Діагностика та формування творчого математичного мислення молодших школярів

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису
УДК 159.955 - 057.874

Cкалич Любов Йосипівна
Діагностика та формування творчого математичного мислення молодших
школярів

спеціальність 19.00.07 - вікова та педагогічна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник
Коваленко Алла Борисівна,
професор, доктор
психологічних наук

Київ 2006

ЗМІСТ
СТР.
ВСТУП....................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади вивчення творчого мислення................................................................................................... 10
1.1. Проблема творчого мислення в сучасній науковій літературі................................................................................................... 10
1.2. Теоретичні основи розвитку творчого математичного мислення у молодшому шкільному віці................................................................... 27
1.3 Розвиток творчого математичного мислення на уроках математики................................................................................................. 43
Висновки до 1 розділу............................................................................ 56
РОЗДІЛ 2. Організація та методичне забезпечення розвитку творчого математичного мислення у процесі навчання
математики............................................................................................... 58
2.1. Загальні принципи і логіка побудови дослідження................ 58
2.1.1. Теоретичне обґрунтування методики розвитку творчого математичного мислення дітей молодшого шкільного віку............................................................................................................ 58
2.1.2. Організація та програма дослідження.......................... 65
2.2. Засоби діагностики рівня розвитку творчого мислення у молодшому шкільному віці..................................................................... 66
2.2.1. Результати діагностичного етапу емпіричного дослідження творчого математичного мислення ................................. 88
Висновки до 2 розділу............................................................................

РОЗДІЛ 3. Зміст та результати емпіричного дослідження
творчого математичного мислення у молодших школярів........... 114
3.1 Методика організації та проведення формуючого експерименту............................................................................................. 114

3.2 Результати формуючого етапу емпіричного дослідження творчого математичного мислення у молодших школярів................... 121
Висновки до 3 розділу............................................................................. 152
ВИСНОВКИ.......................................................................................... 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................... 161
ДОДАТКИ.................................................................................................. 176

Вступ

Потреба сучасного суспільства у спеціалістах, які володіють методологічним, системним і творчим мисленням актуалізує питання про науково обґрунтовану систему формування цих типів мислення.
Окремим аспектам проблеми творчого мислення присвячені роботи з питань психології творчої діяльності (Я.А.Пономарьов, В.А.Роменець). вивчення проблеми здібностей (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, С.Л.Рубінштейн), специфіки процесу розвитку математичних здібностей (Ж.Адамар, Д.Пойя, В.А.Крутецький, О.В.Скрипченко, С.І.Шапіро). Незважаючи на існування великої кількості досліджень феномену творчого мислення, не можна стверджувати, що вони внесли повну ясність у розв’язання проблеми.
Найважливішим етапом цілеспрямованого формування творчого мислення у процесі навчання є молодший шкільний вік. У сучасній віковій і педагогічній психології проблема розвитку мислення молодшого школяра займає одне з центральних місць. І це не випадково, тому що дані психолого-педагогічних досліджень свідчать про те, що найбільш активне мислення розвивається в період шкільного віку.
Питання цілеспрямованого формування творчого мислення розглядались в роботах Р.Атаханова, В.В.Гагай, З.І.Калмикової, Л.К.Максимова, Н.А.Менчинської та інших. В Україні окремі аспекти проблеми розроблялись в рамках психологічних та педагогічних робіт Г.О.Баллом, А.Б.Коваленко, Г.С.Костюком, С.Д.Максименком, Л.А. Мойсеєнко, В.О.Моляком, Б.А.Якимчуком. Однак специфіка розвитку творчого математичного мислення дітей молодшого шкільного віку і його розвитку саме на уроках математики залишається нез'ясованою. Немає і однозначної відповіді на питання про критерії розвитку творчого математичного мислення дітей цього віку. Зазначимо, однак, що останнім часом з’явились оригінальні методики, спрямовані на розвиток творчого математичного мислення (В.В.Гагай, А.З.Зак, СВ.Маслова, Д.М.Нурмагомедов). Але в цих методиках автори використовують не основний, а додатковий до шкільної програми матеріал.
На основі аналізу психолого-педагогічної література та з урахуванням існуючої практики початкового навчання математики, був зроблений висновок про існування суперечності між потребою суспільства у творчих особистостях та недостатньою розробленістю засобів впливу на розвиток творчого мислення, особливо на початкових етапах. Окрім того, в численній психолого-педагогічній літературі з даного питання розроблялись переважно питання сутності та механізмів становлення творчого мислення, у той час як проблема засобів, методів і умов розвитку творчого математичного мислення розроблена недостатньо.
Тому проблема розвитку творчого математичного мислення в молодшому шкільному віці потребує подальшого вивчення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами

Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до плану наукових досліджень кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка і є складовою дослідницької теми Діагностика та формування творчого математичного мислення молодших школярів”.
Об’єкт дослідження - творче математичне мислення школярів.
Предмет дослідження процесуально-динамічні особливості розвитку творчого математичного мислення в молодшому шкільному віці.
Мета дослідження теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити систему діагностики та розвитку творчого математичного мислення у молодшому шкільному віці.
Відповідно до мети та предмета дослідження були поставлені такі завдання дослідження:
1. На основі теоретичного аналізу з’ясувати сутність поняття творче мислення” та виокремити критерії розвитку творчого математичного мислення у дітей молодшого шкільного віку.
2. Визначити особливості формування творчого математичного мислення дітей молодшого шкільного віку.
3 Розробити інструментарій діагностики та формування творчого математичного мислення у дітей молодшого шкільного віку та визначити умови його ефективного впровадження.
4. Дослідити динаміку розвитку творчого математичного мислення у дітей молодшого шкільного віку в умовах формуючого експерименту.

Методологічну і теоретичну основу дослідження склали:
- загальнонаукові принципи соціокультурної детермінації психічних процесів і явищ: принципи системності, розвитку, єдності зовнішнього і внутрішнього (О.О.Бодальов, В.В. Давидов, В.П.Зінченко, Г.С.Костюк, Б.Ф. Ломов, С.Д.Максименко, А.В.Петровський);
- дослідження інтелектуальних та творчих здібностей (Л.С.Виготський, А.В.Запорожець, А.Б.Коваленко, М.О.Холодна).
- психологічні роботи, що розкривають окремі аспекти творчості (Ю.Б.Гіппенрейтер, В.В.Давидов, А.Б.Коваленко, А.Р.Лурії, В.О.Моляко, Л.Ф.Обухова, Я.О. Пономарьов, В.А.Роменець).
Методи дослідження - теоретичний аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових джерел. Як основний метод дослідження застосовувався психолого-педагогічний експеримент формуючого типу; а також спостереження, аналіз продуктів діяльності. Обробка результатів дослідження здійснювалася за допомогою методів математичної статистики (пакет SPSS).
Наукова новизна дослідження полягає в:
- поглибленні уявлень про особливості математичного творчого мислення у молодшому шкільному віці;
- встановлено взаємозв’язок між окремими розумовими здібностями та рівнем розвитку творчого математичного мислення;
- запропоновано новий методичний підхід до розв’язання проблеми розвитку творчого математичного мислення дітей молодшого шкільного віку;
- з’ясовано характер впливу смислових та операціональних установок суб’єкта на ефективність процесу творчого математичного мислення у молодшому шкільному віці;
- розроблено та обґрунтовано систему активізації творчого математичного творчого мислення;
- запропоновано систему завдань, які сприяють розвитку творчого математичного мислення;
- визначені основні вимоги до системи творчих завдань та критерії їх добору.

Теоретична значущість дисертаційного дослідження полягає в уточненні психологічного змісту поняття математичне творче мислення” та встановленні зв’язку між рівнем розвитку творчого математичного мислення й іншими особливостями когнітивної сфери учнів.
Виділено критерії та рівні розвитку творчого математичного мислення у дітей молодшого шкільного віку. Визначено умови цілеспрямованого впливу на формування творчого математичного мислення у процесі розв’язання задач.

Практичне значення дослідження. Розроблені методичні матеріали розвитку творчого математичного мислення у дітей молодших школярів у процесі навчання та рекомендації з їх реалізації для педагогів початкової школи. У ході дослідження емпірично доведена система психологічного впливу, спрямованого на подолання ригідності та шаблонності мислення.
Результати дослідження можуть бути використані:
- науковцями у подальших дослідженнях сутності та змісту творчого математичного мислення на різних етапах онтогенезу;
- методистами при розробці програм з математики і логіки для початкової школи та створенні принципово нових методик та програм, орієнтованих на формування евристичного типу мислення у дітей молодшого шкільного віку;
- педагогами для побудови нових концепцій навчання математики;
- вчителями початкової школи для формування творчого математичного мислення в молодших школярів.
Розроблено та втілено у практику викладання спецкурс для студентів педагогічного університету та слухачів курсів підвищення кваліфікації Діагностика та розвиток творчого математичного мислення дітей молодшого шкільного віку”.
Результати дослідження використовуються при викладанні курсів Методика викладання математики”, „Вікова та педагогічна психологія” в Дрогобицькому державному педуніверситеті імені Івана Франка.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій; використанням сукупності надійних діагностичних методик, адекватних меті і завданням дослідження; поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних; застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних; репрезентативністю вибірки.

Апробація результатів роботи. Матеріали дисертаційного дослідження доповідались на Днях науки факультету соціології та психології (2003, 2006), засіданнях кафедри соціальної психології (2002, 2003, 2004); на конференції молодих науковців (Одеса, грудень 2003), на Всеукраїнській науково-практичній конференції: „Тенденції розвитку сучасної психології: історія та сучасність” (Київ, 2006).

Відображення змісту дисертації в публікаціях. Основний зміст дисертації викладено у чотирьох одноосібних публікаціях, з яких три опубліковано в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою дослідження і складаються зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 184 сторінки. Обсяг основного тексту містить 160 сторінок. Основний текст дисертації містить 43 таблиці, 3 рисунки. Список використаних джерел складається зі 182 найменувань, з яких іноземною мовою 11.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведене теоретичне узагальнення і нове розв”язання наукової проблеми, що полягає у визначенні вікових особливостей математичного творчого мислення дітей молодшого шкільного віку та розробці програми діагностики та формування творчого математичного мислення на уроках математики.

Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки.
1. У сучасній психологічній науці, попри значні напрацювання щодо змісту механізмів творчих мисленєвих актів, стосовно питання визначення природи творчого мислення єдності думок не існує. Розмаїття ідей та теоретичних підходів у вивченні механізмів формування, розвитку та функціонування творчого мислення справляє враження невизначеності та суперечливості навіть у рамках одного напряму дослідження.
Провідними психологічними напрямками дослідження проблеми творчого мислення є вивчення його процесуально-динамічного аспекту та характеристик індивідуальних відмінностей. У сучасній психолого-педагогічній літературі проблема методів, засобів, змісту та умов формування творчого мислення на початкових етапах навчання, зокрема математики представлена вкрай недостатньо, що загалом й спричиняє зазначене протиріччя. У творчій мисленнєвій діяльності виокремлюють три складові: процес розуміння, процес формування гіпотези розв’язання, процес перевірки гіпотези. Поєднуючись в єдину мисленнєву стратегію, ці компоненти утворюють зміст творчої діяльності. Особливості математичної діяльності визначають зміст і характеристики мисленнєвих процесів. Математичне мислення характеризується оперуванням формалізованими об’єктами у вигляді математичних символів, із використанням правил формальної логіки.
Виокремлені особливості математичного творчого мислення активізуються в процесі розв’язання нової задачі, особливо такої, що має варіативний характер розв’язання. Тому ми розглядали процес розв’язання математичної задачі як модель творчого математичного мисленнєвого процесу. Через те, що творче математичне мислення проявляється в процесі розв’язання математичних задач, суб’єктивно нових для індивіда, то його зміст у даному дослідженні розглядався як процес розв’язання нестандартних математичних задач з багатьма варіантами розв’язання, результатом якого є утворення суб’єктивно нових мисленнєвих стратегій.

