ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ, ЕКОНОМІКИ І ПРАВА

На правах рукопису

Розметова Олена Григорівна

УДК 351: 330.322

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з державного управління

Науковий керівник :
Корецький Микола Христофорович,
доктор наук з державного управління, професор

Київ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ

9

1.1. Роль державного регулювання в інвестиційному розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону

9

1.2. Сутність, принципи і зміст державного управління інвестиційним розвитком курортно-рекреаційним комплексом регіону

23

1.3.Методи та інструменти державного управління розвитком курортно-рекреаційним комплексом регіону

44

Висновки до розділу 1

62

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ

67

2.1. Сучасний стан управління інвестиційним розвитком курортно-рекреаційного комплексу в регіоні

67

2.2. Оцінка і створення умов інвестиційної привабливості курортно-рекреаційного комплексу регіону

86

2.3. Вплив інструментів державного регулювання на механізми залучення інвестиційних ресурсів в курортно-рекреаційний комплекс регіону

104

Висновки до розділу 2

125

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ КУРОРТНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ

129

3.1. Розробка стратегії інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону

129

3.2. Вдосконалення комунікаційного забезпечення інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу

155

3.3. Інституціональне забезпечення інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону

175

Висновки до розділу 3

185

ВИСНОВКИ

189

ДОДАТКИ

194

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

205

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Становлення та розвиток ринкових відносин в Україні викликали зміни соціально-економічного та політичного стану її регіонів. В сучасних умовах господарювання вони стають центрами економічних, соціальних та інших інтересів, від урахування яких залежить ефективність подальших перетворень у країні. В той же час виникла необхідність державного регулювання інвестиційного розвитку регіонів, що обумовлена: економічною кризою; міжрегіональною диференціацією; відсутністю стратегії розвитку на національному і регіональному рівнях; політичною нестабільністю; збереженням чуттєвості економіки до можливих змін політичної ситуації; децентралізацією управління; незавершеністю процесів формування єдиного ринкового простору. Завданням державного регулювання на сучасному етапі економічних перетворень є забезпечення умов для концентрації наявних інвестиційних ресурсів на пріоритетних напрямах, які дають змогу одним регіонам зберегти лідируючі позиції, а іншим створити передумови для економічного зростання. Вирішення цього завдання можливе лише при наявності системи ефективного, науково обґрунтованого управління, що обумовлює доцільність визначення основних напрямів удосконалення державного регулювання інвестиційного розвитку регіону.
Вищезазначене стосується всіх сфер суспільного життя регіонів, зокрема їх курортно-рекреаційних комплексів. Проблемами й особливостями державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону займалися відомі науковці, а саме: Б.Данилишин, М.Долішній, П.Гудзь, Л.Купінець, О.Мордвінов, М.Недашківський, Я.Радиш, В.Федорченко, С.Харічков, В.Цибух, О.Шаблій, О.Шаптала та інші. Різні аспекти еколого-економічної діяльності в регіонах висвітлені у працях І.Александрова, О.Амоші, Б.Буркинського, О.Веклич, М.Корецького, Л.Круглякової, М.Степанова, Д.Стеченка та багатьох інших. Значний внесок у розвиток курортно-рекреаційного комплексу зробили такі зарубіжні вчені, як: Р.Велфорд, Г.Вінтер, A.Голдсон, Дж.Oттман, У.Петті, M.Портер, Д.Рикардо, А.Смит.
Проте до теперішнього часу низка теоретичних і методологічних питань, пов’язаних із здійсненням державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону, залишається не визначеною остаточно. Потребують вивчення та уточнення сутність механізму державного регулювання, методи й інструменти державного управління, модель стратегічного управління інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону. Такий стан є наслідком формування ринкових механізмів на фоні певної однобічності початкової стадії реформ, надмірного акценту на монетарній політиці держави, що мала в основному стабілізаційний характер.
Все це зумовлює актуальність ґрунтовного наукового дослідження теоретичних і практичних аспектів механізмів державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукової теми Київського університету туризму, економіки і права Наукове забезпечення розвитку туризму в Україні”, що є складовою наукової теми Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку” (номер державної реєстрації 0106U005193). Роль автора полягає у розробці та обґрунтуванні шляхів удосконалення державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій з удосконалення державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону.
Для досягнення цієї мети було поставлено і вирішено такі завдання:
- з’ясувати сутність механізму державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону;
- розкрити специфіку та визначити методи державного управління інвестиційним розвитком курортно-рекреаційного комплексу регіону;
- виявити специфіку державного регулювання інвестиційного розвитку та визначити методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості курортно-рекреаційного комплексу регіону;
- обґрунтувати диференційований підхід до вибору механізмів залучення внутрішніх інвестиційних ресурсів у курортно-рекреаційному комплексі різних груп регіонів;
- обґрунтувати модель стратегічного управління інвестиційним розвитком курортно-рекреаційного комплексу регіону;
- вдосконалити комунікаційне та інституціональне забезпечення інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону.
Об'єкт дослідження є державне управління курортно-рекреаційними комплексами регіонів України.
Предмет дослідження державне регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що розробка напрямів державного регулювання, обґрунтування моделі стратегічного управління та розроблення ефективної системи комунікаційного й інституціонального забезпечення інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону сприятимуть становленню України як туристично розвинутої країни та її економічному зростанню.
Методи дослідження. Теоретичну й методологічну базу дослідження склали ґрунтовні положення теорії державного управління, наукові праці та методичні розробки провідних українських та зарубіжних вчених в галузі державного регулювання економіки, інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону, його ринкової інфраструктури.
Для вирішення поставлених завдань використано провідні загальнонаукові та емпіричні методи: діалектичний, аналізу і синтезу, абстрактно-логічний, а також методи системного підходу та формалізації, що дають змогу обґрунтувати сутність механізму державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону. Застосовано макроекономічний, системний, структурно-функціональний та інституціональний підходи для методологічного обґрунтування напрямів державного регулювання розвитку даної сфери. При дослідженні стану та результативності діяльності органів влади щодо сприяння розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону застосовано методи статистичного та економічного аналізу.
Емпіричну базу дослідження складають матеріали Державного комітету статистики України, публікації наукових установ, урядових видань, нормативно-правові акти України у сфері регулювання курортно-рекреаційного комплексу.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
вперше для курортно-рекреаційного комплексу обґрунтовано диференційований підхід до вибору пріоритетних механізмів залучення внутрішніх інвестиційних ресурсів різних груп регіонів, який враховує специфіку їх можливостей і економічного рівня, що є основою для розроблення державних та регіональних програм соціально-економічного розвитку;
удосконалено:
- модель стратегічного управління інвестиційним розвитком курортно-рекреаційного комплексу регіону, що складається з п’яти змістовних блоків: формування дерева цілей”; розробки стратегії управління інвестиційним розвитком; прогнозно-аналітичного стану; аналізу детермінантів стратегічних опціонів; реалізації стратегічних цілей;
- систему комунікаційного забезпечення інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі розроблення плану піднесення регіону, створення сприятливого інвестиційного іміджу його курортно-рекреаційного комплексу; підготовки інформаційних стандартів для інвестиційного паспорта курортно-рекреаційного комплексу регіону;
- інституціональне середовище курортно-рекреаційного комплексу регіону шляхом створення наглядової ради фонду розвитку туризму і курортів регіону, функціями якої є контроль за використанням частини коштів на актуальні соціальні й екологічні проекти та залучення додаткових інвестицій у перспективні регіональні проекти;
набули подальшого розвитку:
- визначення суб'єктів (носії, виразники і виконавці господарських інтересів), об'єктів (економічний цикл; секторальна, галузева і регіональна структура господарства; умови накопичення капіталу; грошовий обіг; платіжний баланс; ціни; умови конкуренції; соціальні відносини, включаючи відносини між працедавцями і працюючими по найму, а також соціальне забезпечення; підготовка і перепідготовка кадрів; навколишнє середовище; зовнішньоекономічні зв'язки), мети та інструментів (засобів) механізму державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону;
- уточнення сутності державної політики інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону, яка полягає у визначенні основних напрямів його піднесення (формування інвестиційної привабливості курортно-рекреаційного комплексу регіону та механізму залучення інвестицій у курортно-рекреаційний комплекс регіону), що сприятиме підвищенню ефективності економічної системи регіону в цілому і діяльності суб'єктів господарювання курортно-рекреаційного профілю;
- елементи державної політики інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону, а саме: система методологічного забезпечення; економічне стимулювання інвестицій; правове, інфраструктурне, комунікаційне забезпечення.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати можуть бути використані органами державної влади та управління при вдосконаленні законодавчих й інших нормативно-правових актів у галузі туризму. Результати дослідження застосовані в практичній діяльності центральних та місцевих органів державної влади, зокрема: Верховної Ради України (довідка № 14/102 від 22.01.2008р.); Харківської (довідка № 01-02/1069 від 03.06.2008р.) та Черкаської обласних державних адміністрацій (довідка № 21-03/37 від 20.12.2007р.), а також у суб’єктів господарювання, в тому числі Наукового центру розвитку туризму (довідка № 5 від 30.01.2007р.), ТОВ Туристична фірма КУТЕП-Тур” (довідка №36 від 02.04.2008р.), ТОВ Туристична компанія Жюль Верн” (довідка №10-03/371-з від 17.01.2008р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Київського університету туризму, економіки і права (довідка №185-01-04/у від 03.06.2008р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані дисертантом особисто. Опубліковані наукові статті автора відображають зміст дисертаційної роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертації доповідались й обговорювались на науково-практичних конференціях, серед яких: Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” (м. Бердянськ, 2006 р.), Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України” (м.Харків, 2007 р.), Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3,9 обл.-вид. арк., у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях з державного управління, 2 в інших виданнях та 3 тези у матеріалах науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації 222 сторінки. Робота містить 16 рисунків на 11 сторінках, 20 таблиць на 12 сторінках. Список використаних джерел складається з 188 найменувань на 18 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі відповідно до поставлених завдань представлено вирішення наукового завдання науково-теоретичного обґрунтування та розробки практичних рекомендацій з удосконалення державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону, що має істотне значення для галузі науки державного управління. Реалізовані мета та завдання дають можливість зробити такі висновки:
1. Визначено сутність механізму державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону через конкретизацію та характеристику його суб'єктів (носії, виразники і виконавці господарських інтересів), об'єктів (сфери, галузі, регіони, а також ситуації, явища і умови соціально-економічного життя країни, пов’язані з використанням рекреаційних ресурсів регіонів з метою санаторно-курортного лікування і реабілітації, оздоровлення й відпочинку населення, де виникли або можливі труднощі, проблеми, що потребують вирішення), мети, інструментів (адміністративні й економічні).
2. Виявлено, що специфіка інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіонів в Україні обумовлюється суперечливими тенденціями. За таких умов у кожному регіоні необхідне визначення власних напрямів державного управління інвестиційним розвитком курортно-рекреаційного комплексу з урахуванням цілей розвитку території, соціально-економічних і політичних умов, що склалися в конкретному регіоні, його наукового, ресурсного, виробничого, кадрового потенціалів. Доведено, що в Україні сутність державного управління інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону полягає також у формуванні умов стимулювання інвестиційного процесу на певній території, основними з яких є: сприятливий інвестиційний клімат як для зовнішніх, так і внутрішніх інвесторів; наявність прийнятих програм державної підтримки розвитку курортно-рекреаційного комплексу; система стимулювання інвестицій; регуляторна стабільність інвестиційного процесу; регіональна система управління інвестиційною діяльністю в курортно-рекреаційному комплексі, що забезпечує узгодження і координацію всіх суб'єктів ринку інвестицій. Виходячи з цього, виділено основні напрями державного управління інвестиційним розвитком курортно-рекреаційного комплексу, а саме: формування його інвестиційної привабливості та механізму залучення інвестицій, які сприятимуть підвищенню ефективності економічної системи регіону в цілому і діяльності окремих господарюючих суб'єктів.
3. Визначено методи державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону як сукупність способів і прийомів, які забезпечують якісну зміну змісту інвестиційної політики. За допомогою методів державного регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу (моделювання, стратегічного моделювання, програмно-цільового моделювання, економічних та адміністративних методів) досліджено елементи регіональної інвестиційної політики (методологічне забезпечення; економічне стимулювання інвестицій; правове, інфраструктурне, комунікаційне забезпечення), що обумовлюють комплексність цього процесу.
4. Показано, що децентралізація інвестиційного процесу багато в чому зумовила напрями і завдання діяльності регіональних органів влади щодо регулювання інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону. На основі аналізу сучасного стану такого регулювання виявлено його специфіку, яка полягає в: диференціації регіонів за обсягами та динамікою інвестування; непрозорості економічної діяльності курортно-рекреаційних регіонів; правової та політичної нестабільності; стандартних підходах до методів стимулювання інвестицій; податковій конкуренції між регіонами; нерозвинутій регіональній інвестиційній інфраструктурі; недовірі суб’єктів господарювання та населення до дій органів регіональної влади.
5. Доведено, що загальною передумовою підвищення інвестиційної привабливості курортно-рекреаційного комплексу для всіх регіонів є покращення інформованості потенційних інвесторів про стан інвестиційного клімату в регіоні. Для оцінки інвестиційної привабливості курортно-рекреаційного комплексу регіону запропоновано методичний підхід на основі складання курортно-рекреаційного бізнес-потенціалу регіону, спрямованого на оцінку природно-ресурсних можливостей регіону і джерел інвестиційної активності. При цьому курортно-рекреаційний бізнес-потенціал виконує інформаційну функцію для інвесторів, дозволяючи отримати уявлення про інвестиційну привабливість регіону.
6. Визначено, що однією з перспективних галузей господарювання в регіонах України слід вважати курортно-рекреаційну. Відповідно, одним з пріоритетних завдань є реалізація державної політики, спрямованої на сприятливе регуляторне забезпечення розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону, в тому числі на ефективне використання, відтворення і охорону природно-рекреаційних ресурсів. Існуючий регуляторний механізм не може забезпечити раціональне використання та охорону природно-рекреаційних ресурсів і не стимулює користувачів до ефективного господарювання. У зв’язку з цим у дисертаційній роботі обґрунтовано розробку диференційованого підходу до регулювання інвестиційних процесів у різних курортно-рекреаційних регіонах, зокрема до вибору найбільш відповідних механізмів залучення внутрішніх інвестиційних ресурсів з урахуванням можливостей і рівня економічного розвитку окремих регіонів.
7. Запропоновано та обґрунтовано модель стратегічного управління інвестиційним розвитком курортно-рекреаційного комплексу регіону, яка має складатися з п’яти змістовних блоків (формування дерева цілей”; розробка стратегії управління інвестиційним розвитком; прогнозно-аналітичний стан; аналіз детермінантів стратегічних опціонів; реалізація стратегічних цілей) та відповідати таким головним вимогам: стану зовнішнього середовища; можливостям курортно-рекреаційного комплексу регіону; конкурентним перевагам; зростанню прибутковості і ділової активності в курортно-рекреаційному комплексі регіону; соціальній спрямованості; прийнятності ризику.
