ДОСУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН (ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ШЕВЧИШЕН АРТЕМ ВІКТОРОВИЧ

УДК 343.132

ДОСУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ТА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН (ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ)

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Татаров Олег Юрійович,
кандидат юридичних наук, доцент

Київ – 2011
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………….4
ВСТУП…………………………………………………………………………..….5
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПОРІВНЯЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІНСТИТУТУ ДОСУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ……..…13
1.1. Методологічні засади порівняльних досліджень в кримінальному процесі……………………………………………………………………………..13
1.2. Джерела кримінально-процесуального законодавства України та зарубіжних країн…………………………………………………………………..32
1.3. Загальні положення досудового провадження…………………..……….48
Висновки до розділу 1………………………………………………………..….77

РОЗДІЛ 2. ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОСУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ КРАЇН ПОСТРАДЯНСЬКОГО ПРОСТОРУ…….81
2.1. Загальні положення прийняття, реєстрації і перевірки інформації про злочин та прийняття процесуальних рішень…………………………………....81
2.2. Суб’єктний склад та особливості досудового розслідування……………101
2.3. Відомчий контроль за досудовим провадженням……………………..….133
Висновки до розділу 2……………………………………………………….....154

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОСУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЗА КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ КРАЇН АНГЛОСАКСОНСЬКОЇ ТА РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ПРАВОВИХ СИСТЕМ………………………………..…..157
3.1. Суб’єкти розслідування за кримінально-процесуальним законодавством країн англосаксонської та романо-германської правових систем……………157

3.2. Особливості досудового розслідування в країнах англосаксонської та романо-германської правових систем……………………………...…………..178
Висновки до розділу 3……………………………………………….…..……..194

ВИСНОВКИ………………………………………………………….….………197
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...……..200
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..…...221

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АПУ Адміністрація Президента України
ВВБ Відділ внутрішньої безпеки
ВСУ Верховний суд України
ГСУ Головне слідче управління
ГУІЗ Головне управління інформаційного забезпечення
ГУМВС, УМВС Головне управління Міністерства внутрішніх справ, управління Міністерства внутрішніх справ
ДАІ Державна автомобільна інспекція
ДІМ Дільничний інспектор міліції
ДТП Дорожньо-транпортна пригода
ЄС Європейський Союз
ЗУ Закон України
КК Кримінальний кдекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
КПРС Комуністична партія Радянського Союзу
ЛВ Лінійний відділ (відділення)
МВ Міський відділ
МВС Міністерство внутрішніх справ
МОЗ Міністерство охорони здоров’я
НАВС Національна академія внутрішніх справ
НБР Національне Бюро Розслідувань
ОВС Органи внутрішніх справ
ООН Організація Об’єднаних Націй
ОРД Оперативно-розшукова діяльність
РВ Районний відділ
РУ Республіка Узбекистан
РФ Російська Федерація
СБУ Служба безпеки України
СНД Союз Незалежних Держав
США Сполучені Штати Америки
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
УРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка
ФБР Федеральне Бюро Розслідувань
ФРН Федеративна Республіка Німеччина

ВСТУП

Актуальність теми. Подальша інтеграція України до світової спільноти з перспективою набуття членства в Європейському Союзі значною мірою залежить від ефективності гармонізації вітчизняного законодавства, реального утвердження принципу верховенства права. Передумовами успішної реалізації зазначеного є удосконалення системи кримінального судочинства, оновлення правових та організа¬ційних засад функціонування відповідних правоохоронних структур. Ураховуючи сталу тенденцію в країні до збільшення кількості зареєстрованих заяв і повідомлень про злочини (у 2000 р. – 1833,5 тис.; у 2004 – 2629,6; у 2008 – 2874,3; у 2010 – 3112,4) та передбачений законодавством перерозподіл підслідності злочинів, що призвів до суттєвого зростання рівня навантаження на слідчих органів внутрішніх справ (вони здійснюють провадження майже у 95 % кримінальних справ), питання належного законодавчого забезпечення досудового слідства набуває особливого значення.
Прийняття 1996 р. Конституції України, у якій передбачалися зміни порядку здійснення кримінального судочинства в напрямку усунення обвинувального ухилу в діяльності суду, посилення судового контролю за обмеженням конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні, оскарження до суду рішень органу дізнання, слідчого та прокурора тощо, під час так званої “малої судової реформи”, зумовило внесення ряду змін і доповнень до кримінально-процесуального законодавства. Проте, відповідні законодавчі нововведення істотно не змінили порядок досудового провадження, яке й досі ще залишається забюрократизованим, громіздким, досить часто незрозумілим для суспільства у зв’язку з недосконалістю механізмів реалізації учасниками процесу своїх прав і законних інтересів. Водночас розроблено понад десять редакцій проекту нового КПК України, але при підготовці процесуальних “новел” більшість розробників, попри застереження науковців, безсистемно запозичували законодавчі конструкції інших країн (в інших країнах пострадянського простору вже діють нові КПК) без необхідного аналізу можливих наслідків їх імплементації у вітчизняне правове поле.
Зважаючи на застарілість деяких положень досудового провадження, що себе не виправдали, при оновленні законодавства слід виважено поєднувати стандарти, прийняті у правових системах країн європейського співтовариства, із надбаннями чинного КПК України, оскільки більшість його норм та інститутів, у тому числі з напрацьованими змінами й доповненнями, перевірено практикою та визнано ефективними.
Проведенню порівняльних досліджень у галузі кримінально-процесуального права присвятили свої праці С.В. Боботов, А.Ф. Волобуєв, Л.В. Головко, В.Я. Горбачевський, Ю.М. Грошевий, К.Ф. Гуценко, О.А. Жидков, К.Б. Калиновський, Н.С. Карпов, В.С. Кузьмічов, А.В. Молдован, В.В. Молдован, Д.Д. Мінор, Д.Й. Никифорчук, В.Т. Нор, Д.П. Письменний, М.А. Погорецький, Л.К. Радзієвська, І.В. Решетнікова, С.В. Слінько, Б.А. Філімонов, І.Я. Фойницький, Л.Д. Удалова, М.О. Чельцов-Бебутов, С.С. Чернявський, В.П. Шибіко, М.Є. Шумило та інші вітчизняні та зарубіжні вчені.
У роботах Н.С. Алексєєва, М.Ч. Когамова, В.Г. Лукашевича, Б.М. Нургалієва, І.Л. Петрухіна, В.А. Савченка, А.Б. Чичканова та інших учених наголошено на важливості застосування компаративістського підходу для удосконалення засад діяльності органів дізнання та досудового слідства.
У зв’язку з цим, актуальним є комплексне порівняльне дослідження інституту досудового провадження з метою використання його результатів на законодавчому рівні та у правозастосовній практиці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на міжнародно-правових зобов’язаннях України щодо вступу до Ради Європи (Висновок Парламентської Асамблеї Ради Європи № 190 (1995) “Щодо заявки України на вступ до Ради Європи”, резолюціях Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1244 (2001), № 1513 (2001), № 1346 (2003), № 10676 (2005), № 1755 (2010), положеннях Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, затвердженої Указом Президента України від 10 травня 2006 р. № 361/2006, Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. № 311/2008, відповідає Пріоритетним напрямам наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затвердженим наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, планам науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ. Тема дисертації затверджена Вченою радою Національної академії внутрішніх справ 25 січня 2011 р., протокол № 1.
Метою роботи є комплексний порівняльний аналіз інституту досудового провадження в Україні та зарубіжних країнах з формулюванням на цій основі пропозицій щодо удосконалення вітчизняного кримінально-процесуального законодавства та правозастосовної практики.
Для досягнення цієї мети поставлено такі задачі:
– розкрити теоретико-методологічні засади порівняльних досліджень інституту досудового провадження у науці кримінального процесу;
– визначити джерела кримінально-процесуального законодавства України та інших країн;
– охарактеризувати основні положення досудового провадження за кримінально-процесуальним законодавством держав пострадянського простору, а також у країнах романо-германської та англосаксонської правових систем;
– встановити повноваження органів досудового розслідування та особливості правозастосування при здійсненні кримінально-процесуального доказування на стадіях порушення кримінальної справи та досудового розслідування;
– розробити пропозиції щодо використання зарубіжного досвіду організації та здійснення досудового провадження для вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України.
Об’єкт дослідження – кримінально-процесуальні відносини, що складаються у сфері діяльності органів досудового розслідування в Україні та в інших країнах.
Предмет дослідження – досудове провадження за кримінально-процесуальним законодавством України та зарубіжних країн (порівняльний аналіз).
Предмет дослідження – досудове провадження за кримінально-процесуальним законодавством України та зарубіжних країн (порівняльний аналіз).
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження, використано загальнонаукові методи, зокрема діалектичний – для виявлення взаємозв’язків об’єкта та предмета дослідження, змісту та структури досудового провадження; порівняльно-правовий – для більш поглибленого вивчення кримінально-процесуального законодавства України, виявлення та порівняння загальних й особливих рис інституту досудового провадження у країнах пострадянського простору, романо-германської та англосаксонської правових систем (використано в усіх розділах дисертації); історико-правовий – для розкриття генезису ключових етапів формування інституту досудового провадження в Україні та в інших країнах (підрозділи 1.1, 1.2, 3.2); догматичний – для тлумачення юридичних конструкцій, встановлення позитивних і негативних рис досудового провадження, оцінки відповідних наукових доктрин (в усіх розділах дисертації); системного аналізу – для з’ясування внутрішньої побудови досудового провадження за законодавством України та інших країн, взаємозумовленості елементів системи кримінального судочинства (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3, 3.1); моделювання – для формулювання висновків до розділів та загальних висновків, а також пропозицій до кримінально-процесуального законодавства (підрозділи 1.3, 2.2, 3.2, 3.3); соціологічні – використано в усіх розділах дисертації при вивченні судової та слідчої практики, проведенні анкетування слідчих; статистичний метод дав змогу узагальнити й підсилити аргументацією отримані результати.
Емпіричну базу дослідження становлять результати вивчення матеріалів 278 кримінальних справ, що перебували у провадженні слідчих органів внутрішніх справ України протягом 2009–2011 рр.; зведені дані анкетування 4675 слідчих органів внутрішніх справ з усіх регіонів держави; аналітичні матеріали Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України, а також результати безпосереднього ознайомлення з діяльністю органів досудового розслідування у ФРН, Російській Федерації та Республіці Білорусь. Об’єктивність і достовірність порівняльного дослідження забезпечено використанням автором власного досвіду роботи у слідчих підрозділах.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших в Україні комплексних досліджень, у якому на основі положень теорії кримінального процесу, узагальнення слідчої та судової практики, ґрунтуючись на порівняльному аналізі зарубіжного досвіду, запропоновано напрями удосконалення вітчизняного кримінально-процесуального законодавства щодо визначення порядку досудового провадження. У дослідженні сформульовано низку нових положень і висновків, що в сукупності розв’язують конкретне наукове завдання та мають значення для теорії кримінального процесу, зокрема:
вперше:
– обґрунтовано методологічні засади проведення порівняльних досліджень інституту досудового провадження в Україні та інших країнах, зокрема виявлено й закріплено принципову порівнянність положень кримінально-процесуального законодавства України, країн романо-германської та англосаксонської правових систем;
– підтверджено доцільність упровадження у вітчизняне кримінально-процесуальне законодавство визнаних у багатьох європейських країнах інститутів досудового провадження, зокрема в частині “розумних строків” слідства, відповідальності учасників процесу за невиконання законних вимог слідчого, пред’явлення для впізнання особи за голосом та ходою, угоди про визнання вини, окремих положень регламентації порядку застосування запобіжних заходів у вигляді затримання та домашнього арешту;
– з урахуванням результатів порівняльно-правового аналізу, запропоновано визнати у кримінально-процесуальному законодавстві України статус громадського помічника слідчого (розроблено проект відповідного положення), помічника начальника слідчого підрозділу, журі присяжних і так званого “друга суду” як окремих учасників кримінального процесу;
– з огляду на практику низки європейських країн та США, доведено доцільність запровадження у кримінально-процесуальне законодавство України положень, що визначають “правила виключення”, тобто обставин, за яких докази, отримані з недодержанням встановлених процедур, можуть визнаватися судом допустимими;
удосконалено:
– наукові підходи до визначення організаційних і правових засад приймання, реєстрації і перевірки заяв та повідомлень про злочини, прийняття у зв’язку з цим процесуальних рішень, а також вирішення спорів про підслідність;
– положення, що стосуються покращання правової регламентації процесуального статусу і повноважень начальника слідчого підрозділу;
– порядок об’єднання та виділення кримінальних справ;
– наукове визначення переліку процесуальних засобів збирання доказів;
дістало подальший розвиток:
– положення, що стосуються раціоналізації кримінально-процесуальної діяльності органів досудового розслідування, підпорядкування слідчих підрозділів, а також законодавчого врегулювання правового статусу слідчого;
– напрями удосконалення відомчого контролю за досудовим провадженням у кримінальному процесі України;
– критерії співвідношення дізнання та досудового слідства і на цій основі теоретичні положення щодо диференціації форм досудового провадження.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції використовуються:
– у законотворчій діяльності – при внесенні змін і доповнень до чинного кримінально-процесуального законодавства, при розробленні проекту КПК України (довідка Інституту законодавства Верховної Ради України від 12 вересня 2011 р. № 22/48–1–4);
– у практичній діяльності органів досудового розслідування – при підготовці методичних рекомендацій, а також при опрацюванні відомчих нормативно-правових актів МВС України з питань діяльності органів розслідування (акт впровадження Головного слідчого управління МВС України від 9 серпня 2011 р. № 13/12–1351);
– у навчальному процесі – при написанні окремих глав підручників і навчальних посібників з курсу дисципліни “Кримінальний процес”, підготовці лекцій і методичних рекомендацій, при проведенні занять за відповідними темами, у тому числі в рамках підвищення кваліфікації працівників органів дізнання, слідчих і прокурорів (акти впровадження Національної академії внутрішніх справ від 20 вересня 2011 р.; Львівського державного університету внутрішніх справ від 9 вересня 2011 р.).
Особистий внесок здобувача в опублікованих працях, у тому числі у співавторстві, є його власні теоретичні розроблення, що становлять наукову новизну одержаних результатів дослідження. У публікаціях, що підготовлені у співавторстві, участь дисертанта становить понад 50 %. Ідеї та висновки, які належать співавторам, у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації були обговорені на 13 міжрегіональних, всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях: “Протидія злочинності неповнолітніх: досвід та сучасні проблеми” (м. Кіровоград, 13 грудня 2007 р.); “Актуальні проблеми діяльності ОВС” (м. Кіровоград, 29 квітня 2008 р.); “Теоретичні та практичні проблеми вдосконалення досудового слідства” (м. Кіровоград, 26 грудня 2008 р.); “Навчаємось, щоб бути професіоналами” (м. Київ, 20 грудня 2009 р.); “Актуальні проблеми оперативно-службової діяльності” (м. Київ, 3 березня 2010 р.); “Конституція – основа державного і суспільного устрою України” (м. Київ, 30 березня 2010 р.); “Проблеми діяльності слідчих органів внутрішніх справ України” (м. Київ, 2 квітня 2010 р.); “Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності” (м. Кіровоград, 19 травня 2010 р.); “Проблеми діяльності слідчих органів внутрішніх справ України” (м. Київ, 8 жовтня 2010 р.); “Дізнання та досудове слідство в органах внутрішніх справ: сучасний стан та шляхи удосконалення” (м. Харків, 22 жовтня 2010 р.); “Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах” (м. Запоріжжя, 5 листопада 2010 р.); “Протидія злочинності неповнолітніх: досвід та сучасні проблеми” (м. Кіровоград, 14–15 квітня 2011 р.); “Процесуальне та організаційне забезпечення діяльності органів досудового слідства та дізнання” (м. Сімферополь, 27 травня 2011 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 19 наукових праць, серед яких шість статей – у фахових виданнях України, а також 13 статей (тез доповідей) – у збірниках тез науково-практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У висновках дисертації на основі проведеного порівняльного аналізу кримінально-процесуального законодавства України та інших країн, а також практики його застосування сформульовано наукові положення, пропозиції та рекомендації, що мають значення для науки та практики, зокрема:
1. Інститут досудового провадження за законодавством країн пострадянського простору, романо-германської та англосаксонської правових сімей може бути порівняний на основі компаративістського підходу. Проведення порівняльних досліджень зумовлено актуальною необхідністю реформування кримінально-процесуального законодавства в Україні з урахуванням міжнародно-правових стандартів і передового досвіду інших країн. Використану дисертантом модель порівняння українського та зарубіжного кримінально-процесуального законодавства може бути прийнято за основу при проведенні подальших наукових досліджень, спрямованих на удосконалення інституту досудового провадження.
2. Обґрунтовано необхідність визнання прецеденту джерелом вітчизняного кримінально-процесуального права, що дасть змогу усунути такі проблеми правозастосування, як дуалізм (колізії) правових норм, суперечності між нормами права і нормами моралі, прогалини у праві та законі. Теоретичне переосмислення категорії “система джерел права” та поглиблене дослідження системних зв’язків між окремими джерелами права зумовлено тим, що Україною ратифіковано низку міжнародно-правових актів, якими на її території уведено в дію прецеденти та окремі рішення Європейського Суду з прав людини.
3. Досудове провадження як складова кримінального процесу розпочинається з моменту прийняття компетентними органами заяв і повідомлень про злочини та включає здійснювану у встановленому процесуальним законом порядку діяльність слідчого, органу дізнання, прокурора стосовно розслідування злочинів, а також правовідносини, що виникають під час цієї діяльності як між суб’єктами розслідування, так і з іншими учасниками кримінального судочинства. Загальні положення досудового провадження у країнах пострадянського простору не мають принципових розбіжностей, хоча в деяких випадках ідеться про різний ступінь їх деталізації у нормах законодавства.
4. Кримінально-процесуальна діяльність до порушення кримінальної справи за законодавством України порівняно з іншими країнами є значною обмеженою за термінами і засобами, що потребує врахування та удосконалення. Є недоцільною повна ліквідація цієї стадії кримінального процесу, що може негативно позначитись на додержанні прав і свобод громадян при вирішенні заяв та повідомлень про злочини. Більш адекватним у нинішній ситуації кроком є розширення процесуальної регламентації діяльності органів досудового розслідування до порушення кримінальної справи.
5. Запропоновано модель реорганізації органів досудового розслідування (з перспективою створення Слідчого комітету при МВС України) в разі її упровадження забезпечить процесуальну незалежність слідчого апарату від впливу керівників територіальних органів, реальну економію матеріальних і фінансових ресурсів, створить передумови для рівномірного навантаження на слідчих, а також їх спеціалізації, упровадження єдиних стандартів роботи, ефективного відбору та розстановки кадрів з можливим маневруванням їх чисельністю при ускладненні ситуації в регіонах.
6. Для встановлення у вітчизняному кримінально-процесуальному законодавстві моменту, з якого має починатися обчислення строків досудового слідства при об’єднанні кримінальних справ, ст. 26 КПК України запропоновано доповнити окремою частиною такого змісту: “Термін провадження у кримінальній справі, у якій об’єднано кілька справ, обчислюється з дня порушення першої справи. Водночас до загального терміну провадження у цій справі включається весь календарний час, фактично витрачений на його здійснення. Порядок обчислення загального терміну розслідування не поширюється на випадки об’єднання декількох справ, у яких не встановлено особу, яка вчинила злочин”.
7. Запропоновано інші зміни до кримінально-процесуального законодавства України, зокрема щодо порушення кримінальної справи за фактом безвісного зникнення особи (ст. 94, ч. 1, ст. 98 КПК України); урахування висновку психолога або лікаря про сексуальне насильство над дитиною як приводу до порушення кримінальної справи (ст. 94 КПК України); удосконалення порядку та підстав затримання особи за підозрою у вчиненні злочину (ст. 106, 115 КПК України); розширення повноважень начальника слідчого відділу стосовно відомчого контролю (ч. 2 ст. 114–1 КПК України); перегляду інституту понятих (ст. 127 КПК України); надання можливості застосовувати до підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (ст. 149 КПК України); процедури пред’явлення особи для впізнання за голосом і ходою (ст. 174 КПК України); упередження випадків безпідставного зупинення досудового слідства (ст. 206 КПК України).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Адашкевич Ю. Н. Организованная преступность / Ю. Н. Адашкевич: “Круглый стол” Криминологической ассоциации. — М., 1993. — С. 212–215.
2. Андрусів Г. В. Кримінальне право України. Загал. частина: Підруч. [для студентів юрид. вузів і фак.] / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, В.В. Бенківський та ін. — К. : Юрінком Інтер, 1997. — 512 с.
3. Анурин В. Ф. Социология : учеб. [для вузов] / В. Ф. Анурин, А. И. Кравченко. — СПб. : Питер, 2010. — 432 с.
4. Апарова Т. В. Суды и судебный процесс Великобритании / Т. В. Апарова. — М., 1996. — С.102.
5. Багаутдинов Ф. Н. Возбуждение угололного дела / Ф. Н. Багаутдинов // Законность. — 2002. — № 6. —С. 48.
6. Баулін О. В. Процесуальна самостійність і незалежність слідчого та їх правові гарантії : автореф. дис. на здобуття наук. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність” / О. В. Баулін. — К., 2000. — 23 с.
7. Брестовская Т. Н. Организация и деятельность уголовного сыска в дореволюционной России / Т. Н. Брестовская. — М., 1984. — С. 6–11.
8. Братусь С. Н. Судебная практика в советской правовой системе / С. Н. Братусь. — М., 1975. — С. 143.
9. Бехруз Х. Н. Вступ до порівняльного правознавства : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Бехруз Х. Н. — Одеса: Юридична література, 2002. — 328 с.
10. Боботов С. В. Введение в правовую систему США / С. В. Боботов, И. Ю. Жигачев. — М. : НОРМА, 1997. — 333 с.
11. Боботов С. В. Буржуазна юстиція: стан та перспективи розвитку / С. В. Боботов. — М., 1989. — С. 48.
12. Бойков А. Д. Курс советского уголовного процесса / А. Д. Бойков, И. И. Карпец. — М., 1989 — С. 47.
13. Бондаренко-Зелінська Н., Зелінський А. Правова система України та судовий прецедент: можливість співіснування // Правовий тиждень. — К., 2008. — № 22 (95). — С.1–8.
14. Васильев О. Л. Модель построения предварительного расследования по УПК 1922 года как возможный ориентир реформы современного предварительногоследствия / О. Л. Васильєв // Следователь. — М., 1999. — № 1. — С. 28–34.
15. Виступ голови Верховного Суду В. Онопенка на загальному засіданні президії ВСУ, президії Ради суддів і колегії Державної судової адміністрації 18 квітня 2008 року // Правовий тиждень. — 2008. — № 17–18. — С.12.
16. Власихин В. А.. Федеральная система правоохранительных органов. Подборка сравнительно-правовых материалов по вопросам борьбы с экономическими преступлениями / В. А. Власихин. — Вологда, 2002 — С. 123.
17. Воропаев Г. С. Прокурорский надзор и ведомственный контроль за оперативно-розыскной деятельностью / Г. С. Воропаев. — М. : ЛигаРазум, 1999. — 244 с.
18. Глазєнкова А. К. Постраждалий у кримінальному процесі / А. К. Глазєнкова // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Проблеми вдосконалення законодавства та практика його застосування з урахуванням прогнозу злочинності. — ч. 3. — Луганськ, Луганський інститут внутрішніх справ. — 2007. — С. 192–196.
19. Головецький М. О. Тактика узнавання і впізнання під час досудового слідства : автореф. дис. на здобуття наук. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність” / М. О. Головецький. — К., 2002. — 25 с.
20. Головко Л. В. Предисловие к УПК Франции / Л. В. Головко. — М., 1996. — С. 7.
21. Горшенев В. М. Контроль какправовая форма деятельности / В. М. Горшенев, И. Б. Шахов — М. : Юрид. лит., 1987. — 176 с.
22. Громов М. О. Пути совершенствования судебно-медицинской экспертизы / М. О. Громов // Социалистическая законность. — 1982, — № 11. — С. 26.
23. Грошевий Ю., Дідоренко Е., Розовський Б. Кримінально-процесуальні аспекти оперативно-розшукової діяльності / Ю. Грошевий., Е. Дідоренко // Право України. — 2003. — № 1. — С. 73–78.
24. Гуткин И. М. Советский уголовно-процессуальный закон / И. М.Гуткин. — М., 1972. — С.27.
25. Гуценко К. Ф. Уголовный процесс западнях государств / Гуценко К. Ф., Головко Л. В., Филимонов Б. А. — М. : Зерцало, 2001. — 393 с.
26. Гуценко К. Ф. Уголовный процесс западних государств : [изд. 2-е, доп. и испр.] / К. Ф. Гуценко, Л. В. Гловко — М. : Зерцало, 2002. — С. 203–210. С. 203.
27. Гуценко К. Ф. Уголовныйпроцессзападныхгосударств / К. Ф. Гуценко, Л. В. Головко, Б. А. Филимонов. — М. : Зерцало – М, 2002. — 457 с.
28. Гуценко К. Ф. Уголовный процесс основних капиталистических государств (Англия, США) / Гуценко К. Ф. — М., 1969. — Вып. 1. — С. 34–37.
29. Данченко Т. В. Застава в системі запобіжних заходів у кримінальному процесі України : автореф. дис. на наук. ступеня кандюрид. наук : спец. 12.00.09 “кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність” / Т. В. Данченко. — К., 2007. — 19 с.
30. Дроздов О. М. Судові прецеденти – джерела кримінально-процесуального права України: міжнародної науково-практичної конференції / О. М. Дроздов // Актуальні Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: матеріали II-ї міжнародної науково-практичної конференції (Одеса 8 жовтня 2010 року) / Одеса, 2010. — С. 124.
31. Дубинський А. Я. Исполнение процессуальных решений следователя. Правовые и организацыонные проблемы / А. Я. Дубинський. — К.: Наук. думка, 1984. — 184 с.
32. Жогин Н. В. Предварительное следствие в советском уголовном процессе / Н. В. Жорин, Ф. Н. Фаткуллин. — М., 1965 — С. 78.
33. Заїка С. О. Поняття та значення строків у кримінальному процесі / С. О. Заїка // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — № 7. — С. 125–129.
34. Заїка С. О. Строки у кримінальному процесі України в контексті Європейських стандартів : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза, оперативно-розыскная деятельность” / С. О. Заїка. — КНУВС. — К., 2006. — 24 с.
35. Зороастров. О. Несогласованность в порядке назначения и проведения судебно-медицинских экспертиз / О. Зороастров // Законность. —2007. — № 2. — С. 32.
36. Зупинников Д. Сообщения о преступлениях – проблемы теории и практики / Д. Зипунников, А. Каретников // Рос. Юстиція. — 2006 — № 1. — С. 53.
37. Інструкція про порядок організації внутрішньовідомчого контролю за збереженням коштів, матеріальних цінностей, бланків суворої звітності в органах і підрозділах внутрішніх справ: Наказ МВС України № 1307 від 5 листопада 2003 року // Законодавче забезпечення протидії злочинам у сфері економіки в діяльності підрозділів ДСБЕЗ : [Зб. підзаконних нормативних актів] / упоряд. Л. П. Скалозуб, В. І. Василинчук. — К. : МВС України, 2008. — С. 210.
38. Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України: Затверджена наказом МВС України від 6 грудня 1991 р. № 552. // Законодавче забезпечення протидії злочинам у сфері економіки в діяльності підрозділів ДСБЕЗ : [Зб. підзаконних нормативних актів] / упоряд. Л. П. Скалозуб, В. І. Василинчук. — К. : МВС України, 2008. — С. 79.
39. Інформаційний бюлетень ВИНИТИ. Сучасні концепції боротьби зі злочинністю у ФРН. Боротьба зі злочинністю за кордоном. — Вип. 7. М., 2001. — С. 175.
40. Карнеева Л.М. Проблеми перестройки следственного апарата органов внутренних дел / Л. М. Карнеева // Соц. законность. — 1989. — №2. — С.62–63.
41. Карнеева, Л. М. Нужна ли стадія возбуждения уголовного дела / Л. М. Карнеева // Социалистическая законность. — 1990. — № 5. — С. 17.
42. Карлен Д.А. Американские суды: система й персонал / Д. А. Карлен — М., 1972. — С. 192–196.
43. Кирій Л. М. Відомчий, судовий контроль та прокурорський нагляд за відмовою в порушенні кримінальної справи : автореф. дис. на здобуття наук. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність” / Л. М. Кирій. — Київ, 2008. — 20 с.
44. Карпов Н. С. Криминалистическое изучение преступной деятельности, средств и методовборьбы с ней (данные эмпирических исследований) / Н. С. Карпов. — К., 2004. — 218 с.
45. Ковалев А. В. Органырасследования и судебная система США / А. В. Ковелев, С. Г. Чаадаев — М. : ВЮЗИ, 1989. — С. 4–7.
46. Ковалев В. А. Уголовный процесс современных капиталистическихгосударств : [метод. указ. для слуш. заоч. Формы обучения] / В. А. Ковалев. — М., 1981. — С. 116-121.
47. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : [підручник] / Є.Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. —К. : Юрінком Інтер, 2008. — 712 с.
48. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України : [підручник] / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко — К. : Юрінком Інтер, 2004 — С. 305.
49. Коваленко Е. Д. Використання оперативної інформації як підстави для застосування заходів процесуального примусу у кримінальному судочинстві практики : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза, оперативно-розыскная деятельность” / Е. Д. Коваленко. — Донецьк., 2007. — 21 с.
50. Когамов М. Ч. Государственный следственный комитет: версии, опыт, проблемы, решения : [монография] / Когамов М. Ч. — Алматы : Жепжарты, 1997. — 176 с.
51. Когамов М.Ч. Актуальныепроблемы совершенствования расследования преступлений в Республике Казахстан: автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза, оперативно-розыскная деятельность” / М. Ч. Когамов. — К., 1997. — 51 с.
52. Когутич І. Слідчі помилки. Поняття та класифікація / І. Когутич // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. — Хмельницький, 2002. — № 1. — С. 123-128.
53. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради, 2005. — № 35–36. — № 37. — Ст. 446.
54. Козій М.П. Про реформування досудового слідства та кримінального процесу / А.І. Берлач // Самостійна Україна. — 2005. — 2–9 березня. — № 9 (603)., — С. 4.
55. Козочкин И. Д. Преступление и наказание в Англии, США, Франции, ФРГ, Японии : [учебное пособие] / И. Д. Козочкин. — М. : Омега, 1992. — 332 с.
56. Козочкин И. Д. Уголовное право зарубежных государств : [учебное пособие] / И.Д. Козочкин. — М. : Омега, 2003. — 576 с.
57. Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки, затв. Указом Президента України від 17 вересня 1996 р. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.dkzr.gov.ua.
58. Кони А. Ф. Введение к “Систематическому комментарию к Уставу уголовного судопроизводства” / А. Ф. Кони. — М. 1915. — С. 323–327.
59. Конституции зарубежных государств : [учебное пособие] / сост. Маклаков В. В. — М.: Волтерс Клувер, 2006. — 608 с.
60. Конституція України від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР) України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
61. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 р. // Офіційний вісник Президента України. — 2008 — № 12. — Ст. 486.
62. Концепція судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 р. // Голос України. — 1992. — 12 серпня. — № 152.
63. Концепція судово-правової реформи в Україні // Законодавство України, що регулює діяльність судів та визначає статус суддів України. — К. : Видавництво Право, 1996. — 317 с.
64. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права : [навч. посіб.] / В.О. Котюк. — К. : Атіка, 2005. — 592 с.
65. Кравчук М.В. Теорія держави і права (опорні конспекти) / М. В. Кравчук — К., Атіка, 2003. — 288с.
66. Кресін О. В. Порівняльне правознавство: Вітчизняні та зарубіжні спеціалізовані центри дослідження і викладання: Довідник / За ред. В. Н. Денисова. — К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. — (Серія “Енциклопедія порівняльного правознавства”. – Вип. 2. – 192 с.
67. Кримінальне право України: Загальна частина: [Підручник] / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. В. Сташис, В. Я. Тацій. — К. : Юрінком Інтер, 2005. — 480 с.
68. Кримінальний процес : [підручник] / за ред. О. Ю. Грошевого та О. В. Капліної. — Х. : Право, 2010. — 608 с.
69. Кримінально-процесуальный кодекс Республіки Білорусь [Електронний ресурс] / П. Кулініч. — Режим доступу : http://pravo.kulichki.com
70. Кримінально-процесуальний кодекс Грузії [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.parliament.ge/
71. Кримінально-процесуальний кодекс Латвії [Електронний ресурс]. — Режим доступу :http://www.saeima.lv/
72. Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Естонія [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://hot.ee/estonianlegislation/0303.htm
73. Кримінально-процесуальний кодекс Республіки Грузія [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.parliament.ge/index.php?sec_id=1217&lang_id=GEO
74. Кримінально-процесуальный кодекс Республіки Казахстан від 13.12.1997 № 206)1. [Електронний ресурс] / П. Кулініч. — Режим доступу : http://www.pavlodar.com/zakon/
75. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 груд. 1960 р. № 1001-05 // Відомості Верховної Ради (ВВР) УРСР. — 1961. — № 2. — Ст. 15.
76. Кримінально-процесуальний кодекс УРСР // Зб. зак. УРСР. — 1927. — № 36–37.
77. Кримінально-процесуальний Кодекс ФРН [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.juristlib.ru/book_4457.html
78. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень: [навч. посіб.] / О. В. Крушельницька. — К. : Кондор, 2003. — 192 с.
79. Кузьмінова В. Ю. Правові та наукові основи відновлення (реконструкції) втрачених кримінальних справ : автореф. дис. на здобуття наук. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність” / В. Ю. Кузьмінова — Харків, 2002. — 24 с.
80. Кузьмічов В. С. Розголошення інформації, що становить таємницю досудового слідства / В. С. Кузьмічов, В. Г. Лісогор // Боротьба з організованою злочинністю й корупцією (теорія і практика): Наук.-практ. журнал. — К. : Міжвід. наук.-дослід. центр із проблем боротьби з організованою злочинністю, 2001. — № 4. — С. 173–183.
81. Кузьмічов В. С. Слідча діяльність : характеристика та напрями удосконалення : [монографія] / В. С. Кузьмічов, Ю. М. Чорноус. — К. : ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2005. — 448 с.
82. Лазарева В. В. Основы права: [учебн. пособие для средних специальных учебных заведений] / В. В. Лазарева. — М: Юристъ, 2001. — 448 с.
83. Лапта С. П. правові та наукові основи використання судових експертиз при розслідуванні злочинів : автореф. дис. на здобуття наук. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність” / С. П. Лапта — Харків, 2006. — 234 с.
84. Ларин А. М. Доказательства и доказывание // Уголовный процесс России: Лекции-очерки / А. М. Ларин, Э. Б. Мельникова, В. М. Савицький. — М., 1997. — С. 87–108.
85. Ларичев В. В. Система органов уголовного расследования США и Германии / В. В. Ларичев // Российский следователь. — М., № 5. — 2003. — 43 с.
86. Ледяк І. А. Права громадян: буржуазні теорії й практика ФРН / І. А. Ледяк. — М., 1986. — С. 112.
87. Леже Р. Методология сравнительного уголовного права / Проблемы сравнительного правоведения / Леже. Р. — М., 1978. — 210 с.
88. Лимарченко С. Л. Основные зтапы развития органов предварительного расследования Украинской ССР: автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата юрид. Наук : спец. 12.00.09 / С. Л. Лимарченко. — К., 1972. — 24 с.
89. Лобойко Л. А. Уголовно-процессуальное право : [учеб. пособ.] / Л. А. Лобойко — Х. : Одиссей, 2007. — С. 243.
90. Ляммех З. Оперативно-розшукова діяльність у розслідуванні злочинів у Німеччині / З. Ляммех // Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю в Сибірському регіоні: Збірник матеріалів науково-практичної конференції. — Красноярськ : Сибірський Юридичний інститут МВС Росії, 2000. — С. 137.
91. Малиновский А. А. Сравнительное уголовное право: понятие и основные задачи // Уголовное право : стратегия развития в ХХI веке: материалы 4-й Международной научно-практической конференции. — М. : ТК ВЕЛБИ, Изд-во Проспект, 2007. — 186 с.
92. Малишев Б. В. Методологічні аспекти дослідження прецедентної форми права (на прикладі Англії) / Б. В. Малишев // Держава і право. — 2001. — Вип. № 14. — С. 23–27.
93. Маляренко В. Т. Про досудове слідство, його недоліки i реформу / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 8 (48) — С. 129–130.
94. Марченко Н. Н. Сравнительное правоведение: учеб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Марченко Н. Н. — М.: Изд-во “Зерцало”, 2001. — 560 с.
95. Матишевський П. С. Кримінальне право України: Загальна частина: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / — К. : А.С.К., 2001. — 352 с.
96. Махов В. М. Актуальная книга для следователей и дознавателей. Рецензия на учебное поеобие “Руководство для следователей” / В. М. Махов // Журнал Российского права. — 2003. — № 8 — С. 162–164.
97. Махов В. Н. Уголовный процесс США (досудебные стадии) / В. Н. Махов, М. А. Пєшков. — М., 1998. — 327 с.
98. Машленко И. Ф. Понятие допустимости доказательств в уголовном процессе США / И. Ф. Машленко. — М., 1999. — С. 162.
99. Мишин А. Л. Конституция США, политико-правовой комментарий / А. Л. Мишин, В. А. Власихин — М. — 1995. — С. 36–40.
100. Мінюков П. І. Процесуальні повноваження начальника слідчого відділу (відділення) органів внутрішніх справ і проблеми керівництва досудовим слідством : [навч. посіб.] / П. І. Мінюков, А. П. Мінюков. — К. : Кондор, 2004. — 214 с.
101. Мінюков П. І. Співвідношення прокурорського нагляду і відомчого контролю при розслідуванні кримінальних справ слідчим / П. І Мінюков, А. І. Мінюков // Право України. — 1999. — № 1. — С. 111.
102. Молдован А. В. Кримінальний процес: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: [навч. посібник] / А. В. Молдован. — К. : Центр навчальної літератури, 2005. — 352 с.
103. Молдованов В. В. Порівняльне кримінально-процесуальне право України, ФРН, Франція, Англія, США : [навч. посіб.] / Молдованов В. В. — К. : Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 1999. — 339 с.
104. Назаров А. Д. Влияние следственных ошибок на ошибки суда / А. Д. Назаров — К. : “Юридический центр Пресс”, 2003. — 323 с.
105. Науково-практичний коментар Закону України “Про судоустрій і статус суддів” / Теліпко В. Е. — К. : Центр учбової літератури, 2011. — 528 с.
106. Науково-практичний коментар. Кримінально-процесуальний кодекс України / За ред. Михєєнко М. М. та ін. К., 1995. — С. 189.
107. Нимеллер М. Кримінальне судочинство й роль прокуратури в Німеччині / М. Нимеллер // Російська юстиція, 1994. — № 10. — С. 89.
108. Николайчик В. М. Уголовний процесе США / В. М. Николайчик. — М., Изд-во “Наука”, 1981. — С. 43.
109. Нургалиев Б. М. Государственный следственный комитет Республики Казахстан / Б. М. Нургалиев // Государство и право. — 1996. — № 11. — С. 49–52.
110. Орлов Ю. Ю. Застосування оперативної техніки в оперативно-розшуковій діяльності міліції (теорія і практика) : [монографія] // Ю. Ю. Орлов. — К. : Київський нац. ун-т внутрішніх справ, 2007. — 559 с.
111. Пешков М. А. Государственный обвинитель в уголовном процессе США / М. А. Пешков // Законность. — 1998. — № 1. — С. 52-56.
112. Пешков М. Особенности возбуждения уголовного дела в уголовном процессе США / М. Пешков // Следователь. — М., 1997. — № 2. — С. 76–77.
113. Пильгун Н. Конституційні основи кримінального судочинства США / Н. Пильгун // Право України. — К., 2005. — № 12. — С. 135–138.
114. Пілюшенко В. Л., Організація, методологія, інформаційне забезпечення: [Навч. посіб. ] / Пілюшенко В. Л., Шкрабак І. В., Словенко Е. І. — К. : Лібра, 2004. — 329 с.
115. Письменний Д. П. (у співавторстві) Кримінально-процесуальний кодекс: [науково-практичний коментар]. / За загальною редакцією В. Г. Гончаренка. — К. : Форум, 2003. — 938 с.
116. Полянский Н. Н. Основные формы построения уголовного процесса / Н. Н. Полянський // Ученьые записки. — Вьш.145 — М., 1949. — С. 55–62.
117. Попов Ю. Ю. Прецедентне право у контексті загальнообов’язкових судових рішень та українські перспективи / Ю. Ю. Попов // Форум права. — К., 2010. — № 3. — С. 351–363.
118. Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни в кримінальних справах / упоряд В. В. Рожнова, А. С. Сизоненко, Л. Д. Удалова. — К. : ПАЛИВОДА А.В., 2010. — 456 с.
119. Прилуцький С. Інститут допустимості доказів у кримінальному судочинстві США та Англії: порівняльно-правовий аспект / С. Прилуцький // Право України. — К., 2006. — № 10. — С. 132.
120. Преступление и наказание в Англии, США, Франции, ФРГ, Японии : [учебное пособие] / И. Д. Козочкин. — М. : Омега. — 1992. — С. 85–90.
121. Проект КПК України (з порівняльними таблицями) / Закон і Бізнес. — № 26 (1013), 25 червня 2011 р.
122. Проект КПК України, зареєстрований 25.05.2006 р. за № 0952. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/rada
123. Проект Кримінально-процесуального кодексу України, внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами В. Р. Мойсиком, І. В. Вернидубовим, С. В. Ківаловим, Ю. А. Кармазіним (реєстраційний № 1233 від 13 грудня 2007 р.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31115.
124. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2006. — № 30. — Ст. 260.
125. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах : закон України від 16.06.2011 № 3529-VI [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua
126. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України: Закон України / Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002. — № 30. — С. 208.
127. Про внесення змін до статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України : Закон України від 19 квіт. 2007 р. № 965-V // Відомості Верховної Ради України. — 2007. — № 32.
128. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 18 березня 2004 р. // Урядовий кур’єр. — 2004. — 20 квітня.
129. Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України у виявлені, документуванні та розслідуванні злочинів у сфері економіки : Наказ МВС України від 8 верес. 2005 р. № 760 // Законодавче забезпечення протидії злочинам у сфері економіки в діяльності підрозділів ДСБЕЗ : [Зб. підзаконних нормативних актів] / упоряд. Л. П. Скалозуб, В. І. Василинчук. — К. : МВС України, 2008. — С. 182–188.
130. Про затвердження Інструкції про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні : наказ Головного контрольно-ревізійного управління України від 03.10.1997 р. № 121 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://search.ligazakon.ua
131. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень : наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.minjust.gov.ua/0/6988
132. Про затверджння Інструкції про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, затверджена Наказом МВС України від 4 жовтня 2003 року № 1155 // Офіційний вісник України. — 2004. — № 9. — Ст. 551.
133. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів законів та дотримання вимог нормопроектної техніки : наказ Державного комітету України по водному господарству від 12.01.2004 № 4. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article.
134. Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України : наказ МВС України від 30 серпня 1999 року № 682 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/index
135. Про затвердження Положення про Оперативний штаб МВС України та Складу Оперативного штабу МВС України: Наказ МВС України № 1268 від 10 грудня 2002 року. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/index.
136. Про затвердження правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень : наказ Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 року № 6 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/ua/portal
137. Про затвердження Системи оцінки діяльності органів внутрішніх справ України з використанням сучасних технологій аналізу та прогнозування : наказ МВС від 20.01.2011 р. № 17 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.mvs.gov.ua
138. Про додаткові заходи щодо зміцнення законності та правопорядку в Україні: Указ Президента України від 5 серпня 1996 р // Урядовий кур’єр. — 1996. — 10 серпня.
139. Про проведення експерименту з апробації нової системи підпорядкування слідчих підрозділів органів внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 15 червня 2011 р. № 336; [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/index)
140. Про прокуратуру : закон України від 05 лисопада 1991 року № 1789-XII [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. — Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua
141. Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції : Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР) України. — 1997. — № 40. — С. 263.
142. Про розвиток та удосконалення патологоанатомічної служби в Україні : наказ Міністерства охорони здоров’я України від 12.05.92 р. № 81 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/ua/portal/
143. Про стан дисципліни й законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення : наказ МВС від 26.03.2010 № 90 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/index
144. Про участь громадських помічників слідчого у роботі слідчого апарату МОГП УРСР : наказ Міністра охорони громадського порядку УРСР від 8 жовтня 1963 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://viz- udai.ucoz.ru/index/milicija_ukrajini_u_skladi_ministerstva_okhoroni_gromadskogo_porjadku_ursr_1962_1968_rr/0-26
145. Пудовочкин Ю. Новый взгляд на источники уголовного права / Ю. Пудовочкин // Уголовное право. — 2006. — № 3. — С. 140–144.
146. П’ятнииька-Позднякова І. С. Основи науковик досліджень у вищій школі: Навч. посібник / І. С. П’ятницька-Позднякова. — К., 2003. — 116 с.
147. Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.coe.int/t/r/parliamentary_assembly/
148. Решетникова И. В. Доказательственное право Англии и США / Решетникова И. В. — М., 1999. — 283 с.
149. Рішення Конституційного суду України від 6 липня 1998 року у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України від 24 квітня 1997 року N 371 “Про Національне бюро розслідувань України” (справа щодо утворення Національного бюро розслідувань України) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/index
150. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника), справа № 1-17/2000 від 16 листопада 2000 року // Офіційний вісник України. — 2000. — № 47. — С. 109.
151. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України “Про інформацію” та статті 12 Закону України “Про прокуратуру” (справа К.Г.Устименка) від 30.10.1997 року № 5–зп. Справа № 18/203–97 // Офіційний вісник України. — 1997. — № 46. — С. 126.
152. Розслідування злочинів: міжнародне і національне законодавство. Теорія і практика : [навч. посіб.] / В. С. Кузьмічов, Ю. М. Чорноус. — К. : КНТ. 2008. — 447 с.
153. Романюк Б. В. Органи досудового слідства і суд / Б. В. Романюк // Держава і право. —2005. Вип. 27. — С. 456-462.
154. Романюк Б. В. Слідчий апарат і його місце в структурі державних органів / Б. В. Романюк // Адвокат. — 2005. — № 8. — С. 12 -16.
155. Романюк Б. В. Удосконалення досудового провадження в Україні : [монографія] / Б. В. Романюк. — К., 2011. — 228 с.
156. Росийское законодательство Х-ХХ вв. — М., 1986. — Т.4. — С. 177-178.
157. Руднев В. Досудебний арест в США / В. Руднев // Рос. юстиция. — 1993. — № 5/94. — С. 28–32.
158. Сабо И. И. Теоретические проблемы сравнительного правоведения // Сравнительное правоведение / Сабо И. И. — М. : Прогресс, 1978. – 185 с.
159. Савонюк Р. Ю. Слідчий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування : автореф. дис. на здобуття наук. канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 „Кримінальний процес і криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність” / Р. Ю. Савонюк. — К., 2001. — 23 с.
160. Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину : [монография] / А. В. Савченко. Монографія. — К. : Атіка, 2002 — 144 с.
161. Савченко А. В. Порівняльний аналіз кримінального законодавства України та федерального кримінального законодавства сполучених штатів Америки : автореф дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / А. В. Савченко — Київ, 2007. — 22 с.
162. Савченко А. В. Федеральний кримінальний процес США / А. В. Савченко // Міліція України. — 2008. — № 6, — С. 25–28.
163. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : [підручник] / О. Ф. Скакун — Харків: Консум, 2001. — 656 с.
164. Смирнов А. В. Еволюция исторической формы советского уголовного процесса и предварительного расследования / А. В. Смирнов // Советское государство и право. — 1990. — №12. — С. 57–63.
165. Солдатенко О. А. Вітчизняна історія створення та розвитку органів досудового слідства / О. А. Солдатенко // Вісник ЗЮІ МВС України. — 2002. — №1. — С.250–259.
166. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса / М. С. Строгович. — М., 1968. — С. 136.
167. Статкус В. Ф. Становление и развитие следственного аппарата орга-нов внутренних дел : [учеб. пособ.] / В.Ф. Статкус. — М. : Академия МВД СССР, 1984. — С. 31.
168. Тасаков С. Нравственные начала уголовного закона о необходимой обороне / С. Тасаков // Уголовное право. — 2006. — № 5. — С. 80–83.
169. Татаров О. Ю. Деякі правові та організаційні засади розслідування злочинів в США / О. Ю. Татаров, А. В. Шевчишен // Південноукраїнський правничий часопис. – К., 2010. — № 2. — С. 71–81.
170. Теорія держави і права : [підручник] / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенка. — Київ. : Юрінком Інтер, 2006 — 346 с.
171. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України / В. М. Тертишник. [4-е вид., доп. і перероб.]. — К. : А.С.К., 2003. — 1120 с.
172. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: [підручник]. — К. : А.С.К., 2007. — С. 355.
173. Тилле А.А., Сравнительный метод в юридических дисциплінах / Тилле А. А., Швеков — М. : Высш. школа, 1978. — 199 с.
174. Тимербаев А. Т. Процессуальные и криминалистические вопросы привлечения в качестве обвиняемого : [пособие для следователей и дознавателей] / А. Т. Тимербаев, В. С. Чернявский. — Одесса, 1987. — 62 с.
175. Типов В. Докази, що не підлягають розумному сумніву в судах присяжних США / В. Типов // Вісн. Акад. правових наук України. — 2005. — № 2 (41). — С. 93–104.
176. Уголовный процесс основных зарубежных государств : [учебник] / К. Ф. Гуценко. — М., Зерцало, 2001. — С. 73.
177. Уголовно-процессуальное право Великобритании, США и Франции : [учебник] / В. П. Шибико. — Киев: Кондор, 2006. — С. 50.
178. Уголовно-процессуальный кодекс Китайской Народной Республики [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://chinalawinfo.ru/category/procedural_law/law_criminal_procedure
179. Уголовно-процессуальный кодекс Латвии : с изм. и доп. на 21 дек. 2010 г. / Biznesa informacijas birojs. — Riga, 2007. — 212 с.
180. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Армения от 1 сентября 1998 г. № 3Р-248 (Принят Национальным Собранием Республики Армения 01.06.1998) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : (http://www.base.spinform.ru/show.fws?Regnom=7460)
181. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Казахстан от 13 декабря 1997 г. № 206-1 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.base.spinform.ru/show.fws?Regnom=1272
182. Уголовно-процессуальный кодекс Кыргыской Республики [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=395 .
183. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Молдова от 07.06.2003 — № 122-XV / Мониторул Офичиал ал Р. Молдова. — № 104-110/447.
184. Уголовно-процессуальный кодекс Франции. — М. : Изд-во. „Юридический коледж МГУ”, 1996. — С. 105–115.
185. Уголовно-процессуальное право Российской Федерации : [учебник] / отв. ред. П.А. Лупинская. — М. : Норма, 2009. — 1072 с.
186. Уголовно-процесуальний кодекс УССР 1922 г. // СУ УССР. — 1922. — №41. — Ст. 598.
187. Уголовно-процессуальньш кодекс УССР 1927 г. // СУ УССР. — 1927. — №36-38. — Ст. 167–168.
188. Удалова Л.Д. Імунітет у кримінальному процесі України / Л. Д. Удалова // Право України. — К., 2003. — № 7. — С. 22–23.
189. Удалова Л.Д. Допит : критерії його ефективності / Л.Д. Удалова // Збірник наукових праць. — вип. 2. — К., 2002. — С. 154.
190. Удалова Л.Д. Кримінальний процес України. Особлива частина: [підручник]. — К. : Кондор, 2005. — С. 36.
191. Уильям К. Брайсон. Американская судебная система / Уильям К. Брайтон // Верховенство права. — М., 1992. — С.116–117.
192. Фаринник В. І. Досудове слідство в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку / В. Фаринник, Л. Удалова, Д. П