ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ СІМ’Ї В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

МЕЛЬНИЧУК Лариса Михайлівна

УДК 351.83:316.356.2 (477)

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
СОЦІАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ СІМ’Ї В УКРАЇНІ

25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
КРАВЧЕНКО Мілена В’ячеславівна,
кандидат наук з державного управління, доцент

КИЇВ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП..4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ СІМ’Ї.....13
1.1. Сутність сім’ї як об’єкта державного регулювання....13
1.2. Державне регулювання як засіб впливу держави на процеси розвитку соціального інституту сім’ї .....27
1.3. Національні системи державної підтримки сім’ї та досвід реалізації сімейної політики країн Європейського Союзу.....39
Висновки до розділу 1...48

РОЗДІЛ 2 ІНСТИТУТ СІМ’Ї НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СІМЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ..52
2.1. Суперечності функціонування та розвитку соціального інституту сім’ї.52
2.2. Особливості та проблеми державного регулювання розвитку сім’ї як соціального інституту ..76
2.2.1. Нормативно-правове забезпечення реалізації державної сімейної політики .76
2.2.2. Проблеми формування інституційного механізму державного регулювання розвитку інституту сім’ї ...98
Висновки до розділу 2.116

РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ІНСТИТУТУ СІМ’Ї В УКРАЇНІ...120
3.1. Формування комплексу механізмів державного регулювання розвитку сім’ї ..120
3.2. Удосконалення механізмів державного впливу на процеси сімейних трансформацій.138
3.3. Оптимізація організаційно-функціональної структури державного регулювання розвитку сім’ї як соціального інституту ...157
Висновки до розділу 3.170

ВИСНОВКИ.174

ДОДАТКИ181

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...195

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Упродовж усієї цивілізованої історії людства сім’я завжди була і залишається основою продовження роду, унікальним соціальним інститутом формування загальнолюдських цінностей, відтворення трудового потенціалу, становлення суспільних відносин. Від її фізичного та духовного здоров’я залежать економічний розвиток і стабільність держави. Водночас процеси, пов’язані з трансформацією українського суспільства, спричинили низку суперечностей між суспільством і сім’єю: сім’я не задовольняє потреби суспільства у фізичній і духовній репродукції населення, суспільство ж не забезпечує належних умов життєдіяльності сім’ї.
Така суперечливість стає однією з найгостріших соціальних проблем, зумовлюючи необхідність цілеспрямованого державного впливу, формування цілісної науково обґрунтованої системи державного регулювання розвитку інституту сім’ї, основаної на глибокому розумінні можливостей і обмежень щодо реалізації соціально-економічного потенціалу української родини в сучасних умовах. Натомість, здійснювана державна сімейна політика являє собою лише набір відокремлених заходів, які не мають системного характеру, що, зокрема, зумовлено недостатністю наукових досліджень для теоретико-методологічного обґрунтування управлінської діяльності у цій сфері.
Про актуальність наукових розробок з проблем державно-управлінських відносин, пов’язаних з розвитком соціального інституту сім’ї, свідчить зростання уваги до порушених питань як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців. Теоретичні та методологічні розробки теорії державного управління й регулювання суспільних процесів містяться у роботах вітчизняних і зарубіжних учених: В.Б.Авер’янова [49; 52], Г.В.Атаманчука [8], В.Д.Бакуменка [10; 11; 146], М.М.Білинської [15], В.Г.Бодрова [17], Л.С.Головко [55], В.В.Голубь [237], Н.Т.Гончарук [36], В.М.Гриньової [40], І.А.Грицяка [49], Н.В.Грицяк [146], А.О. Дєгтяра [54], Л.І.Дідківської [55], Ю.Г.Кальниша [146], В.М.Князєва [11], О.Я.Лазора [93], О.Ю.Лебединської [46], В.Я.Малиновського [99], А.Ф.Мельник [44; 47], І.Р.Михасюка [44], Н.Р.Нижник [48; 49; 124], М.М.Новікової [40], О.Ю.Оболенського [46; 51], В.М. Олуйка [48], Я.Ф.Радиша [192], А.П.Рачинського[193], В.М.Рижих [196], І.В.Розпутенка [61], Є.В.Ромата [198], Т.О.Сенюшкіної [206], С.М.Серьогіна [240], Г.П.Ситника [208], Д.М.Стеченка [230], Ю.П.Сурміна [11], С.В.Сьоміна [136], В.П.Трощинського [80; 214], Л.В.Хижняк [246], В.В.Цвєткова [248], В.Є.Чиркіна [251], С.М.Чистова [45], Л.Є.Шкляра [259] та інших, які відіграли важливу роль у формуванні концепції даної дисертаційної роботи.
Актуальні проблеми державної сімейної політики, регулювання шлюбно-сімейних відносин у межах здійснення соціальної політики розглядалися в роботах О.М.Аверіна [1], М.О.Волгіна [219], М.Ганслі Теренса [27], Е.А.Гансової [28], С.Ю.Гончарової [221], А.М.Гриненка [39], М.В.Кравченко [80; 83-86], І.П.Отенко [221], О.М.Палій [95; 130; 213], В.А.Скуратівського [80; 130; 213-215], Є.І.Холостової [247], П.І.Шевчука [257; 258], О.О.Яременка [266] та ін. Демографічним аспектам формування та реалізації сімейної політики присвяченні дослідження таких вітчизняних і зарубіжних дослідників, як Л.С.Дорошенко [58], І.О.Курило [90; 91; 204], Е.М.Лібанова [20; 95; 213], О.В.Макарова [96; 97], П.Макдональд [98], І.М.Прибиткова [145], А.І.Романюк [196], В.С.Стешенко [43; 204; 231], Л.В.Чуйко [255; 256] та ін.
Вивчення важливих аспектів сімейної політики як специфічного напряму діяльності держави та наукового пошуку здійснювалося зарубіжними дослідниками А.І.Антоновим [5], О.М.Богаєвською [16], А.Г.Вишневським [261], М.Вінгеном [288], Г.І.Клімантовою [74] В.М.Мєдковим [5; 103]. Розгляду питань вироблення та практичного здійснення сімейної політики у зарубіжних країнах присвячені роботи В.Біна [268], С.Дорфлер [270], О.В.Кайлової [72; 203], О.Б.Осколової [38; 220] та інших учених.
Питання правового регулювання сімейних відносин в Україні, соціального забезпечення сімей з дітьми, їх соціально-правового захисту, правових засад розвитку інституту сім’ї розглядалися в дослідженнях та публікаціях В.І.Борисової [209], К.М.Глиняної [33], І.В.Жилінкової [209], Л.В.Кулачок [89], О.М.Пономаренко [139], З.В.Ромовської [199] тощо. Наукові розробки щодо забезпечення ґендерної рівності у сім’ї містять праці Ю.М.Галустян [29], Н.В.Грицяк [41; 143], Л.С.Кобилянської [29], Н.В.Лавріненко [92], Т.М.Мельник [104] та інших учених.
Окремі аспекти державної підтримки сім’ї, зокрема вдосконалення системи соціального захисту, соціальних гарантій, захисту прав дітей, підтримки молодих сімей, висвітлені в дисертаційних дослідженнях з різних галузей науки: державного управління (І.Ю.Беганська [12], О.П.Крентовська [87], В.В.Собченко [217], І.В.Цибуліна [249], Ю.Д.Юрченко [264]), економіки (В.Я.Бідак [14], Н.П.Борецька [19]), соціології (Н.О.Гордєєва [37], Т.В.Медіна [101]), філософії (Т.П.Руденко [200], В.О.Ткачова [235]) тощо.
Беручи до уваги важливість і наукову цінність наявних досліджень та віддаючи належне досягненням учених у теоретичних і практичних питаннях державного впливу на функціонування сім’ї, доводиться визнати відсутність у вітчизняній науці комплексного дослідження цієї теми. Актуальність проблеми вдосконалення системи державного регулювання розвитку сім’ї, її теоретична і практична значущість, обмеженість наукових досліджень зумовили вибір теми, мету та завдання дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України в межах тем науково-дослідних робіт Організаційно-правові засади регіональної політики в соціогуманітарній сфері” (номер державної реєстрації 0107U005892) та Соціальне самопочуття населення України: регіональні виміри” (номер державної реєстрації 0108U002015) комплексного наукового проекту Державне управління та місцеве самоврядування”. Роль автора як співвиконавця полягала в дослідженні проблем функціонування та розвитку сім’ї як чинника формування соціального самопочуття населення, визначенні цілей, пріоритетних напрямів, завдань та заходів реалізації державної сімейної політики, у тому числі на регіональному рівні.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування системи й основних механізмів державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї та розробка практичних рекомендацій щодо напрямів їх удосконалення в Україні. Для досягнення мети в дисертаційній роботі визначено такі завдання:
- здійснити аналіз вітчизняної і зарубіжної наукової літератури, стану дослідженості проблеми в теорії державного управління, на основі якого розкрити сутність сім’ї як об’єкта регулюючого впливу, обґрунтувати зміст державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї;
- проаналізувати досвід реалізації сімейної політики країн Європейського Союзу для з’ясування можливостей його використання у вітчизняній практиці при розробці системи державного регулювання розвитку сім’ї;
- зафіксувати основні тенденції розвитку соціального інституту сім’ї в сучасних умовах та проаналізувати суперечності, проблеми, фактори впливу на його функціонування;
- виявити основні недоліки й проблеми державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї в Україні, зокрема його нормативно-правового та організаційно-функціонального забезпечення;
- визначити основні механізми державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї, теоретично обґрунтувати їх сутність, зміст та необхідність комплексного застосування;
- окреслити пріоритетні напрями вдосконалення механізмів державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї в Україні та на основі цього розробити практичні рекомендації щодо оптимізації системи державного впливу на процеси сімейних трансформацій.
Об’єкт дослідження державно-управлінські відносини, пов’язані з розвитком соціального інституту сім’ї.
Предмет дослідження механізми державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї в умовах становлення української державності.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що необхідною умовою реалізації ефективної державної сімейної політики є комплексне та системне застосування механізмів державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, на основі використання яких одержано наукові й практичні результати. Зокрема, методи систематизації дали змогу узагальнити результати вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень за темою дисертації; порівняльний метод проаналізувати існуючі моделі сімейної політики, стратегії регулювання процесів сімейних трансформацій у різних європейських країнах; аналізу та синтезу виявити основні тенденції, суперечності та проблеми соціального інституту сім’ї в сучасних соціально-економічних умовах, визначити основні недоліки механізмів державного впливу на процеси розвитку сім’ї; структурно-функціональний дати характеристику структури та функціональної спрямованості системи органів влади, які здійснюють формування й реалізацію державної сімейної політики; моделювання та прогнозування визначити комплекс механізмів державного регулювання розвитку інституту сім’ї, розробити рекомендації щодо їх удосконалення; графічний наочно відобразити досліджувані явища, схематично представити результати дослідження.
Теоретичною та інформаційною базою дисертаційного дослідження слугували фундаментальні положення сучасної теорії державного управління, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань функціонування й розвитку сім’ї, регулювання процесів сімейних змін, нормативно-правові акти, аналітичні та статистичні матеріали, результати соціологічних досліджень провідних наукових установ у цій сфері.
Обрана методологія дала можливість здійснити комплексний аналіз поставлених завдань, зробити теоретичні узагальнення та запропонувати практичні рекомендації.
Наукова новизна одержаних результатів базується на тому, що у дисертаційній роботі комплексно досліджуються теоретичні засади та напрями удосконалення механізмів державного регулювання розвитку інституту сім’ї. Конкретні положення, що визначають наукову новизну отриманих результатів, полягають у тому, що
вперше:
- визначено сутність основних механізмів державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї в Україні (політичного, правового, організаційного, соціально-економічного, мотиваційного, соціально-психологічного, медико-соціального), комплексне застосування яких є визначальним для максимального досягнення цілей державної сімейної політики;
- теоретично обґрунтовано організаційно-функціональну структуру державного регулювання розвитку сім’ї, на основі якої запропоновано пріоритетні напрями оптимізації діяльності суб’єктів регулювання розвитку сім’ї, зокрема: законодавче закріплення та розмежування завдань і функцій органів управління у сфері державної сімейної політики всіх рівнів; удосконалення структури спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах сім’ї, дітей та молоді; поліпшення діяльності міжвідомчих структур з питань державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї;
удосконалено:
- понятійно-категорійний апарат державного управління шляхом введення понять державне регулювання розвитку соціального інституту сім’ї” та механізми державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї”;
- систему принципів державної сімейної політики, яку доповнено принципами пріоритетності потреб сім’ї, забезпечення рівних можливостей сімей, гармонізації професійної та сімейної сфер, та обґрунтовано їх зміст і способи упровадження;
дістали подальшого розвитку:
- систематизація моделей, стратегій сімейної політики європейських країн, в результаті якої обґрунтовано рекомендації щодо використання зарубіжного досвіду при розробці вітчизняної системи державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї;
- дослідження можливостей і обмежень щодо реалізації соціально-економічного потенціалу сім’ї, проблем регулювання сімейної поведінки населення, а також стану реалізації державної сімейної політики, на основі чого визначено передумови формування цілісної системи державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї в Україні;
- пріоритетні напрями вдосконалення механізмів державного регулювання розвитку сім’ї як соціального інституту, що полягають у посиленні сукупності засобів, важелів впливу держави на процеси змін сімейної поведінки населення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення й висновки, викладені у дисертації, є теоретичною основою для розв’язання практичних проблем державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї в Україні. Сформульовані пропозиції та висновки роботи можуть бути використані при:
- подальшому аналізі й вирішенні наукових і практичних проблем державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї;
- удосконаленні, подальшій розробці та експертизі нормативно-правових актів з питань державної сімейної політики, виробленні програмних документів забезпечення розвитку сім’ї, оптимізації організаційно-функціональної структури органів влади;
- розробці навчальних програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.
Запропоновані автором положення та результати дослідження, зокрема аналізу факторів впливу на розвиток сім’ї як соціального інституту, нормативно-правової бази у сфері державної сімейної політики, шляхи її удосконалення, використані під час розроблення проекту Концепції Державної програми підтримки сім’ї у 2006-2010 роках, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 р. №259-р (довідка від 15 серпня 2006року №4.1/8118). Положення дисертаційної роботи щодо визначення цілей, пріоритетних напрямів, завдань та заходів реалізації державної сімейної політики, у тому числі на регіональному рівні, теоретичне обґрунтування основних механізмів здійснення соціальної політики, спрямованої на регулювання сімейно-шлюбних відносин, використано в навчальних посібниках: Концептуальні засади державної політики в соціогуманітарній сфері на регіональному рівні: експертні матеріали”, схвалено Вченою радою Національної академії державного управління при Президентові України від 27березня 2008 року, протокол № 144/3-14 (акт про впровадження від 4листопада 2008 р.) та Управління соц

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в дослідженні системи державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї в Україні та розробці на цій основі комплексу механізмів державного впливу на процеси сімейних трансформацій. Отримані наукові результати підтвердили гіпотезу, покладену в основу дослідження, а реалізована мета й виконані завдання дозволяють сформулювати такі висновки та практичні рекомендації.
1. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури встановлено, що дослідження проблеми державного регулювання розвитку інституту сім’ї є неповними, мають загальний характер та характеризуються відсутністю системності розгляду досліджуваної проблеми. Водночас досягнення вчених у теоретичних і практичних питаннях функціонування й розвитку сім’ї, державного управління та регулювання суспільних процесів уможливили окреслення сутності сім’ї як об’єкта державного регулювання, визначення таких похідних понять, як розвиток соціального інституту сім’ї”, державне регулювання розвитку соціального інституту сім’ї”, механізми державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї”. Зокрема, категорія сім’ї розглядається як історично сформована, відносно стала система зразків, моделей сімейної поведінки людей, що склалася для задоволення важливих соціальних потреб суспільства. Поняття розвитку соціального інституту сім’ї визначено як процес, у ході якого відбуваються незворотні закономірні зміни моделей сімейної поведінки людей, у результаті чого виникають, трансформуються чи зникають функції сім’ї, змінюється сімейна структура.
За такого підходу регулюючий вплив держави має спрямовуватися на впорядкування процесів сімейних змін із дотриманням правильного співвідношення принципів регулювання й саморегулювання. Обґрунтовано, що державне регулювання розвитку соціального інституту сім’ї слід розглядати як цілеспрямований систематичний вплив з боку держави на суспільні відносини та соціальні інститути, від яких залежить оптимальне функціонування та розвиток сім’ї, з метою максимального задоволення потреб особи, родини та суспільства. Формування його системи передбачає визначення цілей, завдань, напрямів та механізмів здійснення, які зумовлюються особливостями функціонування сім’ї й концентруються у формі державної сімейної політики. При цьому механізмами державного регулювання розвитку сім’ї виступає сукупність способів впливу на діяльність суб’єктів регулювання та фактори й чинники, від яких залежать зміни моделей, зразків сімейної поведінки.
2. З’ясовано, що, незважаючи на досягнутий країнами Європейського Союзу консенсус у принципових підходах до формування сімейної політики, існують суттєві відмінності щодо її реалізації в окремих країнах. Виокремлено значну кількість стратегій забезпечення розвитку сім’ї, які визначаються ставленням урядів до демографічних і сімейних проблем, фінансовими можливостями окремих країн. При цьому доведено відсутність самодостатності існуючих стратегій у контексті забезпечення оптимальних умов для розвитку сім’ї як соціального інституту, що зумовлює доцільність інтегрованого підходу до вироблення сімейної політики, необхідність формування власної національної моделі державного регулювання розвитку сім’ї з урахуванням особливостей політичного, соціально-економічного та культурного розвитку України. Водночас доречним є використання у вітчизняній практиці окремих інструментів європейської сімейної політики, які продемонстрували свою результативність: ринкові важелі впливу (податки, кредити), гнучкі режими праці осіб із сімейними обов’язками, поєднання універсальних та адресних видів державної допомоги, розвинена система соціально-побутового обслуговування сім’ї тощо.
3. На основі аналізу сучасного стану функціонування соціального інституту сім’ї встановлено, що в Україні процес його розвитку характеризується наявністю деструктивних явищ та проблем, серед яких слід назвати: низький рівень задоволення індивідуальних інтересів і потреб, пов’язаних зі створенням та функціонуванням сім’ї; невідповідність репродуктивних потреб сімей потребам суспільства в простому відтворенні населення; наявність протиріччя між рівнем індивідуальної свободи вибору будь-якого типу сімейних і приватних відносин з рівнем відповідальності за свою поведінку; існування широкого діапазону сімей, неспроможних виконувати соціальні функції тощо.
Доведено, що наявність таких суперечностей й проблем функціонування й розвитку сім’ї спричинена трьома групами факторів, які зумовлені:
утвердженням постіндустріального суспільства: пошук ґендерної рівності, включення жінок в освітньо-професійну діяльність, зростання їх економічної незалежності, постійне підвищення життєвих стандартів, відокремлення сімейної та трудової діяльності, лібералізація соціальних норм сімейної поведінки тощо;
- особливостями соціально-економічного розвитку певної країни: в Україні ними виступають, насамперед, матеріально-побутова невлаштованість молодих людей, низький рівень матеріального добробуту родини, високий рівень бідності сімей з дітьми;
- внутрішньосімейними умовами, які породжуються саморозвитком сім’ї: серед них, передусім, суперечливий характер подружніх та батьківських відносин, низький рівень ґендерної, етико-психологічної культури спілкування в сім’ї, психолого-педагогічної культури та відповідальності батьків.
4. Проведений аналіз стану та проблем державного регулювання розвитку сім’ї в Україні дає підстави стверджувати, що, незважаючи на певні здобутки реалізації сімейної політики, практика засвідчує наявність недоліків здійснення державного впливу на процеси розвитку сім’ї.
Насамперед, існують значні прогалини нормативно-правового поля реалізації сімейної політики в цілому та державної підтримки сім’ї в окремих сферах її життєдіяльності зокрема. Основні серед них:
відсутність законодавчого закріплення основних засад державного впливу на процеси сімейних змін, що зумовлює недостатність системності та послідовності дій державних органів у цьому напрямі державно-регулюючої діяльності, підміну програм сімейної політики заходами соціального характеру, спрямованими на підтримку уразливих категорій сімей, неузгодженість методів та інструментів регулюючого впливу між собою;
ліберальність норм сімейного права в частині подружньої та батьківської відповідальності, що зумовлює загострення проблем жорстокості та насильства в сім’ї, соціального сирітства, бездоглядності дітей;
недостатня правова урегульованість питань зайнятості осіб із сімейними обов’язками, що виражається у неврахуванні ґендерної компоненти, звуженості можливостей зручних умов та режимів праці; відсутність законодавчих передумов для розвитку системи служб догляду за малолітніми дітьми, що у цілому ускладнює процес поєднання сімейного життя і трудової діяльності людини;
недосконалість системи матеріально-фінансової підтримки сім’ї, яка не забезпечує як вирішення проблеми бідності сімей з дітьми, так і стимулювання бажаних моделей сімейної поведінки;
суперечливий характер законодавчих актів, спрямованих на регулювання соціальної роботи з сім’ями та розвиток інфраструктури послуг, що перешкоджає задоволенню потреб особи, пов’язаних зі створенням сім’ї тощо.
У свою чергу, недосконала нормативно-правова база зумовила проблеми організаційно-функціонального забезпечення державного регулювання розвитку сім’ї, що виражається у відсутності чіткого визначення та розмежування завдань, функцій і повноважень системи органів державної влади, на які покладається справляння впливу на процеси розвитку сім’ї, їх взаємодії на всіх управлінських рівнях; недосконалості структури спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах сім’ї, дітей та молоді та його територіальних підрозділів; відсутності механізмів державного стимулювання та підтримки громадських ініціатив, залучення об’єднань громадян до формування і реалізації сімейної політики тощо.
5. На основі існуючих у науковому обігу теоретичних підходів до формування механізмів державного управління визначено основні механізми державного регулювання розвитку інституту сім’ї залежно від природи способів та факторів впливу на діяльність суб’єктів регулювання і сімейну поведінку населення, розкрито й обґрунтовано їх зміст. Ними виступають політичний, правовий, організаційний, соціально-економічний, мотиваційний, соціально-психологічний, медико-соціальний механізми державного регулювання розвитку сім’ї. Спираючись на визначену в науковій літературі сукупність усіх можливих інструментів політики держави та враховуючи практику їх використання у сімейній політиці, визначено набір засобів, важелів, інструментів для кожного з механізмів впливу на сімейну поведінку. Доведено необхідність комплексності та системності застосування всіх видів механізмів державного регулювання розвитку сім’ї. Обґрунтовано, що саме такий підхід забезпечить їх дієвість, ефективність та результативність, максимальне досягнення поставлених цілей.
6. Визначено та обґрунтовано пріоритетні напрями удосконалення механізмів державного регулювання сімейної поведінки населення в Україні, серед яких:
зміна змісту та чітке законодавче закріплення державної сімейної політики, переорієнтація політики патерналізму та соціального забезпечення на політику створення умов для оптимального розвитку сім’ї як соціального інституту;
оптимізація організаційно-функціональної структури державного регулювання розвитку інституту сім’ї шляхом законодавчого визначення завдань і функцій органів управління у сфері державної сімейної політики всіх рівнів, удосконалення структури спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах сім’ї, дітей та молоді, поліпшення діяльності міжвідомчих структур з питань державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї;
посилення правових засобів впливу на сімейну поведінку шляхом удосконалення та узгодження між собою системи санкцій сімейної, адміністративної та інших видів відповідальності;
удосконалення механізму регулювання зайнятості осіб із сімейними обов’язками шляхом посилення гарантій зручних умов та гнучких режимів праці, розширення можливостей самозайнятості;
поліпшення системи економічних важелів впливу на сімейну поведінку шляхом поглиблення диференційованого підходу до визначення розмірів податкових пільг, розширення підстав надання податкових кредитів; реформування системи фінансових трансферів сім’ям з дітьми; розширення діапазону та механізмів цільового кредитування на споживчі цілі сімей;
розвиток мережі закладів та служб, які забезпечують догляд за дітьми, на гнучкій основі та з урахуванням потреб дітей різного віку, створення системи стимулів для надання таких послуг окремими особами й закладами приватних форм власності, удосконалення системи контролю за якістю таких послуг;
удосконалення системи профілактичної роботи з питань збереження репродуктивного здоров’я, запобігання негативним наслідкам невпорядкованих статевих відносин шляхом розвитку мережі центрів та кабінетів планування сім’ї, застосування у їх практиці ефективних соціальних технологій.
Результати дисертаційного дослідження дають підстави запропонувати органам державної влади рекомендації щодо вдосконалення державного регулювання розвитку соціального інституту сім’ї:
забезпечити розробку та прийняття Закону України Про основні засади державної сімейної політики”, Загальнодержавної програми забезпечення розвитку сім’ї в Україні;
прискорити прийняття Трудового кодексу України, посиливши правові гарантії особам із сімейними обов’язками;
внести зміни до законодавства в частині посилення подружньої та батьківської відповідальності; розвитку служби догляду за малолітніми дітьми; удосконалення системи економічних важелів регулювання сімейної поведінки; розширення можливостей самозайнятості; надання соціальних послуг сім’ям, їх соціального обслуговування; здійснення профілактичної роботи з питань репродуктивного здоров’я тощо;

конкретизувати повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах сім’ї, дітей та молоді, які стосуються безпосереднього впливу на процеси розвитку сім’ї, здійснити його реорганізацію, утворивши у його складі самостійний структурний підрозділ з питань сім’ї (департамент сімейної політики та демографічного розвитку), що сприятиме підвищенню ефективності виконання завдань державної сімейної політики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АверинА.Н. Социальная политика и подготовка управленческих кадров : учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. «Экономика труда» и др. экон. спец. / А.Н.Аверин. М. : Дашков и Ко, 2004. 280 с.
2. Адміністративне право України : навч. посіб. / Державний вищий навчальний заклад «Запорізький національний ун-т» / [ШкарупаВ.К., КоломоєцьТ.О., ГулєвськаГ.Ю. та ін.] ; Т.О.Коломоєць (заг.ред.), Г.Ю.Гулєвська (заг.ред.). К. : Істина, 2007. 216 с.
3. Адміністративне право України : підручник / [БитякЮ.П., ГаращукВ.М., ДьяченкоО.В. та ін.] ; Ю.П.Битяк (ред.). К. : Юрінком Інтер, 2005. 544 с.
4. АлексеєнкоТ.Ф. Педагогічні проблеми молодої сім’ї : навч. посіб./ Т.Ф.Алексеєнко. К., ІЗМН, 1997. 116 с.
5. АнтоновА.И. Социология семьи : учебное пособие для студ. вузов, обуч. по направлению и спец. «Социология» / А.И.Антонов, В.И.Медков. М.: Изд-во Московского ун-та, Изд-во Международного ун-та бизнеса и управления, 1996. 304 с.
6. АристоваН.Г. Влияние структуры семьи на успешность выполнения воспитательных функций / Н.Г.Аристова // Семья как объект социальной политики : [сб. ст.] / АН СССР, Ин-т социологических исследований, Сов. социол. ассоц. ; [отв. ред. М.Г.Панкратова]. М. : ИСИ, 1986. С. 46-58.
7. Арістотель. Політика / Арістотель ; [пер. з давньогр. та передм. О.Кислюка]. К. : Основи, 2003. 239 с.
8. АтаманчукГ.В. Теория государственного управления : курс лекций / Г.В.Атаманчук. 3изд. доп. М. : Омега-Л, 2005. 579 с.
9. БабенкоН.Б. Соціологія сім’ї : навч. посібник для вищ. навч. закл. культури і мистецтв / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв / Н.Б.Бабенко. К. : ДАККІМ, 2004. 256 с.
10. БакуменкоВ.Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління : навчальний посібник / В.Д.Бакуменко, П.І.Надолішній. К. : Міленіум, 2003. 256 с.
11. БакуменкоВ. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку / В.Бакуменко, В.Князєв, Ю.Сурмін// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. 2003. № 2. С.11-27.
12. БеганськаІ.Ю. Державне регулювання та цільове програмування сталого соціального розвитку в регіоні : дис... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / Ірина Юріївна Беганська. Донецьк, 2004. 224с.
13. БейкунА. Правові проблеми теорії державного регулювання в Україні / А.Бейкун // Право України. 2001. №8. С. 44-47.
14. БідакВ.Я. Соціальний захист населення та вдосконалення державних механізмів його регулювання : автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.01 «економ. теорія та історія економ. думки» / В.Я.Бідак. Львів, 2004. 20с.
15. Білинська М.М. Державне управління галузевими стандартами в умовах реформування вищої медичної осіти в Україні / М.М.Білинська. К. : Вид-во НАДУ, 2004. 248 с.
16. БогаевскаяА.Н. Социальный менеджмент, семья и семейная политика : учебное пособие / А.Н.Богаевская. Владивосток : Изд-во Дальневосточного ун-та, 2001. 96 с.
17. БодровВ.Г. Трансформація економічних систем : концепції, моделі, механізми регулювання та управління. / В.Г.Бодров К. : Вид-во УАДУ, 2002. 102 с.
18. БондарчукО.І. Психологія сім’ї : курс лекцій / О.І.Бондарчук К. : МАУП, 2001. 96 с.
19. БорецькаН.П. Соціальний захист населення в умовах ринкової трансформації економіки : автореф. дис... на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : спец. 08.01.01 «економ. теорія та історія економ. думки» / Н.П.Борецька. К, 2002. 35с.
20. Боротьба за кожну дитину [Електронний ресурс] / Е.Лібанова // Диалог ua. Режим доступу : // http://www.dialogs.org.ua/dialog. php?id=23& op_id=611#611.
21. БраунМ.Пол. Посібник з аналізу державної політики / Пол М.Браун [пер. з англ.]. К. : Основи, 2000. 243 с.
22. ВасиликО.Д. Податкова система України : навч. посібник : для студ. екон. спец. вищих закл. освіти / О.Д.Василик ; Українська держ. фінансова академія. К. : Поліграфкнига, 2004. 478 с.
23. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. К. ; Ірпінь : Перун, 2004. 1440 с.
24. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2005 році (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України) : стат. зб. К.: Держкомстат України, 2006. 418 с.
25. Виховний потенціал сім’ї в сучасних умовах: тематична державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2001 року / [Т.Ф.Алексеєнко, О.Р.Артюх, О.М.Балакірєва та ін.] ; В.І.Довженко (голова ред. кол.). К. : Держ. ін-т проблем сім’ї та молоді, 2002. 144 с.
26. ВолковА.Г. Семья объект демографии / А.Г.Волков. М. : Мысль, 1986. 271с.
27. Ганслі ТеренсМ. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки / Теренс М.Ганслі ; [пер.з англ. О.Перепадя]. К. : Основи, 1996. 237с.
28. ГансоваЕ.А. Сучасна соціальна та гуманітарна політика в контексті соціологічної науки : навч. посіб. / Е.А.Гансова ; Українська академія держ. управління при Президентові України ; Одеський філіал. О.: Вид-во ОФ УАДУ, 2000. 64 с.
29. Гендерний паритет в умовах розбудови сучасного українського суспільства / Канадське агентство міжнародного розвитку ; Посольство Канади в Україні ; Канадсько-український гендерний фонд ; Український ін-т соціальних досліджень / Т.Тележенко (ред.). 2. вид., доп., уточ. К. : Український ін-т соціальних досліджень, 2003. 129 с.
30. ГіденсЕ. Соціологія / Е.Гіденс ; пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник; наук. ред. О.Іващенко. К. : Основи, 1999. 726 с.
31. Государственное и муниципальное управление : справочник / [ГлазуноваН.И., АнохинМ.Г., АтаманчукГ.В. та ін.]. М. : Магистр, 1997. 496 с.
32. ГлазуновС.В. Соціологія сім’ї : навчальний посібник для студ. вищих закладів освіти / С.В.Глазунов ; Дніпропетровський держ. ун-т. Д.: РВВ ДДУ, 2000. 140 с.
33. ГлинянаК.М. Правове регулювання розлучення за сімейним законодавством України : автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / К.М.Глиняна. О., 2006. 20 с.
34. ГоворунТ.В. Сексуальність та статева поведінка в Україні (проблеми сьогодення та перспективи) / Т.В.Говорун, Б.М.Ворник. К. : [б.в.], 1995. 51с.
35. ГолодС.И. Семья и брак: историко-социологический анализ / С.И.Голод. С.Пб. : Петрополис, 1998. 271 с.
36. ГончарукН.Т. Управління керівним персоналом у сфері державної служби України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 «Державна служба» / Н.Т.Гончарук. К., 2008. 36 с.
37. ГордєєваН.О. Зміцнювання сім’ї в умовах трансформації суспільства: автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук : спец. 22.00.06 «соціологія культури, науки і освіти» / Н.О.Гордєєва. Х., 2000. 20с.
38. Государственная семейная политика в странах Европейского сообщества и США: сб. обзоров / РАН ; Институт научной информации по общественным наукам / О.Б.Осколова (отв. ред.). М. : [б. в.], 1996. 223с.
39. ГриненкоА.М. Соціальна політика: навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т. / А.М.Гриненко. К. : КНЕУ, 2003. 309 с.
40. ГриньоваВ.М. Державне регулювання економіки : навчальний посібник / В.М.Гриньова, М.М.Новікова. Харків : ІНЖЕК, 2007. 736 с.
41. ГрицякН.В. Формування ґендерної політики в Україні: проблеми теорії, методології, практики / Н.В.Грицяк. К. : Вид-во НАДУ, 2004. 382 с.
42. Декларація про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок: Постанова Верховної Ради України від 05.03.1999р. № 475-XIV // Відомості Верховної Ради. 1999. № 17. Ст.129.
43. Демографічна криза в Україні : проблеми дослідження, витоки, складові, напрями протидії / НАН України ; Інститут економіки ; за ред. В.Стешенко. Київ : [б. в.], 2001. 560 с.
44. Державне регулювання економіки : підруч. для студ. екон. спец. вузів / [І.Р.Михасюк, А.Ф.Мельник, М.І.Крупка, З.М.Залога] ; за ред. І.Р.Михасюка. 2-е вид., випр. і допов. К. : Атіка: Ельга-Н, 2002. 592 с.
45. Державне регулювання економіки / [ЧистовС.М., НикифоровА.Є., КуценкоТ.Ф. та ін.]. 2. вид., доопр. і доп. К. : КНЕУ, 2004. 441 с.
46. Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів України : навч. посіб. / [авт. кол. : В.М.Вакуленко, О.С.Ігнатенко, О.Ю.Лебединська та ін.]. К. : Вид-во УАДУ, 2002. 112с.
47. Державне управління : навч. посібник / [МельникА.Ф., ОболенськийО.Ю., ВасінаА.Ю., ГордієнкоЛ.Ю] ; за ред. А.Ф.Мельник. 2вид., випр. і доп. К. : Знання, 2004. 344 с.
48. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посіб. / [Н.Р.Нижник (заг. ред.), В.М.Олуйко (заг. ред.)]. Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2002. 352 с.
49. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація : монографія / [за заг. ред. Н.Р.Нижник ; кол. авт. : В.Б.Авер’янов, І.А.Грицяк, С.Д.Дубенко та ін.]. К. : Вид-во УАДУ, 1997. 487 с.
50. Державне управління : словник-довідник / [уклад.: В.Д.Бакуменко (кер. творчого кол.), Д.О.Безносенко, І.М.Варвар та ін.] ; за заг.ред. В.М.Князєва, В.Д.Бакуменка. К. : Вид-во УАДУ, 2002. 228с.
51. Державне управління та державна служба: словник-довідник / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана / О.Ю.Оболенський (уклад.). К. : КНЕУ, 2005. 480 с.
52. Державне управління : теорія і практика / НАН України ; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / [Авер’яновВ.Б., ЦвєтковВ.В., ШаповалВ.М. та ін.] ; В.Б.Авер’янов (ред.). К. : Юрінком Інтер, 1998. 432 с.
53. Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики : постанова Кабінету Міністрів України вiд 15.10.2004 р. № 1378 // Офіційний вісник України. 2004. №42. С. 71.
54. Дєгтяр А.О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення / Національна академія держ. управління при Президентові України ; Харківський регіональний ін-т / А.О.Дєгтяр. Х. : Вид-во ХарPI NADY "Магістр", 2004. 224 с.
55. ДідківськаЛ.І. Державне регулювання економіки : навч. посібник/ Л.І.Дідківська, Л.С.Головко. 4 вид., випр. К. : Знання, 2004. 213 с.
56. Діти, жінки та сім’я в Україні : статистичний збірник. К. : Держкомстат України, 2008. 398 с.
57. ДоронінО.Д. Соціальна політика як засіб системного забезпечення демократичних реформ : автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «політичні інститути та процеси» / О.Д.Доронін. О., 2004. 16 с.
58. ДорошенкоЛ.С. Демографія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом / Л.С.Дорошенко. К. : МАУП, 2005. 112 с.
59. Доходи та витрати населення у 2001-2006 роках [Електронний ресурс] // Державний комітет статистики України. Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.
60. Дошкільні заклади України у 2006 році : бюлетень / Державний комітет статистики України. К. : Держкомстат України, 2007. с. 76.
61. Ефективність державного управління : монографія / за заг. ред. І.В.Розпутенка ; [кол. авт. : Ю.М.Бажал, О.І.Кілієвич, О.В.Мертенс та ін.]; Укр. Акад. держ. упр., Ін-т підвищ. квалафікації керів. кадрів. К. : К.І.С., 2002, 420 с.
62. ЖаровцеваТ.Г. Неблагополучна сім’я : своєрідність, проблеми, педагогічна підтримка / Т.Г.Жаровцева ; АПН України. Південний науковий центр. Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т ім.К.Д.Ушинського. О. : СВД М.П. Черкасов, 2004. 191 с.
63. Житловий кодекс Української РСР від 30.06.1983 р. № 5464-X [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
64. Жіночі громадські організації [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту. Режим доступу : http://www. msms.gov.ua
65. Задоволення соціальних потреб населення як умова підвищення його довіри до влади / Національна академія держ. управління при Президентові України. Харківський регіональний ін-т / [ГлухачовЄ.Ф., ХомуленкоТ.Б., КлімоваС.М. та ін.] ; Є.Ф.Глухачов (заг.ред.). Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2005. 182 с.
66. Законодавство України про працю : зб. нормат.-прав. актів. К.: Істина, 2004. 344 с.
67. ЗацепинВ.И. Брак и семья / В.И.Зацепин // Психология семьи : учеб. пособие / [ред.-сост. Д.Я.Райгородский]. Самара : БАХРАХ М, 2002. С. 3-32. (Серия «Психология семейных отношений»).
68. ЗолотарьовВ.Ф. Державне регулювання економіки : навчальний посібник / В.Ф.Золотарьов, А.В.Бурковська ; Національна академія держ. управління при Президентові України. Харківський регіональний ін-т. Х.: Вид-во ХарРі НАДУ „Магістр”, 2003. 248 с.
69. ИвачевскаяВ.Н. Однодетная и двухдетная семья: проблемы семейного воспитания / В.Н.Ивачевская, Н.М.Кутарева // Молодая семья и реализация активной семейной политики в регионе : сб. науч. тр. / АН СССР. Урал. отделение ; отв. ред. Б.С.Павлов, Т.А.Ишутина. Свердловск, 1990. С.111-118.