Материнська ідентифікація жінок з психогенною гіпогалактією: клініко-психологічний аспект : Материнская идентификация женщин с психогенной гипогалактиею: клинико-психологический аспект

Краткое описание

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису
Шишак Ольга Ігорівна

УДК 159.964.21-055.2:613.953.1

Материнська ідентифікація жінок з психогенною гіпогалактією:
клініко-психологічний аспект

спеціальність 19.00.04. –
медична психологія

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

науковий керівник – Католик Г.В.
кандидат психологічних наук, доцент

Львів, 2012

2
ЗМІСТ
ЗМІСТ 2
СЛОВНИК ВИКОРИСТАНИХ ТЕРМІНІВ 4
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕРИНСЬКОЇ
ІДЕНТИФІКАЦІЇ У ВИПАДКУ ГІПОГАЛАКТІЇ 15
1.1 ФЕНОМЕН ІДЕНТИФІКАЦІЇ В НАУКОВО-ПСИХОЛОГІЧНІЙ ДИСКУСІЇ ПРО
ІНТРАПСИХІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ 15
1.1.1 Репрезентації об’єктних стосунків та їх ідентифікаційна природа:
психоаналітичне трактування. 16
1.1.2 ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЯК ПРОЦЕС: ЕМПІРИЧНІ ПСИХОАНАЛІТИЧНО ҐРУНТОВАНІ
ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХІЧНОЇ ВЗАЄМОРЕГУЛЯЦІЇ В ДІАДІ 26
1.1.3 Імітативне научання та репрезентації процедурної пам’яті як
когнітивно-психологічна перспектива дослідження ідентифікації 33
1.2 ПОНЯТТЯ ПРО МАТЕРИНСЬКУ ІДЕНТИФІКАЦІЮ. 39
1.2.1 Репрезентаційний матеріал пам’яті як основа материнської
ідентифікації. 41
1.2.2 Ідентифікаційна робота матері в стосунку до немовляти 50
1.3 РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ СТОСУНКІВ З НЕМОВЛЯМ У МАТЕРІВ, ЩО СТРАЖДАЮТЬ НА
ГІПОГАЛАКТІЮ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ, КЛІНІЧНІ ІМПЛІКАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. 56
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 65
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
МАТЕРИНСЬКОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ 69
2.1 ОПЕРАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТЬ ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА МЕНТАЛЬНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ 70
2.2 МЕТОДИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕРИНСЬКОЇ
ІДЕНТИФІКАЦІЇ З НЕМОВЛЯМ 78
2.2.1 Обґрунтування вибору методик дослідження 78
2.2.2 Глибинне неструктуроване інтерв’ю материнського ставлення до
стосунку з немовлям та технологія аналітичного опрацювання текстових
даних 85
2.2.3 Застосування колірного тесту Люшера для констатації
ідентифікаційного зв’язку між образами материнського Я та немовляти 93
2.2.4 Опис методики MBQ 3.1 (D.Pederson & G.Moran, 1996) 99
2.3 ГРУПА ДОСЛІДЖУВАНИХ МАТЕРІВ ТА ЕМПІРИЧНЕ КОНСТРУЮВАННЯ ФЕНОМЕНУ
ГІПОГАЛАКТІЇ 101
2.3.1 Метод і організація рекрутингу жінок з немовлятами 101
3
2.3.2 Критерій відбору в групу досліджуваних та статистичний опис
групи досліджуваних 103
2.3.4 Формування груп молочних і немолочних матерів 111
2.3.5 Адаптація методики Infant Feeding Questionary (A.Baughcum,1999) 112
2.4 ПРОЦЕДУРА ДОСЛІДЖЕННЯ НА ЕТАПІ ЗБОРУ ЕМПІРИЧНИХ ДАНИХ 119
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 124
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
МАТЕРИНСЬКОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ 129
3.1 ВИЯВЛЕННЯ І ОПИС ТИПОВИХ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИХ СТРУКТУР В ДОПОМОГОЮ
ЯКІСНОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТІВ ІНТЕРВ’Ю МАТЕРИНСЬКОГО СТАВЛЕННЯ 129
3.2 СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОЗНАЧЕНИХ ІДЕНТИФІКАЦІЙНИХ ТРЕНДІВ ЗА
МАТЕРІАЛАМИ КОЛІРНОГО ТЕСТУ ЛЮШЕРА 144
3.2.1 Первинна обробка емпіричного матеріалу: кодування
ідентифікаційних трендів в індивідуальних кольорових базах 144
3.2.2. Статистичний опис виокремлених ідентифікаційних трендів 161
3.3. СПІВСТАВЛЕННЯ ІДЕНТИФІКАЙНИХ ТРЕНДІВ, ОТРИМАНИХ В РЕЗУЛЬТАТІ
ЯКІСНОГО ТА КІЛЬКІСНОГО АНАЛІЗУ 178
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 182
РОЗДІЛ 4 ПОРІВНЯННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МАТЕРИНСЬКОЇ
ІДЕНТИФІКАЦІЇ В ГРУПАХ ЖІНОК, РОЗРІЗНЕНИХ ЗА КРИТЕРІЄМ
ВТОРИННОЇ ГІПОГАЛАКТІЇ 184
4.1 ПСИХОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ГІПОГАЛАКТІЇ 184
4.2 АНАЛІЗ СТРУКТУРНО-ДИНАМІЧНИХ ВІДМІННОСТЕЙ МАТЕРИНСЬКОЇ
ІДЕНТИФІКАЦІЇ В ГРУПІ МАТЕРІВ З ВТОРИННОЮ ГІПОГАЛАКТІЄЮ 193
4.3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я МАТЕРІ ТА
ДИТИНИ 196
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4 199
ВИСНОВКИ 201
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 205
ДОДАТКИ 228

4
Словник використаних термінів
Ідентифікація – 1) механізм трансформації зовнішнього об’єкта у
внутрішній об’єкт (ментальну репрезентацію), що уможливлює подальше
розгортання стосунку з ним в інтрапсихічному вимірі; 2) стійка наявність
ментальних репрезентацій в психіці.
Репрезентація – 1) ментальна структура, утворена в результаті
інтерналізації досвіду взаємодії з об’єктом з матеріалу перцепції, сенсорних та
тілесних відчуттів, образів, емоційних реакцій, а також думок і слів;
2) вираження певного аспекту Я в стосунку з об’єктом, що може мати різну
міру диференційованості по осі Я-об’єкт, комплексності, вербальної
артикульованості та точності по відношенню до первинного сліду пам’яті.
Ідентифікаційна структура – стійкий зв'язок тотожності або контрасту
між ментальними репрезентаціями різного походження і строку давності, що
має глибинну психологічну мотивацію; в даному контексті йдеться про
репрезентації об’єктних стосунків матері, а також актуальний образ дитини та
власного материнського Я.
Материнська чутливість – інтерперсональний вимір ідентифікації, її
поведінковий корелят; здатність матері в ході поточної взаємодії до
адекватного, швидкого і точного реагування на поведінкові прояви дитини,
послуговуючись ними як комунікативними сигналами про актуальний
психоемоційний стан.
Материнська ідентифікація – 1) неусвідомлений інтрапсихічний процес,
що починається з сприймання матір’ю дитячого сигналу, полягає в
співвіднесенні його з ключовими репрезентаціями власної пам’яті про стосунок
з об’єктом і завершується конструюванням особистісно значимого, афективно
насиченого та мотиваційно зарядженого образу немовляти, що уможливлює
материнську чутливість в невербальній взаємодії з немовлям, впливає на стиль
материнської поведінки та якість афективної регуляції в діаді; 2) зв'язок з
немовлям через процес накладання материнського ментального функціонування
на дитяче.
5
Ідентифікаційний тренд – виявлена в дослідженні неусвідомлена
тенденція матері по відношенню до дитини переживати, думати і поводитись в
такий спосіб, який диктується ототожненням образу дитини з
репрезентаціями певних аспектів її власних об’єктних стосунків.
Ідентифікаційний розлад – термін, використаний в роботі на позначення
тих ідентифікаційних структур, що спотворюють материнську чутливість та
результують в поведінку уникання чи боротьби з немовлям; в неклінічному
сенсі йдеться про структурно-динамічні особливості ідентифікації.
Вторинна гіпогалактія – раптове або поступове послаблення секреторної
функції молочних залоз різної етіології після успішного становлення лактації.
Психогенна гіпогалактія – найпоширеніший вид вторинної гіпогалактії, в
етіопатогенезі якої прослідковується раптова або кумулятивна дія
внутрішнього або зовнішнього психотравмуючого фактора, що призводить до
порушення регуляції окситоцинового рефлексу лактації та згасання молочної
домінанти.
6

ВСТУП
За даними моніторингу UNICEF за 2012 рік, половина з тих немовлят, що
ростуть на природному вигодовуванні (а їх всього 50%), відлучені відлучені від
грудей матері в період між 3 і 6 місяцями життя. ВООЗ розцінює це як раннє
відлучення, оскільки воно радикально змінює процеси імунологічної,
біохімічної та психологічної взаємної регуляції діади на самому піку бондінгу.
