ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

На правах рукопису

Окуловська Аліна Станіславівна

УДК 65:349.6

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Науковий керівник −
д.е.н., проф.
І.О. Александров

Донецьк – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………........ 3
РОЗДІЛ 1 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ..………………
12
1.1. Теоретичні аспекти сталого розвитку……………………………….... 12
1.2. Метрологія сталого розвитку………………………………….............. 28
1.3. Екологічно орієнтоване управління як інструмент сталого розвитку 49
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………… 63
РОЗДІЛ 2 МОДЕЛЮВАННЯ ВИБОРУ СТРАТЕГІЇ ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ……………………………………………...
66
2.1. Моделювання управління економіко-екологічною політикою підприємства…………………………………………………………………..
66
2.2. Моделі системної динаміки в оцінюванні наслідків еколого-економічної діяльності ………………………………………………………
79
2.3. Формування оптимальної стратегії економіко-екологічного розвитку машинобудівного підприємства……………………………………………...
99
Висновки до розділу 2………………………………………………………... 110
РОЗДІЛ 3 МЕХАНІЗМИ ЕКОЛОГІЧНО ОРІЄНТОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ………………………………………..
112
3.1. Адаптивна система екологічно орієнтованого управління підприємством………………………………………………………………..
112
3.2. Метод оцінки ефективності природоохоронних заходів……………. 124
3.3. Оцінка економічної ефективності проекту щодо скорочення озоноруйнівних викидів у ПАТ «НОРД»………………………………....
124
Висновки до розділу 3………………………………………………………. 150
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 150
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………... 154
ДОДАТКИ………………………………………………………………….... 168

ВСТУП

Актуальність теми. Загроза виникнення глобальної екологічної катастрофи зумовила необхідність зміни парадигми індустріального суспільного розвитку та відмови від зневажливого ставлення до природного середовища. Зламним етапом «екологізації» суспільної свідомості стала конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку (1992 р., Ріо-де-Жанейро). Відповідно до світових рейтингів розвитку Україна отримує низькі характеристики, тобто втрачає природний капітал (87 місце за індексом екологічної сталості) та конкурентні позиції на міжнародних ринках (89 місце за індексом глобальної конкурентоспроможності). Ситуація, що склалася, створює загрозу для економічної стабільності національного господарства та безпечного існування сучасного і майбутніх поколінь. Стан навколишнього природного середовища в Україні характеризується істотним техногенним навантаженням. Значному забрудненню підлягають атмосфера, водні та земельні ресурси, рослинний і тваринний світ. Викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря у 2010 році склало 6678 тис. т., скидання забруднених зворотних вод у природні поверхневі об’єкти – 1744 млн. м3, а утворення відходів відповідно 1659 тис. т. Серед забруднюючих речовин, що потрапили в атмосферне повітря у 2010 р. нараховується 39 найменувань, у тому числі: важкі метали, діоксиди сірки, оксиди азоту, оксиди вуглецю, вуглеводні, леткі органічні сполуки і сажа. У промислових регіонах концентрація шкідливих речовин перевищує гранично допустиму (ГДК) в 2-5 і більше разів. Наслідком цього стало сильне зростання екологічно обумовлених захворювань населення, пов'язаних з порушенням обміну речовин (512 тис. чол.) і пошкодженням генетичного апарату (52 тис. чол.). Згідно отриманої залежності проведеного наукового дослідження збільшення екологічно шкідливих викидів на 1 тис. т призводить до розвитку злоякісних новоутворень в 209 чол. Це зумовлює актуальність розроблення та впровадження ефективних засобів екологічно орієнтованого управління розвитком складних економіко-соціальних систем, здатних подолати природо-руйнівні процеси та забезпечити реалізацію принципів сталого розвитку.
Вагомий внесок у дослідження проблем забезпечення економічного розвитку в межах господарської (екологічної) ємності природного середовища, що не виснажує природний капітал, здійснено зарубіжними вченими: розвиток ідеї вичерпання екологічної ніші людини та визначення господарської ємності біосфери – К. Гофманом [29], В. Данілов-Данільяном [33], В. Бобильовим [14], Г. Моткіним [72]; розроблення заходів щодо інтерналізації екологічних екстерналій – Т. Мальтусом [12], У. Таном [13], А. Тойнбі [109], А. Маршаллом [69], Р. Коузом [55], А. Пігу [147], О. Рюміною [100]; формулювання концептуальних положень сталого розвитку – Г. Брундтланд [12], Г. Дейлі [34], Дж. Коббом [12], Д. Медузом [146], Дж. Мілем [70], Дж. Форрестером [113].
Серед досліджень вітчизняних учених слід відзначити роботи: О. Амоші [3], Б. Буркинського [17], В. Волошина [19], В. Кухаря [19], С. Харічкова [123], Н. Андрєєвої [7] з питань поступового соціально-економічного розвитку на засадах науково-технічного прогресу в межах асиміляційної здатності навколишнього середовища; Д. Боткіна [13], В. Вишневського [119], І. Тулєєва [12], В. Леонтьєва [60], Р. Лепи [60], та ін., які присвячено вирішенню проблеми прогнозування поведінки економіко-екологічних систем на макро- і мікрорівнях; І. Александрова [1], Т. Галушкіної [22], Л. Гринів [30], А. Гриніна [28], А.Садєкова [101], Л. Скури [124] щодо розвитку теоретичних положень та практичних рекомендацій впровадження системи екологічного менеджменту; О. Балацького [10], О. Веклич [118], С. Дорогунцова [125], О. Корінцевої [122], Л. Мельника [122], О.Половяна [88] в сфері розроблення підходів до економіко-екологічної оцінки ефективності природоохоронних заходів та об’єктивної вартості природних ресурсів. Проте питання забезпечення керованого та ефективного процесу трансформацій суб’єктів господарської діяльності з урахуванням інституціональних та економіко-екологічних особливостей України потребують подальшого дослідження. Це обумовило вибір теми дисертаційної роботи, формування мети та завдань, спрямованих на її реалізацію.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно із планами науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України за темами: «Розвиток механізму фінансового регулювання виробничого потенціалу» (номер держреєстрації 0104U003429, 2004-2007 рр.) – на підставі аналізу природоохоронного законодавства України та існуючих концепцій сталого розвитку розроблено концептуальну модель екологічно орієнтованого управління; «Фінансово-економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва» (номер держреєстрації 0107U009796, 2007-2010 рр.) – досліджено підходи до кількісної оцінки збитків від забруднення навколишнього середовища промисловими підприємствами, що є основою комбінованого методу оцінювання економічного збитку від забруднення атмосферного повітря із врахуванням тіньових цін; «Управління розвитком промисловості в умовах системних дисбалансів» (номер держреєстрації 0110U000380, 2010-2013 рр.) – на підставі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду моделювання складних систем розроблено й реалізовано системно-динамічну модель оптимізації економіко-екологічного розвитку підприємства.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розвиток теоретичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування екологічно орієнтованого управління підприємством.
