ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ І ГРОМАДЯНСЬКІ ПРАВА І СВОБОДИ ПІДДАНИХ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасна незалежна Україна вибрала свій подальший шлях історичного розвитку – побудову демократичної, соціальної, правової держави. Стаття 3 Конституції України проголошує: "Людину, його життя і здоров'я, честь і достоїнство, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. ... Затвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".

Незалежна Україна приєдналася до основних міжнародних угод по правах людини. Повага і дотримання прав і основних свобод людини було головною умовою вступу нашої держави в Раду Європи і в даний час залишається одним з основних вимог членства в Європейському Союзі.

Однієї з найважливіших проблем на шляху демократизації Української держави є формування громадянського суспільства - суспільства розвинутих соціально-економічних, політичних і духовно-моральних відносин, що автономне і незалежне від держави, що будує відношення з ним на основі визнання пріоритету суспільства і необхідності його державі. Громадянське суспільство не може насаджуватися "зверху" і впроваджуватися "за планом" навіть під впливом міжнародно-правових зобов'язань. Воно - природний і закономірний результат розвитку соціальних відносин, наступності правових традицій.

Одна з фундаментальних основ громадянського суспільства - це висока правова культура його громадян. Людина, щоб відстоювати свої права і свободи, повинна почувати себе вільною. Хоча за десятиліття радянської влади це почуття в більшій мірі було підірвано, даний період у розвитку нашого суспільства не зміг перекреслити багатовікову вітчизняну історію. Протягом сторіч збройна боротьба народних мас за свободу, "за волю" відбувалася одночасно з розвитком вітчизняної філософської думки, у якій ідеали загальної рівності і братерства були визначальними.

В другій половині ХІХ - початку ХХ століття вперше в історії Російської держави ідея захисту прав людини одержує широкий розвиток у юридичній літературі і деякою мірою була закріплена в законодавстві. Скасовується кріпосне право, створюються економічні і юридичні передумови для розвитку капіталістичних відносин.

Історія України нерозривно пов'язана з історією Росії. Наші народи і наші держави на віка об'єднали загальну культурну, філософську і правову спадщину. Далеко не все в цій спадщині викликає розуміння і заслуговує схвалення. У наших відносинах було чимало "чорних" сторінок. Населення України, як і Росії в цілому, несло тяжкі державні повинності, але, крім того, ще і випробувало дискримінацію по національній ознаці. Тому загальна боротьба народів Росії за свої громадянські і політичні права, що найбільше гостро розгорнулася в другій половині ХІХ - початку ХХ століття, стала заставою успішної боротьби українського народу за своє національне самовизначення, за свою незалежність. Російське й українське суспільство вперше у своїй спільній історії осягали демократичні цінності і здобували досвід демократичного розвитку.

Щось подібне відбувається й у сучасній Україні. Переймаючи закордонні стандарти демократії, вітчизняним законодавцям дуже важливо знати власний історичний досвід у цій сфері. Останні роки були проведені деякі дослідження, що стосуються розвитку російської й української доктрини прав людини дореволюційного періоду. Однак комплексного аналізу стану й еволюції законодавства в період другої половини ХІХ - початку ХХ століття практично ще не було, а наявний матеріал уривчастий і не систематизований.

Автор дисертації зробив спробу внести певний вклад у розробку даної проблеми, і дати більш повне уявлення про законодавчі заходи для захисту, головним чином, громадянських та політичних прав і свобод підданих Російської імперії в другій половині ХІХ - початку ХХ століття.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн в межах цільової комплексної програми Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого "Актуальні проблеми історії Українського національного державотворення" (державна реєстрація № 0186.0.0070872).