Серед декларованих причин раннього відлучення (між 3 та 6 місяцем життя)
домінує брак молока в грудях (гіпогалактія).
Огляд наукової літератури з питань гіпогалактії свідчить про
фрагментованість постановки проблеми та її методологічну неопрацьованість,
достатньо порівняти 5 масштабних студій, здійснених під керівництвом
Н.Ф. Бута, К. Дівея, М. Невілла, Дж. Стафа та Г. Ніколса, а також
М.Р. Найферта. Насамперед, сама дефініція браку молока не стандартизована і
ґрунтується на різнорідних неспіврозмірних показниках як суто біологічної, так
і психологічної та культурної природи (Ж. Ріордан). В даному дослідженні ми
розмежовуємо поняття істинної та вторинної гіпогалактії за Л.І. Ільєнко,
А.Ю. Костюченко та ін. На відміну від істинної неспроможності молочних
залоз виробляти секрет, етіопатогенез вторинної гіпогалактії часто залишається
нез’ясованим. Так, критичний для становлення лактації період (2 - 3 міс.)
пройдено; немовля перебуває на природному вигодовуванні, є практично
здоровим, про що свідчить адекватне наростання антропометричних
показників, зокрема маси тіла. Зі сторони матері немає протипоказань, вона
декларує мотивацію до грудного вигодовування. Реальний стресовий стимул
відсутній. Залишається нез’ясованим, чому універсальний для всіх ссавців
біологічний імператив на успішне вигодовування далі не спрацьовує. В такому
випадку медики говорять про несправжню (фальшиву) гіпогалактію і
посилаються на психологічний фактор (згасання «молочної домінанти»),
психологи пов’язують його з материнською тривожністю.
В основі несправжньої гіпогалактії лежить психогенна регуляція, і, отже,
вразливість окситоцинового рефлексу лактації. Цей унікальний ефект спільної
7
дії тіла та психіки лише недавно вдалося детально зафіксувати на камеру і
вивчити. В нормі його дія полягає в тому, що у відповідь на сигнал дитячого
дистресу відбувається миттєве набрякання молочних залоз і виділення молока
(виведення в зону ареоли). Якщо на поведінковому рівні мова йде про бондінг
матері з немовлям, то на ментальному – про їх ідентифікацію (в сенсі
Г. Левальда), коли мати підхоплює і поділяє афект немовляти, одночасно
модулюючи його і знімаючи надмір збудження. Звідси підстава називати
окситоциновий рефлекс лактації рефлексом емоційного резонансу: прибування
молока супроводжується станом живого сприйняття та ставлення, що провокує
емоції, характерні для циклу прив’язаності, й одночасно виявляє цілий спектр
тонких материнських переживань, пов’язаних з базовою здатністю матері
толерувати залежність немовляти. У випадку гіпогалактії клінічні описи
Т. Бенедек, Д. Віннікотта, Х. Дойч, М. Мідделмор, М. Фрідман засвідчують
страх жінки перед залежним немовлям, яке в епіцентрі її прихованих
переживань з’являється в образі «ненаситної істоти, що висмоктує груди разом
з кров’ю».
Означене психосоматичне тлумачення лактації стало вихідним пунктом в
розробці ідеї даного дослідження і зумовило вибір ідентифікації як його
центрального концепту. Концепт ідентифікації методологічно потрібний для
того, щоб простежити якість материнської чутливості в грудному контакті в
контексті латентних переживань матері, спричинених тісним емоційно-тілесним зв'язком з немовлям. Знову ж таки, концепт ідентифікації суттєво
розширює розуміння проблеми, адже реферує всі актуальні материнські
переживання до імпліцитної пам’яті про її емоційні зв’язки з ключовими
фігурами раннього дитинства. При цьому, говорячи про переживання, маємо на
увазі єдність почуття, розуміння та вираження, тобто єдиний ментальний
процес, що поєднує свідоме та позасвідоме і відображається у вигляді
репрезентацій (С.Д. Максименко, В.О. Татенко).
Ця царина потребує ґрунтовних досліджень. За винятком кількох клінічних
психотерапевтично зорієнтованих студій, зокрема С. Фрайберг, Д. Менделл,
М. Фрідман, де зводяться такі поняття, як лактаційний дискомфорт, страйк
8
опіки, материнська ідентифікація, заздрість до залежності немовляти, тема
материнських переживань стосовно грудного вигодовування є «білою плямою»
в психологічній, психоаналітичній та навіть в феміністичній літературі. Акцент
повністю зміщено з жінки на досвід немовляти, що смокче груди. Щодо
вітчизняної психології, то грудне вигодовування згадується лише в контексті
промоції здорового психоемоційного контакту між матір’ю і немовлям і не стає
предметом систематичного емпіричного вивчення. Найпотужніша щорічна
світова конференція з грудного вигодовування (WELB, ILKA) класично
фокусується на його процедурних аспектах, які піддаються біхевіоральній
корекції (організація грудного сеттінгу, прикладання, рольовий розподіл в
харчовій інтеракції тощо). Зважаючи на недостатній рівень розробки
теоретико-методологічних та методичних основ систематичної
психодіагностичної та психокорекційної роботи з лактаційним дискомфортом
жінки як виявом її латентної амбівалентності в ставленні до немовляти і власної
материнської ролі, для дисертаційного дослідження обрано тему: «Материнська
ідентифікація жінок з психогенною гіпогалактією: клініко-психологічний
аспект».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження є складовою частиною наукових досліджень
колективу кафедри психології філософського факультету Львівського
національного університету імені Івана Франка на тему: «Індивідуальні
цінності та сенсожиттєві орієнтації в структурі психологічного здоров’я»
(номер держреєстрації 0108U004132), «Структурно-функціональна модель
психологічного здоров’я особистості» (номер держреєстрації 0110U001316).
Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої ради
Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол №30/3
від 30.03.2005 року), уточнена (протокол №28/5 від 25.05.2011 року) і
узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з
педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №3 від 27.03.2012 року).
Об’єктом дослідження є материнська ідентифікація жінок, що
страждають на вторинну гіпогалактію.
9
Предмет дослідження становлять структурно-динамічні особливості
материнської ідентифікації з немовлям, характерні для психогенного розладу
лактації.
Мета дослідження – вивчити особливості становлення материнської
ідентифікації жінки з немовлям, а також виявити їх відмінності у тих жінок, що
страждають на вторинну гіпогалактію.
Гіпотеза дослідження: психологічною підставою гіпогалактії є така
особливість материнської ідентифікації з немовлям, яка характеризується
інтрапсихічно сконструйованою жінкою тотожністю образу немовляти з
репрезентаціями відторгнутих частин її власного Я та внутрішнього об’єкта.
Виходячи з формулювання мети дослідження, поставлено такі завдання:
1) здійснити теоретичний аналіз феномену ідентифікації, з’ясувати його
роль в формуванні материнського ставлення до немовляти, а також
проаналізувати існуючі в психології та медицині наукові уявлення про вплив
емоційної прив’язаності матері на якість грудного зв’язку та вигодовування;
2) побудувати та операціоналізувати модель материнської ідентифікації з
немовлям; укласти відповідну батарею діагностичних інструментів для її
дослідження та обґрунтувати принцип формування основної та контрольної
груп досліджуваних за критерієм гіпогалактії;
3) емпірично виявити, описати та типологізувати характерні структурно-динамічні особливості материнської ідентифікації жінки з немовлям;
4) дослідити відмінність структурно-динамічних особливостей
ідентифікації у тих матерів, що відлучили дитину через брак грудного молока,
та сформулювати концепт розладу материнської ідентифікації як психогенного
етіологічного чинника вторинної гіпогалактії.
Теоретична база та методологічне підґрунтя дослідження.
Фундамент дослідження становить методологія системного підходу до
розуміння психіки у єдності її свідомої та позасвідомої сфер (Г.О. Балл,
Н.Ф. Каліна, С.Д. Максименко, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, З. Фройд,
Н.В. Чепелєва, Т.С. Яценко та ін.). В теоретичній аргументації ми посилаємося
на ключові психоаналітичні концепції ідентифікації, розроблені З. Фройдом,
10
Р. Шафером, Г. Левальдом та M. Малєр, а також їх паралелі в когнітивній
психології в дослідженнях імітації та процедурної пам’яті (A. Бандура,
A. Мелтцофф). Використовуються також роботи радянських та пострадянських
науковців Л.С. Виготського, О.М. Леонтьєва, Л.І. Божович, В.С. Мухіної,
М.І. Лісіної, А.О. Люблінської, А.А. Налчаджяна, Л.Ф. Обухової,
Н.Н. Авдєєвої, О.О. Бодалєва, які стосуються ролі ідентифікації в становленні
самосвідомості, а також міжособистісному сприйманні. Аналіз материнських
переживань ґрунтується на тезі З. Фройда про материнський нарцисизм та її
детальній розробці зарубіжними аналітиками (M. Кляйн, Д. Віннікотта,
M. Малєр, С. Фрайберг, Д. Пайнз, Т. Барадон, Н. Чодороу) в теоріях первинної
ідентифікації жінки з немовлям. У російській та українській психології ці ідеї
найбільш інтегровано виражені в концептуальних моделях материнства
Г.Г. Філіппової, С.Ю. Мещерякової, В.Й. Брутмана, О.О. Смірнової,
О.А. Копил, Т.Н. Пушкарьової та ін. Особливу увагу звернено на сучасні
вітчизняні дослідження інтрапсихічної діяльності та ідентифікації, орієнтовані
на глибинно-психологічний рівень пізнання (Т.С. Яценко, Г.В. Католик,
Е.С. Калмикова, О.С. Чабан, Т.Н. Пушкарьова, Н.Ф. Каліна, Т.М. Зелінська,
С.Ш. Раджабова та ін.).
Методичний інструментарій складався з 2 блоків:
методики для дослідження ідентифікації (неструктуроване інтерв’ю за
методом теорії обґрунтування (A.Страус, Дж. Корбін, К. Ауербах,
Л. Сільверстейн) з фокусом на особливості материнського ставлення до
немовляти, тест колірних виборів Люшера з модифікацією задачі на вираження
актуалізованих репрезентацій об’єктних стосунків матері з немовлям та
обсерваційна методика Д. Педерсона та Г. Морана Maternal Behavioral Q-sorting
(MBQ) у версії 3:1 для встановлення загальної міри материнської чутливості до
сигналів дитини);
методики для виявлення і контролю параметрів, що мають статус
додаткових змінних (анкета для виявлення анамнестичних даних, шкала
депресії Т.І. Балашової, шкала ―HOME‖ (Home Observation for Measurement of
the (emotional) Enviroment) для обсервації загальної реактивності матері до
11
сигналів немовляти, адаптований опитувальник ставлення матері до грудного
вигодовування А. Баухкум).
Емпірична база. Дослідження тривало протягом 2008 - 2010 років. Воно
побудоване в форматі поздовжніх зрізів, що здійснювалися регулярно з 3 по 6
місяці життя дитини в умовах домашніх візитів (або телефонних дзвінків) та
індивідуального сеттінгу. На старті всі немовлята перебували на грудному
вигодовуванні, демонстрували адекватне набирання маси, мати і дитина були
умовно здорові. Згідно з даними І. Чатур задана вікова рамка дозволяє
однозначно виключити органічну гіпогалактію та сфокусуватися на проблемах
емоційного зв’язку в діаді. В ході лонгитюду природно утворилося 2 групи
матерів для порівняння – ті, що перевели дитину на змішане вигодовування на
підставі браку молока, і ті, що успішно годували грудьми аж до кінця
дослідження (дитині 6 місяців). Остаточна кількість досліджуваних - 96 осіб.
Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечувалась
ретельною теоретичною розробкою проблеми, методологічним обґрунтуванням
обраного фокусу та стратегії дослідження проблеми, вибором коректного
методу і процедури формування групи досліджуваних, укладанням
діагностичної батареї, що поєднує альтернативні стратегії доступу до предмету
дослідження, валідністю обраних методик, застосуванням адекватних методів
обробки емпіричного матеріалу, строгим дотриманням принципу наукової
тріангуляції на етапі аналітичного опрацювання результатів, що передбачає
незалежний якісний аналіз з метою генерування теоретичних конструктів
довкола базового дослідницького припущення, і незалежний кількісний аналіз,
в якому ці конструкти піддаються статистичній перевірці.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження:
Вперше запропоновано цілісний глибинно-психологічний конструкт
гіпогалактії, в основу якого покладено поняття розладу материнської
ідентифікації як особливої форми емоційного зв’язку з немовлям.
Розроблено синтезовану авторську модель функціонування материнської
ідентифікації на основі теоретичних уявлень про суб’єктивне конструювання
12
жінкою образу немовляти з матеріалу її власної емоційної пам’яті про
пережитий досвід материнсько-дочірніх стосунків.
Вперше описано характер ідентифікаційного процесу у випадку згасання
лактаційного рефлексу та його вплив на здатність матері толерувати залежність
немовляти.
Розширено та уточнено наукові уявлення про спектр типових страхів, які
стосуються грудного вигодовування і визначають «гіпогалактійний преморбід».
Практичне значення дослідження полягає в тому, що опрацьований в
дослідженні ідентифікаційний підхід до проблеми гіпогалактії має
безпосередню психокорекційну цінність, а також збігається з новими
пріоритетами ВООЗ в рамках раннього патронажу матері та дитини.
Розроблено основу для фахової психокорекційної інтервенції у випадку
лактаційного дискомфорту. Основи превентивної роботи з психологічним
фактором сформульовано в рекомендаціях для лактаційних консультантів,
педіатрів та інших спеціалістів, які можуть використовуватися під час планових
бесід з матерями згідно з Клінічним протоколом медичного догляду за
здоровою дитиною віком до 3 років, затвердженим наказом №49 МОЗ України
від 20.03.2008 р.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати
дослідження представлялись та обговорювались на обласній конференції секції
дитячої та юнацької психотерапії УСП «Дезадаптована дитина: напрямки
психотерапевтичної та психокорекційної допомоги» (Львів, 1-3 червня 2004
року), міжнародній конференції «Дитина в мені: психотерапія мого дитинства»
(Львів, 9-10 травня 2008 р.), конференції Української спілки психотерапевтів
«Глобалізація та ідентичність: психотерапевтичні аспекти» (Київ, 17-18 квітня
2010 р.), міждисциплінарному міжнародному симпозіумі «Література. Діти.
Час» (Тернопіль-Львів, 1-5 червня 2011 р.), європейській регіональній
конференції WAIMH ―Promoting healthy development in infants and children‖
(Рига, Латвія, 20-21 липня 2007 р.), науково-практичному семінарі для
лактаційних консультантів WELB-ILKA (Краків, Польща, вересень 2008 р.) та
3-й міжрегіональній конференції «Науковий спадок З. Фройда. Сучасні
13
напрямки інтегративної психотерапії» (Вінниця, 3-4 грудня 2010 р.), 27-й
щорічній конференції Європейської асоціації репродукції людини та
ембріології (ESHRE), секція психології та консультування (Стокгольм, Швеція,
3-6 липня 2011 р.), методологічних семінарах кафедри психології Львівського
національного університету імені Івана Франка, а також звітному семінарі
Львівського психоаналітичного інституту ментального здоров’я (23-25
листопада 2012 р.).
Впровадження здобутків дослідження здійснювалось шляхом розробки
лекційних матеріалів та проведення практичних занять для студентів медико-психологічного факультету Національного медичного університету імені
О.О. Богомольця з дисципліни «Педіатрія» по темах догляду за дитиною та
вигодовування (довідка про впровадження від 04.09.2012); проведення
навчання з медперсоналом різних ланок відділень грудного дитинства
Комунальної міської дитячої клінічної лікарні міста Львова та Дитячої
клінічної лікарні №3 Солом’янського району міста Києва для обстеження якості
ідентифікаційного процесу в діаді мати-немовля з викладом основ
психокорекційної інтервенції (Акти впровадження від 27.08.2012 та 11.09.2012).
Особистий внесок автора. Наукові положення й отримані емпіричні
результати є самостійним внеском автора у дослідження проблем клінічної
психології, зокрема проблеми розладу материнської ідентифікації у стосунку з
немовлям як етіологічного чинника вторинної гіпогалактії; теоретичну
розробку концептуального апарату, а саме таких понять, як: ідентифікаційна
реакція, ідентифікаційний процес, інтеракційний стрес у діаді,
ідентифікаційний стиль, розлади материнської ідентифікації за уникаючим,
компенсаторним та амбівалентним типами; практичній аплікації результатів
дослідження до роботи психологічної консультації в системі раннього
патронажу дитини. Деякі з зазначених розробок опубліковано у статтях,
написаних у співавторстві з Г.В. Католик. Розробки та ідеї, які належать
співавторам, у дисертації не використовувалися.
14
Публікації. Матеріали дослідження знайшли відображення в
11 наукових працях, з них 5 наукових статей опубліковані у виданнях,
включених до переліку, затвердженого Міністерством освіти і науки України.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох
розділів, висновків, списку використаних джерел (228 найменувань, з них 98
іноземні) та 28 додатків (45 стор.). У дисертації подано 34 таблиці (7 стор.) та
рисунки (27 стор.). Повний обсяг роботи – 269 сторінок. Основний обсяг
роботи - 190 сторінок

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове
вирішення наукової проблеми психогенної гіпогалактії, що виявляється у
розкритті глибинно-психологічних механізмів формування ідентифікаційного
зв’язку матері з немовлям та його впливу на якість грудного вигодовування.
Результати здійсненого дослідження підтвердили висунуту гіпотезу і дали
підстави зробити наступні висновки:
1. Теоретично встановлено, що базова материнська компетенція полягає в
здатності до ідентифікації з сигналами дитини, яка на ментальному рівні
дає матері можливість відчути стан немовляти і приєднатись до нього з
адекватною емоційною відповіддю (емпатія), а на тілесному рівні
запускає і супроводжує рефлекс виділення молока. У зв’язку з цим, в
основу психологічного конструкту гіпогалактії покладено поняття
ідентифікаційного розладу як неспроможності матері коректно зрозуміти,
розділити або доречно відгукнутись на сигнал немовляти, займаючи
позицію, відповідну до його залежного статусу. Виявлено, що
материнська ідентифікація має нарцисичну природу: нормативна
післяпологова регресія дестабілізує репрезентаційну систему жінки,
внаслідок чого відбувається відмова від ідентичності на користь процесів
нарцисичної ідентифікації. Залучаються механізми атрибуції
(приписування немовляті репрезентацій іншої значимої особи, передусім
матері з свого дитинства) та проекції (приписування немовляті образів
власного дитячого Я), які проявляються або чутливою опікою, або
розладами емоційного зв’язку в діаді.
2. Виходячи з теоретичних висновків, змодельовано процес материнської
ідентифікації як структуру тотожностей чи контрастів між образом
немовляти, що його мати імпліцитно конструює, інтерпретуючи сигнали
дитини, та актуалізованими в її оперативній пам’яті репрезентаціями
об’єктних стосунків. В структурно-динамічному сенсі материнська
ідентифікація функціонує на перетині двох взаємореферентних
202
репрезентацій процедурного циклу сигнал-відгук: перша стосується
контакту з немовлям, друга відображає той самий інтерактивний обмін між
її дитячим Я та материнським об’єктом. Операціоналізація моделі довкола
поняття репрезенолтації робить її придатною для біхевіорально-когнітивного інструментарію в межах психодинамічно зорієнтованого
дослідження.
3. Емпірично доведено, що порушення материнської чутливості на
міжособистісному рівні відбувається за рахунок певних структурно-динамічних особливостей ідентифікаційного процесу на інтрапсихічному
рівні. У випадку нечутливого реагування матері має місце захисна
ідентифікаційна реакція, при якій зареєстрований сигнал немовляти
співвідноситься з потребою, яка в емоційній пам’яті матері репрезентована
як депривована, і саме ця тотожність лягає в основу суб’єктивного
тлумачення стану дитини. Подальше розгортання ідентифікаційного
процесу полягає в тому, щоб захистити себе від власних негативних
переживань. Це може здійснюватися через структурно-динамічне
конструювання образу дитини за уникаючим або компенсаторним типом.
4. З’ясовано, що при розгортанні ідентифікаційного процесу за уникаючим
типом мати спочатку ідентифікує в сигналах дитини власні витіснені
потреби, далі в структурному сенсі відбувається злиття власного образу і
образу немовляти в тому аспекті, що містить актуалізовані негативні
переживання. Динамічно мати вдається до обмеження негативних
переживань за рахунок дисоціації в сприйманні та ізоляції в афектах,
виносячи їх за дужки емоційного обміну між собою та дитиною. Образ
дитини конструюється так, щоб витіснити з нього ту потребу, яка резонує з
переживанням депривації самої матері. Поведінково збіднення чутливості
проявляється в ігноруванні жінкою типового спектру сигналів немовляти.
Натомість структурно-динамічні особливості компенсаторної ідентифікації
уможливлюють альтернативну захисну стратегію: центральне місце в
образі дитини жінка надає власній депривованій ранній потребі, яку
привносить її пам'ять, і, як наслідок, жінка позасвідомо пробує
203
задовольнити цю потребу у взаємодії з дитиною, вдаючись до
ідентифікації з агресором, реверсії або інфантильної підміни ролей.
Виникає характерна для компенсаторного типу інтрузивність материнської
поведінки.
5. Показано, що стала повторюваність захисних ідентифікаційних реакцій
формує притаманний матері ідентифікаційний стиль. Встановлено, що
кожна жінка в тій чи іншій мірі схильна до одного з трьох нарцисичних
ідентифікаційних стилів: уникаючого, компенсаторного та амбівалентного,
що передбачає поєднання уникаючих та компенсаторних реакцій,
переважно одночасне.
6. Підтверджено вагу психологічного фактору в етіопатогенезі вторинної
гіпогалактії; виявлено, що характерний невротичний компонент в
переживаннях жінкою свого лактаційного зв’язку з немовлям з’являється
задовго до того, як буде об’єктивно зафіксовано дефіцит наростання маси
тіла дитини відповідно до вікової норми. Основний зміст преморбідних
гіпогалактійних тривог матері ґрунтується на образі вразливої
нежиттєздатної немічної дитини, якій неможливо дати належну
сатисфакцію і втамувати її голод. При цьому маніфестне ставлення жінки
відрізняється свідомою мотивацією прикладати зусилля для годування
грудьми і високою культурою грудного сеттінгу.
7. Разом з тим, доведено, що збіднення лактації відбувається за рахунок
глибинних переживань, пов’язаних з порушенням базової здатності
толерувати залежність немовляти в ситуації інтеракційного стресу.
Встановлено, що для всіх жінок, що страждають на вторинну гіпогалактію,
властивий безальтернативний уникаючий стиль материнської ідентифікації.
Основний висновок дослідження, відтак, полягає в тому, що в основі
психогенної вразливості окситоцинового рефлексу лежить мотиваційна
скерованість материнської ідентифікації на уникання всупереч компенсації
власних депривованих потреб, які в дорослому житті зберігають конотацію
небезпеки та дискомфорту об’єктного стосунку. До психосоматичної
дизрегуляції і згасання окситоцинового рефлексу лактації призводять
204
тимчасові блокади емоційного зв’язку внаслідок ігнорування матір’ю
сигналів дитини на піку уникаючої ідентифікації. Натомість скерована на
інтенсифікацію зв’язку компенсаторна ідентифікація не порушує
окситоциновий рефлекс, хоч також проявляється в негативній чутливості
(інтрузія).
8. Причини того чи іншого ідентифікаційного вибору неочевидні. Доведено,
що характер ідентифікації не залежить від міри депресивних переживань, а
швидше стосується компенсаторних ресурсів Его. При інших рівних
умовах, ймовірно, йдеться також про роль третього (батька).
Перспективи подальшого дослідження ролі материнської ідентифікації
в етіології психогенних розладів лактації вбачаємо у розробці теоретичних та
методичних засад дослідження триангулюючої функції батька у встановленні
діадного ідентифікаційного зв’язку та її впливу на ідентифікаційний вибір
матері на користь мотивації компенсації і/або уникання у взаємодії з немовлям.

205
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Г. С. Возрастная психология: учеб. пособие для студ. вузов /
Г.С. Абрамова. – М.: Издательский центр «Академия», 1999. – 672 с.
2. Авдеева Н. Н. Понятие идентификации и его применение к проблеме
понимания человека человеком / Н. Н. Авдеева // Теоретические и
прикладные проблемы познания людьми друг друга / под ред.
А. А. Бодалева. – Краснодар: Кубанский государственный университет,
1975. – С. 6 – 9.
3. Авдеева Н. Н. Привязанность ребенка к матери и образ себя в раннем
детстве / Н. Н. Авдеева // Вопросы психологии. – 1997. – № 4. – С. 3–12.
4. Андреева Г. М. Психология социального познания: учеб. пособие для студ.
высш. уч. завед. / Г.М. Андреева. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 288 с.
5. Анцыферова Л. И. О динамическом подходе к психологическому изучению
личности / Л.И. Анцыферова // Психологический журнал. –1981. – Т.2, №2.
– С. 8 – 18.
6. Базыма И.В. Взаимосвязь цветовых предпочтений и идентификации с цветом /
И.В. Базыма // Материалы конференции «Актуальные вопросы практической
психологии и логопедии в учреждениях образования и охраны здоровья
Украины»: тезисы докл. - Харьков, 1998. - С. 106-109.
7. Базыма Б. А. Цвет и психика [Электронный ресурс] / Б.А.Базыма. - Харьков,
2001. - Режим доступу: http://psyfactor.org/lib/colorpsy.htm
8. Балзам Р. Мать внутри матери [Электронный ресурс] / Р. Балзам // Журнал
практической психологии и психоанализа. – 2005. – № 2. – Режим доступа к
журн.: http://psyjournal.ru/j3p/all.php.
9. Балл Г.О. До аналізу категорії особистості / Г.О. Балл // Психологія
особистості: Хрестоматія: Навч. посіб./ під. ред. О.Б.Мельничук, З.Ф.
Пасічняк, Л.М. Вольнова та ін. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009. –
532 с.
10. Барко В.І. Використання методу портретних виборів для психологічного
відбору кадрів в органах внутрішніх справ / В.І. Барко, В.Г.Панок,
206
Т.Ю.Ваврик // Практична психологія та соціальна робота. - 2000 - № 6
(25).- С.32 – 39.
11. Бастиаанс Я. Новые пути в психоанализе: психосоматика / Я. Бастиаанс //
Энциклопедия глубинной психологии; Т.2 / под ред. А.М.Боровикова. – М.:
Когито-Центр, МГМ, 2002. – С. 225-260.
12. Белановский С.А. Индивидуальное глубокое интервью / С.А. Белановский. –
М.: Наука, 1993. – 234 с.
