Дорошенко Тетяна Миколаївна Формування готовності менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації

Краткое описание

Дорошенко Тетяна Миколаївна, старший викладач кафедри менеджменту, економіки та туризму, Льотна академія Національного авіаційного університету. Назва дисертації: „Формування готовності менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації”. Шифр та назва спеціальності 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Спецрада К23.144.02 Льотної академії Національного авіаційного університету

Льотна академія Національного авіаційного університету

Міністерство освіти і науки України

Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису

Дорошенко Тетяна Миколаївна

УДК 378.147.091.33-027.22]:656.7-057.212(043.5)

ДИСЕРТАЦІЯ

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ АВІАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Подана на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень.

Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають покликання на джерело.

__________________

Т. М. Дорошенко

Науковий керівник – Герасименко Людмила Сергіївна, канд. пед. наук, доцент

Кропивницький – 2020

СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………..…..…..18

ВСТУП……………………………………………………….……..….……..19

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ АВІАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ………………………………………………………..……...27

1.1. Формування готовності майбутніх фахівців до професійної самореалізації як предмет наукових досліджень ….…………………………….27

1.2. Особливості професійної діяльності майбутніх менеджерів авіаційної галузі та зміст фахової підготовки в сучасних умовах……………..……………44

1.3. Компоненти, критерії, показники та рівні сформованості готовності менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації……………………75

Висновки до першого розділу………………………………………….…….87

Список використаних джерел …………..…………………………………90

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ АВІАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ…………………………..….…….…106

2.1. Результати діагностики стану сформованості готовності менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації в процесі фахової підготовки……..…………………………………………………….……….……106

2.2. Педагогічні умови формування готовності менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації … в процесі фахової підготовки………..……115

2.3. Структурно-функціональна модель формування готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації в процесі фахової підготовки …………………………………………………………………….…150

Висновки до другого розділу…………………………………..…………162

Список використаних джерел ……………………..…………….……….166

17

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ АВІАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ………177

3.1. Етапи та методика організації експериментального дослідження ...177

3.2. Організація констатувального етапу експериментального дослідження………………………………………………………………………..185

3.3 Результати формувального експерименту………………….……….…201

Висновки до третього розділу……………………………………….…….238

Список використаних джерел………………………...…………………….241

ВИСНОВКИ………………………………………………………...……….242

ДОДАТКИ……………………………………………………..……………246

18

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ЗВО – заклади вищої освіти.
ЄКТС – Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система.

ЗУ – Закон України.

АГ – авіаційна галузь.

НАУ – Національний авіаційний університет.

ЛА НАУ – Льотна академія Національного авіаційного університету.

ОПП – освітньо-професійна програма.

ОК – освітні компоненти.

АП – авіаційне підприємство.

МНС – Міністерство надзвичайних ситуацій.

Диф. залік – диференційований залік.

ВК – вибірковий компонент.

ФК – фахові компетентності.

ПРН – програмні результати навчання.

ЛТХ – льотно-технічна харакеристика.

ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність.

ЗЕД П – зовнішньоекономічна діяльність підприємства.

АП – авіаційне підприємство.

ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю.

МААК – Міжнародна акціонерна авіаційна компанія.

ЗЕП – зовнішньоекономічна політика.

МЦА – міжнародна цивільна авіація.

19

ВСТУП

Актуальність дослідження. У новій соціально-економічній і соціально-політичній ситуації, яка сформувалася в Україні в процесі глобалізації та інтеграції, що охопили всі аспекти суспільного життя, майбутній менеджер авіаційної галузі повинен уміти швидко реагувати на зміни в галузі техніки, технологій, адміністрування й управління. У профільних закладах вищої освіти (ЗВО) потрібно створювати сприятливі умови для підготовки, які забезпечать розвиток творчого потенціалу майбутніх фахівців, здатних до самовизначення й самовдосконалення, неперервного професійного розвитку для подальшої ефективної самореалізації в авіаційній галузі.

Актуальність порушеної проблеми зростає на тлі впровадження загальноєвропейських вимог і рекомендацій до професійної діяльності менеджера авіаційної галузі, що зумовлює доцільність виокремлення готовності до професійної самореалізації як складника фахової підготовки. Необхідність таких перетворень в освітній галузі відображена в Законах України «Про вищу освіту» (2014 р.), «Про освіту» (2017 р.), постановах Кабінету Міністрів України, зокрема в постанові «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій» (2011 р.). Нормативно-правові документи авіаційної галузі регулюють вимоги до професійної діяльності авіаційних фахівців, акцентують увагу на важливості постійного вдосконалення їхньої підготовки, зокрема: «Повітряний кодекс України» (2011 р.), Документ Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) № 8973/9 «Керівництво з авіаційної безпеки» (2014 р.), наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації «Про затвердження Положення про систему управління безпекою польотів на авіаційному транспорті» (2005 р.) та багато інших.

Сучасні менеджери повинні ефективно організовувати професійну діяльність, знаходити особливі підходи до розв’язання різних нестандартних ситуацій, працювати з великим обсягом інформації, володіти високим рівнем психофізіологічної надійності, загальної та професійної культури тощо.

20

контексті роботи менеджера в авіаційній галузі ці процеси ускладнені з огляду на стрімкий розвиток технологій авіатранспортної системи, постійне оновлення нормативної та законодавчої бази, спрямування роботи на мінімізацію людського чинника, відповідальність за життя пасажирів і проблему безпеки польотів.

Особливого значення набуває формування готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації, що підвищує ефективність роботи фахівця, спроможного працювати в умовах міжнародної конкуренції, використовувати фундаментальні знання на практиці, що впливає на якість виконання функційних обов’язків фахівця. Високий рівень готовності до професійної самореалізації забезпечує успішну взаємодію менеджера авіаційної галузі з іншими внутрішніми й зовнішніми підрозділами підприємств та організацій, керівництвом і співробітниками. Водночас недоліки професійної самореалізації впливають на професійне й особистісне зростання менеджера авіаційної діяльності та безпосередньо на безпеку польотів.
Підготовку фахівців у контексті теорії розуміння сутності поняття

готовності досліджували І. Бех, М. Дяченко, В. Зінченко, В. Івкін, Л. Кандибович, Є. Клімов, Л. Кондрашова, О. Кокун, О. Лукаш, А. Маркова, К. Платонов, Е. Помиткін, Л. Потапкіна, Л. Прудка, Н. Худякова та інші.

Питання самореалізації фахівців докладно схарактеризоване в психологічній (Е. Галажинський, Л. Коростильов, Д. Леонтьєв, А. Маслоу, К. Роджерс, К. Юнг) і педагогічній (В. Андреєв, Т. Борисова, А. Громцева,

К. Дурай-Новакова, Г. Єльникова, В. Ковальчук, В. Сластьонін та інші) науках. Окремі аспекти формування готовності до професійної діяльності авіаційних фахівців з’ясовано в працях вітчизняних учених: готовність до професійного спілкування (Л. Барановська, О. Бродова, Л. Герасименко, О. Ковтун,

О. Москаленко, Г. Пухальська, І. Файнман та інші); психофізіологічна готовність (Г. Лещенко, Т. Плачинда); психологічна готовність до професійної діяльності (О. Задкова, О. Керницький, Т. Ковалькова, І. Окуленко та інші). Проблему формування готовності майбутніх менеджерів до професійної

21

діяльності студіювали: Л. Володарська-Зола, О. Капітанець, Л. Карамушка, А. Клімова, Л. Москальов, Л. Служинська, М. Чернишова. Водночас цілеспрямоване формування готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації не поставало предметом спеціального наукового дослідження.

Аналіз психолого-педагогічних джерел щодо готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі та практичного досвіду дав змогу виявити низку суперечностей між:

–постійним підвищенням вимог роботодавців до результативності професійної діяльності менеджерів авіаційної галузі й недостатнім рівнем їхньої готовності до професійної самореалізації;

–потребою в модернізації процесу професійної підготовки менеджерів авіаційної галузі та домінуванням у профільних ЗВО класичних освітніх форм, методів і засобів;

–необхідністю цілеспрямованого формування готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації та відсутністю теоретичного обґрунтування педагогічних умов забезпечення цього процесу.

Потреба в розв’язанні суперечностей, актуальність проблеми формування готовності менеджерів авіаційної галузі та її недостатнє розроблення зумовили вибір теми дисертації: «Формування готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри професійної педагогіки й соціально-гуманітарних наук Льотної академії Національного авіаційного університету «Шляхи вдосконалення професійної підготовки фахівців авіаційної галузі» (д/р № 0116U002028).

Тема роботи затверджена вченою радою Льотної академії Національного авіаційного університету (протокол № 1 від 18.03.2016 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації досліджень у галузі освіти, педагогіки і

22

психології Національної академії педагогічних наук України (протокол № 6 від 27.09.2016 р.).

Мета дослідження – розробити, обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації в процесі фахової підготовки.

Відповідно до об’єкта, предмета й поставленої мети сформульовано основні завдання:

1) проаналізувати проблему формування готовності менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації в психолого-педагогічній теорії та практиці, схарактеризувати понятійний апарат дослідження, з’ясувати сутність поняття «готовність майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації»;

визначити компоненти, критерії, показники й рівні сформованості готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації;

виокремити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови формування готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації в процесі фахової підготовки;

теоретично обґрунтувати і розробити структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації в процесі фахової підготовки.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх менеджерів авіаційної галузі.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації в процесі фахової підготовки.

Для виконання поставлених завдань і досягнення мети використано комплекс взаємопов’язаних методів, зокрема:

– теоретичні – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація законодавчих і нормативно-правових документів, психолого-педагогічних та

23

навчально-методичних джерел для вивчення проблеми формування готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації, змісту професійної підготовки майбутніх менеджерів авіаційної галузі та обґрунтування поняттєво-категорійного апарату роботи; моделювання – для створення структурно-функціональної моделі формування зазначеної готовності;

– емпіричні – анкетування, бесіди, опитування, тестування для оцінювання знань, умінь і навичок професійної підготовки студентів та стану готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації; узагальнення педагогічного досвіду викладачів, діагностування

– для визначення рівнів готовності студентів до професійної самореалізації;

педагогічний експеримент – для перевірки ефективності реалізації виокремлених педагогічних умов формування професійної готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі;

– методи якісного, кількісного та статистичного аналізу для підтвердження коректності організації педагогічного експерименту і доведення достовірності його результатів (χ2 – критерій Пірсона й Z – критерій).
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

–уперше виокремлено педагогічні умови формування готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації (розвиток внутрішньої мотивації майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації через розкриття особистісного потенціалу; міждисциплінарна інтеграція в професійній підготовці під час вивчення дисциплін економічного й авіаційного спрямування; забезпечення практичної спрямованості навчання через використання інноваційних методів квазіпрофесійної діяльності; розвиток професійно важливих якостей і вмінь через організацію рефлексивно-творчої діяльності); теоретично обґрунтовано й апробовано структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації в процесі фахової підготовки; визначено змістові компоненти готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної

24

самореалізації, а також критерії, показники й рівні сформованості готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації;

–уточнено зміст ключових понять («готовність», «готовність до професійної діяльності», «професійна самореалізація»); уведено до наукового обігу поняття «готовність майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації», що витлумачене як інтегроване особистісне утворення, яке охоплює спрямованість на професійну діяльність, наявність фахових знань, умінь і якостей, необхідних для якісного виконання професійних завдань у стандартних й особливих умовах управлінської діяльності на авіаційних підприємствах та в організаціях;

–удосконалено діагностичний інструментарій для визначення рівня сформованості готовності менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації;

–подальшого розвитку набули зміст, форми організації та методи підготовки майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації в профільних закладах вищої освіти.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробленні й упровадженні педагогічних умов формування готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації в процес фахової підготовки студентів авіаційних ЗВО, у створенні та практичному використанні в ході фахової підготовки навчально-методичного забезпечення, а саме: навчальних програм фахових дисциплін із підготовки менеджерів авіаційної галузі («Вступ до фаху», «Статистика», «Економетрія», «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства», «Бізнес-планування авіаційного підприємства», «Економіка й аналіз зовнішньоекономічної діяльності авіаційного підприємств»), комплексів навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін «Менеджмент

зовнішньоекономічної діяльності підприємства», «Економетрія», «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства». Розроблено й упроваджено в освітній процес тренінг-курс «Формування професійних якостей та вмінь майбутніх менеджерів авіаційної галузі». Результати дослідження можуть бути

25

використані науково-педагогічними працівниками ЗВО під час розроблення змісту навчальних програм професійно орієнтованих дисциплін, створення лекційних курсів і підготовки до практичних занять, написання навчально-методичних праць та планування самостійної роботи майбутніх менеджерів авіаційної галузі. Навчально-методичні матеріали доцільні для використання менеджерами авіаційної галузі в процесі післядипломного вдосконалення.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Льотної академії Національного авіаційного університету (довідка № 0108/691 від 17.03.2020 р.), Центральноукраїнського національного технічного університету (довідка № 33-15/669 від 28.05.2020 р.), Міжнародної акціонерної авіаційної компанії «Урга» (довідка № 193 від 28.01.2020).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати роботи апробовано на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних – «Профессиональная подготовка авиационных специалистов в свете современных требований» (Кіровоград, 2006 р.); «Проблеми та перспективи розвитку авіації та космонавтики» (Київ, 2013 р.); «Smart-освіта: ресурси та перспективи» (Київ, 2018 р.); «Ключові питання наукових досліджень у сфері педагогіки та психології у ХХІ ст.» (Львів, 2019 р.); «MicroCAD – 2019» (Харків, 2019 р.); «Професійне становлення особистості:

проблеми і перспективи» (Хмельницький, 2019 р.); «Управління високошвидкісними рухомими об’єктами та професійна підготовка операторів складних систем» (Кропивницький, 2019 р.); «Актуальні проблеми вищої професійної освіти» (Київ, 2020 р.); усеукраїнської – «Професійна успішність педагогічного працівника як основа менеджменту якості освітнього процесу» (Черкаси, 2019 р.).

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 24 наукових працях (2 – у співавторстві), із них 8 статей у наукових фахових виданнях України в галузі педагогіки та 1 стаття у закордонному періодичному науковому виданні, 7 публікацій апробаційного характеру, 8 публікацій

26

додатково відображають отримані наукові результати, серед яких 3 видання навчально-методичного характеру.

Особистий внесок здобувача. Усі представлені в дисертації наукові результати одержані автором самостійно. У роботі [22], опублікованій у співавторстві, здобувачем розроблений комплекс вправ, матеріалів, завдань для самостійної підготовки майбутніх менеджерів авіаційної галузі; у праці [24] – підготовлено розділи 1, 2, 5, 7, 8, 11, 12 ].

Структура та обсяг дисертації. Дослідження, загальний обсяг якого становить 382 сторінки, складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 22 додатків на 138 сторінках і списку використаних джерел (252 найменування, із яких 16 – іноземною мовою). Основний зміст дисертації викладено на 186 сторінках тексту, де подано 30 рисунків і 47 таблиць.

Список литературы

Висновки до третього розділу

У третьому розділі описано етапи та методику організації експериментального дослідження; експериментально перевірено дієвість педагогічних умов готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до

професійної самореалізації; узагальнено результати дослідницько-експериментальної роботи.

Процес підготовки майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації проходив у чотири етапи педагогічного експерименту: діагностичний, організаційний, формувальний та оцінно-результативний. Запропоновано авторські методи формування готовності до професійної самореалізації, що впроваджено в процесі запланованих аудиторних та позааудиторних занять для майбутніх менеджерів авіаційної галузі. Ці методи довели свою ефективність і сприяли позитивним змінам у процесі підготовки студентів.

На етапі констатувального експерименту підтверджено недостатній рівень готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації, що потребує створення педагогічних умов ефективної підготовки. Зокрема, високий рівень виявлено в 14,8 % респондентів, а саме:

50,0 % – з ЕГ та 50,0 % – із КГ. На середньому рівні зафіксовано 57,4 % осіб: 51,6 % – з ЕГ, 48,4 % – із КГ. Низький рівень продемонстрували 27,8 % досліджуваних: по 50,0 % в обох випадках.

За допомогою χ2 – критерію Пірсона з’ясовано, що на констатувальному етапі експерименту досліджувані групи виявились якісно однорідними

239

відповідно до всіх критеріїв: мотиваційно-орієнтаційного, інформаційно-змістовий, операційно-діяльнісного та оцінно-рефлексивного. Кількісні показники цих груп, які перевірено за допомогою Z-критерію, не відрізнялися значуще.

Отже, перед початком формувального експерименту дотримано принципу однаковості якісних і кількісних показників контрольної та експериментальної груп, що запобігає отриманню спотворених результатів, забезпечує об’єктивність зроблених висновків.

Використання розробленої структурно-функціональної моделі та педагогічних умов підготовки майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації засвідчило інтенсивність поглиблення знань в ЕГ, ніж у КГ. Після формувального етапу експерименту в контрольній групі зменшилася на 3,3 % чисельність учасників експерименту з низьким рівнем готовності до професійної самореалізації. Водночас збільшилася кількість респондентів цієї групи із середнім і високим рівнями готовності на 0,9 % та 2,4 % відповідно. Досягнуті контрольною групою позитивні зміни виявилися не значущими.

Показники системності, обґрунтованості та глибини знань у студентів, які навчалися з використанням розроблених методів, вищі, ніж у студентів, що навчалися за традиційною програмою. Це демонструють отримані під час дослідження результати: після формувального етапу експерименту в експериментальній групі зменшилася на 18,3 % чисельність учасників із низьким рівнем готовності до професійної самореалізації. Водночас збільшилася кількість досліджуваних із середнім і високим рівнями готовності на 2,6 % та 15,7 % відповідно. Група суттєво зросла якісно, а її кількісні показники після експерименту значуще перевищують показники до експерименту.

Результати впровадження запропонованих педагогічних умов формування готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної самореалізації в процесі формувального етапу експерименту підтвердили

240

гіпотезу дисертаційної роботи щодо ефективності їхнього впливу. Статистично значуща розбіжність показників готовності до професійної комунікативної взаємодії майбутніх менеджерів авіаційної галузі з ЕГ на контрольному етапі експерименту засвідчила доцільність подальшого впровадження розроблених заходів у процес навчання студентів. За допомогою χ2 – критерію Пірсона та Z – критерію доведено, що в ЕГ результати формувального етапу експерименту є вищими, ніж у КГ, за рівня значущості 0,05 згідно з усіма критеріями готовності майбутніх менеджерів авіаційної галузі до професійної

самореалізації: мотиваційно-орієнтаційного, інформаційно-змістового, операційно-діяльнісного, оцінно-рефлексивного.

Основні результати розділу відображено в науковій праці автора: