СЛОВОТВІРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДІЄСЛІВНИХ ОСНОВ З КАТЕГОРІАЛЬНИМ ЗНАЧЕННЯМ АКТИВНОГО РУХУ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Краткое содержание

Розділ 1. “Теоретичні засади дослідження дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові”. У сучасній німецькій мові існує прадавній семантичний клас дієслів на позначення різних способів переміщення у просторі. У зазначений клас, представлений в нашій роботі дієсловами руху, включені дієслова односпрямованого і різноспрямованого, активного та пасивного руху. Ця своєрідна парність є характерною рисою відзначених дієслів. Дієслова різноспрямованого руху є похідними від односпрямованого, характеризуються більшою формальною складністю основ і меншою функціональною активністю.

Загальний підхід до дослідження словотвірного потенціалу твірних основ дієслів на позначення активного руху ґрунтується на взаємозв’язках і взаємозумовленості семантичних і структурних ознак як нерозривної єдності форми і змісту.

За основну одиницю словотвірного аналізу в нашій роботі ми приймаємо основу твірного слова, що визначається як твірна (мотивуюча) основа, від якої утворюються нові слова. Вона виступає обов’язковим конституентом словотвірної структури, її лексико-семантичним ядром у процесі творення похідних слів (Н.Г. Іщенко, В.Г. Костенко, І.М. Сологор).

З точки зору семантики основи дієслів з категоріальним значенням активного руху об’єднуються в один семантичний клас, який, у свою чергу, підрозділяється на ряд семантичних типів. Під семантичним типом твірних основ дієслів ми розуміємо основи, об’єднані в одну семантичну групу спільною для них семою, тобто семою активного руху.

Дієслівні основи з категоріальним значенням активного руху представлені семантичними типами, що позначають: напрямок руху з такими компонентами, як “кінцева точка руху” – kommen, “початкова точка руху” – fliehen, “вертикальний напрямок” – steigen, klette , “горизонтальний напрямок” – gehen, kommen, “інтенсивна спрямованість руху” – sich drängen, dringen; “рух, що супроводжується небезпекою переслідування”: fliehen, flüchten, спосіб руху, що відображує чисельність способів руху, які існують в об’єктивній дійсності: “рухатися за допомогою транспортного засобу” –   fahren, reiten, “рухатися, не відриваючись від поверхні” – gleiten, kriechen, “рухатися, відриваючись від поверхні всім тілом” – springen, “пересуватися круговими рухами” – rollen, “рух у повітряному просторі за допомогою крил” – fliegen, “рух у водному середовищі за допомогою рук і ніг та за допомогою плавників” – schwimmen, “рух, що супроводжується звуковим ефектом, як внаслідок процесу дихання, так і самого процесу ходіння” – keuchen, polte , “хаотичний рух” – toben, stieben, “упорядкований рух” – schreiten, “інтенсивний рух” – sich drängen, dringen, schlüpfen, “обмежений рух” –  treten; швидкість руху з такими підгрупами як “швидкий рух” –  eilen, rennen, schlüpfen, “повільний рух” – schleichen, sich ziehen; цільову зумовленість руху: “рухатися з метою відпочинку” – spazieren, schlende , bummeln, “рухатися вільно з пізнавальною метою” – wande .

Префіксальний спосіб є одним з продуктивних способів творення похідних основ з категоріальним значенням активного руху. До системи префіксальних словотворчих засобів цих похідних одиниць належать: префікси (be-, ent-, er-, ver-); напівпрефікси: частково десемантизовані (ab-, an-, auf-, aus-, ein-, entgegen-, entlang-, gegenüber-, los-, mit-, nach-, vor-, zu-); нестійкі, залежні від наголосу (durch-, hinter-, über-, um-, unter-). Одними із префіксальних словотворчих засобів є частотні компоненти, які за структурою є: простими (empor-, fort-, frei-, her-, hin-, weg-, weiter-, wieder-, zurück-, zusammen-), складними (aneinander-, dahin-, vorüber-, vorwärts-, wiederab-, zurecht-, zurück-); за частиномовною належністю  – складними прислівниками (auseinander-, daher-, zueinander-) та прикметниками (fehl-, fest-, irre-, rund-, schwarz-), що за семантикою співвідносяться з повнозначними словами. Однак у процесі вживання у структурі похідного слова вони десемантизуються, набуваючи серійного характеру. Усім зазначеним словотворчим засобам притаманна модифікаційна, рідше – мутаційна функції для передачі різноманітних відтінків лексичних і словотвірних значень похідних дієслів.