13. Белл К. Мать и дочь – трудное равновесие / К. Белл // Московский
психотерапевтический журнал. – 1998. - №1. - С. 16-29.
14. Бернс Р. Я-концепция и Я-образы / Р. Бернс // Самосознание и защитные
механизмы личности. Хрестоматия. – Самара: Издательський Дом
―БАХРАХ-М‖, 2006. – С. 133–211.
15. Бодалев А. А. О характеристиках идентификации и идентичности на ступени
взрослости / А. А. Бодалев // Мир психологии. – 2004. – №2. – С. 93 – 98.
16. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте /
Л. И. Божович. – М.: Просвещение, 1968. – 462 с.
17. Бойко В.В. Потребность в детях / В.В. Бойко // Психология и психоанализ
беременности: учебное пособие по психологии материнства / Сост. Д.Я.
Райгородский. - Самара: Изд. дом БАХРАХ-М, 2003. – С. 3-83.
18. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості
/ Боришевський М.Й. // Педагогіка і психологія. - 1996.- №3. - С. 26-33.
19. Брутман В.И. Формирование привязанности матери к ребенку в период
беременности / В.И. Брутман, М.С. Радионова. // Вопр. психол. – 1999. - №3.
С. 38 –47.
20. Бурлай В.Г. Гіпогалактія, вегетативний гомеостаз і психоемоційний стан у
матерів-годувальниць / В.Г. Бурлай, О.Л. Данчук, В.М. Луцишина // Актуальні
проблеми педіатрії на сучасному етапі: Матеріали 11-го з’їзду педіатрів
України. - К.: в-во «Аспект-Поліграф», 2004.- С.53.
21. Вальдхорн Г. Хайнц Гартманн и современный психоанализ / Г. Вальдхорн //
Энциклопедия глубинной психологии; Т.3 / под ред. А.М.Боровикова. –
М.: МGМ - Interna, 2002. – С. 55-83.
207
22. Ведення лактації та грудного вигодовування: Посібник для медичних
працівників системи охорони здоров’я матері та дитини / [МОЗ України,
Науково-практичний цент підтримки лактації та грудного вигодовування
Інституту педіатрії, акушерства і гінекології України, Український навчально-методичний центр підтримки грудного вигодовування МОЗ України, Інститут
гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України]. – К., 2001. –
51 с.
23. Виготский Л. С. Избранные психологические исследования /
Л. С. Виготский. – М. – СПб., 1956. – 426 с.
24. Виттельс Ф. Фрейд: его личность, учение и школа / Ф. Виттельс. – Ленинград,
1991.- С.196.
25. Винникотт Д.В. Теория родительско-младенческих отношений /
Д.В.Винникотт // Журнал практической психологии и психоанализа. –
2005. – № 2. – Режим доступа к журн.: http://psyjournal.ru/j3p/all.php.
26. Городенчук З. Школа народжувати / З. Городенчук, Т. Лехновська, О. Струх.
– Львів, 2009. – 172 с.
27. Гурьянова Т.А. Развитие психологической готовности к материнству на
стадии планирования беременности, во время беременности и после родов:
дис... канд. психол. наук / Т.А.Гурьянова. – Барнаул, 2004. – 176 c.
28. Даниленко Н. В. Формування психологічної готовності жінки до
материнства: дис... канд. психол. наук: 19.00.04 / Н.В.Даниленко;
Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2007.
— 229 с.
29. Данчук О.Л. Особливості вегетативного гомеостазу і нервова діяльність у
породілей різного віку з гіпогалактією / О.Л. Данчук, А.С. Матвієнко //
Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі: Матеріали 11-го з’їзду
педіатрів України. - К.: в-во «Аспект-Поліграф», 2004.- С.269.
30. Діалогічність як форма існування і розвитку особистості / [за заг.
ред. Г. О. Балла, М. В. Папучі]. – Ніжин: Вид-во «Міланік», 2007. – 343 с.
31. Дубовская Е.М. О функции и механизме идентификации во
внутригрупповом межличностном общении / Е.М. Дубовская,
208
Р.Л. Кричевский // Психология межличностного познания / под ред.
А. А. Бодалева. – М.: Педагогика, 1981. – С. 92 – 122.
32. Дьяконов Г. В. Дослідження ідентифікації в зарубіжній і вітчизняній
психології / Г.В. Дьяконов, Т.Ф. Цигульська // Проблеми соціальної
психології. – 1992. – Вип.2. – С. 3 – 10.
33. Зажирко М. П. Глибинно-психологічні передумови активізації процесу
спілкування (акмеологічний підхід): автореф. дис. … канд. психол. наук:
19.00.07 / Зажирко Микола Петрович; Ін-т педагогіки і психології
професійної освіти АПН України. – К., 1998. – 17 с.
34. Зелінська Т. Психологія материнської амбівалентності / Т.Зелінська //
Загальна психологія. – 2002. - №1.- с.19.
35. Идентификация как механизм общения и развития личности: методические
рекомендации / под ред. В.С. Мухиной. – М.: МГПИ им. В.И.Ленина, 1988. –
31 с.
36. Іванов Д.І. Психологічний аналіз системи дитячо-батьківських стосунків у
парадигмі глибинної психології: автореф. дис.. … канд.. психол. Наук:
19.00.07 / Іванов Дмитро Іванович; Південноукраїнський державний
педагогічний університет імені К.Д.Ушинського. – Одеса, 2005. – 17с.
37. Калмыкова Е. С. Нарратив в психотерапии: рассказы пациентов о личной
истории (часть І) [Электронный ресурс] / Е. С. Калмыкова, Э. Мергенталер //
Журнал практической психологии и психоанализа. – 2002. – № 1. – Режим
доступа к журн.: http://psyjournal.ru/j3p/all.php.
38. Калмыкова Е. С. Нарратив в психотерапии: рассказы пациентов о личной
истории (часть ІІ) [Электронный ресурс] / Е. С. Калмыкова, Э. Мергенталер
// Журнал практической психологии и психоанализа. – 2002. –№ 2. – Режим
доступа к журн.: http://psyjournal.ru/j3p/all.php.
39. Калина Н.Ф. Основы психотерапии / Н.Ф.Калина. – М.: «Рефл-бук»; К.:
«Ваклар», 1997. – 272 с.
40. Католик Г.В. Аналіз зв’язку матір-дитина в пренатальний період /
Г.В.Католик // Дитяча та юнацька психотерапія: теорія і практика / під ред.
Г.В.Католик. - Львів: Астролябія, 2009. - С. 64-83.
209
41. Келер Л. Психология Самости / Л. Келер // Ключевые понятия
психоанализа / под ред. В. Мертенса. – СПб.: Б&К, 1998. – С. 93-97.
42. Кернберг О. Тяжелые личностные расстройства: Стратегии психотерапии /
О. Кернберг. - М.: Класс, 2000. – 464 с.
43. Клочек Л. В. Розвиток процесів ідентифікації і відособлення у підлітковому і
ранньому юнацькому віці: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Клочек Лілія
Валентинівна; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2005. – 213 с.
44. Кляйн М. Заметки о некоторых шизоидных механизмах / М. Кляйн //
Психоанализ в развитии: Сб. переводов. — Екатеринбург: Деловая книга,
1998. – 312 с.
45. Кон И.С. Открытие «Я» / И.С. Кон. – М.: Политиздат, 1978. – 367 с.
46. Копыл О. А., Баженова О. В., Баз Л. Л. Выделение факторов и условий
психологического риска для будущего развития ребенка // Синапс. — 1993. —
№ 4. — С. 35-42.
47. Крамер Б. Помощь маленьким детям посредством коррекции родительских
отношений: модель материнско-младенческой психотерапии // Работа с
родителями: психоаналитическая психотерапия детей и подростков / Под ред.
Дж. Циантиса, С.Б. Ботиуса и др. – М.: Когито-Центр, 2006. – С. 145 – 169.
48. Куликєн Х. Методы исследования / Х. Куликєн // Психология: комплексный
подход / [под. ред. М. Айзенка; пер.с англ. С.Б.Бенедиктова]. – Минск:
Новое знание, 2002. – XVI. – С. 667–731.
49. Куля О. Грудне вигодовування: медичні та психологічні аспекти / О.Куля //
Психологічні перспективи. – 2009. – Вип.14. – С. 3-8.
50. Курбаткина Ю. В. Роль диалектического взаимодействия механизмов
обособления и идентификации в становлении феномена психологического
пространства личности / Ю.В. Курбаткина // Психология зрелости и
старения. – 2003. – №2. – С. 5 – 28.
51. Лапланш Ж. Словарь по психоанализу / Ж. Лапланш, Ж.-Б. Понталис. – М.:
Высшая школа, 1996. – 623 с.
52. Лисина, М. И. Проблемы онтогенеза общения / М. И. Лисина. - М.:
Педагогика, 1986. – 144 с.
210
53. Люблинская А. А. Активность и направленность дошкольника /
А.А. Люблинская // Хрестоматия по возрастной психологии: учебное
пособие для студентов / сост. Л.М. Семенюк; под ред. Д.И. Фельдштейна. –
М.: Институт практической психологии, 1996. – С. 216 – 228.
54. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика: понимание структуры
личности в клиническом процессе / Н. Мак-Вильямс. – М.: Независимая
фирма «Класс», 1998. – 480 с.
55. Максименко С. Д. Генезис существования личности / С. Д. Максименко. –
К.: Из-во ООО «КММ», 2006. – 240 с.
56. Малер М. Процесс сепарации-индивидуации и формирования идентичности
/ М. Малер, Дж. Мак-Девитт // Психоаналитическая хрестоматия:
классические труды / науч. ред. М. В. Ромашкевич. – М., 2005. – С. 158 –
173.
57. Масуд М. Творчество Д. В. Винникота / М. Масуд, Р.Хан // Энциклопедия
глубинной психологии; Т.3 / под ред. А.М.Боровикова. – М.: МGМ - Interna,
2002. – 410 с.
58. Мачинський О.В. До проблеми ідентифікації особистості / О.В. Мачинський
// Практична психологія та соціальна робота / за ред. С.Д. Максименка. – К.,
2000. - №7. – С. 28-30.
59. Медицина дитинства: у 4 т. / За ред. П.С. Мощича. – К.: Вища школа,
2001. - Т.1. – С. 148-150.
60. Мертон Р. Фокусированное интервью / Р. Мертон, М. Фиске, П. Кендалл. –
М.: Институт Молодежи, 1991. – 210 с.
61. Мещерякова С. Ю. Психологическая готовность к материнству /
С. Ю. Мещерякова // Вопросы психологии. – 2000. – № 5. – C. 18–27.
62. Мещерякова С.Ю. Изучение психологической готовности к материнству как
фактора развития последующих взаимоотношений матери и ребенка
[Электронный ресурс] / Мещерякова С.Ю., Авдеева Н.Н., Ганошенко Н.И. //
МГППУ, факультет «Психология образования». – Режим доступа:
http://www.childpsy.ru/lib/articles/id/9545.php.
211
63. Мещеряков Б. Г. Большой психологический словарь / Б.Г. Мещеряков,
В.П. Зинченко. – М.: АСТ, 2009. – 811 с.
64. Москаленко В.Ф. Медико-соціальні аспекти проблеми грудного
вигодовування в Україні / В.Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва, Л.І. Галієнко //
Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2010. - Т.72. -№4. – С.105.
65. Мухамедрахимов Р. Ж. Формы взаимодействия матери и младенца /
Р. Ж. Мухамедрахимов // Вопросы психологии. – 1994. - №6. - С. 16 – 25.
66. Мухина В.С. Возрастная психология / В.С. Мухина. – М.: Издательский
центр «Академия», 1998. – 608 с.
67. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008 «Про затвердження клінічного
протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років» //
Перинатологія і педіатрія. — 2008. — №3(35). — С. 6-44.
68. Налчаджян А. А. Психологические защитные механизмы /
А.А. Налчаджанян // Самосознание и защитные механизмы личности:
хрестоматия. – Самара: Бахрах-М, 2003. – С. 395 – 482.
69. Нечаева М.А. Психологические факторы генеза материнской сферы,
внутренней картины беременности и перинатального развития : Учебное
пособие / М.А. Нечаева, Л.Ф. Рыбалова, А.В. Штрахова А.В. – Челябинск:
Изд-во ЮУрГУ, 2005. – 60 с.
70. Нюрнберг Г. Принципы психоанализа / Г. Нюрнберг. – М.: Институт
общегуманитарных исследований, 1999. – 363 с.
71. Обухова Л. Ф. Детская (возрастная) психология: учебник / Л. Ф. Обухова. –
М.: Российское педагогическое агентство, 1996. – 374 с.
72. Овчарова Р.В. Психологическое сопровождение родительства /
Р.В. Овчарова. - М.: ЗАО «Институт психотерапии», 2003. – 295 с.
73. О прогнозировании нарушений лактации, профилактике и лечении
гипогалактии: методические рекомендации / Л.И. Ильенко, А.Ю. Костюченко,
О.В. Качалова, Л.В. Гайнова. – Москва, 1998. – 56 с.
74. Операционализированная Психодинамическая Диагностика (ОПД) - 2.
Руководство по диагностике и планированию терапии. – М.: Академический
Проект; Культура, 2011. -454с.
212
75. Пантелеева И. И. О роли интроекции в ситуациях доминирования
проекции и/или проективной идентификации / И.И. Пантелеева //
Психоаналитический вестник. – 2006. – №15. – С. 130 – 145.
76. Пайнз Д. Бессознательное использование своего тела женщиной / Д. Пайнз.
– СПб.: Восточно-Европейский Институт Психоанализа, 2000. – 198 с.
77. Попова Л.В. Идентификация как механизм общения и развития личности:
Методические рекомендации / Л.В. Попова, Г.В. Дьяконов. – М.: МГПИ
им.В.И.Ленина, 1988. – 31 с.
78. Попова Л.В. Понимание феномена идентификации в психологических
теориях запада . Л.В.Попова, Е.В. Шенкевеу // Мезанизмы формирования
цеенностных ориентаций и социальной активности личности: сб. науч.
трудов. – М.: МГПИ им. В.И.Ленина, 1984. – С. 14-30.
79. Психоаналіз об’єктних відношень суб’єкта в контексті проблеми агресії /
Т.С.Яценко, А.Е.Мелоян, Б.Б.Іваненко, Т.В.Горобець // Проблеми загальної
та педагогічної психології: зб. Наук. Праць інституту психології ім.
Г.С.Костюка АПН України. – К., 2004. – Т.6. – Вип.1. – С.377-385.
80. Психология: комплексный подход / под. ред. М. Айзенка, П. Брайянта,
Х. Куликэна. – Мн.: Новое Знание, 2002. – 832 с.
81. Психология человека от рождения до смерти. Психологический атлас
человека / под. ред. А.А. Реана. – М.: АСТ, 2010. – 661 с.
82. Психология самосознания: хрестоматия / под ред. Д. Я. Райгородского. –
Самара: Бахрах-М, 2003. – 672 с.
83. Пушкарѐва Т. Н. Депрессивные и тревожные расстройства матери как
фактор риска развития психопатологии у ребенка / Т.Н. Пушкарьова // Арх.
психіатрії. – 2002.– № 3 (30).– С. 132 –140.
84. Раджабова С. Ш. Можливості пізнання феномену ідентифікації /
С.Ш. Раджабова // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту
психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред.. С.Д. Максименка. – К.:
Главник, 2007. – Т. 10, – вип. 1. – С. 221-226.
85. Раджабова С. Ш. Феномен ідентифікації та його вплив на розвиток
особистості в контексті вітчизняної психології / С. Ш. Раджабова //
213
Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту психології ім.
Г.С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. – К.: Главник, 2008. –
Т. 10, – вип. 4. – С. 149-155.
86. Раджабова С. Ш. Категорія ідентифікації та її зв'язок з іншими поняттями /
С. Ш. Раджабова // Актуальні проблеми психології: зб. наук. праць Інституту
психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. – К.:
Логос, 2007. – Т. 7, – вип. 12. – С. 209-214.
87. Развитие личности ребенка от рождения до года / Сост. В.Н. Ильина.
Екатеринбург: У-Фактория, 2006. - 304 с.
88. Райл Э. Теория объектных отношений и теория деятельности: модель
последовательности процедур как возможное связующее звено
[Електронний ресурс ] / Э. Райл // Журнал парктической психологи и
психоанализа. – 2002. – № 2. – Режим доступа к журн.:
http://psyjournal.ru/j3p/all.php.
89. Ризенберг Р. Творчество Мелани Кляйн // Энциклопедия глубинной
психологии; Т. 3 / под ред. А.М. Боровикова. – М.: МGМ - Interna, 2002. –
С. 84-124.
90. Самоукина Н. В. Симбиотические аспекты отношений между матерью и
ребенком / Н. В. Самоукина // Вопросы психологии. – 2000. – № 3. – C. 67–
81.
91. Сарджвеладзе Н.И. О балансе проекции и интроекии в процессе
эмпатического взаимодействия Индивидуальные особенности эмпатии и их
діагностика / Н.И. Сарджвеладзе // Бессознательное: природа, функции,
методы исследования. Т4 / под ред. А.С. Прангишвили, А.Е. Шерозия, Ф.В.
Бассина. – Тбилисси, 1978. – С. 485 – 490.
92. Скобло Г.В. Система «мать-дитя» в раннем возрасте как объект
психопрофилактики / Г.В.Скобло, О.Ю.Дубовик // Социальная и
клиническая психиатрия. – 1992. - №2. С. 75-78.
93. Смирнова Е.О. Психология младенчества с позиции концепции
М.И. Лисиной / Е.О. Смирнова // Теоретическая и экспериментальная
психология. - Т. 2, № 2. – 2009. – С. 35 - 41.
214
94. Смирнова Е.О. Теория привязанности: концепция и эксперимент / Е.О.
Смирнова // Вопросы психологии. – 1995. - №3. – С. 139 – 149.
