БІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ КОМАХ ДЛЯ ОБМЕЖЕННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ : БИОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ РЕГУЛЯТОРОВ жизнедеятельности насекомых ОГРАНИЧЕНИЯ ИХ ЧИСЛЕННОСТИ

Краткое описание

УКРАІНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН

На правах рукопису

ЧЕРНІЙ АНАТОЛІЙ МУСІЙОВИЧ

УДК 632.936.2: 591.147

БІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ
РЕГУЛЯТОРІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ КОМАХ ДЛЯ
ОБМЕЖЕННЯ ЇХ ЧИСЕЛЬНОСТІ

16.00.10 - ентомологія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
доктора сільськогосподарських наук

Науковий консультант
доктор біологічних наук, професор,
член-кореспондент УААН
Федоренко Віталій Петрович

Київ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП

7

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

9

РОЗДІЛ І. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ І ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ КОМАХ В ЗАХИСТІ РОСЛИН

17

1.1. Регулятори поведінки комах

17

1.2. Регулятори росту і розвитку комах

28

1.3. Регулятори статевого розмноження комах

36

Заключення

41

РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕНЬ

45

2.1. Об’єкти досліджень

45

2.2. Матеріали досліджень

46

2.3. Методи і місце проведення досліджень

46

РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РЕГУЛЯЦІЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ КОМАХ (КОНЦЕПЦІЯ )

51

3.1. Комунікація в біологічних системах

51

3.2. Популяція як саморегулююча біологічна система

53

3.3. Принципи регуляції життєдіяльності шкідливих комах

56

3.4. Феромонна комунікація - основа управління поведінкою комах

59

3.5. Статева стерилізація як метод генетичного порушення
розмноження комах

61

3.6. Гормональний контроль - основа управління ростом і
розвитком комах.

64

Висновки

68

РОЗДІЛ 4. ПАРАМЕТРИ ФЕРОМОННОЇ КОМУНІКАЦІЇ У РІЗНИХ ВИДІВ ЛУСКОКРИЛИХ КОМАХ І ЇХ РЕАКЦІЇ НА ПРИРОДНІ ТА СИНТЕТИЧНІ ФЕРОМОНИ

70

4.1. Механізми сприйняття інформації, що передається за допомогою феромонів

70

4.2. Електрофізіологічні методи дослідження феромонної комунікації лускокрилих

72

4.3. Структура популяцій лускокрилих комах за реакцією хемосенсорного аналізатора самців на статевий феромон

76

4.4. Пороги чутливості хеморецепторів самців до феромону

78

4.5. Кількісні параметри феромонної комунікації

81

Висновки

90

РОЗДІЛ 5. ФЕРОМОННИЙ МОНІТОРИНГ ПОПУЛЯЦІЙ ЛУСКОКРИЛИХ ШКІДНИКІВ

91

5.1. Основні передумови необхідності розробки феромонного моніторингу комах

91

5.2. Структура і особливості феромонного моніторингу

92

5.3. Феромонні комплекси лускокрилих шкідників

95

5.3.1. Оцінка атрактивності препаративних форм синтетичних феромонів

95

5.3.1.1. Атрактивність і стабільність препаративних форм синтетичного феромону яблуневої плодожерки

96

5.3.1.2. Атрактивність і видоспецифічність препаративних форм синтетичних феромонів садових листокруток

108

5.3.1.3. Атрактивність і видоспецифічність препаративних форм синтетичного феромону капустяної совки

116

5.3.2. Конструктивні особливості феромонних пасток

118

5.4.Інформативність феромонного моніторингу

122

5.4.1. Фактори, що впливають на вилов метеликів феромонними пастками

122

5.4.2. Конкуренція природних і синтетичних феромонів

127

5.4.3. Просторова структура популяцій в агроценозах однорічних і багаторічних культур

132

5.4.4. Особливості сезонної динаміки льоту лускокрилих комах на феромонні пастки

136

5.4.5. Оптимальні строки проведення захисних заходів, раціональне використання інсектицидів

149

5.5. Фітосанітарний стан агроценозів і потреби феромонних
пасток для моніторингу основних видів шкідників
Висновки

154
156

РОЗДІЛ 6. ОБМЕЖЕННЯ РОЗМНОЖЕННЯ ЯБЛУНЕВОЇ ПЛОДОЖЕРКИ СПОСОБОМ СТАТЕВОЇ СТЕРИЛІЗАЦІЇ

160

6.1. Екологічна оцінка популяцій яблуневої плодожерки природно - кліматичних зон України

160

6.2. Особливості техноценозу інсектарної культури

167

6.2.1. Розвиток яблуневої плодожерки на живильних середовищах

169

6.2.2. Розвиток і життєздатність яблуневої плодожерки при сталих і змінних температурах

174

6.2.3. Тривалість життя і репродуктивна здатність метеликів при різній вологості повітря

176

6.2.4. Репродуктивна здатність і чисельність нащадків при зміні співвідношення статей

179

6.3. Технологія масового розведення яблуневої плодожерки на живильних середовищах

185

6.4. Життєвість інсектарної культури яблуневої плодожерки

194

6.5. Статева стерилізація яблуневої плодожерки

201

6.5.1. Параметри і стандартність стерилізації рентгенівськими променями

201

6.5.2. Вплив променевої стерилізації на репродуктивну здатність яблуневої плодожерки

205

6.5.3. Стерилізуюча активність нових фосфорорганічних сполук

210

6.6. Вплив променевої і хімічної стерилізації на чутливість самців до феромону

215

6.7. Ефективність стерилізованих самців

217

6.7.1. Активність льоту і міграції стерилізованих самців

219

6.7.2. Динаміка чисельності яблуневої плодожерки і обмеження її шкодочинності

221

6.8. Стерилізація природної популяції феромонно -стерилізуючими пастками

226

Висновки

229

РОЗДІЛ 7. ПРИГНІЧЕННЯ РОЗВИТКУ ШКІДЛИВИХ КОМАХ ІНГІБІТОРАМИ СИНТЕЗУ ХІТИНУ ТА ЮВЕНОЇДАМИ

232

7.1. Особливості біорегуляторів росту і розвитку комах та методів оцінки їх біологічної активності

232

7.2. Обмеження розвитку популяцій лускокрилих шкідників капусти

237

7.3. Обмеження розвитку колорадського жука і картопляної молі на посадках картоплі в умовах півдня України

259

7.4. Застосування гормональних і бактеріальних препаратів для захисту картоплі від колорадського жука

