АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ МАГІСТРАЛЬНОГО ТРУБОПРОВІДНОГО ТРАНСПОРТУ

Краткое описание

МВС УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
ЛУГАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМ. Е.О. ДІДОРЕНКА

На правах рукопису

ОНАЦЬКИЙ Едуард Анатолійович
УДК 342.951

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ МАГІСТРАЛЬНОГО ТРУБОПРОВІДНОГО ТРАНСПОРТУ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник -
ШЕЛУХІН Микола Леонідович,
кандидат юридичних наук, доцент

Донецьк 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МАГІСТРАЛЬНОГО ТРУБОПРОВІДНОГО ТРАНСПОРТУ 13
1.1. Ґенеза законодавства України про трубопровідний транспорт 13
1.2. Поняття та сутність діяльності магістрального трубопровідного транспорту 27
1.3. Досвід регулювання діяльності магістрального трубопровідного
транспорту в зарубіжних країнах та його використання в Україні 41
Висновки до розділу 1 64
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ПІДПРИЄМСТВ МАГІСТРАЛЬНОГО ТРУБОПРОВІДНОГО ТРАНСПОРТУ 65
2.1. Управління діяльністю підприємств магістрального трубопровідного транспорту 66
2.2. Адміністративно-правове регулювання діяльності підприємств магістрального трубопровідного транспорту 87
2.3. Правовий статус підприємств магістрального трубопровідного транспорту 102
2.4. Правовий режим майна підприємств магістрального трубопровідного транспорту 111
Висновки до розділу 2 123
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРОЦЕДУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ МАГІСТРАЛЬНОГО ТРУБОПРОВІДНОГО ТРАНСПОРТУ 125
3.1. Адміністративно-правова відповідальність у сфері діяльності магістрального трубопровідного транспорту 125
3.2. Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері діяльності магістрального трубопровідного транспорту 154
Висновки до розділу 3 175
ВИСНОВКИ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 186
ДОДАТКИ 207

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВАТ Відкрите акціонерне товариство
ВАТ «Укртранснафта» Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»
Головгаз Головне управління газової промисловості при Раді Міністрів СРСР
ДАТ «Чорноморнафтогаз» Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»
Держпідприємництво Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва
ДК «Укртрансгаз» Дочірня компанія «Укртрансгаз»
НАК «Нафтогаз України» Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
НКРЕ Національна комісія регулювання електроенергетики України
РНК Рада Народних Комісарів СРСР

ВСТУП

Актуальність теми. Магістральні трубопроводи є одним з елементів єдиної транспортної системи України. Газопроводи також входять до Єдиної газотранспортної системи України. У загальному балансі споживання первинної енергії в Україні нафта і газ становлять понад 60%. При цьому повне забезпечення країни природним газом власного видобутку на сьогодні з багатьох причин є неможливим. Саме тому особливого значення набуває використання Україною можливостей транзитної держави для підтримання енергетичної стабільності, що вказує на необхідність забезпечення стабільного та надійного функціонування магістральних нафто-, газопроводів та всієї системи магістральних трубопроводів загалом. Від виконання Україною своїх транзитних зобов’язань щодо транспортування газу та нафти до країн Європи залежить її репутація на міжнародному рівні.
Ситуація, що склалась на сьогодні в нашій країні, свідчить про необхідність чіткого визначення на законодавчому рівні адміністративно-правових засад діяльності магістрального трубопровідного транспорту з метою його модернізації та реформування.
Одним з найбільш негативних чинників, що заважають реформуванню магістральних газопроводів зокрема та магістральних трубопроводів загалом, є неефективне державне управління у цій галузі, що не відповідає європейським вимогам. Відчутною є нагальна потреба в нових підходах до державного управління діяльністю магістральних трубопроводів та утворення відповідного адміністративно-правового регулювання у цій сфері.
Незважаючи на наявність нормативно-правового акту щодо діяльності підприємств магістрального трубопровідного транспорту (Закону України «Про трубопровідний транспорт»), окремі питання такої діяльності залишилися або поза увагою законодавця, або були врегульовані фрагментарно. Зокрема, не визначеним залишається правовий режим магістральних трубопроводів, якими здійснюється транзит продукції. Не з’ясовано юридичну природу штрафних санкцій, що накладаються на підприємства магістрального трубопровідного транспорту, та порядок юрисдикційного провадження щодо таких суб’єктів господарювання. Не врегульовано порядок державної реєстрації та інвентаризації магістральних трубопроводів тощо. Невизначеним залишається й питання координації управління діяльністю підприємств магістрального трубопровідного транспорту, що негативно відбивається на її розвитку загалом. Ситуація ускладнюється ще й тим, що підприємства магістрального трубопровідного транспорту залежно від транспортованих речовин підпорядковуються різним органам державної виконавчої влади.
Аналіз практичної діяльності підприємств магістрального трубопровідного транспорту, практики застосування адміністративних санкцій також вказує на недосконалість адміністративно-правового регулювання у цій сфері. Зокрема, дублювання положень законів та Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) щодо правопорушень у галузі захисту економічної конкуренції призводить до невизначеності порядку застосування таких санкцій до підприємств магістрального трубопровідного транспорту та їх посадових осіб як суб’єктів відповідного адміністративного правопорушення.
Окремі питання діяльності магістрального трубопровідного транспорту свого часу були предметом пильної уваги таких дослідників, як В.А. Богоненко, Б.В. Гладцинов, С.І. Дудніков, О.І. Перчик, Е.Г. Плієв, О.Н. Садіков, Ю.А. Слюсаренко, М.О. Тарасов та ін., але більшість названих досліджень системи державного управління діяльністю підприємств магістрального трубопровідного транспорту здійснювались ще в радянський період.
У зв’язку зі структурною перебудовою економіки України, поділом магістральних трубопроводів між країнами СНД названі вище дослідження можуть бути використані лише частково. Сучасні дослідження діяльності магістрального трубопровідного транспорту стосуються переважно цивільно-правових аспектів такої діяльності (договірні відносини, правовий статус підприємств нафтогазового комплексу тощо). Комплексне ж дослідження адміністративно-правових засад діяльності магістрального трубопровідного транспорту не проводилося. Саме цим і зумовлена актуальність і доцільність дослідження за темою дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (наказ МВС України від 5 липня 2004 року № 755 «Про затвердження Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років».
