ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕНЬ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ГОСТРИХ ОТРУЄННЯХ МОНООКСИДОМ ВУГЛЕЦЮ У ГІРНИКІВ ТА ЇХ КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ : ОСОБЕННОСТИ поражений нервной системы при острых отравлениях монооксида углерода в Горняке И ИХ КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М. ГОРЬКОГО

На правах рукопису

ЯРЕМЕНКО ОЛЕНА ЛЕОНІДІВНА

УДК 615.9+ 546.26:622-058.243]- 085

ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕНЬ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ГОСТРИХ ОТРУЄННЯХ МОНООКСИДОМ ВУГЛЕЦЮ У ГІРНИКІВ ТА ЇХ КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ

14.01.15 нервові хвороби

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Ніколенко Віктор Юрійович д.мед.н. професор

Донецьк - 2008

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП......................................................................................

3

Розділ 1. Огляд літератури.........................................

9

Розділ 2. Матеріал і методи дослідження......

34

Розділ 3. КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОРУШЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ГІРНИКІВ ІЗ ГОСТРИМ ОТРУЄННЯМ МОНООКСИДОМ ВУГЛЕЦЮ
3.1. Стан хворих гірників із гострим отруєнням монооксидом вуглецю за результатами неврологічного опитувальника........ .............................................................
3.2. Функціональні показники, які характеризують стан нервової системи у хворих із гострим отруєнням монооксидом вуглецю..........................................................

48

53

Розділ 4. ІМУНОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ХВОРИХ ГІРНИКІВ ІЗ ГОСТРИМ ОТРУЄННЯМ МОНООКСИДОМ ВУГЛЕЦЮ
4.1 Імунологічні показники у хворих із гострим отруєнням монооксидом вуглецю
4.2 Біохімічні показники у хворих гірників із гострим отруєнням монооксидом вуглецю

78

92

Розділ 5. Епідеміологічна характеристика гострих отруєнь МОНООКСИДОМ ВУГЛЕЦЮ серед гірників вугільних шахт

98

Розділ 6. Лікування гірників із гострим отруєнням МОНООКСИДОМ ВУГЛЕЦЮ

106

Розділ 7. Аналіз і узагальнення результатів досліджень.........................................................................

112

ВИСНОВКИ.............................................................................

140

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.............................................

142

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................

143

ДОДАТОК................................................................................