95. Собчик Л. Н. Метод цветовых выборов: модификация восьмицветового теста
Люшера. / Л. Н. Собчик. – С.-Пб.: Речь, 2006.- 128 с.
96. Станіславський С. В. Діагностика захисних механізмів особистості на основі
тесту кольорового вибору М. Люшера / С. В. Станіславський // Практична
психологія та соціальна робота. - 2000. - № 8. - С. 14-18.
97. Тайсон Ф. Психоаналитические теории развития / Ф.Тайсон, Р. Тайсон. –
Екатеринбург: Деловая книга. – 1998. – 528 с.
98. Татенко В.О. Суб’єктна психодіагностика: критеріальна модель / В.О.
Татенко // Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за
ред. С.Д. Максименка. – К.: 2002. – Т. 4. – Ч. 6.
99. Татенко В. О. Суб'єктно-вчинкова парадигма в сучасній психології /
В. О. Татенко // Загальна психологія: хрестоматія: навчальний посібник для
студ. вищ. навч. закладів / [упоряд. О. В. Скрипченко]. – Київ: Каравела,
2007. – С. 456–471.
100. Титаренко Т. Життєвий шлях особистості в постмодерністському дискурсі /
Т.Титаренко // Психологія особистості. –– Івано-Франківськ : Гостинець, 2010.
–– №1. –– С. 11––19.
101. Факты для жизни: версия третьего всемирного совместного издания
ЮНИСЕФ и ВОЗ для населения Российской Федерации, республики Беларусь
и Украины. – М.: БЭСТ-принт, 2008. – 192 с.
102. Фатеева Е.М. Грудное вскармливание и психологическое единство «Мать
и дитя»: Учебное пособие для мед. персонала учреждений родовспоможения
и детства / Е.М. Фатеева, Ж.В. Цареградская. — М.: Агар, 2000. — 183 с.
103. Филиппова Г.Г. Психология материнства: учебное пособие / Г. Г.
Филиппова. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. – 240 с.
104. Фрейд З. Печаль и меланхолия / З. Фрейд // Влечения и их судьба. – М.:
Эксмо-Пресс, 1999. – С. 151 – 177.
105. Фрейд З. Введение в психоанализ: лекции / З. Фрейд. – М.: Наука, 1989. –
456 с.
215
106. Хензелер Х. Теория нарциссизма / Х. Хензелер // Энциклопедия
глубинной психологии; Т. 1 / под ред. А. М. Боровикова. – М.: МGМ - Interna,
1998. – С. 463-482.
107. Чабан О.С. Психосоматична медицина (аспекти діагностики та лікування):
Посібник / О.С. Чабан, О.О. Хаустова. – К.: ТОВ «ДСГ Лтд», 2004. – 96 с.
108. Чепелєва Н. В. Соціально-психологічні чинники розуміння та інтерпретації
особистого досвіду / Н. В. Чепелєва, Т. М. Титаренко, М. Л. Смульсон та ін.;
за ред. Н. В. Чепелєвої. - К.: Педагогічна думка, 2008. – 255 с.
109. Чеснокова И. И. Проблема самосознания в психологии / И.И.Чеснокова. -
М.: Наука, 1977.- С. 52-75.
110. Шевчук Г. С. Материнська ідентичність у структурі Я-концепції жінки /
Г.С.Шевчук // Проблеми сучасної психології: зб. наук. праць інституту
психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка.. – К.,
2010. – Вип. 9. – С. 765-777.
111. Шибутани Т. Социальная психология / Т. Шибутани: пер. с англ.
В. Б. Ольшанского. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 544 с.
112. Шишак О. І. Мати як середовище розвитку дитини / О. І. Шишак //
Актуальні проблеми психології. Проблеми загальної та педагогічної
психології: зб. наук. праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН
України / за ред. С.Д. Максименка. – К.: ГНОЗИС, 2005. –
Т.7, - вип. 6. - С. 394-402.
113. Шишак О. І. Ідентифікація з материнськими рольовими функціями
дівчаток-підлітків з досвідом дефіциту, втрати і травми в стосунках з мамою /
О. І. Шишак // Збірник матеріалів Першого всеукраїнського конгресу
психологів / за ред. С.Д. Максименка. – К. : Главник, 2005. – С.456-460.
114. Шишак О. І. Грудне вигодовування як барометр материнської
привязаності / О. І. Шишак // Тези міжнародної конференції з дитячої та
юнацької психотерапії «Дитина в мені: психотерапія мого дитинства». –
Львів, 2008. – С. 65–67.
216
115. Шишак О. І. Зміст та функції материнської ролі / О.І. Шишак // Збірник
тез до науково-практичної конференції «Психіатрія, психологія та
психотерапія: шляхи взаємодії», - Дніпропетровськ, 2005. – С. 132-137.
116. Шишак О. І. Патології ідентичності та застосування техніки
портретування у підлітковій психотерапії // Матеріали обласної науково-практичної конференції «Дезадаптована дитина: напрямки
психотерапевтичної та психокорекційної допомоги». – Львів, 2004. – С. 34-37.
117. Шишак О. І. Постать чоловіка в контексті материнської ідентифікації
жінки / О. І. Шишак // Дитяча та юнацька психотерапія: теорія і практика /
за ред. Г. В. Католик. – Львів : Астролябія, 2009, - С. 122-127.
118. Шишак О. І. Зміст та перспективні форми роботи психолога в управлінні
людськими ресурсами / О. Б. Басюк, А. О. Широка, О. І. Шишак //
Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні
суспільні системи (Збірник наукових праць). Випуск 3 (XLVII)/ НАН
України. Інститут регіональних досліджень. Частина 2. Львів, 2004. – С.
343–355.
119. Шишак О. І. Поняття ідентичності крізь призму психологічного розвитку
дитини / О.І. Шишак, Г.В. Католик // Практична психологія та соціальна
робота. – 2008. – № 8. – С. 5–7.
120. Шишак О. І. Грудне вигодовування як барометр якості материнсько-дитячого зв’язку / О. І. Шишак // Дитяча та юнацька психотерапія: теорія і
практика / за ред. Г. В. Католик. – Львів : Астролябія, 2012. – С. 118–124.
121. Шишак О. І. Грудне вигодовування як актуалізація, символізація та
матеріалізація здатності жінки до материнської ролі / О. І. Шишак //
Практична психологія та соціальна робота. – 2009. – № 9. – С. 57–61.
122. Шишак О. І. Афективно-когнітивний аспект материнсько-дитячого
зв’язку у випадку гіпогалактії / О. І. Шишак // Форум психіатрії та
психотерапії / за ред. О. О. Фільца. – Львів, 2011. – Т.6. – С. 15-28.
123. Шишак О. І. Ідентифікаційні розлади в діаді як чинник етіопатогенезу
вторинної гіпогалактії / О. І. Шишак // Український науково-медичний
217
молодіжний журнал : матеріали V наук.-практ. конф. «Актуальні
проблеми сучасної медичної психології». – 2011. – Вип. 3. – С. 63–66.
124. Шишак О. І. Материнська ідентифікація з немовлям як конструкт для
емпіричних досліджень / О. І. Шишак // Проблеми сучасної психології : зб.
наук. пр. Кам’янець-Подільського нац. ун-ту імені Івана Огієнка, Ін-ту
психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / За ред.: С. Д. Максименка,
Л. А. Онуфрієвої. – Вип. 13. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2011. –
С. 700-710.
125. Шнейдер Г. Психоанализ и когнитивная наука / Г. Шнейдер // Ключевые
понятия психоанализа / под ред. В. Мертенса. – СПб.: Б&К, 2001. – С. 98-104.
126. Энгельс-Фрик М. Терапия родителей – теория и практика / М. Э. Фрик //
Работа с родителями: психоаналитическая психотерапия детей и подростков
/ под ред. Дж. Циантиса, С. Б. Ботиуса и др. – М.: Когито-Центр, 2006. –
С. 81 – 106.
127. Эткинд А.М. Цветовой тест отношений / А.М.Эткинд // Общая
психодиагностика. - М., 1987. - С. 221-227.
128. Этчегоен Г. Эмпатия [Электронный ресурс] / Г. Этчегоен // Журнал
практической психологии и психоанализа. – 2003. – № 1. – Режим доступа к
журн.: http://psyjournal.ru/j3p/all.php.
129. Яппе Г. Развитие Фрейдовского понятия Я // Энциклопедия глубинной
психологии; Т. 1 / под ред А.М.Боровикова. – М.: МGМ - Interna, 1998. –
С. 433-462.
130. Яценко Т.С. Особливості активності суб’єкта в процесі «психологічного
захисту» / Т.С.Яценко, М.Г.Чобітько, Т.В.Пархоменко // Проблеми соціальної
психології: зб. наук. Праць. – К.: Либідь, 1992. – Вип.2. – С. 10-18.
131. Abrams S. Differentiation and Integration / S. Abrams // Psychoanalytic Study of
the Child. – 1996. – Vol.51. - New Haven, CT: Yale University Press. – pp. 25-34.
