ВІДТВОРЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з головних передумов досягнення стратегічних цілей розвитку економіки України є сталий розвиток аграрного сектора, забезпечуваний невпинним зростанням потужності аграрного ресурсного потенціалу на основі органічного поєднання його кількісних та якісних складових.

При цьому особлива увага має приділятися проблемі формування та використання трудового потенціалу. На другому Всеукраїнському форумі “Збереження і розвиток трудового потенціалу України” було прийнято рішення про необхідність розробки загальнодержавної цільової програми “Збереження і розвиток трудового потенціалу України на 2008-2017 роки”. Така програма є особливо нагальною для сільського господарства.

Проблема трудового потенціалу як прямий спадкоємець проблем використання трудових ресурсів завжди була у центрі уваги економічної науки, зокрема стосовно аграрного сектора. Різним аспектам цієї проблеми присвячені праці класиків економічної науки, а також багатьох провідних науковців світу. Серед сучасних учених особливості формування та використання трудового потенціалу досліджували Д.П.Богиня, В.М.Геєць, О.А.Грішнова, Б.М.Данилишин, М.Н.Ким, Е.М.Лібанова, І.І.Лукінов, В.В.Онікієнко, О.М.Онищенко, Б.Й. Пасхавер, С.І.Пиріжков, В.В. Юрчишин, І.Г.Ушачов та ін., стосовно сільського господарства – В.Г.Андрійчук, О.М.Бородіна, В.К.Горкавий, В.С.Дієсперов, М.І.Долішній, О.І.Здоровцов, В.О.Мандибура, П.М.Макаренко, В.Ф.Машенков, Л.І.Михайлова, Т.І.Олійник, Г.М.Підлісецький, В.І.Приймак, І.В.Прокопа, П.Т. Саблук, М.П.Соколик, В.С.Стешенко, О.У.Хомра, Г.В.Черевко, В.Я.Чуракова, Л.О.Шепотько, К.І.Якуба й інші дослідники. Їх спільними зусиллями створено потужне теоретико-методологічне підґрунтя для виконання зазначеної програми. І разом з тим існують розбіжності, навіть на теоретико-методологічному рівні, деякі пропозиції потребують додаткового обговорення або навіть уточнення. До того ж слід обов’язково враховувати особливості окремих регіонів.

З урахуванням вищевикладеного було обрано тему дисертації, визначено її мету, завдання, структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою плану науково-дослідної роботи кафедри економіки підприємств Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва на 2001-2005рр.“Відтворення та підвищення ефективного використання виробничо-ресурсного потенціалу” (номер державної реєстрації 0102U001835) та на 2006-2010 рр. “Формування, оцінка та підвищення ефективності використання виробничого аграрного потенціалу в умовах сталого розвитку” (номер державної реєстрації 0107U005810)

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методологічних питань відтворення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств та розробка практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності його використання

Відповідно до мети дослідження було сформульовано такі завдання:

–      визначити сутність трудового потенціалу з використанням творчої спадщини класиків економічної науки та провідних науковців сучасності (зокрема відповідно до теорії людського капіталу);

–      розкрити зміст трудового потенціалу з визначенням складових, які формують його величину;

–      дослідити сучасні методичні підходи та показники оцінки ефективності використання трудового потенціалу;

–      з’ясувати основні тенденції зміни чисельності та структури сільського населення, кількості зайнятих у сільськогосподарських підприємствах для об’єктивної оцінки тих процесів, які відбуваються в аграрній сфері України;

–      визначити відмінності в ефективності використання трудового потенціалу у часі, а також на рівні адміністративних районів та окремих підприємств;

–      з’ясувати вплив оплати праці та змін у галузевій структурі сільськогосподарських підприємств на відтворення й ефективність використання трудового потенціалу;

–      визначити сукупність чинників, які впливають на динаміку чисельності працівників підприємств і на ефективність використання трудового потенціалу, й оцінити їх кількісний вплив.

Об'єктом дослідження є процеси відтворення й ефективності функціонування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні, методичні проблеми та практичні аспекти відтворення й ефективного використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання. Поряд із загальним методом пізнання були застосовані специфічні методи та прийоми дослідження: системний і комплексний підхід – для аналізу соціально-економічних процесів формування й ефективного використання трудового потенціалу сільського господарства; графічний метод – для аналізу, порівняння та наочного відображення результатів дослідження;  методи статистичного аналізу, а саме метод детермінованого факторного аналізу – для визначення тенденцій і показників динаміки оплати праці працівників сільськогосподарських підприємств, дії сукупності чинників на кількість працівників підприємств і на  показники ефективності використання трудового потенціалу; абстрактно-логічний метод – при формулюванні висновків і пропозицій.

Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і закордонних учених-фахівців з питань відтворення й ефективного використання трудового потенціалу, зокрема трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств.

 Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові документи з питань збереження і розвитку трудового потенціалу країни, звітні дані Держкомстату України, звіти окремих сільськогосподарських підприємств Харківської області.

Наукова новизна одержаних результатів визначається такими положеннями:

уперше:

·        обґрунтовано методологічний підхід до визначення трудового потенціалу як категорії, яка втілює в собі дві складові: є елементом, з одного боку, аграрного ресурсного потенціалу, з іншого – людського фактора, який є визначальним у розвитку виробництва, у тому числі у формуванні людського капіталу;

• виявлено та кількісно оцінено вплив системи чинників на динаміку сільського населення і середньооблікову кількість штатних працівників підприємств у межах регіону у період стабілізації розвитку сільського господарства.

удосконалено:

·        методичний підхід до оцінки впливу природно-економічного середовища на демографічні процеси та на формування трудового потенціалу підприємств: уточнено систему складових, які визначають рівень цих процесів, а також підходи до інтегральної оцінки їх сукупної дії;

·        методичний підхід до оцінки ефективності використання трудового потенціалу підприємств при виробництві сільськогосподарської продукції, з обґрунтуванням доцільності застосування системи показників та як провідного показника – величини чистої продукції у розрахунку на середньорічного працівника.

набули подальшого розвитку:

·        визначення змісту трудового потенціалу з акцентом на двох складових кількісній та якісній (величини трудового потенціалу може зростати навіть при зменшенні кількості працівників);

·        оцінка тенденцій відтворення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств з визначенням тісноти залежності між зміною чисельності населення та середньообліковою кількістю працівників;

·        положення про те, що особливо значні відмінності у показниках ефективності використання трудового потенціалу, які обчислюються, з одного боку, за вартістю валової продукції у порівнянних цінах, з іншого – за вартістю товарної продукції у фактичних цінах реалізації, виникають через дію двох чинників: рівня товарності та цінового фактора.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що обґрунтовані теоретичні положення та вдосконалені методичні підходи, спрямовані на поліпшення відтворення трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств та удосконалення показників ефективності його використання, доведено до рівня практичних рекомендацій. Це дозволяє більш ефективно управляти процесами розвитку трудового потенціалу, об’єктивно оцінювати рівень ефективності його використання.

Результати дисертаційного дослідження знайшли практичне застосування у діяльності керівних органів та окремих підприємств, що підтверджується відповідними актами та довідками, зокрема Головним управлінням статистики у Харківській області щодо включення до аналітичних матеріалів результатів дослідження з проблеми зміни чисельності сільського населення, його вікової структури та кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарських підприємствах (довідка №43/11 від 19.01.2007р.), ПАОП “Зоря“ Красноградського району Харківської області (довідка № 16 від 23.01.2007р.), Красноградською районною державною адміністрацією (довідка №01-10/220 від 29.01.2007р), Головним управлінням агропромислового розвитку облдержадміністрації (довідка №16/50 від 20.02.2007р.) щодо рекомендацій і розробок з формування трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств і підвищення його ефективності використання.

Методику оцінки ефективності використання трудового потенціалу через показник чистої продукції у розрахунку на одного працівника прийнято до впровадження у практичну діяльність сільськогосподарських підприємств Балаклійського району (довідка 01-08/579 від 06.03.2008р.), зокрема СТОВ «Гусарівське» (довідка №134 від 04.03.2008р.).

Розробки, здійснені у процесі дослідження, використовуються у навчальному процесі у Харківському національному аграрному університеті при викладанні таких дисциплін: “Економіка аграрних підприємств”, “Регіоналістика”, “Мікроекономіка”(довідка № 1161 від 24.09.2008р).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею та має науково-практичне значення. Усі його основні положення, висновки та пропозиції виконані й опубліковані самостійно і відображають особистий внесок здобувача. У наукових працях, підготовлених у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає у розкритті співвідношення понять “трудовий потенціал” – “людський капітал” [6], і понять “трудові ресурси” – “персонал” – “трудовий потенціал”, а також у моделюванні процесів формування трудового потенціалу у підприємствах Харківської області [16].

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися й одержали позитивну оцінку на міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, магістрів і студентів “Сталий розвиток аграрного сектора економіки” (м.Харків, 2004р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми села в пореформений період” (м.Миколаїв, 2004р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора” (м. Харків, 2004р.); на науковій конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, аспірантів, здобувачів, магістрів (м.Харків, 2005р.); на підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького складу, наукових співробітників, аспірантів, здобувачів, магістрів (м.Харків, 2006р.); на міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, аспірантів, магістрів і студентів “Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва” (м.Харків, 2006р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні” (м.Харків, 2006р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства (м.Харків, 2007р.); на всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-кредитний механізм функціонування аграрного комплексу” (м.Харків, 2007р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки АПК” (м.Харків, 2007р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Основні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК” (м. Моршин, 2008р.). У відповідності до рішення пленарного засідання міжнародної науково-практичної конференції “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м.Харків, 2007р.) здобувача було нагороджено грамотою, а результати дослідження враховано у рекомендаціях конференції.

Наукову працю було представлено на другий обласний конкурс “Найкращий молодий науковець Харківщини”, а автора визнано переможцем за напрямом “суспільно-економічні науки”.

Публікація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано у 19 наукових статтях загальним обсягом 4,95 друк. арк., у тому числі одноосібних – 17 обсягом 4,15 друк. арк. У наукових виданнях, визнаних ВАК України фаховими з економічних наук, опубліковано 17 статей, у інших виданнях – 2. Видано лекцію, загальним обсягом 2,4 друк. арк.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 190 найменувань, 12 додатків. Загальний обсяг – 225 стор., у тому числі основний текст – 192 стор. Містить 56 таблиць, 19 рисунків.