268

7.5. Обмеження розвитку популяцій лускокрилих шкідників яблуневого саду

279

Висновки

292

РОЗДІЛ 8. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

295

ВИСНОВКИ

318

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

324

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

326

ВСТУП

Захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів є важливою ланкою технологій їх вирощування. Інтегровані системи захисту рослин потребують не тільки удосконалення хімічних і біологічних методів боротьби з шкідниками, але і розробки принципово нових споcобів контролю їх чисельності. Екологічні проблеми, турбота про збереження здоров’я людини і навколишнього середовища змушують постійно здійснювати пошук нових класів хімічних сполук з іншим механізмом дії ніж традиційні пестициди та удосконалювати стратегію і тактику їх використання. В зв’язку з цим зріс інтерес до біологічно активних речовин сигнальної дії, які регулюють основні процеси життєдіяльності комах поведінку, ріст, розвиток і розмноження та є найбільш безпечними для довкілля. Серед біологічно активних речовин до цього часу вивчена лише незначна їх частина, що забезпечують сигнальну функцію на організменному і популяційному рівнях гормони і феромони. Створення функціональних синтетичних аналогів цих речовин дозволяє розробити спеціальні прийоми управління розвитком, розмноженням і поведінкою шкідливих комах, змінювати ці процеси і обмежувати чисельність та шкодочинність. Одним із перспективних напрямів удосконалення інтегрованих систем захисту рослин є застосування регуляторів життєдіяльності комах синтетичних феромонів і гормонів та стерилізаторів, що принципово відрізняються від сучасних інсектицидів відсутністю прямої токсичної дії, високою біологічною активністю і вибірковістю.
Отримання гігієнічно чистої продукції, у тому числі придатної для потреб дитячого та дієтичного харчування, на основі зниження хімічних обробок є необхідним на плодових і овочевих культурах, урожай яких використовується свіжим або консервованим. Однією з провідних культур в Україні є яблуня, потенційні можливості якої дають змогу вирощувати 20-30 т високоякісних плодів з 1 га саду, серед овочевих культур капуста та картопля. Мінімальне застосування інсектицидів і максимальне збереження корисної фауни агроценозів плодового саду та овочевих культур України є основою оптимізації захисту рослин. В садових агроценозах, враховуючи різноманітність трофічних зв’язків, доцільна стабілізація екосистем на основі збереження природних механізмів саморегуляції біоценозів. Цьому найбільше відповідають регулятори життєдіяльності комах препарати на основі синтетичних феромонів і гормонів комах, інгібіторів синтезу хітину. Тому розробка і впровадження високовибіркових, екологічно безпечних засобів захисту рослин на їх основі є актуальною екологічною і соціальною проблемою. Вирішення практичних завдань неможливе без біологічного обґрунтування прийомів застосування регуляторів життєдіяльності комах. Для цього потрібен більш глибокий аналіз основних процесів феромонної комунікації, статевого розмноження і гормонального управління розвитком комах та вивчення дії на ці процеси синтетичних регуляторів життєдіяльності комах. Застосування вибірково діючих препаратів дасть змогу удосконалити інтегровані системи захисту рослин від ряду небезпечних шкідників, що ведуть скритноприхований спосіб життя та набули стійкість до сучасних інсектицидів і зменшити забруднення навколишнього середовища токсичними сполуками. Зміни, що сталися у державному устрої та формах господарювання України, потребують зміни стратегії і тактики застосування засобів захисту рослин. У найближчій перспективі вирощування гігієнічно чистої плодової і овочевої продукції є одним з не багатьох напрямів, за яким українські виробники можуть конкурувати з європейськими.
Народно-господарська важливість цієї проблеми обумовлює актуальність досліджень питань, що становлять тему дисертаційної роботи теоретичні положення регуляції життєдіяльності шкідливих комах та обгрунтування і розробка прийомів контролю чисельності.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основою сучасної стратегії захисту рослин є управління популяціями шкідливих організмів, яке в агроекосистемах реалізується через розробку і створення інтегрованих систем. Разом з тим, поки що не вдається реалізувати основну мету інтегрованого захисту- зведення до мінімуму негативних наслідків застосування пестицидів широкого спектру дії: забруднення навколишнього середовища, поява резистентних популяцій, загибель корисної ентомофауни, масові спалахи розмноження шкідливих членистоногих. З урахуванням цього різко підвищились вимоги до таких властивостей пестицидів, як екологічна вибірковість, безпечність для теплокровних і персистентність. Пошук ефективних і безпечних засобів захисту рослин з новим механізмом дії є досить актуальним. Одним із перспективних напрямів є використання біологічно активних речовин, які регулюють основні процеси життєдіяльності комах - поведінку, ріст, розвиток і розмноження та є найбільш безпечними для довкілля. На сучасному етапі нараховується біля 2 тисяч сполук аналогів феромонів, 5 тисяч ювеноїдів, що імітують дію природних ювенільних гормонів та більше 200 похідних бензоілсечовини інгібіторів синтезу хітину комах (Грапов, 1998; Gilbert et al, 2000; Буров, Новожилов, 2001). Створення на їх основі принципово нових препаратів та розробка прийомів застосування є новим етапом в удосконаленні інтегрованих систем захисту рослин. Безпечність їх застосування зумовлена дією на такі системи і функції комах, що не мають своїх аналогів у людини і теплокровних тварин - процеси линяння, метаморфозу, діапаузи, феромонної комунікації. Особливо важливо застосування регуляторів життєдіяльності комах у плодових садах, захист яких вимагає багаторазових хімічних обробок і на овочевих культурах, продукція яких вживається у свіжому вигляді та використовується для отримання дитячого і дієтичного харчування. Специфіка дії біорегуляторів дає змогу реального переходу від тотального знищення ентомофауни агроценозів до стратегії обмеження чисельності і уповільнення швидкості формування резистентності окремих видів шкідників та підсилення природних механізмів регуляції, зменшення обсягів застосування традиційних інсектицидів і забруднення навколишнього середовища токсичними сполуками.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконані автором дослідження щодо теми дисертаційної роботи були складовою частиною науково-дослідних робіт, що проводились Інститутом захисту рослин УААН упродовж 1970-2000 років, згідно з державними темами: Розробити біофізичні методи боротьби з шкідниками с.-г. рослин і переносниками хвороб с.-г. культур і видати рекомендації з їх впровадження в с.-г. практику”, ДР 0.74.425 в; Розробити прийоми боротьби з шкідниками сільськогосподарських культур на основі застосування атрактантів і метода статевої стерилізації”, ДР 77003326; Випробувати біологічно активні речовини і прийоми їх використання в інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур”, ДР 01.82.9055474; Вишукати нові біологічно активні речовини і прийоми їх використання в боротьбі з шкідниками рослин”, ДР 01.87.0046826; Розробити зональні екологічно безпечні технології захисту рослин”, ДР VA 01002944 p; Вивчити закономірності формування угруповання шкідливих і корисних організмів в агроценозах в умовах інтенсивного землеробства”, ДР VA 01002945 р; Розробити та апробувати технологію захисту рослин з метою виробництва продукції для дієтичного та дитячого харчування”, ДР 0197V012337).
Мета і завдання дослідження. Обгрунтування і розробка екологічно безпечних прийомів інтегрованого захисту овочевих культур і яблуневого саду від шкідників на основі застосування вибірково діючих регуляторів поведінки, росту і розмноження комах.
Відповідно до поставленої мети вирішували такі завдання:
1. Концептуальний аналіз природних механізмів регуляції життєдіяльно- сті комах і обгрунтування екологічно безпечних прийомів обмеження чисель- ності популяцій шкідливих видів:
- аналіз механізмів комунікації в біологічних системах, внутрішньовидової взаємодії між особинами в популяції комах та фізіології індивідуального розвитку;
- аналіз процесів феромонної комунікації, статевого розмноження і гормонального управління розвитком комах та прийомів їх штучної регуляції;
- дослідження параметрів феромонної комунікації лускокрилих шкідників і їх
реакцій на природні і синтетичні феромони;
2. Обгрунтування і розробка феромонного моніторингу популяцій луско- крилих шкідників:
- оцінка атрактивності препаративних форм синтетичних феромонів;
- визначення впливу біотичних і абіотичних факторів на вилов комах феромонними пастками;
- дослідження сезонної динаміку льоту лускокрилих шкідників на феромонні пастки і просторової структури популяцій в агроценозах;
- оптимізація строків проведення захисних заходів і раціонального використання інсектицидів та регуляторів росту і розвитку комах.
3. Експериментальне обгрунтування обмеження репродуктивної здатно- сті яблуневої плодожерки способом статевої стерилізації:
- удосконалення технології масового розведення яблуневої плодожерки на живильних середовищах та статевої стерилізації;
- оцінка життєвості інсектарної культури та конкурентної здатності стериль- них самців, ефективності обмеження шкідливості природної популяції яблуневої плодожерки стерильними самцями.
4. Обгрунтування особливостей застосування ювеноїдів і інгібіторів син- тезу хітину для пригнічення розвитку популяцій шкідливих комах овочевих культур і яблуневого саду:
- біологічна активність інгібіторів синтезу хітину і ювеноїдів залежно від стадії онтогенезу комах;
- ефективність їх дії проти шкідливих комах в агроценозах овочевих культур і яблуневого саду;
- удосконалення систем захисту овочевих культур і яблуневого саду на основі феромонного моніторингу та застосування регуляторів росту і розвитку комах.
Об’єкт дослідження: популяції основних лускокрилих шкідників яблуневого саду і капусти та колорадського жука і картопляної молі на картоплі; синтетичні статеві феромони лускокрилих шкідників; регулятори росту, розвитку і розмноження комах інгібітори синтезу хітину, ювеноїди, стерилізатори; хімічні інсектициди та біологічні препарати.
Предмет дослідження: процеси феромонної комунікації, гормональної регуляції розвитку і статевого розмноження комах; механізми дії синтетичних феромонів, інгібіторів синтезу хітину, ювеноїдів та стерилізаторів проти фітофагів; технології розведення на живильному середовищі і статевої стерилізації комах; екологічно безпечні елементи і прийоми контролю динаміки чисельності основних фітофагів овочевих культур і яблуневого саду.
Методи дослідження: загальноприйняті методи з ентомології, популяційної екології, захисту рослин польові та лабораторні дослідження; методи розведення, стерилізації і маркірування комах; електрофізіологічні та поведінкові методи дослідження біологічної активності феромонів та феромонної комунікації лускокрилих; лабораторні та польові методи дослідження ефективності дії регуляторів росту і розвитку комах.
Наукова новизна одержаних результатів. Концептуальний аналіз природних механізмів регуляції життєдіяльності комах, процесів феромонної комунікації, статевого розмноження і гормонального управління розвитком, дослідження дії на ці процеси синтетичних феромонів і гормонів комах та стерилізаторів на різних стадіях розвитку, дали змогу обґрунтувати і розробити феромонний моніторинг популяцій та вибірково діючі прийоми обмеження чисельності шкідливих видів, що покладено в основу екологічно безпечних систем захисту овочевих культур і яблуневого саду.
Результати досліджень електрофізіологічних і поведінкових реакцій комах на природні і синтетичні феромони, параметрів феромонної комунікації, дії інгібіторів синтезу хітину, ювеноїдів і стерилізації на різних стадіях розвитку істотно доповнюють теоретичні положення сигнального механізму дії синтетичних аналогів через комунікаційні канали сенсорної і гормональної системи. Вперше обґрунтована концепція регуляції життєдіяльності шкідливих комах і обмеження їх чисельності з урахуванням зв’язків між процесами життєдіяльності, системами організму і їх функціями та дії на ці процеси синтетичних аналогів феромонів, гормонів, стерилізаторів. Вперше встановле- но кількісні параметри феромонної комунікації лускокрилих, доведено гетерогенність популяцій за рівнем виділення феромону самицями і електрофізичних та поведінкових реакцій самців на природні й синтетичні феромони. Визначено конкурентну здатність синтетичних феромонів, ступінь їх впливу на популяцію. Обгрунтовано феромонний моніторинг лускокрилих шкідників з урахуванням параметрів феромонної комунікації і міграційної здатності різних видів, специфіки феромонного комплексу, біотичних і абіотичних факторів впливу на активність льоту комах. Розроблено принципово нову феромонну пастку з регуляцією виділення феромону в періоди активного льоту комах (А. с. СРСР № 1060160). Визначено основні критерії інформативності феромонного моніторингу.
Удосконалено технологію масового розведення яблуневої плодожерки на живильних середовищах, розроблено принципово новий спосіб приготування живильних середовищ в умовах вакууму (А. с. СРСР № 543309). Виявлено нові фосфорорганічні сполуки з хемостерилізуючою активністю (А. с. СРСР №№ 1069397, 1124568, 1181287, 1189069) та оцінено їх ефективність для статевої стерилізації комах. Експериментально обгрунтовано можливість ефективного обмеження репродуктивної здатності і шкідливості яблуневої плодожерки способом статевої стерилізації.
Ефективність екологічно безпечних систем і оптимізація захисних заходів грунтуються на феромонному моніторингу динаміки чисельності популяцій, оптимальних строках застосування засобів регуляції чисельності та пригніченні розвитку і розмноження фітофагів інгібіторами синтезу хітину, ювеноїдами. Удосконалена стратегія і тактика застосування засобів захисту культур в інтегрованих системах перехід від очікування появи шкодочинної стадії до упередження її появи і уповільнення швидкості формування резистентності, внаслідок пригнічення життєвості популяції та активізації природних регулюючих чинників.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено методичні основи і практичні прийоми контролю та регуляції чисельності шкідливих комах. Виявлено ефективні препаративні форми синтетичних феромонів лускокрилих шкідників і розроблено технологію феромонного моніторингу, що дало змогу оптимізувати строки проведення захисних заходів та раціонально застосовувати інсектициди.
Удосконалено системи захисту овочевих культур і яблуневого саду, що грунтуються на нових методах моніторингу фітофагів за допомогою феромонних пасток, застосуванні екологічно безпечних для довкілля регуляторів росту і розвитку комах та раціональному використанні традиційних інсектицидів, що дає змогу скоротити в 1,5-2 рази кількість обробок, сприяє підвищенню екологічної безпечності і активізує діяльність корисної ентомофауни. Розробки включено до союзніих та республіканських рекомендацій із застосування біологічно активних речовин для захисту овочевих культур і плодового саду (вказані в списку публікацій). За розробку та впровадження рекомендацій автор нагороджений двома Срібними медалями ВДНГ СРСР ” (1988, 1991 рр.).
Особистий внесок здобувача. Сформовано науковий напрям досліджень, розроблено концепцію та теоретично обгрунтувано основні положення; розроблено робочі програми та методики досліджень, виконано експериментальні роботи; проведено аналіз, узагальнення та статистичну обробку експериментальних матеріалів, формування висновків, підготовку матеріалів до друку, апробацію результатів досліджень.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертаційної роботи заслухано і обговорено на
1. Міжнародних науково-координаційних нарадах: Розробка фізичних і генетичних методів знищення комах” (Київ, 1976); Екологічні особливості фізичної і генетичної боротьби з шкідниками” (Варна, 1978); Вивчення фізичних і генетичних методів захисту рослин” (Познань, 1981).
2. Міжнародних симпозіумах і конференціях: Інтегрована боротьба з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур” (Ташкент,1980); Вивчення і застосування речовин, що впливають на поведінку і розвиток комах” (Кишинів,1986); Комунікація комах і сучасні методи захисту рослин” (Харків, 1994); Оцінка пригнічення популяцій лускокрилих шкідників стерильними особинами” (Джакарта, 1995); Біологічно активні речовини в захисті рослин” (Анапа,1999); Промислові технології виробництва і застосування засобів біологізації землеробства” (Одеса, 1999).
3. Всесоюзних сим

Список литературы

ВИСНОВКИ

В результаті досліджень теоретично узагальнена та вирішена наукова проблема щодо застосування регуляторів життєдіяльності комах для обмеження чисельності популяцій шкідливих видів, що грунтується на концептуальному аналізі основних процесів феромонної комунікації, статевого розмноження і гормонального управління розвитком комах, встановленні дії на ці процеси синтетичних феромонів і гормонів комах та стерилізаторів на різних стадіях розвитку. Розроблена система феромонного моніторингу лускокрилих шкідників та раціональні прийоми обмеження чисельності шкідливих видів на основі синтетичних біорегуляторів, що забезпечує ефективність і екологічну безпечність захисту яблуневого саду і овочевих культур, покращення екологічної ситуації.
1. Обгрунтовано біологічні основи регуляції життєдіяльності популяцій комах і екологічно безпечні прийоми обмеження їх чисельності синтетичними біорегуляторами, що дає можливість пригнічувати життєвість і швидкість розмноження шкідливих видів та активізувати діяльність корисної ентомофауни.
2. Встановлено ряд закономірностей феромонної комунікації лускокрилих, а саме: структура феромонного зв’язку особин у популяціях є наслідком індивідуальної мінливості основних підсистем феромонної комунікації та рівнем чутливості хеморецепторів самців до феромону і атрактивності феромонного сигналу самиць; рівень електрофізіологічних і поведінкових реакцій самців на синтетичний феромон наближений до реакції на феромон самиць; внутрішньопопуляційна гетерогенність самців за реакцією на феромон коливається у межах 1-20 разів, видова різниця хемосенсорної чутливості 3-4 рази.
3. Кількісні параметри феромонної комунікації лускокрилих за ступенем чутливості самців до феромону і атрактивності самиць такі: 8-10% особин в популяції мають підпороговий рівень, 70-75% середній і біля 15% надпороговий, який в 5-10 разів перевищує середньостатистичний показник. Ефективна відстань феромонної комунікації лускокрилих шкідників становить 15 - 20 м, середня - 30 -60 м, максимальна 150 - 200 м. Внутрішньовидові відносини особин різних статей в популяціях лускокрилих зумовлені структурою феромонного зв’язку та параметрами феромонної комунікації.
4. Обгрунтовано феромонний моніторинг популяцій лускокрилих шкідників, що включає три основні частини: інструментальну феромонний комплекс (феромонна пастка і препаративна форма синтетичного феромону для конкретного виду); технологічну розміщення феромонного комплексу в агроценозі, проведення обліків і обслуговування; інформативну сезонна динаміка льоту комах, просторова структура популяції, кількість вилову комах і на їх основі прийняття рішення щодо оптимальних строків і обсягів проведення захисних заходів.
5. Сезонна динаміка льоту метеликів на феромонні пастки має імпульсивний характер з вираженими періодами - піками масового льоту, що синхронізовані з оптимальними умовами для парування і відкладання яєць. Вона характеризує основні періоди розвитку популяції: початок льоту - відродження метеликів; піки масового льоту - парування і масове відкладання яєць; спад льоту початок масового відродження гусениць. На основі динаміки льоту встановлено критичні періоди розвитку популяції і критерії доцільності та строків проведення захисних заходів з урахуванням механізму дії препаратів різного класу хімічних сполук.
6. В яблуневому саду літ метеликів яблуневої плодожерки триває від початку травня до середини вересня, суцільне заселення масиву саду відрізняється осередками, де різниця чисельності перевищує середню в 2-5 разів. Сезонна динаміка льоту метеликів листокруток має два періоди. В червні - першій декаді липня відбувається літ метеликів моновольтинних видів, що зимують у фазі гусениць 2-3 віку, через декілька тижнів - видів, що зимують у стадії яйця. В серпні - вересні спостерігається літ другого покоління бівольтинних видів листокруток (сітчаста, розанова, строкато-золотиста).
7. Розвиток популяції яблуневої плодожерки зумовлений гідротерміч ним режимом вегетаційного періоду. В зоні Полісся за річної СЕТ 798-9560С і ГТК 1,66-2,07 розвивається одна генерація яблуневої плодожерки і спостерігається 1-2 піки льоту метеликів, за середнього вилову 5-7 метеликів на пастку за 5 діб. В зоні Лісостепу за СЕТ 985-11620С і ГТК 1,27-1,83 розвивається перезимувала і факультативно літня генерації 2-3 піки льоту, середні вилови 8-12 екз./пастку. В зоні Степу за СЕТ 1280-14550С і ГТК 0,76-1,05 розвивається дві генерацій яблуневої плодожерки, 3-4 піки льоту, середні вилови 12-18 екз./пастку. Піки льоту метеликів є підставою оптимізації строків застосування засобів захисту яблуневого саду від яблуневої плодожерки.
8. Експериментально обгрунтувано можливість ефективного обмеження репродуктивної здатності і шкідливості яблуневої плодожерки методом статевої стерилізації. Удосконалено технологію масового розведення на живильному середовищі і променевої стерилізації. Встановлено, що інсектарна культура яблуневої плодожерки за показниками життєвості відповідає особинам природної популяції. Визначено оптимальні стерилізуючі дози та виявлено нові фосфорорганічні хемостерилізатори КОХ 05.34, КОХ 05.46, КОХ 05.54, КОХ 05.57.
9. Встановлено, що стерилізуючі дози рентгенівського опромінення 35-40 Крад істотно не впливають на тривалість життя самців яблуневої плодожерки, активність їх парування з самицями стерильність відкладених яєць складає 90-94,2%. Добова активність льоту на феромон в саду не змінюється, середня відстань міграцій становить 20-40 м від точки випуску. Ефективність стерилізованих самців у зоні випуску (86,9 91,5%) наближена до хімічного еталону (90-93,4%). Сумісне використання синтетичних феромонів і хемо -стерилізаторів у феромонно-стерилізуючих пастках спрощує прийоми стерилізації природної популяції.
10. На основі штучної регуляції співвідношення самців і самиць (1:1, 1:2, 1:5, 1:10) в лабораторній популяції яблуневої плодожерки, встановлено адаптивну реакція на елімінацію самців і кількісні критерії обмеження розмноження. Підвищення активності парування самців дає змогу успішно вести масове розведення лабораторної культури за наявності їх 50%. Критерій пригнічення розмноження яблуневої плодожерки становить понад 90% елімінації самців, що важко обмежити чисельність популяції феромонними пастками за високої щільності шкідника.
11. Порівняльна оцінка дії регуляторів росту і розвитку комах на різних етапах онтогенезу свідчить, що до ювеноїда Інсегару чутливими є стадії, що перебувають в процесі підготовки до морфогенезу останній личинковий вік, або на одному із етапів метаморфозу лялечка; до інгібіторів синтезу хітину Диміліну, Алсистіну, Номолту, Сонету чутливими є личинкові стадії розвитку, переважно личинки молодшого віку. Овіцидна активність гормональних препаратів максимальна на ранніх стадіях ембріогенезу, ефективність цих препаратів проявляється і за відкладання яєць на оброблене листя рослин.
12. Високоефективними в захисті капусти від лускокрилих шкідників - капустяної совки, капустяного та ріпного біланів, капустяної молі є інгібітори синтезу хітину: Димілін, 25% з.п. (0,1 кг/га), Алсистін, 25% з.п., (0,1 кг/га), Номолт, 15% к.с. (0,3 л/га), що обмежують чисельність популяцій на 90-94%. Загибель більшості гусениць відбувається на 5-7-й день після обробки, дія препаратів триває впродовж 30 днів, одноразова обробка ефективно обмежує чисельність однієї генерації. Ефективним є сумісне застосування гормональних і бактеріальних препаратів у половинних нормах: Димілін, 25% з.п., (0,05 кг/га) і Лепідоцид, (0,5 кг/га), або Димілін, 25% з.п., (0,05 кг/га) і Бітоксибацилін (1,0 кг/га).
13. Інгібітори синтезу хітину, як і бактеріальні препарати та їх суміші, не завдають згубної дії на природні популяції основних ентомофагів лускокрилих шкідників капусти - трихограму (Trichogramma evanescens Westw.), муху ернестію (Ernestia consobrina Mg.), апантелеса (Apanteles glomeratus L.), їздця екзетастеса (Exetastes cinetipes Ratz.). На десятий день після обробки чисельність ентомофагів становила 90-100% до початкової, на хімічному еталоні менше 10%.
14. Інгібітори синтезу хітину: Димілін, 25% з.п. (0,5 кг/га), Алсистін, 25% з.п. (0,5 кг/га), Номолт, 15% к.с. (0,15 л/га), Сонет, 10% к.е. (0,2 л/га) ефективно обмежують чисельність (82%-94%) популяції колорадського жука. Дія препаратів виявляється через 2-3 дні, спочатку личинки перестають живитись, а на 5-7-й день в результаті неповноцінного линяння гинуть. Ефективні суміші половинних норм витрати Диміліну, 25% з.п. (0,25 кг/га) і Бітоксибациліну (1,5 кг/га). Препарати не завдають згубної дії на корисних комах турунів, кокцинелід, золотоочок та сирф, за обробок піретроїдними інсектицидами їх чисельність знижується на 93-95%.
15. Ювеноїд Інсегар, 25% з.п. (0,6 - 0,8 кг/га) та інгібітори синтезу хітину Димілін, 25% з.п. (0,5-1,0 кг/га), Алсистін, 25% з.п. (0,5-1,0 кг/га) високоефек- тивні в захисті яблуневого саду від комплексу лускокрилих шкідників яблуневої плодожерки, плодових листокруток, мінуючих молей. Дворазові обробки ними забезпечують ефективність (92,4 - 96,8%) на рівні 4-5-разових обробок піретроїдними і фосфорорганічними інсектицидами.
16. Теоретичні і практичні розробки дисертаційної роботи дають змогу удосконалити системи захисту овочевих культур і яблуневого саду на основі феромонного моніторингу динаміки чисельності популяцій лускокрилих шкідників, оптимальних строків застосування засобів регуляції чисельності та пригніченні розвитку і розмноження фітофагів інгібіторами синтезу хітину, ювеноїдами. Принципово змінюється стратегія і тактика застосування засобів захисту культур в інтегрованих системах перехід від очікування появи шкодочинної стадії до її упередження і пригнічення життєвості популяцій фітофагів. Заміна традиційних інсектицидів широкого спектру дії на регулятори росту і розвитку комах і раціональне використання перших у межах необхідності зменшує пестицидний прес в 1,5-2 рази, що сприяє покращенню екологічної ситуації і збереженню корисної ентомофауни.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для контролю чисельності лускокрилих шкідників та оптимізації строків проведення захисних заходів необхідно використовувати феромонні пастки. Розміщення пасток здійснюють з урахуванням розміру і конфігурації ділянок, їх рельєфу, технології вирощування культури. В саду на площі до 10 га розміщують по 3-5 пасток яблуневої плодожерки і садових листокруток, більше 10 га додатково по одній пастці на кожних 10 га площі. На овочевих культурах, на площі до 5 га розміщують по три пастки для капустяної совки і капустяної молі, до 10 га по п’ять пасток, більше 10 га додатково по одній пастці на кожні 5 га площі.
2. Хімічні обробки традиційними інсектицидами проти перезимувалого покоління яблуневої плодожерки слід проводити через 5-7 днів після піку масового льоту метеликів, наступні після закінчення тривалості дії препарату і початку нового піку льоту; проти літнього покоління через 3-5 днів після початку піку льоту. На посадках капусти хімічні обробки слід проводити через 5-7 днів після піку масового льоту капустяної совки або капустяної молі, в період відродження гусениць.
3. Стосовно інгібіторів синтезу хітину і ювеноїдів оптимальні строки обробок період масового льоту метеликів і відкладання яєць. У системах захисних заходів яблуневого саду проти комплексу лускокрилих шкідників першу обробку слід проводити ювеноїдом Інсегаром, 25% з.п. (0,6 кг/га) в період масового льоту метеликів яблуневої плодожерки покоління, що перезимувало і розвитку перезимувалих гусениць листокруток. Другу обробку проводять інгібіторами синтезу хітину Димілін, 25% з.п. (0,6 кг/га ); Номолт, 15% к.с. (0,5-0,75 л/га), Сонет, 10% к.е. (0,6-0,8 л/га) в період масового льоту метеликів яблуневої плодожерки літньої генерації.
4. На посадках картоплі, в період заселення колорадським жуком та масового відкладання яєць, доцільно використовувати інгібітори синтезу хітину Номолт, 15% к.с. (0,15 л/га); Сонет, 10% к.е. (0,2 л/га). На посадках капусти проти лускокрилих шкідників ігнібітори синтезу хітину Димілін, 25% з.п. (0,1 кг/га), Номолт, 15% к.с. (0,3 л/га) застосовують за 7-10 днів раніше, ніж традиційні інсектициди в період масового льоту метеликів і відкладання яєць. Ефективність дії виявляється через 5-7 днів після обробок у період линяння личинок молодшого віку і триває 25-30 днів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Fabre J.H. Hochheitsfluge der Nachtpfauenauden. Kosmos, 1906, Bd. 3, S.45.
2. Karlson P., Lucher M. Pheromones: a new term for a class of biologically active substances. Nature (London ).- 1959.- 183. - 55 p.
3. Джекобсон М. Половые феромоны насекомых: Пер. с англ. М.: Мир, 1976. 391 с.
4. Харборн Д. Введение в экологическую биохимию: Пер. с англ. М.: Мир, 1985.- 312 с.
5. Скиркявичюс А.В. Феромонная коммуникация насекомых. - Вильнюс: Мокслас, 1986. 292 с.
6. Bestmann H.J., Vostrowsky O. Insectenpheromone. Teil 1. Chemiscre struk- tura und synthese //Seinfen. Ole.-Fette.-Wachse.- 1988. 114. - № 15. - P. 612- 621.
7. Лебедева К.В., Пятнова Ю.Б. Феромоны насекомых и их использование в защите растений //Журн. Всесоюз. хим. о-ва им. Менделеева. 1984.- Т. 29. - № 1 .- С. 54 63.
8. Мыттус Э.Р., Сийтан В.Р., Мяэорг С.А. Алкенолы и их производные как половые аттрактанты насекомых //Ученые записки ТГУ. - Тарту: 1980- Т. 545.- С. 91-144.
9. Мыттус Э.Р., Сийтан В.Р., Мяэорг С.А. Половые аттрактанты чешуекрылых СССР //Информ. Бюлл. ВПС МОББ. - 1983.- № 8.- С. 31-45.
10. Lofstedt C., Van der Pers J., Lofgvist J. Sex pheromone components of the turnip moth, Agrotis segetum: chemical identification, electrophysiological evatua- tion and behavioral activity //J. Chem. Ecol.- 1982. Vol.8. - № 10. - P. 1305 1321.
11. Wacamura S. Insect attractants are taking hold //Agric. Chem. 1980. - № 15. Р. 37-40.
12. Кривошеина Г.Г. Биохимия насекомых (Исторический очерк ).- М.: Наука, 1988. - 128 с.
13. Butenandt A., Becmann R., Stamm D., HeckerE. Uber den Sexual-Lockstoff des Seidenspinners Bombyx mori. Reindarstellung und Konstitution
