ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, рівень її наукової розробленості, визначено об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотези і завдання дослідження, охарактеризовано теоретико-методологічну основу, висвітлено наукову новизну, теоретичну значущість та практичну цінність роботи, наведено дані про апробацію результатів.

У першому розділі – „Проблема моральної свідомості в контексті  морального розвитку молодшого школяра” – проаналізовано  історію вивчення проблеми морального розвитку, розкрито суть явища, окреслено його детермінанти, викладено погляди вітчизняних та зарубіжних філософів, психологів щодо психологічного змісту понять „мораль” та „моральний розвиток”, узагальнено результати окремих аспектів розвитку моральної свідомості в молодшому шкільному віці.

Феноменологічна складність моральності спонукала до необхідності осмислити її насамперед на рівні філософського трактування, яке подано у працях М.Бердяєва, В.Біблера, Ф.Гегеля, І.Канта, В.Малахова, Л.Фейєрбаха, А.Швейцера тощо. Моральність розглядається цими авторами співвідносно до духовності. Складовими моральної культури, на думку вчених, є моральна свідомість й самосвідомість, які спираються на загальнолюдські норми й цінності, ідеали й  моральні принципи.

Теоретичний аналіз психологічної літератури дає підстави стверджувати про різнобічність аспектів щодо зростання моральної особистості. Сучасні вітчизняні психологи (І.Бех, Л.Божович, М.Боришевський, І.Булах, Г.Горська, З.Карпенко, О.Матвієнко, В.Москалець, М.Савчин ) опиралися на філософсько-психологічне тлумачення моральної особистості, зокрема, вдавалися до проблем гуманістичного спрямування у психології (А.Маслоу, Е.Фромма, В.Франкла).

Гносеологічний аналіз психологічної природи морального розвитку інтерпретовано по-різному: як набуття власної системи цінностей (А.Бандура, Б.Братусь, Т.Титаренко);   як засвоєння особистісних цінностей (І.Бех) ; як становлення мотиваційної готовності (Л.Божович, М.Боришевський); як здатність до саморегуляції (В.Москалець, М.Савчин, С.Якобсон); як ґенеза емоційно-ціннісних переживань (Г.Крайг); як цілісність, єдність моральних стосунків (С.Анісімов, О.Дробницький). Окрім того, в теоретичних дослідженнях доведено, що детермінантами становлення моральної особистості виступають зростаюча інтерналізація моральних норм (Г.Липкіна, Л.Орбан-Лембрик, П.Чамата) та процес входження і пристосування до нормативів референтного оточення (Л.Божович, І.Кон, С.Тищенко, Г.Цукерман).

Наведені нами теоретичні концепції свідчать про те, що моральний розвиток – це інтегральний процес, який передбачає не тільки результат впливу соціально-економічних умов та цілеспрямованого виховання (як системи впливу суспільства на особистість  з метою формування необхідних моральних рис), але й здатність людини до моральної саморегуляції, морального самовиховання. Показником цього розвитку є сформованість особистих якостей, які виступають своєрідним синтезом моральних мотивів і способів поведінки. Таким чином, становлення моральної особистості не можна уявити без розвитку індивідуальної моральної свідомості й самосвідомості.

Моральна свідомість як елемент свідомості духовної культури спирається на загальнолюдські норми й цінності, ідеали й моральні принципи, які у свою чергу є основою впливу на моральність особистості. Вагоме підтвердження цієї думки знаходимо у наукових дослідженнях Е.Еріксона, Г.Липкіної, Л.Орбан-Лембрик, Т.Титаренко. Однак відображаюча дійсність, невід’ємною частиною якої є сама особистість, спрямована на усвідомлення не тільки предметного світу, але й самої себе, в тому числі й у моральному плані. Це – основа процесу становлення моральної особистості, яка включає в себе формування моральної самосвідомості, що розвивається спочатку як самопізнання (шляхом зіставлення себе з іншими людьми завдяки самосприйманню та самоспостереженню), а потім – як усвідомлення себе унікальною істотою завдяки самоаналізу й самоусвідомленню.

У загальновіковому плані проблема розвитку та функціонування моральної свідомості й самосвідомості аналізується низкою авторів (М.Боришевським, І.Коном, А.Титаренком, С.Максименком, Л.Сапожниковою та ін.). Ними встановлено, що для формування моральної свідомості й самосвідомості особистості важливе значення має вміння виділяти, розуміти та оцінювати вчинки людей і їх мотиви. 

 Інші вчені (Л.Айдаров, Д.Ельконін, В.Давидов, О.Матвієнко, В.Рубцова, Г.Цукерман) обґрунтовують думку про те, що молодший шкільний вік є сензитивним  періодом для розвитку моральної свідомості й самосвідомості. У наукових працях Л.Божович, М.Боришевського, Г.Бреслава, З.Карпенко, Л.Колберга, В. Москальця, М.Савчина  висловлено ідею про те, що розвиток моральної свідомості й самосвідомості, який розглядається в контексті загального розвитку особистості в молодшому шкільному віці, постає провідним чинником, який визначає подальше становлення моральної особистості

  Аналіз відповідної наукової та навчально-методичної літератури свідчить про розбіжність поглядів вчених на проблему розвитку моральної свідомості й самосвідомості в молодшому шкільному віці. Ці наукові розвідки стосуються лише окремих аспектів розвивальної стратегії у сфері когнітивної, мотиваційної та поведінкової складових. З’ясування вікових аспектів проблеми дає підстави стверджувати, що їх вивчення варто здійснювати, враховуючи концепцію розвитку моральної свідомості й самосвідомості, які є одним із механізмів, що зумовлюють розвиток і становлення моральної особистості.

Відсутність цілісного уявлення про моральний розвиток молодшого школяра в сучасних трансформаційних соціально-економічних умовах, наявність великої кількості невирішених проблем у сфері розвитку моральної свідомості  дитини зумовили вибір предмета дисертаційного дослідження – психологічні особливості розвитку моральної свідомості молодшого школяра.

У психологічному ракурсі моральна свідомість має конкретно-образний характер з віковою тенденцією до узагальнення у формі понять про добро і зло, справедливість і несправедливість, благо і неблаго, а в її структурі виокремлюється когнітивна, емоційно-оцінна та конативна складові.

Теоретичний аналіз дозволяє виявити психологічні передумови розвитку моральної свідомості на етапі молодшого шкільного віку: адекватне сприйняття моральних норм, цінностей, понять; здатність до довільного прийняття рішень; критичне ставлення до себе та навколишніх; дотримання й виконання обов’язків та правил. Саме ці особливості сприяють виникненню психологічних новоутворень у свідомості особистості молодшого шкільного віку: довільність допомагає послідовно реалізовувати наміри в моральній поведінці, внутрішній план дій орієнтує дитину в соціальному середовищі, рефлексія забезпечує самопізнання, заглиблення у світ власних вчинків, почуттів.

 Моральну свідомість молодшого школяра слід розглядати в єдності її змісту та функцій. У змістовому плані вона включає моральні уявлення і поняття про добро і зло, благо і неблаго, справедливість і несправедливість, моральні цінності, норми, ідеали та принципи, що усвідомлюються у нерозривній єдності з буттям конкретної людини та власним „Я”. Функціями моральної свідомості є: 1) оцінка і переживання моральних аспектів поведінки іншого (молодшого, ровесника, старшого), які поєднані з особистісним реагуванням на цю поведінку (підтримка, схвалення, вираження захоплення, заохочення до моральних вчинків чи, навпаки, критика, вимога, осуд аморальної поведінки іншого); 2) моральна самооцінка; 3) моральна рефлексія; 4) самоконтроль моральної поведінки.

Психологічним центром моральної свідомості молодшого школяра є конкретна інша людина, яка сприймається як така, що бажає блага, має життєві труднощі і проблеми, а тому орієнтується на підтримку та розуміння іншого. Це сприйняття супроводжується інтересом, симпатією та емпатійним ставленням, тобто школяр з власної ініціативи бажає творити добро і благо, водночас не сприймаючи  зла, насильства.

Самі моральні цінності, норми, ідеали, принципи постійно перевіряються із власним Я-моральним, набувають особистісного сенсу, а тому у структурі моральної свідомості генетично виникає моральна самосвідомість. Змістом останньої є усвідомлення молодшим школярем свого індивідуального буття в системі „Я-конкретна людина (група)”, а функцією – моральна самооцінка вчинків та дій, позицій та переживань, що їх супроводжують, а також саморегулювання власної поведінки (контроль, самопідкріплення, самопідтримка, корекція, рефлексія тощо).

Загалом процес морального зростання молодшого школяра характеризується розширенням меж морального усвідомлення, що є основою для становлення морально-духовної свідомості, яка детермінує виникнення уявлень дитини про себе як моральну особистість через осмислення своєї поведінки, своїх якостей. Узагальненим феноменом моральної свідомості є Я-моральне, поєднане з когнітивною, емоційно-оцінною та поведінковою складовою.

У другому розділі – „Динаміка розвитку моральної свідомості в молодшому шкільному віці” – теоретично аргументовано зміст психолого-педагогічного експерименту, обґрунтовано та проаналізовано систему методологічних засад і методів констатуючого етапу дослідження, висвітлено результати емпіричного вивчення особливостей когнітивної, емоційно-оцінної та поведінкової складових моральної свідомості в молодшому шкільному віці.

Емпіричне дослідження було реалізовано за стратегією поперечних зрізів протягом 2001-2003 рр. Ним було охоплено 440 учнів молодшого шкільного віку шкіл м.Дрогобича та Дрогобицького району Львівської області, що дало змогу діагностувати динаміку вікових змін у розвитку моральної свідомості.

Дослідження когнітивного, емоційно-оцінного та поведінкового компонентів моральної свідомості дозволило виділити у цьому конструкті декілька взаємопов’язаних елементів. До основних складових зараховуємо: уявлення дитини про моральні якості, норми; змістові характеристики моральної самооцінки й особливості уявлень дитини про себе („образ Я”); характеристику морально-ціннісних орієнтацій молодшого школяра; індивідуально-психологічні особливості; усвідомлення самоконтролю моральної поведінки та особливості розвитку моральної рефлексії молодшого школяра.

Молодші школярі, які брали участь в експерименті, відзначалися неоднаковою успішністю, поведінковими реакціями, швидкістю вирішення поставлених завдань. Експериментальне дослідження включало: а) спостереження за спеціальною програмою щодо поведінки школярів у різних ситуаціях; б) бесіди, інтерв’ю, обговорення дитячих творів; в) самооцінювальні шкали (за методикою Л.Сапожникової, М.Боришевського) та розповіді дітей про себе; г) проективні тести; д) вивчення особливостей мотиваційної сфери за допомогою традиційних психологічних методик. Обробка результатів дослідження включала якісний та кількісний аналіз виявлених особливостей  розвитку моральної свідомості, визначення достовірних відмінностей у прояві тих чи інших психологічних характеристик моральної особистості дитини, які мають значення для подальшої реалізації психолого-педагогічних тактик і стратегій.

Здійснене нами емпіричне вивчення особливостей розвитку моральної свідомості молодших школярів показало, що діти цього віку мають просоціальні орієнтири у моральному самоствердженні, самовизначенні власного „Я”. Протягом молодшого шкільного віку відбувається інтенсивний розвиток усіх систем, репрезентованих у сфері моральної свідомості: підвищується рівень розуміння моральних якостей особистості та мотиваційної готовності до засвоєння моральних знань, норм і цінностей; усвідомлюється покликання людини та її позитивних моральних ідеалів; формується почуття відповідальності за наслідки власної поведінки; підвищується рівень адекватності моральної оцінки, самооцінки, рівень самоконтролю та моральної рефлексії, що пов’язано з формуванням „образу Я”.

Експериментальні дані щодо рівня розуміння молодшими школярами моральних якостей особистості дав можливість виділити декілька груп дітей. Це, зокрема, такі групи: а) діти з високим рівнем, які загалом адекватно, змістовно і правильно розкривають специфіку моральних якостей (1кл. – 29,6%, 2кл. – 38,4%, 3кл. – 44,8%, 4кл.–53,6%); б) діти із середнім рівнем розуміння моральних якостей, основою якого є розкриття етичного змісту питань (1кл. – 37%, 2кл. – 30,7%, 3кл. – 27,6%, 4кл. – 28,6%); в) діти з низьким рівнем розуміння моральних якостей, зміст яких розкривається обмежено; здебільшого конкретно-ситуативно (1кл. – 18,5%,  2кл. – 19,5%, 3кл. – 20,7%, 4кл. – 14,3%); г) діти, які під час характеристики основних моральних якостей виявили їх явне нерозуміння або незнання, увійшли в групу з нульовим рівнем розуміння цих якостей (1кл. – 11,1%, 2кл. – 11,5%, 3кл. – 6,9%, 4кл. – 7,1%).