структури ідентичності виявив різноманітні погляди на типи та види ідентичності. Виділяється позитивна і негативна ідентичність (Е. Еріксон); пропонуються різні моделі ідентичності, такі, як досягнута ідентичність, мораторій, дифузія, наслідувальна ідентичність (С. Арчер, А. Ватерман, Дж. Марсіа); вивчаються усвідомлена й неусвідомлена ідентичність (Дж. Мід, Ч. Кулі), актуальна і віртуальна ідентичність (І. Гофман), реальна, ідеальна, негативна ідентичність (Г. Фогельсон), особистісна і соціальна ідентичність (Г. Брейкуел, Ю. Хабермас, Х. Теджфел, Дж. Тернер), психофізіологічна, соціальна та особистісна ідентичність (І.С. Кон) та багато ін.

Структура ідентифікації як динамічного процесу складається з чотирьох компонентів: інформаційного, мотиваційного, операційного, емоційного (О. Скрипченко). Динаміка ідентичності відображається й спостерігається через такі її характеристики, як стійкість (чіткість, визначеність, конгруентність, розтягненість у часі) і нестійкість (розбалансованість, мінливість, коливання "Я"); дифузність та локалізованість.

Професійна ідентичність виступає результатом професійного самовизначення, персоналізації й самоорганізації, проявляється в усвідомленні власної єдності з професією й представниками певної професії. Професійна самоідентифікація виступає результатом фахової підготовки та професійного становлення. За умов усвідомлення необхідності саморозкриття, саморозвитку і самовдосконалення у професії формується ідентичність.

Серед психологічних детермінант професійної ідентичності важливе місце займає сформованість Я-образу; актуалізація залучення до структури ідентичності нових особистісних і рольових цінностей; наявність професійних уявлень, що дають можливість описати і зрозуміти соціально-психологічні феномени даного виду діяльності й допомогти в адаптації та самореалізації в ній у разі вибору її як професійної. Серед сукупності зовнішніх чинників й умов становлення доцільно розглядати соціальний устрій суспільства зі специфікою його культури й нормативних положень, розмаїттям сімейних традицій і ключових аспектів у вихованні.

На основі аналізу літератури можна зробити висновок, що діяльність зумовлює формування свідомості, психічних процесів, властивостей, особистісних якостей та рис людини; взаємодія особистісної й професійної сфери є двостороннім процесом; особистість формується в діяльності, набуваючи властивих представникам тієї або іншої соціально-професійної групи особливостей і якостей; особистісні зміни, що відбуваються у процесі професіоналізації, торкаються всіх процесів і рівнів та приводять до формування професіоналізму й вироблення індивідуального стилю діяльності або за несприятливих умов – до деформації особистості.

Для ефективного виконання професійних обов’язків медсестра, крім поглиблених медичних знань, повинна володіти спеціальними психологічними якостями. Серед професійно-особистісних якостей медсестри можна виділити емпатійність, потребу у спілкуванні, доброзичливість й безкорисливість, почуття такту й поваги до пацієнтів, низьку тривожність та впевненість у правильності своїх дій, стресостійкість, старанність, високу працездатність, активність, професійну компетентність, наявність спеціальних знань, здатність правильно поставити сестринський діагноз, забезпечити результативність лікувального курсу, вміння брати конструктивну участь у лікарських обходах, розборах і клінічних конференціях, вміле ведення історій хвороби тощо. Зазначені професійно важливі якості мають інтерактивну спрямованість і є інтегрованими у структуру професійної ідентичності.

Теоретичний аналіз проблеми становлення професійної ідентичності дав підставу виділити основні напрями, етапи та процедуру подальшого емпіричного дослідження.

У другому розділі – "Емпіричне дослідження чинників становлення професійної ідентичності медсестер" – обґрунтовано вибір напряму дослідження, описано його організацію та методичне забезпечення, викладено результати вивчення впливу особистісних якостей та системи професійних цінностей на становлення професійної ідентичності, розкрито сформованість Я-образу майбутніх медсестер як детермінанти професійної ідентичності.

Мета емпіричного етапу нашого дослідження: виявити та розкрити систему психологічних умов, що впливають на становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер у процесі фахової підготовки.

Для досягнення даної мети було визначено такі завдання:

1) вивчити специфіку розвитку професійної ідентичності майбутніх медсестер із визначенням можливостей її цілеспрямованого формування;

2) з’ясувати умови, що впливають на становлення професійної ідентичності майбутніх медсестер.

На етапі констатувального експерименту для дослідження сформованості професійної ідентичності у студентів медичного коледжу нами була проведена первинна діагностика. Досліджувалися: сформованість Я-образу як психологічної детермінанти становлення професійної ідентичності; вплив особистісних якостей та фахових ціннісних орієнтацій на становлення професійної ідентичності; соціально-психологічні умови й механізми процесу професійної ідентифікації.

На цьому етапі констатувального експерименту також був проведений кореляційний аналіз для виявлення відмінностей між середніми показниками за 16-факторним особистісним опитувальником Р. Кеттелла та показниками професійних цінностей і потреб за допомогою t-критерію Стьюдента.

На етапі формувального експерименту був розроблений і апробований тренінг, спрямований на розвиток рефлексивних здібностей, вміння об’єктивно аналізувати свою поведінку та поведінку колег у професійних ситуаціях, уміння адекватно сприймати себе як майбутнього фахівця. Акцент робився на професійно значущих для особистості медсестри поняттях й найбільш характерних у даній професійній діяльності проблемних ситуаціях, зосереджувалась увага на ускладненні комунікації з іншими людьми (професійна сфера), що може призвести до зниження рівня професійної ідентичності та спричинити появу професійних деструкцій.

На етапі контрольного експерименту нами були протестовані експериментальна і контрольна групи з метою визначення ефективності тренінгу, проведеного на попередньому етапі експерименту. Статистична значущість динаміки показників професійної ідентичності після проведення тренінгу оцінювалась за допомогою непараметричного статистичного методу Т-критерію Вілкоксона, який використовується для аналізу значущості відмінностей двох сукупностей кількісних ознак в одній вибірці. Для цього абсолютні величини було проранговано та обчислено суми отриманих рангів.

В емпіричному дослідженні використано такі методики:

Ø  Тест "Хто я?" М. Куна і Т. Маккпартленда для дослідження рівня розвитку професійної ідентичності.

Ø  Тест "Его-ідентичності" Еріксона-Марсіа для визначення статусу професійної ідентичності (використано на етапі контрольного експерименту).

Ø  Опитувальник Е. Шострома й А. Маслоу "Самоактуалізація особистості" для діагностики рівня самоактуалізації.

Ø  Особистісний опитувальник Р. Кеттелла – 16 PF (модифікований варіант) для виявлення динаміки особистісних якостей.

Ø  Тест "Рейтинг професійних цінностей й потреб" для дослідження мотивації до професійного зростання.

Ø  Опитувальник "Рівень професійної деформації особистості" використовувався з метою визначення сформованості професійних стереотипів.

Ø  Модифікований Л. Уварцевою варіант методики С. Розенцвейга стосовно вивчення фрустраційних реакцій (конфліктні стосунки медсестра/хворий).

Вивчаючи динаміку особистісних якостей в медсестер у процесі професійної діяльності за допомогою опитувальника Кеттелла – 16 PF, виявлено зміни за факторами Q1, що свідчить про збільшення консерватизму, терпимості до труднощів й значне зниження показників за фактором Q2 (посилення самостійності, впевненості й незалежності). Зниження екстраверсії свідчить про меншу відкритість й довірливість у ставленні медсестер до пацієнтів порівняно зі студентами-випускниками медичного коледжу. Значна динаміка спостерігається також з емоційною сенситивністю: вона зменшується. Медсестри з досвідом проявляють "сильний тип" за класифікацією І. Харді й характеризуються практичністю, гнучкістю та терпимістю.

Професійна діяльність впливає на емпатійність медсестер, стимулюючи емоційну скупість і стриманість, водночас спостерігається поступове зменшення загального рівня тривожності. Зниження даних показників є результатом довготривалої й частої взаємодії з пацієнтами, коли може виникати перенасичення від контактів. Цей факт підтверджується результатами вивчення професійних цінностей і потреб: потреба в спілкуванні і встановленні сприятливих стосунків (соціальна потреба) не є актуальною і "напруженою" як в експериментальних, так і в контрольних групах.

Позитивним аспектом впливу професії на особистість середнього медичного персоналу є зниження загального рівня тривожності, що відбувається за рахунок підвищення здатності контролювати негативні емоції та власну поведінку. Це можна помітити за зниженням показників відчуття провини (O), тривожності (Q4) та підвищенням "сили Я" (C) й здатності стримувати тривожність (Q3).