Бондаренко Ліна Ігорівна. Формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів в умовах магістратури : Бондаренко Лина Игоревна. Формирование исследовательской компетентности будущих преподавателей высших учебных заведений в условиях магистратуры Bondarenko Lina Ihorivna. Formation of research competence of future teachers of higher educational institutions in the conditions of a magistracy

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Бондаренко Ліна Ігорівна. Формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів в умовах магістратури
  • Альтернативное название:
  • Бондаренко Лина Игоревна. Формирование исследовательской компетентности будущих преподавателей высших учебных заведений в условиях магистратуры Bondarenko Lina Ihorivna. Formation of research competence of future teachers of higher educational institutions in the conditions of a magistracy
  • Кол-во страниц:
  • 247
  • ВУЗ:
  • Держ. закл. "Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка". - Старобільськ
  • Год защиты:
  • 2015
  • Краткое описание:
  • Бондаренко Ліна Ігорівна. Формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів в умовах магістратури.- Дисертація канд. пед. наук: 13.00.04, Держ. закл. "Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка". - Старобільськ, 2015.- 247 с.




    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ КРАЇНИ
    ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД
    „ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА”


    На правах рукопису

    БОНДАРЕНКО ЛІНА ІГОРІВНА


    УДК 378.126(043)


    ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ
    ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ


    13.00.04 – теорія і методика професійної освіти




    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата педагогічних наук


    Науковий керівник –
    доктор педагогічних наук,
    професор
    Савченко Сергій Вікторович






    Старобільськ – 2015

    ЗМІСТ
    ВСТУП……………………………………………………………………….……3
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ……………………………………………..……12
    1.1. Формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів як психолого-педагогічна проблема……………………………12
    1.2. Сутність та структура дослідницької компетентності викладача вищого навчального закладу……………………………..………..…………………..42
    1.3. Модель формування дослідницької компетентності майбутнього викладача вищого навчального закладу в умовах магістратури……………..59
    Висновки до розділу 1………………………………………..….……………..75
    РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НА ЕТАПІ МАГІСТЕРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ…………………………………78
    2.1. Теоретичне обґрунтування та розробка педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів ………………………………………………………….…78
    2.2. Упровадження педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів у процес магістерської підготовки………………...……………………………………………………...95
    2.3. Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів в умовах магістратури……………..……………………………………………………..139
    Висновки до розділу 2…………………….………………………………...…190
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………..………………………………...194
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……..……………………………198
    ДОДАТКИ………………………………………….………………………….222


    ВСТУП
    В умовах динамічних соціально-економічних та соціокультурних змін у сучасному українському суспільстві освітні стратегії спрямовано на подальший розвиток національної системи освіти, інтеграцію її до європейського й світового співтовариства з урахуванням загальних тенденцій глобалізації, фундаменталізації, інформатизації освітнього простору. Реалізація поставлених завдань сприятиме досягненню основної мети системи вищої освіти України, зокрема педагогічної – підготовці компетентних, креативних, конкурентоспроможних педагогічних працівників.
    Перехід вищої школи до ступеневої системи освіти передбачає оновлення професійної підготовки фахівців усіх кваліфікаційних рівнів, зокрема магістрантів за спеціальністю „Педагогіка вищої школи” (кваліфікація „викладач університету та вищого навчального закладу” за галузевим спрямуванням). За цих умов особливого значення набуває модернізація змісту, методів і форм підготовки майбутніх викладачів ВНЗ, здатних не лише виконувати професійні обов’язки, а й бути компетентним у сфері науково-педагогічної та науково-дослідницької діяльності.
    З появою в Україні перших дослідницьких університетів реалізація поставлених завдань набула нових перспектив. Разом з тим наголошено, що процес підготовки магістрів загалом вимагає формування в них дослідницької компетентності, педагогічна цінність якої полягає в актуалізації творчого потенціалу особистості, формуванні ціннісних орієнтацій саморозвитку, підвищенні професійного статусу як майбутнього викладача.
    Відповідно до вимог, задекларованих у Законі України „Про вищу освіту” (2014 р.), Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Державній цільовій науково-технічній і соціальній програмі „Наука в університетах” на 2008 – 2017 рр., сьогодні провідним критерієм підготовленості майбутніх викладачів ВНЗ до професійної діяльності є володіння вміннями й навичками здійснювати дослідницьку діяльність. Уже з перших днів роботи за фахом молодий викладач має зайняти активну дослідницьку позицію стосовно власної педагогічної діяльності й, що не менш важливо, бути спроможним організувати ефективну науково-дослідну роботу своїх вихованців.
    Загальнотеоретичним питанням підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” присвячено праці таких науковців, як В. Андрущенко, Н. Батечко, Т. Бодрова, В. Бондар, Г. Вільський, С. Вітвицька, О. Єременко, Т. Жижко, В. Ликова, В. Луговий, Л. Магдюк, В. Майборода, О. Мороз, В. Осадчий, С. Павлюк, С. Сисоєва, З. Слєпкань, Г. Сомбаманія та ін.
    Теоретико-методичні засади організації самостійної навчально-
    пізнавальної та науково-дослідної роботи студентів в освітньому процесі представлено в наукових студіях І. Бендери, О. Бережнової, Є. Кулика, П. Лузана, В. Нагаєва, П. Підкасистого, В. Прошкіна, С. Савченка, В. Шейка та ін.
    У психолого-педагогічних дослідженнях проблему підготовки майбутніх педагогів ВНЗ до науково-дослідницької діяльності різнобічно висвітлено в студіях В. Андрущенка, З. Борисової, С. Гончаренка, П. Дмитренка, О. Дубасенюк, І. Зязюна, Є. Кулика, О. Пєхоти, Ю. Риндіної, В. Романчикова, В. Сидоренка, С. Сисоєвої, Є. Спіцина, В. Тихонова, О. Чугайнової, Л. Шовкун та ін.
    Аналіз наукової літератури засвідчив також увагу вчених до проблеми дослідницької діяльності як психолого-педагогічного феномену та шляхів розвитку дослідницьких умінь і навичок особистості. Зокрема, автори розкривають шляхи інтеграції діяльнісного та компетентнісного підходів у процесі формування дослідницької компетентності (І. Зимня, В. Краєвський, А. Хуторськой та ін.), умови її розвитку (М. Архипова, М. Говань, С. Забєліна, В. Лазарев та ін.), роль дослідницької компетентності в професійній підготовці педагога (О. Лекашевич, С. Маркова, З. Обліцова та ін.), дослідницьких знань, умінь та навичок (Л. Бурчак, В. Кулещова, О. Рогозіна, А. Ямщикова та ін.).
    Проблеми формування дослідницької компетентності висвітлено в дисертаційних працях останніх років. Так, В. Климентьєва досліджувала процес формування педагогічної дослідницької компетентності магістрантів; С. Лукашенко – розвиток дослідницької компетентності студентів ВНЗ в умовах ступеневої освіти; А. Губайдуллін – формування дослідницької компетентності студентів в умовах проектного навчання; І. Бец – формування науково-дослідницької компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у вищих військових навчальних закладах; Г. Скорнякова – формування дослідницької компетентності бакалаврів педагогічної освіти в умовах інформаційно-комунікаційного середовища; Л. Бурчак – формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя хімії в системі вищої освіти; Л. Абдулова, З. Апазаова, В. Борисова – форми, методи та засоби формування дослідницької компетентності майбутніх учителів в умовах коледжу. Проте проблема формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів ВНЗ в умовах магістратури не була предметом окремого дослідження.
    Аналіз наукових розвідок та освітньої практики вищих навчальних закладів дозволив виявити низку суперечностей, що потребують розв’язання, зокрема, між: потребою педагогічної науки та освітньої практики в педагогах-дослідниках та традиційним змістом їхньої професійної підготовки в умовах магістратури; розширенням дослідницького компонента в процесі магістерської підготовки майбутніх викладачів вищих навчальних закладів та використанням переважно репродуктивних способів організації їхньої навчально-наукової та науково-дослідницької діяльності; значним потенціалом магістерської підготовки щодо формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вишів та нерозробленістю педагогічних умов, упровадження яких сприяє формуванню цієї інтегративної якості зазначеної категорії фахівців.
    Актуальність проблеми дослідження, її недостатня теоретична й практична розробленість, а також необхідність розв’язання виявлених протиріч як чинника вдосконалення процесу магістерської підготовки фахівців у ВНЗ зумовили вибір теми дисертаційної роботи: „Формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів в умовах магістратури”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” в межах комплексної теми університету „Освітні технології навчально-виховного процесу в сучасних закладах освіти” (державний реєстраційний номер 0110U000751). Тему затверджено на засіданні Вченої ради ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (протокол № 10 від 27 квітня 2012 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 29 травня 2012 р.).
    Об’єкт дослідження – процес магістерської підготовки майбутніх викладачів вищих навчальних закладів.
    Предмет дослідження – педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів в умовах магістратури.
    Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів на етапі магістерської підготовки.
    Гіпотеза дослідження. Процес формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів на етапі магістерської підготовки набуде ефективності, якщо розробити та впровадити педагогічні умови: розвиток дослідницького потенціалу студентів-магістрантів на основі актуалізації внутрішніх ресурсів особистості в процесі оволодіння фаховими дисциплінами; стимулювання магістрантів до науково-дослідницької діяльності шляхом залученням їх до розв’язання випереджувальних пізнавальних та дослідницько-творчих завдань професійно зорієнтованого характеру під час застосування різноманітних форм і методів організації освітнього процесу; включення магістрантів у різні види науково-дослідної роботи в навчальному процесі, у ході різних видів практики, самостійної дослідницької діяльності в позанавчальний час і забезпечують цілісність та неперервність процесу формування дослідницької компетентності.
    Відповідно до мети, предмета й гіпотези визначено такі завдання дослідження:
    1. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрити теоретичні засади процесу формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів.
    2. Схарактеризувати сутність та структуру дослідницької компетентності викладача ВНЗ.
    3. Розробити модель процесу формування дослідницької компетентності майбутнього викладача вишу в умовах магістерської підготовки.
    4. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів на етапі магістерської підготовки.
    5. Упровадити та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів ВНЗ у процесі магістерської підготовки.
    Теоретико-методологічні засади дослідження становлять сучасні ідеї філософії освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, Б. Коротяєв, В. Кремень, В. Курило) та неперервної освіти (І. Зязюн, С. Гончаренко, Н. Ничкало); наукові положення системного (О. Авер’янов, І. Блауберг, Н. Кузьміна, В. Луговий, В. Семиченко), компетентнісного (В. Байденко, Е. Зеєр, І. Зимня, А. Маркова, О. Овчарук, О. Пометун, А. Хуторськой), особистісно зорієнтованого (Г. Балл, І. Бех, Є. Бондаревська, В. Сєриков, І. Якиманська), діяльнісного (О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Л. Виготський, Ж. Піаже, В. Мільман) підходів; теоретичні засади підготовки студентів до науково-дослідницької діяльності (Н. Базелюк, Н. Головін, Г. Кловак, В. Прошкін, Г. Сомбаманія), зокрема в умовах магістратури (Н. Батечко, С. Вітвицька, О. Мороз, З. Слєпкань); формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів (З. Апазаова, М. Архипова, І. Бец, Т. Ваколя, М. Головань, О. Заболотній, В. Климентьєва, В. Лазарев, Ю. Риндіна, Н. Старикова, О. Чугайнова, В. Яценко); принципи моделювання в науково-педагогічних дослідженнях (В. Докучаєва, В. Штофф); теорія і практика організації навчально-пізнавальної та навчально-дослідницької діяльності студентів ВНЗ (А. Алексюк, О. Кучерявий, В. Нагаєв, С. Савченко).
    Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети й перевірки гіпотези використано такі методи дослідження: теоретичні – аналіз, узагальнення та систематизація провідних ідей наукової літератури з метою розкриття стану розробленості досліджуваної проблеми, визначення теоретичних засад дисертаційної роботи, сутності та структури її ключового поняття, обґрунтування педагогічних умов процесу формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищої школи на етапі магістерської підготовки; моделювання для розробки моделі зазначеного процесу; аналіз і порівняння нормативно-законодавчої та навчально-методичної документації з метою з’ясування чинників формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів ВНЗ в умовах магістратури; емпіричні: спостереження, анкетування, тестування, метод експертних оцінок для визначення рівнів сформованості дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищої школи; педагогічний експеримент з метою перевірки положень висунутої гіпотези; методи математичної статистики для визначення статистичної значущості отриманих під час експерименту результатів.
    Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, Української інженерно-педагогічної академії (м. Харків) (довідка про впровадження № 106-04-141 від 18.09.2013 р.), Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ), Київського університету імені Бориса Грінченка. На різних етапах експерименту було задіяно 252 студенти-магістранти, 46 викладачів.
    Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше обґрунтовано педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів на етапі магістерської підготовки (забезпечення розвитку дослідницького потенціалу студентів-магістрантів на основі актуалізації внутрішніх ресурсів особистості в процесі оволодіння фаховими дисциплінами; стимулювання магістрантів до науково-дослідницької діяльності шляхом залученням їх до розв’язання випереджувальних пізнавальних і дослідницько-творчих завдань професійно зорієнтованого характеру під час застосування різноманітних форм та методів організації освітнього процесу; включення магістрантів у різні види науково-дослідної роботи в навчальному процесі, у ході різних видів практики, самостійної дослідницької діяльності в позанавчальний час забезпечують цілісність та неперервність процесу формування дослідницької компетентності); визначено сутність і структуру дослідницької компетентності викладача ВНЗ; розроблено модель процесу формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів в умовах магістратури; удосконалено форми, методи та технології підготовки фахівців вишів в умовах магістратури; подальшого розвитку набули наукові уявлення про сутність дослідницької компетентності викладачів ВНЗ, сутність і зміст підготовки майбутніх викладачів вишів до НДР, теорію та практику підготовки магістрантів спеціальності „Педагогіка вищої школи”, критерії та показники сформованості дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в їх готовності до впровадження в процес підготовки майбутніх викладачів ВНЗ в умовах магістратури: розроблено та опубліковано методичні рекомендації для викладачів, аспірантів, магістрантів, студентів „Розвиток дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів”; розроблено навчально-методичне забезпечення викладання дисципліни за вибором „Технологія педагогічного дослідження”; навчально-методичний комплекс, що включає: проблемні лекції з дисципліни „Основи науково-педагогічних досліджень”, банк пізнавальних і дослідницько-творчих завдань професійно зорієнтованого характеру для організації різних видів практики, самостійної дослідницької діяльності магістрантів у позанавчальний час, індивідуальні навчально-творчі завдання з підготовки дослідницьких проектів; дібрано та систематизовано контрольно-діагностичний комплекс для вивчення рівня сформованості дослідницької компетентності магістрантів спеціальності „Педагогіка вищої школи”.
    Результати дисертаційної роботи можуть бути використані під час підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” за спеціальністю „Педагогіка вищої школи”, магістрантів інших галузевих напрямів з метою вдосконалення навчально-методичного забезпечення викладання дисциплін магістерської підготовки, у системі підвищення кваліфікації викладачів ВНЗ, у самоосвітній діяльності студентів-магістрантів.
    Основні положення й результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (довідка про впровадження № 1/4447 від 19.11.2013 р.), Української інженерно-педагогічної академії (м. Харків) (довідка про впровадження № 106-04-141 від 18.09.2013 р.), Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ) (довідка про впровадження № 57/621-01-39 від 01.10.2013 р.).
    Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки, щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів та магістрантів ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (2010 – 2013 рр.); на науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних – „Проектирование образовательного пространства – современные ориентиры” (Дніпропетровськ, 2012), „III International Scientific – Practical Internet – Conference.” (Луганськ, 2013); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні технології навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців ” (Львів, 2013).
    Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено в 10 одноосібних публікаціях, зокрема 5 статей у наукових фахових, з яких одна у зарубіжному періодичному виданні; одна робота – методичні рекомендації.
    Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (213 найменувань, із них 5 іноземною мовою), 12 додатків на 26 сторінках. У тексті міститься 31 таблиця і 9 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 247 сторінок.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
    У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів в умовах магістратури, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов забезпечення ефективності досліджуваного процесу.
    1. Аналіз науково-педагогічної літератури засвідчив міждисциплінарний характер та багатовимірність досліджуваного феномену „дослідницька компетентність”, що виявляється в єдності його особистісно-розвивальної, науково-методологічної, ціннісно-смислової функцій, інтеграції мотиваційно-ціннісного, гностичного, практично-діяльнісного, особистісно-рефлексивного компонентів, сформованість яких забезпечує оволодіння майбутніми викладачами ВНЗ в умовах магістерської підготовки дослідницькою діяльністю як універсальним інструментом освоєння педагогічної дійсності, розвиток здатності до творчого розв’язання нестандартних професійно-педагогічних завдань, актуалізацію дослідницького потенціалу, формування дослідницького типу педагогічного мислення, здатності до творчого саморозвитку.
    2. З урахуванням теоретичних положень, особливостей професійної діяльності викладача, що характеризується імпліцитним включенням дослідницької діяльності в навчально-виховний процес та органічним поєднанням власної науково-дослідної роботи й організації навчально-дослідної діяльності студентів, а також специфіки магістерського етапу професійної підготовки майбутніх викладачів ВНЗ (спрямованість на викладацьку діяльність, формування метапредметних умінь і навичок НДР, методологічної культури тощо) визначено ключове поняття дисертаційної роботи: дослідницька компетентність викладача вищого навчального закладу – цілісна, інтегративна властивість особистості, що поєднує в собі знання, уміння, науковий досвід, особистісні цінності та якості (креативність, творче мислення, уяву, спостережливість) дослідника й виявляється в готовності ефективно здійснювати власну дослідницьку діяльність і здатності організувати продуктивну науково-дослідну роботу студентів.
    3. Визначено структуру дослідницької компетентності викладача вищого навчального закладу та надано змістовну характеристику її компонентів: мотиваційно-ціннісного, що відображає систему цінностей, потреб і мотивів дослідницької діяльності; гностичного, що репрезентує систему методологічних, професійних, міждисциплінарних наукових знань і пізнавальних умінь дослідницької діяльності; практично-діяльнісного, що передбачає володіння вміннями проводити науково-педагогічне дослідження та впроваджувати його результати у практику; особистісно-рефлексивного, спрямованого на стимулювання творчого саморозвитку особистості, пов’язаного з науковим мисленням, здатністю оволодівати методологією та інноваційними методами й діагностичними техніками дослідження; відображає ціннісне ставлення викладача до ходу й результатів як власної дослідницької діяльності, так і навчально- та науково-дослідної діяльності студентів.
    4. Розроблено модель процесу формування дослідницької компетентності майбутнього викладача вищого навчального закладу в умовах магістратури, основними складниками якої є такі блоки: методологічний (мета і сукупність теоретичних положень (ідеї, підходи, концепції, теорії, принципи, що є науковими засадами формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищих навчальних закладів); змістовно-процесуальний (знання сучасних педагогічних парадигм, освітніх концепцій, дидактико-методичних моделей організації навчального процесу у ВНЗ тощо); діагностично-результативний (сформованість дослідницької компетентності майбутніх викладачів, диференційованої за рівнями: низький (інформаційно-алгоритмічний); середній (репродуктивно-операційний); достатній (когнітивно-пошуковий); високий (діяльнісно-творчий); критерії й показники їх діагностування).
    5. З урахуванням теоретичних засад дослідження,розробленої моделі, аналізу результатів констатувального експерименту визначено педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів у процесі магістерської підготовки: розвиток дослідницького потенціалу магістрантів на основі актуалізації внутрішніх ресурсів особистості в процесі оволодіння фаховими дисциплінами; стимулювання магістрантів до науково-дослідницької діяльності шляхом залученням їх до розв’язання випереджувальних пізнавальних та дослідницько-творчих завдань професійно зорієнтованого характеру під час застосування різноманітних форм і методів організації освітнього процесу; включення магістрантів у різні види науково-дослідної роботи в навчальному процесі, у ході різних видів практики, самостійної дослідницької діяльності в позанавчальний час і забезпечують цілісність та неперервність процесу формування дослідницької компетентності.
    6. Доведено, що ефективній реалізації педагогічних умов сприяло поетапне оволодіння магістрантами змістом навчальних дисциплін (,,Методологія та логіка наукового дослідження”, ,,Основи наукових досліджень у педагогіці”) та дисципліни за вибором – ,,Технологія педагогічного дослідження”; залучення їх до розв’язання пізнавальних і дослідницько-творчих завдань професійно зорієнтованого характеру шляхом застосування проблемних, інтерактивних та проектних методів і форм навчання; виконання магістрантами індивідуальних навчально-дослідних завдань, спрямованих на систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення, практичне застосування знань майбутнього викладача з теорії методології, теорії та методики НДР; виконання магістерської роботи, підготовки виступів на науково-практичних конференціях, публікацій тощо; виконання індивідуальних та групових творчо-пошукових проектних завдань проблемного змісту; участь у роботі наукових гуртків, проблемних лабораторій, Всеукраїнських студентських олімпіадах та конференціях.
    7. Позитивний характер впливу розроблених педагогічних умов формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів в умовах магістратури підтверджено результатами контрольних зрізів на кінець експерименту. Констатовано найбільш значущі позитивні зрушення рівнів сформованості досліджуваної якості в магістрантів ЕГ3 порівняно з КГ: приріст частки магістрантів з високим і достатнім рівнями сформованості дослідницької компетентності склав відповідно + 11,54% і + 23,08 %. Водночас на 11,24% і 23,08% зменшилися частка магістрантів з низьким і середнім рівнями сформованості дослідницької компетентності
    Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективними напрямами подальших наукових розвідок є розробка теоретико-методичних засад використання ІКТ у процесі підготовки майбутніх викладачів до науково-дослідної роботи, науково-методичних засад проектування індивідуальних освітніх маршрутів формування дослідницької компетентності.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины