Багрій Микола Миколайович. Хронічні облітеруючі захворювання артерій нижніх кінцівок: диференційна клініко-морфологічна діагностика

Краткое описание

Багрій Микола Миколайович. Хронічні облітеруючі захворювання артерій нижніх кінцівок: диференційна клініко-морфологічна діагностика : Дис... канд. наук: 14.03.02 - 2008.

Багрій М. М. Хронічні облітеруючі захворювання артерій нижніх кінцівок: диференційна клініко-морфологічна діагностика. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.02 патологічна анатомія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2008.
Досліджено артерії, магістральні та поверхневі вени у 110 випадках: у 93 ампутованих нижніх кінцівках із приводу облітеруючого атеросклерозу, діабетичної ангіопатії, облітеруючого ендартеріїту, неспецифічного аортоартеріїту й облітеруючого тромбангіїту; у двох аутопсійних (із приводу неспецифічного аортоартеріїту) та у 15 контрольних випадках. Використані загальні та спеціальні гістологічні методи дослідження. У дисертації висвітлені клініко-морфологічні критерії диференційної діагностики облітеруючих захворювань артерій нижніх кінцівок і діагностичний алгоритм дій патологоанатома при верифікації нозологічної приналежності захворювання.

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення важливого науково-практичного завдання, яке полягало у вивченні особливостей клінічного перебігу хронічних облітеруючих захворювань артерій нижніх кінцівок і патоморфологічних змін у цих судинах. Це дозволило розробити критерії клініко-морфологічної диференційної діагностики, які мають практичне значення для патоморфології та судинної хірургії.
1. Облітеруючі захворювання судин нижніх кінцівок спостерігаються у 3,5% аутопсій дорослих осіб. Захворювання часто генералізовані, тому й мають подібні ускладнення та причини смерті. Інтоксикація на фоні гнійного запалення м’яких тканин нижніх кінцівок та пневмонії переважають у осіб, яким при житті виконана ампутація кінцівки.
2. Найчастіше нижні кінцівки ампутують із приводу цукрового діабету (51,9%) та облітеруючого атеросклерозу (38,8%). При облітеруючому ендартеріїті ампутації складають 4,2%, неспецифічному аортоартеріїті 2,7%, облітеруючому тромбангіїті 2,4%. Їх виконують, як правило, у чоловіків: у молодому та зрілому віці (менше 44 років) переважно з приводу облітеруючого тромбангіїту й ендартеріїту, у середньому (45-59 років) неспецифічного аортоартеріїту, в похилому (більше 60 років) облітеруючого атеросклерозу та діабетичної ангіопатії.
3. Облітеруючий атеросклероз характеризується наявністю стенозуючих, часто петрифікованих, фіброзно-ліпідних бляшок у проксимальних сегментах артерій нижніх кінцівок; діабетична
Таблиця 3
Диференційно-діагностичні критерії хронічних облітеруючих захворювань артерій нижніх кінцівок

ангіопатія медіакальцинозом і петрифікованими фіброзно-ліпідними бляшками, як у проксимальних, так і в дистальних сегментах; облітеруючий ендартеріїт проліферацією внутрішньої оболонки артерій по типу капілярного ангіоматозу у дистальних сегментах; неспецифічний аортоартеріїт мезартеріїтом із реактивними гіперпластичними змінами внутрішньої оболонки проксимальних сегментів; облітеруючий тромбангіїт розвитком ексудативно-проліферативного ендомезартеріїту в дистальних сегментах.
4. Особливістю облітеруючого тромбангіїту є панфлебіт поверхневих і глибоких вен із переважанням змін у внутрішній оболонці. При інших облітеруючих захворюваннях артерій нижніх кінцівок зміни вен неспецифічні та проявляються незначною м’язово-еластичною, м’язово-фіброзною та фіброзно-еластичною гіперплазією внутрішньої оболонки.
5. Діагностичний алгоритм верифікації нозологічної приналежності облітеруючого захворювання артерій нижньої кінцівки включає: 1) забір 4-5 сегментів магістральних судин у проксимальному та дистальному відділах ампутованої кінцівки та поверхневої вени на рівні верхньої третини гомілки; 2) використання адекватних методик забарвлення гістологічних зрізів: гематоксиліном та еозином, фукселіном за Хартом, трихромом за Массоном та забарвлення на фібрин; 3) аналіз паспортних даних пацієнта та клінічного перебігу захворювання (стать, вік початку клінічних проявів хвороби, початкові суб’єктивні симптоми, локалізація патологічного процесу та симптоми генералізації захворювання); 4) опис та інтерпретація патогістологічних змін у магістральних судинах і поверхневих венах; 5) аналіз отриманих даних і формулювання патогістологічного висновку.