2. Процес формування творчого мислення дітей є предметом досліджень не лише у психології а й у педагогіці, філософії, культурології. Розмаїття підходів до вивчення творчого мислення неминуче призводить до неузгодженості в методологічних принципах та методах його дослідження. Відсутність чіткої, несуперечливої методологічної бази спричиняє концептуальну неузгодженість результатів та висновків, що веде до знецінення емпіричних досліджень та конкретних програм діагностики та формування творчого мислення, розроблених на їх основі.
Аналіз проблеми впливу цілеспрямованого навчання на процес формування і розвитку творчого мислення у дітей, дозволив побудувати експериментальну програму діагностики і формування математичного творчого мислення. При доборі методик діагностики розвитку творчого мислення ми, насамперед, керувалися концептуальною зумовленістю методу, а також критеріями високої валідності та надійності, яка забезпечувалась підбором методик, спрямованих на одержання якісних та кількісних характеристик творчого мислення.
При створенні програми формуючого експерименту, окрім традиційних для молодшого шкільного віку прийомів, були застосовані універсальні методи активізації творчості.
Розроблена нами комплексна програма розвитку творчого мислення в системі початкової шкільної освіти включала два блоки: діагностичний і формуючий. Методики діагностичного блоку спрямовані на виявлення рівня інтелектуального розвитку та окремих компонентів мислиневого процесу. У діагностичний блок входили також спеціальні задачі з декількома варіантами розв’язання, завдання на створення нової задачі за аналогією до вихідної та завдання на створення нової задачі за формулою.
Методика формування творчого математичного мислення складалася з трьох взаємопов’язаних частин комплекс математичних задач, інформаційний комплекс, комплекс завдань, спрямованих на розвиток творчої уяви. Дидактичний матеріал створювався на основі стандартних підручників з математики для початкової школи.

3. Розроблений інструментарій діагностики та формування творчого математичного мислення дітей молодшого шкільного віку дав можливість здобути дані, що поглибили уявлення про особливості творчого математичного мислення у молодшому шкільному віці. Результатом емпіричного етапу дослідження стали дані про зв’язок окремих компонентів мисленнєвого процесу та творчого математичного мислення у дітей молодшого шкільного віку. Переважна кількість досліджуваних за рівнем розумових здібностей знаходяться в межах розумової норми”. У досліджуваних спостерігається велика варіативність сформованості мисленнєвих операцій. Середньогрупові показники рівня сформованості операцій аналізу і синтезу свідчать про початковий рівень формування абстрактно-логічного мислення.
Після проведення формуючого експерименту відбулося статистично значуще збільшення кількості досліджуваних із підвищеними розумовими здібностями. Порівняння результатів отриманих в експериментальній і контрольних групах, засвідчує, що зафіксовані в експериментальній групі зміни не є випадковими або такими, що викликані засвоєнням матеріалу програми загальноосвітньої школи. Найбільш суттєво розроблена методика вплинула на такі розумові здібності, як здатність засвоювати основні арифметичні операції, сформованість функції аналізу співвідношень, оволодіння вербальними поняттями, сприйняття форм, візуальна перцепція, зорово-рухова інтеграція.

4. Після формуючого експерименту відбулися значні зміни в регуляції мисленнєвої діяльності досліджуваних експериментальної групи операціональною та смисловою установками. Зафіксовано зниження рівня ригідності мислення, яке обумовлюється впливом операціональної установки. У структурі мисленнєвих процесів збільшується частка образно-емоційних компонентів; мислення набуває більш абстрактного характеру; зростає логічність мислення; зростає синтетичність мислення; вдосконалюються аналітичні процеси мисленнєвої діяльності; зростає продуктивність мислення; зростає когнітивна складність.
Після проведення формуючого експерименту в досліджуваних експериментальної групи за всіма показниками візуального мислення, яке є передумовою розвитку креативності, зафіксована статистично значуща різниця між початковим і сформованим рівнями. Зафіксовано статистично значуще зростання параметрів візуального мислення, які свідчать про: зростання здатності висування візуальних гіпотез щодо невизначених за своїми можливими варіантами перцептивних стимулів; зростання багатства процесів семантизації візуального враження на основі підключення словесно-категоріального знання; формування творчих можливостей візуального мислення; вдосконалення операціональних характеристик візуального мислення; вдосконалення здатності досліджуваних виконувати візуальні перетворення на високому рівні складності.

5. Специфіка розробленої програми формування творчого математичного мислення на уроках математики у дітей молодшого шкільного віку полягала, з одного боку, в цілеспрямованому навчанні дітей прийомам активного пошуку різних способів розв’язання задач, а з іншого у розвитку уяви і оригінальності мислення. Основним компонентом програми формування творчого математичного мислення у молодших школярів є задачі, що мають декілька варіантів розв’язання.
Встановлено, що розроблена нами програма формування творчого математичного мислення у молодших школярів впливає на такі розумові здібності, як спроможність засвоювати основні арифметичні операції, формує функції аналізу співвідношень, оволодіння вербальними поняттями, сприйняття форм, візуальну перцепцію, зорово-рухову інтеграцію.

Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні символьного та просторового компонентів творчого математичного мислення, сутності і змісту його індивідуальних проявів, зокрема математичних стилів; подальшого з’ясування потребує взаємозв’язок параметрів мисленнєвих процесів та вікових особливостей математичного творчого мислення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абульханова-Славская К. И. Личностные типы мышления // Когнитивная психология: Материалы советско-финского симпозиума. — М., 1986.- N 6.- С. 98-130.
2. Альтшуллер Г.С. Творчество как точная наука: Теория решения изобретательских задач. М.: Из-до Советское радио”, 1979. 176с.
3. Альтшуллер Г.С. Теория решения изобретательских задач. Справка ТРИЗ - 88”. Баку, 1988. 32 с.
4. Альтшуллер Г.С., Вереткин И.М. Рабочая книга по теории развития личности. Ч.1, Ч.2. Кишинев, 1990. - 168 с., 174 с.
5. Антонова Г.П. Индивидуальные особенности мыслительной деятельности младших школьников // Вопросы психологии. — 1965. — N 6. — С. 52 - 64.
6. Антонова Г.П. Различие в мыслительной деятельности младших школьников // Типические особенности умственной деятельности младших школьников / Под ред. С.Ф. Жуйкова. - М.: Просвещение, 1968. - 232 с.
7. Атаханов Р. Соотношение общих закономерностей мышления и математического мышления // Вопр. психологии. 1995. - №5. С. 41-50.
8. Балл Г.А. О психологическом содержании понятия задача” // Вопр. психологии. 1970. № 6. С. 75-85.
9. Балл Г.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. М.: Педагогика, 1990. 184 с.
10. Балл Г.О.У світі задач. К.: Знання, 1986. 44 с.
11. Батищев Г.С. Диалектический характер творческого отношения человека к миру: Автореф. дис.докт.филос.наук. - М., 1989. 28 с.
12. Батищев Г.С., Лебедева Н.Н. Педагогическое понимание как сотворчество (к философской проблематике нового педагогического мышления) // Вестник высшей школы. - 1989. - №8. С. 23 46.
13. Бердяев Н.А. Философия творчества, культуры и искусства. В 2-х томах. М.: Искусство, - 1994. - Т.1. 542 с.
14. Берлянд И.Е. Игра как феномен сознания. - Кемерово: Алеф, 1992. 96 с.
15. Блонский П.П. Избранные психологические произведения. — М.: Просвещение, 1964. — 547 с.
16. Богданович М.В. Математика: Підруч. для 3 кл. К.: Освіта, 2003. 160 с.
17. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / Отв. ред. Б.М. Кедров. — Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов. ун-та, 1983. — 168 с.
18. Богоявленская Д.Б. Об эвристической функции модели проблемной ситуации // Проблемы эвристики. — М.: Высшая школа, 1969. — 272 с.
19. Богоявленский Д.Н. Приемы умственной деятельности и их формирование у школьников // Вопросы психологии. — 1969. — N 2. — с. 33 - 42.
20. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. - 347 с.
21. Боно Эдвард Де. Рождение новой идеи: О нешаблонном мышлении. М.: Изд-во «Пргресс», 1976. 143 с.
22. Брунер Дж. Психология обучения. — М.: Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1962. - 84 с.
23. Брушлинский А.В. Продуктивное мышление и проблемное обучение. — М.: Знание, 1983. - с. 195.
24. Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение. — М.: Изд-во Психолого-социальный институт”, 1996. — 386 с.
25. Бурлачук Л.Ф. Психологические методы исследования интеллекта . К.: Наук. думка, 1985. 16 с.
26. Веракса Н.Е. Диалектическое мышление и творчество // Вопросы психологии. — 1990. N 4. — С. 5 - 14.
27. Вертгеймер Н.Е. Продуктивное мышление (перевод с английского). М.: Изд-во «Пргресс», 1987. 336 с.
28. Вишнякова Н.Ф. Креативная психопедагогика. Психология творческого обучения. Минск, 1995. 240 с.
29. Выготский Л.С. Детская психология // Собр. соч. т. 4. - М., 1984. 432 с.
30. Выготский Л.С. Мышление и речь. Психологические исследования. — Л.: Соцэкгиз, 1938. - 324 с.
31. Выготский Л.С. О психических системах // Собр. соч. Т. 1, - М., 1982 С. 109 -131.
32. Выготский Л.С. Педагогическая психология. — М.: Педагогика, 1991. - 479 с.
33. Гагай В.В. Развитие творческого мышления младших школьников в процессе обучения. — Шадринск: Изд-во Шадрин. гос. пед. ин-та, 1996. — 89 с.
34. Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // Исследования мышления в советской психологии. / Под. ред. Е.В. Шороховой. — М.: Наука, 1966. — С. 236 - 277.
35. Гальперин П.Я. Развитие исследований по формированию умственных действий // Психологическая наука в СССР, Т. 1. — М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. - 599 с.
36. Гальперин П.Я. Формирование творческого мышления // Деятельность и психические процессы. — М., 1977. — С. 54-55.
37. Гарнец О.Н. Развитие гибкости мыслительных действий у школьников: Автореф. конд. псих. наук. — Киев: Изд-во Просвещения УСС. НИИ психологии УССР, 1979. - 24 с.
38. Гилфорд Дж. Три стороны интеллекта. Психология мышления. — М.: Прогресс, 1965. - с. 433-456.
39. Гильбух Ю.З. , Гладков В.А. Закон отрицания отрицания и его методологические функции. М., 1989. С. 112.
40. Губенко О.В. Розвиваємо математичні здібності дитини, готуючи її до школи // Обдарована дитина. 1999. № 4. С. 41-47.
41. Гурова Л.Л. Психологический анализ решения задач. — Воронеж: Изд-во Воронеж, ун-та, 1976. — 327 с.
42. Давыдов В.В. Генезис в развитии личности в детском возрасте // Вопросы психологии. - 1992. - N 1-2.- С. 22-33.
43. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. — М.: Педагогика, 1986. - 239 с.
44. Давыдов Г.А. Закон отрицания отрицания. Материалистическя диалектика как общая теория развития Под. ред. Л.Ф.Ильичева. М., 1982. 308 с.
45. Дери Ю.Б. Соотношение конвергентности и дивергентности мышления у детей школьного возраст: Дисс. канд. псих. наук. — М: МГУ им. М.В. Ломоносова, 1987. — 156 с.
46. Диксон Дж. Проектирование систем: изобретательство, анализ и принятие решений (перевод с английского). М.: Изд-во Мир”, 1969. 440 с.
47. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. — М.: Лантерна: Вита, 1995. - 149 с.
48. Дусавицкий А.К., Репкин В.В. Исследование развития познавательных интересов младших школьников в различных условиях обучения // Вопросы психологии. — 1975. — N 3. — с. 92.
49. Зак А.З. Психологические особенности рефлексии у детей младшего школьного возраста: Дисс. канд. псих. наук. — М.: АПН СССР. Научно-исследов. ин-т общей и пед. психологии, 1976. — 189 с.
50. Зак А.З. Развитие умственных способностей младших школьников. — М.: Просвещение: Владос, 1994. - 320 с.
51. Зак А.З. Учимся мыслить, стараясь рассуждать: как проверять и развивать логическое мышление детей 8-15 лет. — М.: Фолиум, 1996. - 112 с.