//Z. Naturforsch. - 1959. - 14 B.- P. 283-284.
14. Буров В. Н., Сазонов А.П. Биологически активные вещества в защите растений //М.: ВО Агропромиздат, 1987. 200 с.
15. Черний А.М. Феромоны насекомых: достижения и перспективы использования //Защита растений. 1990. - №7. - С. 14-18.
16. Campion D.G. Semiochemicals for the control of insect pests //Monogr. Brit. Crop. Protect. Council. Farnham. 1989. - № 43. P. 119-127.
17. Скиркявичюс А.В. Феромоны: справочник //Вильнюс: Ин-т зоол. и паразитол. АН Лит ССР, 1988. - 368 с.
18. Промоненков В.К., Лебедева К.В. Исследования в области феромонов насекомых //Химия в сельском хозяйстве.- 1980. Т. 18. - №12.- С. 8 - 11.
19. Ковалев Б.Г. Основные итоги исследования половых феромонов насекомых во ВНИИБМЗР //Биологическая регуляция числености вредных организмов. М.: 1986.- С.12-24.
20. Пятнова Ю.Б., Таксиди В.Х. Основные методы синтеза половых феромонов чешуекрылых //Обз. инф. НИИТЭХИМ, Хим. средства защиты раст. М.: 1987.- 76 с.
21. Лебедева К.В. Феромоны насекомых и их применение в защите растений //Журн. Всесоюз. хим. о-ва им. Менделеева.- 1988.- Т. 33. - №6. -С. 678- 686.
22. Ильичев А.Л., Кондратьев Ю.А., Рославцева С.А. Половые аттрактанты чешуекрылых и их использование в защите растений //Обз. информ. НИИТЭХИМ. Хим. средства защиты раст. М.: 1981. - 33 с.
23. Steck W., Underhill E.W., Chisholm M.D. Structure-activity relationships in sex attractants for North American noctuid moths //J. Chem. Ecol. - 1982. Vol.8. - №4. - P. 731-754.
24. Ando Tetsu, Kuroko Hiroshi, Nakagaki Shiro, Saito Osamu. Multi-component sex attractants in sistematic field tests of male Lepidoptera //Agr. and Biol. Chen.- 1981. - Vol.45. - № 2. - P. 487-495.
25. Booij C.J., Voerman S. New sex attractants for 35 tortricid and 4 other lepidopterous species, found by systematic field screening in the Netherlands //J. Chem. Ecol. 1984. Vol.10. - № 1 - P. 135-144.
26. Рябчинская Т.А., Колесова Д.А., Мыттус Э.Р. Аттрактивность синтетических половых феромонов для садовых листоверток (Lepidoptera, Tortricidae) //Зоол. Журн. 1986 T.65. - № 10. - С. 1490-1499.
27. Иванова Т.В., Мыттус Э.Р., Праля И.И. Итоги разработки синтетических феромонов для мониторинга плодовых листоверток в Краснодарском крае //Феромоны листовкрток- вредителей сельского и лесного хозяйства. Мат. всес. конф. Кяэрику 19-21 ноября 1984 г. Ч.1.Тарту, 1986.- С. 49-65.
28. Ильичев А.Л. Половые феромоны: достоинства и недостатки //Защита растений. - 1989. - № 5. - С. 32-33.
29. Dhawan A.K., Sidhu A.S. Assessment of capture threshold of pink-bollworm moths for timing insecticidal applications on Gossypium hirsutum Linn //Indian. J. Agr. Sci. 1984. Vol.54. - № 5. - Р. 426-433.
30. Qureshi Z.A., Budhio A.R., Siddiqui Q.H., Ahmed N. Seasonal population fluctuation of pink bollworm, Pectinophora gossypiella (Saund.) (Lepidoptera, Gelechiidae) as monitored by gossyplure //Z. Angew. Entomol. 1984.- Vol. 98. - № 1. - P. 43-46.
31. Leonard B.R., Graves J. B., Micinski S. et al. Seasonal captures of bollworm and tobaco budworm (Lepidoptera: Noctuidae) males in pheromone-baited traps //J. Entomol. Sci. 1989 Vol.24. - № 1. - P. 107-116.
32. Kehat M., Gothilf S., Dunkenlum E., Greenberg S. Sex pheromone traps as a means of improving control programs for the cotton bollworm, Heliothis armigera (Lepidoptera: Noctuidae) //Environ. Entomol.- 1982.Vol.11. - № 3. P. 727-729.
33. Reddy C.V., Manjunatha M. Laboratory and field studies on the integrated pest management of Helicoverpa armigera (Hubner) in cotton, based on pheromone trap catch threshold level //J. Appl. Entomol. 2000. Vol. 124. № 5-6. Р. 213-224.
34. Tamhankar A.J., Gahukar R.T., Rajendran T.P. Pheromones in the management of major lepidopterous and coleopterous pest of cotton //Integgr. Pest. Manag. Rev. 2000. Vol. 5. - № 1. Р. 11-23.
35. Порсаев М.М. Применение половых аттрактантов для контроля за состянием популяции хопковой совки (Helicoverpa armigera Hubner) //Тр. Всес. энтомол. о-ва. 1986. № 68. - С. 148-152.
36. Henneberry T.J., Meng T., Bariola L.A. Bol wevvil: grandlure trapping and early-season insecticide applications in relation to cotton infestations in Arizona //Southwest. Entomol. 1988. Vol.13. - № 4. - P. 251-259.
37. Davis F.M., Bird T.G., Sloderbeck P.E., et all. Southwestern corn borer: attractiveness to synthetic pheromone //Southwest. Entomol. 1987. Vol.12. - № 1. - P. 57-63.
38. LorenzN., Langenbruch G.A. Bemercunden zun Einsadz von pheromon- fallen zur Ueberwachung des Flugver laufes des Maiszuenslers, Ostrinia nubilalis //Meded. Fac. Iandbouwwetensch. Rijrsunio Gent.- 1988. 53. № 3. - P. 1007-1015.
39. Fletcher-Howell G., Ferro D.N., Butkewich S. Pheromone and blaclight trap monitoring of adult European corn borer (Lepidoptera: Pyralidae) in western Massachussets //Environ. Entomol.- 1983. 12. - № 2. - P. 531-534.
40. Войняк В.И., Ковалёв Б.Г., Стан В.В. Наблюдение за развитием стеблевого мотылька (Ostrinia nubilalis Hb., Lepidoptera) с помощью синтетических половых феромонов //Нов. методы в защите раст.,Ч.3. Кишинев, 1980. - С. 36-43.
41. Wall C., Garthwaite D.G., Smyth J.A., Sterwood A. The efficaci of sex-attractant monitoring fort the pea moth, Cydia nigricana, in England, 1980-1985 //Ann. Appl. Biol. 1987. 110. - № 2. - P. 223-229.
42. Stenmark A. Feromonouch bekampningsforsok med artvecklaren (Laspeyresia nigricana Steph.) i Sverige //Vaxtskyddarapp. Konsulenentavd. Vaxtskydd Inst. vaxt—och skogsskydd. Jordbruk.- 1981. - № 18. - P. 43-45.
43. Horak A. Hrdy I., Krampl F., Kalvoda L. Polni zkousky feromono vych lapaku pro monitorovani obalece hrachoveho, Cydya nigricana //Sb. Uvtiz-Ochr. Rostl., - 1980, 16, № 3, P. 213-225.
44. Чмырь П.Г., Лаанмаа М.К. Приёмы использования феромона гороховой подожорки //Феромоны листоверток вредителей сельского и лесного хозяйства. Тарту, 1986. - Ч.2. - С. 299-302.
45. Baker P.B., Shelton A.M., Andaloro J.T. Monitoring of diamondback moth (Leppidoptera: Yponomeutidae) in cabbage with pheromones //J. Econ. Entomol. 1982. 75. - № 6. - P. 1025-1028.
46. Золотов Л.А. Полевые испытания и попытка практического применения синтетического полового феромона капустной совки //В кн.: Феромоны и поведение. М.: Наука, 1982. - С. 260-271.
47. Stan G., Coroiu I., Tomescu N. et all. Mamestra brassicae (Lepidoptera: Noctuidae): studies on the larval density and the capture of male moths with sex attractant traps in different ecosystems //Stud. Univ, Babes-Bolyai. Biol. 1987. 32. - № 2. - Р. 11-17.
48. Исмаилов В.Я., Олещенко И.Н., Терехов В.И., Яцынин В.Г. Определение плотности популяции щелкунов степного (Agriotes gurgistanus Fald. ) и крымского (Agriotes tauricus Heyden. Coleoptera, Elateridae ) с помощью феромонных ловушек //В кн.: Поведение насекомых как основа разработки мер борьбы с вредителями сельского и лесного хозяйства.- Минск. - 1981. - С. 91-99.
49. Ковалик А.И., Сероус Л.Я., Зозуля А.Л. Феромонные ловушки в учете и прогнозе щелкунов //Информ. Листок № 227-84 / Сер. 32 «Растениеводство». Харьков, 1984.- 4 с.
50. Приставко В.П., Лээтс К.В., Кудрявцев И.Б., Гук А.М. Применение феромонов жуков-щелкунов для оптимизации борьбы с проволочниками на садово-огородных участках //Защита раст. (Минск). - 1991. №16. С. 16-22.
51.Черний А.М., Омелюта В.П., Чайка В.Н. и др. Выявление картофельной моли и борьба с ней (рекомендации). М.: ВО Агропромиздат, 1990. - 17 с.
52. Howell J. F. An improved sex attractant trap for codling moth //J. Econ. Entomol. 1972. - 65.- P. 609-611.
53. Madsen H.F., Vakenti J.M. Codling moth: famele-baited and syntetic pheromone traps as population indicators //Environ. Entomol. 1972.- 1. - P. 554-557.
54. Riedl H. Monitoring and forecasting methods for Codling moth management in the United States and Canada //EPPO Bull. 1980. 10. - № 2.
P. 241-252.
55. Audemard H. Les applications pratiques des pheromones des Lepido- pteres. Situationen France //Colloq. INRA 1988. - № 46. - P. 113-128.
56. Charmillot P.J. Le piegeage sexuel du Carpocapse (Laspeyresia pomonella L.) en tant que moyen de prevision //Acta Ecologica Ecol. Applic. 1980 1. - № 2. - P.111-122.
57. Pasquale M. Dati sull’uso di trappole a feromone sessuale per il controlo di Cydia pomonella L. in Campania //Bull. Lab. entomol. agr. F. Silvestri. 1981. 38. - P. 283-290.
58. Russ K. Bemuhungen um einen integrierten Pflanzenschutz in Osterreich //Tagungsber. Akad. Landwirthschaftswiss. DDR. - 1988.- № 1. - P. 73-79.
59. Granham J.E. Monitiring Codling moth (Laspeyresia pomonella L.) with pheromone traps //EPPO Bull. 1980.- 10. - № 2 - P. 105-107.
60. Wearing C.H., Charles J.G. Sex pheromone traps to determine applications of azinphos-methyl for Codling moth control //Proc. 31 st N. Z. weed and pest contr. conf. 1978. - P. 229-236.
61. Кутикова Х., Димова М. Приложение на феромонови уловки за борба срещу ябълковия плодов червей //Растен. Науки. 1989. 26.- № 8. - С. 96-100.
62. Якоб М., Якоб Н., Думитриу А. Наблюдение за численостью популяции яблонной плодожорки с помощью ловушек с феромонами //Информ. бюлл. ВПС МОББ.- 1985. - № 13. - С. 24-30.
63. Грды И. Применение феромонов насекомых в интегрированной системе защиты растений //Информ. бюл. ВПС МОББ. 1987. - № 20 - С.20-36.
64. Богданова Т.П. Состояние разработок способов применения синтетического полового феромона яблонной плодожорки //Феромоны листоверток вредителей сел. и лес. х-ва. Матер. всес. конф., Кяэрику, 19-21 нояб.- 1984.- Ч.1.- Тарту 1986. - С. 27-35.
65. Колесова Д.А., Рябчинская Т.А. Динамика лета самцов яблонной плодожорки и сроки борьбы с ней //Защита растений в условиях интенсиф. с.-х. пр-ва. Воронеж. - 1986. С. 97-107.
66. Петрушова Н.И., Медведева Г.В. Использование полового аттра-ктанта для прогноза целесообразности борьбы с яблонной плодожоркой //Биол. актив. в-ва в защите раст., М.: Колос, 1979. - С. 68-72.
67. Приставко В.П. Применение феромонов для учета численности насекомых //Химия в сельском хозяйстве. 1980. 18. - № 12. С.11-12.
68. Матвиевский А.С. Применение феромонных ловушек для наблюдения за динамикой лета яблонной плодожорки и сигнализации опрыскиваний против неё в Лесостепи УССР //В кн.: Феромоны в защите сельскохозяйствeн- ных лультур.- Тарту. 1981. - С. 32-34.
69. Славгородская-Курпиева Л.Е. Применение половых аттрактантов яблонной плодожорки в садах Крыма //Химия в сельском хозяйстве. - 1980.- 18. - № 12. - С. 18-19.
70. Черний А.М., Гарнага Н.Г., Гомелько А.П. Определение сроков борьбы с яблонной плодожоркой //Защита растений. 1984. - № 7. С. 36-37.
71. Гонтаренко М.А., Рошка Г.К., Ковалёв Б.Г., Олой И.Н. Феромонные ловушки для оптимизации сроков борьбы //Защита растений. - 1981.- № 9. С. 26.
72. Быховец А.И., Сумароков Ф.Ф., Золотарь Р.М. Применение половых феромонов для изучения динамики лета яблонной плодожорки и определения сроков проведения химической борьбы с ней в условиях Белоруссии //Химия в сельском хозяйстве. 1980. - № 12. С. 19-20.
73. Кипиани А.А., Мачавариани Э.А., Сихарулидзе Э.И. Половые феромоны чешуекрылых и их использование в интегрированых системах защиты плодовых культур //В кн.: Биологическая защита плодовых культур в Грузии. Тбилиси. 1986. С. 140-151.
74. Sauphanor B., Audemard H. Analyse comparee des populations de Lepidopteres en vergers de Pomacees par piegeage avec des pheromones sexuelles de synthese. //Agronomie. 1983. 3. - N 10. P. 947-955.
75. Jong D. Monitoring techniques forecasting systems and extension problems in relation to the summer fruit tortricid Adoxophyes orana (F.v.R.). //EPPO Bull. 1980. 10. 2. P.213-221.
76. Alford D.V., Carde P.W., Dennis E.B. et al. Monitoring codling and tortrix moths in United Kingdom apple orchard using pheromone traps. //Ann. Apple. Biol. 1979. N 91. P.165-178.
77. Sekita Norio. Statistical analyses of pheromone trap catches of the summer fruit tortrix Adoxophyes orana fasciata Walsingham (Lepidoptera: Tortricidae) in apple orchards. //Appl. Entomol. And Zool. 1985. 20. N 4. P. 501-504.
78. Иванова Т.В., Мыттус Э.Р., Праля И.И. Итоги разработки синтетических феромонов для мониторинга плодовых листоверток в Краснодарском крае //Феромоны листоверток вредителей сельского и лесного хозяйства. Тарту. 1986. Ч. 1. С.49-65.
79. Колесова Д.А., Рябчинская Т.А. Использование синтетических половых феромонов для картирования садов на заселенность листовертками //Весник с.-х. науки. 1989. - № 10. С.156-157.
80. Покозий И.Т., Наджиб А.М., Шелестова В.С. Лет листоверток на синтетические половые феромоны и высота расположения ловушек //Феромоны листоверток вредителей сельского и лесного хозяйства. Тарту. 1986. С.238-240.
81. Черній А.М., Напольских А.С., Миттус Е.Р. Польовий скринінг феромонів садових листокруток //Захист рослин. К.: 1983. - № 30. С.49-52.
82. Розинская Е.М. Использование феромонов для изучения фауны листоверток в садах Молдавии //Защита плодовых культур от вредителей и болезней. Кишинев. 1986. С.88-92.
83. Hand S.C., Ellis N.W., Stoakley J.T. Development of a pheromone monitoring system for the winter moth, Operophtera brumata (L.), in apples and in Sitka spruce. //Crop. Prot. 1987. 6. N 3. P.191-196.
84. Черній А.М., Неверовська Т.М. Феромонний моніторинг яблуневої склівки //Зб. Захист рослин. К.: 1994. Bип. 41. С.112-115.
85. Angerilli N.P.D., Logan D.M. The use of pheromone and barrier traps to monitor San Jose Scale (Homoptera: Diaspididae) phenology in the Okanagan Valley of British Columbia.) //Can. Entomol. 1986. 118. N 8. P.767-774.
86. Gardner P.D., Ervin R.T., Moreno D.S. et al. California red scale (Homoptera: Diaspididae): cost analysis of a pheromone monitoring program. //J. Econ. Entomol. 1983. 76. N 3. P.601-604.
87. Rothschild G.H.L., Vickers R.A., Morton R. Monitoring the oriental fruit moth, Cydia molesta Busck. (Lepidoptera: Tortrіcidae), with pheromone traps and bait pails in peach orchards in south-eastern Australia //Prot. Ecol. 1984. 6. N 2. P.115-136.