173

ВСТУП

Актуальність теми. Отруєння монооксидом вуглецю викликають розвиток токсико-гіпоксичної енцефалопатії і залишаються найбільш частими видами інтоксикацій у вугільних шахтах [45, 53, 239]. Окрім тривалої втрати працездатності в гострому періоді, отруєння монооксидом вуглецю в більшості випадків характеризуються залишковими явищами, які призводять до стійкої втрати працездатності більш ніж у половини постраждалих гірників [48]. Питома вага постраждалих унаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю складає 59,3 % від загальної кількості випадків виробничих отруєнь, причому 82,2 % з них сталося у вугільних шахтах Донбасу [41].
У механізмі розвитку ураження нервової системи при інтоксикаціях монооксидом вуглецю головну роль відводять гіпоксемії і водночас безпосередній дії монооксиду вуглецю на ферментні системи нервової тканини, які беруть участь в окисно-відновних процесах, а гіпоксія спричиняє деструкцію нервових клітин [4,53,56]. Гострі отруєння монооксидом вуглецю можуть призводити до органічних уражень нервової системи і судинних порушень як одразу, так і протягом багатьох місяців поспіль, що можна виявити під час клінічних, нейрофізіологічних досліджень і за допомогою комп’ютерної томографії, ядерно-магнітного резонансу, а ще краще - протонної магніто-резонансної спектроскопії [38, 50, 110, 145, 160, 210]. Питання гіпоксичного ураження окремих аналізаторів у випадках отруєння монооксидом вуглецю розроблено недостатньо, хоча і виділяють окремий вестибулярний синдром [18, 64]. Останнім часом тривають дискусії щодо ефективності гіпербаричної оксигенації, можливість використання метаболічних і вазоактивних препаратів у лікуванні отруєнь монооксидом вуглецю та його ускладнень [13, 31, 155, 196, 208, 229].
Вважають доведеним той факт, що молекула монооксиду вуглецю відіграє регулюючу роль в вегетативній нервовій та імунній системах [148]. Порушення цілісності гематоенцефалічного бар’єру може призводити до формування аутоімунних процесів до мозкової тканини [25, 63].
Проблема діагностики уражень нервової системи при гострих отруєннях монооксидом вуглецю і, відповідно, розроблення комплексного лікування залишається остаточно не вирішеною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Базовою для підготовки дисертаційної роботи стала НДР: „Вивчення клінічних особливостей основних професійних захворювань і отруєнь у гірників вугільних шахт та їх лікування” (№ держреєстрації 0105U008709, 2006-2009 рр.). Автор була співвиконавцем роботи і безпосередньо вивчала стан нервової системи у гірників вугільних шахт, постраждалих внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю, обстежувала їх після проведеного лікування, узагальнювала, математично опрацьовувала та аналізувала дані, отримані в процесі дослідження.
Мета дослідження: підвищити ефективність діагностики неврологічних порушень та комплексного лікування гірників із гострим отруєнням монооксидом вуглецю на основі аналізу клініко-функціональних порушень нервової системи та імунобіохімічних показників у постраждалих.
Завдання дослідження:
1. Дослідити особливості клінічних порушень нервової системи та їх вплив на діагностику гострих отруєнь монооксидом вуглецю у гірників вугільних шахт.
2. Провести дослідження порушень нервової системи функціональними методами при гострих отруєннях монооксидом вуглецю у гірників вугільних шахт.
3. Визначити основні імунологічні та біохімічні зміни при гострих отруєннях монооксидом вуглецю у гірників вугільних шахт і виявити взаємозв’язки показників різних ланок імунітету.
4. Проаналізувати частоту гострих отруєнь монооксидом вуглецю за 1991-2005 роки у гірників вугільних шахт Донецької області.
5. Розробити новий підхід до комплексного лікування при отруєннях монооксидом вуглецю у гірників вугільних шахт.
Об’єкт дослідження ураження нервової системи при гострих отруєннях монооксидом вуглецю.
Предмет дослідження функціональний стан нервової системи, біохімічні та імунні показники гірників (після випадку гострого отруєння монооксидом вуглецю та після проведення лікування), висновки ЛКК клініки професійних захворювань, обліково-статистичні форми по захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.
Методи дослідження - клініко-неврологічні (використовували опитувальник, визначали стан черепно-мозкових нервів, вестибулярної функції, сухожильних рефлексів, тонусу м’язів, патологічних рефлексів), функціональні (ЕЕГ, УЗДГ, ЕКГ), біохімічні (білірубін загальний, прямий білірубін, непрямий білірубін, аланінамінотрансфераза, аспартатаміно-трансфераза, електроліти К, Na, мікроелементи Ca, Mg), імунологічні (загальний аналіз крові, визначення Т- і В-лімфоцимтів: СD3+, СD4+, СD8+, СD16+, СD22+, імуноглобулінів, аутоантитіл до антигену мозку), статистичні (середні значення (), їх похибки (), обчислювали регресію (R), коефіцієнт кореляції (r), критерії Стьюдента (t), Вілкоксона (W), Хі-квадрат (c2) і Крускала-Уолліса (kKW), достовірність показників (р)).
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше, базуючись на результатах комплексного клінічного, лабораторного та інструментального дослідження з використанням методів математичного аналізу, визначено частоту основних синдромів токсико-гіпоксичної енцефалопатії при гострих отруєннях монооксидому вуглецю у гірників вугільних шахті та уточнено найчастотніші симптоми при отруєнні гірників монооксидом вуглецю.
Виявлено, що отруєння монооксидом вуглецю впливало у гірників на розвиток симпатикотонічної відповіді, викликаючи порушення функціонування вегетативної нервової системи переважно за симпатикотонічним типом.
Вперше встановлено, що після отруєння монооксидом вуглецю у хворих відзначалося підвищення тонусу судин головного мозку, зменшення кровообігу в магістральних судинах і збільшення його асиметрії.
В результаті імунологічних досліджень показано, що у гірників із ураженням нервової системи при гострому отруєнні монооксидом вуглецю розвивається Т-клітинний імунодефіцит, аутосенсибілізація до антигену головного мозку, а також посилення взаємозв’язків імунних показників різних ланок імунітету
Вперше доведено ефективність використання „Інстенону” спільно з сеансами гіпербаричної оксигенації в комплексному лікуванні гірників з отруєннями монооксидом вуглецю за результатами вегетативних і вестибулярних проб.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено лікувальний комплекс для гірників з гострим отруєнням монооксидом вуглецю. Отримано патент на корисну модель Спосіб корекції вегетативних і вестибулярних порушень, викликаних отруєнням монооксидом вуглецю”. - 2006. - 4 с., який впроваджено у практичну діяльність КЛПУ „Донецька обласна клінічна лікарня професійних захворювань”, Донецького національного медичного університету ім.М.Горького, Донецького обласного клінічного територіального медичного об’єднання, Луганської обласної клінічної лікарні (довідки про впровадження від 22.05.08 р.; 23.05.2007 р.; 16.10.2008 р.; 26.04.2007 р.).
Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі передатестаційного циклу Професійні захворювання” на факультеті післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім.М.Горького (довідка про впровадження від 30.09.08р.).
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконано планування досліджень, визначено мету, задачі та сформульовано наукові положення роботи, здійснено літературний та інформаційний пошук, зібрано, проаналізовано фактичний матеріал, проведено лікування хворих, електронний облік, математичне опрацювання та інтерпретацію результатів дослідження. Автором не були використані наукові результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Апробацію проведено на всеукр.наук.-практ.конф. студ. і мол.вчених „Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології” (Донецьк, 2005 р.), на науково-практичній конференції „Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб”, присвяченої пам’яті академіка Л.Т.Малої (Харків, 2005 р.), на „Ювілейному VIII з’їзді ВУЛТ, присвяченому 15-річчю організації (1990-2005 рр.).” (Івано-Франківськ, 2005 р.), на науково-практичній конференції „Профілактична медицина: проблеми і перспективи” (Кіровоград, 2005 р.), на VI Міжнародному форумі „Етичні та духовні аспекти розвитку людини і суспільства” (Київ, 2006 р.), на науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні питання діагностики, лікування і профілактики захворювань внутрішніх органів і кістково-м’язової системи у працівників промислових підприємств” (Одеса, 2006 р.), на „XI конгресі Світової Федерації Українських Лікарських Товариств” (Полтава, 2006 р.), на науково-практичній конференції „Щорічні терапевтичні читання: роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб” (Харків, 2007 р.), на ІІІ Національному конгресі (ХІ з’їзд) неврологів, психіатрів та наркологів України „Профілактика і реабілітація в неврології, психіатрії та наркології” (Харків, 2007 р.), на науково-практичній конференції ”Актуальні проблеми гігієни та екології” (Донецьк, 2007 р.), на 34-му міжнародному невроотологічному конгресі „Vertigo and dizziness” (Київ, 2007 р.), на науково-практичній конференції „Актуальні питання медицини праці та промислової екології” (Донецьк, 2008 р.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 26 наукових працях, із них 9 у виданнях, які рекомендовані ВАК України (3 написані одноосібно), 1 деклараційний патент України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, семи розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел і додатку. Дисертація викладена на 178 сторінках машинописного тексту (основний текст 143 сторінки). Робота містить 17 таблиць на 9 сторінках, 27 рисунків на 11 сторінках. Список використаних джерел включає 252 вітчизняних та іноземних найменувань (70 кирилицею і 182 латиницею) на 29 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1.У дисертації подано теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання з оптимізації діагностики і лікувальної тактики при токсико-гіпоксичних ураженнях нервової системи у гірників внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю, що дозволило розробити новий підхід до комплексного лікування цих хворих на підставі встановлення нових клініко-функціональних та імунобіохімічних аспектів.
2.Достовірно найчастотнішими симптомами у гірників при гострому отруєнні монооксидом вуглецю були біль голови, запаморочення, слабкість і нудота, які є ознакою ураження нервової системи.
3.У хворих гірників із токсико-гіпоксичною енцефалопатією при гострому отруєнні монооксидом вуглецю найбільш поширеними були синдроми: вестибулярний (43,75)%, вегетативно-судинної дистонії (33,33)%, астено-невротичний (26,04)%, артеріальної гіпертензії (22,91)%, паркінсонічний (11,45)%.
4.Отруєння монооксидом вуглецю впливало у гірників на розвиток симпатикотонічної відповіді в пробі Ашнера-Даньїні (R=-0,29, p=0,0002), що свідчило про порушення функціонування вегетативної нервової системи переважно за симпатикотонічним типом з надмірним вегетативним забезпеченням діяльності у (59,37)% хворих. Діагностику вестибулярного синдрому у (85,42)% хворих статистично вірогідно обумовлювали результати проби Уємури, вказівної проби і загальної оцінки вестибулярної функції (R=0,36, p<0,001).
5.Після отруєння монооксидом вуглецю у хворих відзначалося підвищення тонусу судин головного мозку, зменшення кровообігу в магістральних судинах і збільшення його асиметрії, що компенсувалося прискоренням кровообігу в позамозкових артеріях.
6.У хворих із гострим отруєнням монооксидом вуглецю розвивається Т-клітинний імунодефіцит, переважно за рахунок зменшення вмісту Т-хелперів та збільшення відносної кількості Т-супресорів, порушення їх співвідношення, зменшення вмісту імуноглобулінів і кількості нейтрофілів, які виявляють фагоцитарну активність, аутосенсибілізацію до антигену головного мозку, що свідчить про пошкодження гематоенцефалічного бар’єра, а також посилення у хворих взаємозв’язків імунних показників різних ланок імунітету.
7.Частота гострих отруєнь монооксидом вуглецю може коливатись за роками, а великі аварії на шахтах одразу викликають різке збільшення кількості постраждалих. Більша частина аварій стається навесні (40,64)% і влітку (32,41) % у тепле півріччя року. (87,53) % хворих працювали на шахтах, небезпечних за раптовими викидами вугілля і газу. Найбільшу питому вагу становили робітники основних гірничих спеціальностей, які мали працездатний вік.
8.Комплексне лікування неврологічних порушень у хворих з отруєнням монооксидом вуглецю, що включало сеанси гіпербаричної оксигенації в поєднанні з „Інстеноном”, має високу ефективність за результатами клініко-функціональних досліджень.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Обґрунтовано доцільність включення до комплексу обстежень хворих із гострим отруєнням монооксидом вуглецю методів оцінки вестибулярного аналізатора і функціонального стану вегетативної нервової системи з метою визначення найбільш ефективних лікувальних підходів та контролю ефективності.
2.Рекомендується використовувати комплексне лікування гострих отруєнь монооксидом вуглецю із включенням 10 сеансів гіпербаричної оксигенації при 1,5 ата та комбінованого препарату „Інстенон” двічі на день внутрішньом’язово.

