ЕМОЦІЙНО-ЦІННІСНІ ЧИННИКИ УЧІННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Краткое описание

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

на правах рукопису

КОРМИЛО ОКСАНА МИХАЙЛІВНА

УДК 37.015.3+159.922.7

ЕМОЦІЙНО-ЦІННІСНІ ЧИННИКИ УЧІННЯ
МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
19.00.07 педагогічна і вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Карпенко Зіновія Степанівна
доктор психологічних наук,
професор

Тернопіль - 2004

ЗМІСТ
ВСТУП РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи дослідження емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів
1.1. Молодший школяр як суб’єкт учбової діяльності
1.2. Загальні тенденції розвитку потребово-мотиваційної сфери в молодшому шкільному віці
1.3. Емоції як індикатори мотивації учіння молодших школярів
Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ2 Експериментально-діагностичне дослідження емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів
2.1.Організаційно-методичні засади експериментального дослідження емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів
2.2.Структурно-динамічні особливості емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності
Висновки до другого розділу

РОЗДІЛ3 Оптимізація емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів.
3.1. Розвивально-корекційна програма і зміст тренінгу оптимізації емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учіння
3.2.Порівняльний аналіз результатів стихійної та керованої емоційно-ціннісної детермінації учіння молодших школярів
Висновки до третього розділу

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Зміни, що відбуваються в соціальній, економічній і духовній сферах нашої держави, втрата колишніх цінностей та поява нових неминуче породжують зміни у всіх сферах суспільного життя і в галузі освіти зокрема. Гуманізація шкільної освіти шляхом актуалізації суб’єктного потенціалу школярів зумовила впровадження у навчально-виховний процес особистісно-орієнтованих технологій, що розвивають ціннісно-смислову сферу суб’єктів учіння. Реалізація цього завдання вимагає грамотного моніторингу і своєчасної психокорекції основних показників емоційно-ціннісної детермінації учіння вже на етапах шкільного дитинства.
Результати психологічних досліджень свідчать про те, що початковим етапом становлення особистості суб’єктом учбової діяльності є молодший шкільний вік, у межах якого дитина вперше включається в соціально значущу діяльність, у широкі сфери спілкування, що інтенсифікують процес самопізнання (А.В.Захаров). При цьому підкреслюється необхідність вивчення суб’єктності молодшого школяра з боку його включеності в учбову діяльність (Т.В.Габай).
Вивчення ціннісно-мотиваційних аспектів учіння молодших школярів здійснювалося у дослідженнях, присвячених готовності дитини до навчання в школі (Л.ІБожович, Л.А.Венгер, Н.І.Гуткіна, І.В.Дубровіна, Д.Б.Ельконін, А.К.Маркова, В.С.Мухіна та ін.). М.Т.Дригус, І.С.Коновальчук, В.П.Кутішенко досліджували структуру і динаміку емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учіння в площинах: ставлення до власне учбової діяльності, до себе як суб’єкта цієї діяльності, до оточення, у взаємодії з яким ця діяльність реалізується.
Водночас проблема визначення структурно-динамічних показників розвитку емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів залишається малодослідженою.

Особлива актуальність та недостатня розробленість проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження Емоційно-ціннісні чинники учіння молодших школярів”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану розробки колективної наукової теми кафедри педагогічної та вікової психології Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Інноваційні психотехнології оптимізації аксіогенезу особистості” (протокол №5 від 25 грудня 2001р.) та кафедри практичної психології Тернопільського педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога” (протокол №8 від 30 березня 1999р.). Тема дисертації затверджена координаційною Радою з психолого-педагогічних досліджень АПН України (протокол №1 від 27 січня 2004р.).
Об’єктом дослідження є процес мотивації учбової діяльності молодших школярів.
Предмет дослідження становлять структурно-динамічні особливості емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів.
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні умов і психотехнічних засобів оптимізації емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів.
