РОЗВИТОК ПРОЦЕДУР АУДИТУ: ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, його об’єкт, предмет та методи, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, зв’язок роботи з науковими програмами, наведено інформацію про апробацію та публікації результатів дослідження.

У першому розділі – "Теорія процедурного забезпечення аудиту та її розвиток" – досліджено хронологічно-історичні аспекти розвитку процедур аудиту та окреслено генезис наукових досліджень процедурного забезпечення аудиту. Також розглянуто методологічні питання та визначено концепцію оптимізації процедурного забезпечення.

На основі дослідження визначено, що етапи розвитку процедур аудиту відповідають етапам розвитку самого аудиту. За результатами хронологічного аналізу описано взаємозв’язок між етапами розвитку аудиту і застосуванням процедур аудиту. Особливо це стосується обов’язкового аудиту. Дослідження свідчать, що цей сегмент ринку аудиторських послуг має певну динаміку (табл. 1).

Тенденція до зменшення кількості замовлень при збільшенні їхньої середньої вартості навіть в умовах кризи свідчить про прагматичну цінність результатів аудиту, що відповідно вимагає їхньої високої якості. Цю якість забезпечує оптимальний вибір процедур аудиту. Застосування конкретних процедур аудиту залежить від різних чинників, зокрема результатів тестування системи внутрішнього контролю; рівня ризику не виявлення; технічних, інформаційних або часових обмежень. Проте визначальним чинником є мета аудиту. З цього логічно випливає, що зміна напряму перевірки вимагає відповідних змін у застосуванні процедур аудиту. Так, на першому етапі розвитку аудиту, що мав характер підтверджуючого аудиту, увага приділялася вивченню записів та внутрішніх документів, спостереженню за проведенням інвентаризації, процедурам підтвердження арифметичної точності. При системно-орієнтованому аудиті акцент робиться на досліджені внутрішнього контролю. В результаті стрімкий розвиток отримали аналітичні процедури, що складалися з аналізу коефіцієнтів і тенденцій, а також  подальшого вивчення результатів відхилень та їх взаємозв’язків. Ризик-орієнтований аудит характеризується посиленням вивчення контрольного середовища та ризиків викривлення фінансової звітності внаслідок шахрайства. Це передбачає необхідність використання таких процедур, як запит, зовнішнє підтвердження, прогнозування ризику, розрахунок суттєвості.

Систематизація підходів вітчизняних та зарубіжних учених і дослідників до процедур аудиту, наукова і практична робота автора дозволили обґрунтувати дефініцію "процедури аудиту". Процедури аудиту – комплекс професійних дій, взаємопов’язаних визначеною метою аудиту і направлених на її досягнення, через безпосереднє отримання відповідних і достатніх доказів для виказування професійного судження. Отже, тлумачення поняття "процедури аудиту" як об’єктивного явища формалізує якість здійснення незалежного аудиту. Тобто процедури аудиту є елементами методики аудиту, за допомогою яких знаходять своє практичне втілення методи, способи і прийоми аудиту.

Одним із ключових моментів теорії та практики аудиту є класифікація процедур аудиту на всіх етапах аудиторського процесу. Результати наукового дослідження дозволили доповнити існуючу класифікацію процедур аудиту за такими ознаками: 1) мета здійснення процедур; 2) етапи виконання аудиту; 3) діапазон застосовності тверджень керівництва; 4) період здійснення аудиту; 5) змістовність застосування; 6) рівень стандартизації; 7) рівень ефективності, 8) рівень доказовості. Це надає можливість ефективно використовувати певні комбінації процедур для цілей аудиту.

Виходячи з Міжнародних стандартів аудиту (далі – МСА), необхідною умовою якості аудиторських послуг є достатня кількість процедур аудиту. При цьому неможливо розглядати якість відокремленої процедури аудиту, оскільки одна процедура не може задовольняти критеріям якості, бо за визначенням не враховує вимогу достатності. Якість може визначатися тільки на рівні процедурного забезпечення загалом.