Список використанИх джерел

1. Антамонов М. Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М. Ю. Антамонов. Киев, 2006. 558 с.
2. Баевский Р. М. Физиологические методы в космонавтике / Р. М. Баевский. М. : Медицина, 1965. 299 с.
3. Барановский П. В. Определение циркулирующих иммунных комплексов методом спектрофотометрии / П. В. Барановский, Б. И. Рудык // Лаб. дело. 1982. № 12. С. 35-37.
4. Бибаева Л. В. Морфо-функциональное состояние нейронов Locus coeruleus взрослых крыс после острой гипоксической гипоксии в условиях трансплантации эмбриональной нервной ткани / Л. В. Бибаева, И. Е. Малинина, В. Н. Ярыгин // Hypoxia Med. J. 1996. № 2. С. 20.
5. Бонашевская Т. И. Морфологические критерии и система показаний для оценки нейротоксического эффекта химических факторов окружающей среды (на модели окиси углерода) / Т. И. Бонашевская // Гигиена и санитария. 1983. № 10. С. 31-32.
6. Борисов Б. М. Об измененных факторах неспецифического иммунитета при отравлении угарным газом и гипербарической оксигенации / Б. М. Борисов, В. И. Савватиев, Е. Г. Чернов // Гигиена труда и проф. заболевания. 1982. № 9. С. 21-23.
7. Боровиков В. П. STATISTICA / В. П. Боровиков, И. П. Боровиков. М. : Б.и., 1998. 583 с.
8. Борухов С. А. Применение ГБО в комплексном лечении отравлений природным и угарным газом / С. А. Борухов, А. И. Ли, Ю. Р. Заманов // Современные проблемы анестезиологии, реаниматологии и интенсивной терапии. Алма-Ата, 1984. С. 187-189.
9. Васильев А. Г. Влияние иммуноглобулинов против ядерных антигенов клеток эндокринных желез на устойчивость к острой гипоксии / А. Г. Васильев, Н. В. Хайцев // Hypoxia Med. J. 1996. № 2. С. 21.
10.Вегетативная нервная система. Методы исследования и оценка ее функций: Метод. рекомендации / С. К. Евтушенко, Ю. Т. Могилевский. Донецк, 1982. 26 с.
11.Вегетативные расстройства: Клиника, диагностика, лечение / Под. ред. А. М. Вейна. М.: ООО „Мед. информ. агентство”, 2003. 752 с.
12.Виноградов Г. И. Иммунобиологическая реактивность организма при воздействии окиси углерода и формальдегида в атмосферном воздухе / Г. И. Виноградов, М. М. Руднев // Гигиена и санитария. 1976. № 9. С. 9-12.
13.Волошин П. В. Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга / П. В. Волошин, В. Й. Тайцлин. Москва : МЕДпресс-информ, 2005. 688 с.
14.Гаврилов В. П. Спектрофотометрическое определение гидроперекисей липидов в плазме крови / В. П. Гаврилов, М. И. Мишкорудная // Лаб. дело. 1983. № 3. С. 33-36.
15.Гембицкий Е. В. Ферменты и изоферменты сыворотки крови при отравлениях угарным газом / Е. В. Гембицкий, Ю. Ю. Бонитенко, А. А. Брук // Сов. медицина. 1979. № 8. С. 70-74.
16.Гриневич Ю. А. Определение иммунных комплексов в крови онкологических больных / Ю. А. Гриневич, А. Н. Алферов // Лаб. дело. 1981. № 8. С. 493-495.
17.Гуляева Н. В. Биохимические корреляты адаптации к интервальной гипоксии у здоровых мужчин / Н. В. Гуляева // Hypoxia Med. J. 1996. № 2. С. 31.
18.Дейнега В. Г. Реабилитация больных профессиональными заболеваниями в угольной промышленности / В. Г. Дейнега. Киев: Здоров’я, 1987. 128 с.
19.Денисова Н. С. Влияние адаптации к барокамерной гипоксии на течение экстрасистологии и вегетативную регуляцию сердечной деятельности у больных с постинфарктным кардиосклерозом / Н. С. Денисова, А. Н. Тиньков, И. А. Алешин // Человек и лекарство: 4 Рос. нац. конгр., Москва, 8-12 апр.1997 г.: Тез. докл. М., 1997. С. 39.
20.Елинер Г. И. О сочетанном воздействии гипоксии, гиперкапнии и гипертермии / Г. И. Елинер // Гигиена и санитария. 1976. № 9. С. 21-24.
21.Енин В. М. Применение гипербарической оксигенации в комплексной терапии отравлений угарным газом / В. М. Енин // Врачеб. дело. 1977. № 1. С. 133-139.
22.Жирмунская Е. А. Система описаний и классификация электроэнцефалограмм человека / Е. А. Жирмунская, В. С. Лосев. М. : Наука, 1984. 89 с.
23.Заболевания вегетативной нервной системы / А. М. Вейн, Т. Г. Вознесенская, В. Г. Голубев, А. Б. Данилов. М. : Медицина, 1991. 624 с.
24. Зенков Л. Р. Функциональная диагностика нервных болезней (Руководство для врачей) / Л. Р. Зенков, М. А. Ронкин. 3-е изд., перераб. и доп. М. : МЕДпресс-информ, 2004. 488 с.
25.Иммунологические показатели при острых поражениях нервной системы у горнорабочих / Ю. И. Головченко, В. Ю. Николенко, Д. А. Базыка та інш. // Врачеб. практика. 1999. №1. С.61-63.
26. Клініко-морфологічні особливості отруєнь монооксидом вуглецю та питання лікування / В. Ю. Ніколенко, О. Л. Яременко, Д. О. Ластков, І. В. Мухін // Запорожский медицинский журнал. 2005. Т. 29, № 2. С. 18-21.
27.Клінічна діагностика порушення вестибулярної функції у неврологічному дослідженні: Метод. рекомендації / Сост.: В. Ю. Ніколенко, К. Ф. Трінус, Д. О. Ластков. Донецьк, 2003. 16 с.
28.Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Губенко, П. Н. Бабич. Киев : Морион, 2000. 320 с.
29.Лужников Е. А. Гипербарическая оксигенация при острых отравлениях окисью углерода / Е. А. Лужников, Ю. В. Исаков, Г. А. Лукин-Бутенко // Клин. медицина. 1981. Т. 59, № 3. С. 89-93.
30.Литаврин А. Ф. Гипербарическая оксигенация в лечении острых отравлений окисью углерода / А. Ф. Литаврин // Сов. медицина. 1983. № 6. С. 24-27.
31.Лужников Е. А. Острые отравления: Руководство для врачей / Е. А. Лужников, Л. Г. Костомарова. М. : Медицина, 1989. 432 с.
32.Лукьянова Л. Д. Механизмы резистентности организма к гипоксии / Л. Д. Лукьянова // Hypoxia Med. J. 1996. № 2. С. 42.
33.Лях Ю. Е. Особенности применения метода имитационного моделирования в психофизиологических исследованиях / Ю. Е. Лях. Донецк: ДонГМУ, 1995. 72 с.
34.Лях Ю. Е. Возможности прогнозирования успешности профессиональной деятельности / Ю. Е. Лях, Л. Н. Середенко // Воен.-мед. журн. 1989. № 5. С. 55-56.
35.Малышев А. Ю. Изменение ЭЭГ у крыс с разной чувствительностью к недостатку кислорода в условиях острой гипоксии нарастающей тяжести / А. Ю. Малышев, С. В. Крапивин // Hypoxia Med. J. 1996. № 2. С. 44-45.
36.Материалы по токсикологии СО / Л. А. Тиунов, В. В. Кустов, С. И. Арутунян та ін. // Гигиена труда и проф. заболевания. 1986. № 9. С. 30-33.
37.Механизмы регуляции кислородного гомеостаза при адаптации к гипоксии / В. П. Галанцев, Р. И. Коваленко, Т. А. Камардина та ін. // Hypoxia Med. J. 1996. № 2. С. 26.
38.Мироненко Т. В. Избранные вопросы ангионеврологии / Т. В. Мироненко, Ю. Н. Сорокин, П. Д. Бахтояров. Луганск : ООО «Виртуальная реальность», 2008. 276 с.
39.Можаев Г.А. Неотложная медицинская помощь пострадавшим при авариях и катастрофах / Г. А. Можаев, В. Н. Заболотный, В. П. Дьяконов. Киев: Здоровье, 1995. 272 с.
40.Моноклональные антитела в клинической радиационной иммунологии: Метод. рекомендации / Сост.: В. Г. Бебешко, А. А. Чумак, Д. А. Базыка. Киев, 1993. 15 с.
41.Николенко В. Ю. Острые производственные отравления в Донбассе / В. Ю. Николенко // Вестник гигиены и эпидемиологии. 2001. Т. 5, № 1. С. 47-49.
42.Ніколенко В. Ю. Динаміка показників імунітету у гірників при лікуванні гострих отруєнь оксидом вуглецю / В. Ю. Ніколенко // Ліки. 2002. № 5-6. С. 86-89.
43.Новикова Р. И. Изменение функционального состояния сердечно-сосудистой системы и мозгового кровообращения у больных с отравлениями окисью углерода и метаном / Р. И. Новикова, В. И. Черний // Терапевт. архив. 1988. № 10. С. 140-142.
44. Новикова Р. И. Диагностика и терапия энцефалопатий при отравлении окисью углерода / Р. И. Новикова, В. И. Черний, А. П. Григоренко // Сов. медицина. 1988. № 8. С. 95-98.
45. Новосельська В. В. Аналіз деяких показників стану здоров’я гірників зі стійкою втратою працездатності внаслідок гострого отруєння монооксидом вуглецю / В. В. Новосельська // Вестн. гигиены и эпидемиологии. 2004. Т. 8, № 1. С. 46-51.
46.Однофакторный дисперсионный анализ в пакете STADIA.6.0 / Применение математических методов в исследованиях по физиологии человека // Ю. Е. Лях, Ю. Г. Выхованец, Е. И. Чуприна [та ін.] / Под ред. В.Н.Казакова. Донецк : Из-во медунивер., 2000. С. 11-28.
47.Окись углерода: Совмест. изд. Программа ООН по окружающей среде и ВОЗ : (Пер. с англ.). М. : Медицина, 1982. 131 с.
48.Острая церебральная недостаточность / В. И. Черний, В. Н. Ельский, Г. А. Городник, А. Н. Колесников. Донецк : ООО «ИПП«Промінь», 2007. 514 с.
49.Опыт использования гипербарической оксигенации в клинике профессиональных заболеваний / Н. П. Соболева, Г. А. Бондаренко, В. Ю. Николенко и др. // Гигиена труда: Сб. статей. 2001. Вып. 32. С. 306-310.
50.Паєнок А. В. Параклінічні особливості енцефалопатій різного генезу та їх лікування / А. В. Паєнок // Пр. I Національного конгресу „Человек и Лекарство Украина”. Київ, 2007. С. 114.
51.Панченко Е. Н. Состояние церебральной гемодинамики у рабочих, подвергшихся комбинированному воздействию паров ментола и окиси углерода / Е. Н. Панченко, И. Ф. Налча, Н. И. Дзюба // Врачеб. дело. 1989. № 7. С. 99-102.
52.Перкин Г. Д. Диагностические тесты в неврологии / Г. Д. Перкин ; пер. с англ. М. : Медицина, 1994. 304 с.
53.Практическая неврология: неотложные состояния / И. С. Зозуля, Е. Л. Мачерет, И. З. Самосюк, Н. Е. Полищук / Под ред. И. С. Зозули. К. : Здоров’я, 1997. 216 с.
54.Саитгареева Л. Влияние гипоксии на клеточный цикл лимфоцитов человека / Л. Саитгареева, К. А. Аитгибетов, А. А. Алдышев // Hypoxia Med. J. 1996. № 2. С. 60-61.
55.Сергиенко В. И. Математическая статистика в клинических исследованиях / В. И. Сергиенко, И. Б. Бондарева. М. : ГЕОТАР-МЕД, 2001. 256 с.
56.Соркина Н. С. Профессиональные заболевания химической этиологии с преимущественным поражение системы крови / Н. С. Соркина, Ю. П. Евлашко // Профессиональные заболевания: Руководство для врачей (В 2 т.) / Под ред. Н. Ф. Измерова. М. : Медицина, 1996. Т. 1. С. 94-136.
57.Способ оценки функциональной активности нейтрофилов человека по реакции восстановления нитросинего тетразолия: Метод. рекомендации / Сост.: М. Е. Виксман, А. Н. Маянский. Казань, 1979. 12 с.
58.Справочник медициские лабораторные технологии / Под ред. А. И. Карпищенко. Санкт-Петербург: Интермедика, 2002. Т. 2. 600 с.
59.Суханов В. В. Химические факторы в угольных шахтах / В. В. Суханов, О. Н. Путилина, С. Н. Петулько // Медицина труда в угольной промышленности. Донецк, 2000. С. 21-30.
60.Тест с нитросиним тетразолием как показатель радиочувствительности нейтрофилов человека / А. Я. Фисун, Э. В. Бельчиков, Ю. П. Суслов та інш. // Инф.бюл. Науч.сов. АН СССР по пробл. радиобиологии. 1987. № 34. С. 55.
61.Тиунов Л. А. Поведенческие реакции после острых воздействий окисью углерода / Л. А. Тиунов, С. И. Арутюнян // Гигина труда и проф. заболевания. 1985. № 10. С. 34-37.
62.Тиунов Л. А. Токсикология окиси углерода: 2-е изд. (доп. и перераб.) / Л. А. Тиунов, В. В. Кустов. М. : Медицина, 1980. 286 с.
63.Ткаченко Е. В. Нейроиммунные связи в норме и патологии / Е. В. Ткаченко // Врачебное дело. 1990. №9. С. 64-69.
64.Тринус К. Ф. Вестибулярный анализатор и его роль в деятельности человека / Тринус К. Ф. // Врачебное дело. 1988. № 6. С.108-113.
65.Триумфов А. В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы / А. В. Триумфов. М. : Техлит, 1996. 248 с.
66.Флетчер Р. Клиническая эпидемиология: Основы доказательной медицины / Р. Флетчер, М. Флетчер, Э. Вагнер. М.: Медиа-Сфера, 1999. 350 с.
67.Хавезов И. Атомно-абсорбционный анализ / И. Хавезов, Д. Цалев. Л.: Химия, 1983. 154 с.
68.Хроленко Д. Е. Поражение нервной системы при остром отравлении угарным газом / Д. Е. Хроленко // Клин. мед. 1969. Т. 47, № 5. С. 130-131.
69.Черний В. І. Морфологические изменения в головном мозге больных, перенесших критические состояния и реанимацию / В. І. Черний, В. Г. Шлопов, Т. І. Шевченко // Арх. клин. и эксперим. медицины. 1996. Т. 5, № 1. С. 40-44.
70.Шамарин А. А. Оценка состояния гематоэнцефалического барьера при изучении нейротоксического действия окиси углерода / А. А. Шамарин, О. И. Юрасова, Г. Б. Гоев // Гигиена и санитария. 1981. № 10. С. 33-35.
71.Abraham N. G. Pharmacological and clinical aspects of heme oxygenase / N. G. Abraham, A. Kappas // Pharmacol. Rev. 2008. Vol. 60, № 1. Р. 79-127.
72.A case of carbon monoxide poisoning with thrombus in the heart: a case report / C. Yildirim, N. Gnay, H. Bykaslan et al. // Inhal. Toxicol. 2005. Vol. 17, № 14. Р. 797-801.
73.Acute poisoning in adults in the years 1996-2001 treated in the Uludag University Hospital, Marmara Region, Turkey / S. Akkose, M. Bulut, E. Armagan et al. // Clin. Toxicol. (Phila). 2005. Vol. 43, № 2. Р. 105-109.
74.A group carbon monoxide poisoning / D. Pach, K. Ciszowski, A. Modla et al. // Przegl. Lek. 2004. Vol. 61, № 4. Р. 397-400.
75.Affective Outcome Following Carbon Monoxide Poisoning: A Prospective Longitudinal Study / B. W. Jasper, R. O. Hopkins, H. V. Duker et al. // Cogn. Behav. Neurol. 2005. Vol. 18, № 2. Р. 127-134.
76.Al-Waili N. S. Effects of hyperbaric oxygen on inflammatory response to wound and trauma: possible mechanism of action / N. S. Al-Waili, G. J. Butler // Scientific World Journal. 2006. Vol. 36. Р. 425-441.
77.An integral role for heme oxygenase-1 and carbon monoxide in maintaining peripheral tolerance by CD4+CD25+ regulatory T cells / T. M. Brusko, C. H. Wasserfall, A. Agarwal et al. // J. Immunol. 2005. Vol. 174, № 9. Р. 5181-5186.
78.Annane D. Prognostic factors in unintentional mild carbon monoxide poisoning / D. Annane, S. Chevret, C. Jars-Guincestre // Intensive Care Med. 2001. Vol. 27, № 11. Р. 1772-1781.
79.Apolipoprotein E genotype and response of carbon monoxide poisoning to hyperbaric oxygen treatment / R. O. Hopkins, L. K. Weaver, K. J. Valentine et al. // Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2007. Vol. 176, № 10. Р. 1001-1006.
80.A prospective, randomized clinical trial comparing two hyperbaric treatment protocols for carbon monoxide poisoning / N. B. Hampson, R. G. Dunford, D. E. Ross et al. // Undersea Hyperb. Med. 2006. Vol. 33, № 1. Р. 27-32.
81.A rare cause of myocardial infarction: carbon monoxide intoxication / A. Mokaddem, W. Sdiri, K. Selmi et al. // Tunis Med. 2004. Vol. 82, № 3. Р. 320-323.
82.Azmak D. Asphyxial deaths: a retrospective study and review of the literature / D. Azmak // Am. J. Forensic. Med. Pathol. 2006. Vol. 27, № 2. Р. 134-144.
83.Basal ganglia lesions following carbon monoxide poisoning / R. O. Hopkins, M. A. Fearing, L. K. Weaver et al. // Brain Inj. 2006. Vol. 20, № 3. Р. 273-281.
84.Behavioral symptoms after pallido-nigral lesions: a clinico-pathological case / J. Adam, M. Baulac, J. J. Hauw et al. // Neurocase. 2008. Vol. 14, № 2. Р. 125-130.
85.Bennetto L. Accidental carbon monoxide poisoning presenting without a history of exposure: A case report / L. Bennetto, L. Powter, N. J. Scolding // J. Med. Case Reports. 2008. Vol. 22, № 2. Р. 118.
86.Benignus V. A. Behavioral effects of carbon monoxide: metaanalyses and extrapolations / V. A. Benignus // J. Appl. Physiol. 1994. Vol. 76, № 3. Р. 1310-1316.
87.Birkenhäger-Gillesse E. G. Carbon monoxide poisoning; psychotic depression brought on by a new kitchen / E. G. Birkenhäger-Gillesse, M. F. van der Poel // Tijdschr. Psychiatr. 2008. Vol. 50, № 4. Р. 235-239.
88.Bowles A. Non-fire carbon monoxide-related deaths, Oklahoma 1994-2003 / A. Bowles, S. Mallonee // J. Okla. State Med. Assoc. 2007. Vol. 100, № 10. Р. 376-379.
89.Brain injury after acute carbon monoxide poisoning: early and late complications / C. P. Lo, S. Y. Chen, K. W. Lee et al. // Am. J. Roentgenol. 2007. Vol. 189, № 4. Р. 205-211.
90.Calvert J. W. Hyperbaric oxygen and cerebral physiology / J. W. Calvert, J. Cahill, J. H. Zhang // Neurol. Res. 2007. Vol. 29, № 2. Р. 132-141.
91.Carbon monoxide inhalation reduces skeletal muscle fatigue resistance / C. I. Morse, L. J. Pritchard, R. C. Wüst et al. // Acta Physiol. (Oxf) . 2008. Vol. 192, № 3. Р. 397-401.
92.Carbon monoxide levels experienced by heavy smokers impair aerobic capacity and cardiac contractility and induce pathological hypertrophy / A. Bye, S. Sørhaug, M. Ceci et al. // Inhal. Toxicol. 2008. Vol. 20, № 7. Р. 635-646.
93.Carbon monoxide poisoning: a case report of reversible cardiormyopathy / G. Swank, A. C. Jain, A. P. Morise et al. // W. V. Med. J. 2004. Vol. 100, № 6. Р. 228-231.
94.Carbon monoxide poisoning in Florida during the 2004 hurricane season / D. Van Sickle, D. S. Chertow, J. M. Schulte et al. // Am. J. Prev. Med. 2007. Vol. 32, № 4. Р. 340-346.
95.Carbon monoxide poisoning in the autopsy material of the Department of Forensic Medicine, Medical University of Bialystok in years 1998-2003 / Z. Wardaszka, A. Niemcunowicz-Janica, J. Janica et al. // Arch. Med. Sadowej. Kryminol. 2005. Vol. 55, № 1. Р. 42-46.
96.Carbon monoxide poisoning: two cases of assessment by magnetization transfer ratios and 1H-MRS for brain damage / H. Kado, H. Kimura, T. Murata et al. // Radiat. Med. 2004. Vol. 22, № 3. Р. 190-194.
97.Carbon monoxide related deaths United States, 1999-2004 // MMWR Morb Mortal Wkly Rep. 2007. Vol. 56, № 50. Р. 1309-1312.
98.Carbon monoxide-releasing molecules: a pharmacological expedient to counteract inflammation / M. J. Alcaraz, M. I. Guillen, M. L. Ferrandiz et al. // Curr. Pharm. Des. 2008. Vol. 14, № 5. Р. 465-472.
99.Cardiovascular effects of carbon monoxide poisoning / N. Kalay, I. Ozdogru, Y. Cetinkaya et al. // Am. J. Cardiol. 2007. Vol. 99, № 3. Р. 322-324.
100. Cardiovascular manifestations of moderate to severe carbon monoxide poisoning / D. Satran, C. R. Henry, C. Adkinson et al. // J. Am. Coll. Cardiol. 2005. Vol. 45, № 9. Р. 1513-1516.
101. Chekulaeva U. The effect of hypoxia on 5’-nucleotidase activity in synaptosomes of the right and left rat brain hemispheres: Abstr. Univ. Newcastle upon Tyne Designat. Meet. Cell. Signall., Newcastle upon Tyne, 20-21 Nov., 1996 / U. Chekulaeva, N. Nalivaeva // J. Physiol. Proc. 1997. Vol. 499. P. 41-42.
102. Chemical poisonings among Krakow inhabitants in 1972 and 2002 / D. Targosz, K. Sancewicz-Pach, B. Szkolnicka et al. // Przegl. Lek. 2004. Vol. 61, № 4. Р. 251-255.
103. Chronic carbon monoxide exposure increases electrocardiographic P-wave and QT Dispersion / I. Sari, S. Zengin, O. Ozer et al. // Inhal. Toxicol. 2008. Vol. 20, № 9. Р. 879-884.
104. Chronic inhalation of carbon monoxide: effects on the respiratory and cardiovascular system at doses corresponding to tobacco smoking / S. Sеrhaug, S. Steinshamn, O. G. Nilsen et al. // Toxicology. 2006. Vol. 228, № 2-3. Р. 280-290.
105. Cook M. Unintentional carbon monoxide poisoning in Colorado / M. Cook, P. A.