РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ САМОСВІДОМОСТІ КЕРІВНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У ПРОЦЕСІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дисертаційного дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано завдання, розкрито методологічні й теоретичні засади, методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи.

Перший розділ – «Теоретичні підходи до дослідження професійної самосвідомості керівників професійно-технічних навчальних закладів» – присвячено огляду теоретичних підходів до проблеми професійної самосвідомості; висвітленню психологічних особливостей управлінської діяльності керівників професійно-технічних навчальних закладів (надалі – ПТНЗ); уточненню структурних компонентів професійної самосвідомості керівників ПТНЗ.

На основі теоретичного аналізу праць учених (К.А.Абульханова-Славська, Л.С.Виготський, І.С.Кон, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, В.В.Столін, П.Р.Чамата, І.І.Чеснокова та ін.) розглянуто самосвідомість як одну з центральних категорій психології та окремі погляди на дослідження  професійної самосвідомості керівника. Проаналізовано психологічні аспекти управлінської діяльності керівних кадрів освіти (О.І.Бондарчук, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, П.В.Лушин).

Розкриття змісту і специфіки психологічних характеристик управлінської діяльності керівника ПТНЗ пов'язане із визначенням особливостей управління відповідним навчальним закладом. Узагальнено специфічні особливості управлінської діяльності керівників ПТНЗ: специфічна мета освітньої діяльності – надання професійно-технічної освіти відповідно до покликань, інтересів і здібностей учнів, перепідготовка та підвищення кваліфікації робітничих кадрів; специфіка контингенту учнів, які навчаються (значна кількість учнів ПТНЗ – діти-сироти, напівсироти, діти з неблагонадійних сімей тощо); специфіка професійної підготовки – у стислі й обмежені часові рамки у більшості закладів слід оволодіти шкільною програмою й разом з тим – професійними знаннями, уміннями й навичками; відповідальність керівництва за працевлаштування випускників – партнерство між ПТНЗ і працедавцями.

Узагальнюючи різні підходи до розуміння професійної самосвідомості, можна стверджувати, що професійна самосвідомість керівника ПТНЗ – це складне особистісне утворення, що виявляється в усвідомленні своєї приналежності до професійної спільноти управлінців професійно-технічної освіти; знанні, оцінюванні й переживанні своєї відповідності професійним еталонам даної спільноти, знанні про ступінь визнання у ній; в усвідомленні необхідності професійного самопізнання, позитивному ставленні до себе як до професіонала, прагненні до власного особистісного та професійного самовдосконалення.

Здійснений аналіз підходів до визначення структури професійної самосвідомості, зокрема педагогів, показав, що вона не має завершеності. На основі аналізу робіт у галузі структурування самосвідомості та професійної самосвідомості особистості (К.О.Абульханова-Славська, А.Маслоу, О.В.Москаленко, В.В.Столін, І.І.Чеснокова) було розширено та удосконалено модель професійної самосвідомості керівників ПТНЗ:

Когнітивний компонент професійної самосвідомості – сукупність психологічних знань про себе як керівника ПТНЗ: здійснення професійного самопізнання через самосприйняття, саморозуміння, самоаналіз, самоосмислення управлінської діяльності.

Емоційно-оцінний компонент професійної самосвідомості – позитивне ставлення до себе як до керівника-професіонала: професійне саморозуміння через позитивну самооцінку та глобальне самоставлення. 

Мотиваційно-ціннісний компонент професійної самосвідомості – прагнення керівника закладу ПТНЗ до розвитку професійної самосвідомості: здійснення актуалізації та мотивації розвитку професійного „Я”.

Операційний компонент професійної самосвідомості – сукупність умінь і навичок для забезпечення самопізнання в управлінській діяльності керівників професійно-технічних навчальних закладів, самоуправління, саморегуляція управлінської діяльності на цій основі.

Визначено рівні розвитку структурних компоненів професійної самосвідомості керівників ПТНЗ, зокрема: низький, середній та високий.

Високий рівень розвитку професійної самосвідомості керівників ПТНЗ є підґрунтям для досягнення ними вищого ступеня самосвідомості у цілому, який характеризується свободою від егоцентризму і групових корпоративних інтересів, наслідком чого є прагнення до професійного самопізнання, самоактуалізації. Керівники з високим рівнем розвитку професійної самосвідомості прагнуть до власного особистісного та професійного зростання, правильно співвідносять свої можливості і здібності, досить критично ставляться до себе, прагнуть  аналізувати свої досягнення та невдачі, намагаються ставити перед собою реальні цілі, які можна досягти.

Для керівника закладу профтехосвіти, що перебуває на середньому рівні професійної самосвідомості, характерним є надання переваги професійним корпоративним інтересам. Зміст праці повністю визначається ціннісними орієнтаціями закладів профтехосвіти, яких дотримується професійне оточення керівника. Керівники з середнім рівнем розвитку професійної самосвідомості мають позитивну мотивацію, усвідомлюють значущість розвитку професійної самосвідомості; частково володіють комплексом умінь і навичок для забезпечення самопізнання в управлінській діяльності, але не прагнуть до професійного самовдосконалення.

Керівник з низьким рівнем професійної самосвідомості виконує лише службову роль. На цьому рівні професійна самосвідомість перебуває ще у зародковому стані через відсутність професійного самопізнання. Такий керівник має низький рівень суб’єктивного контролю, самооцінки та рефлексивності, що є свідченням високого рівня критичності та вимогливості щодо себе або нереалістично високого рівня домагань; він не усвідомлює власні бажання, прагнення, домагання, можливості; такий керівник егоцентричний, йому притаманна надмірно висока або низька самооцінка, негативне самосприйняття та сприйняття інших людей; для нього властива відсутність мотивації до професійного самовдосконалення, нездатність поставити себе на місце інших.

Теоретичний аналіз наукової літератури дозволив визначити певні чинники, що можуть впливати на рівень  розвитку професійної самосвідомості керівників ПТНЗ: соціально-демографічні (вік та стать) й організаційно-професійні (педагогічний та управлінський досвід).

У другому розділі – «Емпіричне дослідження особливостей розвитку професійної самосвідомості керівників професійно-технічних навчальних закладів» – висвітлено організацію та методи проведення дослідження професійної самосвідомості керівників ПТНЗ; здійснено аналіз результатів дослідження професійної самосвідомості керівників ПТНЗ; показано вплив соціально-демографічних і організаційно-професійних чинників на розвиток професійної самосвідомості керівників ПТНЗ.

Емпіричне дослідження розвитку професійної самосвідомості керівників ПТНЗ проводилось протягом 2006-2007 рр. в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України (нині – ДВНЗ „Університет менеджменту освіти”).

Науково обгрунтовано вибір комплексу діагностичних методик, який спрямовано на вивчення психологічних особливостей професійної самосвідомості керівників ПТНЗ.