ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Краткое описание

КЛАСИЧН
ИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Кальченко Валерій Миколайович

УДК 351.824.11

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
кандидат наук з державного
управління, доцент
Монаєнко Антон Олексійович

Запоріжжя 2009

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ......................................... 11
1.1. Електроенергетична галузь як об’єкт державного регулювання 11
1.2. Наукові підходи до формування державної електроенергетичної політики на регіональному рівні.............................................................. 49
1.3. Державне стратегічне партнерство в енергетичній галузі 66
Висновки до розділу 1............................................................... 75
РОЗДІЛ 2. СТАНРОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ 77
2.1. Нормативно-правове забезпечення державногорегулювання електроенергетичної галузі........................................................ 77
2.2. Аналіз тенденцій розвитку електроенергетичної галузі України 92
2.3. Узагальнення світового досвіду державного регулювання електроенергетичної галузі...................................................... 111
Висновки до розділу 2............................................................. 124
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ....................................... 127
3.1. Розвиток механізмів державного регулювання розвитку електроенергетичної галузі на регіональному рівні.............. 127
3.2. Державне регулювання електроенергетичного ринку.... 169
Висновки до розділу 3............................................................. 196
ВИСНОВКИ................................................................................................ 199
ДОДАТКИ................................................................................................... 204
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................... 216

ВСТУП

Актуальність теми. У контексті глобальних перетворень у світі сьогодні перед Україною постає нагальне завдання пошуку власної стратегії розвитку в ХХІст. Головною складовою цієї стратегії має бути енергетика, яка відіграє вирішальну роль у розвитку економіки країни та від стабільності роботи якої залежить функціонування всіх без винятку галузей промисловості, сільського господарства та інфраструктури (зв'язок, освіта і професійне навчання, комунальне господарство тощо).
Проте, країна не має досвіду широкого застосування стратегічного управління щодо галузей і галузевих комплексів. Недостатньо розроблена методологія стратегічного управління, зокрема, у сфері електроенергетики. Для формування ефективної стратегії розвитку електроенергетичної галузі потрібні додаткові дослідження, пов'язані зі зміною структури народного господарства, ринковим попитом на енергоресурси, характером конкуренції, процесами євроінтеграції та глобалізації. Потрібен комплекс рекомендацій щодо реалізації енергетичної стратегії, орієнтованої на підвищення ефективності державної бюджетної та інвестиційної політики. Стратегічні підходи потребують формування нового ринку електричної енергії та вдосконалення управлінської структури його впровадження.
Опрацюванням нових підходів до розвитку електроенергетики займалися В.Алєксєєв, А Врублєвський, Я.Гірняк, А.Дейнека, І.Діяк, Л.Дмитриченко, С.Зайцев, С.Кисельова, А.Клюєв, В. Лучников, Г.Люта, Н.Майстренко, Е.Пермінов, М.Рустамов, А.Светелик, А.Слободянюк, Б.Стогній, І.Чукаєва, А.Шидловський; вирішенням проблем енергетичної безпеки й енергозбереження О.Гудима, О.Золотарьова, Г.Козоріз, М.Ковалко, А.Криволапова, Б.Кузьменко, В.Маляренко, С.Мехович, Ю.Шишенін; аналізом питань державного управління електроенергетикою В.Бєлов, С.Сляднєв. Удосконаленню механізмів державного управління окремими галузями економіки присвячені праці О.Амосова, Л.Анічина, В.Бабаєва, В.Бакуменка, В. Данілишина, А.Дєгтяря, О.Долгальової, М.Долішнього, А.Єпіфанова, І.Коліушко, О.Лебединської, А.Лисецького, Е.Лібанової, І.Лукінова, В.Мартиненка, С.Мельника, О.Машкова, А.Мерзляк, С.Меховича, А. Монаєнка, А.Немченко, І.Райніна, Ю.Шарова, А.Яковлєва та інших.
Проте з багатьох ключових питань розвитку ринкових відносин в енергетиці єдиної думки поки що немає, тому багато питань потребують додаткового опрацювання, а також обґрунтування нових підходів у цьому напрямі. Так, зокрема, недостатньо уваги приділялося розробці регіональної стратегії розвитку енергетичного комплексу, не повною мірою досліджувалися питання інституціонального та організаційного забезпечення системи державного регулювання електроенергетики. Відсутні дослідження щодо посилення та рівня формалізації структури управління впровадженням нового ринку електричної енергії, напрямів подальшого законодавчого забезпечення фінансово-економічного розвитку електроенергетики та створення механізмів біржової торгівлі електричною енергією.
Саме ці складові зумовили необхідність комплексного системного обґрунтування основних теоретичних підходів до вдосконалення державного регулювання електроенергетичної галузі України та визначили актуальність теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження було отримано в межах наукових тем Класичного приватного університету Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- і макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195) та Механізми державного управління об’єктами та процесами ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0109U002113). У рамках виконаних тем особисто здобувачем було обґрунтовано та запропоновано ключові положення регіональної стратегії розвитку енергетичного комплексу, сформульовано пропозиції щодо створення Енергетичного інвестиційного фонду, координаційного центру з енергозбереження при Міністерстві палива та енергетики України, Координаційних рад з енергозбереження при місцевих радах та місцевих державних адміністраціях; обґрунтовано доцільність внесення змін до Закону України Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення державного регулювання електроенергетичної галузі України. Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
- визначити необхідність державного регулювання електроенергетичної галузі України;
- розширити категорійний апарат понять у системі державного регулювання електроенергетичної галузі;
- удосконалити концептуальні засади інституціонального забезпечення державного регулювання електроенергетики;
- розробити пропозиції щодо розвитку теоретичного підходу формування ефективної системи державного регулювання електроенергетичної галузі;
- обґрунтувати необхідність розробки та запропонувати ключові положення регіональної стратегії розвитку енергетичного комплексу;
- дослідити теоретичні засади побудови організаційної структури державного регулювання електроенергетичної галузі;
- запропонувати практичні рекомендації щодо удосконалення правових механізмів погашення заборгованості за електричну енергію;
- дослідити науково-теоретичні засади формування Оптового ринку електричної енергії.
Об’єктом дослідження є процес державного регулювання електроенергетичної галузі України.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади удосконалення державного регулювання електроенергетичної галузі.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що пропоновані механізми державного регулювання електроенергетичної галузі та їх запровадження в практичну діяльність органів державної влади дадуть можливість реформувати електроенергетичну галузь, розробити механізми ефективного управління електроенергетикою як базовою складовою паливно-енергетичного комплексу країни.
Методи дослідження. Для перевірки гіпотези дослідження та виконання поставлених завдань використано загальнонаукові та спеціальні методи: аналізу й синтезу при дослідженні державного регулювання електроенергетичної галузі; статистичного аналізу, порівняння та узагальнення при дослідженні стану й тенденцій розвитку електроенергетичної галузі; монографічний метод для вивчення досвіду державного регулювання електроенергетики; структурний підхід для розробки пропозицій щодо реформування системи органів державного управління; абстрактно-логічний метод для теоретичного узагальнення й формулювання висновків.
Методологічною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених. Інформаційною базою дослідження стали закони України, нормативно-правові акти Президента України та Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Національної комісії регулювання електроенергетики, Міністерства палива та енергетики України, звіти та інформаційні матеріали Ради Оптового ринку електричної енергії та ДП Енергоринок”.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
- обґрунтовано необхідність розробки та запропоновано ключові положення регіональної стратегії розвитку електроенергетичного комплексу на певних принципах державної енергетичної політики, яка визначає основні напрями й можливі сценарії енергетичного розвитку на основі раціонального паливно-енергетичного балансу регіону та прогнозування попиту на різні види паливно-енергетичних ресурсів, що дасть змогу визначити довгострокові орієнтири енергетичного розвитку;
удосконалено:
- концептуальні засади інституціонального забезпечення державного регулювання електроенергетичної галузі шляхом створення при Кабінеті Міністрів України Енергетичного інвестиційного фонду, діяльність якого буде спрямована на фінансування новостворюваних енергетичних об'єктів та цільових програм енергозбереження;
- теоретичний підхід до формування ефективної системи державного регулювання електроенергетичної галузі шляхом розширення повноважень місцевих державних адміністрацій щодо права утворення ними органів управління енергозбереженням, визначення заходів підтримки енергоефективних проектів і програм енергозбереження, контролю за цільовим використанням бюджетних коштів на підтримку енергозбереження, погодження проектів обласних програм енергозбереження та органів місцевого самоврядування щодо права затвердження обласних програм у сфері енергозбереження й обсягів їх бюджетного фінансування, формування та реалізації на відповідній території місцевої політики з ефективного використання електроенергії;
- теоретичні засади побудови організаційної структури системи державного регулювання електроенергетичної галузі шляхом створення Координаційного центру з енергозбереження при Міністерстві палива та енергетики України, діяльність якого буде спрямована на координацію робіт з визначення напрямів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та обґрунтування державних інноваційних програм з впровадження енергоощадних технологій в електроенергетиці, та координаційних рад з енергозбереження при місцевих радах і місцевих державних адміністраціях, робота яких буде спрямована на вдосконалення організаційного забезпечення діяльності цих органів влади у сфері енергетики на регіональному рівні;
набуло подальшого розвитку:
- визначення дефініції поняття регіональної енергетичної політики як системи цілей, завдань і дій місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, а також економічних агентів у сфері енергетики, що забезпечує в результаті максимально ефективне використання енергетичних ресурсів і всього потенціалу енергетичного сектора відповідно до екологічних стандартів для стійкого зростання економіки та підвищення рівня життя населення регіону;
- формування практичних рекомендацій щодо удосконалення правових механізмів погашення заборгованості за електричну енергію шляхом внесення змін до Закону України Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, які регламентують упровадження фінансово-економічних механізмів і інструментів визначення, списання, погашення та реструктуризації простроченої заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, що дасть змогу запровадити ефективні механізми погашення заборгованості як енергопостачальних компаній, так і оптового постачальника електричної енергії, енергогенеруючих компанії, споживачів енергії;
- науково-теоретичні засади формування Оптового ринку електричної енергії шляхом створення енергетичної біржі, діяльність якої буде спрямована на розвиток ринкових механізмів ціноутворення продукції електроенергетичного ринку та встановлення прозорості при формуванні оптової ціни на енергоносії.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування запропонованих напрямів удосконалення державного регулювання електроенергетичної галузі України призведе до створення передумов ефективного реформування електроенергетичної галузі, що сприятиме соціально-економічному розвитку регіонів та України в цілому, а також залученню додаткових інвестицій в енергетичну сферу.
Результати досліджень використані в практичній діяльності Запорізької обласної державної адміністрації при розробці ключових положень регіональної стратегії розвитку енергетичного комплексу (довідка від 06.02.2009р. №234/85); у діяльності Харківської обласної державної адміністрації при створенні Координаційної ради з енергозбереження (довідка від 17.12.2008р. № 12/345).
Теоретичні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні таких дисциплін: Державне регулювання економіки”, Державне управління”, Менеджмент організацій” (довідка від 04.03.2009р. №356).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею та містить отримані автором особисто результати в галузі науки державного управління, які в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо вдосконалення державного регулювання електроенергетичної галузі України.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, конгресах: Державне управління та місцеве самоврядування” (м.Харків, 2008р.), Дні науки 2008” (м.Запоріжжя, 2008р.), Децентралізація державного управління та розвиток місцевого самоврядування в контексті європейської практики ” (м.Луцьк, 2008р.), Реформування ринку електричної енергії України перехід до ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку” (м.Київ,2008р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,97д. а., з них 4 у фахових виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 229 сторінок, з яких 18 рисунків займають 15 сторінок, 6таблиць 4 сторінки, список використаних джерел (191 найменування) 18 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання розвитку державного регулювання електроенергетичної галузі України. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. З’ясовано, що державне втручання в регулювання розвитку електроенергетичної галузі є необхідним. Значний вплив електроенергетики на темпи економічного зростання, енергетичну безпеку держави, можливість вирішення екологічних і соціальних проблем вимагають державної участі в регулюванні діяльності суб’єктів електроенергетичного ринку. Природна монополія в електроенергетичній галузі призводить до вирішення проблем, пов'язаних зі зниженням економічної ефективності виробництва, скороченням обсягів виробництва, завищенням цін, зниженням стимулів до впровадження інновацій, неефективним розподілом і використанням енергетичних ресурсів. Водночас державне регулювання передбачає наявність достовірного прогнозу щодо розвитку електроенергетичної галузі та стратегії її розвитку.
2. Виходячи з основ державної енергетичної політики, сформульовано визначення регіональної енергетичної політики як системи цілей, завдань і дій місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування, а також економічних агентів, зокрема, у сфері енергетики, що забезпечує в результаті максимально ефективне використання енергетичних ресурсів і всього потенціалу енергетичного сектора відповідно до екологічних стандартів для стійкого зростання економіки й підвищення рівня життя населення.
3. Для забезпечення фінансування новостворюваних енергоємних об'єктів, цільових програм енергозбереження й реалізації інновацій в електроенергетиці удосконалено концептуальні засади інституціонального забезпечення державного регулювання електроенергетики через створення урядового органу при Кабінеті Міністрів України Енергетичного інвестиційного фонду. Це дасть можливість спрямовувати кошти держави на стабілізаційні енергетичні програми за рахунок частини тарифу на електроенергію, на фінансування будівництва генеруючих потужностей і створити в разі кризових явищ в економіці стабілізаційний фонд енергетики.
4. Обґрунтовано необхідність розробки та запропоновано ключові положення регіональної стратегії розвитку енергетичного комплексу. Розробка такої стратегії створить передумови для зниження негативного впливу несприятливого економіко-географічного розташування і природно-кліматичних умов на енергетичний розвиток регіону, підвищення інвестиційної привабливості регіонів, забезпечення стійкого розвитку сировинних” регіонів, розвитку транспортної інфраструктури як основи збалансованого енергетичного розвитку регіону, енергоефективності економіки регіону, скорочення витрат на задоволення потреб суспільства в енергоресурсах за рахунок інтенсифікації енергозбереження, оптимального завантаження електростанцій, встановлення відповідних правил ціноутворення на електроенергію, створення ефективної системи державного управління розвитком електроенергетичних об’єктів.
5. З метою удосконалення теоретичного підходу до формування ефективної системи державного регулювання електроенергетичної галузі та реформування адміністративно-територіального устрою України запропоновано розширити повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері електроенергетики в частині компетенції щодо створення органів управління енергозбереження, контролю за цільовим використанням бюджетних коштів на енергозбереження, затвердження та погодження проектів обласних програм щодо енергозбереження, реалізації місцевої політики з ефективного використання енергії. Така компетенція у сфері енергетики надасть можливість місцевим органам державної влади та місцевого самоврядування брати участь у реалізації державної політики розвитку електроенергетики, здійсненні регіональної стратегії енергетичного комплексу, прийнятті управлінських рішень на місцевому рівні в галузі електроенергетики.
6. З метою розвитку теоретичних засад побудови організаційної структури системи державного регулювання електроенергетичної галузі запропоновано створення Координаційного центру з енергозбереження при Міністерстві палива та енергетики України, що призведе до розвитку науково обґрунтованих напрямів розвитку електроенергетичної галузі, узгодженості напрямів дій різних органів державної влади в сфері електроенергетики, вироблення єдиної державної політики щодо формування єдиного енергетичного ринку та шляхів його розвитку. Запропоновано також з цією ж метою створення Координаційних рад з енергозбереження при місцевих радах і місцевих державних адміністраціях, створення яких призведе до більш глибокого залучення місцевих органів публічної влади в реалізації державної енергетичної політики України, більш ефективної реалізації енергозберігаючих програм на регіональному рівні з врахуванням інтересів широкого кола споживачів електроенергії на місцях.
7. Для практичних рекомендацій щодо удосконалення правових механізмів погашення заборгованості за електричну енергію запропоновано внести зміни до чинного Закону України Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. У результаті внесення цих змін до цього Закону очікуються запровадження ефективних механізмів погашення заборгованості як енергопостачальних компаній, так і оптового постачальника електричної енергії, енергогенеруючих компанії, споживачів енергії; уникнення безпосереднього втручання держави у господарські відносини між господарюючими суб’єктами, задіяними в ПЕК; не здійснюватиметься примусове списання або реструктуризація заборгованості одних господарюючих суб’єктів перед іншими, оскільки це є прямим порушенням конституційних прав підприємств-кредиторів; створення умов для нормалізації фінансово-економічного стану суб’єктів господарювання в Україні; усунення передумов банкрутства підприємств паливно-енергетичного комплексу; підвищення інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання.
8. З метою подальшого розвитку науково-теоретичних засад формування оптового ринку електричної енергії запропоновано створити енергетичну біржу. Утворення такої структури дасть можливість оптимізації взаєморозрахунків між виробниками, постачальниками та споживачами електроенергії, зниження собівартості взаєморозрахунків між ними, функціонування ефективних ринкових механізмів оперативного управління біржовим енергетичним ринком в Україні, створити передумови впровадження конкурентного ринку двосторонніх договорів, балансуючий ринок електричної енергії, прозорість встановлення цін для споживачів та виробників електроенергії, рівновагу між попитом та пропозицією електроенергії в сезонні періоди її споживання.

9. До напрямів подальшого дослідження вдосконалення державного регулювання електроенергетики належать: розробка Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України»; розробка та реалізація програми поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами; підготовка і науковий супровід зняття з експлуатації об'єктів ядерної енергетики; вибір і будівництво нових атомних енергоблоків з підвищеним рівнем безпечності; дослідження та розробка ядерно-енергетичних установок четвертого покоління з високою ефективністю і гарантованою керованістю; поліпшення і розширення системи підготовки та перепідготовки висококваліфікованих спеціалістів для підприємств ядерно-енергетичного комплексу України. Визначення критеріїв та показників оцінювання рівня енергетичної безпеки. Доопрацювання Енергетичної стратегії України до 2030р. з метою визначення джерел та механізмів залучення коштів, необхідних для реалізації стратегії; узгодження з регіональними стратегіями, що містять питання транскордонного співробітництва; урахування участі України в міжнародних проектах з розробки та впровадження нових технологій в енергетиці. Ініціювання розробки масштабних транскордонних проектів з будівництва та модернізації електроенергетики, розвитку нетрадиційних джерел енергії, екологічної гармонізації для їх реалізації місцевими органами державної влади спільно з центральними. Здійснення постійного незалежного моніторингу та аналізу ефективності впровадження державних програм з енергозбереження, зіставлення отриманих результатів із показниками ефективності аналогічних програм в інших державах, підготовки відповідних рекомендацій щодо ефективної адаптації європейського досвіду в Україні. Дослідження доцільності запровадження регулярних аукціонів з продажу електроенергії за кордон за ціною, не нижчою, ніж на Оптовому ринку електроенергії, шляхом доповнення Закону Про електроенергетику” положеннями про особливості експорту електроенергії, якими встановлюватиметься обов'язковість аукціонів на продаж електроенергії за кордон та її мінімальна ціна. Законодавче врегулювання правового статусу, компетенції та кола повноважень діяльності незалежних регуляторних органів у галузі електроенергетики. Розробка Концепції інтеграції енергетичної системи України до енергетичної системи і ринку ЄС з метою вироблення чіткої узгодженої стратегії енергетичної інтеграції України до ЄС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Амброзевич П. Проблемные вопросы в топливно-энергетическом комплексе Украины / П.Амброзевич, Л.Кузьменко // Энергетическая политика Украины. 2003. №2. С.3238.
2. АмельницкаяЕ.В. Характеристика состояния инвестиционной сферы в энергетике Украины / Е.В.Амельницкая // Инвестиционное проектирование устойчивого регионального развития: сб. науч. тр. Донецк, 1998. С.254256.
3. АмосовО. Мотиваційні аспекти прийняття та реалізації державно-управлінських рішень / О.Амосов, А.Дегтяр // Управління сучасним містом. 2002. №13(5). С.2833.
4. Анализ зарубежного законодательства и стандартов по энергоэффективности / [ТонкальВ.Е., СтояноваИ.И., ГагуринЕ.В., СоколовськаИ.С., СоколовськаН.И.]. К.: Арена-Эко, 1996. 36с.
5. Аналіз роботи енергопостачальних компаній щодо розрахунків за електричну енергію у січні 2004 року (оперативно) та зниження ТВЕ у 2003 році // Новини енергетики. 2004. №2. С.2426.
6. Аринин С. Электроэнергетика: частная электрификация / С.Аринин, Д.Скрябин. М.: Финанс-аналитик, 2003. 61с.
7. Асланян Г.С. Состояние и перспективы развития энергетики стран Содружества независимых государств / Г.С.Асланян, Д.Б.Вольфберг // Энергия: экономика, техника, экология. 1997. №1. С.28.
8. Бакуменко В. Методологічна база державно-управлінських рішень / В.Бакуменко // Вісник УАДУ. 2000. №1. С.519.
9. Бакуменко В. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку / В.Бакуменко, В.Князєв, Ю.Сурмін // Вісник УАДУ. 2000. №1. С.1127.
10. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми тeopiї, методології, практики: монографія / В.Д.Бакуменко. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 328с.
11. Бар’яхтар В. Енергетика України у контексті загальносвітових тенденцій / В.Бар’яхтар, В.Кухар, Г.Пальшин // Вісник НАН України. 2000. №7. С.1426.
12. Баранник В.А. Енергетична стратегія України в ракрусі перспективи розвитку світових ринків енергетичних ресурсів / В.А.Баранник // Енергетична політика України. 2003. №6. С.2831.
13. Басс А.Б. Рынок ценных бумаг в электроэнергетике / А.Б.Басс // Энергетик. 1998. №11. С.57.
14. Белов В.Д. Новая структура управления электроэнергетикой / В.Д.Белов, С.Л.Сляднев // Энергетик. 1998. №1. С.24.
15. Беляев Л.С. Энергетика мира в XXI веке в свете требований устойчивого развития / Л.С.Беляев, О.В.Марченко, С.П.Филиппов // Энергетика России в XXIвеке: проблемы и научные основы устойчивого и безопасного развития: докл. Всерос. конф., Иркутск, 1417 сент. 2000г. Иркутск, 2001. С.2839.
16. Беляев Ю.М. Альтернативные источники энергии / Ю.М.Беляев // Промышленная энергетика. 2003. №4. С.5052.
17. Бірюков О.О. Деякі аспекти приватизації та акціонування підприємств енергокомплексу / О.О.Бірюков // Формування ринкових відносин в Україні: зб. ст. К., 1998. Вип.5. С.223231.
18. Біттнер О. Енергоринок вимагає правової бази / О.Біттнер // Урядовий кур’єр. 1999. 28квіт. С.10.
19. Бондаренко О.В. Економічні проблеми реформування електроенергетики України / О.В.Бондаренко // Ринкові важелі та стимули розвитку господарчих систем: зб. наук. пр. Одеса, 1998. Вип.2. Ч.2. С.6771.
20. Борщук Є.М. Глобальна енергетична проблема і економічний розвиток / Є.М.Борщук, Я.П.Скоробогатий // Торгівля, комерція, підприємництво: зб. наук. ст. Львів, 2008. Вип.1. С.58.
21. БронниковВ. К вопросу о концепции энергетической политики и энергетической безопасности Украины / В.Бронников, Н.Соколовская // Энергетическая политика Украины. 2003. №11. С.2426.
22. Бушуев В.В. Будущий энергетический спрос: Цена и виды энергетических услуг / В.В.Бушуев // Энергия. 1998. №1. С.28.
23. Варнавський В.Г. Модели реформування електроенергетики: світовий досвід і Росія / В.Г.Варнавський // Новини енергетики. 2004. №2. С.1217.
24. Васильченко В.В. Екологічні аспекти енергозбереження в Україні / В.В.Васильченко // Енергозбереження в Україні 97. К., 1997. С.78.
25. Ващенко Ю. Правовые аспекты управления рисками в электроэнергетике / Ю.Ващенко // Энергетическая политика Украины. 2004. №3. С.1619.
26. Вербицкий В. Российский синдром энергетической евроинтеграции Украины / В.Вербицкий, Н.Земляной // Энергетическая политика Украины. 2004. №3. С.815.
27. Витер Е. Международный опыт написания энергетических стратегий / Е.Витер // Энергетическая политика Украины. 2003. №2. С.57.
28. Влад С. Енергоринок: від гопака до аргентинського танго / С.Влад // Голос України. 2001. 14черв. С.3.
29. Вольфберг Д.Б. Состояние и перспективы развития энергетики мира / Д.Б.Вольфберг // Теплоэнергетика. 1998. №9. С.2834.
30. Ворончук М.М. Екологічні проблеми паливно-енергетичного комплексу України / М.М.Ворончук, О.С.Григор'єв, Б.З.Піріашвілі. К., 2000. 35с. (Препр. / НАН України. Ін-т електродинаміки; №828).
31. Воропай Н.И. Реформирование электроэнергетики и надежность электроснабжения / Н.И.Воропай, Г.Ф.Ковалев, Г.Федотова // Энергия. 1998. №3. С.1418.
32. Галиновський Є.І. Показники ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів / Є.І.Галиновський // Энергетика и электрификация. 1996. №1. С.3740.
33. ГинайлоВ.А. Учет электрической энергии: проблемы и решения / В.А.Гинайло, Е.Н.Танкевич, Н.Д.Маевский // Энергетическая политика Украины. 2001. №10. С.6876.
34. ГірнякЯ. Проблеми залучення нових іноземних інвестицій в енергорозподіляючі компанії України / Я.Гірняк //Проблемы развития внешне-экономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. Донецк, 1999. С.424428.
35. Головко С. Влияние внешних факторов на стратегию энергетической политики Украины / С.Головко // Энергетическая политика Украины. 2003. №2. С.811.
36. ГоловкоС. Регіональна інтеграція енергоринків. Досвід і результати скандинавського експерименту / С.Головко // Енергетична політика України. 2004. №4. С.5861.
37. Гончар М.И. Оценка эффективности использования энергии на основе энергетических балансов / М.И.Гончар, С.Н.Дудников // Энергетика и электрификация. 2003. №7. С.27.
38. Гончаров С. Енергетична стратегія України: доцільні принципи формування / С.Гончаров // Енергетична політика України. 2003. №2. С.1214.
39. Григор'єв О.С. Паливно-енергетичний комплекс України. Основні проблеми та перспективи розвитку / О.С.Григор'єв. К., 1996. 42с. (Препринт / НАН України. Ін-т електродинаміки; №783).
40. Груба Г.І. Ефективність розвитку електроенергетики та фактори, що на неї впливають / Г.І.Груба // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Х.: Вид-во Хар РІНАДУ Магістр”, 2004. №3(22). С.209219.
41. Груба Г.І. Концептуальні підходи щодо удосконалення механізму державного управління стратегічним розвитком електроенергетики України / Г.І.Груба // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2005. №2(24): у 2ч. Ч.1. С.128134.
42. Груба Г.І. Напрямки удосконалення стратегії розвитку електроенергетики в Україні / Г.І.Груба, В.О.Черепанова // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. С.271281.
43. Груба Г.І. Особливості механізму державного управління електроенергетикою / Г.І.Груба // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2004. №1(19). С.3843.
44. Гудима О. Енергетична незалежність України в контексті її національної безпеки / О.Гудима. Львів: ЛКО НРУ, 1998. 7с.
45. Гудима О. Чи потрібна нам власна енергетична стратегія? / О.Гудима // Голос України. 2001. 3квіт. С.45.
46. Дейнека А.Г. Социально-экономические проблемы ТЭК Украины / А.Г.Дейнека // Бизнес Информ. 2004. №1314. С.3034.
47. Дейнека А.Г. Теоретические и методологические проблемы формирования, управления и развития топливно-энергетического комплекса / А.Г.Дейнека. Харьков: Бизнес Информ, 1999. 303с.
48. Державне регулювання використання паливно-енергетичних, матеріальних та виробничих ресурсів / А.О.Чемерис та ін. К., 1997. 74с.
49. Державне управління: навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Годієнко; за заг. ред. А.Ф.Мельник. К.: Знання-Прес, 2003. 343с.
50. Державне управління: слов.-довід. / укл.: В.Д. Бакуменко (кер. творчого кол.), Д.О.Безносенко, I.M.Варзар та ін.; за заг. ред. В.М.Князєва, В.Д.Бакуменка. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228с.
51. Державне управління в Украіні: органааційно-правові засади: навч. пociб. / Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, B.I.Мельниченко та iн.; за заг. ред. проф. Н.Р.Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 164с.
52. Дерзкий В.Г. Передача электроэнергии в распределительных сетях: нормирование потерь, хищения электроэнергии, формирование тарифов / В.Г.Дерзкий. К.: Знание, 2002. 64с.
53. Дерзкий В.Г. Тарифная политика и потери электроэнергии в распределительных сетях / В.Г.Дерзкий // Энергетика и электрификация. 2003. №4. С.2530.
54. ДерзкийВ.Г. Энергорынок. Обзор законопроектов и анализ эффективности / В.Г.Дерзкий // Энергетика и электрификация. 1999. №8. С.49.
55. ДерзкийВ.Г. Мероприятия по снижению технологического расхода электроэнергии в распределительных сетях / В.Г.Дерзкий, Н.И.Каплин, В.Д.Колешников. К.: НАН Украины институт проблем моделирования в энергетике, 1999. 91с.
56. Діяк І.В. Енергетична безпека України / І.В.Діяк. К.: [Б.в.], 2000. 103с.
57. Договір до Енергетичної хартії і пов'язані з ним документи // Енергозбереження. К., 2003. С.3839.
58. Дрожжин Д.Ю. Використання зарубіжного досвіду у сфері реформування електроенергетики / Д.Ю.Дрожжин // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ Магістр”, 2006. №2(29): у 2ч. Ч.2. С.108115.
59. Дрожжин Д.Ю. Державне регулювання енергетичного сектора економіки України / Д.Ю.Дрожжин // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ, 2002. №2(13): у 2ч. Ч.1. С.5458.
60. Егорченко И. Рынки для новых энергетических технологий / И.Егорченко // Энергетическая политика Украины. 2003. №9. С.3035.
61. Електроенергетика України / Міжвід. аналіт.-консульт. рада з питань розвитку продукт. сил і вироб. відносин; підгот. І.Р.Юхновський. [2-е вид.]. К., 1998. 89с.
62. Енергетична безпека України: Стратегія та механізми забезпечення / [А.І.Шевцов, М.Г.Земляний, А.З.Дорошенко та ін.; за ред. А.І.Шевцова]. Д.: Пороги, 2002. 264с.
63. Енергетична безпека України: чинники впливу, тенденції розвитку / [КовалкоМ.П., КухарВ.П., ШидловськийА.К. та ін.]. К., 1998. 159 с.
64. Енергетична стратегія України на період до 2030 року та дальшу перспективу [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ua.hit.gemius.pl/hitredir/id=ofWQmvOHtyiJPxCXMxRjYb R2DoryZ4NQScu8FAmoRFz..7/url=http://zakon1.rada.gov.ua/signal/kr06145a.doc.
65. Енергетичні ресурси та потоки / під заг. ред. А.К.Шидловського. К.: УЕЗ, 2003. 472с.
66. Ермилов С.Ф. Енергетика України в ХХ1 столітті / С.Ф.Ермилов // Новини енергетики. 2003. №5. С.57.
67. Ефективність державного управління / [Ю.Бажал, О.Кілієвич, О.Мертенс та ін.; за заг. ред. І.Розпутенка]. К.: К.І.С., 2002. 420с.
68. Закон Украины О внесении изменений в Закон Украины Об электроэнергетике” // Ведомости Верховной Рады Украины. 1998. №1. С.12.
69. Закон Украины Об естественных монополиях” // Ведомости Верховной Рады Украины. 2000. 28 июля. №30. С.552559.
70. Закон Украины Об электроэнергетике” // Голос Украины. 1997. 25ноября. №291 (1721). С.68.
71. Закон України Про внесення змін до Закону України Про електроенергетику” // Офіційний вісник України. 2000. №27. Ст.1116.
72. Закон України Про електроенергетику” // Відомості Верховної Ради. 1998. №1. Ст.1.
73. Закон України Про енергозбереження” // Голос України. 1994. 23липня. С.6-9.
74. Закон України Про природні монополії” // Відомості Верховної Ради. 2000. №30. Ст.238.
75. ЗолотарьоваО. Економіка і політика в українській електро-енергетиці / О.Золотарьова // Урядовий кур’єр. 2001. 27верес. С.7.
76. Інформаційна довідка про основні показники розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу України за 2008 рік // Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/article?art_id=146539&cat_id=35081
77. Інформаційна довідка про основні показники розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу України за вересень та 9 місяців 2009 року // Режим доступу http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/article?art_id =161824& cat_id=35081
78. Кальченко В. Необходимость избавляться от бремени старых долгов / В.Кальченко // Энергетическая политика Украины. 2001. №11. С.4850.
79. Кальченко В.М. Ефективність державного регулювання електроенергетичної галузі України / В.М.Кальченко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2006. №3. С.8792.
80. Кальченко В.М. Нормативно-правове забезпечення державного регулювання електроенергетичної галузі / В.М.Кальченко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2007. №1. С.98105.
81. Кальченко В.М. Організаційно-правові засади державного регулювання енергоринку в Україні / В.М.Кальченко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2008. №4. С.125129.
82. Кальченко В.М. Перспективи розвитку електроенергетичної галузі та створення Енергетичного гарантійного фонду / В.М.Кальченко // Наука і вища освіта: тези доповідей учасників XVIМіжнародної наукової конференції молодих науковців (м.Запоріжжя): у 4т. Запоріжжя: КПУ, 2009. Т.2. С.5556.
83. Кальченко В.М. Перший стан реформування ринку електричної енергії. Проблеми та їх рішення / В.М.Кальченко // Энергосбережение ∙Энергетика ∙Энергоаудит: общегосударственный научно-производственный и информационный журнал. 2009. №5(63). С.1824.
84. Кальченко В.М. Про заснування оптового ринку електричної енергії та утворення державного підприємства Енергоринок” / В.М.Кальченко // Энергосбережение ∙Энергетика ∙Энергоаудит: общегосударственный научно-производственный и информационный журнал. 2005. №2(10). С.46.
85. Кальченко В.М. Проблеми забезпечення енергетичної безпеки України / В.М.Кальченко // Державне управління та місцеве самоврядування: тези VIIІМіжнар. наук. конгресу, 2728 березня 2008р. Х.: Вид-во ХарРІНАДУ Магістр”, 2008. С.4951.
86. Кальченко В.М. Реформування ринку електричної енергії України: огляд моделі нового ринку / В.М.Кальченко // Энергосбережение ∙Энергетика ∙Энергоаудит: общегосударственный научно-производственный и информационный журнал. 2008. №12(58). С.1021.
87. Кальченко В.М. Система регулювання енергетики України / В.М.Кальченко // Энергосбережение ∙Энергетика ∙Энергоаудит: общегосударственный научно-производственный и информационный журнал. 2006. №5. С.1829.
88. Кальченко В.М. Стан розвитку електроенергетичної галузі України: ключові проблеми та перспективи вирішення / В.М.Кальченко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2007. №3. С.110118.
89. Кейт Дж. Проблемы повышения качества электроэнергии / Дж.Кейт // Мировая электроэнергетика. 1998. №2. С.4548.
90. Киселев С. Украинский ТЭК: причины налоговой задолженности / С.Киселев // Энергетическая политика Украины. 2003. №78. С.2429.
91. Клюев А. Про основні напрямки законодавчої підтримки паливно-енергетичного комплексу / А.Клюев // Енергетична політика України. 2003. №9. С.45.
92. Ковалко М.П. Енергетична безпека складова національної безпеки України / М.П.Ковалко, С.П.Денисюк. К., 1997. 90с.
93. Ковалко М.П. Енергозбереження досвід, проблеми, перспективи / М.П.Ковалко. К., 1997. 162с.
94. Ковалко М.П. Енергозбереження пріоритетний напрямок державної політики України / М.П.Ковалко, С.П.Денисюк. К., 1998. 511с.
95. Козоріз Г. Політика енергозбереження і шляхи її реалізації в Україні / Г.Козоріз // Регіональна економіка. 1998. №2. С.6167.
96. Комплексна державна програма енергозбереження України. К.: Держкоменергозбереження, 1996. 234с.
97. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28червня 1996р. // Офіційне видання Верховної Ради України. К., 1996. 80с.
98. Коробко Б. Концепція стратегії довгострокового розвитку паливноенергетичного комплексу України [Електронний ресурс] / Б.Коробко. Режим доступу: http://www.kar.net/~res-ua.
99. Косар Н.С. Електроенергетика України: ринок і маркетингова концепція / Н.С.Косар // Львівська політехніка: вісник. Львів, 1998. №328. Промислово-фінансові групи в Україні: проблеми створення, становлення та розвитку. С.115117.
100. Котка В. Стратегія розвитку оптового ринку електричної енергії України / В.&n