Гіпотезами дослідження стали: 1) припущення про те, що емоційно-ціннісна детермінація учіння молодших школярів пов’язана зі ступенем актуалізації їх суб’єктного потенціалу, свідченням чого є низький рівень тривожності і висока узгодженість ціннісних орієнтацій в структурі Я-бажаного і Я-реального; 2)існують міжстатеві відмінності в розвитку емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів, зумовлені соціокультурними стандартами гендерної соціалізації.
Перевірка гіпотез дослідження та досягнення його мети передбачали розв’язання наступних завдань:
1. Розкрити теоретичні основи дослідження емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів.
2. Провести психодіагностику основних показників розвитку емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів.
3. Проаналізувати структурно-динамічні та гендерні особливості емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.
4. Розробити й реалізувати розвивально-корекційну програму оптимізації емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учіння.
5. Обґрунтувати умови і психотехнічні засоби позитивної трансформації емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів.
Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження склали: принцип єдності свідомості і діяльності (Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, Л.Е.ОрбанЛембрик), суб’єктний підхід (К.О.АбульхановаСлавська, М.Й.Боришевський, В.А.Брушлинський, В.О.Татенко), теорії емоційно-ціннісної регуляції діяльності (Ф.Ю.Василюк, К.Ізард, Д.О.Леонтьєв, О.П.Санникова, О.Я.Чебикін), концепція аксіогенезу З.С.Карпенко, особистісно-орієнтований підхід до виховання І.Д.Беха, принципи гуманістичної психології (Г.О.Балл, К.Роджерс, А.Маслоу, В.П.Москалець, Р.Мей, М.В.Савчин), концепції психологічної допомоги і активного соціально-психологічного навчання (О.Ф.Бондаренко, Л.Ф.Бурлачук, О.С.Кочарян, Т.С.Яценко), дослідження мотивації учіння (М.Т.Дригус, А.К.Маркова та ін.).
Для реалізації поставлених завдань було використано такі методи дослідження: а)теоретичні (аналіз, зіставлення, узагальнення, систематизація); б) емпіричні (психодіагностичні проективні і питальникові методики, бесіди, спостереження, експертна оцінка, психолого-педагогічний експеримент у складі констатуючого, формуючого і контрольного етапів); в)статистичні (знаходження середніх величин, їх достовірності, процентних ставок; кореляційний аналіз); г)інтерпретаційні структурний і генетичний.
База дослідження. Дослідження проводилося на базі Тернопільської середньої загальноосвітньої школи №23 та НВО Школа-дитячий садок №1” м.Тернополя. Усього в дослідженні взяли участь 204 учні молодшого шкільного віку.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у визначенні структурно-динамічних показників розвитку емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів, з’ясуванні впливу гендерної соціалізації на емоційно-ціннісне ставлення до учіння в молодшому шкільному віці, розробці й експериментальній апробації розвивально-корекційної програми оптимізації емоційно-ціннісної детермінації учбової діяльності молодших школярів.
Теоретичне значення дисертаційної праці полягає в конкретизації концепції аксіогенезу особистості на етапі шкільного дитинства; уточненні психологічних механізмів мотивації учіння, як-от: рефлексія особистісних цінностей в структурі Я-образу, ціннісно-рольова самоідентифікація, об’єктивація внутрішньої позиції та емоційне відреагування; обґрунтуванні програми оптимізації емоційно-ціннісного ставлення до учіння молодших школярів у спосіб актуалізації рівнів інтегральної суб’єктності.
Практична цінність дослідження зумовлена ефективністю програми тренінгу оптимізації емоційно-ціннісного ставлення до учіння молодших школярів, перевіреною у формуючому експерименті, виробленням методичних рекомендацій щодо врахування особливостей гендерної соціалізації, особистісного та індивідуального підходу до виховання дітей молодшого шкільного віку на основі психодіагностики релевантних емоційно-ціннісних чинників учіння.
Результати дослідження знайшли відображення у змісті навчальних програм курсів Психологія мотивації учіння” та Психологія емоцій” для студентів психологічного факультету Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти, а також Психологія емоцій” для студентів Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалася комплексним використанням методів і методик, адекватних меті та завданням дослідження, методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень дослідження, якісним і кількісним аналізом одержаних результатів, використанням методів математичної статистики.
Апробація роботи здійснювалася на 5-й науково-практичній конференції Української спілки психотерапевтів Особистість психотерапевта в психотерапевтичному полі” (Тернопіль, 2000), 2-й Міжнародній науково-практичній конференції Психолого-педагогічні проблеми дитинства” (Переяслав-Хмельницький, 2003), 3-й Міжнародній науково-практичній конференції Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи” (Тернопіль, 2003), на дев’ятих Всеукраїнських педагогічних читаннях Василь Сухомлинський і сучасність: Батьківська педагогіка” (Тернопіль, 2002), науково-практичному семінарі Практична психологія у соціальній роботі” (Тернопіль, 2003), Міжрегіональному семінарі Психологія конструювання процесу професійної підготовки спеціаліста в контексті реальних проблем сучасного суспільства” (Івано-Франківськ, 2004). Основні положення дисертації доповідались на щорічних звітно-наукових конференціях Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2001-2004рр.), обговорювались на засіданнях та наукових конференціях кафедри практичної психології Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка і кафедри педагогічної та вікової психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Публікації. Зміст та результати дослідження відображено в 10 одноосібних публікаціях автора, з яких 4 опубліковано у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що нараховує 212 найменувань, з них 5 - іноземними мовами і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 153 сторінках. У роботі міститься 19 таблиць, 10 рисунків.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У ході даного дослідження було здійснено теоретичний аналіз структурно-функціональних та динамічних особливостей емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів, обґрунтована ефективність експериментальної програми оптимізації емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності.
Отримані результати дозволяють сформулювати наступні теоретичні і психопрактичні висновки:
1. Емоційно-ціннісні чинники учіння молодших школярів у контексті суб’єктного підходу і концепції аксіогенезу особистості виступають внутрішніми детермінантами та індикаторами їх пізнавальної активності.
Теорії учбової діяльності, мотивації людської діяльності, зокрема учіння, дослідження природи емоцій та почуттів задають загальний формат експериментального моделювання, в якому емоційно-ціннісні чинники відіграють роль регулятивних механізмів мотивації молодших школярів як суб’єктів учіння.
2. Особливості емоційно-ціннісної сфери учнів початкових класів безпосередність, експресивність, лабільність емоцій, готовність до переживання афекту страху в умовах випробувань учбово-пізнавальної компетентності, слабка відрефлексованість ставлень на фоні переживання позитивних стенічних почуттів, початкове функціонування ціннісних орієнтацій у формі мало узгоджених локальних особистісних смислів і ціннісних уподобань зумовлюють актуальність і доцільність розробки програми оптимізації емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учіння.
3. Експериментально-діагностичний (констатуючий) етап дослідження виявив високі показники шкільної і явної тривожності, особливо у другокласників, поширеність переживань психічних станів дружелюбності, активності та втоми. З першого по третій клас відбувається пом’якшення поляризації емоцій, що викликано зменшенням їх лабільності, імпульсивності і підвищенням ролі вольової регуляції діяльності.
4. Найвищу кореляцію цінностей Я-бажаного і Я-реального діагностовано у другокласників, що свідчить про настання у цьому віці відносної емоційно-ціннісної стабілізації у ставленні до учіння як провідного виду діяльності.
5. Тренінг оптимізації емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учіння дозволив актуалізувати рівні інтегральної суб’єктності з урахуванням нормативів і завдань засобів експресивної і казкотерапії, вправ на розвиток самопізнання і самовиховання, рольових ігор і групових дискусій, візуалізацій.
Психологічними умовами позитивної трансформації емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів є: безумовне позитивне прийняття іншої людини, щира симпатія, інтерес і повага до неї внаслідок самого факту її існування; конгруентність взаємна відповідність переживання, усвідомлення і вираження своїх емоцій та думок, - уміння бути самим собою без виставлення на показ масок” і фасадів”; емпатія здатність до співпереживання і розуміння емоційного стану іншої людини.
Зазначені умови сприяють розвитку психологічних механізмів мотивації учіння: особистісних цінностей в структурі Я-образу, ціннісно-рольовій самоідентифікації, об’єктивації внутрішньої позиції та емоційному відреагуванні.
6. Результати тренінгу на етапі контрольного тестування свідчать про позитивну динаміку емоційно-ціннісних чинників учіння другокласників експериментальної групи, що відбулась під впливом його керованої емоційно-ціннісної детермінації (оптимізації). Діагностовано статистично значуще зниження показників шкільної і явної тривожності; покращення загального емоційного тонусу учіння за рахунок підвищення показників активності, бадьорості, щирості і зниження показників утоми; зміцнення узгодженості образів Я-бажаного і Я-реального у відношенні ціннісних орієнтацій; деяке поліпшення академічної успішності.
7. За низкою парціальних показників розвитку емоційно-ціннісних чинників учіння молодших школярів діагностовано міжстатеві відмінності, що свідчать про вплив гендерних особливостей соціалізації і необхідність встановлення гендерної симетрії на цій ланці освіти.
Це зумовлено тим, що в умовах стихійного розвитку емоційно-ціннісного ставлення до учіння у дівчаток, на відміну від хлопчиків, слабо узгоджені ціннісні орієнтації в структурі образу Я (бажаного і реального), що означає тенденцію закріплення до кінця шкільного дитинства слабкого само прийняття, само розуміння і самоповаги.
Перспективу подальших досліджень емоційно-ціннісних чинників учіння вбачаємо як у відпрацюванні та реалізації процедур факторних експериментів з ретельним контролем незалежних, додаткових та побічних змінних, так і в феноменологічному описі та інтерпретації глибиннопсихологічних зрушень у функціонуванні механізмів саморегуляції учбової діяльності школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АболинЛ.М. Эмоциональная устойчивость и пути ее повышения // Вопросы психологии. 1989. - №4 - C. 141-149.
2. АбрамоваГ.С. Введение в практическую психологию. Екатеринбуг: Деловая книга, 1995. 224 с.
3. АбрамоваГ.С. Возрастная психология. М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2000. С. 449 475.
4. Абульханова-СлавскаяК.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 335 с.
5. Абульханова-СлавскаяК.А. Категория субъекта в современной психологии // Сучасна психологія в ціннісному вимірі: Матеріали Третіх Костюківських читань (20-22 грудня 1994р.) В 2-х томах. Т.1. К., 1994. С. 4-10.
6. АверинВ.А. Психология детей и подростков: Учеб. пособие. 2-е изд. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1998. 379 с.
7. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении / Под ред. Г.И.Щукиной. М.: Просвещение, - 1984. 176 с.
8. АлександровскаяЭ.М., КокуркинаН.И., КуренковаН.А. Психологическое сопровождение школьников. М.: Издат. Центр «Академия», 2002.208 с.
9. АлферовА.Д. Психология развития школьников: Учебное пособие по психологии. Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 2000. С. 113 136.
10. АнаньевБ.Г. Избранные психологические труды: В 2т. М.: Педагогика, 1980. 230 с.
11. АнохинП.К. Эмоции / Психология эмоций. Тексты / Под ред. В.К.Вилюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. С.172-178.
12. АсташоваН.А. Учитель: проблема выбора и формирование ценностей. М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательсво НПО «МОДЭК», 2000. 272 с.
13. БардиерГ., РомазанИ., ЧередникТ. Я хочу! Психологическое сопровождение естественного развития маленьких детей. Кишинев, 1993 96 с.
14. БатаршниковаИ.А., БатаршниковА.А. Учись играя: Тренировка интеллекта. Харьков: Фолио, 1997. 412с.
15. БехІ.Д. Психологічні особливості розвитку моральних якостей особистості // Радянська школа. 1987. - №12. С. 4-16.
16. БехІ.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. К.: ІЗМН, 1998. С. 6-27.
17. БожовичЛ.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Психология личности: Сб. статей / Сост. А.Б.Орлов. 2-е изд, доп. М.: ООО «Вопросы психологии», 2003. С. 87-118.
18. БожовичЛ.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464 с.
19. БоришевськийМ.І. Мотиви самоконтролю першокласників // Початкова школа. 1974. - №6. С. 6-11.
20. БреславГ.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве: норма и отклонение. М.: Педагогика, 1990. С. 36 41.
21. БрушлинскийА.В. Проблема субъекта в психологической науке // Психологический журнал. 1991. Т. 12. - №6. С. 3-11.
22. БрушлинскийА.В. Проблемы психологии субьекта. М.: Институт психологии РАНС, 1994. 109 с.
23. БрушлинскийА.В. Проблема субъекта главная в психологии // Сучасна психологія в ціннісному вимірі: Матеріали Третіх Костюківських читань (20-22 грудня 1994р.) В 2-х томах. Т.1. К., 1994. С. 23-29.
24. ВаллонА. Психическое развитие ребенка. СПб.: Питер, 2001. С.49-101.
25. ВасильевИ.А. Роль интеллектуальных эмоций в регуляции мыслительной деятельности // Психологический журнал. 1998. - №4. С. 49 60.
26. ВасильевИ.А. Эмоции в системе мыслительной деятельности // Эмоциональная регуляция учебной деятельности. Сб. материалов Всесоюзной конференции / Под общ. ред. А.Я.Чебыкина. М., 1988. С.1116.
27. ВасильевИ.А., ПоплужныйВ.Л., ТихомировО.К. Эмоции и мышление. М., 1980. С. 1526.
28. ВилюнасВ.К. Основные проблемы психологической теории эмоций / Психология эмоций. Тексты/Под ред. В.К.Вилюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. С. 3-28.
29. ВилюнасВ.К. Психологические механизмы мотивации человека. М., 1990. С. 1680.
30. ВилюнасВ.К. Психология эмоциональных явлений / Под ред. О.В.Овчинниковой. М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1976. С. 93-106.
31. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / Під. ред. О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. К.: Просвіта, 2001. C.114175.
32. ВласоваО.І. Педагогічна психологія. Навчальний посібник. К., 2001. 274 с.
33. Возрастна и педагогическая психология // Под ред. М.В.Гамезо, М.В.Матюхиной, Т.С.Михальчик и др. М.: Просвещение, 1984. 256 с.
34. ВолковБ.С. Психология младшего школьника. М.: Педагогическое общество России, 2002. 128 с.
35. ВыготскийЛ.С. Вопросы детской психологии. - СПб.: Союз, 1997. 224 с.
36. ВьюноваН.И., ГайдарК.М., ТемноваЛ.В. Психологическая готовность ребенка к обучению в школе: психолого-педагогические основы. М.: Академический Проект, 2003. 256 с.
37. ГабайТ.В. Педагогическая психология. М.: Академия, 2003. 240 с.
38. ГодфруаЖ. Что такое психология: В 2-х т.: Пер. с франц. 2-е изд. Т.2. М.: Мир, 1996. 396с.
39. ГрабалВ. Некоторые проблемы мотивации учебной деятельности учащихся // Вопросы психологии. 1987. - №1. С. 5660.
40. ГротН.П. Психология чувствований / Психология эмоций. Тексты / Под ред. В.К.Вилюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. С. 64-83.
41. ГузенкоО.А. Формування мотивації навчання молодших школярів в умовах особистісно-орієнтованої освіти: Дис... канд. пед. наук: 13.00.09. Луцьк, 2002. 209 с.
42. ГуменюкО. Пізнавально-суб’єктний вплив у системі інноваційного навчання // Психологія і суспільство. 2003. - №2. С. 79-89.
43. ДавыдовВ.В. Генезис и развитие личности в детском возрасте // Вопросы психологии. 1992. - №1. С. 22-23.
44. ДавыдовВ.В. Младший школьный возраст как особый период в жизни ребенка / Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед. / Сост. И.В.Дубровина, А.М.Прихожан, В.В.Зацепин. М.: Издательский центр «Академия», 2001. С. 87-91.
45. ДавыдовВ.В., СлободчиковВ.И., ЦукерманГ.А. Младший школьник как субъект учебной деятельности // Вопросы психологии. 1992. - №3-4. С.14-18.
46. ДарвинЧ. О выражении эмоций у человека и жывотных. СПб.: Питер, 2001. 384 с.
47. Диагностика эмоционально-нравственного развития / Ред. и сост. И.Б.Дерманова. СПб.: Изд-во «Речь», 2002. 176 с.
48. ДодоновБ.И. О так называемой «информационной теории эмоций» // Психологический журнал. 1983. - №2. С. 104-116.
49. ДодоновБ.И. Эмоция как ценность. М.: Политиздат. - 1978. 272 с.
50. ДригусМ.Т. Моніторинг емоційно-ціннісного ставлення до себе як суб’єкта учбової діяльності // Психологія школі: Збірник матеріалів Другого Міжрегіонального науково-практичного семінару (Рівне, 16-18 січня 1997р.) Київ. 1997 С. 157-161.
51. ДригусМ.Т. Характеристика эмоционального и мотивационного компонентов отношения младших школьников к учению // Эмоциональная регуляция учебной деятельности. Сб. материалов Всесоюзной конференции/Под общ. ред. А.Я.Чебыкина. М., 1988. С. 8184.
52. ДусавицкийА.К. Развитие личности в учебной деятельности. М.: «Дом педагогики», 1996. С. 8-75.
53. ЕвтиховО.В. Практика психологического тренинга. СПб.: Издательство «Речь», 2004. С. 142-251.
54. ЕлфимоваН.В. Диагностика и коррекция мотивации учения у дошкольников и младших школьников. М.: Изд-во Моск. университета, 1991. 109 с.
55. ЕлфимоваН.В. Создание мотивационного компонента деятельности по усвоению новых знаний и умений как путь эмоциональной регуляции учебной деятельности // Эмоциональная регуляция учебной деятельности. Сб. материалов Всесоюзной конференции/Под общ. ред. А.Я.Чебыкина. М., 1988. С. 16 21.
56. Емоційний розвиток дитини / Упоряд.: С.Д.Максименко, К.Максименко, О.Главник К.: Мікрос СВС, 2003. 112 с.
57. ЕникеевМ.И. Энциклопедия. Общая и социальная психология. М.: «Изд-во ПРИОР», 2002. 560 с.
58. ЗаброцькийМ.М. Вікова психологія: Навч. посіб. 2-ге вид., випр. і доп. К.: МАУП, 2002. С. 5368.
59. Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Директор школи / Газета для керівників шкіл. жовтень, 2000. - №39-40 (134-135). С. 3-9.
60. ЗаикаЕ.В. Комплекс интеллектуальных игр для развития мышления учащихся // Вопросы психологии. 1990. - №6. С. 86-92.
61. ЗанюкС.C. Психология мотивации. К.: Эльга-Н; Ника-Центр, 2001.352с.
62. ЗанюкС.С. Психологія мотивації і емоції: Навч. посібник для студ. гуманіт. фак. вищих навч. закладів. Луцьк: Ред. видавн. відділ ВДУ ім. Л.Українки, 1997. 180 с.
63. ЗапорожецА.В., НеверовичЯ.З. О генезисе, функции и структуре эмоциональных процессов у ребенка // Вопросы психологии. 1974. №6. - С. 59-73.
64. ЗахаровА.И. Страхи у младших школьников / Возрастная и педагогическая психология: Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед. / Сост. И.В.Дубровини, А.М.Прихожан, В.В.Зацепин. М.: Издательский центр «Академия», 2001. С. 208210.
65. ЗимняяИ.А. Педагогическая психология. Учебник для вузов. Изд. 2-е доп., испр. и перераб. М.: Изд. Корпорация «Логос», 1999. 384 с.
66. ЗлобинА.Т. К класификации эмоций // Вопросы психологии . 1991.- №4. С. 96-99.
67. ИзардК.Э. Психология эмоций. СПб.: Издательство Питер, 2000. 464с.
68. Изучение мотивации поведения детей и подростков / Под ред. Л.И.Божович, Л.В.Благонадежиной М., 1972. 352 с.
69. ИльинЕ.П. Мотивация и мотивы СПб.: Питер, 2000. 512 с.
70. ИльинЕ.П. Сущность и структура мотива // Психологический журнал. 1995. Т.16. - №2. С. 27-41.
71. ИльинЕ.П. Эмоции и чувства. СПб.: Питер, 2001. 752 с.
72. ИмедадзеИ.В. К проблеме побуждения деятельности // Вопросы психологии. 1986. - №5. С. 124132.
73. ИмедадзеИ.В. Проблема полимотивации поведения // Вопросы психологии. 1984. - №6. С. 87-95.
74. КаверинС.Б. О психологической класификации потребностей // Вопросы психологии. 1987. - №5. С. 121 129.
75. КалининаР.Р. Тренинг развития личности дошкольника: занятия, игры, упражнения. 2-е изд., доп. и перераб. - СПб: Издательство «Речь», 2001. 160 с.
76. КарпенкоЗ.С. Аксіопсихологія особистості. К.:ТОВ Між нар. фін. Агенція”, 1998. 220 с.
77. КарпенкоЗ.С. Герменевтика психологічної практики. К.: РУТА, 2001.160 с.
78. КарпенкоЗ.С. Експресивна психотехніка для дітей. Київ.: НПЦ Перспектива, 1997. 96 с.
79. КвиннВ.Н. Прикладная психология. СПб.: Издательство Питер, 2000.С.213-282.
80. КиричукО.В., КарпенкоЗ.С. Рівні суб’єктності та індикатори духовності людини // Педагогіка і психологія. 1995. - №3. С. 312.
81. КичатиновЛ.П. Формирование мотивов деятельности школьников: Учебное пособие. Иркутск, 1989. С. 56102.
82. КондашО. Хвилювання: страх перед випробуванням. К.: Радянська школа, 1981. 170 с.
83. КоновальчукВ.І. Роль психологічних захистів у життєдіяльності суб’єктів // Психологія: Збірник наукових праць. К.: НПУ ім. М. Драгоманова, 2002. Вип. 18. С. 61-68.
84. КоновальчукИ.С. Развитие отношения к себе как субьекту учебной деятельности в младшим школьном возрасте: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Институт психологии им. Г.С. Костюка. К., 1992. 118 с.
85. КоновальчукІ.С. Психологічні основи суб’єктного підходу до дитини у навчально-виховному процесі сучасної школи // Психологическая наука и современное учреждение народного образования. Сборник материалов межрегиональной научно-практической конференции (21-24 марта 1994г., г. Запорожье) в 6-ти частях. С. 72-73.
86. КостинаЛ. Игровая терапия с тревожными детьми. СПб.: «Речь», 2001. 160 с.
87. КошелеваА.Д. Об особенностях эмоционально-волевой готовности ребенка к школьному обучению // Эмоциональная регуляция учебной деятельности. Сб. материалов Всесоюзной конференции / Под общ. ред. А.Я.Чебыкина. М., 1988. С. 9196.
88. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. С. 457547.
89. КрюковаС.В., СлободянюкН.П. Удивляюсь, злюсь, боюсь, хвастаюсь и радуюсь. Программы эмоционального развития детей дошкольного и младшего школьного возраста. М.: Генезис, 2000. 208 с.
90. КулагинаИ.Ю. Возрастная психология: развития ребенка от рождения до 17 лет. М.: Изд-во УРАО, 1999. 176 с.
91. КулагинаИ.Ю., КолюцкийВ.Н. Возрастная психология: полный жизненный курс развития человека. М.: ТЦ «Сфера», при участии «Юрайт-М», 2001. С. 251-268.
92. Культура життєвого самовизначення. Методичний посібник/Наукове керівництво І.Д.Звєрєвої. У 3-х ч. - Ч.1. Початкова школа. К. 2003. 156 с.
93. КутішенкоВ.П. Динаміка емоційно-ціннісного ставлення молодших школярів до учбової діяльності // Психологія школі: Збірник матеріалів Другого Міжрегіонального науково-практичного семінару (Рівне, 16-18 січня 1997) Київ. 1997 С. 128-134.
94. КутішенкоВ.П. Динаміка емоційно-ціннісного ставлення молодшого школяра до учбової діяльності: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології ім. Г.С.Костюка. К., 2003. 19 с.
95. КутішенкоВ.П. Особливості деструктивних тенденцій ставлення молодших школярів до учбової діяльності // Психологія: Збірник наукових праць. К.: НПУ ім. М.Драгоманова, 1999. Вип. 215. С. 145-150.
96. Лафренье Питер Эмоциональное развитие детей и подростков. СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. С. 122-208.
97. ЛеонтьевА.Н. Деятельность. Сознание. Личность М.: Политиздат, 1975. 304 с.
98. ЛеонтьевА.Н. Потребности. Мотивы. Эмоции / Психология эмоций. Тексты / Под ред. В.К.Вилюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. С. 162-172.
99. ЛеонтьевА.Н. Проблемы развития психики. М.: МГУ. 1981. 583 с.
100. ЛеонтьевД.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. М.: Смысл, 1999. 487 с.
101. ЛиперР.У. Мотивационная теория эмоций / Психология эмоций. Тексты / Под ред. В.К.Вилюнаса, Ю.Б.Гиппенрейтер. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. С. 138-152.
102. ЛожкінГ., ГлуханюкН., ВолянюкН. Проблема суб’єкта як теоретична основа професіоналізації особистості // Психологія і суспільство. 2003. - №2. С. 97-103.
103. ЛютоваЕ.К., МоникаГ.Б. Тренинг эффективного взаимодействия с детьми. СПб.: ООО Издательство «Речь», 2001. 190 с.
104. МагунВ.С. Понятие потребности и его теоретико-психологический контекст // Вопросы психологии. 1985. - №2. С. 118-127.
105. МаклаковА.Г. Общая психология. СПб.: Питер, 2000. С. 373-416.
106. МаксименкоС.Д. Общая психология. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер». 1999, - 528 с.
107. МаксименкоС.Д. Принципы построения стратегии исследования на основе экспериментально-генетического метода // Эмоциональная регуляция учебной деятельности. Сб. материалов Всесоюзной конференции / Под общ. ред. А.Я.Чебыкина. М., 1988. С. 2427.
108. МаксименкоС.Д. Теорія і практика психолого - педагогічного дослідження. К.: НДІП, 1990. 240 с.
109. МанукянС.П. Потребности личности и их место в педагогической концепции мотивов учения // Вопросы психологии. 1984. - №4. C. 117120.
110. МарковаА.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. М.: Просвещение, 1983. С. 11-69.
111. Маслоу А. Самоактуализация // Психология личности / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, А.А.Пузырея. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. С. 108-117.
112. МатвійчикВ.Є. Іскорки доброти (Програма колекційної розвиваючої роботи по розвитку емоційно-особистісної сфери та попередження афективних проявів поведінки дошкільника) // Практична психологія та соціальна робота. 2003. - №2-3. С. 41-57.
113. МатюхинаМ.В. Мотивация учения младших школьников. М.: Педагогика, 1984. 144 с.
114. МатюхинаМ.В. Особенности мотивации учения младших школьников // Вопросы психологии. 1985. - №1. С. 45-49
115. МатюхинаМ.В., МихальчикП.С., ПатринаК.П. Психология младшего школьника. М.: Просвещение, 1976. С. 68-107.
116. МильманВ.Э. Внутренняя и внешняя мотивация учебной деятельности // Вопросы психологии. 1987. - №5. С. 129-139.
117. МисникС.О. Проблема емоційної поведінки дітей молодшого шкільного віку в працях вітчизняних психологів // Психологія. Зб. наукових праць. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. - Випуск 18. - 2002. С. 222227.
118. МитинаЛ.М. Влияние эмоционального компонента мотивации школьника на его отношение к учению // Эмоциональная регуляция учебной деятельности. Сб. материалов Всесоюзной конференции / Под общ. ред. А.Я.Чебыкина. М., 1988. С. 110117.
119. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт, 1998. С. 4-121.
120. МоргунВ.Ф. Психологические проблемы мотивации учения // Вопросы психологии. 1976. - №6. С. 54-67.
121. МоскалецьВ.П. Психологічне обґрунтування української національної школи. Львів: Світ, 1994. 120 с.
122. МухинаВ.С. Возрастная психология. М.: Изд. центр «Академия». С.323345.
123. НемовР.С. Психология. В 3 кн. 4-е изд. М.: ВЛАДОС, 2000. Кн. 1: Общие основы психологии. С. 435-496.
124. НемовР.С. Психология: Словарь-справочник: В 2 ч. М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕС