ГРУНТОВО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЗЕМЕЛЬ (НА ПРИКЛАДІ ЗАДНІСТРОВ'Я УКРАЇНИ)

Краткое описание

Одеський національний університет
ім. І.І. Мечникова

На правах рукопису

Сич Віталій Андрійович
УДК 631.67:631.55

Грунтово-географічні основи
екологічної ЕКСПЕРТИЗи ЗЕМЕЛЬ
(на прикладі задністров'я України)

11.00.05 Біогеографія і географія ґрунтів

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук

Науковий керівник
Красєха Єрофей Никифорович
доктор біологічних наук, професор

Одеса 2004

Стор

Перелік умовних скорочень

4

Вступ

5

Розділ 1. Методологічні основи вивчення антропогенного впливу на ґрунти

10

1.1. Критичний огляд підходів до вивчення екологічного стану
ґрунтового покриву

10

1.2. Місце грунтово-екологічної експертизи земель в класифікаційній
схемі експертиз стану навколишнього середовища.

17

1.3. Проблема вибору еталонного ґрунту при грунтово-екологічній
експертизі

22

Висновки до розділу 1

24

Розділ 2. Організація та методи проведення грунтово-екологічної експертизи

26

2.1. Нормативно-правове регулювання

26

2.2. Підготовчий період

27

2.3. Польовий період

36

Висновки до розділу 2

42

Розділ 3. Оцінка деградованих ґрунтів і земель

43

3.1. Методологічні основи вивчення деградації ґрунтів і земель

43

3.2. Діагностичні показники для типів деградації ґрунтів і земель

49

3.3. Оцінка ступеня деградації ґрунтів і земель

53

Висновки до розділу 3

59

Розділ 4. Оцінка забруднених ґрунтів і земель

60

4.1. Поведінка основних забруднювачів у ґрунті

62

4.2. Оцінка ступеня небезпеки забруднення ґрунту хімічними
речовинами

70

4.3. Оцінка рівня забруднення

79

Висновки до розділу 4

82

Розділ 5. Використання геоінформаційних систем при грунтово-географічних дослідженнях та експертній оцінці земель

83

5.1. Визначення і функції геоінформаційних систем

83

5.2. Створення грунтово-екологічної бази даних

86

5.3. Електронні карти

90

Висновки до розділу 5

94

Розділ 6. Грунтово-географічні особливості та оцінка антропогенного впливу на ґрунти Задністров’я України

95

6.1. Репрезентативність району дослідження

95

6.2. Фізико-географічна характеристика району обстеження

97

6.3. Характеристика і якісна оцінка зрошувальних вод

111

6.4. Грунтово-екологічна експертиза чорноземів південних

114

6.4.1. Агрофізичні показники

114

6.4.2. Фізико-хімічні показники

128

6.4.3. Біохімічні показники

140

6.4.4. Режим поживних речовин

145

6.4.5. Ерозійна небезпека

150

6.4.6. Рівень забруднення ґрунтів

152

6.5. Вплив антропогенного фактора на структуру ґрунтового покриву

159

6.6. Загальна оцінка деградаційних процесів і антропогенного
забруднення ґрунтів Задністров’я України

163

6.7. Використання геоінформаційних технологій при апробації
грунтово-екологічної експертизи

170

Висновки до розділу 6

174

Висновки

176

Пропозиції виробництву

179

Список використаних джерел

180

Додатки

202

Актуальність теми. В Україні в останні десятиріччя значно посилились процеси деградації та забруднення ґрунтів, що пов’язано з надлишковою агрономізацією (освоєнням) земельних ресурсів без дотримання необхідної культури землеробства. Особливе занепокоєння викликає те, що інтенсифікується деградація чорноземів одних із найбільш родючих ґрунтів України. Для виявлення масштабів та ступеню прояву деградації необхідно провести повторне великомасштабне обстеження ґрунтового покриву, складовою частиною якого повинна стати грунтово-екологічна експертиза земель. Концепція грунтово-екологічної експертизи передбачає екологічну оцінку земельних ресурсів, їх інвентаризацію з урахуванням стану ґрунтів і ґрунтового покриву з боку виконуваних ними екологічних функцій у біосфері. Така експертиза вкрай необхідна при оцінці земель у зв’язку з проведенням реформ у сільському господарстві України, введенням приватної власності на землю, а також у зв’язку з оцінкою екологічної ситуації навколишнього середовища в цілому, що надає пріоритетності та актуальності дослідженням даного напрямку.
Задністров’я України традиційно вважається регіоном широ­комасштабного іригаційного освоєння, який характеризується специфічними природними умовами та, водночас, високим ступенем господарського освоєння.. Протягом останніх десятиріч простежується тенденція до погіршення показників стану чорноземів пів­денних Задністров’я в умовах практично повного їх розорювання на фоні низької культури землекористування. Поступово знижувалась гумусність грунтів, забезпеченість елементами живлення, руйнувалась агроно­мічно цінна структура, суттєво погіршився агрофізичний стан чорноземів у цілому.
Актуальність обраної проблеми полягає й у тім, що район досліджень знаходиться в зоні чорноземів, зрошуваних слабомінералізованими водами Сасикського водоймища. Це єдині води морського типу (хлоридно-натрієві), що використовуються для зрошення на Україні. Для них характерний високий вміст токсичних солей, насамперед NaCl з тенденцією до зростання при послабленні водообміну, що зумовлює оцінку її як "обмежено придатної" (II клас) для зрошення за небезпекою вторинного засолення зональних грунтів та спорадично "непридатної" за небезпекою їх осолонцювання. Інтереси охорони та раціонального використання ґрунтів масивів зрошення Задністров’я України вимагають оцінки їх сучасного еколого-ресурсного стану з метою обгрунтування агроекологічної концепції зрошення в сучасних умовах, системи заходів з оптимізації стану та підвищення ефективності зрошення.
темами. Робота виконувалася в рамках:
1) науково-технічної програми "Родючість і охорона ґрунтів", підпрограми 01 "Аналітично-інформаційне забезпечення постійного й ефективного функціонування ґрунтів і ґрунтової родючості" і завдання 01.01 "Розробити класифікацію ґрунтів з морфолого-генетичною і кількісною діагностикою за властивостями і стандарти її номенклатурних одиниць" (2001-2005 рр.);
2) держбюджетної теми № 145 Провести грунтово-екологічний моніторинг і дати оцінку меліоративного стану ґрунтів масивів зрошення півдня України при поливі водами різної іригаційної якості” - номер державної реєстрації 0100U002887 (2000-2002 рр.);
3) наукової теми № 208 кафедри географії України і кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Грунтово-екологічна експертиза сільськогосподарських земель, земель лісів, природних резерватів і міських поселень” (2001-2003 рр.) (відповідальний виконавець).
Мета досліджень полягає в розробці грунтово-географічних основ екологічної експертизи земель; виявленні просторових закономірностей й інтенсивності деградації ґрунтів та антропогенного забруднення земель Задністров’я України.
Для досягнення мети дослідження необхідно було вирішити наступні завдання:
1) розробити й обґрунтувати методику грунтово-екологічної експертизи земель з критеріями оцінки ступеня деградації ґрунтів і їхнього антропогенного забруднення в бальній системі;
2) розробити методику використання ГІС - технологій при картуванні екологічного стану ґрунтового покриву, збереженні інформації та її аналізі;
3) апробувати методику грунтово-екологічної експертизи на ключовій ділянці сільськогосподарських земель з виявленням ландшафтних особливостей прояву та впливу на структуру ґрунтового покриву процесів деградації та антропогенного забруднення ґрунтів;
4) створити електронну базу даних грунтово-екологічного стану району дослідження зі складанням цифрових грунтово-екологічних карт.
Об'єкт дослідження - ґрунти і ґрунтовий покрив Задністров'я України.
Предмет дослідження грунтово-географічні основи екологічної експертизи земель Задністров'я України та аналіз їх екологічного стану: поживного режиму ґрунтів, ерозійної небезпеки, агрофізичних, фізико-хімічних та біохімічних показників, їх зміна під впливом процесів деградації і забруднення та характер просторово-часової диференціації.
Методологія і методи дослідження. Методологічною базою при створенні концепції грунтово-екологічної експертизи стали розробки спеціалістів Національного наукового центру Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського”, Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, Львівського національного університету ім. Івана Франка, Міжнародного інформаційно-довідкового центра (ISRIC, Нідерланди), Управління охорони ґрунтів і земельних ресурсів Мінприроди Росії, Управління моніторингу земель і охорони ґрунтів Роскомзема (Росія).
Лабораторно-аналітичні дослідження ґрунтів виконані з використанням загальноприйнятих у ґрунтовій практиці методів в Проблемній науково-дослідній лабораторії географії ґрунтів і охорони ґрунтового покриву чорноземної зони (ПНДЛ-4) Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова та у науковій лабораторії Одеського обласного центра "Облдержродючість".
Багатоаспектність аналізованих в роботі явищ і різноманітних факторів зумовила необхідність взаємопов’язаного застосування при проведенні досліджень порівняльно-географічного, системно-структурного, експертного, генетико-еволюційного, картографічного, експедиційного методів.
Систематизація результатів польових, лабораторних і літературних матеріалів проводилася з використанням ГІС-технологій.
результатів:
- розроблено та обґрунтовано концепцію грунтово-екологічної експертизи земель з різним ступенем деградації та антропогенного забруднення з оцінкою величин в бальній системі для регіону Чорноземної зони південного заходу України;
- згідно розробленої концепції проведена комплексна оцінка та картування екологічного стану ґрунтового покриву Задністров'я України на тестових полігонах з використанням ГІС-технологій;
- виявлено просторово-часові закономірності та масштаби деградації ґрунтів і антропогенного забруднення на зрошуваних землях Задністров'я України;
- вперше запропоновано автоматизовану картографо-інформаційну систему екологічного стану ґрунтів, за допомогою якої здійснюється обробка і аналіз семантичних даних і картографічного матеріалу.
Результати дисертаційних досліджень дають можливість визначити і експертно оцінити стан ґрунту, як по впливу окремих показників антропогенної деградації і забруднення, так і по їх сумарному впливу на грунтово-екологічну ситуацію.
Запропонована грунтово-екологічна експертиза може бути використана як складова частина при великомасштабному картографуванні ґрунтового покриву; як самостійна область досліджень для виявлення кризових зон і організації моніторингу; при створенні земельного кадастру; установленні цінового, податкового, соціально-географічного і грунтово-екологічного зонування, регіонального обмеження на використання земель; при оптимізації структури землекористування; для здійснення державного контролю за використанням і охороною земель; організації робіт з консервації, відновленню і реабілітації деградованих і забруднених земель.
Основні положення дисертації використовуються в лекційних спецкурсах по деградації навколишнього середовища та екології землекористування, а методичні підходи і розробки - при організації досліджень стану земель у зоні зрошення півдня України.
здобувача: розробка методики грунтово-екологічної експертизи земель з використанням ГІС-технологій; проведення польових і лабораторно-аналітичних досліджень, спрямованих на вивчення екологічного стану земель Задністров'я України та встановлення ступеня їх деградації й антропогенного забруднення; виконання комплексної математико-статистичної обробки результатів досліджень; створення електронної бази даних, на основі якої складені картограми екологічного стану ґрунтів району досліджень як за окремими показниками, так і синтетична картограма деградації та забруднення.
Матеріали по темі дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науковій конференції "Реалії, проблеми і перспективи розвитку географії в Україні" (Львів, 2000), щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ОНУ ім. І.І. Мечникова (1997-2003) і викладені в матеріалах міжнародних і регіональних науково-методичних конференціях (Київ, 1999, 2002; Львів 1999, 2001; Тернопіль 2000; Луцьк, 2000, 2001, 2002; Херсон, 2000, 2003; Мелітополь, 2000).
Дисертаційна робота складається з вступу, 6 розділів і висновків, додатки, бібліографії з 266 найменувань, у т.ч. 39 іноземних джерел. Основний текст роботи викладений на 123 сторінках машинописного тексту, ілюстрований 19 таблицями і 43 рисунками, у т.ч. 12 картограмами, а також 20 таблицями додатків. Загальний обсяг дисертації - 230 сторінок.
За матеріалами досліджень опубліковано 11 наукових праць, з них 5 у рекомендованих ВАК України виданнях, у яких викладені основні положення дисертації.

Список литературы

Виконане дисертаційне дослідження дозволяє зробити наступні висновки:
1. Розроблена і теоретично обґрунтована методика комплексної грунтово-екологічної експертизи земель з критеріями оцінки різного ступеня деградації ґрунтів і їхнього антропогенного забруднення за бальною системою як складова частина сучасних грунтово-географічних досліджень та моніторингу довкілля.
2. Запропонована методика грунтово-екологічної експертизи земель дає можливість оцінювати не лише окремі показники і типи деградації та забруднення, а й ландшафти та агроекосистеми в цілому, що відповідає вимогам системного, ландшафтного та екологічного підходів.
3. Визначено діагностичні показники найбільш важливих типів деградації ґрунтів: порушення земель, фізичної (землеробської) деградації ґрунтів, агровиснаження земель, ерозії, засолення та осолонцювання на зрошуваних землях Задністров'я України.
4. При оцінці небезпеки забруднення ґрунтів визначена необхідність врахування наступних факторів: а) специфіки джерел забруднення, що визначають комплекс хімічних елементів, які приймають участь у забрудненні ґрунтів досліджуваного регіону; б) пріоритетності забруднювачів у відповідності зі списком ГДК хімічних речовин у ґрунті і рослинній продукції, і їхнього класу небезпеки; в) характеру землекористування.
5. Розроблено методику використання ГІС-технологій при картуванні екологічного стану ґрунтового покриву масивів зрошення Задністров’я України.
6. Проведено апробацію методики грунтово-екологічної експертизи земель на ключовій ділянці земель сільськогосподарського використання площею 5153,5 га (у т.ч. 2868,6 га зрошуваних земель) Задністров’я України з використанням ГІС-технологій, у ході якої було встановлено:
а) інтегральна оцінка деградації і забруднення ґрунтів в незрошуваних землях характеризуються середнім ступенем, а в зрошуваних відмічається сильний ступінь;
б) виявлені наступні найбільш значні типи деградації: фізична (землеробська) деградація ґрунтів: у незрошуваних землях характеризується незадовільним станом, у той час як на зрошуваних відзначається дуже високий (кризовий) рівень деградації, внаслідок збільшення щільності ґрунту, погіршення структурно-агрегатного стану і зменшення водопроникливості грунту; агровиснаження ґрунтів на незрошуваних землях характеризується незадовільним станом, на зрошуваних землях - кризовим станом, внаслідок погіршення відношення Сгк/Сфк та зменшення вмісту азоту; ступінь осолонцювання ґрунтів: незрошувані землі характеризуються незадовільним станом, у той час як на зрошуваних відзначається дуже високий рівень деградації внаслідок погіршення структурно-агрегатного стану ґрунтів та збільшення щільності будови орного горизонту ґрунту;
в) встановлено характер міграції та ступінь накопичення забруднювачів в залежності від ландшафтних особливостей та структури ґрунтового покриву території досліджень; виявлено, що антропогенне забруднення ґрунтів як на зрошуваних, так і на незрошуваних землях характеризується нормальним рівнем, за винятком стронцію-90, що досягає середнього рівня;
г) в результаті зрошення чорноземів південних Задністров’я України слабомінералізованими водами незадовільної якості ускладнюється структура ґрунтового покриву на мікро- і мезорівнях з тенденцією формування плямистостей осолонцювання та засолення, геометрія яких визначається характером мікрорельєфу, а також типом зрошувальних установок;
д) унаслідок згортання зрошення та екстенсифікації землеробства на землях досліджуваного регіону відбувається поступове вирівнювання всіх ґрунтових параметрів з їх богарними аналогами, зокрема, розсолення та розсолонцювання під впливом атмосферних опадів, збіднення кореневмісного шару на гумус та рухомі поживні речовини. Процеси розсолонцювання сприяють покращенню агрофізич­ного стану грунтів, фільтраційних властивостей грунтів. Спостерігається розпушення верхньої части­ни ґрунтового профілю. Продуктивність зрошуваних земель наближається до показників, характерних для малоінтенсивного богарного землеробства.
7. Створена електронна база даних, на основі якої складені електронні картограми за окремими показниками екологічного стану земель (грунтоутворювальних порід, ґрунтів, бонітету полів, гранулометричного складу ґрунтів, щільності ґрунтів, насиченості основами, вмісту гумусу, реакції середовища (рН) ґрунту, засоленності та осолонцюватості ґрунтів, забезпеченості рухомими формами елементів живлення, джерел точкового антропогенного впливу, вмісту рухомих форм мікроелементів і важких металів, щільності радіоактивного забруднення).
8. Вперше складена синтетична картограма деградації та забруднення грунтів на основі всіх показників екологічного стану земель Задністров’я України
9. Отримані результати дозволяють рекомендувати розроблену методику грунтово-екологічної експертизи для різних регіонів України при проведенні грунтово-географічних досліджень.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

При проведенні державного контролю за використанням і охороною земель слід керуватися положеннями, які опрацьовані в даній дисертації:
1. Грунтово-екологічна оцінка земель повинна стати складовою частиною методики великомасштабного дослідження земельних ресурсів України, що буде сприяти підвищенню інформативності грунтових карт, особливо щодо ступеня деградації і забруднення грунтів.
2. Пропонована методика грунтово-екологічної експертизи земель послужить основою для оцінки земельно-ресурсного потенціалу; організації робіт з консервації, відновленню і реабілітації деградованих і забруднених земель; ведення земельного кадастру; проведення виробничого, кризового та наукового моніторингу.
3. Застосування методики використання ГІС-технологій при картуванні ґрунтового покриву, збереженні інформації і її аналізі забезпечить оперативний пошук потрібних даних, а також їх постійне оновлення і доповнення, що особливо актуально зважаючи на необхідність складання нової зведеної карти ґрунтів України.

Список використаних джерел

1. Агроэкологическая концепция орошения черноземов / Под ред. П.И. Коваленко, С.А. Балюка, В.В. Лелявского. - Харьков, 1997 - 82 с.
2. Алекин О.А. Основы гидрохимии. - Л.: Наука, 1971. - 442 с.
3. Ананьнева Н.Д., Демкина Т.С. Комплексный подход к изучению поведения пестицидов в почве // Почвоведение. 1997. - № 6. - С. 763-769.
4. Аниканова Е.М. Процессы солеобмена в орошаемых черноземах // Орошаемые черноземы. - М: Изд-во МГУ, 1989. - С. 98-121.
5. Антонович Е.А., Седокур Л.К. Качество проектов питания в условиях химизации сельского хозяйства. - К.:Урожай, 1990. 240 с.
6. Артамонов В.И. Растения и чистота природной среды. - М.: Наука, 1986. 174 с.
7. Атлас почв Украинской ССР / Под ред. Крупского Н.К., Полупана Н.И. - Киев: Урожай, 1979. - 160 с.
8. Бабинец А.Е. Гидрогеологические районы на территории Украи­ны // Формирование эксплуатационных ресурсов подземных вод платформенных структур Украины. - Киев: Наукова думка, 1979. - С. 14-23.
9. Бабиченко В.Н., Барабаш М.Б., Логвинов К.Т. Природа Укра­инской ССР. Климат. - Киев: Наукова думка, 1984. - 232 с.
10. Баер Р.А., Зеленин И.В., Лютаев Б.В., Подражанский В.А. Мелиоративно-гидрогеологические условия Западного Причерно­морья СССР. - Кишинев: ШТИИНЦА, 1979. - 183 с.
11. Базилевич Н.И., Панкова Е.И. Учет засоленных почв. Методические рекомендации по мелиорации солонцов и учету засоленных почв. - М.: Колос, 1970. - С. 80-112.
12. Балюк С.А., Кукоба П.И., Чаусова Л.А. О загрязнении природных вод и почв в условиях орошения на Украине // Мелиорация и водное хозяйство. -1992. - №1. - С. 25-28.
13. Балюк С.А., Кукоба П.І., Ладних В.Я., Чаусова Л.О., Мирошниченко Л.Г. Забруднення природних вод і грунтів біогенними елементами і фтором, шляхи його зменшення // Агрохімія і ґрунтознавство. - К.: Урожай, 1992. - вип. 54. - С. 25-34.
14. Батжес Н.Х., Бриджис Э.М. Разработка базы данных по деградации и чувствительности к загрязнению почв Центральной и Восточной Европы // Почвоведение. 2000. - № 2. - С. 262-265.
15. Беляев М.П. Справочник предельно допустимых концентраций вредных веществ в пищевых продуктах и среде обитания. — М.: Госсанэпиднадзор, 1993. — 141. c.
16. Берлянт А.М. Геоинформационное картографирование. - М.: Наука, 1997. - 62 с.
17. Беспамятнов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде. — Л.: Химия, 1985. — 528 с.
18. Біланчин Я.М. Грунти Придумав’я України: оцінка сучасного генетико-екологічного стану, тенденції еволюції, деякі аспекти подальшого дослідження і картографування // Агрохімія і ґрунтознавство. 2002. Спец. вип. Т.2. - С. 20-22.
19. Біланчин Я.М., Жанталай П.І., Тортик М.Й. та ін. Зрошувані землі Дунай-Дністровської зрошувальної системи: еволюція, екологія, моніторинг, охорона, родючість. Харків: Антіква, 2001. 268 с.
20. Богданова М.Д., Герасимова М.И. Опасность загрязнения пахотных почв России пестицидами: опыт интерпретации свойств и режимов почв // Вестник МГУ. Сер. 17, почвовед. - 1995. - № 3. - С. 33-38.
21. Бондарев Л.Г. Микроэлементы - благо и зло. - М.: 3нание, 1984. 234 с.
22. Бондаренко Г.Н., Кононенко Л.В. Кинетика трансформации форм нахождения стронция-90 и цезия-137 в почвах // Минерал. журн. 1996. - № 3. - С. 48-57.
23. Булатов А.И., Макаренко П.П., Шеметов В.Ю. Справочник инженера-эколога нефтегазодобывающей промышленности по методам анализа загрязнителей окружающей среды. Часть 2. Почва. М.: Недра, 1999. 179 с.
24. Булатова Г.Н., Трофимов А.М., Панасюк М.В. Тенденции развития ГИС // Геодезия и картография. 1997. - № 9. - С. 50-53.
25. Вадюнина А.Ф., Корчагина З.А. Методы исследова­ния физических свойств почв. - М.: Агропромиздат, 1986. - 416 с.
26. Важенин И.Г. Деградация плодородия черноземных почв под воздействием техногенеза // Агрохимия. 1991.- № 5. - С. 85 95.
27. Веклич М.Ф. Стратиграфия лессовой формации Украины и сосед­них стран. - Киев: Наукова думка, 1968. - 238 с.
28. Виноградов Б.В., Орлов В.А., Снакин В.В. Биотические критерии выделения зон экологического бедствия РФ // Изв. РАН. Сер. геогр. - 1993. - № 4. - С.77-89.
29. Влияние пестицидов, используемых в сельском хозяйстве, на общественное здравохранение / Под ред. Ревича И.В. - М.: Медицина, 1993. - 140 с.
30. Волобуев В.Р. Экология почв. - Баку, 1963. - 260 с.
31. Волошин І.М. Аналіз та перспективи розвитку ґрунтового еколого-картографічного моніторингу // Агрохімія і ґрунтознавство. 2002. Спец. вип. Т.2. - С. 30-32.
32. Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. Львів: Простір М, 1998. 356 с.
33. Воронин А.Д., Березин П.Н., Шеин Е.В., Гудима И.И. Методы и приборы для оценки структурных и гидрофизических свойств почв. // Со­временные физические и химические методы исследования почв. - М.: изд-во МГУ. - 1987. - С. 3 -20.
34. Гедымин А.В., Сорокина Н.П. О «методе пластики рельефа» // Почвоведение. 1988. - № 6. - С. 110-121.
35. Геохимия окружающей среды. / Под ред. Ю.Е. Саета, И.В. Ревич. М.: Недра. - 1990. 335 с.
36. Глазовская М.А. Биогеохимическая организован­ность экологического пространства в природных и антропогенных ландшафтах как критерий их ус­тойчивости // Изв. РАН. Сер. геогр. - 1992. - № 5. - С. 5-12.
37. Глазовская М.А. Методологические основы оценки эколого-геохимической устойчивости почв к техногенным воздействиям. - М.: Изд-во МГУ, 1997. - 102 с.
38. Глазовская М.А. Проблемы и методы оценки эколого-геохимической устойчивости почв и почвенного покрова к техногенным воздействиям // Почвоведение. 1999. - № 1. - С. 114-124.
39. Глазовская М.А. Факторы устойчивости биогеоценозов к техногенным воздействиям и критерия экологического нормирования // Влияние промы­шленных предприятий на окружающую среду. - Пущино, 1984. - С. 39-41.
40. Глазовская М.А., Солнцева М.П., Геннадиев А.Н. Технопедогенез: формы проявлений // Успехи почвоведения. М.: Наука. - 1986. - С. 108-114.
41. Глазовский Н.Ф. Проблемы эколого-географической экспертизы // Новое мышление в географии - М : Наука, 1991. - С. 110-118.
42. Гоголев А.И., Краснюк В.А. Содержание тяжелых металлов и некоторых редкоземельных элементов в орошаемых черноземах юго-западной части Украины // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 4. С. 58-61.
43. Гоголев И.Н., Баер Р.А. Орошаемые черноземы и темно-кашта­новые почвы юга Украины и управление водно-солевым режимом и плодородием // Успехи почвоведения. Советсткие почвоведы к 13 Международному конгрессу почвоведов, Гамбург, 1986. - М.: - 1986. - С. 238-244.
44. Гоголев И.Н., Биланчин Я.М. Использование земельных ресур­сов // Лиманно-устьевые комплексы Причерноморья, географичес­кие основы хозяйственного освоения. - Л.: Наука, 1988. - С. 87-94.
45. Гоголев И.Н., Биланчин Я.М. Особенности почвообразования и пути повышения плодородия почв степной зоны юга Украины в условиях орошения бездренажно // Агропочвоведение и плодородие почв. М.: Агропромиздат, 1986. С. 38-54.
46. Гоголєв І.М., Біланчин Я.М. Агромеліоративно-грунтове районування зрошуваних територій Одеської області // Генеза, географія та екологія грунтів. Зб. наук. праць. - Львів, 1999. - С. 12-15.
47. Гончарук Е.И., Сидоренко Г.И. Гигиеническое нормирование химических веществ в почве: Руководство. М.: Медицина, 1986. 320 с.
48. Горелов В.А. Сингулярные методы прогнозирования // Рабочая книга по прогнозированию. - М.: Мысль, 1982. - С. 132-189.
49. Гофман Д. Чернобыльская авария: Радиационные последствия для настоящего и будущих поколений: Пер. с англ. — Мн.: Высшая школа, 1994. — 547 с.
50. Гринь Г.С. Галогенез лессовых почвогрунтов Украины. - Киев: Урожай, 1969. - 208 с.
51. Гусева Т.В. и др. Как организовать общественный экологический мониторинг. — М.: СоЭС, 1998 . 198 с.
52. Данилов-Данильян В.И. Экология, охрана природы и экологическая безопасность. - М.: Изд-во МНЭПУ, 1997. 327 с.
53. Денисова Е.С., Сливенко Е.Е. Токсическое действие тяжелых металлов на биологическую активность чернозема обыкновенного // Тез. докл. 2 Съезда О-ва почвоведов. - М., 1996. - С. 22-23.
54. Дмитриев М.Т. и др. Санитарно-химический анализ загрязняющих веществ в окружающей среде. — М.: Химия, 1989. 247 с.
55. Добровольский Г.В., Гришина Л.А. Охрана почв. М.: Изд-во МГУ, 1985. 224 с.
56. Добровольский Г.В., Гришина Л.А., Розанов Б.Г., Таргульян В.О. Влияние человека на почву как компонент биосферы // Почвоведение. 1985. - № 12.- С. 55-65.
57. Добровольский Г.В., Никитин Е.Д. Экологические функции почвы. М.: Изд-во МГУ, 1986. - 137 с.
58. Долін В.В. Критерії самоочищення екосистем від радіаційного забруднення // Доповіді Національної академії наук України. 2000. - № 1. - С. 187-190.
59. Друзьяк В.Г., Ключко В.П. Мелиорация, экология и плодородие чернозема южного в орошаемых севооборотах юга Украины // Тези доп. IV з'їзду грунознавців і агрохіміків України. Секції ґрунтознавства та меліорації. - X., 1994. - С. 130-131.
60. Дуриков А.П. Радиоактивное загрязнение и его оценка. — М.: Энергоатомиздат, 1993. — 144 с.
61. Жанталай П.И. Изменение морфологии и вещественного состава черноземов юго-запада Украины при орошении: Автореф. дисс канд. геогр. наук: 03.00.27 / Почв. ин-т им. В.В. Докучаева. М., 1990. 26 с.
62. Жанталай П.І. Еволюція структури чорноземів Задністров’я України в умовах антропогенного впливу // Агрохімія і ґрунтознавство. 2002. Спец. вип. Т.2. - С. 234-236.
63. Зайков Г.Е., Маслов С.А., Рубайло В.Л. Кислотные дожди и окружающая среда. - М.: Химия, 1991. 144 с.
64. Захаржевский Я.В. Климатическое районирование Одесской об­ласти. - Одесса, 1983. - 10 с.
65. Земельні ресурси України / За ред. В.В. Медведєва, Т.М. Лактіонової. К.: Аграрна наука, 1998. 150 с.
66. Зимовец Б.А., Хитров Н.Б. Оценка деградации орошаемых почв // Почвоведение. 1998. - № 9. - С. 1119-1126.
67. Зубець М.В., Медведєв В.В., Полупан М.І. та ін. Повторне крупномасштабне дослідження земельних ресурсів України стратегічний захід підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва // Вісник аграрної науки. 2000. - №11. С. 5-12.
68. Измалков В.И. Экологическая безопасность, методология прогнозирования антропогенных загрязнений и основы построения химического мониторинга. — СПб, 1994. — 131 с.
69. Ильина А.А. Особенности отображения элементов и форм рельефа на карте пластики // Метод пластики рельефа в тематическом картографировании. Сб.науч.тр. - Пущино, 1987. - С. 23-31.
70. Инструкция по определению тяжелых металлов и фтора химическими методами в почвах, растениях и водах при изучении загрязненности окружающей среды. - М.: Гидрометеоиздат, 1978. 45 с.
71. Капинос П.И., Панасенко Н.А. Охрана природы. К.: Вища школа, 1989. 255 с.
72. Караваева Н.А., Герасимова М.И. Карта "Агрогенные изменения запасов гумуса и уплотнение почв" // Почвоведение. - 1997. - № 3. - С. 301-309.
73. Касьяненко А.А. Контроль качества окружающей среды. — М.: Российский университет дружбы народов, 1992. — 136 с.
74. Каштанов А.Н., Лисецкий Ф.Н., Швебс Г.И. Основы ландшафтно-экологического земледелия. - М.: Колос, 1994. 127 с.
75. Кисель В.Д. Почвенный покров и районирование черноземной территории Украины // Черноземы СССР. Украина. - М.: Колос, 1981. - С. 26-37.
76. Классификация почв России. - М.: Почвенный ин-т им. В.В. Докучаева, 1997. - 236 с.
77. Ковда В.А. Биогеохимические циклы в природе и их нарушения человеком. М.: Наука, 1976. 73 с.
78. Ковда В.А., Глазовский Н.Ф. Деятельность человека и почвенный покров планеты // Успехи почвоведения. М.: Наука, 1986. - С. 3-12.
79. Колесников С.И. Влияние загрязнения тяжелыми металлами на микрофлору чернозема обыкновенного // Тез. межн. конф. «Ломоносов-96». - М.: Изд. МГУ. - 1996. - С. 263-264.
80. Кошелева Н.Е. Оценка загрязнения окружающей среды средствами химизации // Химизация сельского хозяйства. 1991. - № 11. С. 91-97.
81. Краев В.Ф. Лессовые породы Украинской ССР // Лессовые по­роды СССР. - М.: Наука, 1966. - С. 22-64.
82. Красеха Е.Н. Земельная экологическая экспертиза при крупномасштабном картографировании почвенного покрова. // Тез. докл. совещ. Картография почв”. М., 1991. С. 34-37.
83. Красеха Е.Н. Концепция экологических ограничений и социальной ответственности при использовании земель в Северном Причерноморье. // Тез. доповідей IV з’їзду ґрунтознавців і агрохіміків України. Харків, 1994. С. 14-17.
84. Красеха Е.Н., Корсунов В.М. Пространственная организация почвенного покрова. - Новосибирск: Наука, 1990. - 200 с.
85. Красєха Є.Н. Проблеми і методологічні підходи в сучасній картографії ґрунтів // Вісник Львівського університету. Випуск 23. Львів: Простір, 1998. - С. 36-39.
86. Красєха Є.Н., Онищук В.П. Деградація чорноземів Південного Заходу України // Матер. наук. конф. "Стан земельних ресурсів в Україні: проблеми, шляхи вирішення". - К: Центр екологічної освіти та інформації. - 2001. - С. 60-63.
87. Красєха Є.Н., Сич В.А. Місце і роль грунтово-екологічної експертизи в економічній оцінці земельних ресурсів // Теорія і методи еколого-економічної оцінки, оптимізації використання та відтворення земельних ресурсів. Матеріали Міжнар. наук. конф. Ч. 2 Київ: РВПС НАН України, 2002. С. 82-86.
88. Краснюк В.А. Вплив зрошення на розподіл важких металів в грунтах південно-західної частини України // Вісник Львівського університету. - Львів, 1998. - вип. 23. - С. 171-177.
89. Крейда Н.А., Михайлюк В.И., Кичук И.Д. О деградации чер­ноземов на Дунай-Днестровской оросительной системе // Почвоведение. 1989. - № 5. - С. 74-79.
90. Кривов В.М. Охорона земель в умовах реформування земельних відносин // Зб. наук. праць міжнар. наук. конф. "Генеза, географія та екологія грунтів". Львів. - 1999. С. 68-70.
91. Крупеников И.А., Скрябина Э.Е. Процессы оглинивания чер­ноземов Придунайского региона // Почвоведение. 1976. - № 11. - С. 3-14.
92. Кукоба П.И., Балюк С.А., Ладных В.Я., Чаусова Л.А., Фатеев А.И. Повышение плодородия почв мелиоративного фонда. Орошаемые почвы. // Почвы Украины и повышение их плодородия. - К.: Урожай, 1988. - т. 2. - С. 92-103.
93. Кулакова П.А. Водный и солевой баланс Сасыкского водохра­нилища // Лиманно-устьевые комплексы Причерноморья. - Л.: Наука, 1988. - С. 210-213.
94. Ладних В.Я., Носоненко О.А., Іванов І.Т. Ефективність комплексу агромеліоративних заходів при зрошенні грунтів мінералізованою водою з водосховища Сасик // Агрохімія і ґрунтознавство. - К.: Урожай, 1993. вип. 56.- С. 46-54.
95. Лаппо Г.М. География и государственная экспертиза // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1987. - №5. - С. 24-35.
96. Лебедева Н.И. Генетический профиль черноземов и его изменение в зависимости от биоклиматических условий // Черноземы СССР. Т. I. - М.: Колос, 1974. - С.84-109.
97. Ли Н. Экологическая экспертиза. Учебное руководство: Пер. с англ. — М.: Экопрос, 1995 725 с.
98. Линник В.Г. Построение геоинформационных систем в физической географии. - М.: Изд-во МГУ, 1990. 108 с.
99. Лисичкин В.А. Экспертные методы // Теория прогнозирования и принятия решений. - М.: Высшая школа, 1977. - С 149-155.
100. Лурье И.К. Геоинформатика. Учебные геоинформационные системы. - М.: Изд-во МГУ, 1997. - 115 с.
101. Лысогоров С.Д., Ушкаренко В.А. Орошаемое земледелие. М.: Колос, 1981. 382 с.
102. Майстренко В.Н., Хамитов Р.З., Будников Г.К. Эколого-аналитический мониторинг суперэкотоксикантов. — М.: Химия, 1996. — 319 с.
103. Максименко Ю.Л., Горкина И.Д. Оценка воздействия на окружающую среду. Пособие для практиков. — М.: РЭФИА, 1996. 269 с.
104. Максимов М.Т., Оджагов Г.О. Радиоактивные загрязнения и их измерение. - М.: Энергоатомиздат, 1989. 304 с.
105. Малишева Л.Л. Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану територій. - К: Редакційно-вндавничий центр "Київський університет", 1998. - 131 с.
106. Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Природа Украин­ской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. - Киев: Наукова думка, 1985. - 224 с.
107. Мартин Дж. Организация баз данных в вычислительных системах: Пер. с англ. - М.: Мир, 1980. - 662 с.
108. Медведєв В.В. Відновлення екологовідтворних і продуктивних функцій ґрунтів як найважливіший етап реалізації концепції сталого розвитку України // Вісник аграрної науки. 1997. - № 9. С. 16-20.
109. Мельников Н.Н., Новожилов К.В., Белан С.Р., Пылова Т.Н. Справочник по пестицидам. М.: Химия, 1985. 352 с.
110. Методика моніторингу земель, що перебувають в кризовому стані. Харьків, 1998. 88с.
111. Методические рекомендации по выявлению деградированных и загрязненных земель. - М., 1996. - 47 с.
112. Методические рекомендации по контролю состояния орошаемых черноземов. - М.: ВНИИГиМ, 1989. 140 с.
113. Методические рекомендации по обследованию и картографированию почвенного покрова по уровням загрязненности промышленными выбросами. М., 1987. 26 с.
114. Методические указания по определению тяжелых металлов в продуктах растение­водства. - Минсельхоз России: ЦИНАО. - 1992. 37 с.
115. Методические указания по оценке степени опасности загрязнения почвы химическими веществами. М., 1987. 17 с.
116. Микроэлементы в почвах СССР. / Под ред. В.А. Ковды и Н.Г. Зырина. М.: Изд-во МГУ, 1981. 252 с.
117. Минеев В.Г. Химизация земледелия и природная среда. М.: Агропромиздат, 1990. 287 с.
118. Михайлюк В.І. Ґрунти долин річок Північно-західного Причорномор’я: екологія, генеза, систематика, властивості, проблеми використання. Одеса: Астропрінт, 2001. 338 с.
119. Молявко Г.И. Неогеновые отложения Причерноморской впадины // Геология СССР. Т.5. - М.: Государственное научно-техниче­ское издательство литературы по геологии и охране недр, 1958. - С. 712-729.
120. Моррисон Д.Л. Картография нового тысячелетия // Геодезия и картография. 1996. - № 8. - С. 45-48.
121. Мотузова Г.В. Природа буферности почв к внешним химическим воздействиям // Почвоведение. 1994. - №4. - С. 46-52.
122. Мотузова Г.В. Соединения химических элементов в почвах как природная система // Вестн. МГУ. Сер. 17. 1994. - № 3. - С. 55-63.
123. Нестеренко В.Б. Радиационный мониторинг продуктов питания сельских жителей, новые концепции реконструкции полной дозы и каталога измеренных доз облучения жителей Чернобыльской зоны Беларуси. Серия: Чернобыльская катастрофа. Информационный бюллетень №3. — Мн.: Право и экономика, 1996. — 91 с.
124. Новоторов А.С. Плодородие фундаментальное свойство и экологическая функция почв // Современные проблемы охраны и воспроизводства почвенного плодородия. - К.: СОПС Украины, 1994. - С. 7-15.
125. Нормативи по створенню електронних карт місцевості. - К., 1998. - 112 с.
126. Обухов А.И. Устойчивость черноземов к загрязнению тяжелыми металлами // Проблемы охраны, рациональное использование и рекультивация черноземов. - М.: Наука, 1989. - С.33-42.
127. Обухов А.И., Бабьева И.Н. Научные основы разработки ПДК тяжелых металлов в почвах // Тяжелые металлы в окружающей среде. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - С. 20-28.
128. Обухов А.И., Попова А.А. Баланс тяжелых металлов в агроценозах и проблемы мониторинга // Вестник МГУ. Сер. 17. 1992. - № 3. - С. 31-39.
129. Общесоюзная инструкция по почвенным обследованиям и составлению крупно­масштабных