ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ШВЕЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ БРЕНДОВОГО ОДЯГУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

На правах рукопису

ЛОЙКО ДАР’Я МИКОЛАЇВНА

УДК 65.012.32

ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ШВЕЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ БРЕНДОВОГО ОДЯГУ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник
Денисенко Микола Павлович
доктор економічних наук, професор

Київ - 2012

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………….14
1.1. Теоретичні аспекти та сутність процесу формування інноваційної стратегії підприємства…………………………………………………………...14
1.2. Становлення і розвиток поглядів на інновації та їх особливості для швейних підприємств……………………………………………………………40
1.3. Системний підхід до вибору сучасних сегментів ринку брендового одягу при формуванні інноваційної стратегії швейних підприємств………..63
Висновки до розділу 1…………………………………………………….82
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ШВЕЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ…………...85
2.1. Особливості розвитку швейних підприємств та рівень їхньої інноваційної активності…………………………………………………………85
2.2.Економіко-правове забезпечення інноваційної діяльності підприємств та регулювання інтелектуальної власності в Україні…………102
2.3. Методичні основи формування інноваційної стратегії швейних підприємств на ринку брендового одягу…………………………………….121
Висновки до розділу 2…………………………………………………..152
РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНОГО ПІДХОДУ ДО ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ШВЕЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ ……………………………………………………………..156
3.1. Вибір інноваційної стратегії швейними підприємствами з використанням експертної системи «Програмне забезпечення «Універсальний експерт» з базою даних Fashion Strategy………………….156
3.2. Розробка заходів щодо реалізації інноваційної стратегії на швейних підприємствах…………………………………………………….….167
3.3.Оцінка заходів з реалізації інноваційної стратегії на швейних підприємствах…………………………………………………………………182
Висновки до розділу 3…………………………………………………195
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….197
ДОДАТКИ……………………………………………………………………..205
ДОДАТОК А. Історичний екскурс розвитку одягу та моди………..206
ДОДАТОК Б. Офіційний список членів Chambre Syndicale де-ла кутюр
за 2011 р…………………………………………………………………………212
ДОДАТОК В. Динаміка виробництва основних видів швейної продукції вітчизняними швейними підприємствами………………………...214
ДОДАТОК Г. Загальна характеристика швейних підприємств, працівники яких виступили експертами оцінки впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність швейних підприємств ……………………………215
ДОДАТОК Д. Результати бальної оцінки експертами факторів мікрорівня зовнішнього середовища швейного підприємства……………...217
ДОДАТОК Е. Результати розрахунків статистичних оцінок думок експертів……………………………………………………………………….. 224
ДОДАТОК Ж. Методика розрахунку сигнальних показників оцінки фінансового стану швейного підприємства…………………………………..227
ДОДАТОК З. Експертні висновки, отримані за допомогою експертної програми «Універсальний експерт» з базою даних Fashion Strategy .…..228
ДОДАТОК И. Копії актів та довідок про впровадження результатів дослідження…………………………………………………………………......235
ДОДАТОК К. Копії титульних сторінок патентів на корисні моделі та промислові зразки………………………………………………………………240
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..252

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Актуальність інноваційного розвитку швейних підприємств зумовлюється значним впливом науки та нових технологій в сучасному економічному просторі. Динамічні умови бізнесу вимагають від підприємств адекватної стратегії. Формування та реалізація інноваційних стратегій швейних підприємств дозволяють їм досягти певних конкурентних переваг на ринку одягу та утримувати і розширювати його сегмент. Продукція підприємств не здатних до нововведень перестає користуватися попитом. Інноваційна стратегія - нове явище в економічному житті суспільства, яке склалося і сформувалось протягом останніх десятиліть. Старіння основних фондів на промислових підприємствах та відсталість діючих методів управління негативно впливають на стан та подальший розвиток швейних підприємств. На більшості вітчизняних швейних підприємств інноваційна діяльність взагалі не здійснюється. Протистояти швидко зростаючій конкуренції азіатських (насамперед китайських) товаровиробників одягу вітчизняні підприємства можуть тільки завдяки впровадженню інновацій, як власних так і запозичених, які націлені на надання нових споживчих властивостей одягу та на покращання якості традиційних моделей одягу. В сучасних умовах глобалізації економіки вітчизняним швейним підприємствам доцільно було б активізувати пошук нових ідей, забезпечити проведення досліджень власними силами або придбати результати досліджень за нормами діючого законодавства країни, приділити увагу розробці нових сучасних моделей одягу із застосуванням різних видів інновацій. Все це неможливо провести без сформованої інноваційної стратегії, адаптованої до умов функціонування окремого швейного підприємства.
Проблемам інноваційного розвитку підприємств та питанням стратегічного управління підприємствами присвячено праці багатьох іноземних та вітчизняних фахівців. Вагомий внесок в розвиток інноваційної теорії внесли вітчизняні вчені: О.І. Амоша, А.П. Гречан, М.П. Денисенко, І.А. Ігнатьєва, М.А. Йохна, М.В. Краснокутська, О.І. Ковтун, О.І. Лабурцева, С.В. Оборська, М.І. Саєнко, В.В. Стадник, Л.І. Федулова, А.А. Чухно, О.Ю.Чубукова, З.Є. Шершньова. Серед іноземних вчених, хто займався різними аспектами інноваційного менеджменту слід відзначити: І. Ансоффа, Д. Дойля, Т.Давила, І. Гуркова, В. Котельнікова, Д. Лемпела, С. Левицькі, Г. Минцберга, Р. Шелтона, М. Епштейна, К. Харилло, Р. Фатхутдинова. Зусиллями цих вчених сформульовані теоретичні положення та практичні рекомендації, що стосуються загальних теоретичних питань стратегічного та інноваційного менеджменту. Недостатньо дослідженими залишаються методичні питання формування інноваційної стратегії швейних підприємств, потребує уточнення понятійний апарат та розробка практичного інструментарію щодо реалізації інноваційної стратегії. Процес формування інноваційної стратегії та прийняття рішень вимагає застосування сучасних засобів накопичення, аналізу та обробки різних даних стосовно діяльності швейних підприємств, що потребує створення відповідних програмних комплексів, баз даних та універсальних експертних систем. Інтеграція України в міжнародний простір виробників одягу вимагає застосування існуючих в світовій індустрій моди понять та термінів. Одним із найважливіших понять є термін брендового одягу, який є ще недостатньо опрацьованим на швейних підприємствах України. Всі ці обставини й обумовлюють актуальність теми, необхідність більш глибокого дослідження проблеми формування інноваційної стратегії швейних підприємств на ринку брендового одягу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з науково-дослідницькою тематикою кафедри економіки, обліку і аудиту Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України, зокрема за темами: «Фундаментальні економічні дослідження проблем активізації інвестиційно-інноваційної діяльності в економіці України» (номер державної реєстрації 0101U009123, 2007) – особистий внесок автора полягає в дослідженні факторів зовнішнього та внутрішнього середовища та оцінки їхнього впливу на процес формування інноваційних стратегій швейних підприємств; «Фундаментальні проблеми економіки. Реструктуризація промисловості України в умовах глобалізації та шляхи активізації інноваційно-інвестиційних процесів на підприємствах» (номер державної реєстрації 0108U010260, 2009) – особистий внесок автора полягає в розробці методичних аспектів формування інноваційної стратегії розвитку підприємств легкої промисловості як основи забезпечення їх конкурентних переваг; «Фундаментальні дослідження методологічних основ розвитку постіндустріальної економіки» (номер державної реєстрації 0211U008297, 2010-2011), в рамках якої сформовано методичні рекомендації щодо комплексного оцінювання економічної ефективності впровадження інноваційних технологій в дизайні та виготовленні одягу.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо формування інноваційної стратегії швейного підприємства на ринку брендового одягу.