8. Для подолання роз’єднаності і неузгодженості інвестиційного розвитку регіонів України, дефіциту фінансових ресурсів, відсутності розроблених стандартів запропоновано вдосконалення комунікаційного забезпечення інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу регіону на основі підтримання постійного контакту з цільовими аудиторіями й забезпечення необхідної інформованості, вирішуючи проблему невизначеності економічної, соціальної, політичної ситуації в регіоні. При цьому основними завданнями системи комунікаційного забезпечення є: розроблення плану піднесення регіону, створення сприятливого інвестиційного іміджу; поширення інформації рекламного характеру про його переваги курортно-рекреаційного комплексу; розробка інформаційних стандартів для інвестиційного паспорта курортно-рекреаційного комплексу регіону.
9. На основі аналізу зарубіжного досвіду щодо визначення стратегічних пріоритетів інституціональних змін у курортно-рекреаційному комплексі запропоновано створення наглядової ради фонду розвитку регіону з наданням їй функцій контролю за використанням коштів на актуальні соціальні й екологічні проекти та залучення додаткових інвестицій у перспективні регіональні проекти.
10. За результатами дослідження також запропоновано такі науково-практичні рекомендації:
- Комітету Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму розробити проект державної програми розвитку курортно-рекреаційного комплексу України;
- Кабінету Міністрів України підготувати пропозиції щодо формування державної політики інвестиційного розвитку курортно-рекреаційного комплексу України із застосуванням диференційованого підходу до вибору пріоритетних механізмів залучення внутрішніх ресурсів різних груп регіонів, який враховує специфіку їх можливостей й економічного рівня;
- обласним державним адміністраціям впроваджувати модель стратегічного управління інвестиційним розвитком курортно-рекреаційного комплексу регіону та систему його комунікаційного забезпечення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров И.А. Экономический рост и окружающая среда. (введение в методологию измерения и анализа) / И.А. Александров Донецьк: НАН Украины. Ин-т экономики промышленности. Донецк, 1996. 158с.
2. Антология экономической классики. / [У. Петти, А. Смит, Д. Риккардо]. М. «Эконов»-«Ключ», 1993 г. 254 с.
3. БілаС. Державне регулювання галузевої структури економіки України / С. Біла // Економіка України. 2001. №3. С. 30-38.
4. Благун І., Гнатюк Т. Модель оптимізації короткотермінових інвестиційних проектів / І.Благун, Т.Гнатюк // Економіст. 2000. № 7-8. С. 51-55.
5. Борисов К.Г. Международный туризм и право: [учебное пособие.] / К.Г. Борисов М.: Издательство «НИМП», 1999.
6. Будя А.П. Направления и задачи развития информационных технологий в туризме и гостиничном бизнесе Украины / А.П.Будя // Гостиничный бизнес. 2001. № 1. С. 46-47, 64.
7. Буркинский Б.В., Молина Е.В. Инвестиционный потенциал региона. Политика мобилизации интегрального ресурса региона: / Б.В.Буркинский, Е.В.Молина В 2-х кн. / [рук. авт. кол-ва: член-корр. НАН Украины, д.э.н., проф. Б.В. Буркинский, д.э.н., проф. С.К. Харичков]. Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2002. Кн. 2. С. 96-152.
8. Буторова Н.В. Менеджмент и маркетинг иностранного туризма Обслуживание зарубежных туристов в России: [учеб. пособие] / Н.В.Буторова. М., Сов. спорт, 1999. Ч.1. 112 с.
9. Валентюк І. Туризм як галузь господарського комплексу України / І.Валентюк // Управління сучасним містом. 2001. № 10 12(4). С. 60.
10. Василик Д.О. Оцінка ефективності інвестиційних проектів / Д.О.Василик //Фінанси України. 2006. №6. С. 93 103.
11. Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем. / Ю.А.Веденин М.: Наука, 1983. 156 с.
12. Веклич О. Экологический фактор формирования конкурентоспособности национальной экономики / О. Веклич // Экономика Украины. 2005. № 12. С. 3641.
13. Воробйов А. Управління інвестиційною діяльністю в Україні / А.Воробйов // Фінанси України . 2004. № 10. С. 82 88.
14. Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти: збірник статей / наук. ред. О.В. Лугова. К.: Ін-т туризму ФПГ, 2002. 160 с.
15. Волошин П.И. Правовое регулирование туристской деятельности: учеб. пособие. М.: Финансы и статистика, 1998. 120 с.
16. Гаврилюк О. Условия осуществления иностранного инвестирования / О.Гаврилюк // Экономика Украины. 1997. № 8. с. 12.
17. Гайдук А. Туризм в Німеччині: стан і перспективи / А.Гайдук // Регіон. Економіка. 2001. № 3. С. 176-180.
18. Генсирук С.А. Рекреационное использование лесов / С.А.Генсирук, М.С.Нижник, Р.Р.Возняк К.: Урожай, 1997. 248 с.
19. Генсірук С.А. Еколого-економічні аспекти природокористування / С.А.Генсірук, М.С.Нижник, В.О.Міщенко К.: Наукова думка, 1982. 175 с.
20. Гетьман В.І. Збереження ландшафтного різноманіття і розвиток екотуризму на природно-заповідних територіях / В.І.Гетьман // Туризм на порозі ХХІ століття: освіта, культура, екологія: Міжнар. наук.-практ. конф. Матеріали. 18-20 жовтня 1999 р., Київ. К.: Вид-во КІТЕП, 1999. с. 191-193.
21.Глобальний етичний Кодекс туризму (1999 р.) Всесвітньої туристської організації / ВТО. 1999. 6 с.
22. Годфри Х., Кац Кеннет М. Стимулирование международного туризма в XXI веке / Х.Годфри, М.Кац Кеннет; пер. с англ. М.: Финансы и статистика, 2000. 240 с.
23. Головченко В.Ю. Правове регулювання туризму потребує вдосконалення / В.Ю. Головченко // Право України. 1995. № 2. С. 5-8.
24. Гортенко І.О., Тарангул Л.Л. Економічні райони України / І.О.Гортенко, Л.Л.Тарангул: посібник К., 1999. 205 с.
25. Государственное управление: основы теории и организации: учебник: В 2 т. / [под ред. В.А. Козбатенко]. Изд. 2-е, с изм. и доп. М.: «Статут», 2002. Т. 2. 592 с.
26. Гудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій / НАН України; Ін-т економ.-правових досліджень. Донецьк: ТОВ Юго-Восток, Лтд”, 2001. 269 с. Бібліогр.: с. 257269.
27. Гудзь П.В. Методологічні основи дослідження розвитку курортно-рекреаційної економіки / П.В.Гудзь // Регіональні проблеми розвитку туризму та рекреації: зб. наук. пр. Донецьк, 2005. С. 2031.
28. Гуляев В.Г. Новые информационные технологии в туризме / Г.В.Гуляев : учебное пособие. М.: Приор, 1998. 144 с.
29. Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности / В.Г.Гуляев: учебное пособие. М.: Нолидж, 1996. 312 с.
30. Гуляєв В.Г. Туризм: экономика и социальное развитие / В.Г.Гуляев М.: Финансы и статистика, 2003. 206 с
31. Данилишин Б.М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України / Б.М.Данилишин, С.І.Дорогунцов, В.С.Міщенко [та ін.]. К.: РВПС України, 1999. 716 с.
32.Дашков Л.П., Данилов А.И., Тютюнина Е.Б. Предпринимательство и бізнес / Л.П.Дашков, А.И. Данилов, Е.Б.Тютюнина М., 1995. 302 с.
33.Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів України: навч. посібник / [кол. авт.: В.М. Вакуленко, О.С. Ігнатенко, О.Ю. Лебединська та ін.]. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 112 с.
34.Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. / [за заг. ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва]. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 392 с.
35.Державне управління: словник-довідник / [уклад.: В.Д.Бакуменка (кер. творч. кол.), Д.О. Безносенко, І.М. Варвар та ін.]; за заг. ред. В.М. Князєва, В.Д. Бакуменка. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228 с.
36. Дмитренко В. Інституціональне забезпечення інноваційного розвитку економіки України: законодавча база та інститути у сфері інноваційної діяльності / В.Дмитренко // Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України. Матеріали науково-практичної конференції. Київ: НТУУ КПІ”, 2003. с. 84.
37. Долішній М. Рекреаційний комплекс Карпат і його розвиток / М.Долішній, М.Нудельман // Економіка Рад. України. К., 1994. № 96. С. 65.
38. Долішній М.І. Проблеми і перспективи соціально-економічного розвитку регіону / М.І.Долішній // Українські Карпати: проблеми і перспективи. Львів, 1993. С. 5-13.
39. Долматов Г.М. Международный туристический бизнес: история, реальность и перспективы / Г.М. Долматов Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. 320 с.
40. Доліший А.М. Механізми державного управління іноземними інвестиціями / А.М.Доліший: монографія. К.: Вид-во УАДУ, 2006. 300 с.
41. .Дорош Н.І. Сучасні напрями формування інвестиційного процесу в Україні / Н.І.Дорош // Економіка України. 2005. № 10. С. 46-52.
42. Дорогань А. Своим богатством распорядимся по-хозяйски / А.Дорогань // Крымские известия. 1999. № 206. С. 10.
43. Дронов Д. Распространение инноваций в рыночной экономике / Д.Дронов // Бизнес-Информ. 1996. №12. С.21-35.
44. Дудін Т. Економічна сутність інвестиційної діяльності в умовах розвитку ринкових відносин / Т.Дудін // Вісник НАДУ при Президентові України . 2004. №4. С.185-192.
45. ДухненкоВ. Уязвимые лидеры и амбициозные челленжеры / В.Духненко, О.Дуброва, А.Хисамов // Эксперт. 26 декабря 2005 1 января 2006. № 49. С. 78-79.
46. Евдокимова Т.А. Амортизационная политика: сочетание интересов / Т.А.Евдокимова // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. 2000. № 482. С. 262-266.
47. Економіка міст: Україна і світовий досвід: навч. посіб. / [В.М.Вакуленко, Ю.Ф, Дегтяренко, О.І. Драпіковський та ін.]; за заг. ред. В.Макухи. К.: Основи, 1997. 243 с.
48. Економічний аналіз і його роль в управлінні регіоном // Регіональне управління: навч. посібник / [кол. авт.: Л.М. Зайцева, С.М. Серьогін та ін.]; за наук. та заг. ред. Л.М. Зайцевої. К., 2000. С. 35-62.
49. Ельчанинов Н.А. Правовой статус туристов Украины за рубежом: Учеб. пособие для студ. вузов по спец. 6.0502 Менеджмент в непроизводственной сфере и 7.060101 Правоведение / Одесский ин-т управления и менеджмента, Одес. ин-т предпринимательства и права. Одесса: Астропринт, 1998. 244 с.
50. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму. Методологія формування, механізм реалізації / В.К.Євдокименко / Ін-т регіон. досліджень НАН України. Чернівці: Прут, 1995. 118 с.
51. Жук П., Кравців В. Рекреаційний потенціал Українських Карпат і перспективи його використання / П.Жук, В.Кравців // Українські Карпати: проблеми і перспективи. Львів, 1993. С. 211.
52. Жукова М.А. Индустрия туризма: менеджмент организации / М.А.Жукова М.: Финансы и статистика, 2002. 198 с.
53. Закон України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" від 23.03.2000 р. №1602ІІІ // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 25. С. 195.
54. Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 р. № 1561-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 47. С. 646-674.
55. Закон України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 р. №40-IV (із змінами за Законами вкл. від 27.11.2003 р. №1344-IV) // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 36. С. 266-280.
56. Закон України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15.03.2001 р. №2299-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 21. С. 103.
57. Закон України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності" від 16.01.2003 р. №433IV // Відомості Верховної Ради України. 2003. № 13. С. 93-98.
58. Закон України ”Про мисливське господарство та полювання” від 22.02.2000р. №1478-ІІІ (в редакції вiд 14.05.2004р., №1478-14) //zakon.rada.gov.ua (станом на 29.03.2007 р.)
59. Закон України Бюджетний кодекс України” від 21.07.2001 р. №2542-III (із змінами за Законами включно від 04.03.2004 р. №1577-IV) // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 37-38. С. 189.
60. Закон України Про охорону атмосферного повітря” вiд 16.10.1992р. № 2707-XII (в редакції вiд 26.06.2004р., № 2707-12) // zakon.rada.gov.ua (станом на 29.03.2007 р.)
61. Закон України Про курорти” / Верховна Рада; Закон вiд 05.10.2000 № 2026-III. Відомості Верховної Ради, 2000. № 50. С. 435.
62. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні” від 16.07.1999 р. №991-XIV (із змінами за Законами вкл від 04.03.2004 р. №1577-IV та офіційним тлумаченням Конституційного Суду Рішення від 20.05.2004 р. №12-рп/2004) // Відомості Верховної Ради України. 1997. №24. С. 170.
63.Закон України Про оренду землі” / Верховна Рада; Законвiд 06.10.1998 № 161-XIV. Відомості Верховної Ради, 1998. № 46 47. C. 280.
64. Закон України Про охорону навколишнього природного середовища” / Верховна Рада. Відомості Верховної Ради, 1991. № 41. с. 546.; Закон вiд 22.05.2003 № 824-IV. Про внесення змін до статті 64 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
65. Закон України Про природно-заповідний фонд України”. Відомості Верховної Ради, 1992. № 34. с. 502.
66. Закон України „Про власність” // Відомості Верховної Ради. 1991. - № 20. с. 249.
67. Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Відомості Верховної Ради України. 1999. ― № 31.
68. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верховної Ради України. 1997. № 24 С. 170.
69. Закон України „Про оренду державного та комунального майна” // Відомості Верховної Ради України. 1992. ― № 30. С. 416.
70. Закон України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” // Відомості Верховної Ради України. 1998. № 34. С. 228.
71. Закон України „Про підприємництво” // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 14. С. 168.
72. Закон України „Про підприємства в Україні” // Відомості Верховної Ради України 1991. № 24. С. 272.
73. Закон України „Про туризм” // Відомості Верховної Ради України 1995. - № 29.
74. Закон України про внесення змін до Закону України „Про туризм” від 18 листопада 2003 р. № 1282 IV // Офіційний вісник України. 2003. № 50. с. 2600.
75.Закон України про внесення змін і доповнень до Закону України Про плату за землю”. Відомості Верховної Ради, 1996. № 45.
76. Заповідники і національні природні парки України. К.: Вища школа, 1999. 232 с.
77. Зорин И.В. Менеджмент туризма: туризм и отраслевые системы: Ученик / И.В.Зорин, А.И.Зорин, Т.А.Ирисова М.: Финансы и статисика, 2001. 272 с.
78. Зорин И.В., Штюрмер Ю.А. Туризм и охрана окружающей среды / И.В.Зорин, Ю.А.Штюрмер М.: Турист, 1986. 103 с.
79. Инвестиционная политика: государственное и муниципальное управление: справочник. М.: Изд-во «Магистр», 1997. 187 с.
80. Кабушкин Н. Менеджмент туризма / Н.Кабушкин К.; 1999. 303 с.
81. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма / Н.И. Кабушкин 3-е изд., испр. М.: Новое знание, 2002. 409 с.
82. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма / Н.И.Кабушкин 4-е изд., исп. М.: Новое знание, 2004. 432 с.
83. Казаков В.Ф. Опыт организации лечебного туризма в санаториях Украины / В.Ф.Казаков // Курортные ведомости. 2002. № 4 (13). С. 10.
84. Карасевич І.І. Повноваження місцевих органів самоврядування в галузі туризму / І.І.Карасевич // УАДУ при ПУ. К., 2002, 106 с.
85. Карничев В.С. Организация и самоорганизация социальных систем / В.С.Карничев: словарь. 2-е изд., доп. М.: Изд-во РАГС, 2004.
86. Квартальнов В.А. Иностранный туризм / В.А.Квартальнов М.: Финансы и статистика, 1999. 312 с.
87. Квартальнов В.А. Мировой туризм на пороге 2004 года. Прогнозы и реальность / В.А.Квартальнов М.: Финансы и статистика, 2003. 96 с.
88. Квартальнов В.А. Стратегический менеджмент в туризме: современный опыт управления / В.А.Квартальнов М.: Финансы и статисика, 2000. 496 с.
89. Квартальнов В.А. Туризм: теория и практика: Избранные труды: В 5-ти т. М.: Финансы и статистика, 1998. Т. 1: Гуманитарные проблемы развития туризма: история и современность. 192 с.; Т. 2: Социальный туризм. 256 с.; Т. 3: Новые цели туризма: Экономика и управление. 384 с.; Т. 4: Иностранный туризм. 312 с.; Т. 5: Методика профессионального обучения и подготовка специалистов по туризму в России. 248 с.
90. Квартальнов В.А., Федорченко В.Ю. Туризм социальный: история и современность / В.А.Квартальнов, В.Ю.Федорченко: учебное пособие. К.: Высшая школа, 2003. 342 с.
91. Керецман В.Ю. Державне регулювання регіонального розвитку: теоретичні аспекти/ В.Ю.Керецман: Монографія. К.: Вид-во НАДУ, 2005. 188 с.
92. Кифяк В.Р. Розвиток міжнародного туризму як один з факторів становлення економіки України / В.Р.Кифяк // Економіка України. 2005. № 7. С. 41-43.
93. Коваленко В. В ожидании второй волны / В.Коваленко // Эксперт. 26 декабря 2005 01 января 2006. № 49. С. 80-82.
94. Козюра І.В. Над чим змушує задуматися російський рейтинг (туристична привабливість українських міст і регіонів) / І.В.Козюра // Упр. сучасним містом. 2003. № 2/4-6 (10). С. 102-107.
95. Комарова А.І. Регулювання інвестиційного розвитку України та міжнародний досвід / А.І.Комарова // Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин. К., 2000. Том 20- с.45-56.
96. Конституція України // Відомості Верховної Ради України, 1996. ― № 30. С. 141.
97. Корецький М. Пріоритети державного управління інвестиціями в Україні / М.Корецький // зб. наук.пр. УАДУ / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2001. Вип. 2. Ч. IV. С. 119128.
98. Коржунова Н. Курортно-рекреационное хозяйство Причорноморья / Н.Коржунова // Економіка України. 1999.- № 2.- С. 72-76.
99. Костусєв О.О. Інвестиційна діяльність: проблеми і шляхи удосконалення / Костусєв О.О. // Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин. К., 2000. Том 20- с.471-474.
100. Коцюба О. Аналіз терміну окупності інвестицій на основі нечітко множинних описів / О.Коцюба // Економіст. 2004. - № 8. С. 56 59.
101. Кравців В.С., Колодійчук І.А. Методологічні особливості розробки регіональних стратегій розвитку / В.С.Кравців, І.А.Колодійчук // наук. вісник Чернівец. торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Чернівці: АНТ Лтд, 2004. вип.1. Економічні науки. Ч.1. С.138-142.
102. Кравченко С. Обоснование условий финансирования инновационных решений / С.Кравченко // Экономика Украины. 2003. № 2. С. 41-48.
103. Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя: програма міжнародної науково-практичної конференції, (Херсон, 1-3 жовт. 1998 р.) / Херсон. держ. пед. ун-т. Асоціація вчителів географії України. К., 1998. 16 с.
104. Кращі практики в місцевому самоврядуванні України. 2001. № 2. С. 14-15.
105. Крейдич І.І. Перспективные направления и механизмы стимулирования инвестиций/ І.І.Крейдич// Экономика Украины. 2002. № 6. С. 86-88.
106. Криворучко В.И. и др. Словарь-справочник: Экология, здоровье, курорты, туризм / [Криворучко В.И. и др.] М.: Медицина, 1997. 224 с.
107. Кириллов В. Формування макроекономічного інвестиційного середовища в Україні / В.Кириллов // Фінанси України. 2004. № 4. С. 87 96.
108. Крым. Здравницы, туристические фирмы, достопримечательности: справочник. Симферополь: Світ, 2005. 46 с.
109. Купінець Л. Інституційні зміни в умовах становлення ринку рекреаційних ресурсів / Л.Купінець // Економіка України: політико-економічний журнал Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції У