ФОРМУВАННЯ ТА РЕЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЯНУКОВИЧ ВІКТОР ВІКТОРОВИЧ

УДК 316.42:3 (477)

ФОРМУВАННЯ ТА РЕЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

Науковий керівник:
Черніченко Геннадій Олександрович,
доктор економічних наук, професор

Донецьк-2009

Вступ.............................................................................................................. 5

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи державної соціальної
політики.......................................................................................................... 11
1.1 Методологічні основи державної соціальної політики......................... 11
1.2 Передумови формування державної соціальної політики..50
1.3 Основні напрями формування стратегії державної
соціальної політики 62
Висновки до розділу 1.................................................................................. 74

Розділ 2. Особливості формування та реалізації державної соціальної політики України 77
2.1 Проблеми формування і реалізації державної соціальної політики. 77
2.2 Особливості і характерні риси суспільного розвитку України. 88
2.3. Забезпеченість житлом, як значуща проблема
соціальної політики.113
Висновки до розділу 2.... 126

Розділ 3. Удосконалення формування та реалізації державної
соціальної політики України.129
3.1 Удосконалення стратегічного планування державної
соціальної політики...129
3.2 Інформаційне забезпечення впровадження соціальної політики ... 156
3.3 Розвиток житлової політики як складової державної
соціальної політики.167
Висновки до розділу 3....189
Висновки.192
Додаток А197
Список використаних джерел.. 200

Вступ
Актуальність теми. На всіх етапах розвитку людства, і особливо в сучасних умовах, політика робила і робить величезний вплив на життя як окремої людини, так і усього суспільства. Як багатогранне явище, що пронизує практично всі рівні, вона потребує дослідження за окремими напрямами та сферами здійснення. Особливим є місце соціальної політики в умовах розвитку ринкової економіки, що ґрунтується на приватній власності, вільному ціноутворенні і конкуренції, регулюючій ролі ринку. За таких умов провідною стає функція соціальної політики держави, що полягає в соціальному захисті, забезпеченні дотримання соціальних гарантій, вдоволенні найважливіших соціальних потреб, формуванні високої якості буття. Це є стратегічною ціллю діючих суспільних інститутів.
Соціальні та економічні реформи, що здійснюються у процесі становлення і розвитку ринкової економіки України призводять до принципових змін у суспільному житті. Загальна цільова спрямованість трансформаційних процесів не носить соціального характеру, що є негативним наслідком та формує підставу для прояву соціальних катаклізмів та кризових явищ.
Динамічний і збалансований розвиток соціальної сфери нашого суспільства є однією з найважливіших проблем подальшого удосконалення і поширення ринкових відносин та соціальних реформ. Результативність розробки і реалізації державної соціальної політики залежить від розуміння суті та форм процесів її наповнюючих, які слід визначати, систематизувати і регулювати відповідно до ідеї та мети суспільного розвитку.
Питання формування розвинутої соціальної політики, спрямованої на захист прав і свобод громадянина, розвиток його як людини та члена суспільства, завжди привертали увагу вчених у різні часи і в різних країнах. Усе більшу увагу вивченню соціальної політики приділяють сьогодні у вітчизняних наукових колах. Так відомими у всьому світі вченими, які займалися дослідженням різноманітних питань соціальної політики, є Р. Атаманчук, І.Ансофф, М. Бакунін, Л. Барулін, Д. Белл, Т. Веблен, М. Вебер, Ж. Ведель, С. Вітте, П. Гронський, М. Ковалевський, П. Козловський, Дж. Коммонс, О.Лазаревський, Дж. Макконнелл, Н. Макіавеллі, К. Маркс, У.Мітчелл, Р. Мюрдей, М. Нєкрасов, М.Ольмінський, Д.Осборн, А. Печчєї, К. Поппер, Б. Порфірьєв, Т. Пщоловський, Б. Райзберг, Ф. Сарагоса, А.Сміт, Л.Стенлі, О. Тоффлер, В.Трапезніков, А Файоль, М. Флоренський, Й. Шумпетер, Л. Якока, Д. Яспер та ін.
