МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗДОРОВ’ЯМ ЖІНОК В ІНВОЛЮЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ : Медико-социальные ОБОСНОВАНИЕ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ЗДОРОВЬЕМ ЖЕНЩИН В Инволюционный ПЕРИОДЕ

Краткое описание

міністерство охорони здоров’я україни
івано-франківський державний медичний університет

На правах рукопису

децик орина зенонівна

удк 616036.2+616082+618.173

медико-соціальне обҐрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді

14.02.03 соціальна медицина

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
доктор медичних наук, професор
Кольцова Наталія Іллівна

Івано-Франківськ - 2008

Зміст

Вступ...............................................................................................................

5

Розділ 1. Здоров’я та медична допомога жінкам у пери- та постменопаузі (огляд літератури).........................................

12

1.1. Демографічні аспекти...............................................................................

12

1.2. Фізіологічні аспекти..................................................................................

13

1.3. Клінічні прояви менопаузи.......................................................................

16

1.4. Чинники ризику патології менопаузи.....................................................

20

1.5. Методи профілактики і лікування...........................................................

22

1.6. Політика органів охорони здоров’я та організація медико-санітарного забезпечення................................................................................

27

Розділ 2. програма, матеріали та методи дослідження...

35

Розділ 3. Стан здоров’я та якість життя жінок у віці від 40 років і старших....................................................................................

48

3.1. Демографічні показники...........................................................................

48

3.1.1. Характеристика демографічної ситуації та складу населення...........

48

3.1.2. Аналіз показників інтенсивності та структури смертності жінок у віці понад 40 років в динаміці за 1996-2001 рр. та за місцем проживання.

50

3.1.3. Аналіз смертності досліджуваного контингенту жінок по окремих вікових групах..................................................................................................

64

3.1.4. Гендерні відмінності показників смертності.......................................

74

3.1.5. Показники потенційно втрачених років життя внаслідок смертності жінок у соціально активному віці...............................................

81

3.2. Первинна інвалідність...............................................................................

87

3.3. Захворюваність за даними звертань в лікувально-профілактичні заклади................................................................................................................

103

3.3.1. Загальна захворюваність........................................................................

103

3.3.2. Первинна захворюваність.......................................................................

110

3.3.3. Поглиблений аналіз захворюваності на злоякісні новоутворення.....

117

3.4. Захворюваність за даними медичних оглядів.........................................

125

3.5. Захворюваність за даними інтерв’ю........................................................

136

3.6. Інтегральна оцінка здоров’я......................................................................

148

розділ 4. Чинники середовища, що обумовлюють стан здоров’я жінок у пери- та постменопаузі................................

153

4.1. Загальна характеристика екзо- та ендогенних чинників середовища...

153

4.2. Моделювання впливу чинників ризику на здоров’я жінок у віці від 40 років і старших.............................................................................................

182

Розділ 5. організація медичного обслуговування жінок

188

Розділ 6. Наукове обґрунтування моделі системи управління здоров’ям жінок у пери- і постменопаузі та її ефективність...........................................................................................

216

6.1. Наукове обґрунтування моделі.................................................................

216

6.2. Ефективність моделі..................................................................................

231

обговорення результатів дослідження......................................

239

висновки.......................................................................................................

269

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.......................................................................

273

список використаних джерел.........................................................

275

додатки.........................................................................................................

Т.2

Перелік умовних скорочень

АГ артеріальна гіпертензія
АТ артеріальний тиск
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
ЕКГ електрокардіографія
ЗН злоякісні новоутворення
ІХС ішемічна хвороба серця
ЗПСМ загальна практика / сімейна медицина
МКХ-10 Міжнародна класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду
МОЗ Міністерство охорони здоров’я
МСЕК медико-соціальна експертна комісія
ПМСД первинна медико-санітарна допомога
СДСХ стандарт диспансерного спостереження хворих
УЗД ультразвукове дослідження
ФОГК флюорографія органів грудної клітки
ФР фактори ризику
ХСК хвороби системи кровообігу