132. Ainsworth M. Maternal Sensitivity Scales [Електронний ресурс] / Mary D.S.
Ainsworth // From mimeograph, JHU, Baltimore, Revised 03.10.1969. -Режим
доступу: http://www.psychology.sunysb.edu/attachment/measures
218
133. Antze P. The Other Inside: Memory as Metaphor in Psychoanalysis /
P.Antze // Regimes of Memory / ed. S. Radstone and K. Hodgkin, - London:
Routledge, 2003. – pp. 96-113.
134. Aragno A. ―Die So That I May Live!‖ A psychoanalytic Essey on the Adolescent
Girl’s Struggle To Delimit Her Identity / A.Aragno // In The Mother-Daughter
Relationship: Echoes Through Time / ed. G.H.Fenchel. - Northvale, NJ: Jason
Aronson, 1998. - pp. 85-134.
135. Arimond M. Assessing Care: Progress Towards the Measurement of Selected
Childcare and Feeding Practices, and Implications for Programs [Електронний
ресурс] / M.Arimond, V.T.Ruel. – The FANTA project, 2002. – Режим доступу:
http://www.fantaproject.org/downloads/pdfs/AssessingCare_Aug02.pdf
136. Auerbach C. Qualitative Data. An Introduction to Coding and Ananlysis / C.
Auerbach, L. Silverstein. - New York University Press, 2003.
137. Bandura A. Social-learning Theory of Identificatory Processes / A. Bandura //
Handbook of Socialization: Theory and Research. – Chicago, 1969. – P. 213 – 262.
138. Baradon T. (2005). What Is Genuine Maternal Love? / T. Baradon //
Psychoanalytic Study of the Child. – 2005. – Vol. 58. - New Haven, CT: Yale
University Press. – pp. 47-73.
139. Beebe B. Mother-Infant Research Informs Mother-Infant Treatment / B. Beebe //
Psychoanalytic Study of the Child. – 2005. – Vol. 58. - New Haven, CT: Yale
University Press. – pp. 7-46.
140. Bergman A. Love, Admiration and Identification: On the Intricacies of Mother-Daughter Relationships / A.Bergman, M.F.Fahey // In The Mother-Daughter
Relationship: Echoes Through Time / ed. G.H.Fenchel. - Northvale, NJ: Jason
Aronson, 1998. - pp. 7-28.
141. Bergmann M.V. The Effect of Role Reversal on Delayed Marriage and
Maternity / M.V. Bergmann // In The Mother-Daughter Relationship: Echoes
Through Time / ed. G.H.Fenchel. - Northvale, NJ: Jason Aronson, 1998. - pp. 173-194.
142. Bernstein P. Mothers and Daughters from Today’s Psychoanalytic Perspective /
P.Bernstein // Psychoanalytic Іnquiry. – 2004. – 24. – pp. 601–628.
219
143. Caldwell B. Home Observation for Measurement of the Environment
(HOME) - Revised Edition / B. Caldwell, R. Bradley. - University of Arkansas,
Little Rock, 1984. - pp.113-145.
144. The Capacity for Understanding Mental States: The Reflective Self in Parent
and Child relationships and its Significance for Security of Attachment /
P.Fonagy, M.Steele,G.Moran, H.Moran, A.Higgitt // Infant Mental Health Journal.
– 1991. – Vol.13. – pp.200-217
145. Cartwright D. The psychoanalytic research interview: Preliminary suggestions
/ D. Cartwright // Journal of the American Psychoanalytic Association. - 2004. –
Vol. 52(1). – pp. 209-242.
146. Child Development / ed. By J.Santrock. – 9th ed. –McGraw-Hill, 2001. – p. 590
147. Bentley, M. Child-feeding and appetite: What can programmes do? / M.Bentley,
M.Black, E.Hurtado // Food Nutr Bull. – 1996. – Vol. 16(4).- pp.340-348.
148. Chatoor I. Diagnosing infantile anorexia: The observation of mother-infant
interactions / I. Chatoor et all // Journal of American Academy of Child and
Adolescent Psychiatry. – 1998. – Vol. 37(9). – pp. 959-967.
149. Сatoor I. A feeding scale for research and clinical practice to assess mother-infant interactions in the first three years of life / I. Chatoor // Infant Mental Health
Journal. – 1997. – Vol. 18(1). – pp.76-91.
150. Chodorow N. The Reproduction of Mothering / N. Chodorow. - University of
California Press, 1999. – p.263.
151. Crittenden P.M.Non-Organic Failure to Thrive: Deprivation or Distortion? /
Crittenden // Infant Mental Health Journal. – 1987. – Vol. 8. – pp.51-64.
152. Crandell L.E. Dyadic synchrony in parent-child interactions: a link with maternal
representations of attachment relationship / L.E. Crandell, H.E. Fitzgerald, E.E.
Whipple // Infant Mental Health Journal. – 1997. – Vol.18. – pp.247-264.
153. Crowell J. Manual For The Current Relationship Interview And Scoring
System. Version 4.0 [Електронний ресурс] / J. Crowell, G. Owens. – State
University of New York at Stony Brook. - 1998. – Режим доступу:
http://www.psychology.sunysb.edu/attachment/measures/content/cri_manual.pdf
220
154. Dey I. Grounding Grounded Theory Guidelines for qualitative inquiry /
I. Dey. – San Diego, London, Boston, New York, Sydney, Tokyo, Toronto:
Academic Press, 1999. – 279 p.
155. Donovan M.W. Demeter and Persephone Revisited: Ambivalence and
Separation in the Mother-Daughter Relationship / M.W. Donovan // In The Mother-Daughter Relationship: Echoes Through Time / ed. G.H.Fenchel, Northvale, NJ:
Jason Aronson, 1998. - pp.135-154.
156. Dowling S. Researching Woman’s Experiences of Extended Breastfeeding: A
Participant Ethnography / S. Dowling In A World Wide View on Breastfeeding:
VELB-ILCA Conference Syllabus / ed. M.Guoth-Gumberger, I.Seiringer, G.Nindl.
– Austria: VELB, 2008. - p.169-170.
157. Gaensbauer Т. J. Patterning of emotional response in a playroom laboratory
situation / Т. J. Gaensbauer, D. Mrazek, R. N. Emde // Infant Behav. and
Devel. - 1979. – Vol. 2. -pp. 163—178.
158. Geller J. Research-Informed Reflections on the Processes of Introjection and
Identification / J. Geller // JAPA. – 2003. - Vol. 54:1. –pp. 59-66.
159. Gewirtz J. Mechanisms of Social Learning: Some Roles of Stimulation and
Behavior in Early Human Development / J. Gewirtz // Handbook of Socialization:
Theory and Research. – Chicago, 1969. – P. 55 – 212.
160. Good Mojab, C. Regarding the Emerging Field of Lactational Psychology /
Mojab C. Good // Journal of Human Lactation. – 2006. - Vol. 22 (1). - SAGE
Publication. – pp. 13-14.
161. Fonagy P. Measuring the Ghost in the Nursery: An Empirical Study of the
Relation Between Parents’ Mental Representations of Childhood Experiences and
Their Infants Security of Attachment / P. Fonagy, M. Steele, G. Morgan et al. //
JAPA. – 1993. -Vol. 41:4. –pp. 957-989.
162. Fraiberg S. (1975). Ghosts in the Nursery / S. Fraiberg // Journal of the
American Academy of Child Psychiatry. – 1975. –Vol. 14. – pp. 387-421.
163. Freiberg S. Infant-Parent Psychotherapy on Behalf of a Child in a Critical
Nutritional State / S. Freiberg, V. Shapiro, E. Adelson // In The Selected Writings
221
of Selma Freiberg / ed. L.Freiberg. - Ohio State University Press: Columbus,
1987. – pp. 137-165.
164. Freiberg S. The Origins of Human Bond / S. Freiberg // In The Selected
Writings of Selma Freiberg / ed. L.Freiberg. - Ohio State University Press:
Columbus, 1987. – pp. 3-26.
165. Freiberg S. Libidinal Object Constancy and Mental Representations. / S.
Freiberg // In The Selected Writings of Selma Freiberg / ed. L.Freiberg. - Ohio
State University Press: Columbus, 1987. – pp. 27-64.
166. Friedman M. Mother’s Milk: A Psychoanalyst Looks at Breastfeeding/ M.
Friedman // Psychoanalytic Study of the Child. – 1996. - Vol. 58. - New Haven,
CT: Yale University Press. – pp. 475-490.
167. Harris M. Breastfeeding and Bonding from the Perspectives of Survivors of
Childhood Abuse / M. Harris, R. Nayda, A. Summers // In A World Wide View on
Breastfeeding: VELB-ILCA Conference Syllabus / ed. M.Guoth-Gumberger,
I.Seiringer, G.Nindl. – Austria: VELB, 2008. - pp. 167-168.
168. Hennwood K. Grounded Theory in Psychological Research / K. Hennwood,
N. Pidgeon; [edited by M. Camic, Jean E. Rhodes, Lucy Yardley] // Qualitative
research in psychology: expensing perspectives in methodology and design. –
Washington, DC: American Psychological Association, 2008. – P. 131–157.
16