ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

На правах рукопису

УДК [67/68:005,342] (043)

ГАЙДЕЙ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ
НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
д.е.н., професор
Ігнатьєва Ірина Анатоліївна

Київ

2013

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи управління організаційно-економічними змінами на промислових підприємствах……………………………………….11
1.1 Сутність та зміст понятійно-категоріального апарату теорії управління змінами на промислових підприємствах……………………………………….11
1.2 Управління змінами як важлива частина управління сучасним підприємством …………………………………………………………………..34
1.3 Концептуальні підходи щодо формування механізму управління змінами на промисловому підприємстві ……………………………………………… 46
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...65
РОЗДІЛ 2. Діагностика організаційно-економічних змін на промислових підприємствах …………………………………………………………………...68
2.1 Аналіз особливостей реалізації організаційно-економічних змін на підприємствах легкої промисловості…………………………………………..68
2.2. Факторний аналіз реалізації організаційних змін на промислових підприємствах…………………………………………………………………..107
2.3. Аналіз тенденцій управління організаційними змінами на підприємствах …………………………………………………………………………………..125
Висновки до розділу 2…………………………………………………………135
РОЗДІЛ 3. Ситуаційне управління підприємствами легкої промисловості з елементами впровадження змін на сучасному етапі трансформації економіки……………………………………………………………………….139
3.1 Методичні засади оцінювання готовності підприємств до змін……….139
3.2. Моделювання процесу управління змінами підприємствах легкої промисловості………………………………………………………………….156
3.3. Прогнозування управління змінами на підприємствах легкої промисловості………………………………………………………………......167
Висновки до розділу 3………………………………………………………….190
Висновки………………………………………………………………………..192
Список використаних літературних джерел…………………………………196
Додатки …………………………………………………………………………216

ВСТУП

Сучасний стан і подальший розвиток економіки України зумовлює необхідність пошуку шляхів створення конкурентоспроможного промислового комплексу, на чому наголошується в "Державній програмі внутрішнього виробництва" [3]. Застосування нових ефективних методів управління змінами в системі менеджменту, спрямованих на комплексний розвиток підприємства, є одним із головних засобів підвищення конкурентоспроможності та забезпечення його успішної діяльності.
Потрапивши у нові умови ринкової економіки, багато вітчизняних виробничих організацій зіткнулися з цілою низкою проблем, основним джерелом яких є їхнє зовнішнє оточення. Мінливе, динамічне й непередбачуване зовнішнє середовище вимагає постійної реакції керівництва організації на введення змін, що забезпечують реалізацію існуючого портфеля проектів та його постійний розвиток, адекватно змінам зовнішнього середовища. Сьогодні, коли відповіді на питання управління змінами менеджерам потрібно шукати все частіше, це стає проблемою, що вимагає впровадження відповідних методів управління змінами.
Лібералізація і демократизація економіки України, прийняття низки законів, які сприяють розвитку підприємництва, значно розширюють можливості впровадження нових підходів до управління промисловими підприємствами. Незважаючи на підвищений ризик у сфері підприємницької діяльності, власники капіталів зацікавлені вкладати їх в інвестиційні проекти, інноваційну сферу, розвиток науки і технологій. Успішна реалізація цих проектів можлива лише за умов використання ефективного менеджменту. Однією з головних складових ефективної діяльності промислових підприємств є управління змінами в промислових системах.
Різні аспекти теорії та практики управління організаційними змінами, в тому числі процеси планування й реалізації змін є предметом наукових досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених, зокрема: Бергера Л., Брукінга Є., Віханського О., Гарофонової О., Дональдсона Дж., Друкера П., Єрмошенка М.М., Катела Р., Клімова С.М., Козаченка С.В., Кондратьєва М.Д., Котлера Ф., Кубра М., Куліка В.А., Лузіна А.Є., Мазура І.І., Мільнера Б.З., Панченка Є.Г., Прокопенка І.І., Савіної Г.Г., Твіса Б., Уотермана Р., Ушанова Ю., Чендлера Алф., Шапіра В.Д., Шумпетера Дж., Янга С., Ярошенка Ф.О. та ін.
Світовою економічною наукою та практикою накопичено великий досвід в управлінні змінами. Розроблені загальні принципи і рекомендації поведінки менеджерів у складному та нестабільному зовнішньому середовищі, а також інструментарій прийняття управлінських рішень. Методологія управління змінами виступає методологічним інструментом, що дає можливість підприємству більш повно використовувати свій потенціал та успішно подолати можливі кризи.
Особливо актуальним застосування методів управління змінами є для промислових підприємств, зокрема для підприємств легкої промисловості. За 21 рік економічних реформ ця галузь зазнала значних змін і нині знаходиться в критичному стані. Насамперед, це стосується форм власності (майже 100 % підприємств змінило форму власності) [190, с.87], структури фінансових ресурсів, обсягів виробництва продукції, особливостей асортименту. Ретроспективний аналіз галузі засвідчує, що за 20 років легка промисловість подолала тяжкий шлях від багатогалузевого комплексу, який включав 25 підгалузей, 500 підприємств із більш ніж 500 тис. робочих місць до скорочення частки легкої промисловості у загальному виробництві промислової продукції до 1,6% [190, с.88].
Така ситуація у галузі вимагає впровадження у практику управління як нових управлінських технологій, так і розробку нових стратегій діяльності. Саме управління змінами має забезпечити ефективне впровадження стратегічних управлінських рішень.
Не дивлячись на те, що зарубіжний досвід виявляє досить типовий склад і направленість процесів змін, кожне підприємство має свої типові відмінності, які визначаються не тільки національно-державними принципами ведення бізнесу, але й галузевими та потенційними можливостями кожного підприємства окремо. Тому, на думку автора, є чимало питань методологічного та методичного характеру, які з позицій використання методології управління змінами на промислових підприємствах України, зокрема підприємствах легкої промисловості, потребують адаптації, удосконалення та наближення до практики.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано в Київському національному університеті технологій та дизайну на кафедрі менеджменту сфери послуг відповідно до планів держбюджетних науково-дослідних робіт факультету економіки та бізнесу, проведених за участю автора. При виконанні тем: «Формування адаптивної системи забезпечення енергоефективності функціонування суб’єктів господарювання реального сектору економіки України» (РК 0110U002510 фундаментальна) за результатами поєднання принципів системного та синергетичного підходів проведено аналіз особливостей реалізації організаційно-економічних змін на підприємствах легкої промисловості; «Розробка методичного підходу з формування проектів інвестиційних бізнес-планів розвитку підприємств легкої промисловості з урахуванням орієнтирів структурно-інноваційної політики» (№16.04.43ДБ прикладна) проаналізовані сучасні проблеми та запропоновані методологічні засади формування механізму управління змінами на підприємствах легкої промисловості України.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у поглибленні теоретичних і методичних засад та розробці практичних пропозицій щодо управління процесом змін на промислових підприємствах, спрямованих на підвищення ефективності господарської діяльності та конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості.
Досягнення зазначеної мети передбачає необхідність виконання таких завдань:
• проаналізований і узагальнений зарубіжний та вітчизняний досвід щодо управління змінами, визначені основні передумови виникнення та становлення цього процесу;
• досліджені теоретико-методичні основи становлення та розвитку управління змінами на підприємствах легкої промисловості;
• розкрита сутність понять "зміни" та "управління змінами" з використанням існуючих підходів щодо визначення цих понять, виявлені основні типи змін та етапи їх реалізації;
• визначені та проаналізовані основні фактори, що впливають на процес запровадження, реалізації й управління змінами на промислових підприємствах;
• висвітлені концептуальні підходи до моделювання процесу організаційних змін з метою розробки механізму управління змінами на промисловому підприємстві;
• розроблені й обґрунтовані методичні підходи аналізу готовності підприємств до впровадження змін в практику діяльності;
• оцінена ситуація на підприємствах легкої промисловості за допомогою моделювання процесів управління змінами;
• обґрунтовані методи активізації впровадження механізму управління змін та визначені прогнозні результати.
Об’єктом дослідження є процеси управління змінами на підприємствах легкої промисловості в умовах нестабільного зовнішнього середовища.
Предметом дослідження є методичні та прикладні аспекти управління змінами в промисловості.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є об’єктивні економічні закони розвитку суспільного виробництва. Інформаційною базою дисертаційної роботи є законодавчі й нормативні документи, що регламентують підприємницьку діяльність суб'єктів господарювання в Україні, офіційні статистичні матеріали, дані звітності підприємств легкої промисловості, інших промислових підприємств. Як джерела інформації використано теоретичні і методичні розробки вчених, результати проведених автором наукових досліджень, матеріали науково-практичних конференцій.
В процесі проведення досліджень використано наступні методи: структурно-логічний аналіз (в побудові логіки і структури дисертаційної роботи); комплексно-цільовий і системний підходи (для уточнення сутності категорій, виділенні складових управлінської діяльності, факторів впливу, побудові механізму управління змінами); статистичного і техніко-економічного аналізу (в аналізі середовища діяльності підприємств легкої промисловості в Україні, діагностиці економічного, фінансового стану підприємств легкої промисловості); економіко-математичні, прийоми ранжування та експертних оцінок (при формуванні методичних засад оцінювання готовності підприємств до впровадження змін в умовах нестабільного середовища, прогнозування результатів впровадження механізму управління змінами на підприємствах легкої промисловості); графічний (для наочного представлення результатів оцінювання рівня можливості впровадження змін на підприємствах легкої промисловості).
Одержану в результаті дослідження інформацію опрацьовано з використанням сучасних інформаційних технологій та програм, а саме: Windows-додатків Excel, Access, пакетів „Statistica” та „Statistica +”.
Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є розвиток теоретичних і методичних засад та розробки пропозицій щодо формування механізму управління змінами на підприємствах легкої промисловості, які в сукупності вирішують важливе науково-прикладне завдання – виявлення шляхів підвищення ефективності господарської діяльності та конкурентоспроможності вітчизняних підприємств легкої промисловості.
Найбільш суттєві теоретичні та практичні результати, які характеризують новизну дослідження та особистий внесок автора, наступні:
вперше
- розроблено організаційно-економічний механізм управління змінами на промислових підприємствах, як складову організаційно-економічної виробничої системи, який представляє собою поєднання системоутворюючих елементів механізму організаційних, економічних та соціально-психологічних методів, засобів правового й інформаційного забезпечення, що дає можливість наблизити теоретичні засади управління змінами до практики діяльності виробничих підприємств;
удосконалено:
- технологію дослідження процесів управління змінами на промислових підприємствах, що сформовано та реалізовано на основі інтегрального поєднання поетапного вирішення завдань щодо аналізу динаміки та статики змін через аналіз: стану процесів змін на підприємстві; факторів їх реалізації; тенденцій управління змінами, що дає змогу поглибити усвідомлення сутності процесів управління та підвищити ефективність реалізації змін;
- методичні підходи виявлення та аналізу факторів впливу на реалізацію процесів впровадження механізму управління змінами на підприємствах легкої промисловості, які базуються на обґрунтуванні системи показників-індикаторів ефективності реалізації змін за критеріями: ефективності діяльності, стійкості фінансово-економічного стану, зростання та інноваційного розвитку, що дає можливість підвищити ефективність діяльності промислових підприємств в умовах кризи;
- аналітичний інструментарій для управління змінами підприємства, відмінністю якого є поєднання декількох важелів та оцінювання чотирьох станів (вихідний, перехідний, прогнозований, стан стабілізації), що розширює інформаційну базу ухвалення управлінських рішень через запропоновану систему адаптованих показників;
дістали подальшого розвитку:
- понятійний апарат теорії управління змінами через обґрунтування необхідності формування організаційно-економічного механізму управління змінами, і на цій основі розвиток понять: «зміна», «управління змінами», дослідження причинно-наслідкових зв’язків, умов необхідності управління змінами на підприємствах, що дало можливість поглибити розуміння сутності процесів управління в промисловому секторі та формалізувати заходи удосконалення організації управлінської діяльності на підприємстві;
- класифікація змін на основі інтеграції існуючих теорій класифікації змін та процесу проведення змін, що дає можливість поглибити сутність процесів управління змінами;
- методичні засади прогнозування ефективності стратегічного розвитку діяльності на підприємствах легкої промисловості, які базуються на використанні моделей прогнозування часових рядів й темпів зростання та економіко-статистичних моделях прогнозу розвитку ринку споживання продукції промислових підприємств, що надає можливість підвищити обґрунтованість впровадження змін на підприємствах легкої промисловості.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що їх використання на промислових підприємствах сприятиме розвитку системи впровадження змін, підвищить рівень їх конкурентоспроможності та адаптованості до мінливого середовища.
Методичні засади формування механізму управління змін, а саме: рекомендації з впровадження методики оцінки сформованої ситуації та прогнозування показників, що використовуються підприємствами легкої промисловості ПАТ «ТК Стиль» (довідка № 53 від 11.03.13 р.), ПрАТ «Комвольно-суконна компанія «Чексіл»» (довідка № 02/13 – 26 від 01.03.13 р.), ПрАТ «Чернігівська швейна фабрика «Елегангт»» (довідка №254 від 05.03.2013), ПАТ «Еліта» (довідка № 191 від 15.03.13), ПрАТ «Берегиня» (довідка № 351 від 25.03.13 ).
Основні наукові та практичні результати дисертаційної роботи використані у методичному забезпечені навчального процесу Київського національного університету технологій та дизайну при проведенні лекційних занять, розробки практичних ситуаційних вправ та методичних розробок для самостійної роботи студентів з курсів «Управління змінами», «Стратегічний менеджмент» (довідка № 28-28/2155 від 04.12.2009).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Економічні проблеми розвитку промислового виробництва» (м. Одеса, 5-8 жовтня 2004 р.); «Фінансове та інвестиційне забезпечення підприємництва в Україні» (м. Київ, 24 -25 березня 2005 р.); «Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю» (м. Кривий Ріг, 30 березня 2005 р.); «Європейський університет і модернізація освіти в Україні» (м. Нікополь, 17 травня 2005 р.); «Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів» (м. Первомайськ, червень 2005 р.); «Сучасні проблеми розвитку легкої і харчової промисловості» (Євпаторійського відділення Кримського факультету Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, 23-25 квітня, 2005 р.); «Модернізація стратегій економічного розвитку в умовах глобальної нестабільності» (м. Київ, 22 – 23 листопада 2012 р.).
Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 17 робіт (з них 7 одноосібно), в тому числі 10 статей у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг матеріалу, що належить автору, складає 4.20 друк. арк., у тому числі у наукових фахових виданнях 2.64 друк. арк.
Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 255 сторінок. Робота містить 44 таблиці, 29 рисунків, 12 додатків на 49 сторінках, 221 літературних джерел на 19 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішено важливе науково-практичне завдання щодо подальшого розвитку теоретичних положень та науково-методичного забезпечення формування механізму управління змінами на промислових підприємствах.
Основні висновки теоретичного та прикладного характеру і результати, що одержані в ході проведених досліджень, полягають у наступному:
1 Наявність багатьох підходів до управління змінами підприємства, їх систематизація дозволили визначити багатоаспектність поняття «управління змінами» і розкрити його як: вид управлінської діяльності, який забезпечує процес планування, контролю і впровадження перетворень в організаційних, інформаційних, комунікаційних, інтелектуальних та інших ресурсах та компонентах підприємства, організації при постійному моніторингу, безперервній оцінці й аналізі змін факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства.
2 Дослідження ланцюгів управління змінами і причинно-наслідкових зв’язків умов, необхідності управління змінами дозволили зясувати, що важливою особливістю змін на сучасному підприємстві є фактор часу. Зміни як явища виникають, розвиваються та згасають, оскільки її основу складають певні процеси, що відбуваються на промисловому підприємстві. Аналіз алгоритму дій, який існує на більшості промислових підприємствах, дозволив сформувати принципи підвищення ефективності функціонування промислових підприємств в умовах змін:
- необхідна зміна методології в точці зародження нових процесів, в основу якої необхідно закладати такі механізми, які б максимально швидко дозволяли виявляти та описувати нові причинно-наслідкові зв’язки;
- підвищення рівня аналітичного інструментарію в точці розвитку та розповсюдження нових процесів і механізмів з використанням нових технологій роботи з інформацією, основу яких мають становити принципи системності, комплексності та безперервності;
- підвищення гнучкості системи за рахунок внутрішньої структури та складу змін, що дозволить істотно знизити витрати ресурсів та витрати часу в точці згасання процесів та механізмів при переході від одного стану до іншого.
3 Становлення стабільного стану економіки вимагає розробки дійових механізмів і підходів, впровадження змін, які б дали змогу підвищити ефективність виробництва, створити сприятливі інвестиційні умови, забезпечити конкурентоспроможність продукції на споживчому ринку. З цією метою розроблено організаційно-економічний механізм управління змінами на промислових підприємствах, як складову організаційно-економічної виробничої системи, який представляє собою поєднання системоутворюючих елементів механізму організаційних, економічних та соціально-психологічних методів, засобів правового й інформаційного забезпечення, що дає можливість наблизити теоретичні засади управління змінами до практики діяльності виробничих підприємств.
4 Усвідомлення ролі ефективності застосування методичних інструментів управління змінами в системі менеджменту підприємств на сучасному етапі функціонування дало можлтвість визначити наступні риси реалізації організаційно-економічних змін діяльності промислових підприємств, а саме: активна зміна форми власності підприємств та структури промисловості України; нерівномірність розвитку різних галузей при загально промисловій депресивній стабілізації; слабкість фінансової системи країни, проблема одержання фінансування, як перешкода для формування ефективної системи змін; несприятливий інвестиційний клімат, тривале зниження інвестиційної активності в економіці та промисловості зокрема; висока частка і ріст тіньової економіки, високі трансакційні витрати виходу на легальний ринок, витрати захисту прав власності, широке поширення корупції; слабість контрактної системи, низький рівень державного захисту договорів і обмінів, традиції невиконання законів, Указів Президента, розпоряджень Уряду й інших державних органів; зміна принципів формування кадрового потенціалу промислових підприємств; відсутність єдності в суспільстві і владних структурах щодо стратегічних заходів соціально-економічних перетворень.
5 В результаті факторного аналізу реалізації організаційних змін на підприємствах легкої промисловості сформовано систему показників (усього 45 показників) за трьома групами: ефективності діяльності, стійкість фінансово-економічного стану, зростання та інноваційного розвитку. Аналіз отриманих результатів довів, що реалізація організаційних змін на підприємствах легкої промисловості визначають процеси реструктуризації, які носять локальний характер, через те що характеризуються частковою заміною застарілого устаткування, неефективним маневруванням власними коштами, недостатньою фінансовою забезпеченістю для безперервного виробничого процесу, неефективною кредиторською політикою підприємств. Фактори інноваційного розвитку не здійснюють значний вплив на діяльність підприємств і підтверджують відсутність процесів ревіталізації та реформації підприємств.
6 Запропонована технологія дослідження процесів управління організаційними змінами на промислових підприємствах розкриває поетапне вирішення завдань щодо аналізу динаміки та статики організаційних змін через аналіз: стану процесів організаційних змін; факторів їх реалізації; тенденцій управління організаційними змінами. Вплив факторів реалізації організаційних змін на результативність діяльності підприємств легкої промисловості оцінено як непоступовий і стрибкоподібний. З огляду на тенденції змін результативності діяльності підприємств, процеси управління організаційними змінами носять поточний, короткостроковий та непревентивний характер.
7 Практичні результати аналізу діяльності підприємств легкої промисловості дають змогу зробити висновки про потреби керівництва підприємств постійного оцінювання стану готовності підприємства до впровадження змін в їх діяльність. Аналіз існуючих методичних засад діагностики діяльності промислових підприємств висуває на перший план застосування ситуаційного підходу для формування таких засад. Дослідження практичних аспектів механізму управління змін активізації діяльності підприємств легкої промисловості доводять, що об’єктами діагностики виступають важелі, а саме: можливості поширення ринків збуту підприємства (ПРЗ), досягнення високих економічних результатів від діяльності (ВРД), забезпечення реалізації власних цілей усіх рівнів зацікавлених осіб (ВЦ), забезпечення економічної безпеки підприємства (ЕБ).
8 Моделювання процесу управління змінами на підприємствах легкої промисловості дозволило визначити форми отримання інвестицій і визначеня можливості їхньої реалізації для підприємств легкої промисловості Чернігівської області. Основними резервами активізації змін в інвестиційній політиці підприємств є наступні: орієнтація на використання високих сучасних технологій, формування інвестиційної інфраструктури, визначення і формування ресурсів для продовження ринкових перетворень і підтримки реформ в інших сферах економіки.
9 Прогнозування результатів управління змінами на підприємствах легкої промисловості доводять, що відносно успішні підприємства мають потребу в технологічному переозброєнні як основи, що забезпечує прискорений соціально-економічний розвиток. Апробаційні розрахунки представлені на прикладі прогнозування розвитку АТ Добрянська швейна фабрика «Полісся», ПрАТ "Камвольно-суконна компанія "ЧЕКСІЛ" тощо. У даному випадку соціальна орієнтація технологічної політики дозволить вирішити ряд важливих задач: вагоме підвищення рівня заробітної плати, забезпечення значного нарощування накопичувальних пенсійних рахунків. Це дозволить зміцнити соціальний статус працівників підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1 Господарський кодекс України / Верховна Рада України// Голос України. – 2003. – № 49
2 Закон України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" №1602-Ш від 23.03.2000 // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 25. - С. 442-449.
3 Державна програма розвитку внутрішнього виробництва // ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України
від 12 вересня 2011 р. N 1130
4 Bratnicki M.: Kultura organizacyjna w przedsiębiorstwie, PAN, Wrocław 1988, c. 89
5 Chandler A. D. Strategy and Structure: Chepters in the History of the Industrial Enterprise. – Cambrige, MA: MIT Press, 1962
6 Clarke L.: Zarządzanie zmianami, Gegethner&Ska., Warszawa 1997, c. 34
7 Coad P., Nicola J.: Programowanie obiektowe, Read Me, Warszawa 1993
8 Coad P., Yourdon E.: Analiza obiektowa, Read Me, Warszawa 1994
9 Coad P., Yourdon E.: Projektowanie obiektowe, Read Me, Warszawa 1994
10 Goleman D., Mckee A., Boyatzis R.E. Primal Leadership. Realizing the Power of Emotional Intelligence. - Harvard Business Press, 2002.
11 Kanter R.M., Barry A. Stein, Todd D. Jick: The Challenge of Organizational Change, The Free Press, Maxwell Macmillan, Inc, New York 1992, c. 90
12 Lance A. Berger. Change Management //The Change Management Handbook. – N.Y.: Irwin Professional Publishing, 1994. P. 3-23.
13 Lewin K.: Field Theory in Social, Science, Harper and Row Publishing, NY 1951, c. 67
14 Masłyk-Musiał E.: Zarządzanie zmianami w kontekście organizacyjnego uczenia się. W Nowe trendy i rozwiązania w organizacji produkcji i zarządzaniu przedsiębiorstwem. PW, Warszawa 1998, c. 56, 77
15 Mikhasyuk I., Boczan I. Menedżment państwowy (w warunkach globalizacji). Uniwersytet Narodowy im. Iwana Franka we Lwowie i Politechnika Rzeszowska im. Ignacego Łukasiewicza, Lwów-Rzeszów, 2003, c. 123
16 Mintzberg H., Waters J.A. Of Strategies, Deliberate and Emergent // Strategic Management Journal. – 1985. - № 6. – P. 257 – 272
17 Mreła H.: Dyrektor jako organizator, PWE, Warszawa 1973
18 Mreła H.: Jak usprawnić pracę? IW CRZZ, Warszawa 1977
19 Mreła H.: Metody badania pracy, PWE, Warszawa 1979
20 Mreła H.: Techniki organizowania pracy, PWE, Warszawa 1965
21 Murdoch A.: Współpraca z cudzoziemcami, Poltext, Warszawa 1999
22 Nadler G.: Motion and Fine Study, Mac Grow Hill. New York 1955, c. 81
23 Navarro T., Briff A., Malloc C.: Restructuring Your Organization: A Reorganization Guide. Productivity Press, Portland 2001, c. 120
24 Olson E. E., Murdoch S., Espinos V.: Facilitating Organization Change: Lessons from Complexity Science, Productivity Press, Portland 2000, c. 45
25 Quinn K., (Contributor), Vergnes A.: Open Organizations: A Model for Effectiveness, Renewal, and Intelligent Change, The Jossey-Bass Management Series 2000, c. 76
26 Sikorski Cz.: Kultura organizacyjna w instytucji, UŁ, Łódź 1990, c. 90
27 T. Burns and G. Stoker, Mechanistie and organic systems. // Organizations: systems, control and adaption. T. Literer (ed). – 1969/ – Vol.11, № 4. – P. 348
28 Zinowicz Z., W. Garbarczuk, A. Świć: Cybernetyczne podejście do projektowania systemów obrony informacji. Ukraińska Akademia Informacji - Wołyński Uniwersytet-Politechnika Lubelska, Kijów-Łuck-Lublin, 2003, c. 56
29 Абалкин Л. Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики //Вопросы экономики. – 1997. - № 6. – С.4.
30 Абрютина М. С. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебно-практическое пособие / М. С. Абрютина, А. В. Грачев. – М.: Дело и сервис, 1998. – 256 с.
31 Абчука В. А. Выработка решений в системе управления предприятием. - Л.: ЛИМТУ, 1976. - 86 с.
32 Аистова М. Д. Реструктуризация предприятий: вопросы управления. Стратегии, координация структурных параметров, снижение сопротивления преобразованиям / М. Д. Аистова. – М.: Альпина Паблишер, 2002. – 288 с.
33 Акименко Л. И. Регіональні чинники инвестіційної реструктурізації єкономіки (на прикладі Автономної республіки Крим). / Автореф. дис. канд. екон. наук. Харків. – 2003., 19 с. / Автореф. дис. канд. екон. наук. Х. – 2003., 19 с.
34 Альтшуллер Г.С. Найти идею. - Новосибирск: Наука, 1986. –209 с.
35 Анализ и обоснование хозяйственных решений / Под. ред. Б.И. Майданчика, М.Г. Карпунина, Я.Г. Любинецкого. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 133 с.
36 Андрейчиков А. В. Экономика, математические методы в задачах аналитического планирования. – Волгоград: Волгоград. гос. техн. ун-т, 1997. – 74 с.
37 Андрушків Б.М. Основи менеджменту: методологічні положення та прикладні механізми / Б.М. Андрушків, О.Є. Кузьмін - Тернопіль: Лілея, 1997. – 292 с.
38 Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. Пер. с англ. / Науч. ред. и автор. предисл. Л.И. Евенко. – М.: Экономика, 1989. - 519 с.
39 Ансофф И. Х. Новая корпоративная стратегия: Пер. сангл. – СПб.: ИД Питер, 1999. – 416 с.
40 Багриновский К. А., Матюшок В. М. Экономико-математические методы и модели (микроэкономика). – М.: Российский университет дружбы народов, 1999. – 183 с.
41 Бай С. І. Розвиток організації: політика, потенціал, ефективність / С.І. Бай // [монографія]. – К.: КНТЕУ, 2009. – 280 с.
42 Баканов М. И. Теория экономического анализа / М. И. Баканов, А. Д. Шеремет. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 416 с.
43 Бандур С.І., Заяць Т.А., Терон І.В. Сучасна регіональна соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика. – К.: Вид. ПК “ПРИНТ ЕКСПРЕС”, 2002. - 250 с.
44 Беляева Н. Е. Инструментарий организационных изменений предприятия / Н. Е. Беляева // Культура народов Причерноморья. – 2007. – № 103. – С. 124–126.
45 Беляева Н. Е. Использование информации в деятельности предприятия / Н. Е. Беляева // Материалы Научно-практической конференции "Перспективные разработки науки и техники", г. Белгород, 22 октября 2004 г. Т. 2. Экономические науки. – Белгород: Руснаучкнига; Днепропетровск: Наука и образование, 2004. – С. 21–25.
46 Беляева Н. Е. Формирование механизма оценки организационных изменений предприятия / Н. Е. Беляева // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Господарський механізм: сутність, структура, подальше вдосконалення на сучасному етапі», Полтава, 18 – 19 квітня 2008 р. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. – С. 53–54.
47 Берсуцкий Я. Г., Лепа Н. Н., Гузь Н. Г. и др. Модели и алгоритмы принятия управленческих решений. – Донецк: ИЭП НАН Украины,1998. – 307 с.
48 Бєляєва Н. Є. Аналіз і оцінка організаційних змін на підприємствах / Н. Є. Бєляєва // Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції «Методологія та практика менеджменту на порозі XXI століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти», Полтава, 15 – 16 травня 2008 р. Ч. I. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. – С. 83–84.
49 Биггарт Н. Социальная организация и экономическое развитие. Ред.: В.В. Радаев Перев.: М.С. Добрякова (ориг.: английский) Экономическая социология. Т. 2. N 5., с.533-535
50 Бірюков О. А. Роль держави в трансформації єкономічніх видносин в України. / Автореф. дис. канд. екон. наук. К. – 2003., 19 с.
51 Бобиль В. В. Економічні фактори соціально-класової стратифікаії в умовах становлення сучасного ринкового господарства України. / Автореф. дис. канд. екон. наук. Дніпропетр.. – 2003., 19 с.
52 Бодди Д. Основы менеджмента [Текст] / Д. Бодди, Р. Пэйтон ; [пер. с англ. Ю. Н. Каптуревского, Ю. Писаренок]. М. [и др.] : Питер, 1999. 809 с. ( Теория и практика менеджмента)
53 Бойко Є.І., Важинський Ф.А. Регіональні аспекти інвестиційного забезпечення розвитку промисловості // Економіка промисловості. – 2001. - № 2. - С. 94-98.
54 Борецька Н.П. Регіональні аспекти соціального захисту населення // Регіональна економіка. – 2000. - №3. - С. 83-88.
55 Братута А. Совершенствование механизма управления депрессивными регионами // Экономика Украины. – 2002. - №10. – С. 43-49.
56 Бреддик У. Менеджмент в организации: Учебное пособие / У. Бреддик – М.: «Инфра-М», 1997. - 344 с.
57 Бубенко П.М. Регіональні аспекти інноваційного розвитку // Регіональна економіка. – 2002. - № 3. – С. 215-222.
58 Булев И., Щедрин А. Современные проблемы социально-экономического развития регионов Украины // Экономика Украины. – 2002. - №112. - С. 89-91.
59 Буркинський Б.В., Харічків С.К. Специфічні домінанти стратегії стійкого регіонального розвитку // Економіка промисловості. – 2002. - № 3. – С. 24-29.
60 Буряк С. В. Активізація інвестиційної діяльності в перехідній економіці України. / Автореф. дис. канд. екон. наук. К. – 2003., 19 с.
61 Бутко М. Реформи і регіон. – Чернігів: Сіверянська думка, 1999. – 247с.
62 Бутко М. Розв'язання проблем регіонального розвитку // Економіка України. — 2000. №1. – С. 12-16.
63 Бутко Н. Проблема реализации инновационной модели развития экономики на региональном уровне // Экономика Украины. – 2002. - № 11. – С. 11-18.
64 Вайсман В. А., Захарченко В. И., Молина Е. В. Современная региональная экономика. – Одесса. – 2004. – б159 с.
65 Валентинова О. В. Виробничо-економічна система регіону: розвиток і шляхи підвищення ефективності функціонування (на матеріалах Полтавщини). / Автореф. дис. канд. екон. наук. К. – 2001., 21 с.
66 Вахович І. М. Організаційно-економічний механізм формування та реалізації стратегії розвитку регіону. / Автореф. дис. канд. екон. наук. Л. – 2001., 19 с.
67 Вербівська Л. В. Формування інвестиційної стратегії економічного розвитку прикордонного регіону. / Автореф. дис. канд. екон. наук. Л. – 2001, 19 с.
68 Волошин В.В., Трегобчук В.М. Концептуальні засади сталого розвитку регіонів України // Регіональна економіка. – 2002. - № 1. – С. 7-22.
69 Воротников А. Конкурентоспособность регионов и задачи региональных властей в области эффективной политики // Российский экономический журнал. – 2001. - № 7. - С. 94-106.
70 Гайдей А. А. Необходимость внесения коренных изменений в государственную и региональную промышленную политику – актуальная задача / Гайдей А. А. // Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам. – Одесса, 2004. – Спецвыпуск: в 3-х т. – Т.1. – С. 54 – 58.
71 Гайдей А. А. Об одном подходе оценки экономической ситуации в промышленности региона (на примере Черниговской и Херсонской областей) / Гайдей А. А. // Вісник криворізького економічного університету КНЕУ – Дніпропетровськ: вид-во «Наука і освіта», 2005. - № 4. – С. 93 – 99.
72 Гайдей А. А. Основные задачи формирования эффективной государственной и региональной экономической политики /Ясинский В. В., Гайдей А.А. // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – Херсон: Издание Херсонского государственного технического университета, 2003. - № 1 (7). – С. 9 – 15.
73 Гайдей А. А. Сложившаяся ситуация в промышленности региона / Гайдей А. А. // Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю: Матеріали Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції (30 березня 2005 р.) – Кривий Ріг: Криворізький економічний інститут КНЕУ, 2005. – С. 46 – 48.
74 Гайдей А.А. Государственное регулирование и региональные аспекты развития отдельных отраслей промышленности // Європейський університет і модернізація освіти в Україні. – 2005. – с. 9-13.
75 Гайдей А.А. Государственное регулирование и региональные аспекты развития отдельных отраслей промышленности / Гайдей А.А. // Європейський університет і модернізація освіти в Україні: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. Нікополь, 17 травня 2005 р. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – С. 9 – 13.
76 Гайдей А.А. Необходимость внесения коренных изменений в государственную и региональную промышленную политику – актуальная задача //Труды Одесского политехнического университета. – спецвыпуск, Т 1. – с. 54-57.
77 Гайдей А.А. Основные задачи мотивации и стимулирования экономического роста промышленности региона // Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів. ППІ НУК. – 2005. – с. 132-136.
78 Гайдей А.А. Сложившаяся ситуация в промышленности региона // Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю. КЕІ КНЕУ. – 2005. – с. 46-48.
79 Гайдей О. О. Вирішення основних завдань виходу з важкої економічної ситуації великих підприємств (на прикладі Херсонського бавовняного комбінату) / Ясинський В. В., Гайдей О. О. //Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво – Запоріжжя: Гуманітарний університет «Запорізький інститут державного та муніципального управління», 2006. - № 1. – С. 295 – 300.
80 Гайдей О. О. Механізм управління стратегічними змінами як інструмент капіталізації підприємницької діяльності / Гайдей О. О., Лісун Я.В. // Модернізація стратегій економічного розвитку в умовах глобальної нестабільності: збірник матеріалів міжнародної науково практичної конференції(22 – 23 листопада 2012 р., м. Київ). – К.: КНЕУ, 2012. – С. 300 – 303.
81 Гайдей О. О. Основні задачі мотивації і стимулювання еконмічного росту промислового регіону (на матеріалах промисловості Чернігівської області) / Гайдей О. О. // Економічні проблеми розвитку промисловості регіонів: тези доповідей науково-практичної конференції. – Первомайськ: ППІ НУК, 2005. – С. 132 – 136.
82 Гайдей О. О. Про нові підходи державної політики регулювання економіки / Ясинський В. В., Гайдей О. О. // Фінансове та інвестиційне забезпечення підприємництва в Україні: зб. Матеріалів Всеукраїнської наук.-практ. конф., Київ, 24 -25 березня 2005 р. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – С. 196 – 200.
83 Гайдей О. О. Розвиток малих підприємств – один із важливих аспектів реалізації ефективної регіональної політики. – Сіверянський літопис. – Чернігів, 2003. - № 5-6 (53-54). – С. 208 – 213.
84 Гайдей О. О. Розробка і перевірка ефективності регіональної політики на базі одного підприємства / Ясинський В. В., Гайдей О. О. // Сіверянський літопис. – Чернігів, 2003. - № 4 (52). – С. 182 – 190.
85 Гайдей О. О. Ситуаційне управління і формування регіональної промислової політики / Ясинський В. В., Гайдей О. О. // Сіверянський літопис. – Чернігів, 2002. - № 4 (46). – С. 171 – 178.
86 Гайдей О.О. Управління змінами на підприємстві / Гайдей О. О. // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – Д.: видавництво ТОВ «Юго-Восток , Лтд», 2012. - № 3 (19), - С. 71-76.
87 Гайдей О.О. Системне моделювання в управлінні змінами / Хмурова В.В., Гайдей О.О. // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. – К.: КНУТД, 2013. - № 1 (69), - С. 78-82.
88 Гайдей А. А. Конкурентный потенциал предприятий легкой промышленности Украины. Анализ отрасли. / Гайдей А.А., Гончаренко И. Н. // Вестник Санкт-Петербургского государственного университета технологии и дизайна. – С-П.: СПГУТД, 2013. - № 1, - С. 88-91.
89 Гайдей О. Наукові підходи управління організаційними змінами на промислових підприємствах України /Гайдей О.// Collection of papers, 2nd International workshop Problems of Business and Education Development in West and East European Countries, 22-24.04.2012. – Киев – Будапешт, 2012. – С. 50 – 57
90 Галій І.І. Тенденції інвестування та приватизаційних процесів у регіоні // Регіональна економіка. – 2000. - № 3. – С. 61-67.
91 Геєць В. Економічні реформи в Україні: моделі, реалії та уроки//Банківська справа. - 1996. - №4. - С. 26-34.
92 Геєць В. Соціогуманітарні складові перспективи переходу до соціально -орієнтованої економіки України // Економіка України. – 2000. - №1. – С.4-11.
93 Геєць В.М. Політична і економічна реформи. Питання синхронізаціі // Економіка і прогнозування. – 2001. - №4. - С. 9-24.
94 Герасимчук 3. Класифікація соціально-проблемних регіонів та напрямки формування у них політики сталого розвитку // Регіональна економіка. - 2001. - №2.-С. 77-84.
95 Гордієнко Л. Теоретико-методологічні аспекти генезису трансформаційного менеджменту / Л. Гордієнко // Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування «Торгівля і ринок України». Вип. 14. Т. І. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. – С. 249–253.
96 Гранберг А.Г. Стратегия территориального социально-экономического развития России: от идеи к реализации // Вопросы экономики. – 2001. - № 9. - С. 15-28.
97 Гришан Ю. Державне регулювання діяльності підприємств в післяприватизаційний період // Економіка України. – 2000. - № 11. - С. 14-18.
98 Гуйяр Ф. Ж., Келли Дж. Н. Преобразование организации: Пер. с англ. — М.: Дело, 2000. — С. 62.
99 Дак Дж. Дан., Монстр перемен. Причины успеха и провала организационных преобразований. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2002. – 320 с.;
100 Демин О. Политика регионального развития в условиях улубления рыночных реформ в Украине // Экономика Украины. – 2003. - № 6.
101 Дзісь Г. Роль регіонів у становленні національної економіки України// Економіка України. - 1999. - №10. - С. 19-29.
102 Довбня С. Б. Управління на основі моделювання бізнес-процесів: сутність, етапи та переваги / С. Б. Довбня, О. О. Письменна //Вісник Житомирського Державного технологічного університету. Економічні науки. – 2005. – Вип. 1 (31). – С. 40–48.
103 Долішній М., Галуза С. Державне регулювання економіки // Економіка України. – 2000. - №2. – С. 87 – 90.
104 Долішній М.І., Вовкенич С.Н. Глобалізація і регіональні детермінанти ренаціоналізації // Регіональна економіка. – 2001. - №3. –С. 7-27.
105 Долішній М.І., Побурко Я.О., Карпов В.І. Про рівномірність економічного розвитку регіонів України // Регіональна економіка. – 2002. - № 2. – С. 9-18.
106 Дорогунцов С.І., Данилишин Б.М., Лисецький А.С. і інші. Перспективи економічного розвитку України: Проблеми. Пошук. Впровадження. – К.: РВПС НАН України, 1999. – 179 с.
107 Друкер Питер Ф. Задачи менеджмента ХХІ веке / Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2000. – 240 с.
108 Економічна енциклопедія: у трьох томах / [редкол.: С.В.Мочерний (відп.ред.) та ін. ]. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – Т.2. - 848 с.
109 Епіфанов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка. Навчальний посібник. – К.: Вид-во “Наукова думка”, 1999. – 340 с.
110 Ермошенко Н.Н. Опыт самоуправления территорией за рубежом. - К.: Укр. ИНТЭИ, 1992.-56с.
111 Євдокименко В.К. Постіндустріальні глобальні виклики і нові алгоритми територіального управління // Регіональна економіка. – 2002. - № 1. - С. 22-31.
112 Єгоршин О. О. Методи багатовимірного статистичного аналізу / О. О. Єгоршин, А. М. Зосімов, В. С. Пономаренко. — К.: ІЗМН, 1998. — 208 с.
113 Жданов В.П. Инвестиционные механизмы регионального развития. – Калининград: БИЭФ, 2001. – 355с.
114 Жук М.В. Регіональне управління внутрішньою інтеграцією // Регіональна економіка. – 2002. - № 4. – С. 53-58.
115 Заблоцький Б.Ф. Методологічний підхід до моделювання регіонального розширеного самовідтворення // Регіональна економіка. – 2001. - № 3. – С. 26-35.
116 3айцева Л. М. Регіональна система управління (організаційно-методологічний аспект). - Донецк: НЭП НАН Украины, 1997. - 336 с.
117 Зайцева Л., Польская И. Тенденции социального развития регионов Украины // Экономика Украины. – 2003. № 6.
118 Занятость, безработица. Служба занятости. Толковый словарь терминов и понятий. - М.: "Нива России", 1996. – 288c.
119 Запоточний І. В., Захарченко В. І. Державне регулювання регіональної єкономіки. – Харків: Одіссей, - 2003.
120 Захарчено В. И. Состояние и перспективы инвестиционной политики в регионе // Фондовый рынок. – 2001. - № 29.
121 Заяць С. Рейтингова оцінка соціальної привабливості регіонів України // Статистика України. - 1999. - № 3. - С. 22-25.
122 Збірник “Україна–2012”, с. 9 веб-сайт: www.ukrstat.gov.ua
123 Землянкін А.І. Проблеми розвитку інноваційної діяльності в регіоні // Економіка промисловості. – 2001. - № 4. – С. 87-93.
124 Златопольський О.Ф. Соціально-економічна типологія регіонів для проведення соціальної політики // Економіка промисловості. – 2000. - № 2. – С. 154-159.
125 Зуб А. Т. Системный стратегический менеджмент: методология и практика / А. Т. Зуб, М. В. Лактионов. – М.: Генезис, 2001. – 752 с.
126 Иберла К. Факторный анализ / К. Иберла — М.: Статистика, 1980. — 398 с.
127 Ігнатьєва І.А. Стратегічний менеджмент: теорія, методологія, практика: Монографія / Ірина Анатоліївна Ігнатьєва. – К.: Знання України, 2005. – 250 с.
128 Калініченко І., Романенко В. Регіональна диференціація в економіці України // Економіка України. – 2001. - № 6. – С. 78-82.
129 Каравенський О.В. Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України // Регіональна економіка. – 2002. - № 4. - С. 307-309.
130 Клейнер Г. Б. От теории предприятия к теории стратегического управления / Г. Б. Клейнер // Российский журнал менеджмента. – 2003. – № 1. – Т. 1. – С. 31–56.
131 Клейнер Г. Б. Институциональные аспекты реформирования промышленных предприятий / Г. Б. Клейнер // Проблемы теории и практики управления. – 2002. – № 4. – С. 24–30.
132 Клейнер Г. Б. Эволюция и реформирование промышленных предприятий: 10 лет спустя / Г. Б. Клейнер // Вопросы экономики. – 2000. – №5. – С. 62–74.
133 Ковалев А. И. Анализ хозяйственного состояния предприятия. /А. И. Ковалев, В. П. Привалов – М.: Центр экономики и маркетинга, 1999. – 216 с.
134 Козаченко С.В. Ярошенко Ф.О. Організаційні зміни: наукові засади і проблеми управління. К.: МЦРПМ, ДІТМ МНТУ, 2004. -292 с.
135 Коломийчук В.С. Стратегічні засади соціально-економічного розвитку регіону. – Тернопіль: Укрпедкнига, 2002. - 277 с.
136 Комков Н.И. Роль инноваций и технологий в развитии экономики области // Проблемы прогнозирования . – 2003. - № 3. - С. 24 – 43.
137 Крисилов А. Д. Социальное партнерство как важный фактор социально-экономического развития: институциональные задачи. // Экономические инновации. – 1999, - вып. 5.- с103-113.
138 Круглий стіл з питань регіональної соціально-економічної політики // Регіональна економіка. – 1999. - №3. – С. 148-156.
139 Кубр М. Управленческое консультирование. В 2-х томах. – М.: Интерэксперт, 1992. - С. 74-103.
140 Ладенко И. С. Методология и методы организации интелектуальных систем. – Новосибирск: ИИФФ СО АН СССР, 1987. – 66 с.
141 Ландик В.І. Регулювання інноваційної діяльності в регіоні // Економіка промисловості. – 2001. - № 4. - С. 53 – 58.
142 Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). – К.: ІАЕ УААН України, АТ “Книга”, 1997. - 455 с.
143 Мазур А.Г. Нормативно-правові основи забезпечення регіонального розвитку // Підприємництво, господарство і право. - 2001. - № 2. - С 86-90.
144 Мазур А.Г. Регіональна економіка: проблеми відтворення і управління. – Вінниця, 2000. - 263 с.
145 Мазур А.Г. Розвиток функції управління персоналом в регіональному управлінні // Регіональні перспективи. - 2001. - №1. - С. 73-75.
146 Мазур И. И. Реструктуризация предприятий и компаний: справочное пособие для специалистов и предпринимателей / И. И. Мазур, В. Ф. Шапиро, С. А. Титов, Л. В. Элькина; [под ред. И. И. Мазура. – М.: Высшая школа, 2000. – 588 с.
147 Мазур И.И., Шапиро В.Д и др. Управление проектами. - М.: Высшая школа, 2001. – 875с.
148 Максимова Т.С. Моделирование социально-экономического развития региона. – Луганск: Издательство ВНУ, 2001. - 140 с.
149 Малярець Л. М. Вимірювання ознак об’єктів в економіці: методологія та практика / Л. М. Малярець. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2006. – 384 с.
150 Мартыненко Н. М. Технология менеджмента: Учебник [для студ. вузов] / Николай Мефодиевич Мартыненко – К.: МП «Леся», 1998. – 798 с. с. 321-325
151 Мишенин Е.В. Организационно-экономический механизм экологизации аграрной сферы / Мишенин Е.В., Ришняк И.Н., Тархов П.В. // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія „Економіка та менеджмент”. - Вип.1-2. - 2002. – С.77-81
152 Масловська Л.Ц. Організаційно-економічний механізм реалізації стратегічних пріоритетів регіонального розвитку // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2002. - №3. - С. 13 – 18.
153 Мельник М.І. Інвестиційний клімат регіону: теоретичні та прикладні засади дослідження: [Монографія] / Мельник М.І. – Львів.: ІРД НАН України, 2005. – 304 с.
154 Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: ДЕЛО, 1998. – 800 с.
155 Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: навч. посібник / В. О. Мец. – К.: КНЕУ, 1999. – 132 с.
156 Мірко Н. В. Теоретичні засади активізації внутрішнього ринку продукції легкої промисловості / Н. В. Мірко // Інвестиції : практика та досвід. – 2010. – № 20 – С. 47-51
157 Моисеев Н.Н. Человек, среда, общество. - М.: Наука, 1982. – 240c.
158 Мочерний С. Моделі трансформаційних процесів економіки (теоретично-методологічні аспекти) // Економіка України. - 2000. - №2. - С. 13-22.
159 Мишенин Е.В. Организационно-экономический механизм экологизации аграрной сферы / Мишенин Е.В., Ришняк И.Н., Тархов П.В. // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія „Економіка та менеджмент”. - Вип.1-2. - 2002. – С.77-81.
160 Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрямки розвитку: Монографія / А. П. Наливайко. – К.: КНЕУ, 2001. – 227 с.
161 Олексюк О. С. Моделювання прийняття ризикованих рішень: Монографія. – К.: Вища школа, 1998. – 330 с.
162 Організаційно-економічний механізм розвитку регіону: трансформаційні процеси та їх інституційне забезпечення: [Монографія] / [за ред. д.е.н., проф. А.Ф.Мельник]. – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – 608 с.
163 Основні засади державної стратегії регіонального розвитку [Електронний ресурс]. – К.: Міністерство економіки України, 2001. – Режим доступу: http://www.rambler.ru.
164 Основы социального управления: Учебное пособие/ А.Г. Гладышев, В.Н. Иванов, В.И. Патрушев и др. Под ред. В.Н. Иванова. - М.: Высшая школа, 2001. - С. 265.
165 Отенко И. П. Механизм управления потенциалом предприятия. научное издание / И. П. Отенко, Л. М. Малярец. – Харьков: Изд. ХГЭУ, 2003. – 220 с.
166 Отенко И. П. Организационно-экономический механизм реструктуризации предприятия: научное издание / И. П. Отенко, Н. А. Москаленко. –– Харьков: Изд. ХНЭУ, 2005. – 216 с.
167 Павлов В.І. Методологія формування та механізм реалізації політики соціально-економічного розвитку регіону // Регіональна економіка. – 2001. - № 1. - С. 18 – 29.
168 Панасюк Б. Прогнозування економічного розвитку України // Економіка України. – 2000. - № 9. - С. 24 – 37.
169 Пила В.І., Чмир О.С. Особливості територіально-господарських утворень: СЕЗ і ТПР. Навч. посіб. - Хмельницький. - Поділля, 2000, -310с.
170 Пилипенко А. А. Интеграционный аспект управления организационными изменениями субъектов хозяйствования / А. А. Пилипенко // Бизнес-Информ. – 2009. – №6. – C. 85–89.
171 Пилипенко А. А. Организационные изменения в цикле интеграционного развития предприятий / А. А. Пилипенко // Бизнес-Информ. – 2009. – №5. – С. 139–144.
172 Пилипенко А. А. Стратегічна інтеграція підприємств: механізм управління та моделювання розвитку: наукове видання / А. А. Пилипенко. – Харків: ВД "ІНЖЕК", 2008. – 408 с.
173 Питерc Р., Уотермен Р. В поисках эффективного управления (опыт лучших компаний ): - Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1986. – 414 с.
174 Пол Дж. Хэйр. Промышленная реструктуризация как средство усиления национальной конкурентоспособности / Пол Дж. Хэйр // Проблемы теории и практики управления. – 2002. – №4. – С. 18–23.
175 Поповкін В.А. Регіонально-цілісний підхід в економіці. – К.: Мінстат України, 1993. – 255 с.
176 Порохня В. М. Моделювання економіки: Монографія – Запоріжжя: ЗДІА, 2003. – 384 с.
177 Прокопенко Дж. Менеджмент организационных изменений в аппарате управления государственными структурами. - К.: МЦРПМ, 2003. - 122с.
178 Прокопенко И. Управление организационными изменениями. – К., 2000. – 135 с.
179 Прокопенко М.Д. Розвиток досліджень економічних проблем регіонів // Економіка промисловості. – 2001. - № 1. - С. 27 – 33.
180 Радыгин А. Слияние и поглощение в корпоративном секторе (основные подходы и задачи регулирования) / А. Радыгин // Вопросы экономики. – 2002. – №12. – С. 85–108.
181 Савченко В.Ф. Науково-методичні основи регулювання економічних процесів в регіоні. – Чернігів: Чернігівський ЦНТЕІ, 2000. - 251 с.
182 Семів Л.К. Зміна моделей управління людськими ресурсами на регіональному рівні: причина і тенденції // Економіка промисловості. – 2002. - №2. - С. 160 – 165.
183 Симоненко В.К. Регионы Украины: проблемы развития. - К.: Наукова думка, 1997.-263с.
184 Словник іншомовних слів. За заг. ред. О.С. Мельничука. - К., 1974. – 776c.
185 Словник термінів і понять, що вживаються у чинних нормативно-правових актах України/ Упорядники: Богачова О.В., Винокуров К.С., Крусь Ю.І., Менюк О.А., Менюк С.А. Відпов. ред. Сіренко В.Ф., Станик С.Р. - К.: "Оріяни", 1999. - 502 с.
186 Сологуб О.П. Продуктивність економіки: регіональні аспекти. – К.: Знання, 1998. – 351 с.
187 Социально-экономическая статистика: Учеб. Пособие / Н.П. Дащинская, С.С. Подхватилина, И.Е. Теслюк и др. / Под ред. С.Р. Нестерович – Мн.: БГЭУ, 2000. – 231 с.
188 Статистичний щорічник України за 2009 рік / ред. О.Г. Осауленко. – К.: Техніка, 2010. – 598.с.
189 Статистичний щорічник України за 2010 рік ; за ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант, 2011. – 664 с.
190 Статистичний щорічник України за 2011 рік / ред. О.Г. Осауленка. – К.: Консультант, 2012. – 634 с.
191 Степаненко А.В., Герасимов М.І. Оцінка економічної безпеки України та її регіонів // Регіональна економіка. – 2002. - № 1. - С. 39 – 51.
192 Тарасенко І. О. Методологічні положення прогнозування сталого розвитку підприємств легкої промисловості / І. О. Тарасенко // Актуальні проблеми економіки. – 2010. – № 7. – С. 153-163
193 Ткаченко В. А. Концептуальні погляди щодо трансформації економічної системи. – Донецьк: ІЕП НАН України // Вісник академії економічних наук України, 2002. – № 2, - с. 70 – 75.
194 Теория управления социалистическим производством. Под ред. О.В. Козловой. - 2-е изд. - М.: Экономика, 1993. – 432c.
195 Ходжсон Дж.Социально-экономические исследования процесса знаний и наростания сложностей. // Вопросы экономики, 2001. - №8. – с. 69 – 73
196 Худо В.В. Організаційно-економічний механізм розвитку підприємництва у сфері науки і наукового обслуговування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук – Львів.: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1995. – 18 с.
197 Царенко О. В. Інвестиційні механізми реалізації цільової стратегії інноваційного розвитку легкої промисловості регіону / О. В. Царенко // Інвестиції : практика та досвід. – 2010. – № 10. – С. 9-13
198 Царенко О. В. Інноваційна інтеграція як ефективний механізм нарощення конкурентних переваг легкої промисловості регіональних економічних систем / О. В. Царенко // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 5 – С. 19.
199 Царенко О. В. Реінжиніринг малого бізнесу як засіб реалізації цільової стратегії інноваційного розвитку легкої промисловості регіонів / О. В. Царенко // Інвестиції : практика та досвід. – 2010. – № 9. – С. 62-65
200 Чумаченко М. Управління соціально-економічним розвитком регіону // Економіка України. – 1998. - № 4. – С. 94-95.
201 Чухно А.А. Зміна характеру та структури зайнятості в умовах постіндустріального суспільства / Чухно А.А. // Економічний часопис. – ХХІ. – 2002. - №1. – С.42-45.
202 Чухно А.А. Перехід до ринкової економіки / Чухно А.А. – К.: Наукова думка, 1993. – 275 с.
203 Шеремет А. Д. Методика финансового анализа / А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулин. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 176 с.
204 Экк К. Д. Знание как новая парадигма управления. // Проблемы Теории и Практики Управления, 1998. - № 2. – с. 2 – 14
205 Ядчук С.В. Господарський механізм аграрних формувань: навчальний посібник / Ядчук С.В. – Луцьк: Надстир’я, 1996. – 212 с.
206 Янковець Т. М. Інноваційні стратегії підприємства легкої промисл