Вступ
Актуальність теми. Сучасна демографічна ситуація в цивілізованих країнах світу характеризується зростанням тривалості життя та постарінням населення, більше вираженим серед жіночої його частини. Наслідком цього є те, що третина життя жінки припадає на менопаузу, а за прогнозом ВООЗ (1996) до 2015 року в такому стані перебуватиме майже половина жіноцтва планети [1].
За даними Всеукраїнського перепису населення (2001) жінки віком від 40 і старші становлять майже третину (27,5 %) всього та більше половини (51,5 %) жіночого населення держави з прогностичною тенденцією до зростання їх питомої ваги [2]. Не дивлячись на те, що середня тривалість життя жінок в Україні довша, ніж чоловіків, у порівнянні з економічно розвиненими країнами вона коротша на 6-9 років [3], а менопауза наступає на 2-3 роки раніше, як наслідок несприятливих соціально-економічних, культурних, поведінкових, медико-організаційних та інших чинників середовища [1, 4-7].
Аналіз результатів вітчизняних та зарубіжних досліджень з проблем менопаузи [5, 8-11] свідчить, що вони в основному присвячені вивченню клінічних аспектів та лікуванню окремих проявів клімактеричного синдрому на рівні спеціалізованої медичної допомоги. Однак поза увагою дослідників залишаються медико-соціальні аспекти проблеми. Недостатньо опрацьовані з позицій системного підходу медико-організаційні профілактичні технології попередження станів та хвороб, асоційованих з менопаузою, реалізація яких на рівні первинної медико-санітарної допомоги, як доводить світовий досвід, є найбільш ефективною для громадського здоров’я в цілому і здоров’я жінок зокрема [12-14]. Відсутність наведеного за умови множинності патологічних проявів менопаузи спонукає жінок звертатися за медичною допомогою до численних спеціалістів різного профілю, призводить до запізнілої діагностики, інвалідності та смертності, тобто до значних соціально-економічних збитків.
Актуальність дослідження значною мірою посилюється необхідністю виконання положень Міжгалузевої комплексної програми Здоров'я нації на 2002-2011 роки” [15], першочерговими завданнями якої окреслені поліпшення демографічної ситуації, стану здоров'я усіх верств населення, подовження активного довголіття і тривалості життя, формування і заохочення здорового способу життя, забезпечення соціальної справедливості і прав громадян на охорону здоров'я.
Таким чином, відсутність цілісної системи управління здоров’ям такого вагомого контингенту населення, як жінки інволюційного періоду, обумовило актуальність дослідження, визначило його мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану виконання докторських дисертацій Івано-Франківського державного медичного університету, а також у рамках комплексної науково-дослідної роботи Клінічне і медико-соціальне обґрунтування ефективних методів прогнозування патологічних станів, запобігання, діагностики і лікування захворювань вагітних та жінок в інші періоди їхнього життя” (№ державної реєстрації 0104U008431, терміни виконання 2004-2009 рр.).
Мета дослідження: наукове обґрунтування моделі системи управління здоров’ям жінок інволюційного віку.
Завдання дослідження, зумовлені поставленою метою, передбачали:
- проведення системно-історичного аналізу вітчизняних і світових сучасних поглядів на проблему менопаузи, чинники ризику, що спричиняють її патологічний перебіг, організаційні моделі профілактики та надання медичної допомоги жінкам інволюційного віку;
- встановлення особливостей формування стану здоров’я жінок у різні періоди менопаузи;
- виявлення екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів та хвороб, що супроводжують менопаузу;
- встановлення та моделювання закономірностей формування стану здоров’я жінок в залежності від чинників ризику з метою його прогнозування, типізації груп спостереження і стандартизації медичної допомоги їм;
- оцінку доступності, обсягу і ефективності надання медичної допомоги та охорони здоров’я жінок;
- наукове обґрунтування, розробку та впровадження моделі системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі з визначенням її ефективності.
Наукова база дослідження охоплювала 14 районних і 3 міських адміністративно-територіальні одиниці Івано-Франківської області.
Об’єктами дослідження стали стан здоров’я і система медичної допомоги жінкам у віці від 40 років і старших.
В якості предметів вивчення виступали: захворюваність, первинна інвалідність, смертність, чинники ризику патологічних станів і хвороб, пов’язаних з менопаузою, доступність, обсяг і результативність медичної допомоги, концепція системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.
Методи дослідження. Методологія дослідження базувалась на системному підході, а основними його методами стали: бібліосемантичний, контент-аналізу, медико-статистичний, соціологічний, епідеміологічний, моделювання, структурно-логічного аналізу і графічного зображення результатів аналізу даних, економічні методи та експертних оцінок.
Наукова новизна одержаних результатів досліджень полягає в тому, що вперше в Україні:
- визначені інтегральні індекси здоров’я та якості життя у різні періоди менопаузи на підставі комплексного дослідження захворюваності, інвалідності та смертності жінок віком від 40 років і старших;
- встановлені особливості і закономірності впливу екзо- та ендогенних чинників середовища на здоров’я жінок в пери- і постменопаузі;
- запропоновані методичні підходи до прогнозування частки хронічних хворих серед жінок віком понад 40 років як підґрунтя розрахунку потреби в профілактичних та лікувально-оздоровчих заходах;
- обґрунтований принцип диференційованого підходу до формування груп диспансерного нагляду за жінками інволюційного періоду на основі стратифікації ризику хвороб, асоційованих з менопаузою;
- запропоновані методичні засади цілеспрямованого інформаційно-освітнього забезпечення жінок медико-санітарними знаннями на індивідуальному, сімейному та громадському рівнях;
- науково обґрунтована концепція та розроблена якісно нова модель системи управління здоров’ям жінок у пери- і постменопаузі.
Теоретичне значення роботи полягає у суттєвому доповненні теорії соціальної медицини та організації охорони здоров’я в частині вчення про здоров’я громади та окремих її груп, теорії чинників ризику, удосконалення медико-санітарної допомоги жінкам.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони стали підставою для створення:
- методики комплексного спостереження за станом здоров’я жінок у пери- та постменопаузі на рівні первинної медико-санітарної допомоги;
- методики розрахунку чисельності та резерву виявлення хронічних хворих серед жінок віком понад 40 років в межах адміністративно-територіальної одиниці;
- схеми інформаційно-освітнього забезпечення жінок медико-санітарними знаннями з профілактики патологічних станів і хвороб, що супроводжують менопаузу;
- функціонально-структурної моделі системи управління здоров’ям жінок в пери- та постменопаузі.
Їх впровадження реалізовано:
а) на державному рівні шляхом розробки, узгодження та розповсюдження в установленому порядку:
- методичних рекомендацій Організація комплексних заходів профілактики патологічних станів і хвороб, що супроводжують менопаузу, лікарями загальної практики/сімейної медицини” (Київ, 2007);
- інформаційних листів: Методика прогнозування частки хронічних хворих серед жінок старших 40 років за даними інтерв’ю” (Київ, 2006) і Методика комплексного спостереження за станом здоров’я жінок у пери- та постменопаузі на підставі стратифікації ризику соціально важливих хвороб” (Київ, 2007);
- патенту України на корисну модель Спосіб формування груп спостереження на підставі стратифікації ризику хвороб” (№ 24636; Заявл. 12.02.07; Опубл. 10.07.07, Бюл. № 10);
- внесення пропозицій до Реєстру галузевих нововведень”: Методика комплексного спостереження за станом здоров’я жінок у пери- та постменопаузі на підставі стратифікації ризику соціально важливих хвороб” (Реєстр № 5/26/07); Організація комплексних заходів профілактики патологічних станів і хвороб, що супроводжують менопаузу, лікарями загальної практики/сімейної медицини” (Реєстр № 6/26/07);
б) на регіональному рівні шляхом використання окремих елементів запропонованої моделі на етапах проведення дослідження та при виконанні міської програми Здоров’я населення і етапи впровадження проекту ВООЗ Здорові міста” в м. Івано-Франківську” (затверджена 11.04.2000 р. Рішенням ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання Івано-Франківської міської ради, термін виконання 2000-2005 рр.), які засвідчили свою придатність і ефективність.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначена мета і завдання дослідження, розроблена його програма, обраний методичний апарат вирішення поставлених завдань, здійснений збір та викопіювання первинної документації, розроблена анкета медико-соціологічного дослідження шляхом адаптації міжнародних опитувачів до умов України та організований збір його матеріалів, розроблені комп’ютерні програми формування баз даних і статистичної обробки результатів дослідження на основі пакету статистичного аналізу Microsoft Excel та програми Statistica 5.5, оброблені та систематизовані отримані матеріали, проведений аналіз, моделювання, прогнозування, узагальнення та інтерпретація результатів, сформульовані висновки, запропоновані практичні рекомендації, що знайшло відображення в опублікованих працях за темою роботи.
Розрахунок вартості стаціонарного лікування проводився автором сумісно з економістами Івано-Франківської центральної клінічної міської та обласної клінічної лікарень, експертна оцінка впливу медико-організаційних та соціально-економічних чинників на здоров’я і якість медичного обслуговування досліджуваного контингенту жінок - з керівниками різного рівня закладів охорони здоров’я Івано-Франківської області та їх заступниками, а ефективності запропонованої моделі та її якісно нових складових - з науковцями Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, Національної академії державного управління при Президентові України, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Буковинського, Івано-Франківського, Харківського, Запорізького державних медичних університетів, вищого державного навчального закладу Українська медична стоматологічна академія”, Запорізької державної медичної академії післядипломної освіти. При цьому автору належить розробка карт експертних оцінок, аналіз та узагальнення їх результатів.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені у дисертації, оприлюднені:
1) на міжнародному рівні - на ХІ конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Полтава, 2006) та конференціях: Менопауза: гормони і мозок, психіка і соматика” (Івано-Франківськ, 2003); Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение” (Євпаторія, 2006); Глюкокортикоїд-індукований остеопороз: клініка, діагностика, профілактика та лікування” (Івано-Франківськ, 2006); Соціальна політика, соціальна робота й охорона здоров’я: як Україні досягти європейського рівня якості послуг?” в межах проекту ТАСІС Посилення регіональних соціальних служб” (Київ, 2007); конференції з нагоди Всесвітнього дня здоров’я 2007 р., присвяченого міжнародній безпеці у сфері охорони здоров’я, Інвестуючи в здоров’я, збудуємо більш безпечне майбутнє” (Київ, 2007);
2) на державному рівні на ІХ з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Вінниця, 2007) та конференціях: Фінансово-економічні засади реформування охорони здоров’я в Україні: нові законодавчі ініціативи” (Київ, 2004); Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні” (Чернівці, 2005); Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи, профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів” (Дніпропетровськ, 2006); Становлення сімейної медицини в Україні” (Тернопіль, 2006); Проблема ефективності використання наукових інформаційних ресурсів в охороні здоров’я та інші проблеми медичного наукознавства” (Івано-Франківськ, 2007).
3) на регіональному рівні на конференції Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування” (Івано-Франківськ, 2006).
Публікації. Всього за темою дисертації опубліковано 38 наукових праць, у тому числі 24 статті у фахових виданнях, регламентованих ВАК України, 8 - у матеріалах наукових конгресів, з’їздів, конференцій; видано методичні рекомендації, два інформаційних листи, два нововведення, отримано патент України на корисну модель.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, аналітичного огляду наукової літератури, програми досліджень та методичного апарату, чотирьох розділів власних досліджень та аналізу отриманих даних, узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків.
Текст дисертації викладений у двох томах (власне дисертація на 318 сторінках і додатки на 155 сторінках), містить 83 таблиці та 52 рисунки. Бібліографія включає 414 джерел, із них кирилицею - 282, латиною -132.

