ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

СИЛАДІЙ Іван Михайлович

УДК 378.091.12- 051:37.091.113(043.3)

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ
ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор філософських наук,
професор, дійсний член НАПН України,
член-кореспондент НАН України
Андрущенко В.П.

Київ - 2012

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ ЯК СОЦІАЛЬНА І ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА…………………………………………………………………...……11
1.1. Поняття «управління» та «менеджмент»……………………………….11
1.2. Поняття, природа та сутність «управління освітою», дискусії навколо нього у сучасній філософсько-педагогічній літературі………………………….16
1.3. Наукове забезпечення управління освітою…………………………….22
1.4. Системність управління освітою………………………………………..29
1.5. Проблема впровадження інновацій в освіті……………………………36
1.6. Економічні, політичні та соціокультурні аспекти управління освітою 43
Висновки до першого розділу………………………………………………..49
РОЗДІЛ 2. ФАХОВА ПІДГОТОВКА МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ ДЛЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ»……53
2.1. Тоталітарний підхід до управління освітою……………………………53
2.2. Теорії демократичного підходу до управління освітою……………….60
2.3. Особливості демократичного управління освітою…………………….74
2.4. Потреба, природа і сутність державно-громадського управління освітою………………………………………………………………………………83
2.5. Підготовка управлінських кадрів для системи державно-громадського управління освітою……………………………………………………………….124
Висновки до другого розділу………………………………………………..155
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ОСНОВ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТИ ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ……………………………………………………………………..158
3.1. Критерії відбору менеджера освіти до управлінської діядьності……158
3.2. Тест ділової спрямованості менеджера освіти «ДСМО»…………….167
Висновки до другого розділу………………………………………………..188
ВИСНОВКИ………………………………………………………….………191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………196

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сучасний період розвитку людства ввійде в історію як потужний крок уперед у напрямку новітніх технологій в усіх сферах, що є доказом сили людського розуму в його прикладному значенні, здатності інтелектуальними здобутками, втіленими у практичну діяльність, значно полегшувати людське життя. Проте, цей етап розвитку ознаменований і втратою ціннісних орієнтацій, аксіологічно-екзистенційною кризою людства, яка знаходить своє відображення і в освітній сфері. Прагнення до технологізації, інформатизації навчального процесу змінює пріоритети освіти, зміщує акценти на розвиток інтелектуальної, а не духовної сфери особистості. Саме тому, на сьогодні зростає важливість гуманізаці педагогічної освіти, її олюднення в умовах глобалізаційних змін, що дасть можливість інтелігентній, освіченій і високоморальній особистості виховувати на таких засадах підростаюче покоління.
Актуальність реформування системи освіти зумовлена декількома, тісно пов'язаними між собою, тенденціями розвитку сучасної цивілізації, а саме:
- глобалізацією, яка є об'єктивною реальністю і потребує від національних систем вищої освіти нової цільової орієнтації, що враховувала б потребу в міжнародній солідарності на цінностях загальнолюдської етики;
- інтелектуалізацією діяльності: підвищення ролі розумової праці в більшості систем діяльності, які існують, а тим паче, у формуванні нових;
- інформатизацією суспільства, яка призводить до змін соціальних пропорцій і висуває на перший план проблему володіння інформацією і знаннями. Інформаційні технології стають одним із важливих інструментів формування потреб, інтересів, поглядів, ціннісних установок, інструментом впливу на світогляд людини, механізмом виховання і навчання;
- прискоренням часу чи «стисненням історичного часу», яке відображає тенденції прискорення суспільного й економічного розвитку світового суспільства і яке потребує високого рівня розвитку динамічності й адаптивності до умов інтенсивних глобальних змін у світі;
- «етнічним ренесансом», який проявився у збільшенні етноцентричних тенденцій у суспільстві, в посиленні уваги до культури своєї етнічної групи, до моральних цінностей і ідеалів, традицій, обрядів, фольклору, мови, в прагненні до етнокультурної ідентифікації.
Глибокі зміни, які останнім часом відбуваються в системі освіти в світі, отримали звучну назву «освітня революція». Розв'язання актуальних проблем вищої професійної освіти і науки в сучасній Україні органічно пов'язане з забезпеченням безпеки країни, пошуком оптимальних шляхів виходу з кризи, створенням позитивних умов для стійкого розвитку суспільства і творчої самореалізації його громадян, тому проблеми освіти останнім часом потрапили в центр суспільних дискусій. До числа основних причин, що викликають негативні зміни освіти як соціального інституту, відносять протиріччя між зростаючою динамікою розвитку виробництва (появою нових технологій), суспільства і цивілізації в цілому і природною консервативністю педагогічної системи, її схильністю до функціонування в незмінному режимі. Мета сучасного університету - виховати особистість громадянина, людину гуманістичну, духовно-моральної орієнтації, яка б володіла сучасними антропологічними знаннями, спеціаліста в одній із галузей наук.
У контексті сучасної соціально-економічної ситуації підвищення професіоналізму кадрів передбачає, в першу чергу, переборення ситуації, коли сьогоднішні ВНЗ готують спеціаліста вчорашнього дня; необхідна розробка і експериментальна апробація декількох моделей всебічного реформування моделей системи підготовки професійних кадрів - її організації, структури, змісту, принципів взаємозв'язку з освітньою практикою й інноваційними процесами в освіті. Разом з тим, очевидно, що оновлення вищої освіти неможливо повноцінно здійснювати без урахування провідних тенденцій розвитку сучасної теорії і практики: багаторівневості; гнучкості і варіативності; відкритості і полікультурного характеру, неперервності і врахування регіональних факторів.
На сьогодні серед основних тенденцій розвитку сучасної педагогічної освіти можна виділити наступні:
- безперервний професійний розвиток менеджера освіти, його постійне професійне вдосконалення;
- демократизація педагогічної освіти, всього устрою життєдіяльності педагогічних навчальних закладів, широке самоврядування;
- орієнтація на творчу діяльність, неповторну особистість менеджера освіти, забезпечення диференційованого індивідуально-творчого підходу до його підготовки;
- єдність соціально-етичного, загальнокультурного та професійного розвитку особистості менеджера освіти в умовах широкої гуманітаризації педагогічної освіти;
- гуманізація педагогічної освіти, дбайливе уважне ставлення до людини - суб'єкта спілкування, пізнання, соціальної творчості;
- єдність фундаментальної і практичної спрямованості в цілісному процесі підготовки менеджера освіти;
- постійне вдосконалення системи педагогічної освіти, що передбачає відвертість, гнучкість, варіативність, динамічність змін у змісті, формах і методах підготовки менеджера освіти відповідно до вимог сучасності та прогнозів на майбутнє;
- єдність і спадкоємність у роботі шкіл, педагогічних навчальних закладів, органів освіти, громадських організацій, інститутів підвищення кваліфікації щодо формування і вдосконалення майстерності менджера освіти;
- спрямованість змісту, форм і методів підготовки менеджера освіти на широке використання нових інформаційних технологій.
Провідною є тенденція до переходу від функціональної (технократичної) парадигми навчання з притаманним їй набором готових знань, репродуктивного мислення до особистісно-гуманітарної парадигми, при якій досвідченість у професійній сфері стає невід'ємною частиною загальнокультурного особистісного розвитку індивіда. Гуманізація і гуманітаризація освіти виступають у цій парадигмі основними стратегічними напрямками діяльності вищої школи, однак їх втілення в навчально-виховний процес ускладнюється, перш за все, недостатньою розробкою сутності гуманітаризації освіти як соціально-педагогічного феномену і принципів її реалізації - основних цілей, які зумовлюють напрямок пошуку в побудові нової технології освіти.
Нові парадигми професійної підготовки мають утворюватися на інформаційно-комунікаційних технологіях на основі нових підходів і стратегій. На сьогодні на зміну інформаційно-проблемним формам навчання приходить евристично-пошуковий підхід, а система освіти набуває гуманоцентричної орієнтації, що формують і розвивають особистісний і фаховий потенціал фахівця не лише у сфері теорії та методики педагогічної освіти.
Визначною ознакою розвитку національної системи освіти є розбудова на компетентнісно орієнтованій основі, що зумовлено кількома причинами. По-перше, найважливішою проблемою сучасної освіти, що вимагає негайного розв’язання на фундаментальному рівні, є не тільки проблема професійної підготовки майбутнього фахівця, тобто не надання людині певної суми знань, а її розвиток, становлення особистості, формування мотивації та навичок до самонавчання. Про суспільну зацікавленість у таких спеціалістах свідчать публікації зарубіжних і вітчизняних учених з питань їх підготовки, в них йдеться про менеджерів освіти європейського рівня з міжкультурною компетентністю. По-друге нові сучасні тенденції в педагогіці вимагають від науковців не тільки ґрунтовного оновлення психолого-педагогічної підготовки менеджерів освіти нової генерації, здатних не тільки здійснювати діяльність на основі використання новітніх технологій, але й брати на себе відповідальність за її реалізацію.
Відсутність спеціальних досліджень проблем підготовки менеджерів освіти до управлінської діяльності зумовлюють актуальність і доцільність теми дослідження «Професійна підготовка менеджерів освіти до управлінської діяльності».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема і зміст дисертаційного дослідження є складовою частиною комплексної науко-во-дослідної теми «....................................................................................... » кафедри соціальної філософії та філософії освіти Національного педа¬гогічного університету імені М.П. Драгоманова з наукового напряму «Дослідження гуманітарних наук» (протокол № 5 від 25.12.2003 р.).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 6 від 25.01.2012 р.) і узгоджена в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 1 від 30.01.2012 р.).
Мета дослідження -
Для досягнення мети дослідження і перевірки гіпотези ставились такі завдання:
Об’єкт дослідження
Предмет дослідження
Методи дослідження. Для перевірки гіпотези та розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи: теоретичні: вивчення та аналіз філософської, психологічної, соціологічної, педагогічної і спеціальної літератури з метою виявлення різних точок зору на проблему, що вивчається, і визначення необхідних організаційно-педагогічних умов формування фахової компетентності майбутніх техніків-технологів під час вивчення професійно орієнтованих дисциплін; емпіричні: бесіда, анкетування, спостереження, вивчення документації, тестування; педагогічний експеримент з використанням різних педагогічних вимірювань (рейтинг, ранжування, багатофакторний аналіз), які допомогли одержати кількісні дані про рівень сформованості фахової компетентності; математичні методи: статистична обробка одержаних даних.
Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягають у тому, що:
- вперше визначено структуру фахової компетентності техніка-технолога, що містить етично-поведінковий, соціальний, мотиваційний, когнітивний і процесуальний компоненти, які складають інтеграційну єдність і формуються блоками основних компетенцій: загальнокультурних, соціально-психологічних, загальнопрофесійних і спеціальних;
- запропоновано, обгрунтовано і перевірено організаційно-педагогічні умови (поєднання компетентнісного та особистісно-діяльнісного підходів під час вивчення професійно-орієнтованих дисциплін; урахування в змісті професійно-орієнтованих дисциплін вимог роботодавця, інновацій у техніці, технологіях виробництва, організації праці; інтеграція знань з дисциплін циклів математичної, природничо-наукової та професійно-практичної підготовки); розроблені критерії (мотиваційно-ціннісний, змістово-когнітивний, операційно-діяльнісний, особистісно-корпоративний), показники та рівні (низький неприпустимий, низький припустимий, середній і високий) сформованості фахової компетентності; запропонована модель професійної підготовки майбутнього техніка-технолога;
- удосконалено зміст та форми викладання професійно орієнтованих дисциплін у професійній підготовці майбутніх техніків-технологів за рахунок уведення тем про інновації в обладнанні та технологіях виробництва і використання інноваційних технологій навчання;
- подальшого розвитку отримали ідеї поєднання компетентнісного, діяльнісного та особистісно зорієнтованих методологічних підходів за рахунок використання інтерактивних методів навчання.
Практична значущість дослідження полягає в тому, що розроблені та успішно впроваджуються в освітній процес посібники „Основи електротехніки”, „Теплове устаткування сучасних закладів ресторанного господарства”; методичні матеріали з проведення круглих столів, ділових ігор та ін., які включені в зміст навчальних програм з професійно орієнтованих дисциплін. Посібник і методичні матеріали будуть корисними для викладачів ВНЗ, що готують фахівців для галузі харчового виробництва.
Впровадження результатів дослідження. Основні положення дослідження впроваджено в навчальний процес Інституту соціології, психології таі управління Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 209 від 07.09.11р.), Житомирського державного університету (довідка № 289 від 20.10.2011 р.), ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (довідка № 347 від 25.10.20011 р.).
Особистий внесок в полягає в тому, що дисертанту .
Апробація результатів дослідження здійснювалась на: науково-практичному форумі «Стратегія розвитку екологічної освіти в Україні» (Київ, 2011); Всеукраїнському науково-методичному семінарі «Інноваційні технології в дошкільній освіті: духовний розвиток дитини» (Київ, 2011); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасне дошкілля: реалії та перспективи (Київ, 2011); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Управлінські інновації: теорія та практика» (Тернопіль, 2011); І Українській педагогічній студії «Освіта і культура як запорука сталого демократичного розвитку суспільства» (Київ-Луцьк-Рівне, 2012);
Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено у 16 публікаціях (з них 15 одноосібних), з яких 2 навчальні посібники, 13 статей у наукових фахових виданнях, 1 матеріали науково-практичної конференції.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, який містить 207 назв, з них 17 іноземною мовою, 13 додатків на 75 сторінках. У роботі містяться 6 рисунків на 4 сторінках, 11 таблиць на 9 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках тексту, загальний обсяг дисертації – 274 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено його мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі
У другому розділі
У третьому розділі „Експериментально-дослідна перевірка ефективності організаційно-педагогічних умов формування фахової компетентності”
ВИСНОВКИ
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ
АНОТАЦІЇ
Силадій І.М. Професійна підготовка менеджерів освіти до управлінської діяльності. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2012.
