ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ПІДПРИЄМСТВ АПК

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису
БЕРЕЗІНА ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА
УДК 338.436

ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ПІДПРИЄМСТВ АПК

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового
ступеня доктора економічних наук

Науковий консультант
д.е.н., професор
Ткаченко Валентина Григорівна

ЛУГАНСЬК – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП .......................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ПІДПРИЄМСТВ АПК ……………………………………... 15
1.1. Теоретичні основи забезпечення ефективних організаційно-економічних відносин підприємств АПК ……………………………….. 15
1.2. Методологічні принципи формування і розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК ……………………………….. 37
1.3. Концептуальні аспекти розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК …………………………………………….... 56
Висновки до розділу 1 ................................................................................. 75
РОЗДІЛ 2. СТАН ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ПІДПРИЄМСТВ АПК ……………………………………………………. 79
2.1. Розвиток підприємств АПК................................................................... 79
2.2. Роль підприємств АПК у формуванні продовольчого ринку України .......................................................................................................... 100
2.3. Ресурсний потенціал у системі організаційно-економічних відносин аграрних підприємств…………………………........................... 121
Висновки до розділу 2 ................................................................................. 139
РОЗДІЛ 3. УМОВИ ТА ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ПІДПРИЄМСТВ АПК ............................................................................................................... 142
3.1. Внутрішні і зовнішні чинники забезпечення розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК …………...….. 142

3.2. Інтеграційні процеси та їх вплив на формування організаційно-економічних відносин підприємств АПК .................................................. 162
3.3. Інноваційна політика підприємств АПК ............................................. 187
Висновки до розділу 3 ................................................................................. 211
РОЗДІЛ 4. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ПІДПРИЄМСТВ АПК............................. 215
4.1. Формування екологічно орієнтованого механізму взаємовідносин підприємств АПК ………………………………………………………… 215
4.2. Забезпечення взаємозв’язку соціально-економічної та продовольчої безпеки підприємств АПК ……………………………….. 238
4.3. Зовнішня політика підприємств АПК ………………………………. 258
Висновки до розділу 4 ................................................................................. 278
РОЗДІЛ 5. УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ПІДПРИЄМСТВ АПК............................................................ 280
5.1. Організаційні аспекти удосконалення відносин підприємств АПК. 280
5.2. Економічні аспекти оптимізації відносин підприємств АПК……… 296
5.3. Соціально-демографічні аспекти розвитку відносин підприємств АПК………………………………………………………........................... 325
Висновки до розділу 5 ................................................................................. 348
ВИСНОВКИ .................................................................................................. 350
ДОДАТКИ ..................................................................................................... 361
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................... 375

ВСТУП
Актуальність теми. Наслідки функціонування підприємств агропромислового комплексу значною мірою залежать від рівня їх розвитку, досконалості та адекватності організаційно-економічних відносин між ними. Діючи на ринку з метою підвищення рівня забезпечення споживачів сільськогосподарською продукцією та продуктами її переробки, кожне з підприємств, як складових АПК, керується власними економічними вигодами та комерційними інтересами. Забезпечення потреб національного ринку вимагає перманентного удосконалення організаційно-економічних відносин та взаємозв’язків підприємств АПК, оскільки учасники агропромислового виробництва забезпечують єдиний процес відтворення як продовольчих, так і низки непродовольчих товарів, виготовлених із сільськогосподарської сировини, їхні дії свідомо чи несвідомо взаємопов’язані послідовно, оскільки кожний є споживачем ресурсів, вироблених на попередній стадії відтворювального циклу, і одночасно – виробником ресурсів, призначених до споживання на наступній стадії.
Значний внесок у розв’язання окремих аспектів формування та розвитку взаємовідносин підприємств АПК зробили такі українські науковці: В. Амбросов, В. Андрійчук, В. Богачов, В. Бойко, В. Власов, В. Гончаров, Б. Губський, С. Дем’яненко, Л. Донець, Л. Дядечко, О. Єрмаков, І. Кириленко, О. Крисальний, М. Малік, Г. Мазнєв, В. Месель-Веселяк, Л. Михайлова, О. Могильний, В. Рабштина, П. Саблук, М. Сахацький, О. Скидан, В. Ткаченко, М. Федоров, Л. Фролова, Є. Ходаківський, та ін. Проблеми розвитку відносин між підприємствами розглядалися також у роботах зарубіжних науковців, а саме: Р. Бауера, А. Ендрюса, Дж. Кейнса, Ф. Котлера, Штефана фон Крамон-Таубаделя, В. Томаса, Р. Харрода, Л. Штріве та ін.
Позитивно оцінюючи наукові надбання згаданих авторів, разом з тим, зазначимо, що спостерігається різноспрямованість досліджень, відсутні системні розробки, присвячені формуванню та розвитку відносин підприємств АПК. Розглядаючи фінансові, соціально-демографічні, екологічні, інноваційні, інтеграційні та деякі інші аспекти, дослідники лише фрагментарно приділяють увагу оцінці стану та перспективам і шляхам подальшого формування і розвитку взаємовідносин підприємств АПК. Проблеми методологічного забезпечення процесів еволюції таких відносин залишаються невирішеними. З цих позицій потребують розроблення концептуальні засади щодо умов і чинників формування і розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК, співвідношення складових їх державної підтримки, забезпечення екологічної безпеки та якості продуктів харчування. За межами наукових інтересів дослідників залишаються питання впливу ефективного використання ресурсного потенціалу на розвиток відносин підприємств усіх сфер АПК. Недостатньо змістовно висвітлені питання забезпечення взаємозв’язку соціально-економічної та продовольчої безпеки. Проблеми формування ефективної зовнішньої політики як в аграрному секторі, так і в інших підприємствах АПК розглядаються науковцями переважно поза зв’язком з питаннями формування ефективних організаційно-економічних відносин.
Отже, проблема розроблення теорії, методології та методів формування та розвитку ефективних організаційно-економічних відносин підприємств АПК нині набула гостроти, що визначає актуальність і зумовлює вибір теми дослідження, його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану та тематики наукових досліджень кафедри економічної теорії і маркетингу Луганського національного аграрного університету, зокрема, напрям досліджень пов’язаний із темою “Розробка методологічних основ і критеріїв забезпечення інноваційного й інвестиційного розвитку агропромислових підприємств України” (номер державної реєстрації 0110U001566), особистий внесок полягає в опрацюванні концептуальних підходів до формування інноваційної політики та практичних засад її реалізації у процесі побудови організаційно-економічних відносин підприємств АПК. Проведене дослідження також пов’язане з науково-дослідною темою Полтавської державної аграрної академії “Розробити наукові напрямки організаційного, економічного, фінансового і соціального розвитку, управління та регулювання в агропромисловому комплексі, на галузевому рівні та в організаційно-правових формах ринкового господарювання” (номер державної реєстрації 0111U002780), особистий внесок полягає у визначенні впливу та взаємозв’язку соціально-економічної та продовольчої безпеки й оцінці ролі підприємств АПК Полтавської області у формуванні регіонального продовольчого ринку.
Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних засад, методичних і практичних рекомендацій щодо формування і розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК за умов мінливого зовнішнього середовища.
Для досягнення визначеної мети у дисертаційній роботі сформульовано та вирішено наступні завдання:
узагальнити теоретичні основи забезпечення ефективних організаційно-економічних відносин підприємств АПК;
узагальнити і поглибити методологічні принципи формування і розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК;
побудувати концепцію формування і розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК;
обґрунтувати роль підприємств АПК у формуванні національного продовольчого ринку як результат розвитку організаційно-економічних відносин;
удосконалити методичні підходи до оцінки ефективності використання ресурсів аграрних підприємств у системі організаційно-економічних відносин;
визначити внутрішні і зовнішні чинники забезпечення розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК;
дослідити інтеграційні процеси та їх вплив на формування організаційно-економічних відносин підприємств АПК;
обґрунтувати інноваційну політику у формуванні і розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК;
запропонувати модель формування екологічно орієнтованого механізму взаємовідносин підприємств АПК;
дослідити механізми забезпечення взаємозв’язку соціально-економічної та продовольчої безпеки у взаємовідносинах підприємств АПК;
удосконалити змістовне наповнення понятійного апарату взаємозв’язку зовнішньоекономічних аспектів діяльності та організаційно-економічних відносин підприємств АПК;
дослідити організаційні аспекти удосконалення відносин підприємств АПК;
обґрунтувати економічний механізм оптимізації відносин підприємств АПК;
визначити зміст соціально-демографічних аспектів розвитку відносин підприємств АПК.
Об’єктом дослідження є процеси формування і розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК.
Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні засади формування і розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження слугували фундаментальні положення економічної теорії, монографії, наукові статті дослідників з проблем розвитку підприємств АПК. У дисертації використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи досліджень. Для розвитку понятійного апарату, систематизації напрямів, визначення змісту формування і розвитку організаційно-економічних відносин, вивчення їх функціональних аспектів у підприємствах АПК використовувалися методи логічного підходу до пізнання економічних явищ, наукової абстракції, аналізу та синтезу, систематизації та узагальнення. У процесі оцінювання розвитку відносин підприємств АПК використовувалися методи економічного аналізу: економічної статистики (статистичного спостереження, динамічного, порівняльного та структурного аналізу), інтегральний метод (для отримання узагальнюючих оцінок часткових показників); методи маркетингових досліджень (опитування власників та керівників підприємств шляхом анкетування); економіко-математичні методи для побудови моделей розвитку підприємств АПК.
Правовий супровід дослідження сформований на підґрунті законодавчих та нормативних актів, дія яких спрямована на регулювання відносин підприємств АПК України. Інформаційною базою для дослідження слугувала офіційна інформація Міністерства аграрної політики та продовольства України, ресурси мережі Інтернет, статистична інформація, власні аналітичні розрахунки.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в розробці теоретичних і методологічних концептуальних положень формування і розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК та забезпечення їх ефективності. Найважливіші наукові результати дисертації розкриваються у наступному:
вперше:
– побудовано концепцію формування і розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК з позицій спроможності забезпечити національний агропродовольчий ринок товарними ресурсами власного виробництва, оптимізувати власний ресурсний потенціал, незалежно від ролі суб’єкта господарювання у процесі просування продуктів харчування до кінцевого споживача, підвищити конкурентоспроможність підприємств;
– запропонована модель формування екологічно орієнтованого механізму підприємств АПК, яка передбачає використання відповідних критеріїв та зорієнтована на досягнення економічного, екологічного та соціального ефектів;
– розроблено та обґрунтовано механізм економічних відносин підприємств АПК через побудову моделі його формування, яка передбачає дотримання принципів системності, керованості, адаптивності, ефективності, а також використання інструментарію з метою створення ефективного механізму господарських відносин підприємств АПК, що дозволяє забезпечувати власні економічні вигоди суб’єктів господарювання та підвищувати рівень задоволення суспільних потреб;
удосконалено:
– методичні підходи до оцінки ефективності використання ресурсів аграрних підприємств, які дозволяють оцінювати інтегральний рівень і визначати напрями оптимізації ресурсовикористання;
– змістовне наповнення понятійного апарату взаємозв’язку зовнішньоекономічних аспектів діяльності підприємств агропромислового комплексу та організаційно-економічних відносин між самими суб’єктами АПК, наголошується, що ці дві сфери діяльності поєднують інтеграційні процеси; виокремлено два їх діалектично взаємопов’язаних напрями – формування механізму самовідтворення і підтримки конкурентних переваг при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК, з одного боку, та соціалізації результатів їх організаційно-економічних відносин, з іншого;
– системний підхід щодо формування і розвитку відносин підприємств АПК та організаційних засад їх реалізації, який розглядає свідоме та спонтанне регулювання відносин на рівні підприємства у взаємозв’язку з важелями державного впливу;
набули подальшого розвитку:
– теоретичні основи забезпечення ефективних організаційно-економічних відносин підприємств АПК, де важливе значення має соціально-орієнтована трансформація економіки як модель сучасного суспільства та формування організаційно-економічних відносин між підприємствами будь-якої сфери АПК, що спирається на поєднання елементів ринкової саморегуляції з відповідними елементами регулюючого впливу держави;
– методологічні принципи формування і розвитку організаційно-економічних відносин між підприємствами АПК, які засновані на інтеграційних засадах та розглядаються як організаційно-економічний і соціально-суспільний процеси, спрямовані на створення спільності інтересів суб’єктів різних форм господарювання та власності;
– обґрунтування ролі підприємств АПК у формуванні продовольчого ринку та розраховано оптимальні обсяги виробництва продукції сільськогосподарськими підприємствами з метою забезпечення фізіологічних норм споживання населення та необхідний обсяг виробництва основних продуктів харчування у Полтавській області та Україні;
– визначення внутрішніх і зовнішніх чинників, які впливають на розвиток організаційно-економічних відносин підприємств АПК, та обумовлюють організаційно-економічні зв’язки між ними на основі поєднання промислового, аграрного і банківського капіталу;
– системи кластерної організації взаємозв’язків між суб’єктами господарювання на основі впливу інтеграційних процесів на розвиток відносин підприємств усіх сфер агропромислового комплексу, де наголошується на вертикальній господарській інтеграції за схемою взаємодії суб’єктів сфери виробництва та доведення до кінцевих споживачів продуктів харчування шляхом створення та підтримки гуртових структур з функціями торгово-посередницьких кооперативів;
– концептуальні засади формування й реалізації інноваційної політики підприємствами АПК, як важливої складової підвищення ефективності їх господарської діяльності та поглиблення організаційно-економічних зв’язків між ними на основі використання інтелектуального потенціалу, дотримання вимог до формування механізму регулювання інноваційної політики та управління інноваційним розвитком;
– механізми забезпечення взаємозв’язку соціально-економічної та продовольчої безпеки як комплексу заходів, які передбачають задоволення потреб населення країни у продовольстві через розвиток організаційно-економічних відносин підприємств АПК;
– напрями розвитку відносин підприємств АПК з урахуванням соціально-демографічних аспектів, узагальнення складових соціальної політики підприємства, та економічних, соціальних, технологічних і біологічних процесів у суспільстві, взаємопов’язаних і зумовлених об’єктивною необхідністю розглядати господарські взаємовідносини у складі соціально-еколого-економічної системи.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертації положення, обґрунтовані висновки та рекомендації розширюють знання з досліджуваного предмету у тих аспектах, які містять наукову новизну та сприяють формуванню і розвитку ефективних організаційно-економічних відносин підприємств АПК.
Обґрунтовані у дослідженні висновки та рекомендації схвалено та прийнято до впровадження Міністерством аграрної політики та продовольства України (довідка № 37-18-1-13/19403 від 17.10.2012 р.); Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка № 02-02-12/18 від 10.09.2012 р.); Виконавчим комітетом Полтавської міської ради (довідка № 02/02-30/1/9667 від 19.09.2012 р.); Полтавською обласною спілкою споживчих товариств України (довідка № 224/41 від 14.09.2012 р.); Асоціацією розвитку сільської місцевості Полтавщини (довідка № 174/18-з від 04.09.2012 р.); Селянським (фермерським) господарством “Околиця” Полтавської області (довідка № 34/82 від 22.10.2012 р.); Приватним сільськогосподарським підприємством “АГРОФІРМА УКРАЇНА-ГОВТВА” Полтавської області (довідка № 21/78 від 26.12.2012 р.); Приватним сільськогосподарським підприємством “РОДІНА” Миколаївської області (довідка № 343-р від 07.09.2012 р.).
Отримані автором результати дослідження використовуються у навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії при викладанні дисциплін “Економіка і організація агропромислових формувань”, “Економіка і організація діяльності об’єднань підприємств”, “Економіка підприємства” (довідка № 01-07/759 від 30.08.2012 р.) та Луганського національного аграрного університету у ході підготовки курсових і дипломних робіт та викладанні дисциплін “Економічна політика” та “Макроекономіка” (довідка № 16/320а від 15.10.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Викладені у дисертації положення, висновки та рекомендації, отримані автором самостійно. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих досліджень здобувача.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційної роботи доповідалися і схвалені на 19 міжнародних і всеукраїнських конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції “Теория и практика инновационного развития кооперативного образования и науки” (Бєлгород, 2010 р.); Конференції професорсько-викладацького складу Полтавської державної аграрної академії за результатами науково-дослідної діяльності у 2009 р. (Полтава, 2010 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції “Социально-экономические проблемы инновационного развития” (Воронеж, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Національна економіка у сучасній глобальній економічній системі: механізми функціонування, динаміка, економічна безпека” ( Полтава, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційні аспекти управління підприємствами аграрної сфери” (Полтава, 2010 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції “Сучасні проблеми економічної теорії та практики господарювання в ринкових умовах” (Одеса, 2010 р.); VІІІ Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції “Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми” (Тернопіль, 2010 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України” (Луцьк, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (Харків, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Економіка і управління в умовах глобалізації” (Донецьк, 2010 р.); ІІ Всеукраїнської заочної наукової конференції “Актуальні питання сучасної економіки” (Умань, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни” (Макіївка, 2011 р.); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Менеджмент предпринимательской деятельности” (Симферополь, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Соціально-економічна політика держави в умовах трансформаційних змін: макро- та мікроекономічні аспекти” (Полтава, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів “Наука и кооперация: проблемы и пути развития” (Бєлгород, 2011 р.); Конференції професорсько-викладацького складу Полтавської державної аграрної академії за результатами науково-дослідної діяльності у 2010 р. (Полтава, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансова безпека та економічне зростання: домогосподарство, підприємство, регіон, держава” (Полтава, 2011 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Формування та розвиток інтеграційних процесів в АПК” (Полтава, 2011 р.); Конференції професорсько-викладацького складу Полтавської державної аграрної академії за результатами науково-дослідної діяльності у 2011 р. (Полтава, 2012 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 54 наукових працях загальним обсягом 47,06 друк. арк., з яких особисто автору належать 46,11 друк. арк. Серед них: 3 монографії, дві з яких написані одноосібно (15,3 та 15,1 друк. арк.), 30 статей у наукових фахових виданнях, 21 публікація у матеріалах конференцій та інших виданнях, у тому числі закордонних (Росія, Польща).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, 12 додатків, списку використаних джерел, який поєднує 380 найменувань. Загальний обсяг дисертації – 415 сторінок, у тому числі основний текст – 360 сторінок. Робота містить 55 таблиць і 32 рисунки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації за результатами проведеного дослідження здійснено теоретичне обґрунтування та запропоновані концептуальні підходи до вирішення актуальної науково-прикладної проблеми формування і розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК, що дозволило зробити наступні висновки:
1. Обґрунтовано теоретичні основи забезпечення ефективних організаційно-економічних відносин підприємств АПК, де важливе значення має соціально-орієнтована трансформація економіки як модель сучасного суспільства, організаційно побудованого на принципах соціальної справедливості, рівності, законності, соціальної захищеності, що забезпечує громадянам країни соціально-економічні гарантії, зайнятість, високий рівень життя. Реалізація нової моделі трансформації економіки має здійснюватися шляхом затвердження інноваційної господарської моделі і зміцнення внутрішнього ринку за рахунок підвищення конкурентоспроможності підприємств АПК. У забезпеченні ефективних організаційно-економічних відносин підприємств агропромислового комплексу особливе місце належить налагодженню соціального партнерства як засобу досягнення балансу потреб та інтересів між основними структурними компонентами соціального середовища. Поглиблена теза про те, що формування організаційно-економічних відносин між підприємствами будь-якої сфери АПК спирається на поєднання елементів ринкової саморегуляції з відповідними елементами регулюючого впливу держави, що є властивим для розвитку соціально-орієнтованої економічної системи, побудовано відповідну модель.
Місцеві ринки мають стати вагомим елементом у механізмі відносин суб’єктів усіх сфер АПК, їх функціонування є важливим чинником підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, сировини, готового до споживання продовольства за умов невизначеності зовнішнього оточення та швидкої зміни його складових елементів. Роль місцевих ринків видається важливою у поєднанні, за різними точками дотику, функціонування як роздрібної, так і гуртової торгівлі, у сфері розподілу товарної маси. Важливим теоретичним аспектом формування організаційно-економічних відносин підприємств АПК є побудова моделі стратегії їх поведінки на ринку, яку, на відміну від точок зору інших дослідників, представлено не лише як функцію часу, а і як функцію змісту та напряму розвитку суб’єктів господарювання.
2. Узагальнено та поглиблено методологічні принципи формування і розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК. Побудована модель системи економічних відносин підприємств в усіх сферах АПК. Потребує активізації маркетингова діяльність підприємств АПК. Запропоновано розглядати диверсифікацію діяльності підприємств АПК як одну з характерних особливостей сучасного етапу їх функціонування, що має відчутні наслідки для становлення ефективних організаційно-економічних відносин між підприємствами АПК. Визначено, що важливим методологічним аспектом удосконалення організаційно-економічних відносин підприємств АПК є розвиток підприємництва, що зумовлює пошук ефективних власників, сприяє забезпеченню конкурентоспроможності сільськогосподарської сировини та продуктів харчування як на національному, так і на міжнародних ринках. Підприємництво, рівень його поширення свідчить про масштаби, якість та ефективність організаційно-економічних відносин підприємств АПК. Важливим методологічним аспектом формування організаційно-економічних відносин підприємств АПК є вирішення проблеми власності. До важливих методологічних аспектів удосконалення та подальшого розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК віднесено проблему забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу, у т.ч. земельних ресурсів, ресурсоощадного господарювання. Методологічні аспекти формування ефективних відносин підприємств агропромислового комплексу потребують розгляду проблеми капіталізації виробництва. Розвиток відносин підприємств усіх сфер агропромислового комплексу, заснованих на інтеграційних засадах, на відміну від інших дослідників, розглядається як організаційно-економічний та соціально-суспільний процес, спрямований на створення спільності інтересів суб’єктів АПК різних форм господарювання та власності. Запропоновано при побудові механізмів управління спиратися на ключові компетенції, які мають помітний вплив на усі напрями і сфери діяльності підприємства, адаптувати їх до визначених цілей розвитку, що забезпечить ефективність відносин підприємств АПК.
3. Сформульовано концептуальні засади удосконалення організаційно-економічних відносин підприємств АПК та запропоновано модель їх формування і розвитку. Ефективність відносин розглядається з позицій їх спроможності забезпечити національний агропродовольчий ринок товарними ресурсами власного виробництва, оптимізувати власний ресурсний потенціал, незалежно від ролі суб’єкта господарювання у процесі просування продуктів харчування до кінцевого споживача. Виконання таких функцій вимагає поєднання зусиль усіх ланок ланцюжка просування продуктів харчування – від сировинних джерел до кінцевого споживання готових харчових продуктів. Доведено, що підприємства АПК забезпечують оптимізацію та ефективність процесів товаропросування продовольства, при здійсненні яких формуються та набувають подальшого розвитку взаємовідносини між окремими господарськими суб’єктами. З’ясовано, що інтелектуальні ресурси трансформуються в інтелектуальний капітал як підґрунтя для наступного обороту капіталу, ефективність використання якого забезпечується наступними складовими елементами: оптимізацією структури; формуванням міжкомпонентних зв’язків у процесі господарської діяльності; дотриманням безперервності процесу руху; максимізації результатів; формуванням у свідомості працівників відповідних ціннісних характеристик.
4. Надано змістовну характеристику сучасного стану та тенденцій розвитку підприємств агропромислового виробництва в Україні як важливої складової національної економіки. Визначено, що розповсюдження глобальної кризи на соціально-економічну систему призвело до необхідності пошуку шляхів розв’язання проблеми розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК. На відміну від інших дослідників, акцентовано увагу на тому, що споживач вільний у виборі продукції, а це об’єктивно налаштовує виробника на урахування потреб потенційних споживачів та змушує формувати гнучкі стратегії власної поведінки на ринку. Такі підвалини формують механізми контролю над суб’єктами ринку, визначають їх економічну залежність від споживача, але цю тезу часто абсолютно не враховують підприємства АПК у побудові взаємовідносин, дбаючи лише про власні економічні вигоди, а інтереси споживача залишаються осторонь, цим повністю ігноруються об’єктивні економічні закони функціонування ринку. Доведено, що завадою на шляху формування ефективного агропродовольчого ринку та удосконалення організаційно-економічних відносин підприємств АПК, є відсутність адекватної системи гуртового ринку. Розвиток каналів товаропросування продуктів харчування одночасно дає поштовх розвитку прямих активних господарських зв’язків між окремими підприємствами агропромислового комплексу, сприяє підвищенню рівня забезпечення потреб споживачів.
5. Обґрунтовано роль підприємств АПК у формуванні національного продовольчого ринку, зазначено, що в удосконаленні відносин підприємств АПК має значення не лише господарське (економічне), але і соціальне середовище їх існування, підпорядковане закономірностям та свідомій діяльності членів суспільства як з боку виробництва, так і споживання. Доведено, на відміну від інших дослідників, що важливим результатом удосконалення взаємовідносин підприємств АПК, є формування та підтримання належного рівня продовольчої безпеки країни. Обгрунтовано, що особливості впливу підприємств АПК на формування продовольчого ринку знаходять відображення у тенденціях розвитку регіональних ринків. Розраховано необхідний обсяг виробництва основних продуктів харчування порівняно з фізіологічними нормами споживання у Полтавській області та Україні. Удосконалення організаційно-економічних відносин підприємств АПК потребує формування відповідної техніко-технологічної бази транспортування, збереження та переробки сільськогосподарської продукції, сировини, продовольства. Запропоновано головні засади державної концепції аграрної політики та прийняття Закону України “Про системне забезпечення розвитку підприємств АПК”. Обґрунтовано, що ефективним шляхом удосконалення і подальшого розвитку взаємовідносин підприємств АПК є вертикальна господарська інтеграція. Зроблено висновок, що найдоцільнішою для подальшого розвитку взаємовідносин підприємств АПК, є схема взаємодії суб’єктів сфери виробництва та доведення до кінцевих споживачів продуктів харчування шляхом створення та підтримки гуртових структур з функціями торгово-посередницьких кооперативів, які можуть самостійно діяти на регіональних продовольчих ринках.
6. Досліджено особливості використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств Полтавської області за допомогою інтегрального показника. Розраховано баланси основних продовольчих ресурсів Полтавської області на 2011-2014 рр. За результатами дослідження ресурсний потенціал підприємств агропромислового комплексу об’єднано у п’ять агрегованих груп: елементи природного походження; елементи біологічного походження; трудовий потенціал; елементи техніко-технологічної бази виробництва; елемент-посередник у вигляді грошей.
7. Визначено внутрішні і зовнішні чинники забезпечення розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК. Систематизовано склад ключових учасників таких відносин. Доведено необхідність формування та поглиблено розуміння сутності капіталу підприємств усіх сфер АПК. Соціальний капітал розглядається як важливий чинник подальшого удосконалення та ефективного розвитку відносин підприємств АПК. Обгрунтовано, що формування ефективних господарських відносин підприємств АПК має враховувати серед іншого і розвиток експортних можливостей суб’єктів. Розглянуто стратегічні аспекти нарощування експортноорієнтованого потенціалу підприємств агропромислового комплексу. З позицій системного підходу, запропоновано поєднання структурних елементів стратегії конкурентного відтворення агропромислового виробництва та механізми її реалізації. Важливим напрямом підвищення конкурентоспроможності підприємств усіх сфер агропромислового комплексу є перехід на інноваційно-інвестиційну модель розвитку. Наголошено на необхідності здійснення заходів, що формують умови господарювання, сприятливі для набутих та пошуку нових конкурентних переваг підприємствами усіх сфер АПК. За результатами дослідження визначено потребу опрацювання постіндустріальної моделі розвитку, в основу якої мають бути покладеними поєднання промислового, аграрного і банківського капіталу для забезпечення інноваційного розвитку підприємств агропромислового комплексу як національного пріоритету, обґрунтовані механізми її реалізації, наголошено, що вона відображатиме напрями розвитку взаємовідносин підприємств АПК.
8. Досліджено інтеграційні процеси та їх вплив на формування організаційно-економічних відносин підприємств агропромислового комплексу України. Наголошується, що створення необхідних умов і прискорення процесу інтеграції потребує формування єдиного економіко-правового простору та передбачає опрацювання узгодженої системи господарського законодавства, де першочергової уваги потребує опрацювання єдиної політики щодо захисту внутрішнього ринку та попередження демпінгу, Як перспективний шлях розвитку агропромислового виробництва та організаційно-економічних відносин між його суб’єктами, розглядається стимулювання інтеграційних процесів. Запропоновано створювати системи кластерної організації взаємозв’язків між суб’єктами господарювання. Обґрунтовано, що кластерна організація розвитку агропромислового виробництва передбачає створення циклів замкнутого типу, завданням яких, поряд з виробництвом продукції, є її тимчасове зберігання, складування та подальша різнорівнева переробка з метою отримання готових до споживання харчових продуктів.
9. Обґрунтовано інноваційну політику підприємств АПК та систематизовано інноваційні процеси, що там відбуваються. У дослідженні серед вагомих складових внутрішнього ринку країни ринок інновацій розглядається як елемент інноваційної моделі розвитку економіки і відіграє визначальну роль як важіль економічного зростання, визначено його особливості. Інноваційний розвиток підприємств усіх сфер АПК розглядається як господарські трансформації, де за існуючих умов відбувається оптимізація темпів економічного зростання, а формування конкурентних переваг та їх підтримка забезпечується широким використанням інтелектуального потенціалу. Наголошується, що проблема розвитку інноваційної діяльності на засадах використання досягнень науково-технічного прогресу у підприємствах агропромислового комплексу є складною і багатогранною, визначається як перспективний напрям розвитку, який створює сприятливе середовище для ефективного використання ресурсного потенціалу та формування конкурентоспроможності. Обґрунтовано тезу про те, що широке впровадження інновацій, ресурсозберігаючих технологій, виробництво екологічно чистого продовольства у сфері агропромислового комплексу сприятимуть формуванню конкурентних переваг його підприємств. Наголошується на необхідності формування інфраструктури національного ринку інновацій, де помітна роль відводиться малим та середнім підприємствам сфери інноваційного бізнесу та створенню спільних з іноземними підприємствами структур. У дослідженні сформульовано вимоги до формування ефективного механізму регулювання інноваційної діяльності підприємств усіх сфер агропромислового комплексу та визначено організаційний інструментарій здійснення інноваційної діяльності. Дієвим інструментом запровадження інновацій у сфері АПК має стати лізинг, який полегшує доступ споживачів – суб’єктів агропромислового комплексу, до нових прогресивних видів технічного забезпечення в умовах їх швидкого старіння. Наголошено, що комплексність інноваційної діяльності потребує опрацювання виваженої інноваційної політики суб’єктів АПК та формування ефективних механізмів управління інноваційним розвитком (інноваційного менеджменту). Зазначено, що трансформація діяльності підприємств АПК з орієнтацією на інноваційну модель розвитку потребує розбудови адекватного господарського механізму.
10. Запропоновано механізми формування екологічно орієнтованих взаємовідносин підприємств АПК. На відміну від інших дослідників, наголошено, що економічні, соціальні, технологічні і біологічні процеси у суспільстві щільно взаємопов’язані, тому виникає об’єктивна необхідність розглядати господарські відносини у складі соціально-еколого-економічної системи. Формування екологічно орієнтованих відносин підприємств АПК потребує опрацювання низки загальнонаціональних та регіональних еколого-економічних моделей з використанням програмно-цільового підходу. У роботі вперше запропонована модель формування екологічно орієнтованого механізму взаємовідносин підприємств АПК. Доведено, що екологічний маркетинг є тим інструментарієм, який може забезпечити стійкий розвиток організаційно-економічних відносин підприємств усіх сфер АПК.
11. Запропоновано механізми забезпечення взаємозв’язку соціально-економічної та продовольчої безпеки. Управління економічною безпекою розглядається як невід’ємна складова механізмів управління підприємством, спрямована на протидію як внутрішнім, так і зовнішнім загрозам його функціонування, а продовольча безпека – це захищеність життєвих інтересів людини, безперешкодний економічний доступ кожного члена суспільства до продуктів харчування з метою підтримання власної життєдіяльності. Запропоновано модель економічної безпеки аграрного підприємства. Досліджено та систематизовано чинники впливу на формування продовольчої безпеки. Спираючись на синергічно-системний підхід до характеристики складових у механізмі продовольчої безпеки, визначено пріоритети становлення та розвитку національного агропродовольчого ринку. Обгрунтовано, що дієвим засобом оптимізації господарської діяльності підприємств агропромислового комплексу є формування досконалої структурно-функціональної схеми управління процесами підвищення якості продукції.
12. Обґрунтовано напрями зовнішньої політики підприємств АПК. На відміну від існуючих думок щодо взаємозв’язку розвитку зовнішньоекономічних аспектів діяльності підприємств агропромислового комплексу та організаційно-економічних відносин між самими суб’єктами АПК, у роботі вперше наголошується, що ці дві сфери діяльності поєднують інтеграційні процеси та виокремлено два їх діалектично взаємопов’язаних напрями – формування механізму самовідтворення і підтримки конкурентних переваг окремих підприємств АПК, з одного боку, та соціалізації результатів їх організаційно-економічних відносин, з іншого. Визначено низку тактичних цілей стратегічного розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК. За результатами дослідження вперше запропоновано створити інформаційний центр з питань розвитку зовнішньоекономічної діяльності АПК, визначено його головні завдання. Доведено необхідність створення на базі вищих навчальних закладів аграрної освіти інформаційно-консалтингових структур для обслуговування зовнішньоекономічної діяльності та розширення зв’язків з національними та зарубіжними консультантами, визначено основні напрями їх діяльності. Вперше запропоновано створити на основі тимчасово вільних складських приміщень, що утримуються на балансі сільськогосподарських підприємств, мережу митно-консигнаційних складів, розвивати автотранспортний парк з метою здійснення міжнародних вантажних перевезень.
13. Досліджено організаційні аспекти удосконалення відносин підприємств АПК. У роботі будь-яке господарське формування у сфері АПК розглядається як уособлена територія, де організація виробництва здійснюється у плановому порядку, залишаючись у регіональному чи загальнонаціональному просторі ринкового середовища з притаманними йому принципами. За результатами дослідження визначено складові системи організаційно-економічних відносин підприємств АПК, запропоновані організаційні засади формування відносин підприємств АПК та розглянуто найбільш вагомі чинники, які суттєво впливають на її реалізацію. Визначено стратегічні підходи до подальшого удосконалення організаційно-економічних відносин підприємств АПК. Доведено необхідність забезпечення ефективності системи інформаційної підтримки підприємств АПК, акцентовано увагу на її недоліках та систематизовано майбутні переваги. Запропоновано створити національну концепцію інформаційного забезпечення суб’єктів економічної діяльності, визначено відповідні цілі, методи, інструментарій та доведено позитивний вплив на стан організаційно-економічних відносин підприємств АПК, передбачено низку заходів щодо інформатизації усіх сфер АПК. Результати дослідження доводять необхідність формування і розвитку інжинірингу.
14. Обґрунтовано економічні аспекти оптимізації відносин підприємств АПК. Доведено, що в умовах конкуренції економічні аспекти господарювання набувають якісно нового змісту та опосередковують рух матеріальних ресурсів, перетворюються у важливий регулятор розвитку суспільства. За результатами дослідження визначено, що в умовах конкуренції новим економічним інструментом, використання якого дедалі набуває поширення, є внутрішні економічні відносини, які на мікрогосподарському рівні забезпечують ефективність організаційно-економічних відносин підприємств АПК. Запропоновано модель формування механізму економічних відносин підприємств АПК. Визначено напрями удосконалення економічного механізму функціонування підприємств різних сфер агропромислового комплексу. У роботі наголошується, що для підприємств АПК важливим є формування системи іпотечного кредитування. Систематизовано основні принципи опрацювання та реалізації цільових програм державної бюджетної підтримки підприємств АПК. Побудовано модель забезпечення економічної стійкості підприємств агропромислового комплексу Полтавської області.
15. Визначено зміст соціально-демографічних аспектів розвитку відносин підприємств АПК. Узагальнено складові соціальної політики підприємства. За результатами дослідження зроблено висновок, що працівник, будучи основою сільського соціуму, є носієм економічних інтересів і одночасно суб’єктом і об’єктом розвитку сільських територій, тому створення економічних умов діяльності у сільських поселеннях є основою відтворення якості життя. Визначено необхідність формування основ економіко-екологічного соціального партнерства, які мають бути покладеними в основу розвитку взаємовідносин підприємств усіх сфер АПК.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрна реформа в Україні / П.І. Гайдуцький, П.Т. Саблук, Ю.О. Лупенко, В.Я. Месель-Веселяк, М.М. Федоров, М.Й. Малік, М.Я. Дем’яненко; за ред. П.І. Гайдуцького. – К.: ННЦ ІАЕ, 2005. – 424 с.
2. Аграрний сектор України на шляху до євроінтеграції: монографія / Авт. кол.: М. Бетлій та ін.; за ред. О.М. Бородіної. – Ужгород: ІВА, 2006. – 496 с.
3. Агропромисловий комплекс України: стан та перспективи розвитку. Науковий збірник за матеріалами УІІ Пленуму Спілки економістів України та Всеукраїнської науково-практичної конференції / За заг. ред. В.В. Оскольського. – К.: Аратта, 2009. – 350 с.
4. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика / Г.Л. Азоев. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1996. – 218 с.
5. Андрійчук В. Менеджмент: прийняття рішень і ризик / В. Андрійчук, Л. Бауер. – К.: КНЕУ, 1998. – 314 с.
6. Андрійчук В. Сучасна аграрна політика / В. Андрійчук, М. Зубець, В. Юрчишин. – К.: ІАЕ, 2006. – 278 с.
7. Андрійчук В.Г. Оцінка макро- і мікропараметрів економіки в контексті продовольчої безпеки України / В.Г. Андрійчук // Економіка АПК. – 2001. – № 5. – С. 61-65.
8. Андріїшин І.М. Методологічні основи оптимізації охорони природи і землекористування: монографія / І.М. Андріїшин, А.Я. Сохнич. – Львів: Українські технології, 1998. – 136 с.
9. Артоболевский И.И. Механизм / И.И. Артоболевский, Н.И. Левитский // БСЭ. – 3-е изд. – Т. 16. – М.: Советская энциклопедия, 1974. – С. 184-185.
10. Балабанов И.Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субъекта / И.Т. Балабанов; 2-е изд., доп. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 207 с.
11. Бауэр Р. Управление инвестиционным проектом. Опыт ІВМ / Р. Бауэр; пер. с англ. – М.: Инфра-М, 1995. – 318 с.
12. Бек Ул. Что такое глобализация ? / Ул. Бек; пер. с нем. – М.: Прогресс, 2002. – 210 с.
13. Березін О.В. Актуальні аспекти формування продовольчої безпеки в Україні /О.В. Березін // Вісник ДонДУЕТ. Науковий журнал. Серія “Економічні науки”. – 2001. – № 4 (12). – С. 34-39.
14. Березін О.В. Взаємозв’язок соціально-економічної та продовольчої безпеки у формуванні відносин підприємств АПК / О.В. Березін, Л.М. Березіна // Економіка АПК. – 2011. – № 7. – С. 104-109.
15. Березін О.В. Концептуальні аспекти формування ринку продовольства / О.В. Березін // Регіональні перспективи. – 2000. – № 2-3/9-10/. – С. 295-298.
16. Березін О.В. Організація заготівель сільськогосподарської продукції та сировини: навч/ посіб. / О.В. Березін. – К.: НМЦ “Укоопосвіта”, 1998. – 379 с.
17. Березін О.В. Про концепцію формування і функціонування продовольчого ринку України / О.В. Березін // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Економіка. – 2002. – № 62. – С. 47-49.
18. Березін О.В. Про формування національного продовольчого ринку та перспективи вступу України до СОТ / О.В. Березін // Колективна монографія у чотирьох частинах; за ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ринкова трансформація економіки АПК. – Ч. 4. Стабілізація доходів сільських товаровиробників. – К.: ІАЕ, 2002. – С. 135-137.
19. Березін О.В. Проблеми дослідження економічної ролі споживчої кооперації України у розбудові національного продовольчого ринку / О.В. Березін // Экономические инновации. Тенденции глобализации и регионализации социально-экономического развития (экономические трансформации, экономика и экология). – Выпуск 10. – 2001. – С. 138-144.
20. Березін О.В. Проблеми формування продовольчого ринку України: монографія / О.В.Березін. – К.: Вища школа, 2002. – 211 с.
21. Березін О.В. Роль зовнішньоекономічних аспектів у концепції розбудови національного продовольчого ринку України / О.В. Березін // Экономические инновации. Сборник научных работ. – Вып. 14. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований, 2003. – С. 48-55.
22. Березін О.В. Стратегія підприємства: навч. посіб. / О.В. Березін, М.Г. Безпарточний. – К.: Ліра-К, 2010. – 224 с.
23. Березін О.В. Управління потенціалом підприємства: навч. посіб. / О.В. Березін, С.Т. Дуда, Н.Г. Міценко. – Львів: Магнолія 2006, 2010. – 308 с.
24. Березін О.В. Формування ринку сільськогосподарської продукції споживчої кооперації України / О.В. Березін // Торгівля, комерція, підприємництво (Ринкова інфраструктура: суть, функції та побудова). Зб. наук. пр. – Львів: Львівська комерційна академія, 2001. – С. 300-308.
25. Березіна Л.М. Аграрна політика уряду: її місце і роль у розвитку відносин підприємств АПК / Л.М. Березіна // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія: Економічні науки. – Вип. 2(47). – Полтава: ПУЕТ, 2011. – С. 43-48.
26. Березіна Л.М. Аграрне виробництво як основа функціонування АПК / Л.М. Березіна // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія: Економічні науки. – Част. 1. – Вип. 5(44). – Полтава: ПУЕТ, 2010. – С. 32-35.
27. Березіна Л.М. Аграрні проблеми та їх вплив на розвиток взаємовідносин підприємств АПК / Л.М. Березіна //Сучасні проблеми економічної теорії та практики господарювання в ринкових умовах: зб. наук. пр. ІІ Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф., (8 жовтня 2010 р.). – Одеса: ОДЕУ, 2010. – С. 42-48.
28. Березіна Л.М. Актуальні аспекти формування взаємовідносин підприємств АПК у контексті функціонування національного агропродовольчого ринку України / Л.М. Березіна // Економіка і управління в умовах глобалізації: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (1-7 грудня 2010 р.). – Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. – С. 32-35.
29. Березіна Л.М. Важелі ефективності взаємовідносин підприємств АПК: управління інформаційним забезпеченням / Л.М. Березіна // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. – Вип. 3(33). – Донецьк: ДЕГІ, 2010. – С. 168-170.
30. Березіна Л.М. Демографічна складова у розвитку відносин підприємств АПК / Л.М. Березіна // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія: Економічні науки. – Част. 1. – Вип. 1(45). – Полтава: ПУЕТ, 2011. – С. 59-64.
31. Березіна Л.М. Державна підтримка: її вплив на розвиток взаємовідносин суб’єктів АПК / Л.М. Березіна // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: матер. Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф., (8-22 листопада 2010 р.). – Т.1. – Харків: ХНТУСГ, 2010. – С. 101-103.
32. Березіна Л.М. Державне регулювання як чинник впливу на ефективність відносин підприємств АПК / Л.М. Березіна // Экономика Крыма: наук.-практ. журнал. – № 1 (34). – Сімферополь: ТНУ, 2011. – С. 75-78.
33. Березіна Л.М. Екологічно орієнтований механізм господарювання у взаємовідносинах підприємств АПК / Л.М. Березіна // Фінансова безпека та економічне зростання: домогосподарство, підприємство, регіон, держава: зб. тез допов. Міжнар. наук.-практ. конф., (6-7 жовтня 2011 р.). – Полтава: ПУЕТ, 2011. – С. 146-149.
34. Березіна Л.М. Економічна безпека та проблеми удосконалення відносин суб’єктів АПК /Л.М. Березіна // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму: зб. наук. праць. – Вип. 1(4). – Дніпропетровськ: ДУЕП, 2011. – С. 39-43.
35. Березіна Л.М. Землекористування у механізмах взаємовідносин підприємств АПК / Л.М. Березіна // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції: зб. наук. праць. – Вип. ХVІ. – № 4. – Рівне: НУВГП, 2010. – С. 334-340.
36. Березіна Л.М. Зовнішньоекономічні аспекти в удосконаленні відносин підприємств АПК / Л.М. Березіна // Економічні інновації. – Вип.43. Українське Причорномор’я в національних і міжнародних координатах розвитку: регіональний вимір: зб. наук. пр. – Одеса: Ін-т проблем ринку та екон.-еколог. дослідж. НАН України, 2011. – С. 26-32.
37. Березина Л.М. Концептуальные аспекты организации эффективных взаимоотношений предприятий / Л.М. Березина // Организатор производства: теорет. и науч.-практ. журнал. – № 4 (55). – Москва: “Экономика и финансыˮ, 2012. – С. 68-71.
38. Березіна Л.М. Інноваційні аспекти в організаційно-економічних взаємовідносинах підприємств АПК / Л.М. Березіна // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Економічні науки. – Вип. 104. – Харків: ХНТУСГ. – 2010. – С. 89-94.
39. Березіна Л.М. Інтеграційні процеси та їх вплив на організаційно-економічні відносини підприємств АПК / Л.М. Березіна // Формування та розвиток інтеграційних процесів в АПК: матер. ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., (20-21 листопада 2011 р.). – Полтава: ПДАА, 2011. – С. 11-14.
40. Березіна Л.М. Кадрова політика у взаємовідносинах підприємств АПК / Л.М. Березіна // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія: Економічні науки. – Част. 1. – Вип. 4(49). – Полтава: ПУЕТ, 2011. – С. 133-137.
41. Березіна Л.М. Концептуальні аспекти формування взаємовідносин підприємств АПК України / Л.М. Березіна // Торгівля і ринок України: темат. зб. наук. пр. – Вип. 29. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. – С. 383-388.
42. Березіна Л.М. Напрями екологізації в аграрному секторі економіки / Л.М. Березіна // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія: Економічні науки. – № 2(33). – Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2009. – С. 11-14.
43. Березіна Л.М. Напрями посилення ролі споживчої кооперації у розвитку господарських відносин з підприємствами АПК / Л.М. Березіна // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. Економічні науки. – № 32. – Луганськ: Елтон-2, 2011. – С. 65-71.
44. Березіна Л.М. Науково-методичні основи ресурсовикористання на підприємствах / Л.М. Березіна // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Економічні науки. – Вип. 82. – Харків: ХНТУСГ, 2009. – С. 62-67.
45. Березина Л.М. Ориентиры социально-экономического развития предприятий потребительской кооперации Украины / Л.М. Березина, А.В. Березин // Социально-экономические проблемы инновационного развития: матер. 1 Междунар. науч.-практ. конф., (22-23 апреля 2010 г.). – 1 ч. – Воронеж: ВГТА, 2010. – С. 74-80.
46. Березіна Л.М. Організаційно-економічні аспекти інтеграційних процесів в агропромислових формуваннях / Л.М. Березіна // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Економічні науки. – Вип. 90. – Харків: ХНТУСГ, 2009. – С. 89-92.
47. Березіна Л.М. Організаційно-економічні аспекти формування відносин підприємств АПК: монографія / Л.М. Березіна. – Полтава: ІнтерГрафіка, 2012. – 280 с.
48. Березіна Л.М. Перспективи розвитку взаємовідносин підприємств АПК у контексті євроінтеграції / Л.М. Березіна // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг: зб. наук. пр. – Вип. 2 (12). – Харків: ХДУХТ, 2010. – С. 432-437.
49. Березіна Л.М. Проблеми зовнішньої політики у контексті формування взаємовідносин підприємств АПК України / Л.М. Березіна // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Серія: Економічні науки. – Т. 2. – Вип. 3. – Полтава: ПДАА, 2011. – С. 64-69.
50. Березина Л.М. Проблемы и перспективы развития внешнеэкономической деятельности как основы формирования эффективных взаимоотношений предприятий АПК Украины / Л.М. Березина // Глобальная экономика: кол. монография под научн. ред. проф. Е.Н. Камышанченко, доц. Ю.Л. Растопчиной. – Белгород: ИПК НИУ “БелГУˮ, 2011. – С. 290-296.
51. Березина Л.М. Проблемы и перспективы развития предприятий потребительской кооперации Украины / Л.М. Березина, А.В. Березин // Теория и практика инновационного развития кооперативного образования и науки: матер. Междунар. наук.-практ. конф. проф.-преп. состава и аспирантов, (14-16 апреля 2010 г.). – В 7 ч. – Ч. 6. – Белгород: Издательство БУПК, 2010. – С. 88-94.
52. Березіна Л.М. Розвиток взаємовідносин підприємств АПК та аграрні проблеми / Л.М. Березіна // Культура народов Причерноморья: наук. журнал. – № 202. – Сімферополь: ТНУ, 2011. – С. 12-14.
53. Березіна Л.М. Розвиток взаємовідносин підприємств АПК: соціально-демографічний аспект / Л.М. Березіна // Прометей: регіональний збірник наукових праць з економіки. – Вип. 1(34). – Донецьк: ДЕГІ, 2011. – С. 101-104.
54. Березіна Л.М. Розвиток відносин підприємств АПК у контексті формування продовольчого ринку України / Л.М. Березіна // Зб. наук. праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Вип. 26. – У 2 част. – Част. І. – Том 2. – Черкаси: ЧДТУ, 2010. – С. 126-130.
55. Березіна Л.М. Роль інноваційних перетворень у формуванні взаємовідносин підприємств АПК України / Л.М. Березіна // Інноваційні аспекти управління підприємствами аграрної сфери: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., (30 вересня 2010 р.). – Полтава: ПДАА, 2010. – С. 3-5.
56. Березіна Л.М. Світовий досвід державного регулювання АПК: уроки для України / Л.М. Березіна // Науковий вісник Луганського національного аграрного університету. Економічні науки. – № 16. – Т. 1. – Луганськ: Книжковий світ, 2011. – С. 173-183.
57. Березіна Л.М. Соціальне партнерство у взаємовідносинах підприємств АПК / Л.М. Березіна // Менеджмент предпринимательской деятельности: матер. девятой научно-практической конф. молодых ученых, аспирантов и студентов с международным участием, (11-12 апреля 2011 г.). – Симферополь: ДИАЙПИ, 2011. – С. 46-48.
58. Березіна Л.М. Соціально-економічні аспекти розвитку взаємовідносин підприємств АПК / Л.М. Березіна // Соціально-економічна політика держави в умовах трансформаційних змін: макро- та мікроекономічні аспекти: матер. Міжнар. наук.-практ. конф., (12 квітня 2011 р.). – Полтава: РВВ ПДАА, 2011. – С. 151-153.
59. Березіна Л.М. Споживча кооперація в контексті формування та розвитку відносин підприємств АПК / Л.М. Березіна // Європейський вектор економічного розвитку: зб. наук. праць. – Вип. 1(10). – Дніпропетровськ: ДУЕП, 2011. – С. 18-23.
60. Березіна Л.М. Сучасні аграрні проблеми та їх вплив на розвиток організаційно-економічних відносин підприємств АПК / Л.М. Березіна // Актуальні питання сучасної економіки: матер. ІІ Всеукр. заочної наук. конф., (20-21 січня 2011 р.). – Ч.1. – Умань: Вид. “Сочинськийˮ, 2011. – С. 20-21.
61. Березіна Л.М. Тенденції та шляхи розвитку відносин підприємств АПК: монографія / Л.М. Березіна. – Полтава: ТОВ НВП “Укрпромторгсервіс”, 2012. – 222 с.
62. Березина Л.М. Теоретические подходы к формированию организационно-экономических отношений субъектов агропромышленного комплекса / Л.М. Березина // Наука и кооперация: проблемы и пути развития: междунар. науч.-практ. конф. проф.-преп. состава и аспир., (12-14 апреля 2011 г.). – Белгород: БУКЭП, 2011. – С. 241-247.
63. Березіна Л.М. Теоретичні аспекти удосконалення управління ресурсами аграрних підприємств регіону / Л.М. Березіна // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Економічні науки. – Вип. 71. – Харків: ХНТУСГ, 2008. – С. 8-12.
64. Березіна Л.М. Трансформація організаційно-економічних відносин підприємств АПК / Л.М.Березіна // Матеріали конференції професорсько-викладацького складу за результатами науково-дослідної діяльності у 2009 р. Секція факультету економіки та менеджменту, (21-22 квітня 2010 р.). – Полтава: ПДАА, 2010. – С. 9-11.
65. Березіна Л.М. Трудові ресурси в сиcтемі економічних відносин регіону / Л.М. Березіна // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія: Економічні науки. – Част. 1. – № 2(27). – Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2008. – С. 49-51.
66. Березіна Л.М. Удосконалення організаційно-економічних відносин підприємств АПК як чинник забезпечення продовольчої безпе