ДУНАС МИХАЙЛО ОМЕЛЯНОВИЧ КРИМІНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬСЯ СЛУЖБОВИМИ ОСОБАМИ

Краткое описание

Приватний вищий навчальний заклад «Львівський університет бізнесу та права»
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ДУНАС МИХАЙЛО ОМЕЛЯНОВИЧ
УДК 343.53:343.9(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
КРИМІНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬСЯ СЛУЖБОВИМИ ОСОБАМИ
12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
fyufJmDJ, М.О. Дунае
Наукой™ керівник: Сорока С.О., кандидат юридичних наук, доцент
Львів - 2019

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ................................................................. 14
ВСТУП.................................................................................................................... 15
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬСЯ
СЛУЖБОВИМИ ОСОБАМИ.............................................................................. 22
1.1 Стан наукової розробленості проблеми злочинів у сфері господарської діяльності
та заходів їх запобігання......................................................................................... 22
1.2 Сучасний стан і тенденції злочинів у сфері господарської діяльності, які
вчиняються службовими особами........................................................................... 44
1.3 Кримінологічна характеристика службових осіб, які вчиняють злочини у сфері
господарської діяльності......................................................................................... 79
1.4 Детермінанти, що впливають на вчинення злочинів службовими особами у
сфері господарської діяльності............................................................................... 92
Висновки до розділу 1......................................................................................... 109
РОЗДІЛ 2 ІНФОРМАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ У ЗАПОБІГАННІ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬСЯ СЛУЖБОВИМИ ОСОБАМИ........................................................................................................... 112
2.1 Удосконалення правового забезпечення діяльності підрозділів правоохоронних
органів у запобіганні злочинам у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами............................................................................................. 112
2.2 Оптимізація інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності підрозділів правоохоронних органів у запобіганні злочинам у сфері господарської діяльності,
які вчиняються службовими особами................................................................... 133
Висновки до розділу 2......................................................................................... 161
РОЗДІЛ 3 ЗАХОДИ ПІДРОЗДІЛІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ У ЗАПОБІГАННІ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬСЯ СЛУЖБОВИМИ ОСОБАМИ.............................................. 163
3.1 Загально-профілактичні заходи підрозділів правоохоронних органів у
запобіганні злочинам у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами................................................................................................................... 163
3.2 Індивідуально-профілактичні заходи підрозділів правоохоронних органів у запобіганні злочинам у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими
особами................................................................................................................... 176
Висновки до розділу 3......................................................................................... 183
ВИСНОВКИ.......................................................................................................... 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 191
ДОДАТКИ............................................................................................................. 218

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ДАСУ

Державна аудиторська служба України

ДЗЕ НПУ

Департамент захисту економіки НПУ

ДМСУ

Державна митна служба України

ДПСУ

Державна прикордонна служба України

ДФМ

Державний фінансовий моніторинг

ДФСУ

Державна фіскальна служба України

ЕОМ

електронно-обчислювальні машини

КК України

Кримінальний кодекс України

КПК України

Кримінальний процесуальний кодекс України

МВС

Міністерство внутрішніх справ

МФУ

Міністерство фінансів України

НАБУ

Національне антикорупційне бюро України

СБУ

Служба безпеки України

ОЗГ

організована злочинна група

ОЗУ

організоване злочинне угруповання

ВСТУП
Обґрунтування вибору теми дослідження. Відповідно до вимог ст. 42
Конституції України кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності і не допускає зловживання монопольним становищем на споживчому ринку, попереджає неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції.
Перехід на нові форми господарювання спричинив ряд зловживань у сфері господарської діяльності, відбувається зрощування законної і кримінальної господарської діяльності. Аналіз результатів роботи із виявлення злочинів у господарській діяльності становить: у 2013 р. - 11104 злочинів; 2014 р. - 8418; 2015 р. - 7631; 2016 р. - 6940; 2017 р. - 6297; 2018 р. - 6334; 2019 р. (липень) - 4092; із них 12085 - тяжкі злочини, 5491 - особливо тяжкі злочини, які вчинені службовими особами[1].
Обставинами, які негативно впливають на ефективність запобігання є: висока латентність господарських злочинів; негласна підготовка та вчинення злочинів; наявність корупції у господарській сфері; недосконалість використання профілактичних засобів впливу на службових осіб; недоліки в організації взаємодії правоохоронних органів з контролюючими органами; створення службовими особами системи для захисту від викриття з використанням корумпованих зв’язків та ін.
Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження проблеми запобігання злочинів у сфері господарської діяльності стали роботи вітчизняних та іноземних фахівців, зокрема: Л.І. Абалкіна, В. К. Бабаєва, О.М. Бандурки, В.Т. Білоуса, А.М. Бойка, О.Ю. Бусола, В.В. Василевича, В.В. Голіни, А.А. Горшкова, О.М. Демідова, О.М. Джужи, О.Ф. Долженкова, О.О. Дудорова, А.П. Закалюка, О.Г. Кальмана, М.М. Клюєва, В.В. Колеснікова, Я.Ю. Кондратьєва, Н.Ф. Кузнецової, В.Д. Ларічєва, О.В. Литвака, О.М. Литвинова, Н.А. Лопашенка, Є.М. Моісєєва, В.Ф. Оболенцева, В.Л. Ортинського, В.М. Поповича, О.В. Старкова, Л.І. Скреклі,
В.Б. Харченка, Є. Л. Стрельцова, С.С. Чернявського, а також зарубіжних вчених: Г. Ньюмена, Г. Манхейма, Г. Едельхертца, М. Клинарда, Г. Кайзера, Е. Сатерленда, П. Й. Шнайдера та ін.
Проведення заходів із запобігання окремих злочинів у сфері господарської діяльності було досліджено у працях вітчизняних учених: П.П. Андрущенка, С.І. Афанасенка, І.М. Базирука, І.О. Бердиченка, В.О. Білецького, Л.І. Бутенка, М.Б. Бучка, В.І. Василинчука, К.П. Глоби, А.Є. Гутніка, А.В. Іванова, А.А. Задорожного, В.В. Костенка, В.В. Користіна, В.В. Корольчука, Р.Р. Кузьміна, Ф.А. Лопушанського, І.В. Маслія, А.С. Мікіша, О.В. Новікова, О.В. Лисодєда, С.О. Сороки, С.О. Лук’яненка, О.М. Олійника, В.М. Руфанова, О.В. Сахарова, В.П. Скалозуба, А.А. Смирнова, В.Г. Сюравчика, Ю.Л. Титаренка, В.П. Філонова, С.М. Чабаненка, В.В. Чернея, О.О. Черненка, Г.М. Чернишова, О.А. Шаповалова та ін.
Незважаючи на безсумнівну значущість робіт перелічених науковців, варто констатувати, що зазначені наукові пошуки не вичерпали коло існуючих теоретичних проблем запобігання злочинам у сфері господарської діяльності, що вчиняються службовими особами. Зазначені злочини досліджено недостатньо, а окремі їх положення потребують подальшого розроблення. Тому автор робить спробу дослідити основні аспекти вказаної проблеми, що стосуються удосконалення заходів запобігання злочинам у сфері господарської діяльності, що вчиняються службовими особами.
Перелічені обставини обумовили необхідність розробки науково обґрунтованих заходів, спрямованих на підвищення ефективності запобігання зазначеним злочинам.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами.
Дисертацію виконано відповідно до положень розділу 4 Стратегії сталого Розвитку «Україна - 2020», схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 р. №5/2015, Постанови НАН України від 20.12.2013 р. №179 «Про Основні наукові напрями та найважливіші проблеми фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук Національної академії наук України на 2014-2018 роки» та рекомендацій Ради президентів академій наук
України для ВНЗ щодо виконання досліджень за Пріоритетними науковими напрямами досліджень (п. 3.4. Політико-правові науки); у межах науково- дослідної роботи Приватного вищого навчального закладу «Львівський
університет бізнесу та права». Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради ПВНЗ «Львівський університет бізнесу та права» протокол № 51/3 від 29 жовтня 2015 року; уточнено - протокол №7 від 25 лютого 2016 року.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретичних положень і пропозицій щодо здійснення
кримінологічних заходів запобігання злочинам у сфері господарської діяльності, що вчиняються службовими особами.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- з’ясувати стан наукової розробленості проблеми злочинів у сфері господарської діяльності та заходів їх запобігання;
- визначити сучасний стан і тенденції злочинів у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами;
- розглянути кримінологічну характеристику службових осіб, які вчиняють злочини у сфері господарської діяльності;
- визначити детермінанти, що впливають на вчинення злочинів службовими особами у сфері господарської діяльності;
- дослідити правову основу для обґрунтування необхідності доповнення законодавства з метою підвищення ефективності діяльності підрозділів правоохоронних органів у запобіганні злочинам у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами;
- розкрити роль інформаційно-аналітичного забезпечення підрозділів правоохоронних органів у запобіганні злочинам у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами;
- проаналізувати загально-профілактичні заходи правоохоронних органів у запобіганні злочинам у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами;
- визначити індивідуально-профілактичні заходи правоохоронних органів у запобіганні з

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо кримінологічних заходів запобігання злочинам у сфері господарської діяльності, що вчиняються службовими особами, а також шляхи удосконалення такої діяльності. Відтак, сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети.
1. З’ясування стану правового й наукового розроблення основних кримінологічних питань, пов’язаних із запобіганням злочинів у сфері господарської діяльності, засвідчило, що за період радянської доби та Незалежності України науковими розвідками у цьому напрямі стали праці радянських, українських та зарубіжних учених. Практиками і науковцями постійно розроблялися посібники, методичні рекомендації та дисертаційні дослідження щодо вдосконалення запобігання зазначених злочинів. У той же час підтверджено, що вказана діяльність здійснюється не достатньо ефективно і в залежності від рівня злочинності, політичного й економічного стану держави та наявних правових основ ця проблема є актуальною і потребує ґрунтовного вивчення.
2. На підставі проведеної кримінологічної характеристики злочинів у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами (динаміка, структура, рівень, латентність) виявлено тенденцію їх поширення у східних та центральних регіонах країни, де сконцентрований основний фінансовий та виробничий потенціал країни. Третина з них вчиняється у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Луганській областях, м. Києві, а також в областях України, де зосереджені підприємства, що обслуговують потреби ООС.
Основна маса злочинів вчиняється в таких галузях як ПЕК, АПК, бюджетна та банківська сфери, зовнішньоекономічна діяльність, приватизація, споживчий ринок та ін. Це становить загрозу фінансовій стабільності економіки, розкрадання бюджетних коштів під час державних закупівель товарів, робіт та послуг, утвердження недобросовісної конкуренції (монополія олігархів, виведення основних капіталів закордон та утвердження тіньового сектора господарської діяльності), частина підприємницьких структур створюються для відмивання (легалізації) доходів, одержаних злочинним шляхом, наявність корупційного механізму для прикриття протиправних діянь.
Офіційна статистика не відображає дійсного стану злочинів, що вчиняються у сфері господарської діяльності через високий рівень їх латентності (60%), а злочини, передбачені ст.ст.209-1, 216, 222-1, 223-1, 223-2, 224, 232-1, 232-2 КК України не виявляються або реєструються від одного до п’яти злочинів у рік.
3. Розроблено кримінологічну характеристику службових осіб, які вчиняють злочини у сфері господарської діяльності - це особи чоловічої статі (60%), у віці 31-60 років (чоловіки), 35-50 років (жінки). У більшості викритих службових осіб, які вчинили господарські злочини були одружені (65,8%), розлучені складають (24,2%), неодружені і незаміжні (10%). За освітнім рівнем посадові особи в 99% мали вищу освіту, а у 22% - дві вищих освіти (юридичну і економічну). 30 % злочинів вчинялися у складі групи осіб. В основі вчинення господарських злочинів лежить психологічний чинник службової особи до незаконного збагачення.
4. Обґрунтовано, що під детермінантами, які впливають на скоєння злочинів у сфері господарської діяльності, необхідно розуміти об’єктивні і суб’єктивні (внутрішні та зовнішні) чинники, що зумовлюють вибір службовою особою злочинної поведінки і, своєю чергою, сприяють вчиненню нею злочину та його приховання. Нами класифіковано, залежно від сфери виникнення та функціонування, групи детермінантів, які можуть бути короткострокові, середньострокові та довгострокові, що визначають тенденцію даного явища, які впливають на вчинення злочинів у сфері господарської діяльності службовими особами. До них відносяться: соціально-економічні, політико-ідеологічні, правові, соціально-психологічні, організаційно-управлінські та детермінанти, пов’язані з недоліками правоохоронної і правозастосовної діяльності.
Доведено, що вказані детермінанти злочинів у сфері господарської діяльності за своєю сутністю відображають фактори мікроекономічного та макроекономічного рівня, діють одночасно та в сукупності, що впливає на кількість та якість кримінальних правопорушень у зазначеній сфері.
5. У рамках дослідження розроблено низку пропозицій щодо змін і доповнень до чинних нормативних актів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності підрозділів правоохоронних органів (ДФСУ, ДПСУ, НПУ, НАБУ, СБУ) щодо запобігання злочинам у сфері господарської діяльності, що вчиняються службовими особами, зокрема:
- до Кодексу України про адміністративні правопорушення: доповнити Главою 12 «.. право підрозділам правоохоронних органів перевіряти документи щодо порушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності»;
- до Закону України «Про Національну поліцію» доповнити до п. 1 ст. 27 такого змісту «...безпосередній оперативний доступ до інформаційних ресурсів суб’єктів господарської діяльності»;
- до Закону України «Про банки і банківську діяльність» доповнити: а) до ст. 59, доповнивши її словами «.тимчасове зупинення грошових переказів у банківській системі має здійснюватися за рішенням суду на основі звернення правоохоронних органів без наявної справи кримінального провадження»; б) внести зміни до п. 9 ст. 73, доповнивши словами: «.у випадку несвоєчасного інформування правоохоронних органів по неповернених кредитах застосовувати штрафні санкції до керівників банківських установ»;
- до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення», до п.12 ст. 20, доповнивши її словами: «інформувати підрозділи правоохоронних органів про порушення господарськими суб’єктами цього закону»;
- до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» доповнити ч.2 ст. 13 наступним текстом «...перед внесенням даних в Єдиний державний реєстр ідентифікації особи підприємця за обліками правоохоронних органів»;
- до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» доповнити п. 12 ст. 8 наступним текстом «.обов’язковість інформування правоохоронних органів про виявлені порушення учасниками фондового ринку під час здійснення ДКЦПФР контрольних функцій в межах своїх повноважень, а також надати можливість доступу до користування автоматизованими базами даних».
Обґрунтовано прийняття Закону України «Про протидію злочинам у сфері господарської діяльності».
6. Доведено, що активізація діяльності підрозділів правоохоронних органів (ДФСУ, ДПСУ, МВС, НАБУ, СБУ) щодо запобігання злочинів у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами, сприятиме належне забезпечення статистичною, оперативно-довідковою, оперативно-розшуковою, архівною інформацією, а також створення, розвиток та й використання автоматизованих інформаційних систем, інтегрованих інформаційних пошукових систем і побудова, відповідно, корпоративних інформаційних мереж загального і спеціального користування всієї правоохоронної системи, держаних установ та всіх суб’єктів господарської діяльності. Запропоновано створення додаткових комп’ютерних баз даних у АБД «Статистика» та « ОАЗІС» з обліку службових осіб, які вчиняють злочини у сфері господарської діяльності.
7. Доведено, що заходи підрозділів правоохоронних органів (ДФСУ, ДПСУ, МВС, НАБУ, СБУ) щодо профілактики злочинів у сфері господарської діяльності, які вчиняються службовими особами ґрунтується на Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на певний період шляхом використання спеціальних сил і засобів із метою впливу на рівень, структуру та динаміку зазначеної злочинності. Використання сил і засобів скеровуються на виявлення та усунення причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів; забезпечення захисту виконання державного плану соціально-економічного розвитку економіки; виконання міжвідомчих (комплексних) планів боротьби з правопорушеннями у сфері господарювання та цільових програм з протидії злочинам у сфері господарської діяльності; проведення спеціальних операцій «Врожай», «Торгівля», «Ринок», «Купюра», «Інтелект», «Акциз» з виявлення та усунення причин та умов вчинення зазначених злочинів. Автором визначено напрями вдосконалення запобіжної діяльності, до якої необхідно віднести заходи: виявлення адміністративних правопорушень у сфері ведення господарської діяльності; скерування подань у відповідні інстанції щодо позбавлення ліцензії на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; ініціювання проведення позапланової аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності; висвітлення окремих фактів правопорушень у ЗМІ.
Підтверджено, що індивідуальне запобігання підрозділами правоохоронних органів (ДМС, ДФСУ, ДПСУ, МВС, НАБУ, СБУ) злочинів у сфері господарської діяльності полягає у виявленні й обліку службових осіб, схильних до злочинної діяльності, в застосуванні до них оперативно-профілактичного впливу з метою відмови від злочинної діяльності. До таких відносяться заходи правого характеру (притягнення особи до кримінальної відповідальності); виховного характеру (усного попередження); адміністративного характеру (штраф); громадського впливу (висвітлення у ЗМІ). Заходи ранньої профілактики проводяться на етапі виявлення задуму службової особи щодо вчинення злочину на стадії готування; одночасно блокується зовнішній вплив на службових осіб, які спонукають до вчинення правопорушень. Заходи безпосередньої профілактики скеровуються на утримання службової особи від наміру стати на злочинний шлях, схиляння її діяльності у правове поле, підтримання ділових контактів з офіційними авторитетними керівниками підприємницьких структур та правоохоронних і контролюючих органів.