ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Краткое описание

ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО ТА МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

Бондаренко Дмитро Олександрович

УДК 351.82:330.322

ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
В УКРАЇНІ

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Корецький Микола Христофорович,
доктор наук з державного управління,
професор

Запоріжжя 2007

ЗМІСТ

Вступ

4

Розділ 1. Теоретико-методичні основи формування структурно-інвестиційної політики

10

1.1. Структурно-інвестиційна політика в системі державного регулювання економіки

10

1.2. Теоретичні та методичні підходи щодо сутності структурно-інвестиційної політики

23

1.3. Сутність і класифікація структури інвестицій

35

1.4. Особливості формування структурно-інвестиційної політики в Україні

50

Висновки до розділу 1

64

Розділ 2. Механізми і методи формування та реалізації структурно-інвестиційної політики

67

2.1. Сучасний стан інвестиційної діяльності в Запорізькій області

67

2.2. Функціонування системи пріоритетів інвестування

85

2.3. Механізми і методи здійснення структурно-інвестиційної політики на державному рівні

102

2.4. Механізми і методи здійснення структурно-інвестиційної політики на регіональному рівні

121

Висновки до розділу 2

135

Розділ 3. Удосконалення структурно-інвестиційної політики в Україні

138

3.1. Розробка принципів концепції структурно-інвестиційної політики

138

3.2. Обґрунтування методичного забезпечення структурної спрямованості інвестицій

150

3.3. Заходи з поліпшення умов інвестування на регіональному рівні

167

Висновки до розділу 3

190

Висновки

193

Список використаних джерел

197

ВСТУП

Актуальність теми. Структурні диспропорції, що склалися в економіці України, призвели до недостатнього інвестування господарського комплексу, погіршення якісного складу основних фондів, неможливості забезпечити не тільки розширене, а й просте відтворення, консервації та поглиблення старої неефективної структури господарства, орієнтації її на паливно-сировинну складову. Повільне залучення ринкових джерел фінансування інвестицій зумовило порушення відтворювальних процесів в економіці країни і стало негативним чинником «усунення» держави від процесу регулювання структурних перетворень, що виявляється у відсутності ефективної структурно-інвестиційної політики. Ця обставина ускладнює подальше економічне зростання, досягнення стійкого зростання виробництва і проведення необхідної структурної перебудови економіки країни в цілому й окремих її регіонів зокрема.
Структурно-інвестиційна політика передбачає розробку концепції розвитку економіки, у якій визначені генеральна мета і вектор індустріального перетворення виробничо-господарського комплексу країни.
Значною мірою через відсутність загальновизнаної концепції розвитку національної економіки в Україні не була створена теоретично обґрунтована і практично діюча галузева політика, в основу якої покладено розвиток її найважливішого ядра структурно-інвестиційної складової. Відповідно, відсутнє її теоретико-методологічне і поняттєво-концептуальне обґрунтування.
Дослідження структурно-інвестиційної політики як функції державного регулювання економіки, її переваги і недоліки розглядаються в працях таких зарубіжних учених, як А. Бхадурі, К. Ласкі, Ф. Левчик, В. Танці, П. Самуельсон, Л. Бернс, Г. Бірман, М. Бромвич, Р. Брейлі, Л. Гітман, М. Джонк, С. Майерс, М. Поукок, С. Росс, А. Сміт, У. Шарп, В. Баліков, А. Блохін, В. Камаєв, І. Кац, Ш. Магомедов, Я. Рекітар, М. Сажина, І. Устиян, Ю. Швирков, Ю. Шишков та інші.
Значний внесок у розробку загальних моделей розвитку економіки перехідного періоду, що передбачають певне бачення рішення структурно-інвестиційних проблем, зробили праці Л. Абалкіна, С. Глазьєва, А. Бєлоусова, В. Іванченка, О. Пчелинцева, В. Кириченка.
Економічний розвиток регіонів і, зокрема, окремі питання регіональної структурно-інвестиційної політики розглядаються у працях таких вітчизняних дослідників: В. Александрової, О. Алимова, О. Амоші, О. Василика, О. Гаврилюка, О. Галушко, М. Герасимчука, О. Дація, М. Денисенка, О. Джуcова, С. Дорогунцова, А. Заїнчковського, М. Іванова, М. Корецького, А. Кузнецова, І. Лукінова, В. Мартиненка, О. Паламарчука, А. Пересади, С. Покропивного, С. Салиги, Г. Семенова, А. Сухорукова, Н. Тарасової, А. Ткача, Д. Черваньова, М. Чумаченка, Г. Швиданенка, В. Шевчука та інших.
Дослідження цієї проблеми переліченими вченими, як правило, не враховують структурних проблем окремих галузей економки. Питання системного розгляду структурно-інвестиційної політики в Україні опиняються за межами дослідження і є недостатньо розробленими як у теоретико-методологічному аспекті, так і з погляду практичного дослідження. Незавершеність наукових розробок у сфері формування та реалізації базових стратегій структурних перетворень та інвестиційної політики підтверджує істотну практичну значущість цієї проблеми для держави та об’єктивний характер актуальності теми дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження було отримано в межах наукової теми Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління” Планування, прогнозування та державне регулювання мікро- та макроекономічних процесів” (номер державної реєстрації 0102U003195). Роль автора полягає в обґрунтуванні заходів поліпшення умов інвестування в Україні.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування методичних засад і практичних рекомендацій щодо формування структурно-інвестиційної політики в Україні.
Для досягнення мети дослідження було поставлено і вирішено такі завдання:
визначити роль і місце структурно-інвестиційної політики в теорії і практиці державного регулювання економіки;
дослідити розвиток теоретико-методологічних основ базових елементів структурно-інвестиційної сфери;
обґрунтувати теоретичні основи поняття і структури інвестицій;
оцінити ефективність функціонування механізмів і методів формування та реалізації структурно-інвестиційної політики в Україні;
розробити сучасну концепцію формування теоретико-методологічних засад побудови моделі структурно-інвестиційної політики;
розробити заходи щодо вдосконалення структурно-інвестиційної політики в Україні.
Об'єктом дослідження є процес формування структурно-інвестиційної політики в Україні.
Предметом дослідження є механізми, методи, важелі, концепції та організаційно-економічні відносини, що визначають структурно-інвестиційну політику держави.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що комплексна система заходів держави щодо забезпечення прогресивних структурних перетворень на державному, регіональному та галузевому рівнях відповідно до розробленої концепції є достатньою умовою функціонування ефективної структурно-інвестиційної політики держави в Україні.
Методи дослідження. Методичною основою дослідження є теорії, концепції і моделі регулювання ринкової економіки й інвестиційної діяльності, що викладені в працях провідних зарубіжних і вітчизняних економістів. У процесі проведення дослідження використані різні теоретико-методологічні підходи і методи пізнання, а також методи наукових досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формулювання висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану структурно-інвестиційної політики), монографічний (при розробці методичного апарату для формування структурної й інвестиційної складових), розрахунково-конструктивний та експериментальний (при оцінюванні інвестиційного клімату та аналізі його структурних компонентів).
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України. Джерелом аналітичної інформації були матеріали первинного обліку та статистичної звітності підприємств, офіційні статистичні дані України.
Матеріалами дослідження стали спеціальна література з проблем теорії та практики формування теоретико-методологічних основ побудови моделі структурно- інвестиційної політики.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
запропоновано модель комплексної оцінки рівня пріоритетності інвестиційного проекту, в основу якої покладена інтегральна експертно-бальна оцінка, що включає оцінку самого інвестиційного проекту, а також оцінку рівнів стратегічної і стабілізаційної значущості підприємства, що представили інвестиційні проекти на конкурсний відбір, та яка дає змогу забезпечити державне регулювання спрямованості інвестицій на реалізацію системи структурних пріоритетів у регіоні;
удосконалено:
теоретичні основи дослідження поняття і структури інвестицій, що, на відміну від їх аналізу і генезису в рамках технологічного і традиційного підходів, передбачають врахування інвестицій у людський і інтелектуальний капітал;
теоретичні позиції в підходах до вибору структурних пріоритетів з метою селективної підтримки держави через виділення укрупнених етапів, що складалися залежно від конкретної економічної ситуації в країні і відповідної їй трансформації цілей і завдань розвитку економіки;
методичні основи розвитку структурно-інвестиційної політики шляхом розробки концепції з урахуванням принципів: комплексності і цілісності, селективності або пріоритетності, конкретності цілей і орієнтирів, диференціації об'єктів управлінських впливів, забезпеченості законодавчої бази;
набули подальшого розвитку:
теоретичні засади дослідження факторів посилення ролі держави в інвестиційних процесах, що, на відміну від існуючих, враховують особливості історичного розвитку, прояв негативних соціально-економічних наслідків реформування економіки, існуючі концепції раціонального пізнання;
методичні підходи визначення поняття структурно-інвестиційної політики через доповнення її забезпечувальної складової прямою участю держави в інвестиційній діяльності, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів; використанням макроекономічних підходів; мобілізацією і формуванням інвестиційних ресурсів.
Практичне значення одержаних результатів. Основні результати роботи використані в діяльності органів управління Запорізької обласної державної адміністрації при розробці програм інвестиційного розвитку регіону (довідка № 937/06-15 від 05.09.2006 р.), Запорізькою торгово-промисловою палатою (№22.2/559 від 10.05.2007р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Гуманітарного університету Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні таких дисциплін: Державне регулювання економіки”, Менеджмент у державному та муніципальному управлінні”, Правове забезпечення державного регулювання” Інвестиційний менеджмент” (довідка№11-005/2 від 11.04.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею та містить розроблені автором особисто результати в галузі науки державного управління, що в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо удосконалення інвестиційної політики.
Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: «Інноваційний розвиток економіки регіону» (м.Дніпропетровськ, 2004р.), «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (м. Дніпропетровськ, 2005р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 6 наукових праць (4 у наукових фахових виданнях) загальним обсягом 4,3 обл.-вид. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи 210 сторінок, з яких 5 рисунків займають 3 сторінки, 10 таблиць 7 сторінок, список використаних джерел (173 найменування) 14 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання формування структурно-інвестиційної політики в Україні шляхом обґрунтування методичних засад і практичних рекомендацій щодо функціонування механізмів і методів реалізації інвестиційної політики в Україні. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Еволюція теоретичних поглядів на формування механізмів стійкого розвитку ринкової системи господарювання, зумовленої ускладненням самого економічного життя, зміною умов і виникненням специфічних проблем, характерних для різних етапів становлення ринкової економіки, спричинила розвиток теорії про припустимий рівень і масштаби втручання держави в економіку. Систематизація великої кількості факторів, що відображають специфічні умови функціонування економіки України, дає змогу аргументувати необхідність збільшення ролі держави в ринкових умовах в Україні. При цьому структурна трансформація є основним напрямом структурно-інвестиційної політики.
2. У рамках розвитку концептуальних основ понятійного і методологічного апаратів державного регулювання інвестиційної сфери проведене дослідження сутності структурно-інвестиційної політики. У рамках комплексного підходу забезпечувальна складова такої політики повинна включати такі форми участі держави в інвестиційній діяльності: пряма участь; непряма участь; мобілізація і формування інвестиційних ресурсів.
3. Економічна сутність інвестицій, зумовлена їх відтворювальною спрямованістю на збільшення реального капіталу, визначила їх важливу роль у реалізації стратегії економічного зростання і структурної перебудови економіки. У даному контексті інвестиції розглянуті в роботі як базове поняття в системі структурно-інвестиційної політики. У проведених дослідженнях аналіз поняття і структури інвестицій здійснювався в рамках технологічного і традиційного підходів. Це, зокрема, знайшло своє відображення в Законі України «Про інвестиційну діяльність». У дисертації проведено аналіз різних етапів еволюції категорії «інвестиції», що характеризують стадії і періоди економічного розвитку. Для трансформаційних форм економіки, як в Україні, доцільне використання розширеного трактування інвестицій, що включає інвестиції в людський та інтелектуальний капітал.
4. Визначено етапи, що складалися залежно від конкретної економічної ситуації в країні і відповідної їй трансформації цілей і завдань розвитку економіки: на першому етапі стихійно висувалися завдання виживання економіки і запобігання найбільш гострим, кризовим явищам, що створюють загрозу виникнення необоротних негативних наслідків в економіці і суспільств; на другому державу було поставлено перед необхідністю одночасно підтримувати основні системи життєзабезпечення і соціальну сферу; розвивати інфраструктуру, вкладення в яку непривабливі для приватних інвесторів, забезпечувати підтримку виробництв, перспективних для завоювання позицій на внутрішньому і зовнішньому ринках, але нездатних у короткий термін домогтися успіху української економіки; стимулювати високоефективні приватні інвестиції; на третьому, підтримка державою підприємств і галузей, які виробляють конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію або випускають нові види товарів з поліпшеними властивостями, що дають змогу розширити їх позиції на існуючих товарних ринках, та диференціація інвестиційної політики для різних груп галузей. Це дало змогу удосконалити теоретичні позиції в підходах до вибору структурних пріоритетів з метою селективної підтримки держави.
5. Визначення ефективності функціонування механізмів і методів формування та реалізації структурно-інвестиційної політики в Україні дало змогу виділити проблеми, зумовлені незавершеністю системних ринкових перетворень і стримуючим інвестиційним попитом: відсутність ринкових механізмів капіталізації в реальному секторі економіки, несприйнятливість реального сектора до інвестицій, нестача високоефективних інвестиційних проектів, відсутність чіткого механізму доведення фінансових ресурсів (бюджетних коштів, амортизаційних відрахувань, податкових платежів, платежів у всілякі позабюджетні фонди, кредитної емісії і т. д.) до запроектованих пунктів їх використання.
6. Розроблено методичні підходи до формування державної структурно-інвестиційної політики. У роботі запропонована Концепція, що відповідає сучасним реаліям перехідного періоду і завданням економічного розвитку країни. До найважливіших її принципів належать принципи комплексності і цілісності, селективності, або пріоритетності, конкретності цілей і орієнтирів, диференціації об'єктів керівних впливів, забезпеченості законодавчою базою.
7. Запропоновано модель комплексної оцінки рівня пріоритетності інвестиційного проекту, в основу якої покладена інтегральна експертно-бальна оцінка, що включає оцінку самого інвестиційного проекту, а також оцінку рівнів стратегічної і стабілізаційної значущості підприємства, що представило інвестиційний проект на конкурсний добір, яка дає змогу забезпечити державне регулювання спрямування інвестицій на реалізацію системи структурних пріоритетів у регіоні.
8. У дисертації заходи удосконалення структурно-інвестиційної політики в Україні розглядаються за трьома напрямами: сприяння розвитку банківського кредитування, підтримка венчурного фінансування, залучення іноземних інвестицій.
Кардинальним рішенням проблеми активізації інвестиційної діяльності банків видається реформування і розвиток банківської системи в напрямі розширення інфраструктури кредитного ринку, прийняття рішень про спеціалізовані банки. Участь органів влади в розвитку системи венчурного фінансування повинна здійснюватися за такими напрямами: сприяння присутності на регіональних ринках великих фондів інноваційного (венчурного) інвестування; розвиток інфраструктури ризикового венчурного фінансування, посилення інноваційної конкуренції. Участь держави в процесах залучення іноземних інвестицій повинна концентруватися на таких основних напрямах: формування регіонів як зон найбільшої привабливості для інвестування; створення в регіонах спеціалізованих центрів підтримки зарубіжних інвесторів; розробка перспективних цільових інвестиційних програм; створення системи маркетингу.
За результатами дисертаційного дослідження розроблено науково-практичні рекомендації для органів державної влади, серед яких:
- більш тісна координація дій з учасниками фондового ринку;
- проведення регулярних консультацій і нарад з керівниками фінансових інститутів;
- створення Асоціацій регіональних банків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аньшин В.М. Инвестиционный анализ: Учеб.-практ. пособие. М.: Дело, 2000. 280 с.
2. Бевентер Э. Фон, Хампе И. Основные знания по рыночной экономике в восьми лекциях: Пер. с нем. М.: Республика, 1993. 176 с.
3. Безуглий А. Про поліпшення основних фондів // Економіка України. 1998. № 12. С. 77-79.
4. Безчасний Л. Наукові основи формування національної економічної системи, адаптованої до інноваційного розвитку // Наука та наукознавство. 2000. № 4. С. 3-7.
5. Бекларян Л., Сотский С. Анализ инвестиционной привлекательности программ с учетом региональной инвестиционно-финансовой политики, модель взаимодействия региона и инвестора в случае неполной информации. М.: Экономика, 1997. 58 с.
6. Белл Д. Социальные рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе. М.: Прогресс, 1986. 348 с.
7. Беренс В., Хавранек П. Руководство по подготовке промышленных технико-экономических исследований. Вена: ЮНИДО, 1991. 556 с.
8. Берзон Н. Формирование инвестиционного климата в экономике // Вопросы экономики. 2001. № 7. С. 104-114.
9. Бернар К. Умный экономический и финансовый словарь: В 2 т. М.: Наука, 1994. Т. 2. 403 с.
10. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. К.: Ника-Центр, 1999. Т. 2. 512 с.
11. Бондарев В.В. Финансово-кредитные методы регулирования рынка инвестиций. М.: Финансы и статистика, 1993. 323 с.
12. Бондаренко Д.О. Державне регулювання національної інвестиційної політики в Україні // Держава та регіони. Серія: Державне управління. − 2005. − № 2.− C. 38-41.
13. Бондаренко Д.О. Структурно-інвестиційна політика як складова державного регулювання економіки України // Держава та регіони. Серія: Державне управління. − 2006. − № 2.− C. 6-9.
14. Бондаренко Д.О. Застосування системного підходу до державного управління розвитком інвестиційної сфери // Держава та регіони. Серія: Державне управління. − 2006. − № 4.− C. 22-26.
15. Бондаренко Д.О. Ефективність та джерела інвестиційного процесу на промислових підприємствах // Економіка та держава. − 2006. − № 11.− C. 8-11.
16. Бондаренко Д.О. Інвестиційний напрямок розвитку діяльності підприємств Запорізького регіону // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційний розвиток економіки регіону». Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. С. 28-29.
17. Бондаренко Д.О. Проблеми і перспективи інвестиційного процесу на промислових підприємствах України // Матеріали міжнародної науково-прктичної конференції «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України». Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. С. 105-106.
18. Варга В. Роль государства в рыночном хозяйстве // Мировая экономика и международные отношения. 1992. № 10. С. 70-79.
19. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. К.: НІОС, 2000. 416 с.
20. Водянов А. Инвестиционный кризис: последствия и пути преодоления // Экономист. 1998. № 5. С. 14-18.
21. Воробьева Е.И. Экономические основы инвестиционной деятельности // Культура народов Причерноморья. 1999. № 7. С. 35- 38.
22. Воробьева Е.И. Инвестиционная политика предпринимательских структур в переходной экономике // Культура народов Причерноморья. 2000. № 13. С. 27-30.
23. Гаврилюк О.В. Іноземне інвестування і структурна трансформація в країнах перехідної економіки // Фінанси України. 1998. № 7. С. 54-66.
24. Герасимчук М. Джерела і структура капітальних вкладень // Економіка України. 1998. № 12. С. 16-24.
25. Гитман Л.Дж., Джонк М.Д. Основы инвестирования: Пер. с англ. М.: Дело, 1997. 393 с.
26. Гитман Л., Джонк М. Основы инвестирования: Пер. с англ. М.: Дело, 1997. 1008 с.
27. Губський Б.В. Проблеми міжнародного інвестування в Україні // Економіка України. 1998. № 1. С. 51-57.
28. Гузнер С.С., Харитонова В.Н., Вижина В.А. Внутрирегиональная дифференциация инвестиционного климата // Регион: экономика и социология. 1997. № 2. С. 12-15.
29. Гуртов В.К. Инвестиционные ресурсы. М.: Экзамен, 2002. 384 с.
30. Денисенко М. Організаційно-економічний механізм інвестування. К.: Науковий світ, 2001. 414 с.
31. Дацій О.І. Інвестиційний потенціал як складова розвитку промислового комплексу України // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2006. № 6. С. 105-109.
32. Дегтяренко В.Н. Оценка эффективности инвестиционных проектов. М.: Экспертное бюро, 1997. 157 с.
33. Джусов О.А., Сазонець І.Л., Сазонець О.М. Міжнародна інвестиційна діяльність: Начальний посібник. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. 178 с.
34. Джусов О.А., Богачев С.В., Лапушкіна С.К. Інвестиційні стратегії конкурентспроможності економіки: Монографія. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. 416 с.
35. Дребот Н. Інвестиційна стратегія підприємства: засади і особливості її формування в сучасних умовах // Регіональна економіка. 2000. № 1. С. 63-69.
36. Ефимов Б.И. Инвестиционный комплекс и ускорение научно-технического прогресса (методол. Регион. анализа) / Отв. ред. А.П. Леван; АН СССР, Совет по изучению продуктивных сил. М.: Наука, 1989. 124 с.
37. Завгородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. 3-є вид., випр. та доп. К.: Знання, 2000. 587 с.
38. Закон України Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р. № 1560-XII // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 47. С. 646-657.
39. Закон України Про захист іноземних інвестицій” // Відомості Верховної Ради України. 1991. № 46. С. 28-32.
40. Занфіров В.А. Регулювання розвитку виробництва на регіональному рівні // Економіка та держава. 2005. № 10. С. 34-36.
41. Збаразська Л.О. Удосконалення економічного механізму активізації інвестиційних процесів // Фінанси України. 1997. № 11. С. 92-98.
42. Зеленкова Н.М. Финансирование и кредитование капитальных вложений: Учебник. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Финансы и статистика, 1990. 221 с.
43. Зенкова И.А. Инвестиционный механизм комплексного развития АПК. М.: Наука, 1990. 124 с.
44. Зіновчук В.В. Залучення інвестицій у сільськогосподарські кооперативи // Фінанси України. 1999. № 6. С. 70-78.
45. Зиновьев Ф.В. Концептуальный подход к исследованию процессов трансформации экономики // Экономика и управление. 2000. - № 2-3. - С. 4.
46. Иванов В.В. Анализ временных рядов и прогнозирование экономических показателей: Учеб. пособие. Х.: ХНУ, 1999. 230 с.
47. Иванов Н. Приватизация государственной собственности // Экономика Украины. 2001. № 4. С. 23-30.
48. Игошин Н.В. Инвестиции. Организация управления и финансирование: Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. М.: ЮНИТИ ДАНА, 2001. 542 с.
49. Інвестиційний клімат в Україні / П.І. Гайдуцький та ін. К.: Норма-Друк, 2002. 246 с.
50. Инвестиционная политика народнохозяйственных комплексов / Под ред. В.П. Красовского. М.: Наука, 1985. 224 с.
51. Інвестиційна політика в Україні: досвід, проблеми, перспективи: Монографія / М.Г. Чумаченко, С.С. Аптекар, М.Г. Білопольський. Донецьк: Юго-Восток, 2003. 392 с.
52. Інвестиції та будівельна діяльність в Україні у 1990-2000 рр.: Статистичний збірник. К.: Держкомстат України, 2001. 239 с.
53. Інвестиції: практика та досвід. Прямые иностранные инвестиции выросли на 23% до 8,4 млрд. дол. США. 2005. № 4 С. 2 3.
54. Прямые иностранные инвестиции выросли на 23 % до 8,4 млрд дол. США // Інвестиції: практика та досвід. 2005. № 4. С. 2-3.
55. Как иностранные инвесторы видят свое будущее в Украине? // Інвестиції: практика та досвід. 2005. № 13. С. 23-27.
56. Карпінський Б.А. Інвестиційний клімат в Україні // Фінанси України. 2001. № 7. С. 139-148.
57. Кейлер В.А. Экономика предприятия: Курс лекций. М.: ИНФРА-М; Новосибирск: НГАЭиУ, 1999. 132 с.
58. Кейнс Д.М. Общая теория занятости, процента и денег. М.: Гелиос АРВ, 1999. 352 с.
59. Кіров В.В. До концепції державного регулювання інвестиційної діяльності // Фінанси України. 1998. № 3. С. 116-118.
60. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. 4-е изд., испр. и доп. М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. 204 с.
61. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. М.: Финансы и статистика, 2000. 768 с.
62. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. М.: Финансы и статистика, 1996. 432 с.
63. Ковалева А.И., Лапуста М.Г., Скамай Л.Г. Финансы фирмы: Учебник. М.: ИНФРА-М, 2000. 416 с.
64. Ковалишин П.В., Старостін А.А. Проблеми іноземного інвестування // Фінанси України. 1999. № 11. С. 79-87.
65. Корецький М. Пріоритети державного управління інвестиціями в Україні // Зб. наук. пр. УАДУ / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ, 2001. Вип. 2. Ч. IV. − С. 119-128.
66. Корецький М.Х. Ефект іноземного інвестування для приймаючої економіки // Зб. наук. пр. НАДУ / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. Вип. 1. С. 84-93.
67. Коцюба О.С. Моделювання ризику інвестиційної діяльності // Фінанси України. 2004. − № 7. − С. 56-59.
68. Кравчук А.В. Залучення інвестицій в економіку району // Фінанси України. 2001. − № 11. − С. 109-114.
69. Кузнецов А.О. Формування макроекономічного інвестиційного середовища в Україні // Фінанси України. 2004. − № 4. − С. 87-91.
70. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України. − Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. 289 с.
71. Крушвиц Л. Финансирование и инвестиции. − С.Пб.: Питер, 2000. − 400с.
72. Крутик А.Б., Никольская Е.Г. Инвестиции и рост предпринимательства: Учеб. пособие. С.Пб.: Лань, 2000. 541 с.
73. Кузьменко Л.М. О взаимоотношениях в регионе по управлению предприятиями госсектора // Управление экономикой переходного периода: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Ред.: Н.Г. Чумаченко. Донецк, 2001. С. 15-20.
74. Кузьмін О.Є., Князь С.В. Регулювання інвестиційної діяльності в Україні // Фінанси України. 2002. № 2. С. 97-107.
75. Кныш М.И., Перекратов Б.А. Стратегическое планирование инвестиционной деятельности. С.Пб.: Бизнес-план, 1993. 120 с.
76. Краковский Ю.И., Ковалев А.Г. Капитальные вложения в расширение, реконструкцию и техническое перевооружение действующих предприятий. М.: Стройиздат, 1984. 210 с.
77. Краткий экономический словарь / Под ред. Ю.А. Белика и др. М.: Политиздат, 1987. 397 с.
78. Лукашенко О. Накопление и формирование инвестиционных ресурсов // Экономист. 1995. № 7. С. 92-96.
79. Лукінов І. Інвестиційна активність в економічному обновленні і зростанні // Економіка України. − 1997. − № 8. − С. 4-8.
80. Лукінов І. Інвестиційна політика в стабільному економічному розвитку // Економіка України. − 1999. − № 10. − С. 4-9.
81. Лушкін В.А. Інвестиції та економічний розвиток. Житомир, 2002. 256 с.
82. Лютий І.О. Сучасний стан та перспективи розвитку інвестиційного ринку України // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Економіка. 2002. Вип. 61. С. 85-87.
83. Макогон Ю.В., Орехова Т.В., Юрченко И.В. Украина в мировой экономике / Под ред. Ю.В. Макогона. Донецк, 1999. 496 с.
84. Макогон Ю.В., Берсуцкий А.Я. Финансы, инвестиции и внешнеэкономические связи Украины // Вісник Донецького ін-ту економіки та господарського права. Серія: Економіка та управління. 2000. № 4. С.37-45.
85. Макогон Ю.В., Гохберг Ю.А., Орехова Т.В. К вопросу о совершенствовании механизма привлечения иностранных инвестиций в Украину // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: Економіка. Донецьк: ДонДТУ, 2002. Вип. 49. С. 76-85.
86. Максименко Е.В. Шляхи активізації залучення іноземних інвестицій в Україні // Фінанси України. 1998. № 6. С. 20-30.
87. Макконелл К.Л., Брю С.Л. Экономикс: В 2 т. М.: Республика, 1992. Т. 2. 210 с.
88. Малюкова І. Підсумки діяльності комерційних банків України за перше півріччя 2001 року // Банковский аудитор. 2001. № 7-8. С. 40-42.
89. Марченко Г., Мачульская О. Исследование инвестиционного климата регионов России: проблемы и результаты // Инвестиции в России. 1998. № 5. С. 45-49.
90. Максименко Е.В. Шляхи активізації залучення іноземних інвестицій в Україні // Фінанси України. 1998. № 6. С. 20-30.
91. Мар'єнко А.В., Принц Г.В., Патика Н.І., Пріб К.А. Проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України // Фінанси України. 1999. № 7. С. 34-44.
92. МартиненкоВ.М. Державне управління інвестиційним процесом в Україні: Монографія. К.: Вид-во НАДУ, 2005. 296с.
93. Маршалл А. Принципы политической экономии: В 3 т.: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1993. Т. 3. 350 с.
94. Махмудов О. Інвестиційна політика виходу з депресії // Економіка України. 1998. № 5. С. 37-43.
95. Мельник Л.Ю., Корецький М.Х., Огаренко В.М. Економіка, власність і підприємництво. Дніпропетровськ: Січ, 2001. 612 с.
96. Мельник В. Инвестиционные потоки в системе украинско-польских экономических отношений // Фінанси України. − 2001. − № 2. − С. 75-79.
97. Мерзляк А.В. Механізми державного управління іноземними інвестиціями: регіональний аспект: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 300 с.
98. Мертенс А.В. Инвестиции: Курс лекций. К.: Киевское инвестиционное агентство, 1997. 416 с.
99. Милль Д.С. Основы политической экономии.: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1980. Т. 1. 495 с.
100. Михайленко О.П. Інвестування і реформування форм власності. Х.: Основа, 2000. 250 с.
101. Мілевський В. Теоретичні засади визначення ефективної інвестиційної політики в перехідній економіці // Економіст. 2001. № 9. С. 30-33.
102. Модильяни Ф., Миллер М. Сколько стоит фирма? Теорема ММ: Пер. с англ. М.: Дело, 1999. 272 с.
103. Насыров М. Определение финансово-экономической эффективности инвестиций с использованием принципов ЮНИДО: Учебно-метод. пособие. Казань: Казанский гос. техн. ун-т, 1995. C. 82.
104. Недашківський М.М. Інвестиційний фонд регіонів України та джерела його формування // Фінанси України. 2000. № 2. С. 79-85.
105. Недов П.П., Желнин А.В. Экономический анализ капитальных инвестиций. Харкьков: Плеяда, 1998. 255 с.
106. Немчинский А., Заикин П. Экономическое обоснование инвестиций в условиях формирования рыночных отношении. Методы и модели. М.: ЦНИИЭУС, 1991. 120 с.
107. Нечаєв В.П. Венчурне інвестування та й інноваційна політика // Фінанси України. 2006. № 1. С. 70-95.
108. Новицький В.М. Розвиток міжнародних інвестиційних ринків Одеса: Обзор, 2006. 156 с.
109. Норткотт Д. Принятие инвестиционных решений / Под ред. А.Н.Шохина. М.: Банки и бирж: ЮНИТИ, 1997. 247 с.
110. Носова О.В. Иностранные инвестиции в транзитивной экономике Украины: Монография. − Х.: Основа, 2001. − 232 с.
111. Носова О.В. Прямые иностранные инвестиции в трансформационной экономике Украины // Экономика Украины. − 2000. − № 5. − С. 47-51.
112. Ойкен В. Основные принципы экономической политики: Пер. с нем. / Общ. ред. Л.И. Цедилина и К. Херрманн-Пиллата. М.: Прогресс, 1995. 496 с.
113. Олін Б. Планирование инвестиций. М.: Дело, 1994. 120 с.
114. Омельченко А.В. Інвестиційне право: Навчальний посібник. − К.: Атіка, 1999. 176 с.
115. Основы экономической теории / Под общ. ред. С.В. Мочерного. К.: Общество «Знання», КОО, 2000. 607 с.
116. Панкова М. Чинники підвищення ефективності інвестиційної діяльності // Схід. 2002. - № 1. С. 10-13.
117. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. К.: Либра, 1996. 344 с.
118. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. К.: Лібра, 2002. 472 с.
119. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. К.: Лібра, 1998. 392 с.
120. Пессель М.А., Букато В.И., Мужицьких В.В. Финансово-кредитные проблемы интенсификации капитального строительства. М.: Финансы и статистика, 1987. 306 с.
121. Пікус Р.В. Управління інвестиційними ризиками // Фінанси України. 2001. − № 6. − С. 106-114.
122. Плахтій М.О. Вплив інвестиційних процесів на економічний розвиток регіону // Фінанси України. 2004. − № 8. − С. 54-58.
123. Поляков О.М. Поняття інвестицій: особливості вітчизняного й західного трактування // Вісник Київського національного університету ім.Тараса Шевченка. Серія: Економіка. 2002. Вип. 61. С. 81-83.
124. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій” від 07.08.1996 р. № 928 // Урядовий кур’єр. 1996. № 186-187. С. 88-92.
125. Прокопенко Н.Д., Мельникова М.В. Коммерциализация хозяйственной деятельности как фактор роста экономического потенциала региона // Вісник Академії економічних наук України. 2002. № 1. С. 59- 62.
126. Растяпін А.В. Методика оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів // Фінанси України. 2001. № 2. С. 111-115.
127. Рикардо Д. Сочинения. М.: Госполитиздат, 1941. Т. 1: Начала политической экономии и налогообложения. 288 с.
128. Розенберг Дж.М. Инвестиции: Терминологический словарь. М.: ИНФРА-М, 1997. 649 с.
129. Рожков Ю.В. Финансово-кредитные методы регулирования инвестиционных рынков. Л.: ЛФЭИ, 1991. 120 с.
130. Рожков Ю.В. Финансово-кредитные проблемы сокращения инвестиционного цикла. Владивосток: ДВГУ, 1988. 147 с.
131. Рыбин В.И., Хачатурян А.А. Хозяйственный механизм в инвестиционной сфере: проблемы совершенствования. М.: Экономика, 1981. 262 с.
132. Садиков М.А. Шляхи активізації інвестиційного процесу в Україні // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Економіка. 2002. Вип. 61. С. 78-79.
133. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. М., 1991. 684 с.
134. Статистичний щорічник України за 2001 рік / За ред. О.Г. Осаулен- ка К.: Державний комітет статистики України, 2002. 643 с.
135. Статистичний збірник за 2005 рік. К.: Держкомстат України, 2006. 239 с.
136. Статистичний збірник по Запорізькій області за 2004 рік. Запоріжжя: Управління статистики Запорізької області, 2005. С. 94-105.
137. Статистичний збірник з інвестицій по Запорізькій області за 2005 рік. Запоріжжя: Управління статистики Запорізької області, 2006. С. 21-105.
138. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності Запорізької області у січні-червні 2006 року // Статистичний збірник по Запорізькій області. Запоріжжя: Управління статистики Запорізької області, 2006. С. 4-12.
139. Татаренко Н.О., Поручник А.М. Теорія інвестицій: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 2000. 160 с.
140. Ткаченко К.Л. Формування державної інвестиційної політики // Фінанси України. 2002. № 1. С. 86-91.
141. Тимофєєв Ю.Є. Досвід залучення приватних інвестицій у житлове будівництво // Фінанси України. 2001. № 7. С. 117-121.
142. Ткач Т.В. Роль іноземних інвестицій в економіці України // Фінанси України. 1999. № 9. С. 28-31.
143. Федоренко В.Г. Інвестиційний менеджмент: Навч. посібник. 2-ге вид., доп. К.: МАУП, 2001. 280 с.
144. Філіпенко А.С. Особливості розвитку іноземного інвестування в економіку України // Фінанси України. 1997. № 2. С. 79-82.
145. Финансирование и кредитование капитальных вложений / Под ред. П.Д. Подшиваленко. М.: Финансы и статистика, 1983. 283 с.
146. Финансовый менеджмент: Учебно-практическое руководство / Под ред. Е.С. Стояновой. М.: Перспектива, 1993. С. 56-59.
147. Финансово-кредитный словарь / Под. ред. Н.В. Гаретовского М.: Финансы и статистика, 1984. 657 с.
148. Финансовое положение предприятия: оценка, анализ, планирование / А.В. Чупис, А.М. Царенко, О.Л. Кашенко и др.; Под ред. А.В. Чуписа. Сумы: Университетская книга, 1999. 333 с.
149. Фридмен М. Количественная теория денег. М., 1996. 465 с.
150. Черваньов Д.М., Нейкова Л.І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України. К.: Знання, 1999. 514 с.
151. Хаймер С.Г. Стоимость и капитал: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. Р.М. Энтова. М.: Прогресс, 1993. 488 с.
152. Хансен Э. Классики кейнсианства. М.: Экономика, 1997. Т. 1. 416 с.; Т. 2. 431 с.
153. Харрод Р., Домар Е. Основные принципы экономической политики: Пер. с англ. / Общ. ред. Л.И. Цедилина и К. Херрманн-Пиллата; вступ. сл. О.Р. Лациса М.: Прогресс, 1995. 496 с.
154. Хеннігер З. Хозяйственный риск и методы его измерения: Пер. с англ. Д. Месена, Д. Мико и др. М.: Экономика, 1979. 183 с.
155. Холт Р., Барнес С. Планирование инвестиций. М.: Дело, 1994. 120 с.
156. Чернюк Л.Г., Антоньєва Л.С., Данилишин Б.М. Реформування економічних відносин і управління в промисловості. К.: РВПС України НАНУ, 1997. 252 с.
157. Чумаченко Н. Направления инвестиционной политики в промышленности // Экономика Украины. 1999. № 11. С. 12-19.
158. Чумаченко М., Амоша О. Проблеми інвестування реструктуризації промисловості України // Регіональна економіка. 1999. № 2. С. 7-15.
159. Чумаченко М.Г., Кузьменко Л.М. Про концепцію регіональної промислової політики // Управление экономикой переходного периода: Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики про-сти; Редкол.: Н.Г. Чумаченко (отв. ред.) и др. Донецк, 2000. С. 5-22.
160. Шарп B., Александер Г., Бейли Д. Инвестиции: Пер. с англ. М.: ИНФРА-М, 1997. 1024 с.
161. Шевчук В.Я., Рогожин П.С. Основи інвестиційної діяльності. К.: Генеза, 1997. 383 с.
162. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. М.: ИНФРА-М, 1996. 176 с.
163. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Финансы предприятий. М.: ИНФРА-М, 1997. 343 с.
164. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития. Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита и цикла конъюнктуры: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1982. 455 с.
165. Экономическая энциклопедия / Е.И. Александрова, А.В. Ананкин, А.И. Архипов и др.; Под ред. Л.И. Абалкина. М.: Экономика,1999. 1055с.
166. Aitken B., Hanson G.H., Harrison A.E. Spillovers, foreign investment, and export behavior // Journal of International Economics. 1997. № 43. P. 103-132.
167. Crocco M. Innovation, investment and expectations: some notes // Proc. International EAEPE conference on Inequality and Integration: Challenges for Institutional Economics. Prague (Czech Republic). 1999. P. 4-7.
168. Hargitay S.E., Shi-Ming Yu. Property investment decisions. A quantitative approach. E & FN SPON, 1995. 157 p.
169. Heine P. Makrookonomische Investitionsfunktionen. Goettingen: Unitext erlag, 1987. P. 8.
170. Нuang S.S.C., Randall M.R.. Investment Analysis and Management. Allyn and Bacon. Inc. Boston London Sydney Toronto. Second Edition, 1987. 243 р.
171. Levy H. Samat M. Capital Investment and Financial Decisions. Prenice Hall: New York London Toronto Singapore. Fifth Edition. 1994. 321 р.
172. Solow R.M. Capital theoriy and the Rate of Return (ch. 4-6) // AER. 1965. May. P. 386.

173. UNCTAD/WIR 2003: FDI Policies for Development: National and International Perspectives. United Nations, NY and Geneva, 2003. P. 165.