Список литературы

Висновки

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням виявлені особливості формування стану здоров’я жінок у пери- та постменопаузі в залежності від дії екзо- та ендогенних чинників ризику, встановлена неадекватність існуючих організаційних форм профілактики захворювань, асоційованих з менопаузою, що потребувало наукового обґрунтування якісно нової системи управління здоров’ям вказаного контингенту, впровадження якої довело свою соціальну, медичну та економічну ефективність.
1. Встановлено, що стан здоров’я і якість життя жінок старших 40 років знижується з віком і характеризується двома фазами значного його погіршення у перименопаузі (45-54 роки) і після 65 років. При цьому, найстрімкіше зниження максимально можливого рівня (інтегрального індексу) здоров’я із 78,0 % у 40-44 роки до 59,8 % у 45-49 років і 49,2 % у 50-54 роки припадає на працездатний соціально активний вік, супроводжується високими показниками первинної інвалідності (112,6±4,6 - 115,8±5,1 випадків на 10 тисяч жінок 45-54 років), у 1,5-2 рази вищою, ніж в економічно розвинених країнах, смертністю, піком потенційно втрачених років життя (6729,6±49,2 на 100 тисяч відповідного населення) у 50-54 роки та зростанням захворюваності, що становить важливу соціально-економічну і медичну проблему суспільства, вирішення якої вимагає, перш за все, оптимізації системи профілактики.
2. Показано, що негативні медико-соціальні наслідки погіршення стану здоров’я жінок у пери- та постменопаузі спричинені в основному хворобами системи кровообігу (69,2 % причин смертності і 27,328,3 % причин загальної захворюваності та первинної інвалідності), злоякісними новоутвореннями (33,9-34,6 % всіх випадків смерті та 19,8 % причин інвалідизації працездатної групи 40-54 років, з них 45,3-59,1 % внаслідок пухлин молочної залози і статевих органів), остеопорозом і його проявами - хворобами кістково-м’язової системи та сполучної тканини і травмами (18,0 % причин первинної інвалідності, 12,3-16,8 % захворюваності), пік ураженості якими припадає на постменопаузу. Однак уже в пременопаузі виявлені значні резерви діагностики їх передзахворювань: за даними медичних оглядів десята частина (11,2±2,3 %) 40-49 річних жінок мають передракові захворювання молочної залози та статевих органів, практично половина (49,0±4,0 %) - відхилення від норми на електрокардіограмі і майже 40 % (38,3±2,2 %) - передгіпертонію.
3. Встановлено, що за показниками соціально-економічного статусу (матеріального благополуччя, освіти, зайнятості тощо) жінки віком від 40 років і старші є соціально вразливою групою населення, що негативно впливає на стан здоров’я (rху = -0,840,91, р<0,05) та досяжність медичної допомоги, реальна потреба в якій у 3,5-4 рази вища, ніж фактичне звертання.
4. Доведено (р<0,05), що основними групами факторів ризику патології менопаузи є соціально-психологічні (r = 4,33-1,64), ендогенні (3,69-2,03), соціально-економічні (2,26-1,81) та виробничі (1,91) чинники. Хоча в цілому жінки ведуть здоровіший спосіб життя, ніж чоловіки-однолітки (серед поведінкових чинників достовірно підвищує їх ризик захворюваності тільки вживання соленої їжі, r = 1,64, р<0,05), однак тенденція до фемінізації та омолодження шкідливих звичок, вимагають врахування їх при оцінці індивідуального ризику хвороб.
5. Виявлено, що найвищі рівні відносного ризику хронічних хвороб є за умови наявності низької самооцінки здоров’я (r = 4,33, р<0,05) та артеріальної гіпертензії (r = 3,69, р<0,05), що стало підставою для розрахунку множинної кореляційно-регресійної математичної моделі прогнозування на дільниці частки хронічно хворих жінок віком від 40 років і старших (R=0,902, R2 = 0,814, adj R2 = 0,721, р<0,01).
6. Доведено, що існуюча система медичного обслуговування розглянутого контингенту жінок є недосконалою, особливо в частині забезпечення профілактичних технологій. Основними організаційними недоліками є відсутність інтегрованої медичної інформації про жінок, внаслідок наявності подвійної мережі закладів, що опікуються ними (загальносоматичної та акушерсько-гінекологічної), нескоординованості нормативної бази їх діяльності і розподілу функцій; концентрація високовартісних сучасних методів діагностики на третинному рівні; недостатня укомплектованість (на 72,1 %), рівень кваліфікації (38,8 58,6 % атестованих) та надмірне навантаження (близько 2000 населення на одну посаду) лікарів загальної практики/сімейної медицини; недоступність медичної допомоги для більшості жінок через фінансові труднощі (68,4 %), низький рівень освіти та медичних знань. Результатом встановленого є диспропорції у наданні медичної допомоги (недостатній обсяг амбулаторно-поліклінічної і надмірний стаціонарної), невиконання обов’язкових стандартів профілактичних обстежень та оглядів, запізніле виявлення онкозахворювань, хвороб системи кровообігу та інших хронічних захворювань, а відповідно соціально-економічних втрат внаслідок захворюваності, інвалідності та смертності від них.
7. Встановлено шляхом експертних оцінок методом матриці критичних чинників, що найважливішими медико-організаційними факторами, які впливають на здоров’я жінок інволюційного періоду та визначають їх доступ до якісної медичної допомоги є: обсяг виконання медико-технологічних стандартів (9,9 парціальних балів), вчасність допомоги (9,8), кваліфікація медичного персоналу (9,0), матеріально-технічне забезпечення закладів охорони здоров’я (9,0), фінансова доступність медичного обслуговування (8,8).
8. Визначені закономірності формування здоров’я жінок у пери- та постменопаузі дозволили обґрунтувати та розробити модель управління здоров’ям жінок на державному, регіональному, груповому та індивідуальному рівнях, якісно новими елементами якої стали: схема комплексного спостереження за станом здоров’я жінок інволюційного віку, орієнтована на лікаря загальної практики/сімейної медицини, та схема інформаційно-освітнього забезпечення жінок медико-санітарними знаннями.
9. На відміну від раніше існуючих форм, запропонована модель дає можливість формувати групи диспансерного спостереження на підставі стратифікації ризику захворювань (низький, помірний, високий, дуже високий) з урахуванням не тільки групи здоров’я, але й наявності чинників ризику патологічних станів та хвороб, асоційованих з менопаузою, а також адаптувати медичну інформацію у всіх її формах на цільові групи жінок в залежності від ступеня ризику виникнення у них патологічного клімаксу.
10. Особливістю запропонованої моделі є її профілактичне спрямування (в середньому 9,04 бали за десятибальною шкалою оцінки експертів), комплексність (8,72) і системність (8,48), доступність для жінок (8,48), етапність (8,80) та наступність (8,28) медичної допомоги, орієнтованої передусім на лікаря загальної практики/сімейної медицини завдяки якісно новому її елементу - схемі комплексного спостереження за станом здоров’я досліджуваного контингенту населення (8,56), що дозволяє покращити показники охоплення жінок цільовими профілактичними оглядами та обов’язковими обстеженнями (100,0 % експертних висновків), знизити частоту і тривалість рецидивів хронічних захворювань (100,0 %) та первинну інвалідність від них (92,0 %), поліпшити медико-санітарні знання жінок (96,0 %), їх навички самообстеження (96,0 %), підвищити частоту звертання за медичною допомогою (84,0 %) і покращити показники первинної захворюваності (76,0 %).
11. Впровадження окремих елементів якісно нової моделі управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі в практику дозволило покращити профілактичну роботу, зокрема щодо виявлення злоякісних новоутворень молочної залози та жіночих статевих органів під час медоглядів (на 87,1 229,2 %), діагностики хвороб системи кровообігу, що призвело до підвищення рівнів первинної та загальної захворюваності на ішемічну хворобу серця (на 10,3 і 30,4 %) і гіпертонічну хворобу (на 6,9 і 30,2 %) та стабілізації їх негативних наслідків судинних уражень мозку (-1,09 % і +18,87 %).
12. Запропонована модель управління здоров’ям жінок у пери- та постменоаузі не передбачає створення в її структурі нових підрозділів, крім існуючих в сучасній системі охорони здоров’я та медичної допомоги, що дозволяє впроваджувати її без значних економічних затрат в інших регіонах України.

Практичні рекомендації

Отримані результати наукового дослідження дозволяють рекомендувати:
1. Кабінету міністрів України:
· розробити довгострокову цільову програму поліпшення соціально-економічного статусу та медико-соціального захисту жінок з викладенням засад гендерної політики вирівнювання рівнів освіти та доходів;
· внести до Міжгалузевої комплексної програми Здоров’я нації” на 2002-2011 роки наступні доповнення і поправки:
- у переліку основних завдань програми пункт поліпшення медичної допомоги вразливим верствам населення та жителям села” викласти у редакції поліпшення медичної допомоги вразливим верствам населення, жінкам та жителям села”;
- у розділ ІІІ. Покращення умов для виживання і підвищення якості життя. Здоров'я жінок” додати п. 14. Розробити і впровадити довгостроковий моніторинг здоров'я жінок, віднесених до груп підвищеного ризику соціально важливих хвороб, пов’язаних з менопаузою (серцево-судинних, злоякісних новоутворень, остеопорозу та інших)”.
2. Міністерству охорони здоров’я України:
· запровадити у практику охорони здоров’я науково обґрунтовану та розроблену функціонально-організаційну систему управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі, зміст якої викладений у спеціальних методичних рекомендаціях та інформаційних листах;
· продовжити роботу щодо розробки алгоритмів, стандартів і протоколів медичної допомоги при хворобах, пов’язаних з менопаузою, з чітким узгодженням функцій та меж компетенції лікарів загальносоматичних і акушерсько-гінекологічних закладів різних рівнів, в першу чергу лікарів загальної практики/сімейної медицини.
3. Міністерству охорони здоров’я АР Крим, управлінням охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, головним лікарям центральних міських та центральних районних лікарень:
· вишукати можливості для запровадження функціонально-організаційної системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі;
· запровадити постійну широку просвітницьку роботу науковців та лікарів різних фахів практичної охорони здоров’я серед жінок та громадськості в цілому стосовно особливостей інволюційного періоду життя, принципів підтримки здоров’я після 40 років, формування знань і навичок профілактики злоякісних новоутворень молочних залоз та жіночих статевих органів, хвороб системи кровообігу, запобігання остеопорозу.
4. Вищим медичним навчальним закладам і закладам післядипломної медичної освіти:
· доповнити програми навчання студентів з курсу Соціальна медицина та організація охорони здоров’я”, Гінекологія”, Внутрішні хвороби”, Онкологія”, Травматологія і ортопедія” питаннями медико-соціальних особливостей формування стану здоров’я жінок у менопаузі та профілактики патологічних станів і хвороб, що її супроводжують;
· організувати для лікарів загальної практики/сімейної медицини, лікарів терапевтичних та акушерсько-гінекологічних дільниць, керівників органів і закладів охорони здоров’я та їх заступників навчання на циклах тематичного удосконалення з питань управління здоров’ям жінок у пери- та посменопаузі.

Список використаних джерел
1. Исследование проблем менопаузы в 90-х годах: Доклад научной группы ВОЗ (Серия технических докладов ВОЗ: 866) / Пер. с англ. Т. И. Есиповой. - Женева, 1996. 156 с.: ил. Библиограф.: с. 118-155.
2. Безруков В. В. Здоровье пожилых в Украине // Доктор. 2002. - № 5. С. 5-8.
3. Москаленко В. Ф., Голубчиков М. В. Соціально-гігієнічний аналіз демографічної ситуації в Україні // Медичний всесвіт. 2003. Т. ІІІ, № 2. С. 44-51.
4. Татарчук Т. Ф. Фактори ризику, клініка, діагностика, профілактика та лікування ранньої менопаузи: Автореф. дис. ... доктора мед. наук / Ін-т ПАГ АМН України. К., 1998. 39 с.
5. Менопауза и костно-мышечная система: (Монография) / В. В. Поворознюк, Н. В. Григорьева. К, 2004. 512 с.: ил., табл. Библиограф.: с. 478-511.
6. Особливості здоров’я, умов та способу життя жінок перехідного віку, мешканок великого міста (за даними епідеміологічного дослідження) / З. А. Шкіряк-Нижник, І. А. Земляна, Н. В. Числовська та ін. // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. - № 3 (32). С. 122-124.
7. Lifetime socioeconomic position in relation to onset of perimenopause / L. A. Wise, N. Krieger, S. Zierler, B. L. Harlow // J. Epidemiol. Community Health. - 2002. - № 56. Р. 851.
8. Сметник В. Климактерические расстройства и методы их коррекции // Врач. 2002. - № 8. С. 19-21.
9. Татарчук Т. Ф., Косей Н. В. Современные принципы диагностики и лечения климактерических нарушений у женщин. STEAR тканеселективная регуляция эстрогенной активности новое направление в терапии климактерических нарушений. // Медичний всесвіт. 2003. - Т. ІІІ, № 2. С. 52-60.
10. Dennerstein L. Quality of life and menopause // Medscape Ob/Gyn & Women’s Health. 2002. Vol. 7, № 2. P. 17-21.
11. Meisler J. G. Toward Optimal Health: The Experts Provide a Current Perspective on Perimenopause // J. Womens Health. 2003. - Vol.12, № 7. Р. 609-615.
12. Організаційні основи профілактичної діяльності сімейного лікаря (за результатами соціологічного дослідження) / В. Ф. Москаленко, Б. О. Ледощук, Є. Є. Латишев, Н. В. Марчук // Охорона здоров’я України. 2005. - № 3-4 (18-19). С. 8-12.
13. Організація роботи лікаря загальної практики (сімейного лікаря): Навч. посіб. / За ред. В. М. Лехан. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2002. 247 с.: іл., табл. Бібліограф.: с. 176-183.
14. Frackiewicz E. J., Cutler N. R. Women's Health Care During the Perimenopause // J. Am. Pharm. Assoc. 2000. Vol. 40, № 6. Р. 800-811.
15. Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми Здоров’я нації” на 2002-2011 роки / Постанова Кабінету Міністрів України № 14 від 10 січня 2002 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/main/docs/.
16. Безруков В. В., Вержиковська Н. В., Чайковська В. В. Стан здоров’я і надання медичної допомоги літнім людям // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2000. - № 3. С. 53-60.
17. Салтман Р. Б., Фигейрас Дж. Реформы системы здравоохранения в Европе. Анализ современных стратегий / Пер. с англ. М.: Гэотар Медицина, 2000. 432 с.: ил., табл. Библиограф.: с. 408-428.
18. Сольський Я. П., Татарчук Т. Ф. Проблема клімаксу в Україні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. - № 6. С. 72 76.
19. Бутенко Г. М. Возрастные изменения как предпосылка к возникновению патологии // Доктор. 2002. - № 5. С. 10-13.
20. Миколенко Н. Спокійно, це тільки менопауза // Аптека Галицька. 2003. - № 10. С. 24-25.
21. Москаленко В. Ф., Гойда Н. Г., Моісеєнко Р. О. Стан та організація допомоги жінкам з раком молочної залози // Охорона здоров’я України. 2003. - № 2 (9). С. 30-34.
22. Прищак Р. А. Про вартість онкогінекологічної допомоги // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. 2000. - № 3. С. 86-87.
23. Стан онкологічної захворюваності та організація медичної допомоги онкологічним хворим в Україні і особливості її надання на регіональному рівні / Н. Г. Гойда, А. Ю. Мельниченко, С. М. Бодюл, Ж. К. Горбунова // Охорона здоров’я України. 2005. - № 1-2 (16-17). С. 73-75.
24. Сучасний стан первинної інвалідності населення працездатного віку в Україні / А. В. Іпатов, О. В. Сергієні, Т. Г. Войтчак, В. В. Коваленко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2006. - № 1. С. 32-37.
25. Samsioe G. The menopause revisited (Review) // Int. J. of Gynecol. & Obstetr. - 1995. Vol. 51, № 1. Р. 1-13.
26. Про схвалення Концепції демографічного розвитку на 2005-2015 роки / Розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р від 8 жовтня 2004 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/main/docs/.
27. Доклад по народонаселению ООН за 2007 год [Електронний ресурс]. Режим доступу: htth://www.un.org/russian/news/. Заголовок з екрану.
28. Охорона здоров’я України: результати діяльності. Щорічна доповідь МОЗ України. 1999. К.: Здоров’я”, 2000. 511 с.: іл., табл.
29. Агаджанян Н. А. Физиология человека: Учебник / Н. А. Агаджанян, Л. З. Тель, В. И. Циркин, С. А. Чеснокова. С.-Пб.: Сотис, 1998. С. 458-512.
30. Bates G. W. Physiology of Ovarian Failure. Care of the menopausal women. - Las Vegas; The American College of Obstetricians and Gynecologists Postgraduate Course, 1997.
31. Studd J. The management of the menopause: Annual review. - New York: The Pathenon Publishing Group, 1998.
32. Руководство по климактерию / Под ред. В. И. Кулакова, В. П. Сметник. М.: МИА, 2001. 685 с.: ил.
33. Все о климаксе: (Монография) / Под ред. Д. С. Копылова. М.: Метафора, 2001. 127 с.: ил.
34. Тичинська В. В. Стан ендокринного гомеостазу в пізньому репродуктивному віці та ранньому клімактерії // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. № 2. С. 134136.
35. Дубоссарська Ю. О., Кишко Т. О. Вплив замісної гормональної терапії на рівні оксиду азоту в постменопаузі // Вісник наукових досліджень. 2002. - № 3. С. 79-80.
36. Сольский В. С. Артериальная гипертензия у женщин в репродуктивном, пре-, и постменопаузальном периодах жизни // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. - № 2. С. 107-112.
37. Effect of acute administration of transdermal estrogen on postmenopausal women with systematic hypertension / G. Mercuro, S. Loncu, J. Pilia, et al. // Am. J. Cardiol. 1997. № 80. - Р. 652-655.
38. Estrogen supplementation decreases norephedrine-induced vasoconstriction and total body norephedrine spillover in perimenopausal women / K. Sudhir, M. P. Ester, А. Jennings, et al. // Hypertention. 1997. - № 30. Р.1538-1543.
39. Impact of estradiol blood concentrations on skin capillary Laser Doppler flow in premenopausal women / U. Gerhard, U. Hillebrand, T. Mehrens, H. Hohage // Inf. J. Cardiol. 2000. Vol. 75, № 1. Р. 59-64.
40. Hypertension after menopause / M. Stimpel, F. Zanchetti. - Berlin New York: De Gruyter, 1997. 125 р.
41. Shepherd J. E. Effects of Estrogen on Cognition, Mood, and Degenerative Brain Diseases // J. Am. Pharm. Assoc. 2001. Vol. 41, № 2. Р.221-228.
42. Рожинская Л. Системный остеопороз: Практическое руководство для врачей. М.: Издатель Мокеев, 2000. 196 с.: ил. Библиограф.: с.178-192.
43. Состояние менструальной функции как показатель темпов инволюции женского организма в период климакса / И. И. Бенедиктов, М. А. Звычайный, А. Б. Тарасюк, А. В. Воронцова // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 1999. - № 1. С. 90-99.
44. Неоперативная гинекология: (Монография) / В. П. Сметник, Л. Г. Тумилович. С.-П-б.: Сотис, 1995. 223 с.: ил.
45. Conway Gerard S. Premature ovarian failure // Brit. Med. Bull. 2000. - № 56. Р. 643-649.
46. Endometrial cancer in cohort screened for breast cancer / F. de Waard, C. M. de Ridder, E. A. Baanders-van Halewyn, B. J. Slotboom // Eur. J. of Cancer Prev. 1996. Vol. 5, № 2. Р. 99-104.
47. Луценко Н. С., Ломака И. В., Кириченко И. Н. Климактерический синдром с позиции старения и витаукта // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 2001. - № 3 (13). С. 35-38.
48. Татарчук Т. Ф. Прогнозування раннього клімаксу у жінок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. - № 1 (додаток). С. 15-19.
49. Инволютивные изменения матки и яичников у здоровых женщин в период постменопаузы / И. В. Климова, В. Г. Брусенко, И. А. Краснова и др. // Российский вестник акушера-гинеколога. 2002. № 2. С. 10-15.
50. Татарчук Т. Ф., Венцковская И. Б., Исламова А. О. Половые стероидные гормоны и иммунная система // Здоровье женщины. 2003. - № 1 (13). С. 33-37.
51. Отображают ли вазомоторные симптомы тяжесть метаболических нарушений в постменопаузе? / Т. И. Рубченко, В. И. Краснопольский, С. Ю. Лукашенко, И. П. Ларичева // Проблемы репродукции. 1999. - № 6. С. 54-57.
52. Порівняльна характеристика ранніх клімактеричних симптомів у жінок з хірургічною та природною менопаузою / О. М. Барна, С. О. Галникіна, Т. М. Кониськів, О. Я. Буратинська // Вісник наукових досліджень. 2002. - № 3. С. 76-78.
53. Татарчук Т. Ф. Застосування препарату ременс у лікуванні психоемоційних та вегето-судинних порушень у жінок з раннім клімаксом // Ліки. 1997. - № 6. С. 56-59.
54. Measuring the impact of menopausal symptoms on quality of life / E. Daly, A. Gray, D. Barlow, et al. // BMJ. 1993. - № 307. Р. 836-840.
55. Винник М. І. Клімакс норма і патологія // Галицький лікарський вісник. 1997. Т. 4, Ч. 3. С. 18-19.
56. Особенности психоэмоционального состояния женщин в современных условиях / В. В. Подольский, В. Л. Дронова, О. Г. Даниленко и др. // Здоровье женщины. 2003. - № 1. С. 106-108.
57. Психоэмоциональные расстройства у женщин в постменопаузе и методы их коррекции / Д. А. Ниаури, Н. Н. Петрова, О. Г. Ганышева, О. В. Гробова // Журнал акушерства и женских болезней. 2001. № 4. С. 90-93.
58. Сыропятов О. Г., Диагностика и лечение расстройств сна у женщин в менопаузе // Здоровье женщины. 2002. - № 1. С. 71-73.
59. Татарчук Т. Ф., Нєтрусова С. Г. Вплив замінної гормональної терапії на психопатологічні прояви патологічного клімаксу у жінок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. № 3. С. 102108.
60. Трубникова Л. И., Давидян Л. Ю. Изменения психологических особенностей личности больных с климактерическим синдромом при использовании различных терапевтических технологий // Акушерство и гинекология. 1998. - № 5. С. 63-66.
61. Шкіряк-Нижник З. А., Земляна І. А. Сучасні соціально-психологічні проблеми у жінок перехідного віку в столиці України // Духовно-психологічні аспекти медицини майбутнього: Міжнар. наук.-практ. конф. Хмельницький, 25-26 березня 2000 р. Хмельницький, 2000. С. 160-161.
62. Шкіряк-Нижник З. А., Земляна І. А. Сучасні медичні, соціальні та психологічні проблеми жінок перехідного періоду // Зб. наук. праць співроб. КМАПО. 2000. Вип. 9, книга 2. С. 727-734.
63. Hormone replacement therapy, sleep quality and psychological wellbeing / D. W. Purdif, J. A. Empson, C. Crichten, et al. // Brit. J. Obst. Gynecol. - 1995. Vol. 102, № 9. Р. 735-739.
64. Prevalence and correlates of panic attacks in postmenopausal women: results from an ancillary study to the Women's Health Initiative / J. W. Smoller, M. H. Pollack, S. Wassertheil-Smoller, et al. // Arch. Intern. Med.- 2003. - № 163. Р. 2041-2050.
65. Веропотвелян П. М., Лунгол В. М., Веропотвелян М. П. До питання про медичні та соціально-клінічні аспекти клімактеричного синдрому // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. - № 4. С. 111-113.
66. Шаповаленко С. А., Подрезова Л. А., Черейская Н. К. Некоторые аспекты реабилитации женщин в перименопаузальный период // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 1999. - № 3. С.71-75.
67.