Відповідно до визначеної мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:
- поглибити теоретичні підходи до процесу формування інноваційної стратегії підприємства;
- визначити особливості становлення і розвитку інновацій на швейних підприємствах;
 обґрунтувати вплив сегментів ринку брендового одягу на формування інноваційної стратегії;
 оцінити сучасний стан розвитку швейних підприємств та рівень їх інноваційної активності;
 проаналізувати дієвість нормативно-правового забезпечення інноваційної діяльності підприємств у напряму використання права інтелектуальної власності в Україні;
 розробити науково-методичний підхід до формування та реалізації інноваційної стратегії швейного підприємства на ринку брендового одягу;
 визначити можливості швейного підприємства щодо вибору інноваційної стратегії;
 обґрунтувати доцільність розроблених заходів реалізації інноваційної стратегії на швейних підприємствах;
 провести оцінку ефективності впровадження інноваційних заходів на швейних підприємствах.
Об’єктом дослідження є процес формування інноваційної стратегії швейного підприємства.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів з формування та реалізації інноваційної стратегії на швейних підприємствах.
Методи дослідження. Методичною основою дослідження є положення класичної та сучасної теорії стратегічного менеджменту, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених; законодавчі та нормативні документи, що регулюють інноваційну діяльність в Україні, які склали правове поле дисертаційного дослідження.
У дисертації використано загальнонаукові й спеціальні методи дослідження процесів і явищ у їх взаємозв’язку та розвитку, а саме: монографічний – при формуванні мети, завдань, предмету і об’єкту дослідження; структурно-логічний та семантичний – при вивченні теоретико-методичних засад проблеми формування інноваційної стратегії підприємства; трендовий метод – для виявлення тенденцій змін основних техніко-економічних показників господарської та інноваційної діяльності підприємств легкої промисловості України; метод порівняльного аналізу – при аналізі досвіду вітчизняних та зарубіжних підприємств легкої промисловості з формування інноваційної стратегії; метод експертних оцінок – при дослідженні найбільш впливових факторів зовнішнього середовища та оцінці стратегічної можливості швейного підприємства працювати в певному сегменті ринку брендового одягу; експериментальний метод – при апробації розроблених методик.
Розробка науково-методичного підходу до формування інноваційної стратегії підприємства здійснена за допомогою методів: системного аналізу до вивчення економічних явищ, методів стратегічного менеджменту, збалансованої системи показників. Обробка даних здійснювалась з використанням комп’ютерної техніки і спеціалізованого програмного забезпечення (програми Exel та розробленої експертної системи «Універсальний експерт» з базою даних Fashion Strategy).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні документи, монографії вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали науково-практичних конференцій та періодичних видань, а також використані дані електронних ресурсів мережі Інтернет, статистичні дані Державного комітету статистики України, Державного департаменту інтелектуальної власності України, відділу інтелектуальної власності Київського національного університету технологій та дизайну, а також дані, отримані автором в ході спеціальних спостережень та опитувань, звітність швейних підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом проведеного дослідження є розвиток теоретико-методичних положень стратегічного менеджменту стосовно процесу формування інноваційної стратегії підприємства на ринку брендового одягу. Сутність здобутих автором наукових результатів, висновків і положень, які мають наукову новизну, полягає в наступному:
вперше:
- розроблено науково-методичний підхід до формування інноваційної стратегії швейного підприємства, який базується на використанні оцінки показників зовнішнього середовища та стратегічної можливості швейного підприємства працювати в певному сегменті ринку брендового одягу, що дозволяє реалізувати вибрану інноваційну стратегію та забезпечує підприємству стабільне функціонування та розвиток;
- запропоновано методичні положення до визначення можливостей швейного підприємства реалізувати обрану інноваційну стратегію із використанням розробленої експертної системи «Універсальний експерт» з базою даних Fashion Strategy, яка базується на даних змішаного типу (кількісного та якісного виміру) та націлена на надання експертних висновків щодо формування програми реалізації інноваційної стратегії;
удосконалено:
- класифікацію інноваційних стратегій, в межах якої запропоновано виокремити інноваційні стратегії, що базуються на впровадженні інновацій різних етапів інноваційного розвитку підприємств;
- класифікацію сучасних інновацій, яка на відміну від існуючих визначає тип інновацій за рівнем новизни, етапами інноваційного розвитку підприємства та відображає сучасні світові інновації стосовно моделей одягу;
- підхід щодо виявлення й аналізу факторів, які впливають на процес формування інноваційної стратегії швейного підприємства шляхом виділення складових, які формують споживчу вартість моделей одягу;
- методичні положення щодо виділення стратегічної позиції швейного підприємства та формування можливої інноваційної стратегії на основі виділення основних сегментів ринку брендового одягу для вітчизняних швейних підприємств;
- методичний інструментарій до вибору інноваційної стратегії швейного підприємства, який на відміну від існуючих, враховує ступінь інноваційного розвитку підприємства, сегмент ринку брендового одягу та оцінку можливості її реалізації;
набуло подальшого розвитку:
- визначення сутності та змісту інноваційної стратегії швейних підприємств як стратегії змін, спрямованої на розвиток швейного підприємства в обраному сегменті ринку брендового одягу за рахунок впровадження інновацій, з урахуванням впливу комплексу зовнішніх факторів та оцінки можливостей підприємства реалізувати обраний напрям інноваційної стратегії;
- підхід до виділення, аналізу, ранжування зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на процес формування інноваційної стратегії шляхом розмежування рівнів функціонування економічних систем;
- науково-практичні засади використання інновацій швейними підприємствами шляхом розробки та впровадження корисних моделей та промислових зразків, що сприяє отриманню майбутніх економічних вигод.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблений у ході дослідження науково-методичний підхід формування інноваційної стратегії швейного підприємства доведений до рівня практичних рекомендацій, які втілено при створенні експертної системи «Універсальний експерт» з базою даних Fashion Strategy, використаний на вітчизняних швейних підприємствах та може бути рекомендований для реалізації швейними підприємствами інших країн.
Науково-практичні розробки та рекомендації автора було впроваджено у практичну діяльність підприємств: ТОВ «Трейд-Компани», м.Київ (довідка про впровадження 20/08/22 від 02.08.2011 р.), ТОВ «АРТ-Імідж», м. Київ (довідка про впровадження від 23.08. 2011 р.); ТОВ «Ленд Ріелті», м. Київ (акт про впровадження від 12.08.2011 р.); ТОВ «Бізнес Ленд», м. Київ (акт про впровадження від 18.08.2011 р.), що сприяло підвищенню ефективності їхньої виробничої діяльності та отримання економічного ефекту за рахунок впровадження розробок автора.
В результаті дослідження видів інновацій в галузі виробництва одягу було створено та впроваджено на швейних підприємствах корисні моделі: «Напівфабрикат швейного виробу» (патент на корисну модель № 63038), «Спосіб виготовлення нижньої білизни» (патент на корисну модель № 63917), «Спосіб виготовлення предмету одягу» (патент на корисну модель № 64721), «Набір для шиття одягу» (патент на корисну модель № 64746); промисловий зразок «Жакет жіночий» (патент на промисловий зразок №22339). Розроблена експертна система «Програмне забезпечення «Універсальний експерт» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 41023) з базою даних Fashion Strategy (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 41124).
Результати досліджень теоретичного і прикладного характеру та розроблена експертна система Fashion Strategy використовуються в навчальному процесі Київського національного університету технологій та дизайну Міністерства освіти та науки, молоді та спорту України при викладанні дисциплін: «Економіка й організація інноваційної діяльності», «Інвестиційна діяльність», «Економіка галузі», «Економіка підприємства» (довідка № 04-71/1996 від 14.10.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним, завершеним науковим дослідженням здобувача. Наукові ідеї, теоретичні розробки та практичні рекомендації, які виносяться на захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, що видані у співавторстві, в дисертації використано тільки ті ідеї та положення, котрі є результатом особистої роботи здобувача і становлять індивідуальний внесок автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювались і отримали позитивну оцінку на 9 міжнародних конференціях, зокрема: Восьмої міжнародної науково-практична конференції студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 11-14 грудня 2007 р.); ІІІ міжнародної науково-практичної конференції «Маркетингові дослідження в Україні» (м. Луганськ, 22- 23 травня 2008 р.); V міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених і студентів «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, 5-6 червня 2008 р.); Дев’ятої міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 9-11 грудня 2008 р.); Десятої ювілейної міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 8-10 грудня 2009 р.); VІІ міжнародної науково-теоретичної конференції молодих науковців і студентів «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, 20 – 21 травня 2010 р.); Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток легкої промисловості в умовах активізації євроінтеграційних процесів» (м. Київ, 29 жовтня 2010 р.); ХІ міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 8-10 грудня 2010 р.); ІІ міжнародної науково-практичної конференції «Міжнародна стратегія економічного розвитку регіону» (м. Суми, 18-20 травня 2011р.) та 6 всеукраїнських наукових конференціях молодих вчених та студентів, зокрема: V всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» (м. Київ, 26-28 квіт. 2006 р.); VІІ всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» (м. Київ, 15-16 квіт. 2008 р.); VІІІ всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» (м. Київ, 23-24 квіт. 2009 р.); ІІ всеукраїнської науково-практичної конференції студентов, аспірантів та молодих вчених «Проблеми та шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств» (м. Севастополь, 9-11 жовт. 2008 р.); ІХ ювілейної всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів, присвяченої 80-річчю КНУТД «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» (м. Київ, 22-23 квіт. 2010 р.); Х всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» (м. Київ, 23-24 квіт. 2011 р.);
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 26 наукових праць, із них: 1 одноосібна монографія (11,65 д.а.), 6 статей у фахових виданнях (2,42 д. а.), параграфи у трьох колективних монографіях (2,98 д. а.) та 16 статей у інших виданнях (2,61 д. а.). Загальний обсяг публікацій 19,66 д. а., з яких 18,84 д. а. належить особисто автору.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 271 сторінку, у тому числі основного тексту - 205 сторінок.
Робота містить 40 таблиць, в тому числі 18 з них на окремих сторінках, 20 рисунків, в тому числі 6 з них на окремих сторінках і 10 додатків на 46 сторінках. Список використаних джерел нараховує 204 найменування, в тому числі 26 праць автора.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого науково-прикладного завдання, що виявляється у розробленні і обґрунтуванні теоретико-методичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо формування інноваційної стратегії швейних підприємств на ринку брендового одягу.
Результати дослідження є підставою для наступних висновків.
1. Проведений в роботі аналіз сучасних підходів до визначення сутності поняття «інноваційна стратегія» дозволив зробити висновок про їх несистемність та існування різних поглядів на це поняття. В дослідженні інноваційну стратегію визначено як стратегію змін на основі впровадження інновацій, яка переводить систему (швейне підприємство) на якісно новий рівень, сприяє розвиткові системи та покращує її стійкість до впливу факторів зовнішнього середовища.
2. У результаті узагальнення та систематизації існуючих підходів до класифікації стратегій встановлено, що більшість авторів вважають інноваційну стратегію функціональною стратегією. В роботі доведено, що з одного боку інноваційна стратегія є функціональною, а з іншого – вона пронизує всі функціональні стратегії і підіймається до рівня генеральної стратегії. Інноваційна стратегіє є динамічною стратегією, результатом впровадження якої на підприємстві має бути нова якість продукції та послуг швейних підприємств і яка повинна стати рушійною силою інноваційного розвитку підприємств.
3. Процеси формування та реалізації інноваційної стратегії на підприємстві тісно пов’язані із процесом набуття майнових прав на інновацію, основу якої складає промислова або інтелектуальна власність. Основними шляхами походження інновацій на вітчизняних швейних підприємствах будь-якої форми власності є наступні: власна розробка або спільна розробка з іншими підприємствами та придбання інновацій у вітчизняних або іноземних власників на договірних умовах. Враховуючи сучасний стан низької інноваційної активності швейних підприємств найбільш доцільним для них є шлях придбання інновацій у вітчизняних або зарубіжних власників.
4. Визначено, що найбільший вплив на вартість та споживчу вартість моделей одягу оказують наступні чинники: «дизайн», «матеріали» для виготовлення одягу і «техніка та технологія», яка застосовується на швейних підприємствах. Виділено чинники впливу на складові, які формують споживчу вартість моделей одягу, та їхній вплив на основні показники роботи швейного підприємства.
5. За проведеними дослідженнями основних напрямів інновацій світового рівня виявлено, що їх можна класифікувати за дослідженими раніше складовими, а саме: «дизайном», «матеріалами», «технікою і технологією» виготовлення моделей одягу та ступенем новизни (радикальні, напіврадикальні та поліпшуючі). Це надало можливість класифікувати інновації в розрізі складових споживчої вартості створення моделей одягу за рівнем новизни та етапами інноваційного розвитку підприємства. Було зроблено висновок, що найбільша кількість інновацій стосується брендового одягу.
6. Проведене у роботі ознайомлення та критичний аналіз наукових джерел щодо сутності понять «бренд», «торгова марка» та «торговий знак» надали можливість зробити наступні висновки. Поняття «бренд», «торгова марка» та «торговий знак» є близькими за значенням, але не тотожними. Сфера застосування товарного знака обмежена юридично, торгової марки – сукупністю зовнішніх ознак товару або послуги, бренду – думками, відчуттями, асоціаціями та уявою споживачів, які мають відношення до певного товару.
7. Систематизовано дизайнерські бренди в світовій індустрії моди за ступенем за ступенем інноваційного розвитку: «от кутюр», «прет-а-порте» та «дифузійні», які різняться за ціною моделей одягу, стилем, якістю продукту, соціальним статусом споживачів. Найбільша кількість інновацій втілюється при створенні одягу «от кутюр».
8. Досліджено, що після розпаду Радянського Союзу більшість швейних підприємств за різними причинами припинила своє існування. В сучасних умовах господарювання переважна більшість вітчизняних швейних підприємств є малими підприємствами.
9. Доведено, що за роки незалежності України сформувався і набирає вагу новий напрям розвитку швейної промисловості - це українські дизайнери та їх власні бренди. Становлення українських брендів одягу проходить нелегко, але їх існування та розвиток надає можливість зробити висновок, що в Україні розвивається власна індустрія моди.
10. Показано, що основними напрямами, за якими вітчизняні виробники одягу програють іноземним є наступні: застосування сучасних технологій виробництва швейних виробів та впровадження різних інновацій; удосконалення логістики (швидкість – це основний компонент, за яким вітчизняні виробники програють іноземним); правильна організація роздрібного продажу одягу; пошук свого сегменту на ринку одягу або власної ніші.
11. За проведеними дослідженнями стану підприємств легкої промисловості можна зробити наступні висновки. Всі підприємства галузі знаходяться у приватній власності. Питома вага малих підприємств складає 86,17 %. Отже більшість підприємств галузі – це малі приватні підприємства. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємств легкої промисловості свідчить про зниження кількості підприємств в 2010 р., які одержали прибуток на 6,26 % та збільшення підприємств, які одержали збиток на 4,24 %.
12. Виявлено фактори, які стримують інноваційну діяльність промислових підприємств України, то перше місце посідає нестача коштів на інноваційну діяльність, як власних так і бюджетних. Далі можна відмітити недосконалість законодавчої бази при набутті підприємством майнових прав на інновацію, особливо це стосується адаптації Українського законодавства до законодавства ЄС. Негативно впливає на інноваційну діяльність вітчизняних промислових підприємств і нестача інформації як про інновації інших країн так і про можливі ринки збуту вітчизняних інновацій. Відсутність достатнього рівня мотивації персоналу підприємств та їх недостатня кваліфікація також оказує негативний вплив на рівень інноваційної діяльності підприємств. Високий економічний ризик стримує розвиток венчурних фірм на Україні.
13. Виявлені особливості функціонування швейних підприємств дозволили уточнити поняття інноваційної стратегія швейного підприємства як стратегію змін, спрямованих на розвиток швейного підприємства в вибраному сегменті ринку брендового одягу за рахунок впровадження інновацій, з урахуванням впливу комплексу зовнішніх факторів та оцінки можливостей підприємства реалізувати визначену інноваційну стратегію.
14. Доведено, що на наш час 2010 -2011 р.р. припадає пікове значення питомої ваги кількості заявок на патенти по світу, які припадають на 1 млн. осіб населення. Кількість заявок на патенти в Україні за останні 5 років істотно не збільшилося. Кількість заявок на патенти в Київському національному університеті технологій та дизайну (КНУТД) зменшилась за останні 5 років на 14,32 %. Питома вага патентів КНУТД за виділеними автором класами Міжнародного патентного класифікатора: D 01- D07 «Текстиль або еластичні матеріали» та А 41-А47 «Предмети особистого або домашнього вжитку», які мають відношення до інновацій в легкій промисловості склала в 2010 р. на винаходи 21,05 %, на корисні моделі – 24,44 % від загальної кількості вітчизняних патентів.
15. Запропоновано схему формування та реалізації інноваційної стратегії швейного підприємства, яка враховує послідовність виконання етапів визначення місії швейного підприємства та визначення його поточних стратегічних цілей, оцінки факторів зовнішнього середовища та стратегічних можливостей підприємства працювати в певному сегменті ринку брендового одягу; визначення напрямів інноваційної стратегії; вибір пріоритетного стратегічного бренду одягу; визначення необхідних інновацій та шляхів їх надбання підприємством; розробка програми реалізації та оцінка можливості реалізації обраної інноваційної стратегії за фінансовими можливостями швейного підприємства.
16. Розроблено матрицю вибору напрямів формування інноваційної стратегії швейного підприємства за ступенем інноваційного розвитку підприємства і сегментом ринку брендового одягу. Виділено три рівні інноваційної стратегії за ступенем інноваційного розвитку (низький, середній, високий) для кожного сегменту ринку брендового одягу («дифузійні» бренди, «прет-а-порте», «от кутюр») із урахуванням найбільш впливових напрямів інновацій (техніка та технологія, матеріали для виготовлення моделей одягу, дизайн). І рівень інноваційної стратегії з низьким ступенем застосування інновацій - «грати, щоб не програти» - для всіх сегментів ринку брендового одягу («дифузійних», «прет-а-порте», «от кутюр») передбачає застосування підприємством організаційних або поліпшуючих інновацій, щоб підтримувати свою позицію на ринку брендового одягу. ІІ рівень інноваційної стратегії із середнім рівнем інноваційного розвитку – «грати, щоб помірно вигравати» - передбачає застосування швейними підприємствами напіврадикальних інновацій в залежності від обраного сегменту брендового одягу: для «дифузійних» брендів впровадження нових технологічних схем пошиття моделей одягу; для «прет-а-порте» – впровадження нових видів матеріалів для пошиття моделей одягу; «от кутюр» – впровадження дизайнерських інновацій із захистом прав інтелектуальної власності. ІІІ рівень – рівень інноваційної стратегії із високим рівнем інноваційного розвитку – «грати, щоб обіграти суперників» - передбачає застосування швейними підприємствами застосування всієї сукупності інновацій (організаційних, процесних, продуктових), які за рахунок синергетичного ефекту дозволять підприємству максимально розширити обраний сегмент ринку брендового одягу, або впровадження радикальних інновацій, які дозволять підприємству піднятися на вищий сегмент ринку брендового одягу.
17. Запропоновано розглядати процес виготовлення одягу як систему, що дозволило виділити фактори зовнішнього середовища та поділити їх на три рівні: макро-, мезо- та мікрорівень за ступенем впливу на основну діяльність швейних підприємств.
18. Виділено найбільш вагомі фактори зовнішнього середовища, які впливають на процес формування інноваційної стратегії швейного підприємства та за допомогою проведеного експертного дослідження зроблено ранжування цих факторів. До факторів 1 рангу (найбільш впливових) віднесено: тенденції, які впливають на зміни кадрового складу швейних підприємств та тенденції оновлення матеріалів для виготовлення одягу, до факторів 2 рангу (помірно впливових) віднесено: споживачі або замовники продукції, тенденції зміни технічного оснащення та технологій виготовлення швейних виробів, інформаційна база; до факторів 3 рангу (менш впливових) віднесено: підприємства-конкуренти та інвестори.
19. Сформовано матрицю оцінки стратегічних можливостей швейного підприємства працювати в певному сегменті ринку брендового одягу за виявленими найбільш впливовими на створення споживчої вартості одягу складовими, а саме: дизайн, матеріали для виготовлення одягу, техніка і технологія, кадри. Ця матриця враховує характерні особливості сегментів ринку брендового одягу: зона слабкого впливу характеризує роботу швейного підприємства в сегменті пошиття моделей одягу «дифузійних» брендів; зона середнього впливу – сегмент моделей одягу «прет-а-порте»; зона сильного впливу – сегмент моделей одягу «от кутюр».
20. Запропоновано підтверджений розрахунками стратегічний напрям можливості швейного підприємства працювати в обраному сегменті ринку брендового одягу перевіряти з точки зору ймовірності його здійснення за фінансовим станом підприємства. Оцінку фінансового стану підприємства пропонується проводити за наступними показниками: коефіцієнт поточної ліквідності; коефіцієнт автономії; коефіцієнт фінансової залежності; коефіцієнт фінансової стабільності; коефіцієнт маневреності власного капіталу. Числові значення коефіцієнтів поділено (враховуючи їхні нормативні значення) на три рівні, які характеризують нестабільний фінансовий стан підприємства, середній рівень стабільності та високий рівень стабільності.
21. Науково-методичний підхід до формування інноваційної стратегії швейного підприємства враховує діагностику факторів зовнішнього середовища та стратегічної можливості швейного підприємства працювати в обраному сегменті брендового одягу, що є основою для експертного висновку та подальшої розробки програми реалізації інноваційної стратегії.
22. Враховуючи значний обсяг інформації, яку необхідно опрацювати при формуванні інноваційної стратегії в дослідженні розроблено експертну систему «Універсальний експерт» з базою даних Fashion Strategy. Експертна система «Універсальний експерт» значно підвищує швидкість та якість обробки інформації, яка має як кількісний так і якісний вимір і надає експертний висновок, який застосовуються фахівцями підприємства для прийняття стратегічних або оперативних рішень.
23. Для швейного підприємства ТОВ «СВВ», яке працює в «дифузійному» сегменті ринку брендового одягу, для реалізації напряму інноваційної стратегії «грати, щоб помірно вигравати» враховуючи асортимент швейних виробів, на яких спеціалізується підприємство, запропоновано до впровадження запатентований автором спосіб виготовлення нижньої білизни. Для цього ж підприємства реалізувати напрям інноваційної стратегії «грати, щоб обіграти суперників» запропоновано за рахунок впровадження нового для підприємства продукту – запатентованого автором набору для шиття одягу.
24. Швейному підприємству ТОВ «Бізнес Ленд», яке працює в сегменті ринку брендового одягу прет-а-порте, доцільно реалізувати напрям інноваційної стратегії «грати, щоб помірно вигравати» за рахунок оновлення моделей костюмів жіночих за запропонованими автором промислових зразків.
25. Для швейного підприємства ТОВ «Арт-Імідж», яке працює в сегменті ринку брендового одягу «от кутюр», доцільно реалізувати напрям інноваційної стратегії «грати, щоб помірно вигравати» шляхом впровадження технології проектування дизайнерських моделей одягу із використанням спеціальної комп’ютерної програми. Напрям інноваційної стратегії «грати, щоб обіграти суперників» не було обрано для підприємства із-за недостатнього фінансового забезпечення підприємства для реалізації цього напряму стратегії.
26. Доведено доцільність впровадження запропонованих інноваційних проектів на досліджуваних швейних підприємствах.
Збільшення доходу (виручки від реалізації) за рахунок впровадження запатентованого автором «Способу виготовлення нижньої білизни» для ТОВ «СВВ» складає щоквартально 237,19 тис. грн. При впровадженні «Набору для шиття одягу» ТОВ «СВВ» може додатково отримувати 267,72 тис. грн. кожного кварталу.
За умови впровадження 2 видів інновацій: «Способу виготовлення предмету одягу» та «Напівфабрикату швейного виробу» ТОВ «Бізнес Ленд» може додатково отримувати щоквартально дохід у розмірі 636,36 тис. грн.
За проведеними розрахунками економія робочого часу за рахунок впровадження комп’ютерної програми надає можливість ТОВ «Арт-Імідж» збільшити щоквартальний дохід на 136,88 тис. грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аакер Д. Стратегическое рыночное управление / Д. Аакер [Пер. с англ.] Под ред. С.Г. Божук. – 7 –е изд. – Спб.: Питер, 2007 – 496 с.
2. Азаров М.Я. пообіцяв при розвитку України зробити ставку на інтелектуальні інновації / [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.news.bigmir.net/bisiness/455716.
3. Амоша О.І. Інноваційний шлях розвитку України: проблематика та рішення / О.І.Амоша // Економіст. – 2005. - № 6. – С. 28 – 32.
4. Амстронг Г. Маркетинг: Загальний курс: Навч. посіб. / Г. Амстронг, Ф. Котлер; пер. з англ. – [6-е вид.]. – М.: Видавничий дім «Вільямс», 2006 – 608с.
5. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф; [сокр. пер. с англ.]. - М.: Экономика, 1989. – 520 с.
6. Андреева А.Н. Маркетинг / А.Н. Андреева // Вестник Санкт-Петербургского университета. – 2003. - Сер. 8., Вып. 2 (№16). – С. 28-54.
7. Аудиторська фірма “ALT” // Educating Business [Електронний ресурс] / Режим доступу : www.alt.com.ua.
8. База знань. Вікіпедія// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: uk.wikipedia.org/wiki/ База_знань.
9. Безрукова Н.В. Бренд як об’єкт менеджменту спільного підприємства «Український мобільний зв'язок» / Н.В. Безрукова// Регіональні перспективи. – 2009. - №1 – С.67-69.
10. Белошапка В.А. Стратегическое управление: принципы и международная практика: учеб. / В.А. Белошапка, Г.В.Загорий; под ред. В.А. Белошапки. – К.: Абсолют-В, 1998. – 352 с.
11. Билоусова Н. Оденемся в украинское?/ Наталия Билоусова// «День». - № 169. – 21 сентября. – 2010.
12. Біляцький С.Д. Трансформації більше підходить поняття «вирощувати», ніж «робити» / Біляцький С.Д., Ярова Н.В.// Зовнішня торгівля. – 2009. - № 1-2. – С.56-62.
13. Благова Т. Деньги диктуют моду / Тамара Благова // [Електроний ресурс] – Режим доступу: http://www.companion.ua.
14. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. / – 2-ге вид., доп. - К.: А.С.К., 2005. – 400 с.
15. Бондар Оксана Василівна. Менеджмент інноваційної діяльності машинобудівних підприємств: Дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.06.02. – Полтава, 2002. – 245 с.
16. Бондарь М. Одеть Европу: что мешает Украине стать мировым центром моды / Мария Бондарь «Контракты»// [Електронный ресурс] -Режим доступу: http: // kontrakty.ua/ дата публикации 7.03.2011.
17. Бренд. Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: uk.wikipedia.org/ wiki / Бренд.
18. Бусигин А.В. Эффективный менеджмент: Учебник / А.В. Бусигин – М.: Изд-во «Финпресс», 2000. – 1056 с.
19. Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики / З.С. Варналій – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001. – 277 с.
20. Василенко В.О. Інноваційний менеджмент: Навч. посіб. / В.О. Василенко, В.Г. Шматько – К.: ЦУЛ, Фенікс, 2003. – 440 с.
21. Виссема X. Стратегический менеджмент и предпринимательство: возможности для будущего процветания / X. Виссема [Пер. с англ.] – М.: Издательство «Финпресс», 2000. – 272 с.
22. Власова А.М., Інноваційний менеджмент: Навч. посібник / А.М. Власова, Н.В. Краснокутська – К.: Київський національний економічний ун-т, 1997. – 92 с.
23. Волков О.І. Економіка та організація інноваційної діяльності: Підручник (третє видання) / О. І. Волков, М. П. Денисенко, А. П. Гречан та ін. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 662 с.
24. Володькина М.В. Стратегический менеджмент: Учебн. пособ. / М.В. Володькина – К.: Знання-прес, 2002. – 149 с.
25. Геєць В. Перешкоди економічному поступу та можливі шляхи їх подолання // Економічний часоопис. – 1996. - № 10 – 11. – С.10.
26. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання / В.Г. Герасимчук – К.: КНЕУ, 2000. – 360 с.
27. Годин А.М. Брендинг: Учеб. пособ./ А.М. Годин, А.А. Дмитриев, И.Б. Библенков – М.: Изд-торг. Корпорація «Данилов и К», 2004 – 364 с.
28. Голубков Е.П. Основи маркетинга: учебн. для студ. вузов, обуч. по эконом. спец./ Е.П. Голубков. – М.: Финпрес, 1999. -651 с.
29. Гончарук В.А. Маркетинговое консультирование / В.А. Гончарук. – М.: Дело, 1998. – 248 с.
30. Господарський Кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV. – К.: Видавничий дім “Скіф”, 2005. – 164 с. (Серія: Кодекси і Закони України).
31. Градов А.П. Экономическая стратегия фирмы / Под ред. А.П. Градова, - Лит., 2000. – 589с.
32. Гречан А.П. Теоретико-методологічні основи розвитку підприємств легкої промисловості на інноваційних засадах: Монографія. – К.КНУТД, 2005. -208 с.
33. Гречан А.П. Інноваційний розвиток легкої промисловості України: монографія. – К.: КНУТД, 2004. – 268 с.
34. Гречан А.П. Проблеми забезпечення інноваційного шляху розвитку легкої промисловості // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2004. - №1.- С.39.
35. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління. – Х. : ВД "ІНЖЕК", 2003. – 305 с.
36. Гриньов А.В. Стратегія інноваційного розвитку підприємства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук: 08.06.01.- Донецьк, 2004. – 37 с.
37. Гунин В.Н. и др. Управление инновациями: 17-модульная программа для менеджеров “Управление развитие организации”. Модуль 7. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 272 с.
38. Гурков И.Б. Стратегический менеджмент организации: Учеб. пособ. – М.:ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 2001. – 209 с.
39. Давила Т. Работающая инновация: Как управлять ею, измерять ее и извлекать из нее выгоду / Давила Тони, Епштейн Марк Дж., Шелтон Роберт; пер. с англ.; под научн. ред. Т.Ф. Козицкой - Днепропетровск: Баланс Бизнес Брукс, 2007. – 320 с.
40. Денисенко М.П. Інвестиційно-інноваційна діяльність: теорія, практика, досвід: Монографія / М.П. Денисенко, Л.І. Михайлова, І.М. Грищенко, А.П. Гречан та ін.; За ред. д.е.н., проф., акад. М.П. Денисенка, д.е.н., проф. Л.І. Михайлової. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 1050 с.
41. Державний департамент інтелектуальної власності. Звіт за 2009рік. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до : www.sdip.gov.ua.
42. Державний департамент інтелектуальної власності. Звіт за 2010рік. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до : www.sdip.gov.ua.
43. Державний комітет статистики України. Наказ про затвердження форми державного статистичного спостереження із статистики, науки та інновацій (Форма № 2- інновація) від 19.08.2004 № 490.
44. Джексон Т. Індустрія моди //Джексон Тім, Шоу Девід. Пер. з англ.: - К. – Баланс Бізнес Букс, 2011. – 400 с.
45. Джонсон И., Лион Ф. Статистика и планирование эксперимента в технике и науке. Методы обработки данных: Пер. с англ. – М: Изд-во «Мир», 1980. – 510 с.
46. Динаміка цін на бавовну все ще має тенденції до загрозливого зростання. Огляд «Cotton Outlook» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до: http: // www.edevika.com/?tag=rekordne...na...
47. Дитер И.Г. Маркетинг технологий и высокотехничных товаров производственного назначения. Учебн. пособ. // И.Г. Дитер, Шнайдер. Русск. Из-во под ред. А.И. Грабченко. – Харьков.- НТУ «ХПИ». – 2005. – с.454.
48. Довгерт Ю.С. Авторське право і суміжні права. Європейський досвід: у 2-х книгах /за ред. Ю.С. Довгерта. – Книга 1: Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України/ Уклад. Р.В. Дроб’язко. – К.: Видавничий дім «Ін юре», 2001. – 520 с. Книга 2: Виступи, статті європейських спеціалістів. – К.: Видавничий дім «Ін юре», 2001. – 460с.
49. Дойль Д. Маркетинг-менеджмент и стратеги / Дэвид Дойль. – СПб.: Изд-во «Питер», 2002. – 544 с.
50. Дроб’язко В.С. Європейський досвід колективного управління правом слідування / Дроб’язко В.С.// Інтелектуальний капітал. – 2002. - №2. – С. 20-29.
51. Дроб’язко Р. В. Гармонізація права на відтворення творів України з європейськими нормами / Дроб’язко Р.В. // Інтелектуальна власність. – 2002. - № 2. – С. 20-29.
52. Друкер П. Як забезпечити успіх в бізнесі: новаторство та підприємництво. – К.: Україна. – 1994. – 319 с.
53. ДСТУ 3899-99. Дизайн і ергономіка. Терміни та визначення. – Чинний від 2000-94-01. – К.: Держстандарт України. -1999. – 22 с.
54. Евланов Л.Г., Кутузов В.А. Экспертные оценки в управлении. – М.: Экономика, 1978. – 133 с.
55. Економіка й організація інноваційної діяльності: Підручник (друге видання)/ О.І. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ін.; Під ред. проф. О.І. Волкова, проф. М.П. Денисенка. – К.: 2005. – 424 с.
56. Економіка та організація інноваційної діяльності: Підручник / О.І.Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан та ін.; під ред. проф. О.І. Волкова і проф. М.П. Денисенка. – [третє видання]. – К., 2007. – 660 с.
57. Експертні системи. Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: uk.wikipedia.org/wiki/ Експертні_системи.
58. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 – 2011 р.р.: Послання Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур’єр. – 2002. - № 100.
59. Зав’ялов П.С. Маркетинг в схемах, рисунках, таблицах / П.С. Зав’ялов – М.: Инфра-М, 2002. – 496 с.
60. Завлин П.Н. Инновационный менеджмент: Справ. пособие / Под ред. П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э Миндели. – М, ЦИСН, 1998. – 568 с.
61. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» № 1702 –IV від 11 травня 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до: http://rada.gov.ua.
62. Закон України «Про інноваційну діяльність» № 40 –IV від 4 липня 2002р. // Урядовий кур’єр. – 2002. – 7 серпня.
63. Закон України «Про авторське право і суміжні права» № 4451 від 08.05.2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua.
64. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» від 1 грудня 1998 р. № 284 –XIV // ВВР. – 1999. - № 2-3 – ст. 20.
65. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків «Напівпроводникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка», «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона», «Інститут монокристалів», «Вуглемаш» № 3118 – III від 16 березня 2002 р. // ВВР. – 2002.
66. Закон України «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні» № 3076 –IV від 4 листопада 2005 р. // ВВР. – 2005.
67. Закон України «Про державні цільові програми» № 1621 – IV від 18 березня 2004 р. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 21 квітня.
68. Закон України «Про інвестиційну діяльність» зі змінами, внесеними згідно з Законами України в 1991 –2005 рр. // Голос України – 2005.-21 листопада.
69. Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» зі змінами внесеними згідно з Декретами та Законами України в 1993 – 2004 рр.// Голос України. – 2005. –24 березня.
70. Закон України «Про національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» від 21 грудня 2000 р. № 2157 - III [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua.
71. Закон України «Про оподаткування доходів підприємств і організацій» від 21 лютого 1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rada.gov.ua.
72. Закон України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» від 13 грудня 1991 р. № 1977 –XII // Закони України. – Том 2. – К., 1996. – С.441 –453.
73. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rada.gov.ua.
74. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» № 433- IV від 16 січня 2003 р. //ВВР. – 2003. - № 13.
75. Закон України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» № 881 –XIV від 16 липня 1999 р. // Голос України. – 1999. – 21 вересня.
76. Заховавко Г.Д., Заховавко А.Г. Швейній машині – 160 років. // Легка промисловість. - №1. – 2006 . – С. 42 – 43.
77. Ігнатьєва І.А. Стратегічний мегнеджмент: підручник / Ірина Анатольєвна Ігнатьєва. – К.: Каравела, 2008. – 480 с.
78. Ігнатьєва І.А. Стратегічний мегнеджмент: теорія, методологія, практика [Монографія] / Ірина Анатольєвна Ігнатьєва. – К.: Знання України, 2005. – 250 с.
79. Ильенкова С. Д. Инновационный менеджмент. Учебник / Под ред. С. Д. Ильенковой, – М.: Юнити, 1997 г. – 308 с.
80. Инновационный менеджмент: Справочное пособие/ Под ред. П.Н.Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э.Миндели. – М. ЦИСН, 1998. – 568 с.
81. Интелллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика. – Т.4: Оценка интеллектуальной собственности / Под. Ред. А.Б. Бутник-Сиверского. – К., 1999. – 384 с.
82. Канчавелли А.Д. Стратегическое управление организационно-экономической устойчивостью фирмы: Логистико- ориентированное проектирование бизнеса / А.Д. Канчавелли, А.А. Колобов и др.– М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2001. – 600 с.
83. Капица Ю.М. Гармонизация права интеллектуальной собственности в Европейском Союзе и вопросы адаптации законодательства Украины к стандартам ЕС // Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы. – К.:Юринком Интер, 2003. – С.513 – 538.
84. Кардаш О.В., Кардаш О.О. Дослідження і розроблення високих технологій у дизайні та виготовленні одягу / О. В. Кардаш, О. О. Кардаш //Легка промисловість. – 2006. - №3. – С. 51 – 52.
85. Карсекін В. Мале підприємництво: проблеми і перспективи / В. Карсекін, В. Миска, В. Білик // Економіка України. – 1995. - № 10. – С.72- 78.
86. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег / Дж. Кейнс – М.: Прогресс, 1978. – 498с.
87. Кіндрацька Г.І. Основи стратегічного менеджменту: Навч. посіб. / Г.І. Кіндрацька – Львів, Кінапрі ЛТД. – 2000. – 235 с.
88. Клівець П.Г. Стратегія підприємства: Навч. посіб. / П.Г. Клівець – К.: Академвидав, 2007. – 320 с.
89. Ковтун О.І. Стратегія підприємства: Підручник / Олег Іванович Ковтун – Львів: «Новий Світ – 2000». – 2000. – 680с.
90. Колесов Е.В. Китайская мерка [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.chaina.prof .
91. Коллис Д. Стратегии 1990-х / Дэвид Коллис, Синтия Монтгомери // Корпоративная стратегия: Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс,2008 – С. 41-72.
92. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
93. Концепція Державної цільової програми розвитку легкої промисловості на період 2011 року // Легка промисловість. - 2006. - №3. – С. 5-7.
94. Костомізація. Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: uk.wikipedia.org/wiki/ Костомізація.
95. Котельников В.Ю. Ten 3: Управление инновациями: стратегический подход. Гибкие корпоративные стратегии выживания и лидерства в новой экономике / Вадим Юрьевич Котельников.- М.: Эксмо, 2007. – 96 с. – (Бизнес-коуч).
96. Котлер Ф. Маркетинг и менеджмент / Филип Котлер- СПб.: Питер. – 2000. – 749 с.
97. Коцюба О. Інтелектуальна власність / Коцюба О., Херннфельд Х // Український правовий часопис. – 2004. - № 5 (10). – С.82-89.
98. Краюхин Г.А.Инновационные процессы: субъекты и мотивы их деятельности / Г.А. Краюхин, Л.Ф. Шайбакова – СПб.: СПб. гос. Инж. – экон. акад, 1995. – 96 с.
99. Круглова Н.Ю. Инновационный менеджмент: Учебное пособие. – М.: Издательство РДЛ, 2001. – 352 с.
100. Крулькевич М.И. Информационные и экспертные системы в предпринимательской деятельности / Крулькевич М.И., Черноволенко И.Ф., Василькова Т.В. и др.; Под общ. ред. М.И.Крулькевича, В.Я.Яковенко. – Донецк: Донец. гос. ун-т. НАН Украины. Ин-т экон.-прав. исслед, 1999. – 143 с.
101. Круш П.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник / П.В. Круш, В.І. Подвігіна, Б.М. Сердюк та ін.; за заг.ред. П.В. Круша, В.І. Подвігіної, В.М. Сердюка. – К.: Ельга-Н, КНТ, 2007. – 777 с.
102. Крылов Э.И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия / Э.И. Крылов, В.М. Власова, И.В. Журавкова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 608 с.
103. Кудирко О.М. Формування економічної стратегії інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата екон. наук: 08.06.01 / Олена Михайлівна Кудирко. – К., 2005. – 253с.
104. Кутюр. Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: uk.wikipedia.org/wiki/ Висока_мода.
105. Лабурцева О.І. Маркетинг і розвиток підприємництва в легкій промисловості України: Монографія / Олена Іванівна Лабурцева – К.:КНУТД, 2008. -364 с.
106. Легка промисловість України: стан, проблеми, перспективи економічного розвитку / О. І. Волков, Ю.В. Гончаров, В.І. Бокій [та ін.]; за ред. О.І. Волкова, Ю.В. Гончарова. – К.: Т-во «Знання» України, 2009 – 391с.
107. Ливицки С. Как разработать стратегию. Практические рекомендации по созданию реально работающей стратеги / Сирил Ливицки [Пер. с англ.] - Днепропетровск. Баланс-Клуб, 2003. – 328с.
108. Лойко Д.М. Інноваційні стратегії швейних підприємств на ринку брендового одягу: [монографія] / Лойко Д.М. – Донецьк: РВВ. ДВНЗ «ДонНТУ», 2011. - 225 с.
109. Лойко Д.М. Актуальні питання підвищення інноваційної активності підприємств легкої промисловості / Д.М. Лойко // Праці одинадцятої міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання». Частина 1. / Ред. кол. Беспалова С.В. (голова) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2010. – С.59-61.
110. Лойко Д. М. Аналіз сучасного стану правового регулювання інтелектуальної власності в Україні / Д.М. Лойко // Міжнародна стратегія економічного розвитку регіону: матеріали доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (18-20 травня 2011 р.) / За ред. О.В. Прокопенко. – Суми: Сумський державний університет, 2011. – С.116-117.
111. Лойко Д.М. Вплив євро інтеграційних процесів на розвиток легкої промисловості України / Д. М. Лойко, М. П. Денисенко // Економічні науки. Серія «Економічна теорія та економічна історія». Збірник наук. праць. Вип.6 (23) Част.2. – Луцьк. –2009. - С.7-17.
112. Лойко Д.М. Вплив факторів зовнішнього середовища на роботу підприємств легкої промисловості / Д.М. Лойко // Тези VIIІ Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» (23 квітня 2009 р.) Т.ІІІ – К.: КНУТД, 2009.- С.17.
113. Лойко Д.М. Значення інноваційної стратегії в діяльності промислових підприємств / Д.М. Лойко // Тези доповідей ІХ Ювілейної Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів, присвяченої 80-річчю КНУТД «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» (22 квітня 2010 р.) Т. ІІІ – К.: КНУТД, 2010. – С. 41-42.
114. Лойко Д. М. Інноваційні пріоритети розвитку галузі легкої промисловості / Д.М. Лойко // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток легкої промисловості в умовах активізації євроінтеграційних процесів» (29 жовтня 2010 р.) – К.: РПВС України НАН України, 2010. – С. 44-46
115. Лойко Д.М. Інноваційна стратегія розвитку підприємств легкої промисловості як основа забезпечення їх конкурентних переваг/ Д. М. Лойко // Праці Дев’ятої міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання». Частина 3. / Ред. кол. Беспалова С.В. (голова) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – С.267 – 270.
116. Лойко Д.М. Інноваційна стратегія як шлях підвищення конкурентоздатності підприємств легкої промисловості / Д.М. Лойко // Тези ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців «Проблеми та шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств». (9 -11 жовтня 2008 р.) - Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2008 – С. 122.
117. Лойко Д. М. Інвестиційне забезпечення інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні / Д.М. Лойко, М.П.Денисенко // Вісник КНУТД. – 2010. -№5 (т.5). – С.88-93.
118. Лойко Д. М. Ефективність реалізації інноваційних технологій у дизайні та виготовленні одягу / Д. М. Лойко // Праці Десятої ювілейної міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання». Частина 3./ Ред. кол. Беспалова С.В. (голова) та ін. – Донецьк.: ДонНУ, 2009. – С.97 – 100.
119. Лойко Д. М. Комерційний потенціал інтелектуальних продуктів ВНЗ / Д. М. Лойко, В.В. Лойко / Вісник КНУТД. Тематичний випуск «Ефективність організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку вищої освіти України». - К.: КНУТД, 2011. -№5 (61). – С.370-375.
120. Лойко Д. М. Конкурентні переваги у розвитку малих та середніх підприємств легкої промисловості / Д. М. Лойко // Праці восьмої міжнародної наукової конференції студентів та молодих науковців «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (11 -14 грудня 2007 р.). Частина 1. / Ред.кол. Ступін О.Б. (голова) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2007 – С.155 – 157.
121. Лойко Д.М. Напрями впровадження інновацій на підприємствах швейної підгалузі легкої промисловості / Д. М. Лойко //Вісник КНУТД. – 2009. - № 3. –С. 138 – 144.
122. Лойко Д.М. Напрями інноваційного розвитку підприємств швейної підгалузі легкої промисловості // Тези V Міжнародної науково-теоретичної конференції молодих науковців і студентів «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери». (20 – 21 травня 2010 р.) – Донецьк: ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», 2010. – С.36-38.
123. Лойко Д.М. Особливості формування інноваційної стратегії підприємств легкої промисловості / Д. М. Лойко // Наука й економіка. Науково-теоретичний журнал Хмельницького економічного університету - 2008. – № 2 (10) - С. 173 -177.
124. Лойко Д. М. Оцінка ефективності функціонування малого підприємництва в легкій промисловості / Д. М. Лойко // Тези VII Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених « Наукові розробки молоді на сучасному етапі» (17-19 квітня 2008 р.) Т.ІІІ – К.: КНУТД, 2008. - С.12.
125. Лойко Д.М. Перспективи інноваційного розвитку легкої промисловості / Д.М. Лойко, М.П. Денисенко // Вісник Хмельницького національного університету. Т.2.Економічні науки. – 2008. - № 3. - С. 127-131.
126. Лойко Д.М. Розвиток малого підприємництва в легкій промисловості /Д.М. Лойко // Тези доповідей V Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів «Наукові розробки молоді на сучасному етапі» (26-28 квітня 2006 р.). Т.ІІ. – К.:КНУТД, 2006. – С.161-162.
127. Лойко Д.М. Сучасні світові тенденції інноваційних напрямів у виробництві та споживанні текстильних