Буренок Юлія Олександрівна. Клініко-нейрофізіологічне дослідження ефективності магнітолазерної терапії у комплексному патогенетичному лікуванні хвороби Паркінсона на різних етапах розвитку захворювання

Краткое описание

Буренок Юлія Олександрівна. Клініко-нейрофізіологічне дослідження ефективності магнітолазерної терапії у комплексному патогенетичному лікуванні хвороби Паркінсона на різних етапах розвитку захворювання: дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2005.

Буренок Ю.О. Клініко нейрофізіологічне дослідження ефективності магнітолазерної терапії у комплексному патогенетичному лікуванні хвороби Паркінсона на різних етапах розвитку захворювання. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби. Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена питанням можливості застосування та оцінки ефективності МЛТ у хворих на ХП, які знаходилися на різних рівнях медичної корекції, обґрунтовано застосування МЛТ, як немедикаментозного методу в комплексній патогенетичній терапії ХП.
На основі клініко-нейрофізіологічного дослідження хворих на ХП, визначена стадійність процесу, дена активність хворих, встановлено, що застосування МЛТ у хворих ХП виявило позитивну динаміку кількісних показників, неврологічної симптоматики у пацієнтів на різних етапах базисної медикаментозної терапії.
У всіх пацієнтів, які отримували сеанси МЛТ, високо достовірно збільшувалась денна активність і якість загальної моторики. Найбільш виразні зміни рухової активності спостерігалися у пацієнтів при монотерапії МЛТ, які раніше не приймали медикаментозну противопаркінсонічну терапію.
Суб‘єктивне та об‘єктивне клінічне покращення у хворих ХП після курсу МЛТ, високо достовірно корелювало із позитивною динамікою за даними ЕЕГ, що мало вираз в зменшенні потужності дельта та тета ритмів.
При курсовому застосовані МЛТ у хворих ХП застосовувався аналіз параметрів Р300 та УНХ. Середнє значення латентного періоду Р300, в групах хворих, мало значне достовірне зменьшення (р<0,001), збільшувалась тривалість, середня амплітуда та площа УНХ.
Після курсу МЛТ у хворих на ХП значно покращувалась центральна регуляція рухової активності по показникам комп‘ютеризованого ЕМГ-аналізу, що мало вираз в зниженні амплітуди спокою m.biceps brachii та m.triceps brachii м’язів плеча у хворих на ХП.
Під впливом МЛТ одержано достовірне зниження часу рухових реакцій таких як моторний темп та сенсомоторна реакція.
Застосування МЛТ у хворих на ХП показано у комплексній патогенетичній терапії на всіх стадіях розвитку захворювання, як метод , який значно збільшує ефективність медикаментозної дії. Особливо ефективним може бути курсове лікування МЛТ у хворих на ХП, які знаходились на леводопатерапії та у первинних пацієнтів ,які не приймали противопаркінсонічні препарати.

На підставі оцінки клінічної симптоматики у хворих на хворобу Паркінсона, виявлена достовірна ефективність курсового лікування МЛТ на різних етапах базисної медикаментозної терапії, встановлена позитивна динаміка якісних показників, які відображають стан рухових і ментальних функцій, а також властивості до самообслуговування у пацієнтів.

Використання ЕЕГ топографічного картування для аналізу ефективності курсового впливу МЛТ у хворих на хворобу Паркінсона показало високу інформативність цієї методики. Клінічне покращення після курсу МЛТ супроводжується достовірним зниженням потужності дельта і тета-ритмів і сприяє нормалізації частотно-інтегративних показників функціональної активності головного мозку.
Позитивна динаміка під впливом МЛТ параметрів ендогенних викликаних потенціалів (когнітивного потенціалу Р300, та пов‘язаної з рухом умовної негативної хвилі) у хворих на хворобу Паркінсона свідчить про покращення процесів аналізу, синтезу і переробки інформації в кірково-підкіркових структурах в результаті комбінованого лікування і вказує на потенційний вплив МЛТ на медикаментозну патогенетичну терапію при хворобі Паркінсона.
Після курсу МЛТ у хворих на хворобу Паркінсона достовірно покращується механізми центрального супраспінального контролю рухової активності, які проявляються в зниженні амплітуди спокою згиначів і розгиначів м‘язів плеча по показникам комп’ютерного ЕМГ аналізу.
При курсовому застосовані магнітолазерної терапії у хворих на хворобу Паркінсона визначалось зменшення часу виконання рухових реакцій по показникам моторного темпу та латентного періоду простої сенсомоторної реакції, що свідчить про нормалізацію центральної регуляції рухової активності та зниженню клінічних проявів.
У хворих із початковими стадіями ХП, які не приймали противопаркінсонічні препарати, відмічений позитивний вплив курсового застосування МЛТ на рівень нейромедіаторного обміну по показникам екскреції катехоламінів сечі, що побічно підтверджує можливість активації периферичних депо дофаміну на рівні його прекурсора.
Використання МЛТ у хворих на хворобу Паркінсона можливо рекомендувати в комплексній патогенетичній терапії на всіх стадіях розвитку захворювання, як метод, який значно поліпшує ефективність медикаментозного впливу. Особливо ефективним є курсове лікування МЛТ у хворих на хворобу Паркінсона, які знаходилися на леводопатерапії і у первинних хворих, які не приймали протипаркінсонічні препарати.