Дослідження дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху та співвідносних з ними похідних основ здійснюється у синхронії шляхом поєднання словотвірного аналізу та синтезу. Словотвірному аналізу підлягають похідні слова з непохідною і похідною основами, утворені морфологічним способом. Завдяки словотвірному аналізу встановлюється твірна база, визначаються формальні та семантичні відношення твірної і похідної основ, словотвірні типи і словотвірні моделі слів. Словотвірний синтез розглядається як конструювання віддієслівних похідних за певними семантичними параметрами, за певними структурними схемами, які базуються на наявних у мові словотвірних ресурсах (І.Г. Милославський). У результаті словотвірного синтезу встановлюється словотвірний потенціал основ дієслів та співвідносних з ними за структурою та семантикою похідних основ, виявляються напрями реалізації їх словотворчих функцій. Словотвірний потенціал, відповідно, визначається як здатність основи слова бути твірною для породження нових семантично та структурно залежних від неї слів та зумовлюється частиномовним номінативним статусом слова, його семантичними особливостями й ступенями похідності. Ключовою системною ознакою словотвірного потенціалу є творення нових слів за словотвірними моделями, між якими і всередині яких існують певні відношення похідності. Основними складовими словотвірного потенціалу є словотвірна валентність та словотвірна активність твірних основ.

Словотвірну валентність ми трактуємо як умови або системні закономірності лексичного наповнення словотвірних моделей, закономірності поєднання мовних елементів у внутрішній синтагмі, тобто на рівні словотвірних конституентів похідного або складного слова (Н.Г. Іщенко, В.І. Каравашкін, М.Д. Степанова). На основі валентнісних характеристик твірних основ з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові формуються моделі утворення їх похідних основ, здійснюється відбір таких словотворчих засобів, які не суперечать структурним, граматичним, семантичним і морфонологічним властивостям цих твірних основ.

Словотвірний потенціал тісно пов’язаний з поняттям словотвірної активності твірних основ і афіксів. У нашому дослідженні словотвірна активність твірних основ знаходиться у прямій залежності від ступеню реалізації основою її словотвірних можливостей, що візуально закріплені й зареєстровані у словниках похідних слів.

Розділ 2. “Словотвірна валентність дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові”. Словотвірна валентність є одним із визначальних чинників впливу на словотвірний потенціал основ дієслів з категоріальним значенням активного руху. Вона розглядається у двох аспектах: формально-морфологічному та семантичному.

Формально-морфологічна валентність трактується нами як здатність певних словотворчих формантів поєднуватися з твірними основами певної словотвірної структури одного й того ж лексико-граматичного класу, в нашому випадку класу дієслів. Дослідження формально-морфологічної валентності непохідних твірних основ дієслів з категоріальним значенням активного руху сприяло встановленню їхньої словотвірної активності щодо препозитивних словотворчих формантів. У процесі породження похідних основ дієслів з категоріальним значенням активного руху непохідні твірні основи виявляють: 1) низьку активність щодо дієслівних префіксів be-, er-, ent-, ver-, zer-, наприклад: gehen ¬ be- + gehen (іти, ходити – обходити (що-небудь), ходити (де-небудь), springen ¬ ent- + springen (стрибати – втікати (від кого-небудь, звідки-небудь); 2) низьку активність щодо нестійких напівпрефіксів durch-, hinter-, über-, unter-, um-, voll-, wider- (відокремлюваність і невідокремлюваність яких залежить від словесного наголосу у певному контексті), наприклад: rasen ¬ ‘durch- + rasen (мчати – промчати, пролетіти), rasen ¬ durch- + ‘rasen (мчати – промчати, пролетіти (по чому-небудь); 2) середню активність щодо частотних компонентів empor-, hinaus-, umher- та інших; 3) високу активність щодо завжди відокремлюваних ab-, ein-, nach- тощо, наприклад: kommen ¬ an- + kommen (приходити – прибувати, приходити, приїжджати).

Особливості словотвірної структури знаходять своє відображення у словотвірних префіксальних моделях: у малопродуктивній – Präf + LV0 ® LV^präf (префікс + твірна основа кореневого дієслова); у середньопродуктивній – KhFR + LV0 ® LVKhF (частотний компонент + твірна основа кореневого дієслова); у високопродуктивній – HHpräf  + LV0 ® LV^präf (напівпрефікс + твірна основа кореневого дієслова). Непохідні основи дієслів з категоріальним значенням активного руху реалізують свої словотвірні потенції у поодиноких віддієслівних іменниках на позначення опредметненої дії, утворених внаслідок конверсії: gehen – m Gang (ходити – ходьба), laufen – m Lauf (бігати – біг), а також з суфіксом -erei зі словотвірним значенням безперервної, тривалої або повторюваної дії: laufen ® f Lauferei (бігати – біганина). Не виявляють значної активності непохідні основи дієслів і у породженні похідних основ іменників на позначення особи (діяча) з суфіксом -er зі словотвірним значенням виконавця руху: gehen ® m Geher (іти, ходити – ходок). Непохідні основи дієслів з категоріальним значенням активного руху характеризуються пасивністю в утворенні похідних основ віддієслівних прикметників. Поодинокими є утворення з суфіксами -ig, -bar, які не відзначаються активністю у подальшому словотворенні. Похідні основи дієслів, що співвідносяться за структурою і семантикою з твірними основами префіксальних дієслів кореневої структури з категоріальним значенням активного руху реалізують свої словотвірні потенції у конверсивних моделях зі словотвірним значенням процесу руху: abfliegen ® m Abflug (відлітати, вилітати – відліт (птахів); виліт, відправлення (літака); місця дії (рідко): durchgehen ® m Durchgang (проходити (через що-небудь) – прохід, проліт (місце); коридор (вагону).

Вибірковість конституентів у моделі не вичерпується формальними і генетичними особливостями основ. Питання утворення віддієслівних похідних з категоріальним значенням активного руху тісно пов’язане з питанням семантичної валентності. Під семантичною валентністю основ ми розуміємо семантичні закономірності комбінаторики твірної основи класу дієслів зі словотворчими формантами, що визначаються семантичним узгодженням смислових структур твірної основи з афіксом. Утворення від основ дієслів за допомогою префіксальних словотворчих формантів відзначається відносною самостійністю їх семантики, оскільки семантика похідних складається із семантики твірних основ, семантики префіксів і додаткових смислових відтінків, що виникають у процесі комбінаторики.

Словотвірна валентність основи слова як потенція і як реалізація закріплюється у “готових” лексичних одиницях, що дозволяє виокремити семантичні моделі віддієслівних похідних з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові. Семантичну модель ми трактуємо як схему, яка відповідає структурно-семантичній моделі та реалізує семантику складових конституентів словотвірної структури – семантику твірного слова і семантику словотворчого форманта для визначення семантики похідного слова. У сфері префіксальних дієслів з категоріальним значенням активного руху було виокремлено 15 семантичних моделей з просторовим значенням, що маркуються власним, характерним для них набором словотворчих афіксів й диференціюються стосовно один одного своєю індивідуальною семантикою: 1) віддалення від початкової точки руху (abfliegen, entgleiten); 2) наближення до кінцевої точки руху (ankriechen, beikommen, zuspringen); 3) рух з одного місця на інше (überfliegen, überklette ); 4) рух навпроти/ назустріч (entgegeneilen, entgegenlaufen, gegenübertreten); 5) рух уздовж (entlangschwimmen, entlanggehen, entlangkriechen); 6) слідування за ким-небудь/чим-небудь (nachfolgen, nacheilen); 7) рух вперед (vorrennen, vorangehen, voranschreiten); 8) рух униз (abspringen, abtreten); 9) рух угору (aufklette , aufspringen, aufschwimmen); 10) рух всередину (einfahren in…, einfliegen, eintreten); 11) рух назовні (auslaufen, ausgehen, ausspringen); 12) рух крізь об’єкт (durchkriechen); 13) рух навколо об’єкта (umschwimmen, umfliegen, umtreten); 14) рух під об’єкт (unterziehen, unterfliegen, unterkriechen); 15) охоплення дією певної поверхні (befliegen, begehen ).

Розділ 3. “Парадигматичні відношення віддієслівних похідних з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові”. Найбільш перспективним об’єднанням віддієслівних похідних з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові, що репрезентує їх словотвірний потенціал, є словотвірне гніздо – група спільнокореневих слів, об’єднаних відношеннями словотвірної похідності зі спільним інваріантом значення, властивим основі-вершині гнізда як мотивуючій основі стосовно інших членів гнізда. Спільнокореневі дієслова на позначення активного руху представлені у словотвірних гніздах словотвірними парами та словотвірними парадигмами. Мінімальною одиницею словотвірного гнізда з категоріальним значенням активного руху є словотвірна пара слів: твірне та його похідне, які пов’язані між собою формально й семантично. Центральною, визначальною ланкою словотвірної пари є похідне слово, а не твірне, оскільки саме похідне слово “шукає” своє твірне, а не навпаки, наприклад, kriechen ¬ ankriechen (повзати – приповзати), schwimmen ¬ entlangschwimmen (пливти – пливти уздовж чого-небудь). Комплексною системоутворювальною одиницею, що найбільш яскраво відображає словотвірний потенціал дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху, є словотвірна парадигма, тобто ряди похідних слів, об’єднаних у систему за класами позначуваних ними референтів. У словотвірній парадигмі на передній план висувається референтна співвіднесеність похідних слів, однак способам і засобам словотворення надається другорядне значення. Словотвірну парадигму мають усі слова словотвірного гнізда, які беруть участь у словотворенні і виступають як твірні. У гнізді стільки словотвірних парадигм, скільки твірних слів.

Типовою для дієслів з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові є тризонна субстантивно-ад’єктивно-вербальна словотвірна парадигма з такими семантичними позиціями: в субстантивній зоні: “виконавець руху” – m Läufer, m Springer , “предмет, названий твірною основою” – m Zieher, “особа за видом діяльності” – m Flieger, m Kletterer, m Tu er, “місце руху” – m Ausgang, m Durchgang, “опредметнений рух” –  m Gang, n Schwimmen, f Fliegerei; у вербальній зоні:  “просторова модифікація дії” – ankommen, durchkriechen, umlaufen, квантитативна модифікація дії – abjagen; в ад’єктивній зоні:  “наділений ознакою, названий твірною основою” – humpelig, strampelig, “придатний до чого-небудь” – gangbar, fahrbar.

Важливим параметром, за яким виявляється якісний і кількісний словотвірний потенціал вихідних дієслів з категоріальним значенням активного руху є глибина словотвірного гнізда. Остання залежить від ступенів похідності, які є послідовно розташованими рядами слів, утворених за допомогою афіксів (з нульовим також) від твірної основи. Глибина словотвірного гнізда на різних ступенях похідності неоднакова: основний масив похідних слів у словотвірних гніздах припадає на I – II ступені. Найчисельнішим виявляється I ступінь словотворення дієслів з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові. Інвентар словотворчих засобів, що слугує для творення похідних одиниць з категоріальним значенням активного руху на першому ступені словотворення характеризується найбільшим розмаїттям. В утворенні дієслів беруть участь префікси: er-, ver- zer-, напівпрефікси: ab-, an-, aus-, durch-, um- та інші, а також частотні компоненти: auseinander-, dazwischen-, empor- та інші.

На першому ступені похідності (вихідною є непохідна основа) утворюються афіксальні віддієслівні іменники (m Flieger, m Gang), прикметники (fahrbar, humpelig), дієслова (umgehen, entkommen). За конверсією на першому ступені утворюються іменники майже від усіх дієслівних основ, крім ras-, keu-, wetz-, hink-, dring-, spaz-, spreng-, tob-, stramp-. Поодинокими є суфіксальні іменники, що утворюються за допомогою суфіксів -e, -еr, -ling, -t, -ung. Прикметники утворюються, переважно, за допомогою продуктивного суфікса -ig (eilig) та внаслідок ад’єктивації дієприкметника теперішнього часу (fliehend, gleitend). Другий ступінь похідності представлений іменниками, прикметниками, дієсловами. Прикметники утворюються суфіксальним способом від абстрактних імен, що виражають процес руху (gängig, gangbar). Префіксальні основи дієслів відзначаються активністю у подальшому творенні іменників шляхом конверсії (m Aufgang, m Hinflug). На другому ступені похідності частотністю відзначаються утворення дієслів з подвійною префіксацією (umherfahren, vorbeigehen). Для наступних ступенів словотворення характерне поступове зниження словотвірної активності як твірних основ дієслів з категоріальним значенням активного руху, так і їх словотворчих формантів. На третьому ступені похідності зустрічаються поодинокі утворення іменників та прикметників, які втратили семантичний зв’язок з твірною основою і не виражають категоріальне значення активного руху, на четвертому ступені похідності словотворчий процес, пов’язаний з творенням віддієслівних похідних на позначення активного руху, завершується.

Словотвірне гніздо з категоріальним значенням активного руху має чітко визначену будову, і кожний його елемент (слово) займає в ньому місце, яке передбачається мовною системою і закріплено нормою. Структура словотвірного гнізда ґрунтується на принципі ієрархії, тобто послідовного підпорядкування одних одиниць іншим. Компоненти словотвірного гнізда семантично і структурно залежать один від одного. Як виявило дослідження, дієслівні основи з категоріальним значенням активного руху,  характеризуючись різною словотвірною активністю, формують і різні словотвірні гнізда обсягом від 1 до 100 і більше слів. Високими показниками словотвірної активності відзначаються непохідні дієслівні основи geh-, komm-, lauf-, zieh-, flieg-, tret-, spring-, reit-, renn- (обсяг словотвірного гнізда становить більше 30 слів різних частин мови). Середню словотвірну активність виявляють такі дієслівні основи, як: eil-, steig-, jag-, schleich-, dräng-, schreit-, kriech-, schwimm-, gleit-, klett-, saus-, spreng-, spaz-, dring- (обсяг словотвірних гнізд – від 11 до 30 слів різних частин мови). Малоактивними є дієслівні основи ras-, hetz-, hump-, folg-, bumm-, stieb-, stolp-, hink-, polt- та інші (обсяг словотвірного гнізда – від 3 до 15 і менше слів різних частин мови). Абсолютно мінімальну, словотвірну потенцію мають такі дієслівні основи з категоріальним значенням активного руху, як: klimm-, pes-, schlüрf- (обсяг словотвірного гнізда – від 0 до 1), оскільки вони формують гнізда, глибина яких становить один словотвірний крок.

У межах віддієслівного словотвірного гнізда з категоріальним значенням активного руху його члени вступають у різні парадигматичні відношення. Найпоширенішими типом серед них виявлено синонімічні відношення, що ґрунтуються на твірних основах, тотожних або близьких за лексичним значенням, і словотворчих формантів, тотожних за функціями та семантичною структурою.

ВИСНОВКИ

Словотвірна система сучасної німецької мови відзначається динамікою в силу активних словотворчих процесів у різних частинах мови. Теоретичне дослідження словотвірного потенціалу основ дієслів з категоріальним значенням активного руху дозволяє зробити такі висновки.

Дієслова з категоріальним значенням активного руху належать до найбільш уживаних одиниць, що функціонують в основному словниковому складі сучасної німецької мови. Це пояснюється їх високою комунікативною значущістю й вагомістю у повсякденному житті людини, стилістичною нейтральністю, високим ступенем абстрактності, словотвірною активністю й здатністю мотивувати утворення нових слів та вступати у словотвірні взаємовідношення та взаємозв’язки зі словами різних груп.

На реалізацію словотвірної спроможності дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху впливають такі мовні (системні) та нормативні чинники: частиномовна належність, яка виступає визначальним чинником у встановленні і структуруванні типової словотвірної парадигми, детермінує спільні властивості їх дериваційної поведінки; валентнісна характеристика дієслівних основ; семантичний обсяг твірних основ. Від твірних можливе утворення тільки тих похідних, значення яких передбачене валентнісною структурою мотивуючого слова.

Словотвірні потенційні можливості дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху реалізується за рахунок їх валентнісних властивостей. Аналіз словотвірної валентності дієслівних основ як у внутрішньодієслівному, так і у віддієслівному словотворенні дає можливість сформулювати основні закономірності реалізації їх словотвірного потенціалу: основи дієслів з категоріальним значенням активного руху утворюють похідні основи дієслів, переважно, за допомогою препозитивних словотворчих формантів, таких як традиційні німецькі префікси be-, er-, ent-, ver-, zer-, напівпрефікси ab-, an-, aus-, bei-, durch-, ein- тощо, частотні компоненти у складі похідних структур entlang-, fort-, heran-, heraus-, herein-, herum- та ін.; основи дієслів з категоріальним значенням активного руху не виявляють активності до інтеграції з суфіксами імен дії -ei, -erei; основи дієслів – малоактивні у породженні похідних основ імен діяча (особи) з суфіксом -er; основи дієслів є малоактивними у породженні прикметників; основи дієслів з категоріальним значенням активного руху відзначаються активністю в утворенні похідних основ іменників внаслідок конверсії. Встановлено, що на ступінь реалізації закладених системою словотвірних потенцій значною мірою впливає структура твірної лексеми (похідна або непохідна). Непохідні лексеми словотвірно активніші, ніж похідні.

У семантичному плані виявлено, що значення префіксів семантично узгоджене зі значеннями твірних основ певних семантичних груп. Утворення від дієслівних основ відзначаються відносною самостійністю семантики префіксальних словотворчих формантів, які у процесі формування віддієслівних похідних не зливаються з семантикою твірних основ, а додають їй лише додаткові смислові відтінки, виконуючи уточнюючу, конкретизуючу функцію, не змінюючи значення ТО.

Словотвірні гнізда похідних дієслів, вершинами яких є основи дієслів з категоріальним значенням активного руху, характеризуються такими властивостями: центром семантичної структури ядерних дієслів geh-, komm-, lauf-, flieg-, schwimm-, kriech-, klett-, spring-, gleit- є семантико-мотиваційна ознака „активний рух“; похідні розташовуються на трьох, рідше чотирьох ступенях деривації, об’єднуючись у словотвірні парадигми; найбільш насичений дериватами є І ступінь словотворення. Продуктивним способом творення слів на І ступені деривації є префіксальний спосіб. Похідні дієслівні основи І ступеню деривації реалізуються у похідних основах ІІ ступеню словотворення суфіксальним та префіксально-суфіксальним способами. На ІІІ ступені деривації зустрічаються поодинокі утворення, а на IV ступені словотворення словотворчий процес від твірних основ дієслів з категоріальним значенням активного руху завершується.

Типовою для дієслів з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові є тризонна субстантивно-ад’єктивно-вербальна словотвірна парадигма з такими семантичними позиціями: в субстантивній зоні – “виконавець руху”, “опредметнений рух”, “предмет, названий твірною основою”, “особа за видом діяльності”, “місце руху”; у вербальній зоні – “просторова модифікація дії”, “квантитативна модифікація дії”; в ад’єктивній зоні – “наділений ознакою, названою твірною основою”, “придатний до чого-небудь”.

Найпоширенішим типом парадигматичних відношень є синонімічні, що ґрунтуються на формально-семантичних розбіжностях, у рамках яких словотвірні синоніми виконують відтінкову, смислову й уточнюючу функції.

Одержані результати свідчать про плідність системно-функціонального та гніздового підходів до вивчення словотвірного потенціалу дієслівних основ з категоріальним значенням активного руху в сучасній німецькій мові на основі опису їх валентнісних характеристик. Дослідження основ дієслів шляхом організації у словотвірні парадигми, які у свою чергу об’єднуються у словотвірні гнізда, сприяє репрезентації усіх наявних словотвірних та семантичних зв’язків між твірними та похідними словами, що входять до їх складу. Поєднання таких підходів до виявлення словотвірних можливостей основ дієслів слугуватиме встановленню словотвірного потенціалу основ дієслів з категоріальним значенням активного руху, що складають   словотвірну базу у словотвірній системі сучасної німецької мови. Використана комплексна методика аналізу притаманна сучасній  дериватології і може стати у нагоді в укладанні тлумачного словотвірного словника базової лексики сучасної німецької мови, побудованого за гніздовим принципом, в якому була б відображена вся словотвірна система німецької мови, а не окремі її фрагменти.

Перспективним напрямом подальших наукових розробок є дослідження словотвірного потенціалу твірних основ інших частин мови з різними категоріальними значеннями на засадах основоцентричної дериватології, типолого-зіставного аналізу словотвірного потенціалу похідних слів слов’янських та германських мов, що буде слугувати створенню  комплексної теорії словотвору.