Дисертацію присвячено проблемі

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Визначною ознакою розвитку національної системи освіти є її розбудова на компетентнісно орієнтованій основі, що зумовлено кількома причинами. По-перше, найважливішою проблемою сучасної освіти, що вимагає негайного розв’язання на фундаментальному рівні, є не тільки проблема професійної підготовки майбутнього менеджера освіти, тобто не надання людині певної суми знань, а її розвиток, становлення особистості, формування мотивації та навичок до самонавчання. Про суспільну зацікавленість у таких спеціалістах свідчать публікації зарубіжних і вітчизняних учених з питань їх підготовки, в них йдеться про менеджерів освіти європейського рівня з міжкультурною компетентністю. По-друге нові сучасні тенденції в педагогіці вимагають від науковців не тільки ґрунтовного оновлення психолого-педагогічної підготовки менеджерів освіти нової генерації, здатних не тільки здійснювати діяльність на основі використання новітніх технологій, але й брати на себе відповідальність за її реалізацію.
2. Одним із найважливіших завдань, які постають на сьогодні перед національною системою освіти, яка переходить на державно-громадські принципи управлінської самоорганізації, є підготовка менеджерів для забезпечення власної життєдіяльності, функціональності та розвитку. Процес становлення системи державно-громадського управління у сфері освіти може бути здійснено за умови системного підходу до аналізу реального стану справ, що має враховувати ступінь готовності учасників освітнього процесу до розвитку самоврядування та стан науково-методичної та нормативно-правової бази. А розвиток та процвітання незалежної, вільної держави можливі тільки за умови гармонійного поєднання двох складових державно-громадського управління та максимально докладених зусиль усіх причетних суб’єктів системи управління освітою.
Виходячи з повноважень керівника навчального закладу, що є законодавчо закріпленими, варто наголосити, що як перед представником громадськості на останнього покладено реалізацію наступних функцій: отримує з боку трудового колективу пропозиції щодо відкликання з посади декана факультету або керівника іншого структурного підрозділу з подальшим прийняттям відповідного рішення; підтримує і допомагає органам студентського самоврядування у вирішенні питань із забезпечення приміщеннями, обладнанням, документацією, коштами; отримує рекомендації від громадської ради на основі проведення її членами заходів, пов’язаних з незалежним зовнішнім експертним контролем та оцінюванням якості освітніх послуг, що надаються університетом. В подальшому відбувається обговорення та прийняття відповідних рішень; разом із профспілковими організаціями подає на затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує його; у випадку виконання ролі голови громадських рад, отримує на розгляд рекомендації від членів основного складу стосовно питань вищої, професійно-технічної, дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти; у випадку виконання ролі голови громадської ради, підписує документи від імені громадської ради; представляє громадську раду у відносинах з Кабінетом Міністрів України, центральними і місцевими органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації.
Написані функції, в першу чергу, стосуються керівника вищого навчального закладу. Загалом, можна помітити таку тенденцію, що від вищої до дошкільної і позашкільної освіти (проміжними в ланцюгу виступають загальна середня і професійно-технічна освіта) частка громадського управління на тлі державного зменшується. З чим це пов’язано - ще належить детально проаналізувати, проте очевидною в цій картині є роль студентства як найактивнішої соціальної групи, а також науковців як інноваторів освіти, які виявляють і популяризують всі прогресивні тенденції.
3. Потреби й інтереси менеджерів освіти змінюються з переходом з одного ступеня кар'єри на іншу, одночасно змінюються й кваліфікаційні вимоги до них. Навчальні заклади й освітянські управлінські організації мають диференційовані системи управління кар'єрою для співробітників на початкових, проміжних і фінальних стадіях зростання: стадія молодого фахівця. Керівники і фахівці з управління персоналом повинні сприяти перетворенню цих «задатків» на корисні для навчального закладу, організації, установи якості. Тому слід ретельно підходити до призначення молодого фахівця на першу посаду, де він відчуватиме підтримку досвідченіших співробітників і одночасно відчувати необхідність ухвалення самостійних і відповідальних рішень; початкові ступені кар'єри. На цій стадії йому повинні бути надані широкі можливості для індивідуального вибору напрямів підвищення кваліфікації. Велике значення мають також кваліфіковані ради наставників про найцікавіші варіанти розвитку кар'єри; початок управлінської діяльності. У міру накопичення управлінського досвіду слід переходити до тонших методів оцінки навичок, які необхідно розвивати для заняття керівних посад у конкретних сферах діяльності. Велике значення на цій стадії мають горизонтальні переміщення, які дозволяють сформувати «об'ємне» сприйняття загальнокорпоративної діяльності; рання ідентифікація потенційних лідерів дозволяє дати майбутнім менеджерам освіти всебічну підготовку до моменту їх висунення на керівні посади. Фахівці з управління персоналом повинні уважно стежити за всіма формами підготовки і службовими переміщеннями потенційних лідерів; вищі рівні управління. На цьому рівні необхідна спеціальна підготовка для формування у менеджерів освіти стратегічного бачення, відчуття відповідальності за положення справ у своїй галузі, а не тільки в окремих її підрозділах. Велике значення також має регулярне проведення опитувань співробітників і надання вищому керівництву розгорненої інформації про положення справ. Без ефективного зворотного зв'язку у вищих менеджерів освіти часто створюється враження, що їх погляди і оцінки розділяють на всіх рівнях управління.
4. Для якісного управління освітою необхідно розробити умови підготовки менеджерів освіти до управлінської діяльності; здійснити пошук, освоєння і впровадження інноваційних підходів, методів, технологій і форм інформаційно-методичного забезпечення управління освітою рівні; забезпечити функціонування механізму прийняття управлінських рішень з поліпшення управління освітою на основі сформованих банків даних і методичних розробок.
Все сказане вище забезпечує системність в управлінні освітою. Цілісність же системи управління розвитком освіти задають системоутворюючі зв’язки: інформаційна забезпеченість, ресурсозабезпечення, організаторська діяльність суб’єкта керування по пріоритетних напрямках, взаємодія із зовнішнім середовищем. Крім того, управління розвитком освіти є неможливим без дослідження реальної практики змісту й освітніх підсистем.
Особливого значення набувають підготовка і перепідготовка менеджерів освіти з урахуванням завдань національної доктрини системи освіти. Рівень кваліфікації управлінського персоналу є одним із ключових факторів успішності управління освітньою системою.
5. Основною проблемою сучасного менеджменту загальноосвітнього навчального закладу є підготовка адекватних вимогам державно-громадського управління та функціонально ефективних кадрів, які були б здатними в демократично-діалогічному режимі забезпечувати розвиток навчального закладу, утворювати управлінське середовище, в якому знаходили б вираження як державні вимоги до якості освіти, так і громадські, регіональні, індивідуальні потреби в її інноваційному розвиткові.
Складність переходу до державно-громадського управління освітою полягає ще й у тому, що ключові управлінські рішення тепер вимагають погодження позицій багатьох суб’єктів управління, а для цього необхідно підготувати ефективних менеджерів, шкільних управлінців, які були б здатні демократичними методами забезпечувати таку погодженість.
6. Процес впровадження, становлення та розвитку державно-громадського управління освітою неможливий без першочергового формування цілісної та ефективної системи підвищення кваліфікації менеджерів, які фактично і повинні забезпечувати розвиток інноваційно-гуманістичних форм управління загальноосвітніми навчальними закладами. При цьому, необхідно на національному рівні сформулювати концепцію, форми і методи впровадження цілісної системи підвищення кваліфікації для менеджерів освіти, а також виробити науково-методичне забезпечення, яке найактивніше сприятиме інноваційній методиці впровадження та розвитку державно-громадського управління освітою на місцях.
Ще однією необхідною умовою становлення і розвитку системи державно-громадського управління освітою є підвищення управлінської грамотності і компетентності батьківської громадськості, адже лише завдяки її участі в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом відбувається підключення місцевої громади до розв’язання проблем школи, створюється ефект глибокого взаємозв’язку управлінських зусиль, які чиняться як з боку адміністрації школи, так і з боку громадськості, яка прагне визначати основні смислоціннісні топоси освіти та виховання, піклуватися про добробут і безпеку дітей, допомагати їм в отриманні якіснішої освіти та конкретних освітніх послуг.
Викладені в дослідженні теоретичні та експериментальні результати не претендують на вичерпне розв’язання проблеми підготовки менеджерів освіти до управлінської діяльності. Подальшого дослідження потребують питання використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовку менеджерів освіти до управлінської діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеева М.Б. Многоцелевое управление высшим образовательным комплексом / М.Б. Алексеева. – С.-Петерб.: гос. инж.-строит. акад., 2000. – 202 с.
2. Андрущенко В.П. Освітня політика (огляд порядку денного) / В.П Андрущенко, В.Л Савельєв. – К.: «МП Леся», 2010. – 368 с.
3. Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій / В.П. Андрущенко, М.І. Михальченко – Київ: Генеза, 1996. – 368 с.
4. Андрущенко В.П. Філософія політики: Підручник / В.П. Андрущенко, В.С. Бакіров, М.І. Бойченко, Л.В. Губерський. – К.: Знання України, 2003. – 400 с.
5. Антонова Е. Упровадження державно-громадського управління / Е. Антонова // Державно-громадське управління школою / упоряд. М.К. Голубенко. − К.: Шкільний світ, 2010. − С. 55 − 57.
6. Арендт Х. Начала тоталитаризма / Х. Арендт // Антология мировой политической мысли. Т.2 / Отв. ред. Т.А. Алексеева. – М.: Мысль, 1997. – С. 620-628.
7. Аристотель. Сочинения в 4-х т. - Т. 3. / Аристотель; [В.Ф. Асмус (ред.)] – М.: Мысль, 1975. – 550 с. – (АН СССР; Институт философии).
8. Арон Р. Демократия и тоталитаризм / Р. Арон. – М.: Изд-во "Текст", 1993. – 494 с.
9. Афанасьев В. Г. Социальная информация / В.Г. Афанасьев. – М.: Наука, 1994. – 200 с.
10. Батышев С.Я. Научная организация учебно-воспитательного процесса / С.Я. Батышев. – М: Высшая школа, 1997. – 456 с.
11. Батищев Г.С. Введение в диалектику творчества / Г.С. Батищев – СПб.: РХГИ, 1997. – 464 с.
12. Берг А.И. Информация и управление / А.И. Берг, Ю.И. Черняк – М.: Экономика, 1996. – 361 с.
13. Берг А.И. Управление. Информация. Интеллект / А.И. Берг, Б.А. Бирюков, Е.С. Геллер, Г.Н. Поваров. – М.: Мысль, 2006. – 383 с.
14. Березняк Є. Директор школи і учитель / Є. Березняк // Рідна школа. − 1994. − № 10. − С. 70 − 72.
15. Библиотека управляющего пресоналом: мировой опыт. Менеджмент человеческих ресурсов: Обзорная информация / Сост. В.И. Яровой. Под. ред. Г.В. Щекина. – К.: МАУП, 1995. – 104 с.
16. Библиотека управляющего пресоналом: мировой опыт. Профессиональная ориентация, подготовка и оценка персонала: Обзорная информация / Сост. В.И. Яровой. Под. ред. Г.В. Щекина. – К.: МАУП, 1995. – 120 с.
17. Блейк Р.Р. Научные методы управления / Р.Р. Блейк, Д.С. Моутон. – Киев: Наук. думка, 1990. – 254 с.
18. Бойко В. Що таке студентське самоврядування? / В.Бойко / [Електронний ресурс] /. – Режим доступу : http://www.khpg.org/index.php?id=1007569281
19. Бойчук П.М. Творчий портрет сучасного директора школи в контексті його управлінської діяльності / П.М. Бойчук // Забезпечення якості освіти в ЗНЗ: Матеріали Всеукраїнської конференції (16 − 17 квітня 2008 р.) / укладач Л.О. Щоголєва. − Луцьк: ПВД «Твердиня», 2008. − С. 150 − 153.
20. Большая Советская Энциклопедия. 3-е изд. – М.: Эксмо, 2008. – 672 с.
21. Бочаров М.К. Наука управления. Новый подход (Точка зрения ученого) / М.К. Бочаров. – М.: Знание, 1990. – 342 с.
22. Бочкарев В.И. Государственно-общественное управление образованием: каким ему быть? / В.И.Бочкарев / Педагогика школьная, 2001. – №2. – С.9-13.
23. Булгаков С. Н. Соч в 4-х т. Т.1. / С. Н. Булгаков – М.: «Наука», 1993. – 595 с.
24. Венгеров А.В. Теория государства и права / А.В. Венгеров. – М.: Юриспруденция, 2000. – 528 с.
25. Волкова Н.П. Педагогіка: навч. посібник / Н.П.Волкова – К.: Академія, 2003. – 576 с.
26. Всеукраїнська громадська організація «Громадська Рада освітян і науковців України» (ГРОНУ) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gronu.edu-ua.net
27. Всеукраїнська студентська рада: Офіційний веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vsr-mon.org.ua/home/aboutvsr
28. Вятр Е. Типология политических режимов / Е. Вятр // Лекции по политологии. – Таллинн: Панор-Пресс, 1991. – С. 55-63.
29. Гаджиев К.С. Политология / К.С. Гаджиев. – М.: Логос, 2001. – 488 с.
30. Гаднелев, К.С. Тоталитаризм как феномен XX века / К.С. Гаднелев // Вопросы философии. - 1992. – № 2. – С. 3-16.
31. Гальчинський А., Єщенко Л. Економічна теорія: Підручник / А. Гальчинський, Л. Єщенко. – К.: Вища шк. – 2007. – С. 183.
32. Гаєвська Л. Державно-громадське управління освітою: теоретичний аспект / Лариса Гаєвська // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. − 2007. − № 4. − С. 37 − 47.
33. Глазунов А.В. Все ли нестабильные процессы управляемы? / А.В. Глазунов // Методы менеджмента качества. – № 4. – 2002. – С. 35-37.
34. Глухова Л.В. Управление инновационной деятельностью предприятий с использованием методов структурного анализа и синтеза. Монография / Л.В. Глухова. - М.: Изд-во ИКиП, 2010. - 164 с.
35. Гоббс Т. Левиафан / Т. Гоббс. – М.: Мысль, 2001. – 478 с.
36. Гомеров И.Н. Государство и государственная власть: предпосылки, особенности, структура / И.Н. Гомеров. – М.: ЮКЕА, 2000. – 371 с.
37. Горностаєва Л.В. Якісна освіта як складова системи державно-громадського управління школою / Л.В. Горностаєва // Якісна освіта ХХІ століття: проблеми і пошуки: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-методичної конференції 14 березня 2009 року. − У 2-х томах. − Том 2. − Донецьк: Видавництво ДонНУ, 2009. − С. 59 − 64.
38. Грабовський В.А. Державно-громадське управління загальною середньою освітою на районному рівні. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління. Спеціальність: 25.00.02 − механізми державного управління / В’ячеслав Грабовський. − К., 2006. − 23 с.
39. Гречка Я.Р. Особливості державно-громадського управління освітою в Польщі. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління. Спеціальність: 25.00.02 − механізми державного управління / Яна Гречка. − К., 2009. − 18 с.
40. Грицанов А.А. Новейший философский словарь / А.А. Грицанов // Научное издание. – Минск: В.М. Скакун, 1999. – 896 с.
41. Грицяк Л.Д. Державно-громадське управління розвитком освіти на державному, регіональному та інституціональному рівнях / Леся Грицяк, Людмила Калініна // Стратегічні пріоритети. − 2009. − № 3 (12). − С. 59 − 66.
42. Громадська рада з оцінювання випускників [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.duep.edu/section/student/social-council/uk.html
43. Даниленко Л. Менеджмент інновацій в освіті / Лідія Даниленко. – К.: Шк. світ, 2007. – 120 с. – (Б-ка «Шк. світу»).
44. Джилас М. Лицо тоталитаризма / М. Джилас. – М.: Новости, 1992. – 534 с.
45. Дніпропетровський університет економіки та права імені Альфреда Нобеля: Офіційний веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.duep.edu/section/student/student-rada/uk.html
46. Довбиш І. Модель державно-громадського управління загальноосвітнім навчальним закладом / Іван Довбиш // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 258: Педагогіка та психологія. − Чернівці: «Рута», 2005. − С. 49 − 57.
47. Довбиш І. Модель державно-громадського управління ЗНЗ / І. Довбиш // Директор школи, ліцею, гімназії. − 2006. − № 1. − С. 69 − 75.
48. Друкер П. Задачи менеджмента в XXI веке / П. Друкер. – Москва-Санкт-Петербург-Киев: Издательский дом «Вильяме», 2001. – 270 с.
49. Жданов Г.Б. Физика и общество: философия и наука / Г.Б. Жданов // Вопросы философии. Научно-теоретич. журнал. – М.: Наука, 1993. - №8. - С.105-112.
50. Ермолаева О.Я. Социально-психологический подход к изучению государственного управления / О.Я Ермолаева, П.Н. Лебедев // Психол. журнал. – 1987. – №.8. – С.21-31.
51. Єсьман І.В. Інноваційні форми роботи з батьками учнів у сучасному освітньому закладі / І.В.Єсьман // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школі. – 2009. – № 2. – С. 160–164.
52. Жебровський Б. Професійна готовність директора школи до управлінської діяльності / Борис Жебровський // Педагогічні новації столичної освіти: науково-методичний щорічник. − 2. − Київ, 2002. − С. 20 − 32.
53. Зайченко О.І. Шляхи розвитку державно-громадського управління в системі освіти // Теорія та методика управління освітою. – № 4. – 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ttmuo/2010_4/10zaymes.pdf
54. Закон України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 року № 2628-III // Голос України. – 2001. - 2 серпня. – № 136.
55. Закон України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР // Урядовий кур'єр, 09.08.2000 р.
56. Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 р. №1060-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 34. – С. 451.
57. Закон України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-XIV // Голос України. – 1999 р. – 24 червня.
58. Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III // Голос України. – 2002. – № 43.
59. Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02 №103/98-ВР // Урядовий кур'єр. Орієнтир. Інформаційний додаток. – 1998. – № 48-49.
60. Игрицкий Ю.И. Концепции тоталитаризма: уроки многолетних дискуссий на Западе / Ю.И. Игрицкий // История СССР. – 1990. – № 6. – С. 172-190.
61. Іовно Л. Управління школою шляхом взаємодії з громадськістю / Л. Іовно // Державно-громадське управління школою / упоряд. М.К. Голубенко. − К.: Шкільний світ, 2010. − С. 69 − 72.
62. Каменская Г.В. Генезис идей демократии / Г.В. Каменская // Социс. – 1994. – № 4. – С 29-40.
63. Кант И. Сочинения на немецком и русском языках / И. Кант – М.: «Ками», 1994. – 584 с.
64. Карпуленко М.О. Студентське самоврядування у вищих навчальних закладах Польщі як фактор демократизації вищої освіти / М.О.Карпуленко // Державне управління: теорія та практика. – 2010. - №1 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2010_1/index.htm
65. Кашкин С.Ю. Политический режим в современном мире. Понятие, сущность, тенденции развития / С.Ю. Кашкин. – М.: Юрист, 1993. – 139 с.
66. Ключник В. Взаємодія навчального закладу та громадськості в управлінні навчально-виховним процесом / В. Ключник, М. Бондаренко // Державно-громадське управління школою / упоряд. М.К. Голубенко. − К.: Шкільний світ, 2010. − С. 49 − 54.
67. Кобченко Л.С. Розвиток державно-громадського управління в закладах системи середньої освіти / Л.С. Кобченко // Держава та регіони. Серія. Державне управління. − 2009. − № 1. − C. 85 − 89.
68. Ковальська О.П. Шляхи реалізації завдань «Національної доктрини розвитку освіти України» щодо переходу від державного до державно-громадського управління освітою / О.П. Ковальська // Збірник наукових праць № 34. Частина ІІ. − Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2005. − С. 29 − 30.
69. Ковальчук В. Формування професійної готовності директора школи до ефективного управління загальноосвітнім навчальним закладом / Віра Ковальчук // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. Випуск ХХV. − Івано-Франківськ, 2008. − С. 165 − 168.
70. Коджаспиров Г. М. Педагогический словарь / Г. М Коджаспиров, А. Ю. Коджаспирова. – М. : ИКЦ «Март», 2000. – 153 с.
71. Комарова В.В. Демократия – конституционный императив / В.В. Комарова // Конституционное и муниципальное право. – 2009. – № 22. – С. 2-5.
72. Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти: Офіційний веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kno.rada.gov.ua
73. Коровка О. Шляхи вдосконалення взаємодії школи та батьківської громади в умовах сучасного виховного процесу / О. Коровка // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. − Випуск XLI / За заг. ред. проф. В.І. Сипченка. − Слов’янськ: СДПУ, 2008. − С. 158 − 166.
74. Королюк С.В. Особливості громадсько-державного управління в діяльності сучасної школи / C.В.Королюк // Теорія та методика управління освітою. – 2010. – № 3. – С.109-122.
75. Корчагіна Л.М. Навчання впродовж життя як пріоритетний напрямок модернізації управління освітою в Україні / Л.М. Корчагіна // Теорія та практика державного управління: Збірник наукових праць. − Х.: Видавництво РІ НАДУ «Магістр», 2008. − Випуск 3 (22). − С. 326 − 331.
76. Косицька О.М. Державно-громадське управління загальноосвітнім навчальним закладом як шлях до демократизації суспільства / О.М. Косицька // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Збірник наукових праць / За ред. Л.Л. Товажнянського, О.Г. Романовського. − Випуск 22 (26). − Харків: НТУ «ХПІ», 2009. − С. 120 − 129.
77. Кравчук Г.Т. Робота класного керівника з батьками: методичний посібник рекомендований для класних керівників шкіл, ліцеїв, гімназій, профтехучилищ / Г.Т. Кравчук // Партнерство школи, сім’ї та громадськості. – 2010. – 139 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: galinakravchuk.files.wordpress.com/2011/02/metod_robota_batku.docx
78. Кращенко Ю.П. Студентське самоврядування в освітньо-виховному середовищі вищої школи України та зарубіжжя / Ю. П. Кращенко // Полтавський регіон: на пульсі держави. Загальнополітичне, навчальне, довідкове, інформаційне видання. – №4(7), жовтень-грудень 2008. – Полтава: АСМІ. – С. 61 – 65.
79. Крисюк С. Державно-громадське управління освітою / С. Крисюк // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали науково-практичної конференції / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. − Том 3. − К.: Видавництво УАДУ, 2001. − С. 350 − 353.
80. Крисюк С. Державно-громадське управління освітою: стан, перспективи розвитку / Степан Крисюк // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 127: Педагогіка та психологія. − Чернівці: «Рута», 2001. − С. 87 − 97.
81. Кудрявцев, А.Ю. Политические режимы: критерии классификации и основные виды // Правоведение. - 2002. - № 1.- С. 195-205.
82. Кхол Й. Эффективность управленческих решений / Й. Кхол – М.: Прогресс, 2002. – 195 с.
83. Лазарєв В.С. Керування освітою на порозі нової епохи / В.С. Лазарєв // Педагогіка. – 1995. – № 5. – С. 34-37.
84. Лазарев В.С. Системное развитие школы. Издание второе / В.С. Лазарев – М.: Педагогическое общество России, 2003. – 304 с.
85. Лейпхарт А. Демократия в многосоставных обществах: сравнительное исследование / А. Лейпхарт. – М. : Аспект Пресс, 1997. – 287 с.
86. Линц Х.Х. Крушение демократических режимов. Кризис, разрушение и восстановление равновесия / Х.Х. Линц // Проблемы Восточной Европы. – 1993. – № 39/40. – С. 5-221.
87. Лист МОН України №1/13-168 від 19.04.2010 «Щодо переліку консультативно-дорадчих органів» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nss.org.ua/khto-radyt-ministerstvu-osvity-i-nauky-ukrayiny.
88. Мала академія наук: Офіційний веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://man.gov.ua/history.php
89. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы / А. Маслоу – М.: «Смысл», 1999. – 424 с.
90. Марченко М.Н. Курс лекций по теории государства и права / М.Н. Марченко. – М.: БЕК, 2001. – 562 с.
91. Медвідь В. Підвищення рівня управлінської культури керівників / В. Медвідь // Директор школи, ліцею, гімназії. − 2006. − № 6. С. 85 − 88.
92. Муссолини Б. Доктрина фашизма / Б. Муссолини // Антология мировой политической мысли. – М.: Мысль, 1997 – . С. 234-252.
93. Наказ «Про затвердження Примірного положення про батьківські комітети (раду) загальноосвітнього навчального закладу» від 02.06.2004 № 440 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mon.gov.ua/laws/MON_440_.doc
94. Наказ про затвердження Примірного положення про студентське самоврядування у вищих навчальних закладах України від 15.11.2007 №1010 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mon.gov.ua/laws/MON_1010_07.doc
95. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. - № 33.
96. Новгородцев П.И. Демократия на распутье / П.И. Новгородцев. – Москва, 2000 // Политология : хрестоматия. – Москва : Гардарики, 2000. – С. 368-375.
97. Нозик Р. Анархия, государство и утопия / Р. Нозик. – М.: ИРИСЭН, 2008. - 424 с.
98. Ожегов С. И. Словарь русского языка изд. 2-е испр. и доп. / С.И. Ожегов . – М.: Гос. изд. иностр. и нац. словарей, 1995. – 908 с.
99. Оксфордский словарь английского языка. – М.: Баркалая и Ко. – 1994. – 913 с.
100. Павлов Н.С. Экономическая теория демократии Энтони Даунса / Н.С. Павлов // Вестник Московского университета. – 2006. – № 3. – С. 73-75.
101. Паламарчук В. Інновації в сучасній освіті / В. Паламарчук // Завуч. – 2006. – №10. – С.1-4.
102. Панарин А.С. Политология. Учебник для вузов / А.С. Панарин – М.: Гардарики, 2000. – 480 с.
103. Панкова Н.В. Управление организационными инновациями в высшем учебном заведении: Препринт / Н.В. Панкова. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 2001. – 122 с.
104. Парламентська асамблея Ради Європи / Рекомендація 1501 (2001) «Обов’язки батьків і вчителів у вихованні дітей» // Бюро інформації Ради Європи в Україні. - 2002. – Вип.9 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.khpg.org/index.php?id=1070821717
105. Перевезій Т.В. Специфіка управлінської діяльності директора школи та мотивація його професійного вдосконалення / Т.В. Перевезій // Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (28 − 30 жовтня 1998 року). − К.: МО України, АПН України, ДАККО, ІЗМН, 1998. − С. 190 − 193.
106. Пермінова Л. Принципова модель професійних умінь директора сучасної школи / Л. Пермінова // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 25. − Херсон: Айлант, 2001. − С. 171 − 175.
107. Платон. Государство / Платон. – Собрание сочинений в 4 т.- Т. 3. – М.: Мысль, 1994. – С. 79-420. – (Филос. Наследие).
108. Платон. Держава / Платон. – К.: Основи., 2005. – 355 с.
109. Попов А.В. Теория и организация американского менеджмента / А.В. Попов. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 152 с.
110. Проворова Є.М. Комунікативна компетентність вчителя музики: теорія і технологія. Монографія / Є.М. Проворова. - Київ, 2010. – 180 с.
111. Поташник М. Управление современной школой / М. Поташник, А. Моисеев // Директор школы. – 1997. – № 6. – С. 34–40.
112. Поташник М.М. Управление профессиональным ростом учителя в современной школе. Методическое пособие / М.М. Поташник. – М.: Центр педагогического образования, 2009. – 448 с.
113. Поташник М.М. Эксклюзивные аспекты управления школой / М.М. Поташник. – М.: Педагогическое общество России, 2011. – 320 с.
114. Пшеворский А. Переходы к демократии / А. Пшеворский. – Москва, 2000 // Политология : хрестоматия / Ред. М.А. Василик ; Сост. М.С. Вершинин. – Москва: Гардарики, 2000. – С. 672-691.
115. Рассоха И. Н. Тезисы о тоталитаризме / И.Н. Рассоха // Политические исследования (Полис). – 1995. – № 2. – С. 147-155.
116. Рибальченко І.М. Взаємодія з батьками / І.М. Рибальченко. – Х.: Основа, 2007. – 208 с.
117. Роберт Д. Демократия и ее критики / Д. Роберт – М.: РОССПЭН, 2003. – 576 с.
118. Рокар М. Трудиться с душой / М. Рокар, В.П. Агальцева. – М.: Междунар. отношения, 1990. – 344 с.
119. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре. Трактаты / Ж.-Ж. Руссо. – М.: «КАНОН-пресс», 1998. – 416 с.
120. Сагуйченко В.В. Підготовка керівників до державно-громадського управління школою в інституті післядипломної педагогічної освіти / В.В. Сагуйченко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць / Ред. кол. О.Г. Мороз, Н.В. Гузій (відповідальні редактори) та інші. − Випуск 3 (13). − К.: НПУ, 2005. − С. 263 − 265.
121. Сагуйченко В. Складники державно-громадського управління / В. Сагуйченко // Державно-громадське управління школою / упоряд. М.К. Голубенко. − К.: Шкільний світ, 2010. − С. 111 − 115.
122. Сагуйченко В.В. Філософське обґрунтування соціоцентричної переорієнтації сучасної школи / В.В. Сагуйченко // ФКЖ. − 2010. − № 35. − С. 137 − 146.
123. Сазонов М. І. Політологія / М. І Сазонов – Харків: «Фоліо», 1998 – 790 с.
124. Сафаров Р.А. Общественное мнение в системе советской демократии / Р.А. Сафаров. – М.: Знание, 1982. – 63 c.
125. Сахаров А. Революционный тоталитаризм в нашей истории / А. Сахаров // Коммунист.- 1991.- № 5. – С.60-71.
126. Севрук А.И. Информационное обеспечение качества образования на муниципальном уровне управления / А.И. Севрук // Педагогика. – 2003. – № 1. – С. 41-46.
127. Серджіованні Т. Керування освітою і шкільне врядування / Т. Серджіованні, М. Барлінгейм, Ф. Кумз, П. Тарсон. – Львів: Літопис. – 2002. – 440 с.
128. Сингаївська І.В. Зростання психологічної компетентності керівника освітньої організації у процесі підвищення кваліфікації / І.В. Сингаївська // Актуальні проблеми психології. − Т. 1: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. Частина 24 / За ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. − К.: Видавництво «А.С.К.», 2009. − С. 87 − 91.
129. Система роботи з батьками: модель співпраці міського відділу освіти і навчальних закладів / ред. рада: Т. Вороніна, І. Стеценко, М. Мосієнко та ін. – К. : Шк. світ, 2008. – 128 с.
130. Сластенин В. Педагогика: учеб.пособ. для студ. высш. пед. учеб. заведений / В. Сластенин, И. Исаев, Е. Шиянов. – М.: Академия, 2002. – 576 с.
131. Собко Н.А. Державно-громадське управління сучасним навчальним закладом / Н.А. Собко // Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку: Матеріали Міжвузівської науково-практичної конференції (11 жовтня 2007 р.) − Хмельницький: ХГПА, 2007. − С. 224 − 227.
132. Соловьёв А.И. Политология. Политическая теория, политические технологии / А.И. Соловьёв. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 559 с.
133. Сорочан Т. Підготовка керівників до роботи в умовах реформування галузі / Т. Сорочан // Директор школи. − 2004. − № 6. − С. 7.
134. Степин В. С. Культура / В. С Степин // Вопросы философии. – 1999. – № 8. – С. 61-71.
135. Стеценко С. Г. Адміністративне право України: навч. посіб. / С.Г.Стеценко. – Атіка, 2007. – 624 с.
136. Студентська рада Києва: Офіційний веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://srk.kiev.ua/pro-nas
137. Студентські лідери із 35 ВНЗ України обговорили проблеми розвитку студентського самоврядування // Молодий рух: Всеукраїнська молодіжна громадська організація : Офіційний веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mr.org.ua/index.php?br=1&id=262
138. Субетто А.И. Управление качеством жизни и выживаемость человечества / А.И. Субетто // Стандарты и качество. – 1994. – № 1. – С. 63 – 65.
139. Тараненко В. Управление персоналом, корпоративный мониторинг, психодиагностика: тесты для отбора персонала / Владимир Тараненко. – К.: Ника-Центр, 2002. – 240 с.
140. Тейлор Ф.У. Принципы научного менеджмента / Ф.У. Тейлор. – М.: Контроллинг, 1991. – 104 с.
141. Тлумачний словник української мови / [за ред. Д. Г. Гринчишина]. – 3-тє вид., перероб. і доповн. – К.: Освіта, 1999. – 302 с.
142. Терентьева И.В. Некоторые особенности государственно-общественного управления высшей школой в регионе / И.В. Терентьева // Материалы II Всероссийской конференции «Профессиональные кадры России XXI века: опыт, проблемы, перспективы развития» (Москва, 23 - 24 апреля 2009 года) [Электронний ресурс]. – Режим доступа: www.edu.meks-info.ru/tezis2/076.doc
143. Тодосова Г.І. Шляхи розвитку державно-громадського управління освітою в Україні: європейський досвід та українська реальність / Г.І.Тодосова // Державне управління: теорія та практика. – 2010. – № 1.
144. Токвиль А. Демократия в Америке / А. Токвиль. – М.: Издательство «Весь Мир», 2000. – 560 с.
145. Токовенко В.В. Політичне керівництво і державне управління: проблеми взаємовідносин та оптимізації взаємодії / В.В. Токовенко. – К.: В УАДУ, 2001. – 253 с.
146. Тягло А.В. Критическое мышление: Проблемы мирового образования XXI века / А.В Тягло, Т.С. Воропай. – Харьков, 1999. – 356 с.
147. Українська асоціація студентського самоврядування (УАСС): Офіційний веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uass.org.ua
148. Файоль А. Основы теории управления производством / А. Файоль. – М.: Горячая линия, 2001. – 342 с.
149. Файоль А. Управление – это искусство / А. Файоль, Г. Эмерсон, Ф. Тейлор, Г. Форд. – М.: Юнити, 2002. – 265 с.
150. Федоров В.А. Эволюция авторитарных режимов на Востоке / В.А. Федоров. – М: Наука, 1992. – 199 с.
151. Фридрих К. Тоталитарная диктатура и автократия / К. Фридрих, З. Бжезинский // Тоталитаризм: Что это такое? (Исслед. зарубеж. политиков). – М.: ИНИОН, 1993. – Ч. 2. – С. 79-91.
152. Хайдегер М. Вопрос о технике // Новая технократическая волна на западе. – М.: Прогресс, 1986. – 453 с.
153. Хайек Ф.А. Дорога к рабству / Ф.А. Хайек. - М.: Экономика, 1992. - 176 с.
154. Харачинська Г. Професійні якості сучасного менеджера школи (у порівняльному плані) / Г. Харачинська // Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (28 − 30 жовтня 1998 року). − К.: МО України, АПН України, ДАККО, ІЗМН, 1998. − С. 126 − 129.
155. Хохленко О. Демократизація адміністративно-управлінських засад освітянської діяльності / Ольга Хохленко // Вісник прокуратури. − 2010. − № 7 (109), липень. − С. 63 − 67.
156. Хямяляйнен Ю. Воспитание родителей: Концепция, направления и перспективы: пер. с финск. Книга для воспитателей дет. сада и родителей / Ю. Хямяляйнен. - М.: Просвещение, 1993. - 112 с.
157. Чередниченко О. Учнівське самоврядування як спосіб організації життя шкільного колективу / О. Чередниченко // Державно-громадське управління школою / упоряд. М.К. Голубенко. − К.: Шкільний світ, 2010. − С. 99 − 101.
158. Чернов В.Ю. Что надо знать об основных идеологиях современности / В.Ю. Чернов, В.И. Бобрович, Л.В. Вонсович, В.М. Томашевич, О.М. Савчик. –Минск: ОДО «Парус» 2010. – 249 с.
159. Чмілевська Н. Функції учнівського самоврядування у структурі державно-громадської моделі управління освітою / Н.Чмілевська / Державно-громадське управління школою. – 2010. - №.. – С. 97-99.
160. Шакуров P.X. Социально-психологические основы управления: руководитель и педагогический коллектив / P.X. Шакуров. – М.: Просвещение, 1990. – 208 с.
161. Шамова Т.И. Менеджмент у керуванні школою / Т.И. Шамова. – М.: Педагогика, 1992. – 320 с.
162. Шамова Т.И. Переподготовка руководителей образовательных учреждений / Т.И. Шамова // Педагогика. – 2003. – №6. – С. 47-53. – (Кадры науки, культуры, образования).
163. Шан Я. Книга правителя области Шан / Я. Шан. – Москва: Ладомир, 1993. – 390 с.
164. Шабанова Л.О. Професійна компетентність сучасного директора школи / Л.О. Шабанова // Створення системи менеджменту якості освітніх послуг у ВНЗ: Матеріали науково-практичної конференції (11 квітня 2008 р., м. Луганськ), Ред. кол.: С.Я. Харченко, Є.М. Хриков та ін. − Луганськ: Альма-матер, 2008. − С. 184 − 191.
165. Шахназаров Г.X. Проблемы государства и демократии / Г.X. Шахназаров. – М.: Наука, 1982. - 335 с.
166. Шимутина Е.Н. Сущность и риски государственно-общественного управления в образовании / Е.Н. Шимутина // Учительский журнал. – 2011. – № 1. – С. 19-25.
167. Шишов С. Е. Мониторинг качества образования в школе / С.Е. Шишов, В.А. Кальней. – М.: Рос. пед. агентство, 1998. – 354 с.
168. Шляхтун П.П. Політологія (надія та історія політичної науки) / П.П. Шляхтун. – К.: Либідь, 2002. – 576 с.
169. Шмачкова Т.В. Из основ политологии Запада (характер режимов, гражданское общество и партийные системы при демокрвтии / Т.В. Шмачкова // Полит. Исследования. – 1991. – №2. С. 133-145.
170. Шумпетер Й. Капитализм, социализм и демократия / Й. Шумпетер. – М.: Экономика, 1995. – 540 с.
171. Щербаченко В. Студентське самоврядування. Чому нас навчила Польща / В. Щербаченко / [Електронний ресурс] /. – Режим доступу : http://www.ukraine-poland.com/u/dosvid/molod.php?id= stud_samovriad.txt
172. Щербаченко В. Чим живе студентське самоврядування: досвід - луганський, проблеми – загальноукраїнські / В.Щербаченко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.khpg.org/index.php?id=1039163718
173. Щербаченко В. Розвиток студентського самоврядування в університетах Республіки Польща / В. Щербаченко // Громад. ініціативи. – 2001. – № 4 (10). – С. 18-20.
174. Щокін Г.В. Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів / Г.В. Щокін: Монографія. – К: МАУП-МКА, 1997. – 208 с.
175. Эшби Р.У. Введение в кибернетику / Р.У. Эшби. – М.: КомКнига, 2005. – 432 с.
176. Яременко М. Державно-громадське управління навчальним закладом / М. Яременко // Директор школи. - 2006. - № 11.
177. Chubb G. Moe. Politics, Markets and America’s Schools / G. Chubb. – Washington: D. C. – 1990. – 126 р.
178. Fridrich C. J. , Brzezinski Z. K. Totalitarian Dictatorship and Autocracy / C. J. Fridrich, Z. K. Brzezinski. – Cambridge (Mass.): Harvard univer. press, 1965. – 438 p.
179. Hoy W. Educatіon Admіnіstratіon. Theory, Research,