Для досягнення мети вирішено такі завдання:
узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід визначення поняття «сталий розвиток» та методів кількісної характеристики рівня сталості розвитку суб’єктів господарювання згідно відповідних індикаторів; (з.1, п.1.1, п.1.2)
удосконалено концептуальну модель екологічно орієнтованого управління та адаптовано до підприємств України із врахуванням інституціональних особливостей економічних відносин та екологічної поведінки вітчизняних товаровиробників; (з.2, п.1.3)
проведено критичний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду моделювання поведінки складних економіко-екологічних систем і оптимізації результатів господарчої та природоохоронної діяльності; (з.3, п.2.1)
досліджено зміст каузальних моделей поведінки економіко-екологічної системи, визначено основні, властиві їм, види архетипів поведінки, сформульовано етапи системно-динамічного моделювання економіко-екологічних систем, які мають послідовно-ітеративний характер; (з.4, п. 2.2)
адаптовано та реалізовано системно-динамічну модель оптимізації економіко-екологічного розвитку підприємства, обґрунтовано оптимальні значення цільових показників із використанням методу генетичних алгоритмів; (з.5, п. 2.3)
запропоновано адаптивну систему екологічно орієнтованого управління підприємством, сформовану відповідно до результатів аналізу основних принципів систем управління; (з.6, п.3.1)
проаналізовано основні існуючі концепції та підходи до оцінювання економіко-екологічної ефективності природоохоронних програм і проектів, що стало підставою для обґрунтування комбінованого методу визначення величини економічного ефекту природоохоронних заходів та відверненого збитку від забруднення навколишнього середовища із врахуванням «тіньових цін»; (з.7, п.3.2)
розраховано економічний ефект Проекту відмови від використання озоноруйнівних речовин на ПАТ «НОРД», який реалізується в межах виконання Україною обов’язків за Монреальським протоколом.(з.8, п.3.3)
Об’єктом дослідження є процес формування та функціонування системи екологічно орієнтованого управління підприємством.
Предметом дослідження є структура та інструментарій підтримки управлінських рішень у системі екологічно орієнтованого управління підприємством.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою роботи є фундаментальні положення економіки природокористування, теорії управління та теорії систем, наукові концепції сталого розвитку, класичні підходи до економіко-математичного моделювання поведінки складних систем, роботи зарубіжних і вітчизняних учених з цих питань. Інформаційною базою є наукові та технологічні звіти Європейської комісії з проблем забезпечення сталого розвитку, нормативно-законодавчі документи України з питань управління природокористуванням та охорони навколишнього природного середовища від забруднення, статистичні звіти Державної служби статистики України, звітні данні та особисті спостереження показників ПАТ «НОРД», Проект відмови від використання озоноруйнівних речовин ПАТ «НОРД».
У роботі використано такі загальнонаукові методи: аналізу та синтезу, теоретичного узагальнення та порівняння – при дослідженні вітчизняного та зарубіжного досвіду еволюції теорії сталого розвитку, уточненні понятійного апарату в сфері економіко-екологічного управління та екологічного менеджменту на підприємстві; системної динаміки – для розробки та реалізації моделі оптимізації економіко-екологічного розвитку підприємства; генетичних алгоритмів – для визначення оптимальних значень цільових показників; системного підходу – при розробці концептуальних положень формування адаптивної системи екологічно орієнтованого управління; економетричного аналізу – при оцінюванні економічного збитку від викидів озоноруйнівних речовин до атмосферного повітря на основі врахування “тіньових цін”.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних і науково-практичних положень щодо формування екологічно орієнтованого управління підприємством. До основних результатів, які визначають наукову новизну, належать такі:
уперше:
запропоновано науково-методичний підхід до оцінювання економічної ефективності від впровадження природоохоронних заходів, відмінність якого від відомих підходів полягає у використанні комбінованого методу визначення відверненого економічного збитку від забруднення навколишнього середовища із врахуванням “тіньових цін”; (з.7, п. 3.2; з.8, п. 3.3)
удосконалено:
концептуальну модель екологічно орієнтованого управління, відмінна особливість якої полягає у відображенні взаємозв’язків між метою, задачами, принципами, функціями та інструментами екологічно орієнтованого управління підприємством на підставі визначення «сталого розвитку» та розмежування дефініцій «економіко-екологічного управління» та «екологічно орієнтованого управління»; (з.2; п. 1.3)
науково-методичний підхід до управління розвитком підприємства з урахуванням економіко-екологічних особливостей, заснований на методі системної динаміки та генетичних алгоритмів, який на відміну від відомих підходів є підставою визначення раціональної структури балансу підприємства, достатнього рівня його фінансової стійкості (платоспроможності) для реалізації запланованих заходів, можливостей залучення зовнішніх та власних джерел інвестицій, оптимізації значень цільових показників господарювання; (з.3, п. 2.1; з.4, п. 2.2; з.5, п. 2.3)
адаптивну систему екологічно орієнтованого управління на підставі удосконалення основних принципів систем управління, яка на відміну від існуючих забезпечує: збирання, оброблення та відстеження даних для формування управлінської інформації; визначення існуючих та потенційних загроз і можливостей (аналіз та діагностика внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства); прийняття рішень та забезпечення умов їх виконання; підтримку та поліпшення кількісно-якісних характеристик системи управління за умов змінювання рівня турбулентності зовнішнього середовища; (з.6; п. 3.1)
дістав подальшого розвитку:
термінологічний апарат екологічно орієнтованого управління підприємством, зокрема, визначено поняття «сталий розвиток», яке в межах даного дослідження слід розуміти як властивість, що відображається у безперервній функціональній та структурній перебудові для забезпечення досягнення цілей соціального розвитку та економічного зростання при достатньо малих змінах умов природного середовища; (з.1.; п. 1.1) та обґрунтовано розмежування поняттєвих рівнів вживання термінів «економіко-екологічне управління» та «екологічно орієнтоване управління». (з.1.; п. 1.2)
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі запропонованої системно-динамічної моделі оптимізації економіко-екологічного розвитку підприємства впроваджено інструмент для прогнозування динаміки активів та пасивів підприємства, визначення оптимальної структури балансу, формування інвестиційного портфелю, який дозволяє скоротити невизначеність прийняття управлінських рішень та зменшити ризики інвестиційної діяльності.
Розроблений науково-методичний підхід до оцінювання відверненого економічного збитку від забруднення навколишнього середовища є основою для оцінювання економічної ефективності природоохоронних програм та заходів, що впроваджуються на підприємстві, та дозволяє встановити зв’язки рівня техногенного навантаження та рівня тіньових цін.
Запропонована адаптивна система екологічно орієнтованого управління підприємством є ефективним інструментом обліку та аналітичного оброблення інформації щодо фінансових і природоохоронних результатів господарювання, обґрунтування управлінської стратегії з питань забезпечення керованості процесу економіко-екологічного розвитку в умовах змінювання турбулентності зовнішнього середовища.
Пропозиції та рекомендації дисертації використано: у діяльності Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (лист № 28/10/3-10 від 26.10.2010 р.) – рекомендації щодо формування системи адаптивного екологічно орієнтованого управління, обґрунтування підходу до визначення кількісного значення екологічного забруднення на підставі тіньових цін; ПАТ «Українського науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту побутового машинобудування» (лист № 118 від 16.03.2011 р.) – розроблення системно-динамічної моделі економіко-екологічного розвитку підприємства для оцінки економічного збитку від забруднення природного середовища; ТОВ «Донбасс Плюс» (лист № 449 від 27.04.2011 р.) – обґрунтування методу оцінки економічного збитку від забруднення природного середовища; ПАТ «НОРД» (лист № 581 від 14.05.2011 р.) – визначення економічного ефекту від впровадження природоохоронних заходів із скорочення озоноруйнівних речовин.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою, у якій подано авторський підхід до вирішення наукової задачі щодо формування екологічно орієнтованого управління підприємством. Внесок автора в колективні опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати дослідження обговорено і схвалено на 10 науково-практичних конференціях, основні з них: «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2004 р., 2008 р., 2009 р.), «Перспективи розвитку індустріального виробництва в умовах глобалізації» (м. Київ, 2005 р.), «Інвестиційні та інноваційні складові розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації» (м. Київ, 2009 р.), «Інвестиційні та інноваційні складові розвитку внутрішнього ринку України в умовах глобалізації» (м. Київ, 2010 р.), «Конкурентоспроможність національної економіки» (м. Київ, 2010 р.), Конференція професорсько-викладацького складу Донецького національного університету (м. Донецьк, 2011 р.).
Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковано у 13 наукових працях, серед яких 7 статей у наукових фахових виданнях, 6 − тез матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 5,55 д.а., з них 3,25 д.а. належать особисто автору.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено результати теоретичного обґрунтування та запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання щодо формування ефективної системи екологічно орієнтованого управління підприємством. Висновки підтверджені такими науковими результатами.
1. У даний час поняття «сталий розвиток» ученими розглядається у двох аспектах. У вузькому розумінні увага акцентується переважно на його екологічній складовій, що пов'язується з оптимізацією виробничої діяльності по відношенню до біосфери. Більш широке трактування поняття «сталий розвиток» передбачає врахування трьох складових: соціальної, екологічної, економічної.
2. На основі результатів аналізу існуючих концепцій сталого розвитку, сформованих у межах парадигми суспільства сталого розвитку, визначено їх спільні риси: 1) інтеграція понять «навколишнє середовище», «економічна діяльність» і «соціальний розвиток»; 2) урахування і визнання рівноцінності потреб сучасного та майбутніх поколінь. Ґрунтуючись на результатах аналізу відомих підходів до формулювання досліджуваного поняття та визначення основних системних властивостей економіко-екологічних систем, встановлено, що в межах даної роботи поняття «сталий розвиток» слід розуміти як властивість, яка відображається в безперервній функціональній і структурній перебудові для забезпечення ефективності досягнення цілей соціального розвитку та економічного зростання при досить малих змінах умов природного середовища.
3. З використанням сучасних підходів до кількісного оцінювання «стійкості» соціально-економічних утворень на мікро- та макрорівні визначено «фактори нестійкості розвитку», які обмежують або унеможливлюють реалізацію відповідних заходів для України: «соціальні можливості», «глобальне управління», «екологічне управління» і «емісія парникових газів». Доведено, що досягнення сталого розвитку країни передбачає усунення несистемності та неефективності управління процесами економіко-екологічних перетворень як на рівні окремих підприємств, так і на загальнодержавному рівні.
4. З метою розмежування та уточнення рівнів вживання понять «економіко-екологічне управління» і «екологічно орієнтоване управління», використовуючи як класифікаційну ознаку рівень діяльності, до макрорівня запропоновано віднести поняття «економіко-екологічне управління», а до мікрорівня − «екологічно орієнтоване управління». Під економіко-екологічним управлінням запропоновано розуміти діяльність державних органів, спрямовану на дотримання обов'язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на розробку і реалізацію відповідних цілей, проектів і програм. Під екологічно орієнтованим управлінням − добровільну, ініціативну і результативну частину загальної системи менеджменту підприємства, орієнтовану на реалізацію його власних екологічних цілей і проектів, розроблених відповідно до принципів економічної ефективності та економіко-екологічної безпеки.
5. На основі уточнення змістовного змісту дефініцій «сталий розвиток», «економіко-екологічне управління», «екологічно орієнтоване управління», виявлених «факторів нестійкого розвитку» України і необхідності впровадження інструменту постійного і свідомого управління природоохоронними заходами на підприємствах, органічно інтегрованого в загальну систему управління господарською діяльністю, запропоновано концептуальну модель екологічно орієнтованого управління, яка відображає причинно-наслідкові взаємозв'язки між метою, завданнями, принципами, функціями та інструментами екологічного менеджменту підприємства.
6. Обґрунтовано, що впровадження концептуальної моделі екологічно орієнтованого управління потребує кількісного оцінювання наслідків управлінських рішень. Рекомендовано усувати встановлені недоліки існуючих економетричних моделей оцінки управління економіко-екологічними наслідками функціонування підприємства за допомогою методів системної динаміки. З урахуванням специфіки та відмітних властивостей динамічних систем запропоновано шість етапів системно-динамічного моделювання економіко-екологічних систем, які мають послідовно ітеративний характер. Визначено роль структури системи та її вплив на поведінку моделі, проведено класифікацію основних архетипів поведінки, властивих економіко-екологічних системам.
7. Розроблено і реалізовано системно-динамічну модель економіко-екологічного розвитку підприємства, засновану на управлінні активами і пасивами, що дозволяє врахувати умови задовільної структури балансу, а також достатнього рівня фінансової стійкості (платоспроможності) для реалізації запланованих природоохоронних заходів; можливості економічного розвитку за рахунок залучення зовнішніх і власних джерел інвестицій. Для знаходження оптимальних значень цільових показників обґрунтовано використання генетичних алгоритмів, які дозволяють ефективно знаходити глобальний оптимум.
8. На основі аналізу основних принципів до побудови систем управління запропоновано адаптивну систему екологічно орієнтованого управління, яка забезпечує: збір, обробку та відстеження даних для формування управлінської інформації; визначення існуючих і потенційних загроз і можливостей (аналіз і діагностика внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства); прийняття рішень та умов їх виконання; підтримання та поліпшення характеристик самої системи управління при мінливому рівні турбулентності зовнішнього середовища.
9. Для організаційної реалізації адаптивної системи екологічно орієнтованого управління рекомендовано використовувати діаграми переходу операцій, які дають можливість не тільки побудувати оптимальну структуру управління, виявляючи і позбавляючись від дублюючих операцій, але і обчислити необхідну кількість працівників підрозділу.
10. Розроблено науково-методичний підхід до визначення економічного ефекту від упровадження природоохоронних заходів на підставі комбінованого методу розрахунку величини відверненого економічного збитку від забруднення навколишнього природного середовища. Запропоновано здійснювати оцінку економічного збитку з урахуванням тіньових цін, які відображають альтернативні витрати, а отже, реальну вартість природного ресурсу.
11. Запропонований підхід до оцінки економічного збитку використаний для Проекту припинення використання озоноруйнівних речовин і реалізується в рамках виконання Україною зобов'язань щодо Монреальського протоколу спільно з Глобальним екологічним фондом. Проведені розрахунки з використанням запропонованого підходу засвідчили, що економічний ефект від упровадження проекту щодо скорочення викидів озоноруйнівних речовин складе 4055 тис. грн. Економічна ефективність становить 16,43%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров И.А. Экономический рост и окружающая среда (введение в методологию измерения и анализа) / И.А.Александров. − Донецк: ИЭП НАН Украины, 1996. − 158c.
2. Александров І. Економіко-екологічна безпека територіальних утворень та виробничих систем / І. Александров, Г. Черніченко, О. Половян // Регіональна економіка. – 2004. – № 1. – С. 133–145.
3. Амоша А.И. Инновационное развитие и конкурентоспособность стран / А.И. Амоша // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. тр. – Донецк: ДонНУ, 2009. – С. 510–515.
4. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И.Ансофф; пер. с англ. – Санкт-Петербург: Питер, 1999. – 416 с. – (Серия "Теория и практика менеджмента").
5. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф; пер. с англ./ под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб.: Питер, 1999. – 416 с.
6. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф; пер. с англ. / ред. Л.И. Евенко. − М.: Экономика, 1989. – 519 с.
7. Андреева Н.Н. Экономико-экологические аспекты обеспечения национальной безопасности // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. Випуск 47. – Донецьк, ДонНТУ, 2002. – С.42-47.
8. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И.Ансофф; пер. с англ. – Санкт-Петербург: Питер, 1999. – 416 с. – (Серия "Теория и практика менеджмента").
9. Аптекарь С.С. Металлургическое предприятие в системе ресурсопотребления / С.С. Аптекарь, Р.С. Близкий // Економіка промисловості. – 2004. − № 1. – С. 25−31.
10. Балацкий О.Ф. Экологический менеджмент: проблемы и перспективы становления и развития / О.Ф. Балацкий, В.А. Лукьянихин, Е.Н. Лукьянихина //Экономика Украины. − 2000. − №5. – С.68-73.
11. Бир С. Кибернетика и менеджмент / С.Бир. – М.: КомКнига, 2006. – 280 с.
12. Блауг М. Методология экономической науки, или Как экономисты объясняют. / М. Блауг; пер. с англ. / науч. ред. и вступ. ст. B.C. Автономова. – М.: НП «Журнал Вопросы экономики», 2004. − 416 с.
13. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М.: Дело ЛТД, 1994. – 670 с.
14. Бобылев В. Информационная и методологическая основа для расчета эколого-экономических индикаторов. – М: МГУ, 2000. – 146 c.
15. Бородин А.И. Методологические основы эколого-экономического управления предприятием / А.И.Бородин // Менеджмент в России и за рубежом. – 2006. – №3. – С. 67-81.
16. Булеев И.П. Обеспечение конкурентоспособности субъектов хозяйствования региона / И.П. Булеев, С.С. Шевцов // Город, регион, государство: экономико-правовые проблемы: сб. науч. тр. / НАН Украины, Ин-т экон.-правовых исслед. – Донецк: Вебер, 2009. – Т.1. – С. 95–103.
17. Буркинський Б.В. Еколого-економічні орієнтири стратегії сталого розвитку України / Б.В. Буркинський, В.М. Степанов, С.К. Харічков // Проблеми сталого розвитку України. – К.: БМТ, 1998. – С.81-92.
18. Вернадский В.И. Живое вещество / В.И. Вернадский. – М.: Наука, 1978. – 358 с.
19. Волошин В.В. Система рейтингового оценивания промышленных предприятий / В.В. Волошин, О.О. Горленко, В.П. Кухар. – К.: Думка, 1999. – 125 с.
20. Воронкова А.Е. Моделювання управління конкурентоспроможністю підприємства: еколого-організаційний аспект: монографія / А.Е. Воронкова, С.К. Рамазанов, О.В. Радіонов. − Луганськ: Вид-во СНУ ім. Даля, 2005. − 368 с.
21. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация / А.Э. Воронкова / Восточно украинский национальный ун-т. − Луганск : ВНУ, 2000. – 315 с.
22. Галушкина Т.П. Экономические инструменты экологического менеджмента (теория и практика) / Т.П. Галушкина. – Одесса: Ин-т проблем рынка и эколого-экономических исследований НАН Украины, 2000. – 280 с.
23. Галушкина Т.П. Концептуально-понятийные положения экологического менеджмента / Т.П. Галушкина // Экономические инновации. Вып. 6. Экономико-экологические проблемы природопользования на современном этапе. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999. – С. 124.
24. Гиг ван Дж. Прикладная общая теория систем / Дж. ван. Гиг. – Г: Мир, 1981. – 336 с. (или как иностранный источник)
25. Горшков В.Г. Биотическая регуляция окружающей среды: / В.Г. Горшков , В.В. Горшков, В.И. Данилов-Данильян, К.С. Лосев, А.М. Макарьева // Экология. − 1999. − №2. − С.105-113.
26. Государственный стандарт Украины. Общие руководящие указания по принципам управления, системам и средствам обеспечения. – К.: Госстандарт Украины, 1997. – 37 с.
27. Государственный стандарт Украины. Руководящие принципы по осуществлению экологического аудита. – К.: Госстандарт Украины, 1997. – 32 с.
28. Гринин А.С. Экологический менеджмент / А.С. Гринин, Н.А. Орехов, С. Шмидхейни. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 206 с.
29. Гофман К. Г. Економічна оцінка природних ресурсів. — М.: Економіка, 1980. — С. 234.
30. Гринів Л. Теоретико-методологічні засади формування екологічно збалансованої економіки: дис. д-ра екон. наук: спец. 08.08.01 / Л. Гринів. – Львів, 2002. – 340 с.
31. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли / Л.Н. Гумилев. – М.: АСТ; Астрель, 2005. – 512 с.
32. Данилишин Б.М. Природно-техногенні катастрофи: проблеми економічного аналізу та управління / Б.М. Данилишин. – К.: НІЧЛАВА, 2001. – 260 с.
33. Данилов-Данильян В.И. Экологический вызов и устойчивое развитие / В.И. Данилов-Данильян, К.С Лосев. – М.: Прогресс – Традиция, 2000. – 416 с.
34. Дейлі Г. Поза зростанням. Економічна теорія сталого розвитку / Г.Дейлі; пер. з англ. Ін-т сталого розвитку. – К.: Інтелсфера, 2002. – 312 с.
35. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища / В.С. Джигирей. – К.: Знання, 2002. – 203 с.
36. Диксон Д. Экономический анализ воздействия на окружающую среду / Д. Диксон, Л. Скура, Р. Карпинтер. – М.: Вита-Пресс, 2000. – 272 с.
37. Доклад Генерального Секретаря ООН Кофи А. Аннана «Повестка дня на XXI век – хороший план, плохое осуществление» // Использование и охрана природных ресурсов в России [Бюллетень]. – 2002. – № 9–10. – С. 3–6.
38. Долішній М.І. Економічний розвиток і екологічна безпека: шлях України / М.І. Долішній, В.С. Кравців // Проблеми сталого розвитку України. – К.: БМТ, 1998. – С. 57–62.
39. Друкер П. Эффективное управление. Экономические задачи и оптимальные решения/ П. Друкер; пер. с англ. М. Котельниковой. − М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003. − 288 с.
40. Занг В.-Б. Время и перемены в нелинейной экономической теории / В.-Б. Занг; пер. с англ. − М.: Мир, 1999. – 335 с.
41. Индикаторы устойчивого развития России (эколого-экономические аспекты) / под ред. С.Н. Бобылева, П.А. Макеенко. – М.: ЦПРП, 2001. – 192 с.
42. Инженерная экология и экологический менеджмент / М.В. Буторина, П.В. Воробьев, А.П. Дмитриева и др. – М.: Логос, 2003. – 528 с.
43. Інвестиційна політика в Україні: досвід, проблеми, перспективи: монографія / М.Г. Чумаченко, С.С. Аптекар, М.Г. Білопольский та ін. – Донецьк: Юго-Восток, 2003. – 292 с.
44. Кабанов А. О систематизации методических подходов к оценке экономической эффективности инноваций в промышленном производстве / А. Кабанов, В. Нейенбург, Ю. Драчук // Экономика Украины. – 2005. – № 9. –С. 71–74.
45. Карагодов И.А. Экологический менеджмент природопользования / И.А. Карагодов // Бизнес-Информ. − 1998. − № 19. – С.3-7.
46. Касти Дж. Связность, сложность и катастрофы / Дж. Касти; пер. с англ. – М.: Мир, 1982. – 216 с.
47. Кишкань Р. Как разрабатывались индикаторы устойчивого развития: шаг за шагом / Р. Кишкань. – Донецк: Роза Ветров, 2001. – 40 с.
48. Коландер Д. Революционное значение теории сложности и будущее экономической науки / Д. Коландер //Вопросы экономики.− 2009. – № 1. – С. 84-100.
49. Комиссия Брундтланд. Наше общее будущее. – М: Прогресс, 1989. – 376 с.
50. Кондратьев Н.Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения / Н.Д. Кондратьев; Избр. труды. – М.: Экономика, 2002. – 767 с.
51. Концепция устойчивого развития и Местная повестка дня XXI век: метод. пособие/ под ред. Д.А. Голубева, Н.Д. Сорокина. – СПб.: Союз художников, 2003. – 46 с.
52. Концепція сталого розвитку України. − К.: НАН України, Мінекобезпеки України, 1997. – 17 с.
53. Коротков Э.М. Концепция экологического менеджмента / Э.М. Коротков // Менеджмент в России и за рубежом. – 1998. – №2. – С.12-23.
54. Костюк П. Проблемы устойчивого развития территорий / П. Костюк. – Сумы: Ярис, 2001. – 114 с.
55. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз; пер. с англ. Б. Пинскера. ‒ М.: Дело ЛТД, 1993. – 192 с.
56. Крейнер С. Ключевые идеи менеджмента / С. Крейнер; пер. с англ. – М.: ИНФРА-М, 2002. – XVIII. – 347 с.
57. Кричевский М.Л. Интеллектуальные методы в менеджменте / М.Л. Кричевский. – СПб.: Питер, 2005. – 304 с.
58. Кузьменко Л.М. Діагностика стану підприємства для визначення його конкурентоспроможності / Л.М. Кузьменко // Економіка промисловості. – 2007. –№ 1. – С. 190–199.
59. Ландик В.І. Проект Концепції переходу України до сталого розвитку / В.І. Ландик, С.В. Семенець, Т.М. Яхеєва. – К.: Ін-т сталого розвитку, 2004. – 64 с.
60. Леонтьев В. Межотраслевой анализ воздействия структуры экономики на окружающую среду / В. Леонтьев, Д. Форд // Экономика и математические методы. − 1972. – Т.8, вып. 3. − С. 370-400.
61. Лук'янихіна О.А. Екологічний менеджмент як інструмент сталого розвитку та техногенної безпеки суспільства / О.А. Лук'янихіна // Вісник Харківського інституту соціального прогресу. Серія: Екологія, техногенна безпека і соціальний прогрес. – 2002. – Вип. 1 (2). – С. 149–155.
62. Лысенко Ю. Экологический подход к управлению предприятием: проблемы и перспективы / Ю. Лысенко, А. Садеков // Экономика Украины, 2003. − №5. – С.33-40.
63. Ляшенко І.М. Еколого-економічне моделювання / І.М. Ляшенко // Проблеми сталого розвитку України. − К.: Б.М.Т., 1998. – С.205-213.
64. Майбутнє України: стратегія поступу: монографія / Александров І.О., Амоша О.І. та ін. − Донецьк: ТОВ Юго-Восток Лтд, 2008. – 304 с.
65. Макдермотт И. Искусство системного мышления: необходимые знания о системах и творческом подходе к решению проблем / И. Макдермотт, Дж. О’Коннор. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 256 с.
66. Мамедов Н.М. Основы общей экологии / Н.М. Мамедов, И.Т. Суравегина, С.Н. Глазачев. – М.: Устойчивый мир, 2000. – 272 с.
67. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. – Т.1, кн.1: Процесс производства капитала // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. – М., 1960. – Т.23. – С.5-907.
68. Маркс К., Энгельс Ф. Собрание сочинений. Изд. 2, тома 1-39 (из 50-ти). – М.: Политиздат, 1955-1981
69. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл; пер. с англ. – М.: Прогресс, 1993. – Т.1. − 416 с.
70. Милль Дж. С. Основы политической экономии / С.Дж.Милль. − М.: Прогресс, 1980. − Т. 3. − 204 с.
71. Монреальский протокол 1987 года по веществам, разрушающим озоновый слой 1987 года [Електронний ресурс] / Общество с ограниченной ответственностью "Гратон-СК", Москва. – 2012. − Режим доступу: http://www.graton.su/kioto115.html
72. Моткин Г.А. Основы экологического страхования / Г.А. Моткин.– М.: Наука, 1996.− 192 с.
73. Наумова М.Н. Экономико-экологические аспекты принятия управленческих решений на промышленном предприятии / М.Н. Наумова, Н.Ф. Бортникова // Финансы, учет, банки: сб. науч. тр. – Донецк: ДонНУ, 2005. – Вып. 11. – С. 45-52.
74. Національна екологічна політика України: оцінка і стратегія розвитку [Електронний ресурс] / Документ підготовлено в рамках проекту ПРООН/ГЕФ «Оцінка національного потенціалу в сфері глобального екологічного управління в Україні»; М-во охорони навколишнього природного середовища України; Програма Розвитку ООН; Глобальний Екологічний Фонд. – Режим доступу: http://www.ukraine2015.org.ua/img/library/eco_policy.pdf.
75. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д.Норт; пер. с англ. А.Н. Нестеренко; предисл. и науч. ред. Б.З. Мильнера. − М.: Фонд экономической книги "Начала", 1997. − 180 с.
76. Нуоффер Г. Экологический аудит на предприятии / Г. Нуоффер, Л. Ушарова // Мировая экономика и международные отношения. – 1997. – №1. – С. 144–146.
77. Нуреев Р. М. Курс микроэкономики / Р.М.Нуреев. −2-е изд., изм. – М.: Норма, 2002. – 572 с.
78. Окуловская А.С. Экологический менеджмент как инструмент устойчивого развития / А.С. Окуловская // Труды научной конференции профессорско-преподавательского состава экономического факультета ДонНУ по результатам работы за 2005-2007 гг.: тез. док. – Донецк: ДонНУ, 2007. – С. 100-103.
79. Половян Н.С. Вибір стратегії економіко-екологічного розвитку підприємства / Н.С. Половян, А.С. Окуловська // Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. пр. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2010. – Вип. 22. – С.150-158.
80. Половян Н.С. Вибір стратегії економіко-екологічного розвитку підприємства / Н.С. Половян, А.С. Окуловська // Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. пр. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2010. – Вип. 22. – С.150-158.
81. Александров И.А. Дефиниция понятия «устойчивое развитие» / И.А. Александров, А.В. Половян, А.С. Окуловская // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. – Донецьк: ДонНТУ, 2008. – Вип. 33-2(128). – С. 5-12.
82. Окуловская А.С. Концептуальные основы экологического менеджмента / А.С. Окуловская // Сучасні тенденції наукової парадигми географічної освіти України: зб. наук. статей VI міжвуз. наук.-практ. конф. (9 груд. 2010 р.): тези доп. – Донецьк: ДІСО, 2010. – С.43-45.
83. Осауленко О.Г. Сталий соціально-економічний розвиток: моделювання та управління / О.Г. Осауленко. – К.(ИЗ-ВО)., 2000. –176 с.
84. Основы теории оптимального управления / под. ред. В.Ф. Кротова. – М.: Высшая школа, 1990. – 430 с.
85. Оцінка виконання Плану дій Україна − ЄС: довкілля та сталий розвиток [Електронний ресурс] / під ред. Н. Андрусевич. – Львів, 2009. –104 с. − Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля». – Режим доступу: http://www.rac.org.ua/index.php?id=105.
86. Пахомова Н.В. Экономика природопользования и охраны окружающей среды / Н.В. Пахомова, К.К. Рихтер. – СПб.:Изд. СПбГУ, 2001. – 220 с.
87. Первушин С.П. Воспроизводство и экономический рост: история, теория и проблемы / С.П. Первушин. – М.: Вузовская книга, 1998. – 84 с.
88. Половян О.В. Механізм забезпечення економіко-екологічної безпеки господарських систем: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.02.03 «Організація управління, планування та регулювання економікою» / О.В. Половян; Донец. нац. ун-т. – Донецьк, 2005. – 20 с.
89. Попова О.Ю. Економічні механізми забезпечення екологічної спрямованості розвитку суб’єктів господарювання: монографія / О.Ю. Попова. − Донецьк: ДВНЗ «ДонНТУ», 2010. – 430 с.
90. Проблеми екологізації національного розвитку України // Національна доповідь України про гармонізацію життєдіяльності суспільства у навколишньому природному середовищі: Спеціальне видання до 5-і Всеєвропейської конференції міністрів навколишнього середовища «Довкілля для Європи». – К., 2003. – 16 с.
91. Програма дій «Порядок денний на XXI століття»: пер. з англ. ВГО «Україна. Порядок денний на XXI століття». – К.: Інтелсфера, 2000. – 360 с.
92. Проект Концепції сталого розвитку України / під керівництвом Б.Є. Патона, Ю.І. Самойленко, І.О. Зайця. – К Інтелсфера, 2000. – 23 с.
93. Пэнтл Р. Методы системного анализа окружающей среды / Р. Пэнтл; Пер. с англ. под ред. Н.Н. Моисеева – М.: Мир, 1979. – 213с.
94. Рамазанов С.К. Интегрированная система эколого-экономического мониторинга, управления и принятия решений / С.К. Рамазанов // Сборник научных трудов ВНУ и Познанського технического университета. Сер.: экология. – Познань, ПТУ, 2002. − № 1. − С. 22−36.
95. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения / Д. Рикардо //Антология экономической классики. Предисл. И.А. Столярова. – М.: Эконов, Ключ, 1993. – 475с.
96. Рио-92 [Электронный ресурс]. − Режим электронного доступа: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/riodecl.shtml
97. Ричард Р., Нельсон и Сидней Дж. Уинтер. Эволюционная теория экономических изменений / Р. Ричард, Нельсон и Сидней Дж. Уинтер. Ричард Р., Нельсон и Сидней Дж. Уинтер. − М.: Финстатинформ, 2000. – 474 с.
98. Родіонов О.В. Екологічна стратегія виробничого підприємства / О.В. Родіонов // Менеджмент і міжнародне підприємництво: матер. Міжнар. наук.-прикл. конф. – Львів: Львівська Політехника, 2001. – С. 100−101.
99. Руководство по открытой отчетности малых и средних предприятий: пер. с англ. Эколайн. – М.: Эколайн, 2003. – 74 с.
100. Рюмина Е.В. Экологический фактор в экономико-математических моделях / Е.В. Рюмина. – М.: Наука, 1980. – 166 с.
101. Садеков А.А. Механизмы эколого-экономического управления предприятием / А.А. Садеков. – Донецк: ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, 2002. – 311с.
102. Саломатина Л.Н. Экологические проблемы развития туристическо-рекреационной сферы АР Крым / Л.Н. Саломатина, А.И. Амоша // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. тр. – Одесса−Донецк: ДонНУ, 2008. – С. 496–500.
103. Сальников М.И. Оценка экологической эффективности экономик и теневых цен загрязнения в странах переходного типа / М.И. Сальников, В.П. Зеленюк. – М.: EERC, 2005. – 45 с.
104. Самуэльсон П. Экономика (18-е изд.) / П. Самуэльсон, В. Нордхаус. – М.: Вильямс, 2006. – 1360 с.
105. Сендж П. Пятая дисциплина. Искусство и практика самообучающихся организаций / П. Сендж. – М.: Олимп-Бизнес, 2003. – 408 с.
106. Сендлер Т. Экономические концепции для общественных наук. - М.: Весь мир, 2006. − 376 с.
107. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. – М.: Соцэкономиздат, 1962. – 684 с.
108. Стан світу 2001 / Л. Браун та ін.; пер. з англ.: Ін-т сталого розвитку. – К.: Інтелсфера, 2000. – 308 с.
109. Тойнби А.Дж. Постижение истории: сборник / А.Дж. Тойнби; пер. с англ. Е.Д. Жаркова. — М.: Рольф, 2001. – 640 с.
110. Тридід О.М. Організаційно-економічний механізм стратегічного розвитку підприємства: монографія / О.М. Тридід. − Х.: ХДЕУ, 2002. - 364 с.
111. Урсул А.Д. Государство в стратегии устойчивого развития / А.Д. Урсул М.: РАГС, 2000 − 340 с..
112. Федоренко О.I. Екоменеджмент як важлива компонента сталого та екологічно безпечного розвитку в Україні / О.I. Федоренко // Екологічний менеджмент: матер. засідання Наукової Ради Всеукраїнської екологічної ліги.  Київ, 2004.  С. 2–9.
113. Форрестер Дж. Мировая динамика / Дж. Форрестер. – М.: Наука, 1978. – 450 с.
114. Хакен Г. Синергетика / Г. Хакен; пер. с англ. − М.: Мир, 1980. − 328 с.
115. Черниченко Г.А. Развитие промышленного производства (эколого-экономический аспект): монография / Г.А. Черниченко. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2001. – 320 с.
116. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития / Й.А. Шумпетер. – М.: Директ-Медиа, 2007. – 400 с.
117. Булеев И.П. Проблемы оценки эффективности интеграции предприятий: синергетический подход / И.П. Булеев, С.В. Богачев // Економіка промисловості. – 2009. – № 4. – С. 126–133.
118. Веклич О.О. Формування економічного механізму сталого розвитку України / О.О. Веклич // Вісник Національної академії наук України. – 2000. − № 2.− С. 3–16.
119. Вишневський В. Оценка возможностей снижения налогового бремени в переходной экономике / В. Вишневський, Д. Липницкий // Вопросы экономики. – 2000. – №2. – С. 107-115.
120. Механізми переходу економіки України на інноваційну модель розвитку: монографія / О.І. Амоша, С.М. Кацура, Т.В. Щетілова, В.Г. Бурим, В.П. Вишневський; НАН України. Ін-т економіки пром-сті. — Донецьк, 2002. − 108 с.
121. Балацький Є.О. Бюджет міста у системі фінансів території [Текст] : монографія / Є.О. Балацький. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2011. – 302 с.
122. Мельник Л. Г. Маркетингова цінова політика: навч. пос. / Л.Г. Мельник, Л.В. Старченко, О.І . Корінцева − Суми: Ун-ка книга, 2007. ‒ 240 с.
123. Харічков С.К. Перспективні тенденції впровадження заохочувальних заходів щодо збереження біорізноманіття / С.К. Харічков // Причорноморський екологічний бюлетень, 2003, №3 (9). – С.78-81
124. Диксон Д. Экономический анализ воздействия на окружающую среду / Д. Диксон, Л. Скура Л., Р. Карпинтер.− М.: Вита-Пресс, 2000. −272 с.
125. Дрогунцов С.И. Хозяйствование: попытка смысло-синергетической интерпретации / С.И. Дрогунцов, А.М. Ральчук // Философия хозяйств. − 2003. − №4 (28). − С. 189-206.
126. Економіка підприємства: Навч. посіб. / Л. Г. Мельник, О. І. Корінцева – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. –412 с.
127. Adams R. Perfomans indicators for sustainable development / R. Adams // Accounting and Business. − 1999.− April.
128. Barbier E.B. Natural capital and the economics of environment and development / E.B. Barbier // Investing in Natural Capital: The Ecological Economics Approach to Sustainability. − New York: Island Press, 1994.
129. Benarroch M. Learning – driven product cycles, new product adoption and north-south inequality / M. Benarroch, J. Gaisford // Journal of economic development. − 2002. – Vol. 27, № 1. – P.1-6.
130. Brown Lester. Eco-Economy. −New York.: W.W. Norton&Company, 2002. – 334 p.
131. Cobb Clifford W. The Green National Product: A Proposed Index of Sustainable Economic Welfare / Clifford W. Cobb, John B. Cobb. − Lanham, Md.: University Press of America, 1994.
132. Culdertson John. Economic Development: An Ecological Approach / John Culdertson. − New York: Knopf, 1971.
133. Daly Herman, Cobb John. For the Common Good / Herman Daly, John. Cobb. − Boston: Beacon Press, 1994.
134. Decor. Environment 2001. −. EU Group, 2002. – 129 p.
135. Environmental indicators. – OECD Core set, Paris Cedex 16, 1994. – 160 p.
136. Environmental Sustainability Index 2005. Yale Center for Environmental Law and Policy. − Yale University, 2005. − 414 р.
137. Fisher I. 100% Money. New York. − I. Fisher.‒ 1935.
138. Global 2000 report to the President. Washington, D.C.: U.S. Government Printing Office, 1980.
139. Goodland R., Daly H.E., El Serafy S. Population, Technology and Lifestyle. − Washington: D.C., 1992. – P. 13-17.
140. Hicks J.R. Value and Capital / J.R. Hicks. − 2d ed. − Oxford University Press, 1946.
141. Hohmeyer O. Externue Enviroumental Costsof Electric Power / O. Hohmeyer, R.L.Ottinger.. – Springer-Verlag-Berlin: Hiidelbery, 1991.
142. Leipert Christian, “Social Costs of Economic Growth” // Journal of Economic Issues. − 1986. −Vol. 20, № 1. − P. 109-131.
143. Leontief V. Air Pollution and the Economic Structure: Empirical Results of Input-Output Computations / V. Leontief, D. Ford // In Input-Output Techniques: Papers Presented at the Fifth International Conference on Input-Output Techniques, Geneva, January, 1971. Edited by A. Brody and A. P. Carter: North-Holland Publishing Company, 1972.
144. Leontief W. The future of the world economy / W. Leontief. − New York: Oxford University Press,1977.
145. McDonach K., Environmental management systems and sustainable development / K. McDonach, P. Yaneske // The environmentalist. − 2003. − №22. – P. 217-226.
146. Meadows D.H. The limits to Growth / D.H. Meadows, et al ‒ New York: Potomac Associates, 1972.
147. Pigou A.C. The economics of welfare. – London: Macmillan, 1948
148. Ramses N.U Thant (Тан У.) in New York, 1961-1971: A portrait of the third UN secretary-general / N.U. Ramses // St. Martin's Press (New York), 1988, 221 p.
149. Shephard R.W. Theory of cost and production functions / R.W. Shephard. – Princeton: Princeton University Press, 1970.
150. Thomas K. The Structure of Scientific Revolutions / K. Thomas. − 3rd ed. − Chicago, IL: University of Chicago Press, 1996.