Путятицька Людмила Вікторівна Феномен словесно-музичної цілісності давньоукраїнської монодії (на прикладі святкових стихир з нотолінійних Ірмолоїв кінця XVI-XVIII століття)




  • скачать файл:
  • Название:
  • Путятицька Людмила Вікторівна Феномен словесно-музичної цілісності давньоукраїнської монодії (на прикладі святкових стихир з нотолінійних Ірмолоїв кінця XVI-XVIII століття)
  • Альтернативное название:
  • Путятицька Людмила Викторовна Феномен словесно-музыкальной целостности древнеукраинской монодии (на примере праздничных стихир с нотолинийних Ирмолой конца XVI-XVIII века) Putyatytska Lyudmyla Viktorivna The phenomenon of verbal and musical integrity of the ancient Ukrainian monody (on the example of festive stykhyry from the non-linear Irmoloys of the end of the XVI-XVIII centuries)
  • Кол-во страниц:
  • 272
  • ВУЗ:
  • Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
  • Год защиты:
  • 2021
  • Краткое описание:
  • Путятицька Людмила Вікторівна, старший лаборант кафедри історії української музики та музичної фольклористики, Національна музична академія України імені П.І.Чайковського. Назва дисертації: «Феномен словесно-музичної цілісності давньоукраїнської монодії (на прикладі святкових стихир з нотолінійних Ірмолоїв кінця XVI-XVIII століття)». Шифр та назва спеціальності 17.00.03 музичне мистецтво. Спецрада К 55.053.04 Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка



    Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
    Міністерство культури та інформаційної політики України
    Сумський державний педагогічний університет імені А. C. Макаренка
    Міністерство освіти і науки України
    Кваліфікаційна наукова праця
    на правах рукопису
    ПУТЯТИЦЬКА ЛЮДМИЛА ВІКТОРІВНА
    УДК 783.23(477)”15-17”
    ДИСЕРТАЦІЯ
    ФЕНОМЕН СЛОВЕСНО-МУЗИЧНОЇ ЦІЛІСНОСТІ
    ДАВНЬОУКРАЇНСЬКОЇ МОНОДІЇ
    (НА ПРИКЛАДІ СВЯТКОВИХ СТИХИР
    З НОТОЛІНІЙНИХ ІРМОЛОЇВ КІНЦЯ XVI-XVIH СТОЛІТЬ)
    Спеціальність 17.00.03 - Музичне мистецтво
    Подається на здобуття наукового ступеня
    кандидата мистецтвознавства
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
    результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    Л. В. Путятицька
    Науковий керівник: Берегова Олена Миколаївна,
    доктор мистецтвознавства, професор
    Суми - 2021


    ЗМІСТ
    Перелік умовних скорочень 17
    Вступ 18
    Розділ 1 Типологія жанру стихири і джерельна база дослідження 26
    1.1. Історичний і літургійний аспекти жанру стихири 26
    1.2. Жанрова своєрідність піснеспівів у церковній гімнографії 49
    1.3. Стихири в українсько-білоруських нотолінійних Ірмолоях кінця XVI-XVIII століть: репертуарний склад 59
    Висновки до першого розділу 73
    Розділ 2 Методологія комплексного аналізу словесно-музичної цілісності монодичних піснеспівів 75
    2.1. Прийоми структурного аналізу вербального тексту монодичних піснеспівів 75
    2.2. Риторичний аналіз поетичного тексту в монодичних піснеспівах 88
    2.3. Фонемний аналіз давньоукраїнської монодії 95
    Висновки до другого розділу 105
    Розділ 3 Вербальний текст як детермінанта музичних закономірностей давньоукраїнської монодії 106
    3.1. Риторичний аспект в образно-смисловій взаємодії слова
    і музики 106
    3.2. Співвідношення фонемного й поспівкового рівнів монодичного піснеспіву 122
    3.3. Комплексний аналіз вербального і музичного текстів монодичного піснеспіву (на прикладі різдвяної стихири
    «Придете возрадуемся Господеви») 162
    Висновки до третього розділу 184

    16
    Висновки 186
    Список використаних джерел 191
    Архівні матеріали 213
    Додатки 214
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертаційному дослідженні теоретично обґрунтовано й аналітично доведено специфіку взаємодії поетичного і музичного текстів на риторичному і поспівковому рівнях структурної організації піснеспіву (на прикладі святкових стихир з нотолінійних Ірмолоїв кінця XVI- XVIII століть). Здобуті результати підтвердили правильність висунутих теоретичних положень, а вирішені завдання дали змогу досягти визначеної мети і сформулювати такі висновки:
    1. Розглянуто становлення і розкрито жанрову своєрідність стихир у церковній гімнографії. Зазначено, що текстовий фонд піснеспівів візантійського богослужіння сформувався до ХІ століття. Жанр стихир зароджується в період розквіту східної гімнографії; за іншою версією, він походить від хорових приспівів, що супроводжували сольне виконання псалмових стихів, які до ІІ століття називали тропарями. Протягом VI- VIII століття стихири виконувались під час усіх богослужінь. Із прийняттям християнства в Київській Русі зразки церковної гімнографії перейняла Київська митрополія завдяки болгарським перекладам із грецької мови на старослов’янську. Отже, розвиток жанру стихири бере початок у середині ХІ століття. Порівнявши різні тлумачення стихири, правомірно визначати її як жанр візантійської, а згодом і давньоруської гімнографії, підпорядкований системі осмогласся. Оскільки категорія жанру не розглядається в богословській літературі, немає універсальної класифікації співацьких жанрів церковної музики, для їх дослідження в дисертаційній роботі застосовані музикознавчі критерії, зокрема функціональне призначення жанру як його найхарактерніша ознака. Враховуючи місце стихир у чині Всеношної, їх розрізняють на такі: «Господи, воззвах», стихири на літії, стихири на стиховні, стихири утрені або «євангельські» і стихири хвалітні (на хвалітех). Вони врівноважують кульмінаційні зони богослужіння, увиразнюють богословську сутність святкової події.

    187
    2. Залучено прийоми структурного аналізу для збагачення методології комплексного дослідження. Церковнослов’янські тексти монодичних піснеспівів розглянуто як художні твори (Ф. Людоговський), що належать до богослужбової літератури. Вони набули музичного відтворення в монодичному розспівуванні або в хоровому багатоголоссі. Зважаючи на самоцінність, їх досліджено як художнє явище із застосуванням прийомів структурного аналізу, що набув поширення в літературознавстві ХХ століття й інших сферах гуманітарних знань. Враховуючи, що вербальний текст монодії становить її першооснову, розглянуто його структурні рівні, символічність і метафоричність церковнослов’янської поетики, зумовлені лексичним складом піснеспівів, адже слово в поезії, за Ю. Лотманом, «крупніше», ніж у загальномовному тексті. Цей метод результативний у дослідженні не лише поезії ХІХ-ХХ століть, а й поетики богослужбових текстів монодії. Здійснені поспівковий, ладо-інтонаційний, мелодико-ритмічний види аналізу піснеспівів, поряд із риторичним, фонемним, метрико-ритмічним дослідженням поетичного тексту, формують комплексне уявлення не лише про лексико-семантичну сутність твору, а й про своєрідне його звучання полотна, що впливає на емоційне сприйняття давньоукраїнської монодії.
    3. Охарактеризовано репертуарний склад стихир за Межигірським Ірмолоєм 1649 року, здійснено їх класифікацію й каталогізацію. Нотолінійна книга Ірмолой містить значну кількість різножанрових піснеспівів, серед яких стихири становлять значну частину її репертуарного складу. Унаслідок здійсненого джерелознавчого дослідження восьми Ірмолоїв, датування яких відповідає різним часовим проміжкам періоду кінця XVI-XVIII століть, можна стверджувати про наявність у них більше 250 різнотекстових стихир, до яких належать осьмогласні недільні стихири (з недільних співів Октоїха), стихири у чині окремих церковних обрядів, наприклад, поховання та святкові стихири. Останні з них приурочені до двунадесятих свят, прославляють святих, пам’ятні спомини у великопісні та страсний тиждень перед

    188
    Великоднем. У восьми розглянутих Ірмолоях виявлено 248 святкових стихир, які становлять репертуар піснеспівів цього жанру. У кожному з рукописів їх кількість нерівномірна внаслідок різних тип Ірмолоїв (жанрово-тематичний, календарно-мінейний та гласовий), що відповідав різним кліросним потребам крупних та невеликих духовних центрів - монастирів, кафедральних соборів та приходських храмів. У цьому контексті Межигірський Ірмолой 1649 року особливий, бо є співочою книгою одного з провідних духовних осередків - Межигірського монастиря. Він уміщує найбільше різножанрових піснеспівів. Не враховуючи 16 недільних осмогласних стихир і стихир на обряд поховання, у рукописі зафіксовано 204 святкові стихири, які приурочені до 40 свят та пам’ятних спомин календарного року. Загальна кількість усіх різножанрових творів Межигірського Ірмолою - 1433 піснеспіви, здійснено їх каталогізацію і створено «Каталог піснеспівів з Межигірського Ірмолою VIII 20м/184 (1649 р.)» (додаток А), який містить увесь репертуарний фонд рукописної книги середини XVII століття.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)