Дем’янчук Юрій Вікторович Адміністративно-правові засади запобігання і протидії корупції у системі державної служби України

Краткое описание

Дем’янчук Юрій Вікторович, професор кафедри пра­ва Білоцерківського інституту економіки та управління Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»: «Адміністративно-правові засади запобігання і протидії корупції у системі державної служби України» (12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансо­ве право; інформаційне право). Спецрада Д 27.855.02 в Університеті державної фіскальної служби України

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису

ДЕМ’ЯНЧУК ЮРІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 342.951:351

ДИСЕРТАЦІЯ
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право
(081 – Право)

Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

Ю. В. Дем’янчук

Науковий консультант – СУББОТ Анатолій Іванович,
доктор юридичних наук, професор

ЗМІСТ

ВСТУП 33
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ 48
1.1. Стан та методологія дослідження адміністративно-правових засад
запобігання і протидії корупції в системі державної служби України 48
1.2. Генезис становлення та розвитку запобігання і протидії корупції
як інституту адміністративного права 72
1.3. Поняття та особливості запобігання і протидії корупції в системі
державної служби України 85
Висновки до розділу 1 110
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ 113
2.1. Поняття адміністративно-правового механізму запобігання і
протидії корупції в системі державної служби України 113
2.2. Нормативно-правове регулювання запобігання і протидії корупції
в системі державної служби України 119
2.3. Суб’єкти запобігання і протидії корупції в системі державної
служби України 127
2.4. Державна служба як об’єкт запобігання і протидії корупції… 148
Висновки до розділу 2 163
РОЗДІЛ 3. ЗАСОБИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ 165
3.1. Види засобів адміністративно-правового механізму запобігання і
протидії корупції в системі державної служби України 165
3.2. Контроль та нагляд як засоби адміністративно-правового механізму запобігання і протидії корупції в системі державної служби України… 174
3.3. Адміністративна відповідальність за порушення, пов’язані з корупцією, як засіб адміністративно-правового механізму запобігання і протидії корупції в системі державної служби України 180
Висновки до розділу 3 192
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ 195
4.1. Поняття та принципи організації запобігання і протидії корупції в
системі державної служби України 195
4.2. Інформаційне забезпечення організації запобігання і протидії
корупції в системі державної служби України 221
4.3. Взаємодія спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії
корупції в системі державної служби України 240
Висновки до розділу 4 257
РОЗДІЛ 5. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ 260
5.1. Міжнародний досвід запобігання і протидії корупції в системі
державної служби 260
5.2. Ефективність запобігання і протидії корупції в системі державної
служби України 281
5.3. Стратегічна модель запобігання і протидії корупції в системі
державної служби України 303
Висновки до розділу 5 333
ВИСНОВКИ 336
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 344
ДОДАТКИ 382

ВСТУП
Корупція є однією з головних причин виникнення політичних, економічних та соціальних проблем держав. Як глобальне протиправне явище, вона притаманна майже всім країнам, незалежно від політичного устрою й рівня економічного розвитку. Корупція є однією з найбільш загрозливих проблем сучасності. Вона впливає на конституційний та суспільний лад країн, загрожує їх національній безпеці, підриває довіру до публічної влади, порушує принципи права, можливості чесної конкуренції, справедливості й рівності всіх перед законом, сприяє падінню моральних цінностей в суспільстві, призводить до зростання тіньової економіки, можливості проникнення кримінальної складової в публічні відносини, знижує іміджевий стан держав на міжнародній арені.
Найбільші корупційні ризики відбуваються в системі державної служби, оскільки саме наділення осіб, уповноважених на виконання функцій держави, владними повноваженнями створює потенційні можливості для зловживання ними службовим становищем із метою отримання неправомірної вигоди. Зріст корупції в системі державної служби спричиняє загрозу фундаментальним цінностям суспільства та суверенітету держави, викликає недовіру громадськості до публічних органів управління, зменшує інвестиційний інтерес до країни.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виникла через недостатність розробки в адміністративно-правовій науці питання адміністративно-правових засадах запобігання і протидії корупції у системі державної служби України.
Визначається низка нових наукових положень та висновків, тлумачиться чинне національне законодавство, міжнародно-правові акти, сформульовано пропозиції та рекомендації удосконалення запобігання і протидії корупції у системі державної служби України. А саме:
1. Методологія дослідження запобігання і протидії корупції в системі державної служби України – це комплексне вивчення запобігання і протидії корупції в системі державної служби України із застосуванням наукових методів пізнання (аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення, індукція, дедукція, аналогія, моделювання, системний підхід
, вірогідносно-статистичний), за допомогою яких вироблена наукова стратегічна модель запобігання і протидії корупції в системі державної служби України.
2. Виокремлено історичні етапи генезису запобігання і протидії корупції в системі державної служби України, відповідно до двох історичних періодів розвитку України. Перший період охоплює часи Київської Русі до часу перебування України у складі Радянського Союзу. Він об’єднує такі етапи: І етап – з 900-х років до ХVІІ ст. – має назву «
Становлення»; ІІ етап, який бере початок у ХVІІ ст. і закінчується на
початку ХХ ст., має назву «Імперський»; ІІІ етап – початок ХХ ст. до кінця ХХ ст. – «Радянської доби». Другий період починається із здобуття Україною незалежності й наразі триває. Він має такі етапи: І – бере свій початок у 1991 р. і закінчується у 1995 р., має назву «Початковий»; ІІ – починається з 1995 р. і триває до 2000 р., він є етапом «Перших спроб»;
ІІІ – починається із 2000 р. і закінчується у 2014 р., це етап «Застою»; ІV –
бере початок у 2014 р. і триває по сьогодні, це етап «Інтенсивності».
3. Визначено, що корупція – це протиправне, суспільно небезпечне діяння осіб, наділених публічною владою, або тих, хто прагне скористатися цією владою з метою отримання неправомірної вигоди або будь-яких благ для себе та осіб, щодо яких спостерігається лояльність.
Ознаками корупції є: деформація влади та суспільних інститутів; загроза національній безпеці та суверенітету держави; наявні публічні корупційні відносини, що виникають у публічній сфері з метою отримання неправомірної вигоди; зловживання владою, використання її в особистих цілях; суб’єктом їх вчинення є як публічна посадова та службова особа, так і юридична і фізична особа; відхилення поведінки посадової особи від загальновизнаних людських стандартів, що ґрунтуються на загальнолюдських цінностях; має на меті одержання незаконних привілей та матеріального прибутку для себе та осіб, щодо яких спостерігається лояльність; незаконні привілеї отримуються за державний та громадський

224

225
рахунок; особиста вигода не обов’язково має грошово-фінансовий
характер; політична діяльність у багатьох випадках супроводжується
корупційною складовою через вплив на публічні та соціальні відносини за допомогою політичної влади; охоплює сукупність взаємопов’язаних правопорушень різного рівня суспільної небезпеки (кримінальних, адміністративних, дисциплінарних та цивільно-правових).
4. Доведено, що комплексне обґрунтування запобігання і протидії корупції в системі державної служби України потребує виокремлення комплексної галузі права – «Антикорупційного права», у якому будуть викладені загальні основи теорії корупції; методи її дослідження; система правових норм, якими урегульовано застосування системи засобів протидії корупції; завдання, компетенція, права та обов’язки спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції; система юридичної відповідальності за корупційні правопорушення та порушення, пов’язані з корупцією; публічні відносини: що виникають у результаті попередження корупції; що виникають у результаті виявлення та притягнення до відповідальності за корупцію; що виникають у публічній сфері з метою отримання неправомірної вигоди; організація запобігання і протидії корупції; дослідження корупційних ризиків; види та особливості конфлікту інтересів; ролі громадянського суспільства щодо протидії корупції; процеси формування антикорупційної культури в публічній та приватних сферах.
5. З’ясовано, що адміністративно-правовий механізм запобігання і
протидії корупції в системі державної служби України є видовим елементом механізму протидії корупції та являє собою системну взаємодію спеціальних елементів, спрямованих на оперативне та якісне запобігання і протидію корупції в системі державної служби. Складовими структури зазначеного механізму визначаються: суб’єкт і об’єкт запобігання та протидії корупції в системі державної служби; комплекс нормативно-правових актів; система засобів запобігання і протидії корупції в системі державної служби України.
6. Визначено, що нормативно-правовими актами запобігання і протидії корупції в системі державної служби України є письмове волевиявлення публічної адміністрації, яким урегульовується протидія корупції у сфері державної служби у формі припису. З огляду на це необхідним є прийняття нормативного акту «Про громадський моніторинг публічної влади», у якому має бути передбачені систематизація всіх громадських організацій, залучених до протидії корупції, чистота списків представників, встановлення вимог до членів громадської організації, системна звітність про їхню роботу тощо.
7. Аргументовано необхідність прийняття «Концепції розвитку антикорупційних органів України», якою має бути встановлений реординаційний тип відносин зазначених органів, визначений перелік повноважень для кожного органу, оптимізовані завдання, покладені на них
. Керівники Національного агентства з питань запобігання корупції та

Національного антикорупційного бюро України мають бути підзвітні та підконтрольні лише народу України. Вони мають обиратись спеціально створеною при Верховній Раді України комісією зі складу науковців, міжнародних представників, фахової громадськості та затверджуватись Верховною Радою України.
8. Необхідним також є прийняття Кодексу поведінки державного
службовця, завдання якого спрямоване на стандартизацію моральних засад
, виховання поваги до держави та законів, формування патріотичних та зобов’язуючих якостей та підходів, суворої відповідальності державних службовців за порушення встановлених норм (у роботі наведена авторська концепція структури такого нормативного акту). Необхідно внести доповнення до Закону України «Про державну службу» статтею, у якій би була передбачена дисциплінарна відповідальність за аморальну поведінку державного службовця в робочий та позаробочий час.