Серед українських вчених можна виділити роботи Н.Борецької, Н. Волинського, М. Долішного, В. Дорофієнка, В. Городяненка, В. Єременко, К. Жоля, Ю. Зайцева, В. Захарченка, М. Корецького, В.Лактіонова, С. Мочерного, І. Михасюка, О. Новікової, О. Оболенського, О. Поважного, Д. Полозенка, А. Радзієвського, Ф. Рудича, І. Сороки, Л. Швайка, Г. Черніченка та ін. Однак перелік проблем, які підіймаються у роботах зазначених та інших авторів, не є вичерпним, що цілком логічно з погляду стану розвитку суспільних відносин в нашій державі, з одного боку, та самої природи і особливостей соціальної політики, з іншого.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до науково-дослідної теми Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України «Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство» (номер державної реєстрації 0106U012389, 2006-2009рр.). Внеском автора у розробку теми є дослідження сутності процесів державної соціальної політики та розроблення пропозицій до формування напрямів та удосконалення стратегічного управління.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних та практичних положень щодо комплексного підходу з формування та реалізації державної соціальної політики на основі соціально орієнтованої стратегічної спрямованості суспільного розвитку.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
теоретично обґрунтувати та визначити роль і сутність державної соціальної політики;
розширити розуміння передумов формування соціальної політики;
визначити основні напрями формування стратегії державної соціальної політики;
систематизувати та проаналізувати проблеми формування і реалізації державної соціальної політики в сучасних умовах;
визначити особливості і характерні риси суспільного розвитку;
проаналізувати забезпеченість житлом як значущу проблему соціальної політики;
розробити рекомендації з удосконалення стратегічного планування державної соціальної політики;
запропонувати наукові підходи до реалізації інформаційного забезпечення соціальної політики;
визначити нові шляхи розвитку житлової політики як складової державної соціальної політики.
Об’єктом дослідження є суспільні процеси, що супроводжують формування та реалізацію державної соціальної політики.
Предметом дослідження є принципи, методи, засоби формування та реалізації державної соціальної політики.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення управлінських та соціальних процесів, теоретичні фундаментальні положення державного управління, менеджменту, економічної теорії, соціології, політології.
Багатоаспектність явища, що аналізується, обумовила необхідність комплексного використання різних методів дослідження. Основними з них є: системний аналіз (при розгляді соціальної площини як сфери прояву різноманітних соціальних відносин та вивченні соціальної політики як системи управлінських, регулятивних та саморегулятивних заходів і дій); аналітичний та метод логічних узагальнень (при обґрунтуванні основних засад державного управління процесами соціального розвитку та формування стратегії соціальної політики); порівняльний аналіз (при дослідженні тенденцій суспільного розвитку України та виявленні основних соціальних проблем).
Дисертаційну роботу виконано на основі аналізу нормативно-правової бази України у сфері державного управління, регулювання соціальних відносин, а також матеріалів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, статистичних даних Державного комітету статистики України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні та практичному використанні комплексного підходу до формування та реалізації державної соціальної політики на основі соціально орієнтованої стратегічної спрямованості суспільного розвитку.
Науковою новизною характеризуються такі результати виконаного дослідження:
вперше:
здійснено комплексний підхід щодо формування та реалізації стратегії соціальної політики як комплексу дій, сприяючих підвищенню соціальної активності в управлінській і економічній сферах, розробці механізмів реалізації політики держави, формуванню і поширенню соціальної культури та активізації широких верств населення, ефективному керівництву всім, що націлене на досягнення намічених результатів;
визначено і систематизовано найбільш значущі стратегічні напрями розвитку державної соціальної політики, відповідні вимогам поточних завдань і проблем у перспективі, до яких відносяться забезпечення ефективної зайнятості населення, демографічна політика, розвиток житво-комунального господарства, освіта, охорона здоров’я, екологічна безпека життєдіяльності тощо;

удосконалено:
категоріально-понятійний апарат стосовно соціальної сфери, соціальної політики, соціальної держави, соціального капіталу, стратегії соціальної політики з розширенням і доповненням можливості реалізації даних категорій у системі державного управління;
історичний підхід до формування стратегії державної соціальної політики, що сприятиме більш ефективному стратегічному і тактичному плануванню;
методичні підходи до розробки стратегії державної соціальної політики, які формують системний підхід у процедурі реалізації стратегічного планування;
дістали подальшого розвитку:
систематизація проблем управлінського, соціального, економічного і культурологічного розвитку України, які визначають особливості функціонування і динаміку розвитку соціальної сфери, що надасть можливість намічати та корегувати стратегію державної соціальної політики;
шляхи удосконалення інформаційного забезпечення формування і здійснення державної соціальної політики, що охоплює діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування на всіх рівнях і спрямовано на підвищення якості прийнятих рішень з урахуванням елементів оцінки якості.
Практичне значення одержаних результатів полягає в подальшому розвитку методичних основ державного управління та обґрунтуванні пропозицій щодо впровадження засад стратегічного планування та інформаційного забезпечення державної соціальної політики.
Розширено коло напрямів дослідження теорії державного управління та обґрунтовано практичні механізми їх реалізації у процесах стратегічного планування на рівні соціальної політики. Запропоновано методичні підходи до розробки та впровадження стратегії державної соціальної політики, які формують системний підхід у процедурі реалізації стратегічного планування. Обґрунтовано заходи щодо удосконалення інформаційного забезпечення державної соціальної політики.
Висновки та пропозиції наукового дослідження становлять інтерес для органів державної влади та місцевого самоврядування при формуванні і реалізації соціальної політики.
Результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України відповідно до навчальних планів підготовки бакалаврів, а саме з дисциплін «Державне регулювання економіки», «Економіка праці та соціально трудові відносини» (довідка №139/01-27/6.9.0 від 26.02.2009р.).
Обґрунтовані в дисертації висновки, рекомендації та напрями вдосконалення державного управління прийняті до впровадження у системі регіонального управління (довідка Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради №616 від 23.04.2008р.).Відповідні документи наведено у Додатку А.
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки, які виносяться на захист, є результатом самостійно проведених досліджень у сфері формування та реалізації державної соціальної політики. Більшість наукових публікацій за темою дослідження підготовлено автором одноосібно. З публікацій, що написані у співавторстві, використано лише ті результати, що отримано дисертантом особисто і є його внеском у розвиток науки державного управління.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні результати проведених досліджень, висновки і рекомендації, які викладені в дисертаційній роботі, були оприлюднені і схвалені на ХV Міжнародній науковій конференції молодих науковців (17-18 травня 2007р., м. Запоріжжя); «Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект» Міжнародний науково-практичний семінар (2528 січня 2007р., м.Донецьк); V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного управління соціально-економічним розвитком регіону» (22-24 квітня 2008р. м.Слов’янськ); Міжнародній науковій конференції «Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ» (серпень 2008р., м.Одесса).
Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 12 наукових праць (8 у фахових виданнях), з них: 3 статті у наукових журналах, 5 у збірниках наукових праць, 4 у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг 5,3 друк.арк., особисто автору належить 5,0 друк. арк.

Список литературы

Висновки

Дисертація містить результати теоретичного і практичного узагальнення, нові підходи до розв’язання наукового завдання з розробки положень щодо комплексного підходу з формування та реалізації державної соціальної політики на основі соціально орієнтованої стратегічної спрямованості суспільного розвитку. Запропоновано для успішної реалізації соціальної політики розробку стратегії, що передбачає визначення її науково обґрунтованої мети, завдань, шляхів і напрямів розвитку.
На основі проведених досліджень зроблено такі теоретичні та практичні висновки і рекомендації.
1. Загальна соціально орієнтована спрямованість суспільного розвитку потребує перш за все удосконалення розробки та шляхів і методів реалізації державної соціальної політики, її відповідності прогресивним світовим стандартам. Це нагальна потреба гуманізації національного розвитку та поліпшення ситуації за умов, якщо в центрі системи господарювання та державного управління буде людина з її інтересами і проблемами.
2. Державну соціальну політику визначено з урахуванням комплексного підходу: як складову загальної державної політики, спрямовану на розвиток системи науково обґрунтованих управлінських дій, заходів, засад із забезпечення (оптимального рівня життя, регулювання трудових відносин, захисту малозабезпечених верств населення, поширенню соціальної безпеки, формуванню середнього класу); як діяльність держави в соціальній сфері, яка спрямована на об'єднання зусиль всіх господарських і управлінських структур, усього населення з метою розв’язання соціальних завдань; як соціальний інститут держави. Визначені та доповнені категорії надають більше можливостей органам державного управління використати їх у практичній площині, а саме в системі планування і прогнозування.
3. Доведено, що процеси розвитку державного управління формують відповідні зміни у процедурах та характерних рисах розробки та впровадження соціальної політики. Систематизовано найбільш значущі та впливові передумови формування державної соціальної політики, відповідні проблемам її сучасного удосконалення. Це розвиток таких суспільних процесів: поширення науково обґрунтованих принципів та підходів до державного управління; розвиток стандартів та норм управлінської культури; формування та удосконалення концепцій господарських ідеологій.
4. На підставі узагальнення світового та вітчизняного досвіду окреслено особливості та основні напрями формування стратегії державної соціальної політики. Стратегія соціальної політики в державі є складовим компонентом загальної стратегії соціального та економічного розвитку. Інтегровано різні точки зору у питаннях визначення мети стратегії соціальної політики, виділено найзначущі результати даного виду діяльності: розробка основ та обґрунтування механізмів впровадження новітніх форм суспільного розвитку; гармонізація відносин у соціальній сфері та узлагодженість інтересів на рівні ”людина група (колектив, корпорація) держава”; формування ефективної системи комунікацій у соціальній сфері; створення позитивного іміджу суспільства та відповідної громадської думки; формування системи комунікацій соціального суб’єкта, забезпечення оптимізації соціальних взаємовідносин.
5. Доведено, що соціальна політика за відносною короткий період існування самостійної, незалежної української держави вже має свою історію, у рамках якої є певні принципові відмінності і досягнення. Систематизація подібного роду досить умовна і відповідає авторському баченню загального розвитку системи державного управління, її проблем і переламних фаз. На підставі періодизації розвитку соціальної політики визначено варіанти цілей і стратегічного бачення розвитку соціальної сфери в Україні, які повинні бути підґрунтям формування подальших перспективних планів (соціальних планів та програм).
6. Дослідження особливостей суспільного розвитку нашої держави свідчить, що на фоні зростання та збільшення обсягів споживання населенням товарів та послуг соціальний прогрес все ще спіткає безліч проблем, основні з яких полягають у високому рівні бідності населення; значних обсягах зростання безробіття та трудової еміграції; низькому рівні оплати праці та пенсій; відриву їх зростання від рівня зростання цін; значних труднощах розвитку культури, спорту, освіти тощо.
7. Істотними соціальними проблемами є проблеми розвитку житлової сфери, які обумовлені незадовільним станом житлового фонду та умов проживання більшості населення; недостатністю бюджетних коштів для реконструювання та ремонтування житлового фонду; скороченням кількості сімей, що отримали житло за рахунок державного та місцевих бюджетів; низькими темпами житлового будівництва, а саме будівництва соціального житла; практичною неможливістю сім’ям з невисоким рівнем доходів придбати житло на ринкових умовах тощо. На розв’язання цих проблем рекомендовано націлювати житлову політику як елемент ефективної соціальної політики держави.
8. Обґрунтовано, що цілісність побудови, стійкість розвитку та ефективність реалізації соціальної політики формується у процедурі стратегічного планування. Для успішної реалізації цього адаптовано комплекс певних операцій, тобто алгоритм стратегічного планування, що дозволяє у залежності від зовнішнього оточення та нестачі ресурсів для здійснення ефективної соціальної політики перейти до стійкого соціального розвитку на основі відповідних ресурсних джерел.
9. Доведено, що ефективність розробки та здійснення стратегії соціальної політики значно покращується, якщо існує єдине інформаційне забезпечення, що охоплює органи державної влади на всіх рівнях. Єдина система обробки інформації дозволяє удосконалити якість прийнятих органами влади рішень у сфері соціальної політики, моделюючи і оцінюючи їх наслідки.

Визначено, що інформаційне забезпечення у соціальній політиці є єдиною системою інформаційних ресурсів і технологій прийняття управлінських рішень щодо регулювання соціальної сфери та вдоволення соціальних потреб населення, а також сукупністю інформаційних потоків, циркулюючих у системі формування і реалізації соціальної політики.
10. Важливе місце в розробці стратегії соціальної політики відводиться житловій політиці, бо житло визнано тим територіальним середовищем, у якому людина задовольняє значну частину своїх першочергових потреб. Для формування ефективної житлової політики необхідна всебічна інформаційна підтримка, яка може бути надана за допомогою спеціально сформованої інформаційної бази, що забезпечить державні органи і комерційні структури оперативною достовірною інформацією.
Розроблено рекомендації з удосконалення базових положень щодо розробки стратегії соціальної політики в межах житловій політики. Обґрунтовано тезу, що житлова сфера в даний час знаходиться в стані перехідного періоду, що характеризується поворотом від адміністративно-розподільної і централізовано-керованої системи до відкритої, вільної, заснованої на перетворенні ринкових засад (житла на товар), дозволяючої самостійну взаємодію господарюючих суб'єктів. Тому за таких умов держава не в змозі повсюдно контролювати зміни в житловій сфері і забезпечувати їх, а лише впливає шляхом реальних соціально-економічних механізмів, що визначають цілі та інструменти житлової політики.
Рекомендовано для формування ефективної житлової політики формувати всебічну інформаційну підтримка, яка може бути надана за допомогою спеціально сформованої інформаційної бази, що б об’єднувала діючі в житловій сфері банки даних державних та недержавних структур і сприяла на основі єдиних принципів їх розвитку створенню інформаційних систем, що забезпечують державні органи і комерційні структури оперативною достовірною інформацією про розвиток житлової сфери.
Таким чином, у ході проведених досліджень отримані результати, виявлені недоліки, запропоновані напрями розвитку сфери соціальної політики, що становить практичну площину наукової значущості даної роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ
1. Айвазян С.А., Макаров В.Л., Малков Л.П., Торжевский А.П. Принципы государственного управления процессом информатизации общества и экономические механизмы его реализации/ С.А. Айвазян, В.Л. Макаров, Л.П. Малков, А.П. Торжевский. М.: ЦЭМИ АН СССР, 1989. 20 с.
2. Албегов Й.М. Государственная экономическая политика: опыт перехода к рынку / [Й. М. Албегова, Р. Г. Емцов, А. В. Холопов и др.]; под общ. ред. А.В.Сидоровича. М.: Дело и Сервис, 1995. 319. с.
3. Александров Ю. Г. Переходная экономика: российская версия / Ю.Г. Александров. М.: ИВ РАН, 1999. 400 с.
4. Амосов О.Ю. Анализ закономерности расслоения цен на жилую недвижимость в Украине на современном этапе / О.Ю. Амосов // Коммунальное хозяйство городов. 2005. № 68 С. 202-204.
5. Амосов О.Ю. Вопросы совершенствования системы государственного учёта объектов недвижимости / О.Ю. Амосов // Коммунальное хозяйство городов. 2005. № 66 С. 242-247.
6. Амитан В.Н. Народное хозяйство как совокупность взаимодействующих ресурсов / В.Н. Амитан // Распределение полномочий основа регионального и местного развития: материалы «круглого стола». Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2003. С.1725.
7. Амоша А.И. Каноны рынка и законы экономики / А.И. Амоша. Донецк: Издательство ИЭП НАН Украины, 2004. Кн.7: Процесс эволюции экономики 2004. 619 с.
8. Анализ экономики. Страна, рынок, фирма/ под ред. проф. В.Е. Рыбалкина. М.: Международные отношения, 1999. 304 с.
9. Аніловська Г. Я. Державний фактор трансформаційних перетворень в економіках перехідного періоду / Г.Я. Аніловська. Л.: Вид-во ЛКА, 2002. 324 с.
10. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації: [монографія] / Л.Л. Антонюк. К.: Видавництво КНЕУ, 2004. 275с.
11. Арженовский И.В. Региональный рынок: воспроизводственный аспект / И.В. Арженовский. Нижний Новгород, 1997. 321 с.
12. Армстронг Г. Введение в маркетинг: [учеб. пособ.] / Г.Армстронг, Ф.Котлер. М.: Вильямс, 2000. 640 с.
13. Асаул А.М. Економіка нерухомості / А.М. Асаул, І.А. Брижань, В.Я. Чевганова. К.: «Лібра», 2004. 304 с.
14. Ахангельский А., Радзієвський М., Алексєєв А. Бідність, податки та економічне зростання/ А. Ахангельский, М. Радзієвський, А. Алексєєв// Економіка України. 2006. № 5 (534). С. 63-71.
15. Балабанов И.Т. Экономика недвижимости / И.Т. Балабанов. СПб: Питер, 2000. 208 с.
16. Бандур С.І. Регіональне прогнозування трудових ресурсів, структури зайнятості та ринку праці. Методичні рекомендації /С.І. Бандур, В.В. Онікієнко// Соціальні пріоритети ринку праці: методологія, практика, шляхи забезпечення. К.: РВПС України. 2001. С. 57-81.
17. Барулин В.С. Диалектика сфер общественной жизни: Монография/ В.С. Барулин. - М., 1995.-512 с.
18. Бедность в России: Государственная политика и реакция населения / под ред. Джени Клугман. Вашингтон: Всемирный банк, 1998. 330 с.
19. Березин И.С. Практика исследования рынков / И.С. Березин. М.: Бератор-пресс, 2003. 376 с.
20. Біла С. Структурна політика в системі державного регулювання трансформаційної економіки: [монографія] / С. Біла. К.: Вид-во УАДУ, 2001. 408 с.
21. Богиня Д.П. Государственное регулирование переходных процессов/ Д.П. Богиня, Г. Волынский // К. - Экономика Украины. 1999. - № 5. С. 9-21.
22. Болотин Б. Разрыв в доходах населения: данные мировой статистики / Б. Болотин // Мировая экономика и международные отношения. 2007. - №7. С.84-95.
23. Большой Советский энциклопедический словарь / [гл. ред. А.М. Прохоров; редкол.: А.А. Гусев и др.]. М.: Сов. энциклопедия, 1987. 1600 с.
24. Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі:стан і проблеми:[монографія]/Н.П. Борецька// Донецьк: Янтар, 2001. 352 с.
25. Бородинов В.Д. Политология: Учеб. пособ/ В.Д. Бородинов. Донецк: КИТИС, 2000. 392 с.
26. Бригхем Ю. Финансовый менеджмент: [полный курс в 2 т.] / Ю. Бригхем, Л. Гапенски; пер с англ. СПб.: Экономическая шк., 1997. Т. 2. 669 с.
27. Бюджетний кодекс України / Верховна Рада України. Офіц. вид. К.: Парламентське вид-во, 2004. 84 с. (Бібліотека офіційних видань).
28. Валентей С.Д. Человеческий потенциал: новые измерения и новые ориентиры/ С.Д. Валентей, Л.И. Нестеров. - М., 1998. - С.412.
29. Валлерстайн И. Глобализация или переходный период?/ И. Валлерстайн // Экономика XXI века. 2001. № 5. С. 8599.
30. Варналій 3.С. Державна політика підтримки малого підприємництва: [монографія] / З.С. Варналій. К.: Видавництво НІСД, 1996. 130 с.
31. Варналій 3.С. Організація підприємництва: [навч. посіб.] / З.С. Варналій. К.: Ін-т приватного права і підприємництва, Міжнар. ін-т ринкових відносин і підприємництва, 2000. 128 с.
32. Вечканов Г.С. Макроэкономика/ Г.С. Вечканов, Вечканова Г.Р. СПб: Питер, 2006. 544 с.
33. Вілсон Е. Українці: несподівана нація / Е. Вілсон; пер. з англ. К: «K.I.C.», 2004. 552 с.
34. Высшая математика для экономистов: Учебник для вузов / Н.Ш. Кремер, Б.А. Путко, И.М. Тришин, М.Н. Фридман; Под ред. проф. Н.Ш. Кремера. М.: ЮНИТИ, 2002. 471 с. ??
35. Гайдар Е. Марксизм: между научной теорией и «светской религией»/ Е. Гайдар, В. Мау // Вопросы экономики. 2004. № 5-6. С. 23-35.
36. Гальчинський А. Україна: поступ у майбутнє / А. Гальчинський. К.: Основа, 1999. 220 с.
37. Геєць В.М. Нестабільність та економічне зростання / В.М. Геєць. К.: Ін-т економ. прогнозування, 2000. 341с.
38. Генкин Б.М. Введение в метаэкономику и основания экономических наук: Курс лекций / Б.М. Генкин. М.: НОРМА, 2002. 384 с.
39. Гладарев Б. Трудовые стратегии «советских специалистов» в конце 1990-х годов: проблема укорененности экономического поведения / Б. Гладарев// Экономическая социология 2002. № 15. С. 23-34.
40. Гладкий Ю.Н. Основы региональной политики/ Ю.Н. Гладкий, А.И. Чистобаев. СПб.: изд-во Михайлова В.А., 1998. 659 с.
41. Гончаров В.Н. Теоретические основы организации заработной платы: Монография / В.Н. Гончаров, С.И. Радомский, М.С. Родомская, А.И. Кирнос, под общей редакцией проф. Дорофиенко В.В. Донецк: ООО Лебедь”. 2005. 248 с.
42. Государственное регулирование трудовых отношений в США // Информ. бюл. ВИНИТИ. Экономика и управление в зарубежных странах. 2003. - №7, - С. 7-39.
43. Горемыкин В.А. Рынок недвижимости/ В.А. Горемыкин. М.: Изд-во МЭГУ, 1994. 165 с.
44. Градов А.П. Национальная экономика/ А.П. Градов. СПб.: Питер, 2005. 240 с.
45. Дементьев В.В. Государство в системе власти / В.В. Дементьев// Економіка та право. 2003. - № 2. С. 9-18.
46. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.В. Куценко та ін. К.: КНЕУ, 2000. 316 с.
47. Долан Э. Дж. Рынок: микроэкономическая модель / Э. Дж. Долан, Д. Линдсей, пер. с англ. В. Лукашевича и др.; Под общ. Ред. Б. Лисовика и В. Лукашевича. СПб, 2003. 496 с.
48. Долішний М. Підприємництво в соціальній сфері як передумова формування експортноорієнтованої економічної політики / М. Долішний, П. Куценко // Економіка України. 2006. № 8 (537). С. 10-18.
49. Економічний і соціальний розвиток України в 2006 році: здобутки, проблеми, перспективи. Цифри і факти // Економіст. 2007. № 7 (536). С. 5-38.
50. Єременко І.Ф. Комплексна система формування нових громадян України основи розвитку економіки держави / І.Ф. Єременко // Актуальні проблеми економіки. 2007. № 2 (68). С. 112-118.
51. Єрьоменко В. Основи соціальної економіки/ В. Єрьоменко. К.: МАУП, 1997.- 168 с.
52. Жоль К.К. Соціологія: Навч. посіб./ К.К. Жоль. К.: Либідь, 2005. 440 с.
53. Жуковський М.О. Трудові ресурси як складова конкурентоспроможності підприємства/ М.О. Жуковський// Актуальні проблеми економіки. 2007. № 2 (68). С. 54-59.
54. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» // Офіційний вісник України. 2000. № 44.
55. Закон України «Про сприянню соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» // Відомості Верховної Ради. - 1993. - №16.
56. Закон «О концепции общегосударственной программы адаптации законодательства Украины к законодательству Европейского Союза» // ВВРУ. 2003. - № 3. С. 12.
57. Закон «Об общеобязательном государственном страховании на случай безработицы» // ВВРУ. 2000. - № 22. С. 171.
58. Закон «Об утверждении Государственной программы занятости населения на 2001-2004 годы» // ВВРУ. 2002. - № 31. С. 215.
59. Закон «Про інспекцію з контролю за виконанням законодавства про зайнятість населення» // Відомості Верховної Ради України, 2004.
60. Закон «Про організацію оплачуваних громадських робіт» // Відомості Верховної Ради України, 2004.
61. Закон «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» // Відомості Верховної Ради України, 2004. №4. С.18.
62. Закон «Про порядок реєстрації громадян як безробітних, виплати допомоги членам їх сімей» // Відомості Верховної Ради України, 2004.
63. Закон «Про сприяня соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» // Відомості Верховної Ради України, 2004.
64. Закон Украины «О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности». // Відомості Верховної Ради України. 1999.
65. Закон України «Про зайнятість населення» // Відомості Верховної Ради. 1991. - №14. С. 170.
66. Занятость, безработица и социальная защищенность граждан ЕС // Сб. ЮНИОН РАН. Образ Европы: оценки и дискуссии. 2000. С. 159-180.
67. Зайцев Ю.К. Соціалізація економіки України та система трансформації суспільства: методологія та практика: Монографія/ Ю.К. Зайцев. К.: КНЕУ, 2002.-188с.
68. Запоточний І.В. Державне регулювання економіки / І.В. Запоточний, В.І. Захарченко, за заг. ред. проф. В.І. Захарченка. Харків-Львів-Одеса: Одісей, 2003. 592 с.
69. Игнатов В.Г. Экономика социальной сферы: Учеб. пособ/ В.Г. Игнатов, Л.А. Батурин, В.И. Бутов, Г.Г. Уварова, С.В. Ходарев, Ю.Г. Элланский. Ростов н/Д: МарТ, 2001. 416 с.
70. Ковени М. Стратегический разрыв: Технология воплощения корпоративной стратегии жизнь / М. Ковени, Д. Гунтер, Б. Хартлен, Д. Кинг; Пер. с англ. М.: Альпина Бизнес Бук, 2004. 232 с.
71. Кодекс законов о труде Украины с постатейными материалами. К.: Юринком Интер, 2005. - 1039 с.
72. Конституція України // Відомості Верховної Ради. - 1996. - №30. Концепція економічної безпеки України / [Ін-т екон. прогнозування; кер. проекту В. М. Геєць.] К.: Логос, 1999. 56 с.
73. Котлер Ф. Маркетинг в новом тысячелетии: Как создать, завоевать и удержать рынок / Ф. Котлер; пер. с англ. В.А. Гольдича и А.И. Оганесовой; науч. ред. и авт. вступ. ст. Б.А. Соловьёв. М.: ООО «Издательство АТС», 2001. 272 с.
74. Корецький М. Х. Стратегiчне управлiння: навч. посiб. для студ. вузiв / М. Х. Корецький, А. О. Дєгтяр, О. I. Дацiй. - К. : Центр учбової л-ри, 2007. - 239 с.
75. Крищенко К.Є. Грошові доходи населення: новітні тенденції рівня та структури/ К.Є. Крищенко// Демографія та соціальна економіка. 2007. № 1-2. С. 125-130.
76. Кудров В. К современной научной оценки экономической теории Маркса Энгельса Ленина / В. Кудров// Вопросы экономики. 2005. - № 12. С. 111-130.
77. Лактіонов В.О. Соціальна політика держави: концепції її захисної функції /В.О.Лактіонов// Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія Державне управління”: Зб. наук.праць ДонДУУ Донецьк: ДонДУУ, 2006. т.VІІ, вип. 62. С.49-59.
78. Лактіонов В.О. Сучасна соціальна модель України / В.О.Лактіонов //Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія Державне управління”: Зб. наук.праць ДонДУУ Донецьк: ДонДУУ, 2006. т.VІІ, вип. 72. С.29-37.
79. Лактіонов В.О. Сучасні механізми державного регулювання соціальним захистом населення /В.О.Лактіонов// Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами. Серія Державне управління”: Зб. наук.праць ДонДУУ Донецьк: ДонДУУ, 2007. т.VІІІ, вип. 79. С.73-82.
80. Лібанова Е.М. Соціальна стратифікація в Україні: проблеми статистичного вимірювання / Е.М. Лібанова // Проблеми статистики: Зб. наук. праць. Вип. 2. К., 2000. С. 25-35.
81. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці XX сторіччя) / І.І. Лукінов. К., 1997. 455 с.
82. Людський розвиток в Україні: 2006 рік. Щорічна науково-аналітична доповідь. К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Держкомстат України, 2006. 379 с.
83. Ляхович Г. І., Ляхович У.І. Фінансування соціальної сфери в умовах децентралізації управління /Г. І. Ляхович, У.І. Ляхович// Фінанси України. 2006. № 6 (127). С. 100-106.
84. Макарова О.В. Держані соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки: Монографія/ О.В. Макарова. К.: «Ліра-К», 2004. 147 с.
85. Мамутов В.К. Про поєднання держрегулювання і ринкової саморегуляції /В.К. Мамутов// Економіка України. 2006. № 1 (530). С. 59-65.
86. Матвеев С.А. Экономическая социология: Учеб. пособ/ С.А. Матвеев, А.В. Музыченко. Х.: Одисей, 2006. 184 с.
87. Михасюк І. Державне регулювання економіки / І. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога, за заг. ред. проф. І.Р. Михасюка Л.: Українські технології, 1999. 640 с.
88. Молода сім’я в Україні: проблеми становлення та розвитку: Тематична Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2002 року. К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2005. 140 с.
89. Морозова В.А. Экономика и организация предприятий социально-культурной сферы: Учебное пособие/ В.А Морозова, К.С. Тихонова. СПб.: изд-во Михайлова В.А., 2002. - 348 с.
90. Муниципальный менеджмент: Справочное пособие/ под ред. Иванова В.В., Коробова А.Н. М.: ИНФРА-М, 2002. 718 с.
91. Новикова О.Ф. Соціальна безпека: організаційно-економічні проблеми і шляхи вирішення: Монографія. - Донецьк: ІЄП НАН України. 1997. 460 с.
92. Новицкий В. Институционализм в диалектике современного экономического развития /В. Новицкий// Экономика Украины. 2006. № 5. С. 49-58.
93. Оболенський О.Ю. Держ