Дисертація є складовою частиною наукових досліджень науково-дослідної лабораторії з проблем боротьби із правопорушеннями у сфері господарських і транспортних правовідносин, кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, у яких дисертант брав участь як співвиконавець і в межах якої проведено дослідження адміністративно-правового забезпечення діяльності магістрального трубопровідного транспорту та запропоновано шляхи удосконалення такого забезпечення.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка нових наукових положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності магістрального трубопровідного транспорту.
Для досягнення поставленої мети були поставлені й вирішені наступні завдання:
- визначити етапи розвитку законодавства у сфері магістрального трубопровідного транспорту;
- сформулювати поняття магістрального трубопровідного транспорту;
- визначити види магістральних трубопроводів;
- обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення державного управління діяльністю магістрального трубопровідного транспорту;
- удосконалити елементи правового статусу підприємств магістрального трубопровідного транспорту;
- упорядкувати застосування адміністративно-правових санкцій у сфері діяльності магістрального трубопровідного транспорту;
- розробити пропозиції щодо удосконалення адміністративно-юрисдикційного провадження у сфері діяльності магістрального трубопровідного транспорту.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з діяльністю підприємств магістрального трубопровідного транспорту.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади діяльності магістрального трубопровідного транспорту.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціально-правових методів дослідження, а саме: діалектичний, історичний, логіко-юридичний, системно-структурний, порівняльно-правовий. Поняття магістрального трубопровідного транспорту та державного управління діяльністю магістрального трубопровідного транспорту були досліджені за допомогою діалектичного та системно-структурного методу. Також за допомогою системно-структурного методу досліджено особливості адміністративно-юрисдикційного провадження у сфері діяльності магістрального трубопровідного транспорту. За допомогою історичного методу визначено етапи розвитку законодавства про магістральний трубопровідний транспорт. Логіко-юридичний метод використано для виявлення особливостей адміністративної відповідальності у сфері діяльності підприємств магістрального трубопровідного транспорту та обґрунтування напрямків удосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності магістрального трубопровідного транспорту. За допомогою порівняльно-правового методу вивчено та узагальнено зарубіжний досвід правового регулювання діяльності магістрального трубопровідного транспорту, визначено шляхи удосконалення національного законодавства у цій сфері відповідно до вимог ЄС.
Теоретичну основу дослідження склали наукові здобутки провідних українських та зарубіжних вчених, а саме: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, Г.В. Атаманчука, О.М. Бандурки, Д.Н. Бахраха, В.Л. Грохольського, С.М. Гусарова, В.М. Кампо, В.В. Костицького, І.В. Лукача, В.П. Нагребельного, О.І. Остапенка, В.М. Плішкіна, Л.Л. Попова, Л.Я. Сімановського, Ю.А. Тихомирова, Е.М. Халімова, В.В. Цвєткова, Н.М. Ярмиш та ін.
Емпіричну основу дослідження склали нормативно-правові акти України та зарубіжних країн, матеріали Національної комісії з регулювання електроенергетики України, органів Антимонопольного комітету України. Положення та висновки дисертації спираються на аналітичні огляди, науково-методичні публікації у періодичній пресі, що стосуються діяльності магістрального трубопровідного транспорту.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній юридичній науці на основі комплексного дослідження адміністративно-правових засад діяльності магістрального трубопровідного транспорту обґрунтовано нові наукові положення щодо управління сферою діяльності такого транспорту та розроблено пропозиції щодо удосконалення організаційно-процедурної діяльності в ній.
Уперше:
- визначено етапи розвитку законодавства про магістральний трубопровідний транспорт, а саме: початковий (з кінця XVIII сторіччя до 1917 року); радянський (з 1939 року до 1991 року); новітній (з 1992 року до теперішнього часу);
- запропоновано визначати поняття «державне управління діяльністю магістрального трубопровідного транспорту» як свідомий, цілеспрямований, впорядкований вплив через відповідні органи державної влади на соціально-економічний розвиток підприємств магістрального трубопровідного транспорту, їх мотивацію до ефективної реалізації економічних та соціальних функцій з урахуванням характерних для них об’єктивних закономірностей і тенденцій досягнення найоптимальнішого функціонування і розвитку цієї системи та поставлених цілей, контроль за їх діяльністю;
- обґрунтовано доцільність застосування таких принципів європейського адміністративного права щодо управління діяльністю підприємств магістрального трубопровідного транспорту, як то: юридична визначеність (надійність і передбачуваність), відкритість і прозорість, відповідальність, ефективність і результативність;
- запропоновано удосконалити систему управління діяльністю магістрального трубопровідного транспорту шляхом створення в структурі Міністерства транспорту та зв’язку України Державної адміністрації магістрального трубопровідного транспорту для загального керівництва цією галуззю та координації діяльності підприємств магістрального трубопровідного транспорту.
Обґрунтовано пропозиції щодо удосконалення:
- легального визначення магістрального трубопроводу шляхом уточнення, що магістральним трубопроводом є технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об’єктами і спорудами, зв’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, спроектованих та збудованих згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, підготовлених відповідно до вимог для транспортування від комерційного вузла обліку, пункту приймання продукції до пункту її передачі, технологічного зберігання або перевалки на інший вид транспорту;
- правового статусу підприємств магістрального трубопровідного транспорту, а саме змін, що стосуються організаційно-правової форми Дочірньої компанії «Укртрансгаз» (ДК «Укртрансгаз») з метою забезпечення її незалежності як оператора газотранспортної системи, порядку прийняття рішень та складання бухгалтерської звітності, надання можливості використовувати прибуток від транспортування газу магістральними трубопроводами;
- діяльності підприємств магістрального трубопровідного транспорту відповідно до вимог ЄС шляхом зобов’язання підприємств магістральних газопроводів оприлюднювати їх річну фінансову звітність, проводити щорічний аудит виконання вимог щодо бухгалтерського обліку, надавати висновки аудиту регуляторному органу (Національній комісії з регулювання електроенергетики), публікувати інформацію про технічно можливу, контрактну і наявну потужність у відповідних пунктах системи, про механізми розподілу потужності та управління перевантаженням системами та іншу інформацію, необхідну для доступу до газотранспортної системи;
- повноважень Національної комісії регулювання електроенергетики України як органу державного регулювання щодо встановлення єдиних (галузевих) стандартів, класифікації витрат та доходів і окремого обліку витрат за видами діяльності у газовій галузі, оцінювання результативності діяльності суб’єктів господарювання, моніторингу ступеня відкритості ринку природного газу для споживачів і щорічного оприлюднення інформації про стан ринку;
- правового режиму майна підприємств магістрального трубопровідного транспорту шляхом обґрунтування доцільності віднесення магістральних трубопроводів до нерухомих речей, їх обов’язкової державної реєстрації та інвентаризації.
Дістали подальшого розвитку положення щодо:
- визначення транскордонних магістральних трубопроводів як окремого різновиду магістральних трубопроводів;
- розробки та прийняття статуту магістрального трубопровідного транспорту;
- збільшення розмірів адміністративних санкцій за порушення екологічного законодавства під час експлуатації магістральних трубопроводів;
- доцільності визначення екологічної безпеки як принципу державної політики функціонування ринку природного газу;
- визначення штрафних санкцій, які накладаються на підприємства магістрального трубопровідного транспорту, як адміністративно-правових;
- впорядкування системи санкцій, які застосовуються за одні й ті самі правопорушення у сфері діяльності магістрального трубопровідного транспорту до фізичних та юридичних осіб шляхом визначення порядку їх застосування та критеріїв розрізнення;
- розробки єдиного порядку адміністративно-юрисдикційного провадження щодо юридичних осіб, у тому числі й підприємств магістрального трубопровідного транспорту.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що викладені в роботі висновки та пропозиції з удосконалення законодавства України у сфері діяльності магістрального трубопровідного транспорту можуть бути використані в законотворчому процесі, діяльності органів державної влади, а також підприємств магістрального трубопровідного транспорту.
Результати дисертаційного дослідження були впроваджені у практичній діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Ландорра» (акт впровадження від 28 січня 2010 року).
Окремі положення дослідження використовуються в навчальному процесі в Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка під час викладання дисципліни «Транспортне право» (акт впровадження від 12 травня 2010 року).
Окремі положення та висновки, сформульовані в дисертації, які мають дискусійний характер, можуть бути основою для подальших наукових досліджень у сфері діяльності магістрального трубопровідного транспорту.
Апробація результатів дисертації. Висновки, сформульовані в дисертаційному дослідженні, доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми господарського права і методика його викладання» (Донецьк, 2006), IV Міжнародній науково-технічній конференції «Надійність та безпека магістрального трубопровідного транспорту» (Новополоцьк, Республіка Бєларусь, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку економіки України в період економічної кризи» (Донецьк, 2009).
Публікації. За темою дисертації автором опубліковано 7 статей, з яких 4 – у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, загальним обсягом 3,3 д.а. Усі статті належать автору особисто.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження адміністративно-правових засад діяльності магістрального трубопровідного транспорту та отримані на його основі результати спрямовані на удосконалення вітчизняного адміністративного законодавства і сприяють вирішенню наукової задачі, що полягає в обґрунтуванні напрямків удосконалення загальних засад функціонування магістрального трубопровідного транспорту, його адміністративно-правового статусу, організаційно-процедурної діяльності у цій сфері.
Для вирішення наукової задачі обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції щодо комплексного адміністративно-правового регулювання діяльності магістрального трубопровідного транспорту. Запропоноване вирішення наукової задачі має істотне значення для підвищення ефективності державного управління у цій сфері і розвитку науки адміністративного права.
На основі дослідження сформульовано такі висновки:
1. Законодавство у сфері діяльності магістрального трубопровідного транспорту пройшло три етапи розвитку:
- перший початковий етап охоплює період з кінця XVIII сторіччя по 1917 р. На цьому етапі відносини у галузі магістрального трубопровідного транспорту було врегульовано окремим розділом Статуту Гірничого Російської імперії;
- радянський період (охоплює час з 1939 року по 1991 рік) розвитку законодавства про трубопровідний транспорт, який характеризувався наявністю тільки адміністративних актів міністерств та відомств та постійною зміною системи управління магістральними трубопроводами;
- новітній період (з 1991 по теперішній час) характеризується значним кроком у розвитку законодавства про магістральний трубопровідний транспорт у зв’язку з прийняттям Закону України «Про трубопровідний транспорт».
2. Закон України «Про трубопровідний транспорт» визначає як обов’язковий тільки технічний критерій магістрального трубопровідного транспорту (проектування та будівництво згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів), що створює небезпеку будівництва суб’єктами господарювання приватних та комунальних магістральних трубопроводів при необов’язковому виконанні ліцензійних вимог щодо транспортування окремих речовин та газів такими трубопроводами, оскільки вони можуть обслуговувати внутрішні потреби окремого суб’єкта господарювання і не бути технологічно пов’язаними з діючою системою державних магістральних трубопроводів. Тому доцільно у Законі України «Про трубопровідний транспорт» закріпити наступне визначення магістрального трубопровідного транспорту: магістральним трубопроводом є технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, спроектованих та збудованих згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, підготовлених відповідно до вимог для транспортування від комерційного вузла обліку, пункту приймання продукції до пункту її передачі, технологічного зберігання або перевалки на інший вид транспорту.
3. У зв’язку з особливостями у порядку експлуатації магістральних трубопроводів, які пролягають територіями декількох держав і за допомогою яких здійснюється транзит продукції, доцільно на законодавчому рівні виділити такі магістральні трубопроводи у окремий різновид. За аналогією з Модельним законом СНД «Про трубопровідний транспорт» їх можна визначити як транскордонні магістральні трубопроводи, тобто магістральні трубопроводи, які проходять територією двох та більше держав та порядок експлуатації яких визначається на рівні міжнародних міждержавних угод.
4. Державне управління діяльністю магістрального трубопровідного транспорту – це свідомий, цілеспрямований, впорядкований вплив через відповідні органи державної влади на соціально-економічний розвиток підприємств магістрального трубопровідного транспорту, їх мотивацію до ефективної реалізації економічних та соціальних функцій з урахуванням характерних для них об’єктивних закономірностей і тенденцій досягнення найоптимальнішого функціонування і розвитку цієї системи та поставлених цілей, контроль за їх діяльністю.
5. Державне регулювання діяльністю підприємств магістрального трубопровідного транспорту як суб’єктів природних монополій є частиною державного управління цією галуззю в цілому. Державне регулювання передбачає вплив на підприємства магістрального трубопровідного транспорту НКРЕ шляхом застосування непрямих засобів: ліцензування, сертифікації тощо.
6. У сфері управління діяльністю магістральним трубопровідним транспортом є доцільним застосування принципів європейського адміністративного права, а саме: юридичну визначеність (надійність і передбачуваність), відкритість і прозорість, відповідальність, ефективність і результативність.
7. Правовий статус ДК «Укртрансгаз», яка здійснює оперативно-технічне управління газотранспортною системою, не відповідає вимогам ЄС, оскільки не діє незалежно від інших учасників газового ринку та окремо від інших напрямів діяльності. Правовий статус дочірньої компанії передбачає залежність від головного підприємства. Головне підприємство фактично здійснює управління діяльністю дочірнього підприємства. Відповідно до вимог ЄС слід на законодавчому рівні забезпечити незалежність оператора газотранспортної системи, його організаційно-правової форми, порядку прийняття рішень та складання бухгалтерської звітності, надати оператору газотранспортної системи можливість використовувати прибуток від транспортування газу магістральними трубопроводами. Тому правовий статус ДК «Укртрансгаз» потребує удосконалення шляхом вибору іншої організаційно-правової форми діяльності.
8. Відповідно до положень ЄС у національному законодавстві (Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з транспортування природного та нафтового газу магістральними трубопроводами) доцільно передбачити:
- зобов’язання підприємств магістральних газопроводів оприлюднювати їх річну фінансову звітність, проводити щорічний аудит виконання вимог щодо бухгалтерського поділу, надавати висновки аудиту регуляторному органу (Національній комісії з регулювання електроенергетики), опубліковувати інформацію про технічно можливу, контрактну і наявну потужність у відповідних пунктах системи, про механізми розподілу потужності та управління перевантаженням системами та іншу інформацію, необхідну для доступу до газотранспортної системи;
- повноваження НКРЕ щодо встановлення єдиних (галузевих) стандартів, класифікації витрат та доходів і окремого обліку витрат за видами діяльності у газовій галузі, оцінювання результативності діяльності суб’єктів господарювання і ефективності бухгалтерського розподілу, моніторингу ступеня відкриття ринку природного газу для споживачів і щорічного опублікування інформації про стан ринку.
9. З метою удосконалення системи управління магістральними трубопроводами доцільним є створення у системі Міністерства транспорту та зв’язку Державної адміністрації магістрального трубопровідного транспорту для загального керівництва цією галуззю та координації його діяльності. Доцільність створення такого органу обумовлена складною системою магістральних трубопроводів, які транспортують не тільки анфту і газ, але й інші речовини. Магістральні трубопроводи по суті є однією з галузей транспортної промисловості. Тому підпорядкованість магістральних трубопроводів різним органам державної влади сприяє зруйнуванню такої системи, позбавляє магістральні трубопроводи їх основного призначення як транспортних підприємств, не сприяє їх розвитку, у значній мірі обумовлює відставання щодо впровадження нової техніки та автоматики у трубопровідному господарстві, призводить до відсутності координації роботи магістральних трубопроводів з іншими видами транспорту.
10. Є доцільною розробка та прийняття статуту трубопровідного транспорта. За основу можна взяти існуючі статути у галузі залізничного, автомобільного транспорту тощо, оскільки для всіх видів транспорту існують певні загальні риси щодо планування перевозок, обов’язків трансопртних організацій, необхідності забезпечення повного збереження вантажів, правовий режим земель, відведених транспорту тощо. Але при розробці статуту трубопровідного транспорту слід враховувати його специфіку та не допускати механічного перенесення статутних правил інших видів транспорту.
11. Виходячи з віднесення магістральних трубопроводів до нерухомих речей є доцільним визначити на законодавчому рівні порядок їх державної реєстрації та інвентаризації.
12. Виходячи з аналізу криміногенної ситуації в нафтогазовому комплексі України є доцільним створення спільної робочої групи для розроблення і затвердження положення (інструкції) про порядок співпраці під час охорони підприємств паливно-енергетичного комплексу, передбачивши обов'язки та алгоритм взаємодії службових осіб НАК «Нафтогаз України» та його структурних підрозділів з органами внутрішніх справ у випадках виявлення пошкоджень нафто-, газоконденсатопроводів та крадіжок обладнання, нафти і газоконденсату.
13. Порівняльний аналіз адміністративно-правової відповідальності за порушення екологічного законодавства під час експлуатації магістральних трубопроводів у праві ЄС та національному законодавстві вказує на надто низькі штрафні санкції відповідно до норм національного законодавства. Є доцільним збільшити розмір штрафних санкцій у кратному розмірі за порушення екологічних норм під час експлуатації магістральних трубопроводів.
14. Законодавство України з питань охорони довкілля має непослідовний характер, внаслідок чого питання охорони довкілля регулюються низкою непов’язаних між собою нормативно-правових актів. Крім того, послідовність виконання поставлених у законодавчих актах цілей та завдань впливає на ефективність забезпечення визначеної державної політики у сфері охорони довкілля при здійсненні транспортування магістральними трубопроводами. Доцільно при визначенні засад функціонування ринку природного газу на законодавчому рівні встановити, що екологічна безпека є принципом державної політики функціонування ринку. Будь-які інституційні, технічні зміни, які впроваджуються в нових ринкових умовах функціонування газової галузі не повинні мати своїм наслідком погіршення стану навколишнього середовища. Підприємства, які здійснюють експлуатацію об’єктів газотранспортної системи, повинні виконувати вимоги законодавства у галузі охорони навколишнього середовища і сприяти мінімізації впливу їх діяльності на довкілля.
15. Спеціальними законами визначено штрафні санкції, які накладаються на самі підприємства магістрального трубопровідного транспорту, а не на посадових осіб. Таку відповідальність слід віднести до адміністративно-правової, виходячи з наступних спільних рис: публічний державно-обов’язковий характер, зосередження права накладення стягнень в уповноважених органах виконавчої влади (тобто наявність органів адміністративної юридсикції), особливий порядок притягнення до відповідальності, встановлення виключного переліку діянь, за які накладають стягнення, та відповідальність за них перед законом.
16. У сфері діяльності магістрального трубопровідного транспорту притягнення до адміністративної відповідальності підприємств магістрального трубопровідного транспорту можливе відповідно до ст. 22 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» за провадження господарської діяльності без ліцензії; відповідно до ст. 17 Закону України «Про природні монополії» за несвоєчасне надання інформації органам, які регулюють діяльність суб’єктів природних монополій, ненадання інформації органам, які регулюють діяльність суб’єктів природних монополій, або надання завідомо недостовірних даних, невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які регулюють діяльність суб’єктів природних монополій, та порушення умов та правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов); за порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до Закону України «Про захиси економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції».
17. Дублювання положень ст. 1664 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо відповідальності за ненадання інформації органам Антимонопольного комітету України та невиконання його рішень призводить до невизначеності щодо порядку застосування таких санкцій до самого суб’єкта господарювання та його посадової особи. Ст. 1664 Кодексу України про адміністративні правопорушення майже не діє, у зв’язку з чим є доцільним на законодавчому рівні упорядкувати системи санкцій, які застосовуються за одні й ті ж правопорушення до юридичних та фізичних осіб.
18. У сфері діяльності магістрального трубопровідного транспорту існує два адміністративно-юрисдикційних провадження: застосування адміністративних стягнень до юридичних осіб відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення; застосування адміністративних стягнень до юридичних осіб, яке нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульоване.
19. Адміністративно-юрисдикційне провадження щодо юридичних осіб у сфері діяльності магістрального трубопровідного транспорту урегульовано недостатньо, у більшості випадків на підзаконному рівні та фрагментарно, що призводить до невизначеності у низці питань щодо строків притягнення до відповідальності, порядку оскарження рішень відповідних органів. У зв’язку з цим є доцільним розробка та прийняття єдиного порядку адміністративно-юрисдикційного провадження щодо юридичних осіб, в тому числі і юридичних осіб магістрального трубопровідного транспорту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Устав горный (т. VII Свода Законов, по изданию 1912 г.): С разъяснениями, циркулярами, инструкциями, решениями Правительствующего Сената, новейшими узаконениями и алфавитным указателем : В 2-х томах. Сост. Г. Г. Левестам. Том 1 / -неофициальное изд. -Петроград :Издание Г. Г. Левестама,1914. -523 с., [XVI].
2. Parke A. Dickey. Petroleum Development Geology // The encyclopedia americana (international edition). – Grolier incorporated international Headquarters: Danbury. – 1995/ Vol. 21. – 1057 p.
3. Черняев К.В., Васин Е.С. Разработка научных основ и создание системы безопасной и долговременной эксплуатации магистральных нефтепроводов России / К.В. Черняев, Е.С. Васин // Безопасность и надежность трубопроводного транспорта: сб. науч. тр. – Новополоцк, 2000. Вып. 1. –– С. 18-35.
4. Материалы XXII съезда КПСС. – М.: Госполитиздат, 1961. – 746 с.
5. Фриман Р.Э., Иванов С.А., Бородавкин П.П. Магистральные трубопроводы. Основные сведения: учеб. пособ. для студ. вузов / Р.Э. Фриман, С.А. Иванов, П.П. Бородавкин – М.: Недра, 1976. – 237 с.
6. Щербина Б.Е. Магистральный трубопроводный транспорт на рубеже 80-х годов / Б.Е. Щербина. – М.: Недра, 1982. – 64 с.
7. Плиев Э.Г. Правовое регулирование снабжения газом в СССР: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Плиев Эдуард Григорьевич. – М., 1974. – 198 с.
8. Положение о Главном Управлении газовой промышленностью при Совете Министров СССР: постановление Совета Министров СССР от 6 декабря 1957 года // Сборник постановлений СССР. – 1957. № 16. – Ст. 160.
9. Садиков О.Н. Правовые вопросы газоснабжения / О.Н. Садиков. – М.: Госуд. издат. юрид. литер., 1961. – 187 с.
10. Шафир А.М. Энергоснабжение предприятий: Практическое пособие / А.М. Шафир. – М.: Юрид. литература, 1990. – 142 с.
11. Про трубопровідний транспорт: Закон України від 15 травня 1996 року № 192/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. № 29. – Ст. 139. (зі змін. та допов.).
12. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. № 30. – Ст. 141 – (зі змін. та допов.).
13. Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період: Закон України від 20 жовтня 1998 року № 194-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1998. № 52. – Ст. 318. (зі змін. та допов.).
14. Про реформування нафтогазового комплексу України: Указ Президента України від 25 лютого 1998 року № 151 // Урядовий кур’єр. – 1998. №34. – С. 6.
15. Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»: постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 747 [електронний ресурс] // http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/info/KP980747.html.
16. Дудников С.И. Правовое регулирование трубопроводного транспорта в СССР: Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.03 / Дудников Сергей Иванович; Государственный университет. Ростов-на-Дону, 1963. – 24 с.
17. Тарасов М.А. Транспортное право: учебник / М.А. Тарасов. – Ростов: Изд. Ростовского университета, 1968. – 236 с.
18. Перчик А.И. Трубопроводное право: учебное издание / А.И. Перчик. – М.: Нефть и газ, 2002. – 368 с.
19. Богоненко В.А. Правовое регулирование доставки нефти и нефтепродуктов трубопроводным транспорт: монография / В.А. Богоненко. – Новополоцк: ПГУ, 2002. – 112 с.
20. Про внесення змін до Закону України «Про трубопровідний транспорт» щодо підприємств магістрального трубопровідного транспорту: Закон України від 6 лютого 2007 року № 605-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. № 13. – Ст. 135. – (зі змін. та допов.).
21. Про нафту і газ: Закон України від 12 липня 2001 року № 2665-Ш // Відомості Верховної Ради України. – 2001. № 50. – Ст. 262. (зі змін. та допов.).
22. Про теплопостачання: Закон України від 2 червня 2005 року № 2633-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. № 28. Ст. 373. (зі змін. та допов.).
23. Про затвердження порядку виведення з експлуатації магістральних нафтопродуктопроводів, закріплених на праві господарського відання за державними підприємствами нафтогазової галузі: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 2005 року № 57 // Офіційний вісник України. – 2005. № 3. – Ст. 151.
24. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного та нафтового газу: постанова Національної комісії регулювання електроенергетики вiд 13 січня 2010 № 12 // Офіційний вісник України. – 2010. № 3. – Ст. 124.
25. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного та нафтового газу магістральними трубопроводами: постанова Національної комісії регулювання електроенергетики вiд 13 січня 2010 № 9 // Офіційний вісник України. – 2010. № 3. – Ст. 121.
26. Халимов Э.М. Право пользования частными трубопроводами в России / Э.М. Халимов // Нефть, газ и право. 2006. – № 3. – С. 37-42.
27. Симановский Л.Я. Правовая основа регулирования газотранспортной системы России / Л.Я. Симановский // Нефть, газ и право. – 2006. № 1. – С. 11-14.
28. Про ратифікацію Угоди про проведення узгодженої політики в галузі транзиту нафти і нафтопродуктів магістральними трубопроводами: Закон України від 11 червня 1997 року № 329/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. № 31. Ст. 197. (зі змін. та допов.).
29. Черняев К.В., Васин Е.С. Разработка научных основ и создание системы безопасной и долговременной эксплуатации магистральных нефтепроводов России // Безопасность и надежность трубопроводного транспорта: Сб. науч. тр. – Вып. 1. – Новополоцк, 2000. – С. 19-23.
30. О нефти: Указ Президента Республики Казахстан, имеющий силу закона от 28.06.1995 № 2350 (в соответствии с Законом РК от 01.12.2004 № 2-III ЗРК) [електронний ресурс] // http://uchet.kz/law/list.php?SECTION_ID=12&PAGEN_1=30.
31. О магистральном трубопроводном транспорте: Закон Республики Молдова от 26.09.1995 № 592-XШ // Monitorue Oficial. 1996. № 8-9.
32. О магистральном трубопроводном транспорте: Закон Республики Беларусь от 9 января 2002 г. № 87-З [електронний ресурс] // http://www.levonevski.net/pravo/razdel2/num8/2d836.html
33. Богоненко В.А. Правовое регулирование доставки газа магистральными трубопроводами: Монографія / В.А. Богоненко. – Мн.: УП «Технопринт», 2004. – 216 с.
34. Ryan J.T. Pipeline // The Canadian encyclopedia. – Hurtig Publishers. – Edmonton. – 1985. – Vol. 3. – P. 1418.
35. Богоненко В.А. Законодательство о трубопроводном транспорте зарубежных стран (на примере Закона провинции Альберта (Канада) «О трубопроводах») / В.А. Богоненко // Транспортное право. – 2000. № 2. – С. 33-35.
36. Лукас А.Р. Права собственности на нефть и газ в провинции Альберта / А.Р. Лукас // Нефть, газ и право. – 1998. № 6. – С.33-36.
37. Гудков И.В. Правовое измерение политики ЕС в газовом секторе: итоги 2005 года и перспективы дальнейшего развития / И.В. Гудков // Нефть, газ и право. – 2006. № 1. – С. 53-60.
38. Онацький Е.А. Історія розвитку законодавства про трубопровідний транспорт / Е.А. Онацький // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2007. № 1. – С. 276-282.
39. Онацький Е.А. Поняття магістрального трубопровідного транспорту / Е.А. Онацький // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. – 2007. № 9. – С. 253-256.
40. Онацький Е.А. Правове регулювання діяльності магістрального трубопровідного транспорту в іноземних країнах / Е.А. Онацький // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2007. – № 4. – С. 117-124.
41. Одесса-Броды: в ожидании инвестора // Зеркало недели – 2003. 2 декабря, № 47. – С.10.
42. Газотранспортный консорциум выгоден всем // Зеркало недели. – 2003. 16 августа, №31. – С. 9.
43. Охоба О.М. Газотранспортний консорціум – крок до залучення інвестицій / О.М. Охоба //Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №12. С. 24-26.
44. Нагребельний В. Правові основи державного управління економічною сферою та їх вдосконалення / В. Нагребельний // Вісник академії правових наук України. №2-3. – 2003. – С. 301-313.
45. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: підручник / за ред. Ю.Ф. Кравченка В.М. Плішкін. – К.: НАВСУ, 1999. – 702 с.
46. Цвєтков В. Державне управління: теорія, методологія, практика / В. Цвєтков // Вісник державної академії правових наук України. – 2003. № 2-3. – С. 254-272.
47. Мицкевич Л.А. Понятие государственного управления в административном праве Германии / Л.А. Міцкевич // Государство и право. – 2002. № 6. – С. 85-89.
48. Административное право: Учеб. / Под ред. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. – М.: Юристъ, 1999. – 728 с.
49. Селиванов В.М. Право і влада суверенної України. Методологічні аспекти теоретичного забезпечення практики юридичний перетворень в сучасній Україні [Текст] : монографія / В. М. Селіванов. - К. : Ін Юре, 2002. - 724 с.
50. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса: учеб. пособ. / Ю.А. Тихомиров. – М.: Юринформцентр, 1998. 798 с.
51. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: у двох томах: Т.1. Загальна частина / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавництво «Юридична думка», 2004. – 584 с.
52. Кушлин В. Государственное регулирование экономики: назревшие решения / В. Кушлин // Экономист. – 2007. № 11. – С.3-12.
53. Административное право: Учебник / Под ред. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. – 2-е узд., перераб. и доп. М.: Юристъ, 2000. – 728 с.
54. Фіночко Ф. Предмет адміністративного права: дискусійна проблематика / Ф. Фіночко // Вісник Академії правових наук України. – 2006. №3(42). – С. 113-119.
55. Зігліна Ю. Еволюція природної монополії під впливом сучасного НТП / Ю. Зігліна // Вісник Антимонопольного комітету України. – 2006. № 3. – С.26-30.
56. Ефективність державного управління: практикум / Ю. Бажал, [та ін.]; за ред. І. Розпутенка. – К.: Вид-во «К.І.С.», 2003. – 238 с.
57. Малахова Н. Естественным монополиям – противозатратный механизм / Н. Малахова // Вестник Антимонопольного комитета Украины. – 2007. №3. – С.32-39.
58. Базилевич В.Д., Филюк Г.М. Природні монополії: монографія / В.Д. Базидевич, Г.М. Филюк. – К.: Знання, 2006. – 367 с.
59. Кривуцький В. Шляхи удосконалення державного регулювання діяльності природних монополій в Україні / В. Кривуцький. – Львів: ЗУКЦ, 2005. – 63 с.
60. Дерябина М. Реформирование естественных монополий: теория и практика / М. Дерябина // Вопросы экономики. – 2006. № 1. – С. 102-121.
61. Малахова Н.Б. Естественные монополии: сущность и институциональные механизмы регулирования: монография / Н.Б. Малахова. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2006. – 344 с.
62. Венгер В.В. Державне регулювання цін на продукцію природних монополістів / В.В. Венгер // Фінанси України. – 2005. № 3. С. 82-89.
63. Костусєв О. Природна монополія як об’єкт конкурентної політики / О. Костусєв // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2004. №2(11). – С. 42-46.
64. Парлос Б. Відкриття природних монополій для конкуренції / Б. Карлос // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2004. № 4(13). – С. 56-58.
65. Філю Г. Економіко-правові засади державного регулювання природних монополій в Україні / Г. Філю // Економіка України. – 2001. № 8. – С. 48-52.
66. Алексєєв І., Князь С., Талатура І. Управління розвитком природних монополій: завдання, функції, методи / І. Алексєєв, с. Князь, І. Талатура // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2007. №1. – С.35-44.
67. Про природні монополії: Закон України від 20 квітня 2000 року № 1682-Ш // Відомості Верховної Ради України. – 2000. № 30. – Ст. 238. – (зі змін та допов.)
68. Пухтецька А. Європейські принципи адміністративного права / А. Пухтецька // Українське право. – 2006. № 1. – С. 309-319.
69. Спасов Б. Закон и его толкование. – М.: Наука, 1986. – 456 с.
70. Атаманчук Г.В. Сущность советского государственного управления / Г.В. Атаманчук. – М.: Юрид. лит., 1989. – 347 с.
71. Козлов Ю.М., Фролов Е.С. Научная организация управления и право / Ю.М. Козлов, Е.С. Фролов. – М.: Изд-во Моск. гос. унив. , 1986. – 567 с.
72. Основы советского административного права. Пособие для слушателей. . 2-е изд, перераб., дополн. – М.: Знание, 1979. – 508 с.
73. Кампо В.М., Нижник Н.Р., Шлоьера Б.П. Становлення нового адміністративного права України. Науково-популярний нарис / За заг. ред. В.М. Кампо. – К.: Видавн. Дім «Юридична книга», 2000. – 309 с.
74. Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю, Київ, 28 травня 2004 р.: У 2-х т. / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князева. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – Т.1. – 540 с.
75. Механізм координації європейської політики: практика країн-членів а країн-кандидатів / Н. Гнидюк (ред.), А. Новак-Фар, Я. Гонцяж, І. Родак – К.: Міленіум, 2003. – 384 с.
76. Гудима Н. Проблеми реалізації принципів відкритості, прозорості та гласності в державному управлінні на шляху інтеграції України до європейської співдружності / Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС: Матеріали наук.-практ. конф. / За pаг. ред.. В.І. Лугового, В.М, Князева. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 360 с.
77. Поліщук В., Лісовська Л., Волошин А. Питання відкритості влади. Програма сприяння Парламентові України / Підручник. – 2-ге вид. – К.: Заповіт, 1998. – 485 с.
78. European Principles for Public Administration/ SIGMA Papers: # 27/19-Nov-1999 // www.eupan.org
79. Lexicon of terms and concepts in Public Administration. SIGMA Papers: # 27/19-Nov-1999 // www.eupan.org
80. Про управління об’єктами державної власності: Закон України від 21 вересня 2006 року № 185 // Відомості Верховної Ради України. – 2006. № 46. – Ст. 456. – (зі змін. та доповн.).
81. Талапина Э.В. Новые институты административного права / Э.В. Талапина // Государство и право. – 2006. № 5. – С. 14-21.
82. Про Міністерство палива та енергетики України: Указ Президента України від 14 квітня 2000 року №598/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. №16. – Ст. 664.
83. Про затвердження Положення про Міністерство палива та енергетики України: Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року № 1540 // Офіційний вісник України. – 2006. № 45. – Ст. 2998. (зі змін. та доповн.).
84. Про енергозбереження: Закон України від 1 липня 1994 року № 74/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. № 30. – Ст. 283. (зі змін. та доповн.).
85. Питання Державної інспекції з енергозбереження: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 року № 1039 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 26. – Ст. 1097. (зі змін. та доповн.).
86. Питання національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2006 року № 412 // Офіційний вісник України. – 2006. № 14. – Ст. 984. (зі змін. та доповн.).
87. Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом у 2000 році: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 листопада 1999 року № 2184 // Офіційний вісник України. – 1999. № 48. – Ст. 1346. – С. 103.
88. Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом у 2001 році: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2000 року № 1800 // Офіційний вісник України. – 2000. № 50. – Ст. 2158.
89. Садиков О.Н. Правовое регулирование трубопроводного транспорта в СССР / О.Н. Садиков // Правоведение. – 1952. № 2. – С. 134-138.
90. Дудников С.И. Назревшие вопросы управления трубопроводным транспортом в СССР / С.И. Дудников // Советское государство и право. – 1963. № 8. – С 90-94.
91. Гладцинов Б. Народнохозяйственное значение развития трубопроводного транспорта / Б. Гладцинов // Вопросы экономики. – 1958. № 12. – С. 79-82.
92. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 року № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. № 18-22. – Ст. 144. (зі змін. та допов.).
93. Кодекс про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – Додаток до № 51. – Ст. 1122. (зі змін. та доповн.).
94. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. № 40-44. – Ст. 356. (зі змін. та доповн.).
95. Земельний кодекс України: Закон України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. №3. – Ст. 27. (зі змін. та доповн.).
96. Кодекс України про надра: Закон України від 27 липня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. №36. – Ст. 340. (зі змін. та доповн.).
97. Перчик А.И. Правовые проблемы развития трубопроводного транспорта / А.И. Перчик // Нефть, газ и право. – 2005. № 5. – С. 9-16.
98. Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 року № 32/94 – ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. № 51. – Ст. 446. (зі змін. та доповн.).
99. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 року № 2210-Ш// Відомості Верховної Ради України. – 2001. № 12. – Ст. 6. (зі змін. та доповн.).
100. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 року № 236/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 2003. № 30. – Ст. 247. (зі змін. та доповн.).
101. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 року № 1775-Ш // Відомості Верховної Ради України. – 2005. № 42. – Ст. 465. (зі змін. та доповн.).
102. Про стандартизацію і сертифікацію: Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. № 27. – Ст. 289. (зі змін. та доповн.).
103. Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу: Закон України від 23 червня 2005 року № 2711-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. № 33. – Ст. 430. (зі змін. та доповн.).
104. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23 червня 2005 року № 2709-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. № 32. – Ст. 422. (зі змін. та доповн.).
105. Про затвердження правил охорони магістральних трубопроводів: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747 // Офіційний вісник України. 2002. № 47. – Ст. 2135. (зі змін. та доповн.).
106. Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, нафти, нафтопродуктів, етилену і аміаку, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом: постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 року № 1958 // Офіційний вісник України. – 2003. № 51. – Т. 1. Ст. 2699. (зі змін. та доповн.).
107. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами: постанова Національної комісії регулювання електроенергетики від 30 вересня 2005 року № 858 // Офіційний вісник України. 2005. № 43. – Ст. 2742. (зі змін. та доповн.).
108. Про затвердження Положення про порядок обчислення і сплати до Державного бюджету України відрахувань від плати за транзит газу трубопровідним транспортом через територію України: наказ Міністерства фінансів України від 29 травня 1996 року № 110/65 [Електронний ресурс] // www.zakon1.rada.gov.ua / z0277-96
109. Про затвердження форм розрахунків рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та транзитне транспортування трубопроводами аміаку, природного газу територією України: наказ Державної податкової адміністрації України від 25 червня 2003 року № 311 // Офіційний вісник України. – 2003. № 28. – Ст. 1393. (зі змін. та доповн.).
110. Про тариф за транзит аміаку через територію України трубопровідним транспортом: наказ Міністерства промислової політкики України від 3 січня 2003 року № 2 // Офіційний вісник України. – 2003. № 4. – Ст. 153.
111. Про міжнародні договори: Закон України від 29 червня 2004 року № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. № 47. – Ст. 259. (зі змін. та допов.).
112. Международное право: учебник / Ю.М. Колосов [и др.]; отв. ред. Ю.М. Колосов, В.И. Кузнецов. – М.: Международные отношения, 1999. – 624 с.
113. Шюттерле Петер. Энергетика и геостратегия в Каспийском регионе – участники, интересы, возможности конфликтов / Петер Шюттерле // Международная жизнь. – 1999. № 4. – С. 65-66.
114. Договор о создании Экономического союза от 24 сентября 1993 года // Информационный вестник Совета глав государств и совета глав правительств СНГ. – 1993. № 4(12). – C. 14-39.
115. Про ратифікацію Угоди про створення зони вільної торгівлі та Протоколу про внесення змін та доповнень до Угоди про створення зони вільної торгівлі: Закон України від 6 жовтня 1993 року № 1125-XIV // Відомості Верховної ради України. – 1994. № 48. – Ст. 416.
116. Про ратифікацію угоди про порядок транзиту через територію держав-учасниць Співдружності незалежних держав: Закон України від 22 лютого 2001 року № 2283-Ш // Відомості Верховної ради України. – 2001. № 16. – Ст. 77.
117. СНГ. Торгово-промышленное законодательств / Сост. О.А. Кубицкая. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1997. – 567 с.
118. Про ратифікацію Угоди про проведення узгодженої політики в галузі транзиту нафти і нафтопродуктів магістральними трубопроводами: Закон України від 11 червня 1997 року № 329/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. № 31. Ст. 197. (зі змін. та доповн.).
119. Про ратифікацію Угоди про проведення узгодженої політики в галузі транзиту природного газу: Закон України від 18 грудня 1996 року № 615/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. № 9. Ст.68.
120. Енергетична безпека держави: найближчі кроки // Голос України. – 2005. № 57. – С. 5.
121. Тихомиров Ю.А. Современная теория административного права / Ю.А. Тихомиров // Государство и право. – 2004. № 11. – С.10-18.
122. Теория государства и права: учебник для юридических вузов и факультетов / под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.: Издат. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – 570 с.
123. Цивільне право України. Частина перша / за ред. Ч.Н. Азімова, С.Н. Приступи, В.І. Борисової, В.М. Ігнатенка. – Х.: Право, 2000. – 678 с.
124. Каталог підприємств [Електронний ресурс] // Режим доступу: http: // www.rada.com.ua/catalog/19824/?sector=2&p=2
125. Класифікатор організаційно-правових форм господарювання: наказ Держстандарту України від 22 листопада 1994 року [Електронний ресурс] // www.rada.gov.ua .
126. Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України: постанова Правління Національного банку України від 03 жовтня 2005 р. № 358 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 43. – Ст. 2718.
127. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств»: наказ Міністерства фінансів України від 07 липня 1999 р. № 163 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 30. – Ст. 205.
128. Симановский Л.Я. Правовая основа регулирования газотранспортной системы России / Л.Я. Симановский // Нефть, Газ и право. – 2006. № 1. – С. 11-14.
129. Сенищев В.И. Объект гражданского правоотношения. Общее понятие / В.И. Сенищев // Актуальные проблемы гражданского права: сб. научн. тр. – М.: Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права: «Статут». 1998. – С. 138-156.
130. Теория государства и права: учеб. для студентов вузов / под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА ИНФРА, 1998. – 570 с.
131. Алексеев С.С. Теория права: учебник / С.С. Алексеев. – М.: БЕК, 1994. – 879 с.
132. Бахрах Д.Н. Административное право: учеб. для вузов / Д.Н. Бахрах. – М.: Юрид. литер., 1999. – 368 с.
133. Шамсумова Э.Ф. Правовые режимы (теоретический аспект) / Э.Ф. Шамсумова. – Екатеринбург, 2001. – 213 с.
134. Про утворення НАК «Нафтогаз України»: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року №747 [Електронний ресурс] // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=747-98-%EF&c=1#Card.
135. Про затвердження Порядку виведення з експлуатації магістральних нафтопродуктопроводів, закріплених на праві господарського ві