52. Занков Л.В. Избранные психологические труды. — М.: Педагогика, 1990. — 211 с.
53. Зинченко В.П., Вершлис Н.Ю. Формирование зрительного образа. — М.: Изд-во МГУ, 1969. - 106 с.
54. Измерение интеллекта детей. Пособие для психолога-практика.Ч.1 Человеческий интеллект и его измерение: теория и практика / Под.ред. Ю.З.Гильбуха. - К.: РОВО «Укрвузполіграф», 1992. 133 с.
55. Исаев Е.В. Психологическая характеристика способов планирования у младших школьников // Вопросы психологии. — 1984. — N 2. — С. 52 - 60.
56. Истомина Н.Б. Методика обучения математике в начальных классах. — М.: Изд-во Sinkapnes, 1997.-285 с.
57. Кабанова-Меллер Е.Н. Психология формирования знаний и навыков у школьников. — М.: Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1962. — 376 с.
58. Кабанова-Меллер Е.Н. Учебная деятельность и развивающее обучение. — М.: Знание, 1981. - 96 с.
59. Как стать еретиком (Сост. А.Б.Селюцкий) Петрозаводск: Карелия, 1991. 98 с.
60. Калмыкова З.И. Обучаемость и принципы построения методов диагностики / Проблемы психодиагностики умственного развития учащихся. - М., 1975. - С. 10 - 39.
61. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. — М.: Педагогика, 1981.- 200 с.
62. Калошина И.П. Структуры и механизмы творческой деятельности. — М.: МГУ им.М.В. Ломоносова, 1983. - 168 с.
63. Капиани Н.В. Творчество как сущность активности психики и как основа ее развития: Канд.дис. Тбилиси, 1986. 156 с.
64. Капосльоз Г.В. Психологічні аспекти вирішування творчих задач. Актуальні проблеми психології: Том 6. Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога. (Збірник наукових праць) / За загальною редакцією С.Д.Максименка К. BONA MENTE”, Вип..3 (1 частина). С.101 105.
65. Карагулла Ш. Прорыв к творчеству. Киев: София, 1993. 183 с.
66. Кедров Б.М. Психологические механизмы научных открытий // Вопросы психологии. - 1969. - №3. С. 28 39.
67. Коваленко А.Б. Психологические особенности процесса понимания творческих задач // Вопросы психол. 1991. № 5. С. 42-47.
68. Коваленко А.Б. Психология розуміння. К.: Геропринт, 1999. 184 с.
69. Коваленко А.Б. Психологія розуміння творчих задач . Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук К., 2000. 548 с.
70. Коваленко А.Б. Психологія розуміння творчих задач. К.: Либідь, 1994. 116 с.
71. Коваленко А.Б. Умови оптимізації процесу розуміння // Рад. школа. 1990. № 6. С. 60-64.
72. Козак М.В., Корчевський О.П. Уроки математики. 3 Клас. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2002. 304 с.
73. Костюк В.Н. Объяснение, предсказание, понимание // Логико-гносеологические исследования категориальной структуры мышления. К.: Наукова думка, 1980. С. 246-261.
74. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психологічний розвиток особистості. К.: Радянська школа, 1989. 108 с.
75. Крутецкий В.А. Психология математических способностей школьников. — М.: Просвещение, 1968. - 432 с.
76. Кудрина Т.С. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук
77. Кужель А.В. Математические импровизации. К.: Вища школа, 1983. 96 с.
78. Кужель О.В. Контрприклади в математиці. Київ: Рад. школа, 1988. 95с.
79. Кулагин Г.А. Искушение наукой / Изобретатель. -1986. № 2. С.45 63.
80. Кульчицька О.І. Дивергентне мислення як умова розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку // Обдарована дитина. 1999. №1. С.2-6.
81. Кулюткин Ю.Н. Эвристические методы в структуре решений. — М.: Педагогика, 1970. - 232 с.
82. Кулюткин Ю.Н., Сухобская Г.С. Развитие творческого мышления школьников. - Ленинград, 1967. — 37 с.
83. Ле Тхи Кхань Кхо. Динамика умственного познания младших школьников в разных условиях обучения: Дисс. канд. псих. наук. — Москва, 1985. - 123 с.
84. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. — М., 1981. — 584с.
85. Лернер И.Я. Поисковые задачи в обучении как средство развития творческих способностей. — М.: Наука, 1969. — С. 413-418.
86. Лернер И.Я. Проблемное обучение. — М.: Знание, 1974. — 64 с.
87. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. — М.: Наука, 1984. - 444 с.
88. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника. — М., 1977. - 224 с.
89. Максименко С.Д. Методологічні проблеми загальної психології // Практична психологія і соціальна робота. 1999. №3. С. 2-5.
90. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. К., 1998. 217 с.
91. Максименко С.Д. Роль понимания в процессе решения творческих задач. К., 1977. 18 с.
92. Максимов Л.К. Развитие математического мышления в условиях учебной деятельности: Дисс. док. псих. наук. — М., 1993. — 223с.
93. Маноха І. Життя як вчинок і достеменна творчість (психол. вчення Володимира Роменця) // Психологія і суспільство. 2001. - №2. С. 12 17.
94. Маркова А.К. Актуальные проблемы педагогической психологии // Вопросы психологии. — 1980. — N 6. — С. 5 - 15.
95. Маркова А.К., Матис Т.А. Формирование мотивации учения. — М.: Просвещение, 1990. — 191 с.
96. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 10. 1983. 526 с.
97. Марнянський І.А. Аксіоми для чого вони?. Київ: Рад. школа, 1986. 112 с.
98. Матюшкин A.M. Концепция творческой одаренности // Вопросы психологии. - 1989. - N 6. - С. 29 - 33.
99. Матюшкин A.M. Основные направления исследования мышления и творчества // Психологический журнал. — 1984. - N 1. — т. 5. — С. 9 - 18.
100. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. М.: Педагогика, 1972. 168 с.
101. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. — М.: Педагогика, 1977. - 240 с.
102. Махмутов М.И., Матюшкин A.M. Проблемное обучение — понятие и содержание // Вестник высшей школы. — 1977. — N 2. — С. 25 - 29.
103. Машбиц Е.И. Психологические основы управления учебной деятельностью. К.: Вища школа, 1987. 224 с.
104. Машбиц Е.И. Психологический анализ учебной задачи // Советская педагогика. — 1973. — N 2. — С. 58 - 65.
105. Меграбян А.А. О природе индивидуального сознания. - Ереван, 1959. 167 с.
106. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьника. Избранные психологические труды. — М., 1989. — 224 с.
107. Менчинская Н.А., Моро М.И. Вопросы методики и психологии обучения арифметики в начальных классах. — М.: Просвещение, 1965. — 222 с.
108. Мойсеєнко Л.А. Стилі математичного мислення студентів, що виявлені в процесі розв’язування творчих математичних задач // Педагогічний процес: теорія і практика. К., 2004. Вип. 2. С. 138-152.
109. Мойсеєнко Л.А. Аналіз процесу апробації результатів творчого математичного мислення // Вісник Харківського університету. Серія Психологія”. Харків, 2002. №576. С. 130-134.
110. Мойсеєнко Л.А. Математичне мислення як предмет психологічних досліджень // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ: Плай, 2002 . Вип.7. Ч.1. С. 213-225.
111. Мойсеєнко Л.А. Психологія творчого математичного мислення. Івано-Франківськ: Факел, 2003. 481 с.
112. Моляко В.А. Психологическая система творческого тренинга КАРУС”. К.: Знание, 1996. 44 с.
113. Моляко В.А. Психологическая система тренинга конструктивного мышления // Вопр. психологии. 2000. №5. С. 136-141.
114. Моляко В.А. Психология решения школьниками творческих задач. К.: Рад. шк., 1983. 101 с.
115. Моляко В.А. Творческая одаренность и воспитание творческой активности. — К., 1991. — 20 с.
116. Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. К.: Знання, 1989. № 9. 44 с.
117. Моро М.И., Пышкало A.M. Методика обучения математике в 1-3 классах. — М.: Педагогика, 1978. — 33