88. Audemard H., J.-P. Gendrier, Jeay M. Prevision des risques et lutte raisonnee Contre la fordense Orientale Cydia molesta Busck en verger de pechers. //Int. Symp. Integr. Plant Prot. Orchards (ISIPPO), Gödöll.; July 31- Aug. 5-Aug. 5, Pars 1 //Acta phytopathol. et entomol. hung. 1992. 27. N 1-4, pars 1. P.65-72.
89. Rubio M., Esteban J., Llamas S. Otras especies capturadas en trampas de fromonas sexuales sinteticas de la polilla oriental del melocotonero Grapholita molesta Busck. //Bol. Sanid. Veg. Plagas. 1990. 16. N 1. P.381-389.
90. Кипиани А.А., Магавариани Э.А. Обнаружение новых очагов восточной плодожорки и ее быстрое подавление с помощью половых феромонов //В кн.: Новые методы обнаружения и подавления карантинных вредителей, болезней и сорняков. М.: - 1984. С.13-14.
91. Попович В.В. Новые методы обнаружения и борьбы с восточной плодожоркой //ЦНТИ: Краснодар. 1983. - № 318. С.82-83.
92. Омелюта В.П., Чернишев О.В. Динаміка льоту східної плодожерки Grapholitha molesta Busck. (Lepidoptera: Tortricidae) на клеєві феромонні пастки //Захист рослин. К.: Урожай, 1995. Bип. 42. С.52-56.
93. Сметник А.И. Проблемы видоспецифичности феромонов в карантинной практике //Информ. бюл. ВПС МОББ. 1987. - № 20. С.8-11.
94. Koslinska M., Tworkowska U., Predki S. et al. Sex pheromone traps for monitoring the plum moth Laspeyresia funebrana Tr. (Lepidoptera: Tortricidae) in Poland in 1977-84 //Fruit Sci. Repts. 1986. 13. N 2. P.71-91.
95. Roehrich R., Carles J.-P., Durand H. et al. Relations entre le nombre de males de l’eudemis de la vigne, Lobesia botrana Den., Shiff. (Lepid., Tortricidae), captures par deux doses de pheromone et le niveau des populations larvaires dans les parcelles de piegeage. //Agronomie. 1986.- N 5. P.447-452.
96. Caffarelli V., Di Cicco G. Utilizzo delle trappole a feromone per il controllo della Lobesia botrana Schiff. (Lepidoptera: Tortricidae). //Redia. 1983. 66. P.87-96.
97. Ferch T., Burghardt D., Huff D. Pheromone als Prognosesystem im Weinbau. Erfahrungen und Möglichkeiten beim Einsatz von „BIOTRAP - Pheromonfallen zur Traubenwickler-Prognose. //Dtsch. Weinbau. 1983. 38. N 11. S.498-499.
98. Höbaus E. Traubenwickler-Pheromonfallen werden im Rebschutz immer wichtiger. //Winzer. ß 1989. - 45. N 5. P.16-18.
99. Войняк В.И., Олой И.Н., Сарская Л.Н. Использование феромонных ловушек для определения сроков борьбы с гроздевой листоверткой //Садовод- ство, виноградорство и виноделие Молдовы 1985. - № 6.- С.41-44.
100. Чичинадзе Ж.А., Скориков А.С., Шульженко С.В. Гроздевая листовертка на виноградниках Южного берега Крыма //Пути интенсиф. столов.виноградар. Ялта. 1989. С.117-123.
101. Carde R.T., Elkinton J.S. Field Trapping with Attractants: Method and Interpretation //Techniques in Pheromone Research. New York. 1984. P.111-129.
102. Stone N.D., Gutierrez A.P. Pink bollworn control in southwestern desert cotton. II. A Strategic Management Model. //Hilgardia. 1986. 54. N 9. P.25-41.
103. Dhawan A.K., Sadhu A.S. Control of pink bollworm Pectinophora gossipiella (Saunders) by mass trapping of male moths with gossyplure. //J. Res. Punjab Agr. Univ.- 1986. 23. N 1. P.54-61.
104. Cubbins K.E., Campion D.G. Economic considerations televant to the use of a pheromone mass traping technique for the control of the Egyptian cotton leafwarm Spodoptera littoralis in Egypt //Outlook Agric. 1982. 11. P.62-66.
105. Teich I., Shani A., Klug J.T. The role of mass trapping of the Egyptian cotton leafworm (Spodoptera littoralis Boisd) in its integrated pest control. //J. Environ. Sci. and Heakth. 1985- A20. N 8. P.943-955.
106. Kobayashi M., Wada T., Jnoue H. A comparison of communication disruption technique and mass-trapping technique for controling moths using sex pheromone of Spodoptera litura F. //Firs Japan/USA Symp. On IPM. Tsukuba. 1981. P.32-40.
107. Leggett J.E., Dickerson W.A., Lloyd E.P. Suppressing low level boll weevil populations with traps Inflience of trap placement, grandlure concentra- tionand population levels. //Southwest. Entomol. 1988. 13. N 3. P.205-216.
108. Исмаилов В.Я. Биологическое обоснование способов применения синтетических половых феромонов жуков-щелкунов степного, крымского, посевного и полосатого (Coleoptera, Elateridae) //Автореф. дисс. канд. биол. наук. М.: 1986. 19 с.
109. Hagley Elmer A.C. Sex pheromones and suppression of the codling moth (Lepidoptera: Olethreutidae). //Can. Entomol. 1978. 110. N 7. P.781-783.
110. Madsen H.F., Carty B.E. Codling moth (Lepidoptera: Olethreutidae): suppression by male removal with sex pheromone traps in three British Columbia orchards. //Can. Entomol. 1979. 111. N 5. P.627-630.
111. Charmillot P.-J., Baggiolini Р.Е. Essai de lutte contre le carpocapse (Laspeyresia pomonella L.) par capture intensive des males a l’aide d’attracts sexuels synthetiques //La Recherch agron. en Suisse. 1975. 14. P.71-77.
112. Радев Р. Възможна ли е борбата с ябълковия плодов червей с феромонови уловки. //Раст. Защита. 1980. 28. - № 11. С.29-34.
113. Ghizdavu I., Perju T. Cercetari asupra efficacitatii metodei de combatere a viermelui merelor, Laspeyresia pomonella L., prin capterea in masa a masculilor cu ajutorul capcanelor cu momelli feromonale sintetice. //Bul. Inst. agron. Cluj-Napoca. ser. agr. 1980. 34. P.99.
114. Колесова А.А., Рябчинская Т.А. Могут ли феромонные ловушки защитить сады от яблонной плодожорки? //Защита растений. 1990. - № 1. С.19-20.
115. Wilson H.R., Trammel K. Sex pheromone trapping for control of codling moth, oriental fruit moth, lesser appleworm, and three tortricid leafrollers in a New York apple orhard. //J. Econ. Entomol. 1980. Vol. 73. N 2. P.291-295.
116. Дроздов Ю.И. Результаты борьбы с сетчатой листоверткой путем массового вылова и дезориентации самцов //Новые методы в защите растений. 1987. - № 6. С.8-14.
117. Negishi T., Ishiwatari T., Asano S. Sex pheromone trapping for control of the oriental fruit moth Grapholita molesta //Jpn. Appl. Entomol. and Zool. 1977. - № 21. Р. 210-215.
118. Славгородская-Курпиева Л.Е., Лебедев С.Н. Применение феро -монов методом элиминации самцов в борьбе с гроздевой листоверткой в производственных условиях предгорного Крыма //Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів: Мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф.- Харків. - 2001. - С. 35-39.
119. Barclay H.J. Models for combining method of pest cоntrol: foud-baited and pheromone-baited traps containing either insecticide or chemosterilant. //Bull. entomol. Res. 1988. vol. 78. N 4. P.573-590.
120. Rothschild G.H.L. Mating disruption of Lepidopterous pests: current status and future prospects. //Management of insect pest. With semiochemicals. N.-Y. 1981. P.207-228.
121. Bartell R.J. Mechanisms of communication disruption pheromone in the control of Lepidoptera: a review. //Physiol. Entomol. 1982. 7. - N 4. P.353-364.
122. McDonald D. Pheromones their role in insect pest control. //Int. Pest Contr. 1983. Vol.25. N 2. P.56-57.
123. Staten R.T., Flint H.M., Weddle R.C. et al. Pink bollworm (Lepidoptera: Gelechiidae): large-scale field trials with a high-rate gossyplure formulation. //J. Econ. Entomo